Проектування системи виробництва підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки, організації та планування діяльності підприємства

Курсовий проект

з навчальної дисципліни «Операційний менеджмент»

Тема: «Проектування системи виробництва підприємства»

Харків 2010

ЗМІСТ

Початкові дані

Вступ

1. Проектування операційної системи

1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунок потрібної кількості устаткування.

1.2 Визначення необхідної площі.

1.3 Розрахунок кількості робітників.

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством.

2. Організація оперативного управління операційною системою.

2.1 Визначення форми організації виробництва та системи оперативного управління.

2.2 Розрахунки календарно-планових нормативів

2.3 Побудова графіка роботи перероблювальної підсистеми.

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи.

3.1 Розрахунки вартісних витрат матеріалів.

3.2 Розрахунки форми оплати труда.

3.3 Розрахунки собівартості та ціни вибору.

3.4 Розрахунки показників економічної ефективності.

Висновки

Використана література

ПОЧАТКОВІ ДАНІ

Номенклатура виробів, що виготовляються на підприємстві, включає наступні деталі:

- Виріб А

- Виріб Г

- Виріб К

- Виріб Р

Трудомісткість виготовлення деталей за операціями наведена в таблиці.

Таблиця 1. Трудомісткість деталей за операціями

Деталь	центрувальна	токарна чорнова	токарна чистова	фрезерувальна	свердлувальна	шліфувальна	полірувальна
Виріб А	1,2	4,8	4,2	3,7	2,2	4,9	2,1
Виріб Г	1,3	5,9	3,4	3,3	1,9	4,2	-
Виріб К	0,9	5,4	-	3,2	1,5	3,2	2,3
Виріб Р	1,7	3,7	3,7	4,2	-	5,1	1,5
Сума	5,1	19,8	11,3	14,4	5,6	17,4	5,9

Норми витрат матеріалів щодо деталей та програма їх випуску на рік наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 Норми витрат матеріалів та програма випуску деталей на рік

Деталь	Матеріал	Норма витрат на деталь, кг	Ціна матеріалу за 1 т., грн.	Програма випуску, шт.
Виріб А	Сталь ст.45	5,2	1850	26400
Виріб Г	Сталь ст. 5	4,1	1820	72000
Виріб К	Сталь 40ХМ	3,9	11200	57600
Виріб Р	Сталь 35ХВН	6,7	21480	42000

Характеристика устаткування, що використовується при виготовленні деталей, наведена у таблиці 3.

Таблиця 3 Характеристика устаткування

Тип верстата	Потужність двигуна, кВт	Площа на один верстат, кв.м	Ціна, грн
Фрезерно - центрувальний	10,2	4,5	19500
Токарний	6,8	4,2	17900
Розточувальний	9,8	6,4	25900
Горизонтально - фрезерувальний	6,9	5,8	19200
Свердлувальний	4,8	2,9	15100
Шліфувальний	7,4	5,3	20500
Полірувальний	4,2	2,2	14200

Довідкові дані та нормативи

1. Ефективний фонд часу роботи устаткування при однозмінній роботі - 1920 станко-годин за рік, при двозмінній - 3840 станко-годин за рік.

2. Чисельність допоміжних робітників - 35% від основних, у тому числі зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування 60% від загальної кількості допоміжних робітників.

3. Оплата праці основних та допоміжних робітників - погодинна з преміюванням.

4. Премія основним робітникам - 25%, допоміжним - 15%, керівникам та спеціалістам - 40% від основної заробітної плати.

5. Середня годинна тарифна ставка основних робітників - 6,75 грн., допоміжних - 6,27 грн., спеціалістів - 8,85 грн., керівника - 9,45 грн. за годину.

6. Бюджет часу роботи одного робітника ( корисний річний фонд часу роботи одного робітника ) - 1850 годин на рік.

7. Додаткова заробітна плата становить 13% від основної зарплати.

8. Відрахування на соціальні заходи - 40% від основної та додаткової заробітної плати.

9. Чисельність управлінського персоналу - 18% від основних та допоміжних робітників.

10. Ціна рухової електроенергії - 24,3 коп. за квт-г, освітлювальної -19,5 коп. за квт-г.

11. Витрати освітлювальної енергії - 1% від витрат рухової (квт-г).

12. Коефіцієнт використання корисної площі - 0,45.

13. Площа під управлінські служби - 15% від виробничої площі.

14. Допоміжна площа - 20% від виробничої.

15. Площа складських приміщень - 12% від виробничої площі.

16. Вартість одного метра квадратного площі будинку дорівнює 1285 грн.

17. Коефіцієнт виконання норм виробітку - 1,2.

18. Тривалість одного переналагодження - 40 хв.

19. Допустимі витрати на переналагодження - 4%.

20. Кількість робочих днів у місяці - 20.

21 Вартість допоміжних матеріалів - 7% від вартості основних.

22. Позавиробничі витрати - 6% від виробничої собівартості.

23. Запланована рентабельність виробів - 18%.

24. Витрати на страхування майна - 5000 грн.

25. Витрати на технологічну оснастку та інструмент - 2,3% від вартості устаткування.

26. Коефіцієнт використання матеріалу - 0,87

27. Ціна тонни ( без ПДВ ) відходів - 740 грн.

ВСТУП

В умовах переходу до ринкової економіки стає необхідною зміна системи поглядів на управління розвитком підприємства в нестабільному і важко прогнозованому зовнішньому середовищі.

Концепція стратегічного управління, складова сучасну управлінську філософію, заснована на системному і ситуаційному підходах до управління. Підприємство розглядається при цьому перш за все як «відкрита система», головні передумови успіху діяльності відшукуються не усередині фірми, а поза нею, тобто успіх зв'язується з тим, наскільки вдало фірма пристосовується до зовнішнього оточення.

