УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ

НА ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ДОНБАСУ З МЕТОЮ ВІДНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ І ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

У статті викладені результати застосування розробленої автором економіко-математичної моделі управління оборотними активами на прикладі десяти шахт ДП "Донецьквугілля" і трьох самостійних шахт. Показано, що розроблена модель є ефективним інструментом економічно-математичного забезпечення відновлення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

В умовах переходу економіки України до ринкових умов господарювання значна частина вітчизняних промислових підприємств, а особливо підприємств вуглевидобувної галузі, зіштовхнулась зі значними проблемами як виробничого, так і фінансового характеру і знаходиться в кризовому стані. Типовим наслідком трансформації цих процесів і супроводжуючих їх кризових явищ стала гостра нестача необхідного обсягу оборотних активів та значні диспропорції в їхніх джерелах фінансування, що істотно позначається на ефективності господарювання. Разом із цим низька забезпеченість промислових підприємств оборотними активами супроводжується низьким рівнем їх використання. Все це потребує змін у підходах до управління оборотними активами з метою вирішення як фінансових проблем, так і підвищення загальної ефективності функціонування підприємств.

Різним аспектам управління оборотними активами та джерелами їхнього фінансування присвячено роботи таких вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, як Бланк І.О., Ван Хорн Дж. К., Брігхем Є., Ковальов В.В., Павлова Л.Н., Поддєрьогін А.М., Стоянова Є.С. та ін.

Управління оборотними активами в більшості робіт зводиться, з одного боку, до визначення достатнього рівня і раціональної структури оборотних активів (підходи до формування оборотних активів) [2, 4, 5], а з іншого боку - до визначення величини і структури джерел їхнього фінансування (стратегії управління оборотним капіталом) [3, 6, 10].

Оптимізація оборотних активів може здійснюватись з застосуванням розробленої на підприємстві системи нормативів [2] з метою вдосконалення управління кожним елементом оборотних активів у відповідності зі стратегічними та оперативними планами [11] або згідно з вибором оптимальної позиції за кожним елементом оборотних активів за співвідношенням "прибуток-ризик" [6].

Оптимізація джерел фінансування оборотних активів визначається раціональним співвідношенням між власними та позиковими джерелами. Існують різні підходи до висвітлення цього питання. Оптимальне співвідношення власних та позикових джерел фінансування може розглядатись через їхнє розмежування відносно сукупного нормативу оборотних активів [8, 9], згідно з яким мінімальна потреба в оборотних активах повинна покриватись власними джерелами, а тимчасова - за рахунок короткострокових кредитів. Єдиним джерелом фінансування всіх оборотних активів підприємства може розглядатись банківський кредит, причому оборотні активи повинні фінансуватись на ? за рахунок довгострокових позикових коштів і на ? за рахунок короткострокових позикових джерел [12]. Залучення позикових джерел може розглядатись економічно доцільним лише за умови, що воно забезпечує зростання рентабельності власного капіталу [1].

Разом з наявністю підходів щодо управління оборотними активами існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними як на рівні промисловості в цілому, так і на рівні її окремих галузей, зокрема підприємств вуглевидобувної галузі. До одної з цих проблем можна віднести відсутність науково обґрунтованих підходів щодо процесу оптимізації обсягу і структури оборотних активів вуглевидобувних підприємств та джерел їхнього фінансування, адекватних сучасним умовам переходу до ринкових відносин.

Метою даного дослідження є розробка механізму управління оборотними активами на вуглевидобувних підприємствах Донбасу. Для цього необхідно відновити фінансову стійкість та платоспроможність підприємств за рахунок оптимізації обсягу і структури оборотних активів і джерел їхнього формування.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- проаналізувати фінансову стійкість та платоспроможність вуглевидобувних підприємств;

- реалізувати положення економіко-математичної моделі в умовах підприємств вуглевидобувної промисловості Донбасу;

- розробити критерій оцінки відновлення фінансової стійкості і платоспроможності вуглевидобувних підприємств, за допомогою якого можна проаналізувати основні положення моделі та зробити порівняльний аналіз змін оптимізації по різних шахтах.

