Економічний аналіз

Міністерство Освіти і науки України

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра економіки, обліку і аудиту

Контрольна робота

з дисципліни «Теорія економічного аналізу»

Варіант №9

Виконав: ст. гр. ЗЕ-02-04

Злобіна В.М.

Перевірив: Чигринська О.С.

м. Київ

2007р.

План

1. Зміст, предмет та задачі економічного аналізу

2. Види економічного аналізу

Література

1. Зміст, предмет та задачі економічного аналізу

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має свій зміст.

Економічний аналіз як наука -- це система спеціальних знань, що пов'язані:

а) з дослідженням економічних процесів у їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів;

б) з науковими обґрунтуваннями бізнес-планів, з об'єктивною оцінкою їх виконання;

в) з виявленням позитивних та негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії;

г) з розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;

д) з узагальненням передового досвіду, з прийняттям управлінських рішень.

У ході економічного аналізу всі явища вивчаються у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожний фактор отримує відповідну оцінку. З цією метою усі фактори класифікуються за групами: суттєві та несуттєві, основні та допоміжні, визначні та невизначні. Як правило, вивчаються суттєві та випускаються несуттєві. Головна задача: розкрити та зрозуміти причини виконання та невиконання бізнес-плану. В процесі аналізу не тільки відкриваються та аналізуються основні фактори, що впливають на господарську діяльність, а й вимірюється сила їх впливу.

Зміст економічного аналізу залежить від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В умовах планової економіки головною в економічному аналізі була оцінка виконання підприємствами планових завдань (переважно кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися.

В ринковій економіці зміст аналізу докорінно змінюється відповідно до змін, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств з різними формами власності та організаційно-правовими формами функціонування.

Особливості досліджень економічного аналізу обумовлюються: виділенням в економічному просторі самостійних господарюючих суб'єктів та розширенням їх складу, необхідністю поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу, високою динамічністю ринкового середовища, наявністю комерційного ризику та його оцінкою, вибором ділового партнера, наявністю великої кількості конкурентів та непрогнозованістю їх поведінки та іншим.

Окрім цього в сучасних умовах значно має зрости оперативність економічного аналізу та розширитись обсяг додаткової інформації, залученої до його проведення.

Отже, змістом економічного аналізу є комплексне дослідження процесів господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування управлінських рішень та оцінки їх ефективності.

Кожна наука має свій предмет. Так, філософія, наприклад, являє собою наукове філософське світосприйняття, вивчає найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства.

Економічний аналіз -- самостійна галузь наукових знань, що має свій предмет і об'єкти дослідження.

Сукупним об'єктом аналізу є господарська діяльність підприємства, проте економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність підприємства (технологічний процес, організацію виробництва), а економічні результати господарювання.

Господарську діяльність досліджують багато економічних наук, таких як економіка підприємства, менеджмент, бухгалтерський облік, аудит. Але ці науки розглядають господарську діяльність в різних аспектах. Визначення предмета науки є важливою методо логічною проблемою. В економічному аналізі це питання теж остаточно не визначено. Науковці і практики по-різному визначають його предмет. В літературі наводяться різні визначення предмета економічного аналізу. Під предметом розуміється: господарська діяльність підприємств, господарські процеси та явища, деталізований склад об'єктів, інформаційний потік, причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів.

У деяких з цих визначень предмет економічного аналізу співпадає з його об'єктами, а замість предмета вказується мета аналізу: оцінка досягнутих результатів і виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємств. Предмет науки має показувати, що вивчає та чи інша наука.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти: ресурси, виробництво, фінансові результати.

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є: обсяг виробництва і продажу, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, фінансовий стан підприємства та інші.

Виділяти об'єкти економічного аналізу є сенс тільки з точки зору раціональної організації аналітичної роботи, оскільки об'єкти розкривають предмет аналізу.

Завдання економічного аналізу визначаються його змістом та предметом. Основними з них є:

підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів та нормативів;

об'єктивне та всебічне вивчення виконання бізнес-планів і нормативів за кількістю, структурою та якістю виготовленої продукції;

визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

контроль за виконанням вимог комерційного розрахунку і оцінка кінцевих фінансових результатів;

виявлення та вимірювання внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу обґрунтування оптимальності управлінських рішень.

Підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів та нормативів досягається в першу чергу здійсненням ретроспективного аналізу господарської діяльності. Побудова часових рядів за значний період дозволить встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку. Далі виявляються основні фактори, що впливали в минулому і можуть значно вплинути в майбутньому на господарську діяльність підприємства. Особливу увагу слід звернути на аналіз господарської діяльності в поточному періоді, бо він передує плановому. В зв'язку з тим, що планова робота випереджає звітну за поточний період, виникає необхідність вивчення очікуваного виконання плану. Ретроспективний та поточний аналіз завершаються перспективним (прогнозним) аналізом, який і дає вихід на планові показники.

Об'єктивне та всебічне вивчення виконання бізнес-планів і додержання нормативів за кількістю, структурою та якістю виготовленої продукції. На промислових підприємствах у процесі аналізу ретельно досліджується виконання виробничої програми за кількістю та асортиментом найважливіших виробів, комплектністю та якістю продукції, ритмічністю виробництва, реалізацією продукції.

Визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. На промислових підприємствах окремо досліджується ефективність використання: засобів і предметів праці (будівель, споруд, технологічного обладнання, інструментів, сировини та матеріалів), робочої сили (за кількістю та професійним складом працюючих, основного, допоміжного управлінського персоналу, продуктивністю праці і т.ін.), фінансових ресурсів.

Контроль за виконанням вимог комерційного розрахунку і оцінка кінцевих фінансових результатів. Уся виробнича діяльність підприємств і їх фінансові результати залежать перш за все від дотримання ними принципів комерційного розрахунку. Він найповніше відповідає вимогам ринкових відносин, що складаються. Принцип матеріальної зацікавленості є однією з основних рис комерційного розрахунку, що забезпечує необхідне поєднання інтересів підприємства і колективу. Він сприяє здійсненню планових зв'язків між підприємствами різних форм власності, між підприємствами і державою. Самостійність підприємств у межах закону і відповідальність їх перед державою з питань оподаткування, ефективність використання ресурсів -- відмітні особливості комерційного розрахунку.

Правильна оцінка додержання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає поділу факторів, які вплинули на показники, що досліджуються, на такі, що залежать та не залежать від підприємства. Видалення впливу побічних факторів дозволяє більш правильно проаналізувати результати зусиль колективу того чи іншого підприємства. Поділ факторів на такі, що залежать та не залежать від підприємств, є особливо необхідним в умовах ринкових відносин.

Виявлення та вимірювання внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу. Економічний аналіз, будучи прикладною дисципліною, виправдовує себе лише тоді, коли він приносить реальну користь. Дійсна корисність економічного аналізу полягає в виявленні невикористаних резервів на всіх етапах виробничого процесу, збільшенні випуску продукції та підвищенні її якості, зменшенні витрат на виробництво та реалізацію продукції, підвищенні рентабельності та збільшенні прибутку, покращанні використання виробничих ресурсів. Реалізація цього традиційного завдання в нинішній економічні ситуації ускладнюється необхідністю врахування комерційних ризиків.

Обґрунтування оптимальності управлінських рішень. Успіх господарської діяльності на всіх ступенях управлінської ієрархії залежить від рівня керівництва, своєчасності прийнятих управлінських рішень. Прийняти правильне управлінське рішення, виявити його раціональність та ефективність можливо лише на основі попереднього економічного аналізу.

Завдання економічного аналізу не вичерпуються лише наведеним списком. Багатоваріантність господарських ситуацій висуває перед аналізом багато завдань автономного характеру. Всі вони можуть бути виконані за допомогою загальних та окремих методик.

Досвід господарського розвитку показує, що перед економічним аналізом весь час з'являються все нові і нові завдання. Цей процес буде продовжуватися і в майбутньому.

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Кожне підприємство є складною системою взаємопов'язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічну оцінку діяльності підприємства дає система показників. Господарська діяльність підприємства, як і інші сфери діяльності, потребує систематичного вивчення для успішного управління нею.

Управління -- це ефективне досягнення мети підприємства шляхом планування, організації, мотивації і контролю за ресурсами. Система управління забезпечує умови, необхідні для реалізації поставлених цілей. Діяльність підприємства відзначається своєю багатогранністю та наявністю великої кількості господарських ситуацій, що, в свою чергу, викликає необхідність проведення їх аналізу. Цю роль у процесі управління і виконує економічний аналіз.