Кілька років тому з'явилася нова наука «Операційний менеджмент», яка розглядає будь-який процес управління з точки зору операцій. У своїй книзі «Операційний менеджмент» Лес Гелловей говорить про те, що «операції є будь-якою продуктивною діяльністю, як власне виробництво, так і будь-яку іншу, пов'язану з творчим процесом. Операційний менеджмент покликаний забезпечити ефективне і раціональне ведення цієї діяльності. Тому всіх менеджерів можна вважати операційними менеджерами, оскільки вони повинні так керувати своїми підрозділами, щоб ті працювали ефективно і раціонально, незалежно від своєї функції. Що ще важливіше, операції - це основа основ будь-якого виробничого або обслуговуючого підприємства, і якщо операційна функція виконуватиметься неефективно, то і вся організація в цілому не зможе добитися успіху.»

Метою даного курсового проекту є проектування операційної системи, організація оперативного управління операційною системою і розрахунок основних техніко-економічних показників операційної системи. Основними техніко-економічними показниками операційної системи в курсовому проекті є розрахунок витрат матеріалів, розрахунок фонду заробітної плати і розрахунок собівартості і ціни виробу. Проектируя операционную систему необходимо определить тип операционной системы, рассчитать количество необходимого оборудования, определить необходимую площадь, рассчитать количество работников, а также спроектировать организационную структуру управления предприятием.

1. ПРОЕКТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

1.1 Визначення типу операційної системи, розрахунок потрібної кількості устаткування

1.1.1 Розрахунок кількості необхідного обладнання

Кількість необхідного обладнання розраховується для того, щоб визначити скільки обладнання потрібно для виробництва програми випуску на даному підприємстві.

Кількість обладнання обчислюється за формулою:

С _розj=; (1.1)

С _розj- розрахункова кількість обладнання;

Те _нрj- трудомісткість програм випуску на j операції

Квнв - коефіцієнт виконання норм виробітку. Приймається однаковий за усіма операціями.Квнв=1.2

Fef - ефективний фонд робочого часу обладнання. Для однозмінного режиму роботи Fef = 1920 год. Для двозмінного режиму Fef=3840 год.

Показник Те _нрj трудомісткість програм випуску на j операції визначається як

Те _нрj=(програма випуску j виробу на рік*трудомісткість 1 j операції)/60, год.

Розрахункову кількість обладнання округляємо до цілих чисел і отримаємо прийняту кількість устаткування С_прj.

Далі розраховується коефіцієнт завантаження обладнання за групами за формулою

К _{зав j}= (1.2)

Обчислення потрібно проводити для двох режимів виробництва: як для однозмінного, так і для двозмінного, для того щоб визначити найбільш оптимальний варіант. Отримані результати за формулами наведено у таблиці 1.1

Розрахунок сумарних показників в цілому за підприємством

Сумарна трудомісткість =Те нпа Те нпг Те нпк Те нпр = 10164 + 24600 + 15840+13930=64534 год.

Прийнята кількість устаткування за кожною операцією = 4 + 7 + 4 + 5 + 3 + 6 + 4 = 33 шт.

Для того щоб обрати тип виробництва потрібно розрахувати коефіцієнти завантаження для кожного з виробів та по підприємству в цілому.

К зав. Для виробу А =(0.17+0.66+0.58+0.51+0.30+0.67+0.29)/7=0.45

К зав. Для виробу Г=(0.49+0.74+0.64+0.62+0.71+0.60+0.56)/7=0.62

К зав. Для виробу К=(0.270+0.810+0.960+0.450+0.960+0.690)/6=0.690

К зав. Для виробу Р=(0.37+0.81+0.81+0.92+0.56+0.33)/6=0.63

К зав на підприємстві =(0.45+0.62+0.690+0.63)/4=0.6

Таким чином коефіцієнт завантаження устаткування на підприємстві складає 0.6 = 60%

Згідно з класифікацією Василькова В.В. Даний коефіцієнт завантаження свідчить про серійне виробництво.

Серійному виробництву властива обмежена номенклатура виробів, що виготовляються періодично повторюваними партіями, і порівняно великий обсяг випуску. У серійному виробництві досить детально розробляється технологічний процес, що дає змогу знижувати допуски на обробку, підвищувати точність заготовок.

Залежно від різноманітності номенклатури продукції, величини партії виробів, періодичності її запуску, рівня спеціалізації робочих місць виробництво розрізняють дрібно-, середьо- і великосерійне, для кожного з яких встановлені певні числові значення коефіцієнта закріплення операції.

Для дрібносерійного виробництва, що характеризується випуском продукції в невеликій кількості та різноманітної номенклатури, Средньосерійний тип виробництва характеризується тим, що предмети праці обробляються стабільними партіями з певною періодичністю, застосовується спеціальне й універсальне устаткування, Великосерійне виробництво спеціалізується на випуску порівняно вузької номенклатури виробів у великій кількості, вироби обробляються великими партіями, застосовується спеціальне і спеціалізоване устаткування, Таке виробництво характерне для багатьох процесів у машинобудуванні, для взуттєвих і швейних підприємств.

Для того щоб остаточно прийняти рішення з того який режим роботи обрати потрібно скласти таблицю порівняльних витрат виробництва при однозмінному та двозмінному режиму роботи.

Вартість устаткування розраховується як:

Вартість устаткування = Прийнята кількість верстатів*вартість 1 верстата.

Вартість устаткування потрібно розрахувати для виконання кожної операції, для кожного виробу при однозмінному, та двозмінному режимі.

Розрахунки вартості устаткування представлені в таблиці 1.2, 1.3

Таблиця 1.2 Таблиця розрахунку вартості устаткування при однозмінному режимі роботи.

Тип верстата	Вартість А	ВартістьГ	Вартість К	Вартість Р
Фрезерно-центрувальний	19500*1=19500	19500	19500	19500
Токарний	35800	53700	35800	35800
Розточувальний	51800	51800	0	51800
Горизонтально-фрезерувальний	38400	38400	19200	38400
Свердлильний	15100	15100	15100	0
Шліфувальний	41000	41000	20500	61500
Полірувальний	14200	14200	14200	14200
Усього	215800	233700	124300	221200

Вартість усього обладнання при однозмінному режимі роботи = =215800+233700+124300+221200=795000 грн.