Предметом дослідження є управління оборотними активами і джерелами їхнього формування для відновлення фінансової стійкості і платоспроможності.

Об'єктом дослідження виступають оборотні активи вуглевидобувних підприємств Донбасу та джерела їхнього фінансування.

Економіко-математичну модель управління оборотними активами з метою відновлення фінансової стійкості та платоспроможності було застосовано при оптимізації обсягу і складу оборотних активів та джерел їхнього фінансування на прикладі 10 шахт, котрі входять в ДП "Донецьквугілля", і 3 самостійних шахт.

Для реалізації моделі використовувались дані фінансової звітності вказаних підприємств на 1.01.2005 р. (за винятком ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" та ДВАТ "Шахтоуправління Донбас", дані фінансової звітності за якими використовувались на 1.01.2003 р., оскільки у 2003 р. ці шахти вийшли зі складу ДП "Донецьквугілля").

Розглянемо спочатку фактичний обсяг активів та пасивів по шахтах, котрі входять в ДП "Донецьквугілля", і самостійних шахт (табл. 1).

Таблиця 1. - Фактичний обсяг елементів активів і пасивів вуглевидобувних підприємств

Примітка:НА - необоротні активи, тис.грн; ОА - оборотні активи, тис.грн; ВК - джерела власних і прирівняних до них коштів, тис.грн.; ДПК - довгострокові позикові кошти, тис.грн; ПП - поточні пасиви, тис.грн; ВБ - валюта балансу, тис.грн.

Дані табл. 1 по шахтах, що входять в ДП "Донецьквугілля", свідчать про низьку забезпеченість цих підприємств оборотними активами, істотне перевищення (у середньому в 4 рази) поточних пасивів над оборотними активами, недостатність на деяких шахтах власного капіталу як основного джерела фінансування та про незначні суми довгострокових позик. Питома вага оборотних активів у валюті балансу для цих підприємств коливається в діапазоні від 3,53% (ДВАТ "Шахта ім. Є.Т. Абакумова") до 15,69% (ДВАТ "Шахтоуправління Донбас") і в середньому по групі складає 9,67%; частка поточних пасивів коливається в діапазоні від 11,61% (ДВАТ "Шахтоуправління Донбас") до 84,03% (ДВАТ "Шахта Моспинська") і в середньому по групі складає 35,65%.

З 10 шахт ДП "Донецьквугілля" лише у ДВАТ "Шахтоуправління Донбас" (яке в 2003 р. вийшло зі складу ДП) сума оборотних активів перевищує суму поточних пасивів. При цьому дане підприємство серед шахт ДП "Донецьквугілля" на момент виходу мало найбільший обсяг видобутку.

Всі шахти ДП "Донецьквугілля" мають незначні суми довгострокових позикових коштів - у середньому 0,24% від загальної суми джерел фінансування.

Дані табл. 1 по самостійних шахтах у порівнянні із шахтами ДП "Донецьквугілля" свідчать про набагато більшу забезпеченість цих підприємств оборотними активами і про не таке значне перевищення суми поточних пасивів над сумою оборотних активів.

Частка оборотних активів у валюті балансу вказаних підприємств коливається в діапазоні від 19,13% (ДВАТ "Шахта Комсомолець Донбасу") до 27,59% (ОП "Шахта імені О.Ф. Засядька") і в середньому складає 20,21%; частка поточних пасивів у валюті балансу коливається в діапазоні від 14,57% (ДХК "ВК "Краснолиманська") до 62,93% (ДВАТ "Шахта Комсомолець Донбасу") і в середньому складає 23,39%. При цьому в ДХК ВК "Шахта Краснолиманська" сума оборотних активів перевищує суму поточних пасивів (на 8,89%), в ОП "Шахта імені О.Ф. Засядька" спостерігається незначне перевищення поточних пасивів над оборотними активами (на 2,04%), а в ДВАТ "Шахта Комсомолець Донбасу" сума поточних пасивів суттєво перевищує суму оборотних активів (на 43,8%).