2. Види економічного аналізу

Для правильного розуміння змісту та задач економічного аналізу має важливе значення класифікація його видів.

Розрізняють такі види аналізу:

Техніко-економічний аналіз проводять технічні служби підприємства (головного інженера, головного технолога тощо). Його змістом є вивчення взаємодії технічних і економічних процесів та встановлення їх впливу на економічні результати роботи підприємства.

Техніко-економічний аналіз -- це, в основному, внутрішньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводять щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів такого аналізу приймаються важливі управлінські рішення.

Фінансовий аналіз представляє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має за мету:

оцінити сучасний та перспективний фінансовий стан підприємства,

оцінити можливі та доцільні темпи розвитку підприємства з позиції їх фінансового забезпечення;

виявити доступні джерела коштів і оцінити можливість та доцільність їх мобілізації, спрогнозувати стан підприємства на ринку капіталу.

Соціально-економічний аналіз проводять економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи. Він вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їх вплив один на одного і на економічні результати господарської діяльності.

Управлінський аналіз проводять всі служби підприємства з метою надання керівництву інформації, що необхідна для планування, контролю і прийняття оптимальних управлінських рішень, розробки тактики і стратегії з питаннь фінансової політики, маркетингової діяльності, удосконалення техніки, технології і організації виробництва. Він носить оперативний характер, його результати є комерційною таємницею.

Маркетинговий аналіз використовується службою маркетингу підприємства чи об'єднання для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.

Економіко-статистичний аналіз використовується статистичними органами для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону.

Економіко-екологічний аналіз проводять органи охорони навколишнього середовища, економічні служби підприємства з метою дослідження взаємодії екологічних і економічних процесів, що пов'язані зі зберіганням і покращанням зовнішнього середовища і витратами на екологію.

За часом проведення економічний аналіз поділяють на оперативний, поточний та перспективний.

Задачі оперативного аналізу полягають у виявленні величини відхилень від нормального ходу виробничої діяльності, швидкому виявленні зовнішніх та внутрішніх причин, що викликали ці відхилення; оцінці ситуації, що склалася з позиції виконання зовнішніх зобов'язань, підготовки варіантів управлінських рішень в залежності від параметрів відхилень і необхідності втручання керівників різних рівнів.

Оперативний аналіз в значній мірі орієнтований на оцінку виконання годинних, змінних і добових завдань і, як правило, проводиться за обмеженим колом показників, що періодично переглядаються, з метою швидкого реагування зі сторони менеджерів. Тобто, такий аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або відразу після підбиття її підсумків і дає змогу безпосередньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливість цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання їм. Оперативний аналіз охоплює:

визначення відхилень від бізнес-плану за основними якісними та кількісними показниками роботи підприємства в цілому і його підрозділів;

оцінки ступеня впливу різних факторів на відхилення від плану за цими показниками;

з'ясування конкретних причин дії окремих факторів, встановлення винних та недоліків;

швидка розробка і здійснення заходів, що направлені на ліквідацію негативних факторів, розповсюдження передового досвіду.

Оперативний аналіз проводять зазвичай за такими групами показників:

виробництво;

відвантаження та реалізація;

використання робочої сили, виробничого обладнання і матеріальних ресурсів;

собівартість;

прибуток та рентабельність;

платоспроможність.

У процесі проведення аналізу необхідно вивчати не всі фактори, що впливають на виробництво продукції і її собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора.

В якості джерел інформації використовуються: первинний і статистичний облік, оперативний облік за центрами відповідальності і витрат, матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю, бесіди з керівниками підрозділів і виконавцями, оцінки спеціалістів-експертів тощо.

Частіше за все в документах економічні показники подаються в натуральному виразі.

Поточний аналіз є ретроспективним аналізом результатів господарської діяльності, що здійснена, і проводиться за важливим звітним періодом господарювання в основному на основі офіційної звітності. Цей вид аналізу називають також періодичним, оскільки він проводиться за поточними планово-звітними періодами роботи. Він дозволяє оцінити роботу підприємств і їх підрозділів за місяць, квартал, рік.

Головна задача поточного аналізу -- об'єктивна оцінка результатів діяльності, комплексне виявлення невикористаних резервів, а також виявлених недоліків у роботі та їх винуватців.