Таблиця 1.3 Таблиця розрахунку вартості устаткування при двозмінному режимі роботи

	Вартість А	Вартість Г	Вартість К	Вартість Р
Фрезерно-центрувальний	19500	19500	19500	19500
Токарний	17900	53700	35800	17900
Розточувальний	25900	51800	0	25900
Горизонтально-фрезерний	19200	38400	19200	19200
Свердлильний	15100	15100	15100	0
Шліфувальний	20500	41000	20500	41000
Полірувальний	14200	14200	14200	14200
Усього	132300	233700	124300	137700

1.1.2 Розрахунок вартості корисної площі

Вартість корисної площі розраховується виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за кожним виробом на кожну операцію, вартості 1 м² площі.

Згідно з довідковими даними та нормативами вартість 1 м² площі будинку дорівнює 1285 грн.

Таким чином формула вартості корисної площі має вигляд

Вартість корисної площі=1285*С пр j, де

С пр j - прийнята кількість верстатів за j варіантом.

Розрахунки вартості корисної площі представлені у таблиці.

Таблиця 1.3. Розрахунки корисної площі обладнання при однозмінному режимі роботи

	Вартість А	Вартість Г	Вартість К	Вартість Р
Фрезерно-центрувальний	1285*1*4.5=5782.5	5782.5	5782.5	5782.5
Токарний	10794	16191	21588	10794
Розточувальний	16448	16448	0	16448
Горизонтально-фрезерний	14906	14906	14906	14906
Свердлильний	3726.5	3726.5	3726.5	0
Шліфувальний	13621	13621	13621	20431.5
Полірувальний	2827	2827	5654	2827
Усього	68105	73502	65278	71189

Загальна вартість корисної площі обладнання при однозмінному режимі складає 68105+73502+65278+71189=278074

Розрахунок вартості корисної площі обладнання при двозмінному режимі обчислюється за тією ж самою формулою. Результати розрахунків представлені у таблиці 1.4

Таблиця 1.4 Розрахунки корисної площі обладнання при двозмінному режимі роботи

	Вартість А	Вартість Г	Вартість К	Вартість Р
Фрезерно-центрувальний	5782.5	5782.5	5782.5	5782.5
Токарний	5397	16191	10794	5397
Розточувальний	8224	16448	0	8224
Горизонтально-фрезерний	7453	14906	7453	7453
Свердлильний	3726.5	3726.5	3726.5	0
Шліфувальний	6810.5	13621	6810.5	13621
Полірувальний	2827	2827	2827	2827
Усього	40220.5	73502	37393.5	43304.5

Загальна вартість корисної площі обладнання при двозмінному режимі складає

40220.5+73502+37393.5+43304.5=194420.5 грн.

Розрахунок вартості рухової електроенергії.

Вартість рухової електроенергії розраховується за формулою

Вtn=Сen*1.3*Fef*Wdv, де

Сen - ціна однієї кВт.години рухової електроенергії, грн..;

1.3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

Wdv - сумарна встановлена потужність двигунів, кВт;

Згідно з довідковими даними та нормативами ціна однієї кВт.години рухової електроенергії дорівнює 24.3коп.; ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму - 1920 год, для двозмінного - 3840 станко год.

Сумарна потужність двигунів при однозмінному режимі дорівнює добутку прийнятої кількості обладнання на кожну операцію та встановлену потужність двигуна відповідного верстата.

Wdv= 378.3 кВт.

Сумарна потужність двигунів при двозмінному режимі обчислюється тим самим способом.

Wdv₁= 237.7

Вартість рухової електроенергії при однозмінному режимі

Вtn= 0.243*1.3*1920*378.3= 229449.54 грн.

Вартість рухової електроенергії при двозмінному режимі

Вtn₂= 0.243*1.3*3840*237.7=288343.41 грн.

Для того щоб остаточно прийняти рішення з того який режим роботи обрати потрібно скласти таблицю порівняльних витрат виробництва при однозмінному та двозмінному режиму роботи.

Вартість устаткування розраховується за формулою

Вартість устаткування = Прийнята кількість верстатів*вартість 1 верстата.

Вартість устаткування потрібно розрахувати для виконання кожної операції, для кожного виробу при однозмінному, та двозмінному режимі.

Розрахунки вартості устаткування представлені в таблиці 1.2, 1.3

Таблиця 1.5 Таблиця порівняльних витрат при різних режимах роботи операційної системи

	Порівняльні витрати при різних режимах роботи
Режим	Вартість устаткування	Вартість корисної площі	Вартість рухової енергії	Загальні витрати
Однозмінний	795000	278074	229449.54	1302523.54
Двозмінний	628000	194420.5	288343.41	1110763.91

Таким чином порівнюючи загальні витрати на організацію виробництва при різних режимах роботи, доцільно буде обрати двозмінний режим, тому що загальні витрати будуть меншими.

1.2 Визначення необхідної площі

Для того щоб визначити необхідну площу, потрібно враховувати те, що загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб.

Виробнича площа розраховується виходячи із корисної, з урахуванням коефіцієнта використання корисної площі.

Згідно з довідковими даними та нормативами коефіцієнт використання корисної площі складає 0.45

Таким чином якщо коефіцієнт використання корисної площі складає 0.45, тоді

виробнича площа =

S виробнича = 151.3/0.45=336.22 м²

Площа під управлінські служби 15% від виробничої площі =336.22*0.15= 50.43 м²

Допоміжна площа - 20% від виробничої площі = 336.22*0.15= 67.24 м²

Площа складських приміщень - 12% від виробничої площі = 336.22*0.12=40.35м²

Загальна площа приміщення = 50.43 +67.24+40.35+336.22=494.25 м²

Можна складські приміщення розділити на склад готової продукції 20 м² та склад матеріалів 40.35-20=20.35 м² для більш раціонального використання площі.

1.3 Розрахунок кількості робітників

Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями. Чисельність основних робітників розраховується на підставі даних про загальну трудомісткість річної виробничої програми та корисного фонду робочого часу 1 працівника за формулою

Ч осн.= (1.3)

Де Те _нрj сумарна річна трудомісткість програм виготовлення виробів, нор.год.;

F pol - корисний річний фонд часу роботи 1 робітника год.; 1850 год.

