Аналіз використання трудових ресурсів на підприємтсві

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОТІТИКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Курсова робота

Біла Церква2010 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності виробництва продукції тваринництва

1.1 Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва продукції тваринництва

1.3 Система показників ефективності виробництва продукції тваринництва та методика їх визначення

2. Економіко-статичний аналіз ефективності виробництва продукції тваринництва

2.1 Характеристика природних економічних умов господарства

2.2 Статистичний аналіз структури поголів'я тварин і виробництва продукції відгодівлі тварин в динаміці

2.3 Визначення тенденції і рівня продуктивності сільськогосподарських тварин на перспективу

2.4 Визначення показників варіації при аналізі середньої продуктивності сільськогосподарських тварин

2.5 Статистичний аналіз впливу факторів на вихід продукції

відгодівлі тварин

2.6 Застосування методу статистичних групувань при вивченні ефективності виробництва продукції відгодівлі тварин

2.7 Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на продуктивність сільськогосподарських тварин і виявлення резервів її росту

2.8 Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва і резерви її підвищення

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Список використаної літератури

Вступ

Тваринництво - одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва, яка займається розведенням худоби, птиці та інших тварин. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, частка яких в раціоні людини становить близько 35% загальної калорійності і більш як 60% потреби білка. Крім того, ця галузь є джерелом для одержання промислової і лікарської сировини. Частка продукції тваринництва у валовій продукції сільського господарства України становить близько 50%.

Основними напрямками розвитку тваринництва є його інтенсифікація, на основі прискореного розвитку кормовиробництва поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, впровадження нових форм господарювання і організації виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголів'я тварин, освоєння інтенсивних технологій і передового досвіду їх утримання, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування тварин, забезпечення екологічної чистоти навколишнього середовища.

В успішному розвитку тваринництва важливу роль відіграє статистика, яка повинна всебічно і об'єктивно відображати стан і розвиток цієї галузі.

Особливу увагу в умовах реформування економічних відносин і переходу до багатоукладної ринкової економіки слід приділити вивченню різноманітних форм господарювання, розвитку орендних, підрядних, кооперативних, акціонерних відносин. В цих умовах статистичний аналіз має бути спрямований на удосконалення економічного механізму господарювання, зміцнення госпрозрахунку, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, формування у працівників галузі навичок економічного мислення. Особливістю розвитку тваринництва як галузі сільського господарства є порівняно значна частка фермерських і особистих підсобних господарств населення у виробництві молока, м'яса та інших видів продукції. Це зумовлює потребу у статистичному дослідженні сучасних тенденцій змін поголів'я худоби і обсягів виробництва продукції в цих господарства.

Статистика вивчає стан і розвиток тваринництва за категоріями господарств, адміністративними та економічними районами, сільськогосподарськими зонами і підзонами, а також за виробничими типами господарств.

Діяльність керівників й спеціалістів тваринницьких галузей та підрозділів пов'язана із збиранням, розробкою і аналізом статистичних матеріалів. Щоб кваліфіковано управляти виробництвом, потрібно мати інформацію про трудові і виробничо-технічні ресурси тваринницьких ферм і комплексів, відомості про хід виробничих процесів і досягнути результати, а також знати способи розробки та аналізу інформації.

Залежно від завдань і умов виробництва керівники та спеціалісти галузі частіше вивчають внутрішньогосподарські сукупності і явища. Об'єктивна оцінка умов і результатів діяльності у тваринництві, потребує правильного використання статистичних методів аналізу.

За межами підприємства керівники і спеціалісти повинні стежити за рівнем та динамікою цін на сільськогосподарську продукцію, знати кон'юнктуру ринку, контролювати міжгосподарські договірні зв'язки, що також пов'язано з використанням системи статистичних показників і методів їх аналізу.

В процесі удосконалення управління виробництвом на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції створюються науково-виробничі тваринницькі об'єднання та системи. В цих умовах спеціалістам часто доводиться досліджувати ефективність різних зоотехнічних і ветеринарних заходів. За допомогою методів статистичної обробки можна дати кількісну характеристику дослідним даним і зробити висновок про вірогідність результатів дослідження.

Метою моєї курсової роботи є вивчення ефективності виробництва продукції тваринництва в Держаному підприємстві «Білоцерківська дослідна - селекційна станція інституту цукрових буряків» розташоване в Київській області, білоцерківського району в селі Мала вільшанка за адресою вулиця Радянська, 1 індекс 09175.