Результати поточного аналізу використовуються для розв'язання проблем стратегічного управління. Цей вид аналізу має суттєвий недолік -- виявлені резерви означають назавжди загублені можливості.

Особливості методики поточного аналізу полягають в тому, що фактичні результати роботи оцінюються в порівнянні з планом та даними попередніх аналітичних періодів.

Виявлені в процесі аналізу відхилення від бази порівняння розшифровуються за техніко-економічними факторами, що визначають ці відхилення, встановлюються не лише причини оперативного аналізу і слугує базою для перспективного аналізу.

Перспективний (прогнозний, стратегічний) аналіз в сучасних умовах набуває особливого значення. Інтенсифікація передвиробничих досліджень, аналітично-прогностичне супроводження займають провідне місце в механізмі стратегічного управління.

Вихідним моментом цього виду аналізу є визнання факту спадковості, або певної стійкості, змін економічних показників від одного звітного періоду до іншого.

Задачі перспективного г налізу визначаються його суттю і місцем в плануванні і управлінні. Важливими задачами є:

прогнозування господарської діяльності;

наукове обґрунтування перспективних планів;

оцінка очікуваного виконання планів.

При складанні планів прогнозний аналіз виступає як основна форма передпланових досліджень економіки підприємства, в ході виконання бізнес-планів -- це інструмент передбачення і оцінки очікуваних результатів. Послідовність проведення перспективного аналізу є такою:

визначається коло узагальнюючих показників, що характеризують перспективу за основними напрямами господарської діяльності;

система узагальнюючих показників доповнюється не обхідними особистими або специфічними показника ми;

встановлюється послідовність аналізу показників, ви ходячи з основних напрямків зв'язку між важливими групами показників.

Серед прийомів економічного аналізу, що використовуються в прогнозуванні, значна роль належить якісним та змістовним аспектам при допоміжній ролі кількісних методів аналізу, тобто при проведенні прогнозного аналізу використовуються методи парної і лінійної кореляції, методи аналізу динамічних рядів, спектральний аналіз, методи екстраполяції динамічних рядів тощо.

Аналітико-прогностична робота проводиться за такими напрямками: маркетингові дослідження, аналіз ситуації у фірмі, аналіз зовнішнього середовища.

Маркетингові дослідження включають вивчення: тенденцій у розвитку попиту і формування нових потреб у покупців, конкурентних позицій фірми тощо.

Аналіз ситуації у фірмі пов'язаний з виявленням потреб і можливостей використання внутрішніх резервів на базі порівняння основних характеристик фірми з відповідними параметрами головних конкурентів, з дослідженням проблемних областей для подальших управлінських дій і розробок.

Сканування зовнішнього середовища передбачає економічне сканування (аналіз динаміки макроекономічних показників, економічної і конкурентної ситуації в галузі, становища на фінансовому ринку тощо); технічне сканування (зміни в ході науково-технічної конкуренції, поява принципових нововведень, нетрадиційне використання відомих технологій тощо); політичне сканування (оцінка загальної політичної ситуації, стабільність державного керівництва, системи державного регулювання економікою, ефективності господарського законодавства, ступеня політичного ризику інвестицій в даний регіон тощо).

Внутрішньогосподарський економічний аналіз полягає в об'єктивній і всебічній оцінці виконання планових завдань підрозділами; визначенні й вимірюванні факторів і причин, що зумовили результати виробництва, виявленні внутрішньогосподарських резервів, розробці заходів їх використання, дослідженні економічних особливостей функціонування і розвитку того або іншого підрозділу.

За своїм змістом внутрішньогосподарський економічний аналіз суттєво відрізняється від аналізу діяльності підприємства в цілому. Ці особливості визначаються специфічним змістом економічних показників, що встановлюються внутрішньогосподарським підрозділом на відміну від показників діяльності підприємства в цілому. Нерідко кожен з цехів основного виробництва не випускає повністю закінчену виробництвом продукцію. Тому основними показниками ефективності виробництва в цьому випадку слугують не прибуток і рентабельність, а витрати на виробництво продукції. У внутрішньогосподарському аналізі більше використовуються натуральні вимірники для оцінки обсягу виробництва, продуктивності праці, якості продукції, що виробляється.

Внутрішньогосподарський економічний аналіз має і свої специфічні суб'єкти аналізу. Якщо діяльність підприємства головним чином перевіряють економічні служби підприємства, вищі організації, то економіку внутрішньогосподарських виробничих підрозділів вивчають в основному спеціалісти підприємства і відповідні служби цехів.