К внв. - коефіцієнт виконання норм виробітку - 1.2

Ч осн.= = 42 чол.

Чисельність допоміжних робітників складає 35% від основних

Ч доп. =42*0.35= 15 чол.

Чисельність працівників зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування складає 60% від кількості допоміжних працівників тобто

Ч обслуг. = 15*0.6=9 чол.

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством

Плануючи організаційну структуру управління підприємством потрібно спиратися на обчислену нами чисельність персоналу. Оргструктура - лінійно функціональна.

На підприємстві будуть працювати:

1. Директор. В його обов'язки входять:

· Стратегічне планування діяльності підприємства. Визначення цілей, задач.

· Контроль підприємства.

· Ведення переговорів з партнерами, укладання контрактів.

· Управління персоналом.

2. Бухгалтер. Обов'язки:

· Ведення фінансової звітності підприємства.

· Начисляє з/п працівникам.

3. Начальник виробництва. Функціональні обов'язки:

· Контролює виробничий процес: слідкує за непереривністю, послідовністю, відсутністю простоїв, ритмічністю.

· Контроль стану обладнання, своєчасний ремонт устаткування

· Контроль якості продукції.

4. Майстер цеху Обов'язки:

· Навчання працівників цеху.

· Контроль роботи працівників.

· Атестація робочого персоналу.

5. Менеджер зі збуту Обов'язки:

· Пошук клієнтів.

· Формування каналу збуту.

· Прогноз, планування рівня продаж.

· Аналіз становищі ринку.

6. Менеджер по закупкам Обов'язки:

· Пошук постачальників з вигідними умовами.

· Укладання контрактів з постачальниками.

· Ведення складу підприємства.

7. Основні та допоміжні робітники виробництва. Займаються виробництвом продукції, обслуговують обладнання, прибирають територію.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ

Оперативне управління операційною системою на підприємстві здійснюється підсистемою планування і контролю. У цій підсистемі приймаються рішення і видаються керуючі впливи в переробляючу підсистему.

Оперативне управління функціонуванням ОС є важливою складовою керівництва виробничою діяльністю підприємства. Має на меті забезпечення економічно ефективної реалізації задач підприємства. Оперативне управління включає функції календарного планування, обліку, планування ходу виробництва, рознарядки робіт, контролю строків їх виконання.

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми (по-операційно функціональне планування) та визначення форми організації виробництва.

Оперативне планування розробляє параметри функціонування операційної системи на короткі відрізки часу з тим, щоб забезпечити досягнення кінцевої цілі підприємства. Операційне планування полягає в деталізації конкретних планів на короткі відрізки часу по конкретним виконавцям в натуральному та умовно-натуральному виді.

2.1 Визначення форми організації виробництва та системи оперативного управління

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми та визначення форми організації виробництва. В розділі 1.1 на основі розрахунку коефіцієнта завантаження виробництва було визначено тип виробництва - серійний. В розділі 1.2 здійснено вибір планувального рішення - поопераційна схема планування. На даному підприємстві виготовляється невелика номенклатура предметів з подібним технологічним процесом. Тому доцільно обрати таку форму організації виробництва, як предметно-замкнута дільниця.

Вибір системи планування на підприємстві залежить від типу виробництва, характеру продукції й виробничої структури підприємства. Конкретну систему оперативного планування визначає набір її елементів, головним з яких є планово-облікова одиниця. На проектованому підприємстві доцільно застосовувати планово-облікову одиницю деталь. Відповідно до цієї планово-облікової одиниці виділяють подетальну систему оперативного планування. Подетальні системи є докладними розробками оперативних планів по деталі кожного найменування по всіх стадіях технологічного процесу, узгодженими по строках запуску-випуску. Використання подетальної системи найбільш ефективно в умовах стійкої обмеженої номенклатури з невеликим різноманіттям детале-зборочних одиниць.

Для обраної системи оперативного планування необхідно розрахувати календарно-планові нормативи. При предметно-замкнутій формі організації треба розрахувати величини партії деталей, періодичність їх запуску-випуску, закріпити деталі за устаткуванням, побудувати стандарт-план роботи на місяць, розрахувати сукупну тривалість виробничого циклу.

2.2 Розрахунок календарно-планових нормативів

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми та визначення форми організації виробництва. В розділі 1.1 на основі розрахунку коефіцієнта завантаження виробництва було визначено тип виробництва - крупносерійний. В розділі 1.2 здійснено вибір планувального рішення - поопераційна схема планування. На даному підприємстві виготовляється невелика номенклатура предметів з подібним технологічним процесом. Тому доцільно обрати таку форму організації виробництва, як предметно-замкнута дільниця.

Розробляючи календарні плані потрібно зауважити, що правильність встановлення пріоритетів оцінюється ефективністю календарного плану, яка виявляється в наступному.

1. Дотримання термінів, встановлених замовниками або визначених подальшими операціями.

2. Мінімізація "тривалості потоку", тобто часу, який витрачається на виконання роботи в даному процесі.

3. Мінімізація об'ємів незавершеного виробництва.

4. Мінімізація простоїв верстатів і робочих.

При складанні календарних планів і управлінні роботами повинні виконуватися наступні функції:

1. Розподіл замовлень, устаткування і персоналу по робочих центрах або іншим виробничим ділянкам, тобто короткострокове планування виробничих потужностей.

2. Визначення послідовності виконання замовлень, тобто встановлення пріоритетності робіт.

3. Ініціація виконання графіка робіт. Зазвичай це називається диспетчуванням (dispatching) замовлень.

4. Цехове управління (або управління виробничою діяльністю ) що включає

5. Контроль стану і ходу виконання замовлень.

6. Прискорення виконання що запізнюються і критичних заказов1.

Проведемо необхідні розрахунки. Для визначення нормативних величин партій деталей застосовується метод розрахунку за мінімально допустимими витратами часу на переналагодження устаткування.

Нормативна величина партії деталі розраховується у два етапи:

1. Визначення мінімальної величини партії деталі n_min:

, (2.1)

Розрахуємо мінімальну величини партії деталі n_min :

де t_п.з. - підготовчо-заключний час, хв;

б - відсоток допустимих витрат часу на переналагодження устаткування (приймається рівним 4).

t_шт. - норма часу на операцію з урахуванням норм виробітку,хв; Значення t шт. береться мінімальне для кожної операції.