Для досягнення мети курсової роботи необхідно виконати такі завдання:

- здійснити статистичний аналіз структури поголів'я тварин і виробництва продукції тваринництва в динаміці;

- визначити тенденції і рівень продуктивності сільськогосподарських тварин на перспективу;

- визначити показники варіації при аналізі середньої продуктивності сільськогосподарських тварин;

- здійснити статистичний аналіз впливу факторів на вихід продукції тваринництва;

При виконанні курсової роботи використовуються метод статистичних групувань для вивчення ефективності виробництва продукції тваринництва, кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на продуктивність сільськогосподарських тварин і виявлення резервів її росту.

Джерелами інформації для написання курсової роботи стали:

- економічний паспорт БЦДСС

- фінансовий звіт господарства за 2008-2009 р.р.;

- перелік господарств району по відповідним ознакам.

1. Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності виробництва продукції тваринництва

1.1Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва продукції тваринництва

Тваринництво завжди було і залишається однією із провідних галузей агропромислового комплексу країни. Проте кризові явища глибоко проникли в цю галузь: із скороченням поголів'я знижується й продуктивність тварин. Однією з причин занепаду тваринництва є висока трудомісткість виробничих процесів, значне перевищення витрат над виручкою (доходом), у результаті чого галузь збиткова. Для відродження тваринництва слід впровадити систему взаємопов'язаних заходів.

Теоретичні основи інтенсифікації сільського господарства розроблені українськими та зарубіжними вченими економістами-аграріями, серед них: В.Г. Андрійчук, О.А. Богуцький, І.М. Буздолов, П.І. Гайдуцький, А.М. Ємельянов, П.Т. Каблук та багато інших.

Нарощування поголів'я худоби неможливе без активізації процесу розвитку кормо виробництва, яке прямо пропорційно залежить від науково обґрунтованих та економічно розрахованих кормових сівозмін з урахуванням зовнішніх (погодно кліматичних і зональних) факторів.

Немаловажним є поліпшення якості складу порід і підвищення племінних якостей тварин, поглиблення спеціалізації й оптимальної концентрації поголів'я худоби, поліпшення зоотехнічної роботи та ветеринарного обслуговування.

Необхідною умовою розв'язання цих та інших завдань є освоєння інтенсивних технологій і передового досвіду вітчизняних підприємств. «Основним завданням є забезпечення потреби населення в продуктах тваринництва та розвиток експортного потенціалу. Рівень споживання тваринницької продукції населення України знаходиться на критичній межі»

/Месель-Веселяк В. Я. ст. 6-7/

В умовах становлення ринкової економіки потребують розв'язання проблеми інтенсивності та підвищення економічної ефективності виробництва. Система показників, що характеризує рівень інтенсивності тваринництва, безпосередньо впливає на показники інтенсифікації галузі. Тому вдале виявлення основних факторів, які найбільш сприяють зростанню ефективності виробництва, дозволяють при оптимальних матеріально-трудових і грошових витратах одержати максимальну кількість продукції належної якості.

Основними узагальнюючими показниками ефективності інтенсифікації тваринництва є продуктивність тварин: у молочному скотарстві - середній надій на одну корову; у м'ясному скотарстві та свинарстві - середньодобові прирости живої маси великої рогатої худоби і свиней на вирощуванні і відгодівлі; у птахівництві - середня несучість однієї курки несучки.

Діяльність керівників й спеціалістів тваринницьких галузей та підрозділів пов'язаних із збиранням, розробкою і аналізом статистичних матеріалів. Щоб кваліфіковано управляти виробництвом, потрібно мати інформацію про трудові і виробничо-технічні ресурси тваринницьких ферм і комплексів, відомості про хід виробничих процесів і досягнути результатів, а також знати способи розробки та аналізу інформації.