Суттєво відрізняється і інформаційна база внутрішньогосподарського економічного аналізу від інформаційного забезпечення аналізу діяльності підприємства в цілому. Внутрішньогосподарський економічний аналіз має більш широку інформаційну базу. Для його проведення використовуються не лише дані звітності, а й дані зведених і навіть первинних документів, оскільки саме у розрізі виробничих підрозділів зазвичай групуються і узагальнюються різні первинні документи обліку наявності, руху і використання основних фондів; матеріальних, трудових ресурсів, випуску продукції тощо. До зведених джерел внутрішньогосподарського економічного аналізу відносяться різного роду звіти цехів про витрати сировини, матеріалів, палива.

Важливе місце в економічному аналізі займає також міжгосподарський порівняльний аналіз діяльності підприємств і функціонально-економічний аналіз, що виділились у самостійні види аналізу за ознакою прийомів і методів, що застосовуються при їх проведенні. Особливості порівняльного аналізу діяльності підприємств, що відносяться до різних галузей народного господарства, розглянемо на прикладі промисловості, де він отримав назву міжгосподарського порівняльного аналізу.

Міжгосподарські порівняння можуть бути загальними (повними) і частковими (локальними). При загальному аналізі вивчається вся робота підприємств і їх підрозділів згідно з загальною схемою комплексного економічного аналізу. Загальний комплексний аналіз виконується на підприємствах однієї галузі або підгалузі.

При локальних аналізах вивчається який-небудь окремий блок або окремі питання, наприклад, використання потужності обладнання, робочого часу.

Результати міжгосподарського порівняльного аналізу повинні враховуватися як у поточній роботі, так і при розробці перспективних планів підприємств.

Важливою умовою міжгосподарських порівнянь є порівнянність підприємств і показників їх роботи.

Практично на всіх підприємствах є показники, які можна порівняти, але коло таких показників залежить від особливостей підприємств, що вивчаються.

Крім того, порівнянність показників досягається різними спеціальними методами порівняльного аналізу:

¦ виключенням непорівнянних величин;

¦ коректуванням показників за допомогою поправних коефіцієнтів;

¦ перерахунком показників за методикою їх розрахунку на інших підприємствах тощо.

Об'єктами міжгосподарського порівняльного аналізу можуть бути підприємства, що випускають однакову або схожу продукцію, підприємства різних галузей промисловості (наприклад, за рівнем управління і організації виробництва, організації допоміжних і обслуговуючих господарств тощо).

В залежності від характеристики об'єктів порівнянь, продукції, що випускається, розміру та типу виробництва може бути проведений повний аналіз, що охоплює всі сторони роботи, або локальний аналіз.

Основними умовами порівнянності даних є:

додержання якісної однорідності показників, що порівнюються, єдність методики розрахунку показників (наприклад, забезпечення однорідності витрат, що входять до собівартості продукції);

застосування єдиних вимірників продукції (використання єдиних цін на матеріали і продукцію тощо);

¦ однакова кількість днів в періодах, що порівнюються. Проведення міжгосподарського економічного аналізу

включає в себе такі етапи:

вибір підприємств і об'єктів порівняння;

визначення ступеня порівнянності і кола показників, що порівнюються;

збирання та обробка економічної інформації про об'єкти, приведення показників до порівняльного вигляду;

порівняння і аналіз показників, оцінка досягнутих результатів, виявлення причин впливу факторів на зміну вели чини показників;

узагальнення результатів аналізу, висновки і пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва на об'єктах, що порівнюються;

розрахунок економічного ефекту від реалізації пропозицій і ступеня їх впливу на узагальнюючі показники.