другий - корегування n_min (мінімальної величини партії) для того щоб встановити відповідності прийнятої величини партії уніфікованому ряду періодичностей запуску-випуску.

Визначимо розрахункову періодичність. Це відношення розрахункової величини партії до середньодобового випуску. Нормативна періодичність встановлюється шляхом корегування розрахункової періодичності згідно з уніфікованим рядом періодичностей.

Нормативна партія визначається як добуток нормативної періодичності та середньодобового випуску. Величина партії визначається по провідній операції, в якої відношення t_п.з. до t_шт. найбільше серед усіх операцій даного виробничого процесу. Розрахунки наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Вибір провідної операції

Операція	Виріб А	Виріб Г	Виріб К	Виріб Р
Центрувальна	25.00	23.08	33.33	17.65
Токарна	6.25	5.08	5.56	8.11
Розточувальна	7.14	8.82	-	8.11
Фрезерувальна	8.11	9.09	9.38	7.14
Свердлувальна	13.64	15.79	20.00	-
Шліфувальна	6.12	7.14	9.38	5.88
Полірувальна	14.29	-	13.04	20.00
Провідна операція	Центрувальна	Центрувальна	Центрувальна	Полірувальна

Розрахуємо мінімальну величини партії деталі n_{min :}

n_min Деталь А = (30*(100-4))/4*1,2 = 600 (шт.)

n_min Деталь Г = (30*(100-4))/4*1,3 = 553 (шт.)

n_min Деталь К = (30*(100-4))/4*0,8 = 900 (шт.)

n_min Деталь Р = (30*(100-4))/4*1,2 = 600 (шт.)

Виконуючи розрахункиі потрібно брати до уваги, що періодичність запуску-випуску встановлюється єдина для всієї дільниці.

Середньодобовий випуск = річна програма випуску/12 місяців*кількість робочих днів на місяць

Для деталі А=26400/12*20=110 шт.

Розрахункова періодичність = (2.2)

деталь А = 864/110=7.85 , або 8 днів.

Нормативна величина партії - добуток середньодобового випуску та прийнятої періодичності, днів.

Для деталі А = 110*8=880 шт.

Розрахунки за іншими деталями наведені у таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Нормативні величини партій деталей

Деталь	Середньодобовий випуск, шт.	Розрахункова величина партії nmin, шт.	Періодичність, дні	Нормативна величина партії, шт.	Кількість запусків на місяць
			розрахункова	прийнята
Деталь А	110	864	7.85	8	880	3,3
Деталь Г	300	936	3.12	8	2400	3,3
Деталь К	240	648	2.70	8	1920	3,3
Деталь Р	175	1080	6.17	8	1400	3,3

Наступним етапом є визначення трудомісткості обробки місячної програми деталей. Розрахунки проводяться за формулою:

Т = N_мес * t_шт + t_пз*К_зап ,(2.3)

Де :N_мес - місячна програма випуску деталей, шт;

К_зап - кількість запусків на місяць, шт.

Визначення необхідної кількості верстатів по видах устаткування для обробки деталей, що закріплені за дільницею, виконується зіставленням сумарної трудомісткості обробки по кожній операції з номінальним (режимним) фондом часу одного верстата на місяць Fеф.

Fеф = кількість змін * кількість годин * кількість хвилин * кількість робочих днів на місяць = 2*8*60*20 = 19 200 хв.

Розрахункове число верстатів С_роз округлюються до цілої величини С_пр. при цьому допускається перевантаження верстатів до 10%. Далі визначається середній коефіцієнт завантаження верстатів К_зав по операціях.

К _зав.= (2.4)

Результати розрахунків подані у таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Необхідна кількість обладнання. Його завантаження.

Операція	Трудомісткість обробки місячної програми деталей з урахуванням tпз, хв	Сумарна трудомісткість по операціях, хв	Сроз	Спр	Кзав
	Деталь А	Деталь Г	Деталь К	Деталь Р
Центрувальна	2640	7800	4320	5950	20710	1.08	2	0.54
Токарна	1056	35400	25920	12950	75326	3.92	4	0.98
Розточувальна	924	20400	-	12950	34274	1.79	2	0.89
Фрезерувальна	814	19800	15360	14700	50674	2.64	3	0.88
Свердлильна	484	11400	7200	-	19084	0.99	1	0.99
Шліфувальна	1078	25200	15360	17850	59488	3.10	4	0.77
Полірувальна	462	-	11040	5250	16752	0.87	1	0.87

Закріплення детале-операцій за верстатами ведеться по кожному верстату підбиранням трудомісткостей місячної програми декількох деталей відповідно до номінального фонду часу роботи верстата на місяць(тобто сума повинна бути максимально наближена до 19200 хв.) і повинно забезпечити рівномірне завантаження обладнання. Використовується дані таблиці 2.3. Закріплення ведеться у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Закріплення детале-операцій за верстатами

Назва Операції	Номер верстата	Деталі, що закріплюються за верстатом	Сумарна місячна трудомісткість деталей, що закріплюються за верстатом, хв	Коефіцієнт завантаження
		Деталь А	Деталь Г	Деталь К	Деталь Р
центрувальна	1	2640	7800			10440	0.54
	2			4320	5950	10270	0.53
токарна чорнова	1	1056				1056	0.06
	2		35400			35400	1.84
	3			25920		25920	1.35
	4				12950	12950	0.67
Розточувальна	1		20400			20400	1.06
	2	924			12950	13874	0.72
фрезерувальна	1		19800			19800	1.03
	2			15360		15360	0.80
	3	814			14700	15514	0.81
свердлувальна	1	484	11400	7200	-	19084	0.99
шліфувальна	1	1078				1078	0.06
	2		25200			25200	1.31
	3			15360		15360	0.80
	4				17850	17850	0.93
полірувальна	1	462	-	11040	5250	16752	0.87

2.3 Графік роботи перероблювальної підсистеми

Для того щоб побудувати стандарт-план потрібно додержуватись таких умов:

партію деталей запускати в обробку з початку зміни і верстат завантажувати по можливості на всю зміну;

намагатися максимально скоротити тривалість циклу обробки партії деталей, для чого там де можливо, застосовувати паралельно-послідовний вид руху деталей;

суворо додержуватись встановленої періодичності запуску-випуску партії деталей по окремих операціях;

у першу чергу будувати стандарт-план для найбільш трудомістких деталей.