Залежно від завдань і умов виробництва керівники та спеціалісти галузі частіше вивчають внутрішньогосподарські сукупності і явища. Наприклад, об'єктом їх спостереження можуть бути результати бонітування сільськогосподарських тварин, підсумки діяльності трудових колективів, дані про використання виробничих потужностей тощо. Для прийняття дійових управлінських рішень, спрямованих на поліпшення виробничої діяльності тваринницьких ферм і комплексів, а також окремих трудових колективів, слід систематично вивчати внутрішньогосподарські сукупності, своєчасно виявляти відхилення від планованих завдань, вживати заходів для забезпечення нормального ходу господарських процесів, запобігати порушенню ритму виробництва. Об'єктивна оцінка умов і результатів діяльності у тваринництві для якого характерна складна система виробничих взаємозв'язків потребує правильного використання статистичних методів аналізу.

За межами підприємства керівники і спеціалісти повинні стежити за рівнем та динамікою цін на сільськогосподарську продукцію, знати кон'єктуру ринку, контролювати міжгосподарські договірні зв'язки, що також пов'язано з використанням системи статистичних показників і методів їх аналізу.

В процесі удосконалення управління виробництвом на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції створюються науково-виробничі тваринницькі об'єднання та системи. В цих умовах спеціалістам часто доводиться досліджувати ефективність різних зоотехнічних і ветеринарних заходів. За допомогою методів статистичної обробки можна дати кількісну характеристику дослідним даним і зробити висновок про вірогідність результатів дослідження .

Статистичне спостереження у тваринництві здійснюють органи державної статистики разом з керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств, складаючи і збираючи статистичну звітність, проводячи переписи і спеціальні обмеження. Основними джерелами відомостей про стан тваринництва є щомісячні та річні статистичні звіти про стан тваринництва (ф.№ 24-сг). Місячний звіт про стан тваринництва містить інформацію (наростаючим підсумком з початку року) про реалізацію на забій окремих видів худоби і птиці, виробництво коров'ячого молока і курячих яєць, купівлю у населення та продаж населенню худоби і птиці, надходження приплоду, загибель тварин, а також наявність тварин за видами і птиці на звітну дату. За стійловий період наводяться дані про наявність кормів(у кормових одиницях) і надходження куплених концентрованих кормів.

У звітах на 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня і 1 січня, крім того, наводяться відомості про виробництво м'ясної продукції та кількість кормо-днів перебування тварин на вирощуванні і відгодівлі за окремими видами.

Річний звіт про стан тваринництва містить дані про виробництво і реалізацію продукції тваринництва за рік, рух поголів'я і його наявність за статево-віковими групами на кінець року, відгодівлю тварин, ресурси і використання шкіряної та хутрової сировини.

Для того щоб мати повні дані про кількість тварин, органи державної статистики щороку, починаючи з 1935 р., здійснюють переписи (або облік) худоби.

Основним завданням є встановлення загальної кількості тварин на території країни станом на 1 січня, облік основних видів тварин з диференціацією їх статево-віковими групами у всіх категоріях господарств. Поголів'я худоби у колективних, міжгосподарських, державних і кооперативних господарствах визначають на підставі річного звіту про стан тваринництва, доповненого порівняно з місячним звітом даними про наявність тварин за статево-віковими групами. Поголів'я худоби, що перебуває в особистій власності громадян, встановлюють обліковці шляхом обов'язкового обходу всіх дворів, опитування власників і перерахунку худоби в натурі.

1.2Система показників ефективності виробництва продукції тваринництва та методика її визначення

Продукція тваринництва складається з продукції нормальної життєдіяльності тварин ( молоко, вовна, яйця тощо) і продукції вирощування худоби ( приплід, приріст молодняку, приріст дорослої худоби на відгодівлі і нагулі). До складу продукції тваринництва не входять продукти забою худоби і птиці (м'ясо, сало, шкіри, пух і т. д.), а також продукти промислової переробки тваринницької сировини (масло, сир тощо). Їх обліковують у складі продукції промисловості.

Виробництво окремих видів продукції тваринництва визначають у натуральних одиницях. Ці дані використовують для характеристики виробництва, розподілу і споживання продукції, аналізу виконання плану і динаміки її виробництва. Загальний обсяг валової продукції тваринництва обчислюють у вартісному виразі. У статистичній практиці продукцію оцінюють у поточних і порівнянних незмінних цінах.

Під продуктивністю тварин розуміють вихід продукції на одну голову за відповідний період (день, місяць, рік). Показники продуктивності відображають якісний рівень розвитку тваринництва. Їх обчислюють як для окремих видів тварин, так і в цілому по фермі, господарстві, групі господарств.