ДВАТ "Шахта Комсомолець Донбасу" має недостатні обсяги власних джерел фінансування (39,03% від валюти балансу), а ДХК ВК "Шахта Краснолиманська" та ОП "Шахта імені О.Ф. Засядька" більшу частину активів фінансують за рахунок власних джерел (85,43% та 69,70% відповідно).

Як і шахти ДП "Донецьквугілля", самостійні шахти мають незначні суми довгострокових позикових коштів - у середньому 0,43% від загальної суми джерел фінансування.

Таким чином, можна зробити висновок, що шахти ДП "Донецьквугілля" порівняно з самостійними шахтами мають значно менші обсяги оборотних активів. На більшості з розглянутих підприємств вуглевидобувної промисловості Донбасу спостерігається диспропорція в джерелах фінансування в бік збільшення частки поточних пасивів і, відповідно, зменшення частки власних джерел фінансування. Довгострокові позикові джерела фінансування на всіх розглянутих шахтах майже не використовуються.

Однак проведений аналіз свідчить, що на деяких шахтах ДП "Донецьквугілля" (ДВАТ "Шахта Трудівська", Шахта Південнодонбаська №3) і на самостійних шахтах диспропорції не такі значні, а на шахтах ДВАТ "Шахтоуправління Донбас" та ДХК ВК "Шахта Краснолиманська" оборотні активи перевищують поточні пасиви, і їхню структуру джерел фінансування можна визнати найкращою серед розглянутих вуглевидобувних підприємств. При цьому вказані шахти мають найбільший обсяг видобутку серед усіх розглянутих шахт.

Оптимізація обсягу і структури оборотних активів вуглевидобувних підприємств і джерел їхнього фінансування з метою відновлення фінансової стійкості та платоспроможності проводилась з використанням економіко-математичної моделі [7]. Модель являє собою задачу математичного програмування. В математичній моделі для вирішення поставленої задачі, з одного боку, мінімізуються витрати обігу та альтернативної вартості додатково залучуваних елементів оборотних активів, з іншого, мінімізуються витрати по залученню й обслуговуванню додатково використовуваних джерел формування оборотних активів, що зводяться в одну цільову функцію [7].

Оптимізаційна задача включає систему обмежень, представлену трьома блоками. Обмеження блоку I забезпечують реалізацію принципу складання балансових моделей і відбивають умову рівності зміни суми оборотних активів сумі зміни по окремих їх видах; умову рівності зміни суми оборотних активів сумі зміни джерел їхнього формування; умову приросту відповідно суми оборотних активів і суми запасів і витрат, що повинні бути не нижче нуля. Обмеження блоку II враховують мінімальні межі елементів оборотних активів і джерел їхнього формування, що необхідні для нормального функціонування процесів виробництва та реалізації на підприємстві. Обмеження блоку III відбивають умови фінансової стійкості і платоспроможності підприємства.

В моделі обмеження блоку III були представлені п'ятьма показниками. Для встановлення оптимального обсягу і структури оборотних активів вуглевидобувних підприємств і джерел їхнього формування з метою більш чітких розрахунків були використанні обмеження шістьох показників фінансової стійкості (коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами (К_З.В.К.), коефіцієнт маневреності власного капіталу (К_М), коефіцієнт автономії (К_авт), показник фінансового лівериджу (Ф_Л), коефіцієнт фінансової стійкості (К_Ф.С.), умова нормального рівня фінансової стійкості (УНС) та чотирьох показників платоспроможності (коефіцієнт поточної ліквідності (К_П.Л.), коефіцієнт швидкої ліквідності (К_Ш.Л.), коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_А.Л.), коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (К_Д/К).

Для прийнятих до розгляду підприємств за допомогою вказаної моделі оптимальний обсяг і структура оборотних активів і джерел їхнього формування (табл. 2 і 3).

Таблиця 2. - Оптимальний обсяг елементів активу вуглевидобувних підприємств

Примітка:З - запаси та витрати, тис.грн; ДЗ - дебіторська заборгованість і кошти у розрахунках, тис.грн; ГК - грошові кошти та їхні еквіваленти, тис.грн; ОА_ін. - інші оборотні активи тис.грн.