Задачі і об'єкти міжгосподарського порівняльного аналізу зумовлені також тим, хто, де і для чого проводить порівняння. Так, на підприємствах міжгосподарський аналіз виконується головним економістом або планово-економічним відділом з залученням заводської економічної лабораторії, економічних і технічних служб. Для міжзаводських порівнянь використовується весь арсенал методів і прийомів економічного аналізу, але особливе значення в даному випадку має науково обґрунтоване групування підприємств, що частіше за все виконується за розміром підприємств, що виготовляють однорідну продукцію, В залежності від мети економічного аналізу вибирається база порівняння. Наприклад, при порівнянні технічного і організаційного рівня виробництва, ступеня використання виробничих ресурсів виділяють як базове високомеханізоване спеціалізоване підприємство, що випускає аналогічну або схожу продукцію. Якщо метою аналізу є виявлення кращого підприємства, то за базу порівняння виділяють комплекс показників, аналіз яких дозволяє всебічно вивчити результати діяльності підприємств, що порівнюються, зіставити їх з результатами передових підприємств з даними попередніх періодів, можливими результатами при мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

За методикою дослідження об'єктів і призначенням результатів економічний аналіз поділяється на:

порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

факторний аналіз, завданням якого є виявлення вели чини впливу факторів на зміну результативних показників;

діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв'язку обсягу продажу, собівартості і прибутку, розподілу витрат на постійні і змінні;

аналіз комерційних ризиків, що має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємств проводить ся в умовах невизначеності, при наявності ризикових господарських ситуацій.

Базовий принцип факторного аналізу полягає у вивченні чинників, які впливають на рівень і динаміку діяльності, дають можливість не тільки правильно оцінити результат роботи підприємства, а й визначити внутрішні резерви зростання їх економічного потенціалу. Більш детально питання факторного аналізу будуть розглянуті в четвертому розділі.

Комерційна діяльність організації сприяє широкому розповсюдженню такого виду аналізу, як маржинальний. Даний вид аналізу оснований на вивченні взаємозв'язку і співвідношення витрат, обсягу і прибутку. Цей вид аналізу дає можливість управляти прибутком у бізнесі, оптимізувати його параметри в залежності від відхилень у обсязі виробництва, питомих змінних витрат, ціни одиниці продукції тощо.

У стадії становлення, з точки зору спеціальних методик, знаходиться аналіз комерційних ризиків. У загальному випадку під ризиком розуміють можливість того, що відбудеться деяка небажана подія. В економічній діяльності ризик прийнято ототожнювати з можливістю втрати підприємством частини своїх ресурсів, із зниженням планованих доходів чи появою додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності.

На нашу думку, ризик -- це атрибутивна характеристика доцільності діяльності суб'єктів господарювання і управління, що обумовлює можливість максимізувати загальну та індивідуальну корисність на основі креативних управлінських рішень, що приймаються в умовах конфлікту інтересів, реально існуючих загроз та небезпек, мінімізація яких обмежена накопиченим потенціалом, рівнем невизначеності й асиметричним розподілом інформації про параметри зміни в часі станів середовища життєдіяльності та господарювання.

Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних дослідників теорії і практики управління ризиком щодо стану і тенденцій розвитку вітчизняної економіки, проблем і особливостей діяльності підприємств реального сектора підтверджує актуальність і своєчасність розробки механізму оцінки ризиків з метою управління ними і підкреслює необхідність його впровадження в практичну діяльність.

Весь процес управління ризиками можна відобразити у такий спосіб:

етап постановки цілей керування ризиками характеризується використанням методів аналізу і прогнозування економічної кон'юнктури, виявлення можливостей і потреб підприємства у рамках стратегії і поточних планів його розвитку;

на етапі аналізу ризику використовуються методи якісного і кількісного аналізу: методи збору наявної й нової інформації, моделювання діяльності підприємства, статистичні й динамічні методи тощо;

на третьому етапі підставляється ефективність різних методів впливу на ризик: запобігання ризику, зниження ризику, прийняття ризику на себе, передачі частини або всього ризику третім особам тощо, що завершується прийняттям рішення про вибір їхнього оптимального набору;

на заключному етапі керування ризиками обирають методи впливу на ризик. Результатом даного етапу буде знання про ризик, що надає змогу, за необхідності, відкоригувати раніше поставлені цілі керування ризиком.

Отже, на кожному з етапів використовуються свої методи управління ризиками. Результати кожного етапу стають вихідними даними для наступних етапів, утворюючи систему прийняття рішень зі зворотним зв'язком. Така система забезпечує максимально ефективне досягнення цілей, оскільки знання, одержане на кожному з етапів, дає змогу коригувати не тільки методи впливу на ризик, а й самі цілі керування ризиками.

Література

1. Калина А.В. и другие. Современный экономический анализ и прогнозирование. К.1997

2. О.С.Чигринська, Т.М.Власюк Теорія економічного аналізу. К.2006