На основі побудованого стандарт-плану визначаються цикли виготовлення партій деталей кожного найменування і всього комплекту деталей (сукупна тривалість циклу).

Коефіцієнт щільності циклу розраховується по кожній з деталей як відношення технологічного циклу виготовлення партії деталей при послідовному русі до виробничого циклу за графіком.

Графік роботи переробляючої підсистеми оформляється окремим листом, у додатках.

3. РОЗРАХУНКИ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Розрахунки основних техніко-економічних показників операційної системи ведуться на основі річної програми і включають розробку кошторису витрат на виробництво та визначення оптової ціни для кожного виробу.

Кошторис витрат на виробництво розробляється за статтями та елементами витрат. Для його складання треба розрахувати вартість основних матеріалів та повернених відходів на річну програму випуску, річний фонд заробітної плати за всіма категоріями робітників, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати.

3.1 Розрахунки вартісних витрат матеріалів

Спочатку разрахуємо вартість основних матеріалів. Розрахунок вартості основних матеріалів поданий у таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Розрахунок витрат матеріалів на виробництво

Найменування матеріалу	Відходи кг	Усього відходів на рік, т	Ціна за тону, грн	Вартість на річну прогр., грн.
	Деталь А	Деталь Г	Деталь К	Деталь Р
	26400	72000	57600	42000
	На оди-ницю	На річну прог-раму	На одиницю	На річну прог-раму	На оди-ницю	На річну прог-раму	На одиницю	На річну прог-раму
Сталь ст. 45	0.676	17846.4	-	-	-	-	-	-	17846.4	740	13206.33
Сталь ст. 5	-	-	0.533	38376	-	-	-	-	38376	740	28398.24
Сталь 40ХМ	-	-	-	-	0.507	29203.2	-	-	29203.2	740	21610.37
Сталь 35ХВН	-	-	-	-	-	-	0.871	36582	36582	740	27070.68
Всього									122007.6		90285624

Вартість допоміжних матеріалів складає згідно з нормативними даними 5 % від вартості основних 9351672*0.05 = 467583.6 тис. грн.

Розрахуємо вартість повернених відходів:

Необхідно розрахувати вартість відходів. Відомо, що коефіцієнт використання матеріалу 0.87. Це значить що, матеріалу використовується 87%, а 100-87=13% - відходи. Для того щоб розрахувати норму відходів на 1 деталь необхідно норму витрат матеріалу на 1 виріб помножити на 0.13. Потім помножити на програму випуску і отримаємо кількість відходів на випуск.

Таблиця 3.2 Розрахунок вартості відходів

Найменування матеріалу	Відходи кг	Усього відходів на рік, т	Ціна за тону, грн	Вартість на річну програму, грн..
	Деталь А	Деталь Г	Деталь К	Деталь Р
	26400	72000	57600	42000
	На оди-ницю	На річну прог-раму	На одиницю	На річну прог-раму	На оди-ницю	На річну прог-раму	На одиницю	На річну прог-раму
Сталь ст. 45	0.676	17846.4	-	-	-	-	-	-	17846.4	740	13206.33
Сталь ст. 5	-	-	0.533	38376	-	-	-	-	38376	740	28398.24
Сталь 40ХМ	-	-	-	-	0.507	29203.2	-	-	29203.2	740	21610.37
Сталь 35ХВН	-	-	-	-	-	-	0.871	36582	36582	740	27070.68
Всього									122007.6		90285624

3.2 Розрахунок фонду заробітної плати

Розрахунок фонду заробітної плати виконується на основі визначеної чисельності робітників за категоріями. За кожною категорією з урахуванням системи оплати праці заробітна плата розраховується на основі наведених нормативів. Для розрахунку ФОП треба взяти до уваги, що оплата праці основних та допоміжних робітників - погодинна з преміюванням. Середня годинна ставка основних робітників - 6.75 грн. допоміжних - 6.27 грн., спеціалістів - 8.85, керівника - 9.45 за годину. Корисний річний фонд часу роботи 1 робітника - 1850 годин. Додаткова заробітна плата - 13% від основної. Таким чином проведемо необхідні розрахунки.

Таблиця 3.3 Розрахунок річного фонду оплати праці

Елементи ФОП	Заробітна плата за категоріями, грн.
	Основні робочі	Допоміжні робочі	управлінці	усього
			спеціалісти	керівники
Зарплата за тарифом	524475	278388	49117.5	69930	921910.5
Премії	131118.75	41758.2	19647	27972	220495.95
Додаткова зарплата	68181.75	36190.44	6385.275	9090.9	119848.37
Усього ФОП	723775.5	356336.64	75149.775	106992.9	1262254.8
Чисельність персоналу, чол.	42	24	3	4	73
Середня зарплата	17232.75	14847.36	25049.925	26748.225	17291.162
Річна	524475	278388	49117.5	69930	921910.5
Місячна	45360	24076.8	4248	6048	79732.8
Відрахування на соціальні заходи	237062.7	125831.376	22201.11	31608.36	416703.546

3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу

Кошторис на виробництво представлено у таблиці 3.4. Розрахунок кошторису витрат здійснюється по елементам. Вартість основних матеріалів, повернених відходів, основної та додаткової заробітної плати з відрахуваннями були розраховані раніше. Повернені відходи враховуються зі знаком «-». Стаття витрат «Основна заробітна плата» включає зарплату за тарифом та премію основних робочих та допоміжних робочих, які не зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування. Додаткова зарплата розраховується у відсотках від основної, а відрахування на соціальні заходи - у відсотках від основної та додаткової.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховуються за елементами.

Матеріальні витрати включають вартість допоміжних матеріалів і вартість рухової електроенергії. Вартість допоміжних матеріалів встановлюється розбільшено.