Результати оптимізації обсягу і структури оборотних активів і джерел їхнього формування свідчать, що практично по всіх шатах ДП "Донецьквугілля" необхідне збільшення суми оборотних активів у середньому в 2,3 раза при збільшенні частки оборотних активів у валюті балансу в середньому з на 9,96% (з 9,55% до 18,14%). При цьому якщо по шахтах ДВАТ "Шахта ім. М.І. Калініна", ДВАТ "Шахта Моспинська", ДВАТ "Шахта Трудівська", ДВАТ "Шахтоуправління Донбас" та “Шахта Південнодонбаська №3” збільшення суми оборотних активів відносно незначне (на 22,23%-81,04%), то по шахтах ДВАТ "Шахта Жовтневий рудник", ДВАТ "Шахта ім. Є.Т. Абакумова", ДВАТ "Шахта ім. О.О. Скочинського" та ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" суму оборотних активів необхідно збільшувати в 2,1-4,6 раза.

Суму поточних пасивів по всіх шахтах ДП "Донецьквугілля" необхідно зменшити в середньому в 2 рази, при цьому треба зменшити частку поточних пасивів у валюті балансу з 35,65% до 10,57%. Зменшення поточних пасивів на більшості шахт має відбутися за рахунок збільшення власних джерел фінансування і довгострокових позикових коштів.

Результати оптимізації обсягу і структури оборотних активів і джерел їхнього фінансування свідчать, що по самостійних шахтах необхідне збільшення суми оборотних активів на 0-13,28%; суму поточних пасивів необхідно зменшити на 29,23%-80,77%. Зменшення поточних пасивів на самостійних шахтах має відбутися за рахунок збільшення довгострокових позикових коштів (крім ДВАТ "Шахта Комсомолець Донбасу", на якій необхідно збільшити власні джерела фінансування).

Таблиця 3. - Оптимальний обсяг елементів пасиву вуглевидобувних підприємств

Примітка:ККБ - короткострокові кредити банку, тис.грн; ВВ - товарний (комерційний) кредит у вигляді довгострокової відстрочки платежу з оформленням векселя, тис.грн; КЗТ - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн; ПЗР - поточні зобов'язання по розрахунках, тис.грн; ПП_ін. - інші поточні зобов'язання, тис.грн.

Таким чином, у результаті оптимізації обсягу і структури оборотних активів і джерел їхнього фінансування було виявлено, що для шахт ДП "Донецьквугілля" необхідне значне збільшення суми оборотних активів, а для самостійних шахт це збільшення відносно менше. Загальною проблемою для шахт двох груп виявилися значні суми поточних пасивів, що перевищують суми поточних активів. Після оптимізації питома вага поточних пасивів у валюті балансу для шахт двох груп виявилася набагато нижчою. Внаслідок цього суми оборотних активів після оптимізації перевищують суми поточних пасивів.

Зниження суми поточних пасивів для більшості шахт ДП "Донецьквугілля" забезпечувалось за рахунок збільшення власних джерел фінансування і довгострокових позикових пасивів, а для самостійних шахт джерелом зниження поточних пасивів є тільки довгострокові позикові пасиви.

Слід зазначити, що по шахтах, в яких забезпеченість оборотними активами вища, поточні пасиви ненабагато перевищують оборотні активи (або, навпаки, оборотні активи перевищують поточні пасиви), більша частина активів фінансується за рахунок власних джерел, необхідні менші зміни в структурі активів і пасивів.

На підставі розрахунків отримано значення основних показників фінансової стійкості і платоспроможності розглянутих вуглевидобувних підприємств після оптимізації (табл. 4, рядок "опт."), які можна порівняти з фактичними до оптимізації (табл. 4, рядок "факт.").

До оптимізації обсягу і структури оборотних активів і джерел їхнього формування жодне з розглянутих вуглевидобувних підприємств не відповідає критеріям фінансової стійкості та платоспроможності. Після оптимізації всі шахти відповідають нормативним значенням показників фінансової стійкості з погляду оцінки структури джерел фінансування активів, нормативним значенням показників платоспроможності, в них забезпечується нормальна фінансова стійкість за рівнем покриття матеріальних оборотних активів (запасів) джерелами їхнього фінансування.