Таблиця 3.4. Кошторис витрат на виробництво

Статті витрат	Елементи витрат
	Матеріальні витрати	На оплату праці	Відрахування на соціальні заходи	Амортизація	Інші витрати	Усього
Основні матеріали	9351672					9351672
Повернені відходи	-90285.62					-90285.62
Основна зарплата		1142406				1142406
Додаткова зарплата		119848				119848
Відрахування на соціальні заходи			416704			416704
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	767583+288343.41 =1055926.41	356337	142535	137689.65	14444	698422.2
Загальногосподарчі витрати	2294.49	182143	72857.1	47417.76		304712
Інші виробничі витрати					5000	5000
Усього	9491669.22	1800734	632095	185107.41	19444

Заповнюємо таблицю:

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховуються за елементами. Матеріальні витрати включають вартість допоміжних матеріалів і вартість рухової електроенергії. Вартість допоміжних матеріалів розраховано в розділі 3.1 а витрати на рухову електроенергію в розділі 1.1 (767583+288343.41=1055926.41 грн.)

До витрат на оплату праці включається заробітна плата допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування (заробітна плата по тарифу, премії та додаткова заробітна плата). Відрахування на соціальні заходи встановлюються від їхньої заробітної плати. (1142406*0.4=119848 грн.)

Амортизація устаткування розраховується на рік щоквартально відповідно до встановлених норм від залишкової вартості устаткування, яке відноситься до групи 3 основних фондів (норма амортизації на квартал, що оподатковується - 6%). Розрахунок амортизації устаткування наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 Розрахунок амортизації устаткування

Період	Амортизаційна	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість обладнання, грн.
1-й квартал	628000.00	37680.00	590320.00
2-й квартал	590320.00	35419.20	554900.80
3-й квартал	554900.80	33294.05	521606.75
4-й квартал	521606.75	31296.41	490310.35
Усього		137689.65

До інших витрат відносяться витрати на технологічну оснастку та інструмент, які складають 2.3% від вартості устаткування. І складає

0.023*628000.00=14444.00 грн.

До загальновиробничих витрат відноситься амортизація будинку підприємства, вартість якого розраховується множенням загальної площі підприємства на вартість одного квадратного метра площі будинку. Будинок входить до групи 1 основних фондів, квартальна норма амортизації для якої - 2%. Розрахунок амортизації будинку наведено в табл. 3.6.

Вартість будинку = 1285грн*494.25 м²=635111.25 грн.

До інших витрат відносяться витрати на страхування майна. Згідно з нормативами витрати на страхування майна 5000грн.

Загальна сума витрат на виробництво складає 1 249 629,65 грн.

Таблиця 3.6 Розрахунки амортизації будинку

Період	Амортизаційна вартість, грн.	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість обладнання, грн.
1-й квартал	635111.25	12702.23	622409.03
2-й квартал	590320.00	11806.40	578513.60
3-й квартал	578513.60	11570.27	566943.33
4-й квартал	566943.33	11338.87	555604.46
Усього		47417.76

Кошторис на виробництво представлено у таблиці 3.4. Розрахунок кошторису витрат здійснюється по елементам. Вартість основних матеріалів, повернених відходів, основної та додаткової заробітної плати з відрахуваннями були розраховані раніше. Повернені відходи враховуються зі знаком «-». Стаття витрат «Основна заробітна плата» включає зарплату за тарифом та премію основних робочих та допоміжних робочих, які не зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування. Додаткова зарплата розраховується у відсотках від основної, а відрахування на соціальні заходи - у відсотках від основної та додаткової.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховуються за елементами.

Матеріальні витрати включають вартість допоміжних матеріалів і вартість рухової електроенергії. Вартість допоміжних матеріалів встановлюється розбільшено.

Таблиця 3.7 Калькуляція собівартості виробів

№ п/п	Найменування статей калькуляції	Ставка проценту	Собівартість, грн.
			Деталь А	Деталь Г	Деталь К	Деталь Р
1	Сировина та матеріали		5.20	4.10	3.90	6.70
2	Повернені відходи		0.676	0.533	0.507	0.871
3	Основна заробітна плата		3.25	2.81	2.32	2.80
4	Додаткова заробітна плата		0.42	0.37	0.30	0.36
5	Відрахування на соціальні заходи		1.47	1.27	1.05	1.26
6	Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	229.21	7.45	6.45	5.32	6.41
7	Загальногосподарчі витрати	16.553	1.77	1.53	1.26	1.52
8	Виробнича собівартість		18.88	16.00	13.65	18.20
9	Поза виробничі витрати	6%	1.13	0.96	0.82	1.09
10	Повна собівартість		20.01	16.96	14.47	19.29
11	Прибуток		3.60	3.05	2.60	3.47
12	Норма рентабельності виробу	18%	18%	18%	18%	18%
	Оптова ціна		23.61	20.01	17.07	22.76

Основна З/П розраховується за формулою

, (3.1)

де Т? - сумарна трудомісткість виготовлення однієї деталі, хв. (Деталь А - 23.1; Деталь Г- 20; Деталь К - 16.5; Деталь Р - 19.9).

Ст - часова тарифна ставка основних робочих (6.75 грн.);

1,25 - коефіцієнт, враховуючий розмір премій основних робочих.

Додаткова заробітна плата складає 13% від основної, відрахування на соціальні заходи - 40% від суми основної та додаткової.

Непрямі витрати (витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати) розподіляються на вироби згідно з розрахованими калькуляційними відсотками або ставками розподілу. Ставка розподілу - це відношення загальної суми непрямих витрат до вибраної бази. За базу можуть бути вибрані: основна заробітна плата, сума основної та додаткової заробітної плати, сума основної зарплати та витрат на утримання й експлуатацію устаткування та ін. Для витрат на утримання й експлуатацію устаткування за базу слугуватиме основну заробітну плату. Ставка розподілу (розраховуємо по даним кошторису, таблиця 3.4):

Величина витрат на утримання й експлуатацію устаткування в розрахунку на одиницю виробу кожного виду розраховується як добуток ставки розподілу на витрати на основну зарплату на одиницю даного виробу.

Ставкою розподілу для загальногосподарчих витрат доцільно обрати суму витрат на основну зарплату та витрат на утримання й експлуатацію устаткування.

84 245,98/(191 104,10+207 979,79)*100% = 21,11%

Величина загальногосподарчих витрат дорівнює добутку калькуляційного відсотку на суму основної зарплати та витрат на утримання й експлуатацію устаткування в розрахунку на одиницю кожного виробу.

Виробнича собівартість включає суму всіх попередніх статей калькуляції (повернені відходи віднімаються). Позавиробничі витрати складають 4% від виробничої собівартості. Повна собівартість складається з виробничої собівартості та позавиробничих витрат. Запланований прибуток встановлюється у відсотках до повної собівартості (15%). Оптова ціна розраховується як сума повної собівартості та прибутку. Річний обсяг товарної продукції представлено в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Річний обсяг товарної продукції

Деталь	Програма випуску, шт.	Оптова ціна, грн.	Обсяг товарної продукції, грн.
Деталь А	26400	23.01	607552.44
Деталь Г	31200	19.50	1403889.91
Деталь К	57600	16.64	958179.62
Деталь Р	42000	22.18	931564.09
Всього	3901186.06

Річний прибуток підприємства складе:

3.60*26400+3.05*72000+2.60*57600+3.47*42000=314834.46 (грн)

3.4 Для оцінки ефективності запроектованої операційної системи підприємства розрахуємо відносні економічні показники

Продуктивність праці персоналу - відношення річного обсягу товарної продукції в оптових цінах без ПДВ, грн. та кількості робітників:

ПП = 3901186.06 грн. /73 чол. = 53440.9 грн.

Показник виробництва продукції на 1 грн. витрат - відношення річного обсягу товарної продукції в оптових цінах без ПДВ, грн. та повної собівартісті річного обсягу товарної продукції, грн.

В_витр = 1 824 454 /1 586 360,87 = 1,15 (грн.)

Витрати на 1 грн. товарної продукції - відношення повної собівартісті річного обсягу товарної продукції, грн. та річного обсягу товарної продукції в оптових цінах без ПДВ, грн.

В_прод = 1 586 360,87 /1 824 454 = 0,87 (грн.)

Випуск продукції на 1 грн. основних засобів (фондовіддача), розраховується як відношення вартості товарної продукції в оптових цінах до обсягу основних фондів (ОФ):

ОФ - середня річна вартість основних виробничих фондів, грн.

ОФ = (628000+490310.35)/2+(635111.25+555604.46)/2= 1154513(грн.)

В_оф = 4 002956 /1154513= 3.47 (грн.)

Випуск продукції з 1 м² виробничої площі розраховується як відношення вартості випущеної продукції в оптових цінах до виробничої площі заводу:

В_пл 4002956.13 /495.25= 8082.7 (грн.)

Фондоємність - відношення обсягу основних фондів до вартості товарної продукції в оптових цінах.

Ф_єм = 1154513/4002956.13 = 0,29 (грн.)

Фондоозброєність (основні фонди на одного робітника) - відношення основних засобів у грошовому вираженні до кількості основних і допоміжних робітників на підприємстві.

Фозбр = 1154513/(42+24) = 17492.22 (грн.)

Загальна рентабельність всього підприємства - показник який характеризує прибутковість вкладів у підприємство. Визначається відношенням прибутку (річного) до річних витрат.

R = 95095.16+21739.29+149975.95+145810.05=610620.43 грн

Термін окупності:

Ток = (671 162+ 126 700)/ 237 954,12 = 3,35 (років).

ВИСНОВКИ

Дана робота була проведена для проекту операційної системи підприємства, орієнтованого на виробництво. Для того щоб визначити типу операційної системи спочатку було обрано тип переробляючої підсистеми, який було визначено на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства. Розрахунки показали що тип виробництва - серійний.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства було зіставлено загальні витрати, пов'язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Враховуючи усі перераховані витрати можно зробити висновок, що при двозмінній роботі витрати менші (1302523.54 грн при однозмінному режимі, 1110763.91 грн), тому доцільно обрати двозмінний режим роботи. Для проектування операційної системи малого підприємства було встановлено тип операційної системи - серійний; визначена необхідна площа та розроблено план виробничих приміщень. Розрахована необхідна кількість робітників та спроектована оргструктура управління операційною системою.

Так як тип виробництва серійний, то форма організації виробництва - предметно-замкнута дільниця. Для обраної системи оперативного планування було розраховано календарно-планові нормативи (величини партії деталей, періодичність їх запуску-випуску), закріплено деталі за устаткуванням, побудувано стандарт-план роботи на місяць переробляючої підсистеми, розрахувано сукупну тривалість виробничого циклу.

Розрахунки основних техніко-економічних показників операційної системи ведуться на річну програму і включають розробку кошторису витрат на виробництво та визначення оптової ціни кожного виробу.

Для оцінки ефективності запроектованої операційної системи малого підприємства було розраховано відносні економічні показники, основні з них: продуктивність праці робітників - 53440.9 грн., фондоємність - 0.29 грн. фондовіддача - 3.47 грн. фондоозброєність - 17492.62 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гэлловей Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика.-СПб.:Питер, 2000.-320 с.

2. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учеб. Пособие.- К.: МАУП, 2000.-144 с.

3. Мескон Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 2002. - 704 с.

4. Менеджмент организаций: Учеб. пособие / Под ред. З.П. Румянцева Н.А.- М.: ИНФРА-М, 1997.- 432 с.

5. Организация, планирование и управление машиностроительным производством. / Б.Н. Родионов, Н.А. Саломатин и др. - М.: Машиностроение, 1989.-328 с.

6. Проектирование машиностроительных заводов и цехов: Справочник. В 6 т. Т.4- М.: Машиностроение, 1984 - 288 с.

7. Соколицин С.А. Организация и опиеративное управление машиностроительным проризводством / С.А. Соколицин, Б.И. Кузин - Л.: Машиностроение, Ленинград. Отделение, 1988. - 528 с