В табл. 5 наведені дані для аналізу реалізації моделі. Зокрема наведена сума, необхідна для відновлення фінансової стійкості та платоспроможності розглянутих підприємств (С_Ф.П.).

З табл. 5 видно, що всі розглянуті шахти потребують значних сум, що необхідні для відновлення фінансової стійкості та платоспроможності (від 12545 тис.грн до 257579 тис.грн). При цьому самостійні шахти в середньому потребують в 3,2 раза більші суми.

На перший погляд, це не відповідає дійсності, оскільки самостійні шахти в порівнянні з шахтами ДП "Донецьквугілля" мають кращі показники фінансової стійкості та платоспроможності.

Однак, якщо порівняти, наприклад, шахти ДВАТ "Шахта Жовтневий рудник" та ОП "Шахта імені О.Ф. Засядька", то перша потребує в 2,3 раза меншої суми на відновлення фінансової стійкості та платоспроможності. Але при цьому активи ОП "Шахта імені О.Ф. Засядька" в 5,3 раза більші, ніж у ДВАТ "Шахта Жовтневий рудник", оборотні активи більші в 23,5 раза, обсяг видобутку більший у 23,8 раза, ОП "Шахта імені О.Ф. Засядька" прибуткова, а ДВАТ "Шахта Жовтневий рудник" збиткова.

Все це обумовлює необхідність розробки відносного показника, котрий дав би можливість оцінити "масштабність" змін оптимізації.

Таблиця 4. - Показники фінансової стійкості та платоспроможності до і після оптимізації

Для аналізу проведеної оптимізації вперше пропонується критерій оцінки відновлення фінансової стійкості та платоспроможності (К_Ф.П.), який може бути розрахований за наступною формулою:

,(1)

де С_Ф.П. - сума, необхідна для відновлення фінансової стійкості та платоспроможності, тис.грн.;

ОА_Ф - фактична (до оптимізації) сума оборотних активів підприємства, тис.грн.

Критерій оцінки відновлення фінансової стійкості та платоспроможності показує, у скільки разів сума, необхідна для відновлення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, перевищує фактичну (до оптимізації) суму оборотних активів підприємства, тобто даний критерій показує "масштабність" змін оптимізації, і чим він нижчий, тим менше необхідно залучати коштів і тим легше відновити фінансову стійкість та платоспроможність в розрахунку на 1 грн оборотних активів підприємства.

Таблиця 5. - Аналіз реалізації положень економіко-математичної моделі

Література

1.Андрійчук В., Галузинський С. Власний та позиковий капітал підприємств і критерії їх раціонального співвідношення // Економіка України. - 1998. - №6. - С. 15-23.

2.Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МП "ИТЕМ Лтд", СП "АДЕФ-Украина", 1996. - 534 с.

3.Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 1997. - 1120 с.

4.Бригхем Е. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.

5.Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 800 с.

6.Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 768 с.

7.Заглада Р. Економіко-математичне моделювання оптимізації обсягу і структури оборотних активів вуглевидобувних підприємств і джерел їхнього формування // Схід. - 2005. - №5 (71). - С. 35-38.

8.Ухо Н.И. Основные фонды и оборотные средства социалистической угольной промышленности и их использование: Учеб. пособие. - Донецк: ДПИ, 1972. - 110 с.

9.Финансирование и кредитование капитальных вложений. Зуллас К.Г. - 3-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. - 336 с.

10.Финансовое управление компанией / Дж. В. Смит, Е.В. Кузнецова, С.К. Курочкин, К. Дж. Уолтерс / Под ред. Е.В. Кузнецовой. - М.: Фонд "Правовая культура", 1995. - 384 с.

11.Фінанси підприємств / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 4-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 571 с.

12.Чечета А.П. Анализ финансового состояния предприятия // Бухгалтерский учет. - 1995. - №2. - С. 9-13.