У валове виробництво молока включають усе практично надоєне молоко незалежно від того, чи було воно реалізоване або частину його використано в господарстві на виробничі потреби, для випоювання телят, поросят та інших тварин. Молоко, виссане телятами при підсисному утриманні, у валове виробництво не включають і не враховують при визначенні середніх надоїв від однієї корови.

Обсяг виробництва молока визначають у натуральному виразі, а також у перерахунку на молочний жир і суху речовину. Валові надої молока у сільськогосподарських підприємствах встановлюють за даними «Журналу обліку надою молока», а в районі, області і по країні в цілому - за даними статистичної звітності (ф. №24-сг). У фермерських і особистих населення валовий надій молока за рік обчислюють посереднім методом. Для цього середній надій молока від однієї корови за даними бюджетних обстежень множать на середньорічне поголів'я корів (пів сума кількості корів на початок і кінець року), що перебуває в особистій власності цих господарств.

Показники рівня молочної продуктивності такі: 1) надій від однієї корови молочного стада за рік, місяць, день; 2) надій від однієї корови за рік, місяць, день; 3) надій від однієї дійної корови за період лактації.

Середнього річний надій молока від корови молочного стада визначають діленням валового надою молока на поголів'я корів на початку року. До поголів'я корів молочного стада не відносять корів м'ясного напряму, вибракуваних і поставлених на відгодівлю, а також корів, виділених для підсисного утримання телят.

Середній надій молока на одну дійну корову обчислюють діленням валового надою молока на середнє поголів'я дійних корів за відповідний період. До дійних відносять корів, що дали приплід і доїли ся у поточному році.

Середню кількість дійних корів за період розраховують як відношення загальної кількості дійних корово-днів до календарної тривалості періоду.

Середньо групову кількість дійних корів визначають діленням загальної кількості дійних корово-днів на 300 днів (нормувальну тривалість лактації).

Надій молока на одну корову відображає не тільки рівень молочної продуктивності корів, а й ступінь продуктивного використання поголів'я. Середній надій молока на корову молочного стада залежить від надою молока на дійну корову і частки дійних корів у стаді. Надій молока на одну дійну корову за період лактації обчислюють підсумуванням надоїв молока від корів, що закінчили лактацію у поточному році (незалежно від того, розпочалась вона у поточному році чи у попередньому), і діленням знайдених даних на кількість цих корів.

При порівняному аналізі продуктивності корів на фермах, у господарствах і групах господарств велике значення має облік якості молока, особливо його жирності. Для цього визначають вихід молочного жиру з розрахунку на одну корову або надій молоко від однієї корови у перерахунку на базисну (стандартну) жирність.

Аналізуючи рівень продуктивності на фермах і в господарствах з різним віковим складом корів, порівнянні середні величини визначають за стандартною віковою структурою стада. Щоб привести надій корів за окремі місяці лактації до порівняного виду, надій за місяць ділять на коефіцієнт співвідношення надою зо місяць з рівнем надою за перший місяць лактації, взятого за базу порівняння.

У валове виробництво вовни включають усю фактично настрижену з живих овець вовну. Вовну, одержану з шубних овчин при промисловій переробці і на шкіру, у натуральному немитому вигляді, а також у перерахунку на чисте волокно. Крім того, виробництво вовни диференціюють за якістю руна: тонка, напівтонка , груба і напівгруба. Основним показником вовнової продуктивності овець є середній настриг вовни на поголів'я овець на початку року. Іноді обчислюють показник продуктивності овець, що характеризує настриг вовни з однієї настриженої вівці. Показники продуктивності овець поділяють за віковими групами овець (тонкорунні, напівтонкорунні, напівгрубововні у грубововні).

У валове виробництво яєць включають зібрані за відповідний період яйця від усіх видів домашньої птиці. Середню несучість птиці визначають як відношення валового збору яєць за досліджуваний період (крім яєць, одержаних від молодняку птиці) до середньої кількості несучок. Показники несучості обчислюють за видами птиці (кури, гуси, качки, індики і т. д.) .

При розведенні худоби і птиці одержують приплід тварин, приріст живої маси вирощуваного молодняку і дорослого поголів'я, що знаходиться на відгодівлі. Загальний підсумок живої маси приплоду, приросту живої маси молодняку і дорослої худоби на відгодівлі і нагулі становить продукцію вирощування худоби. Її визначають за даними актів на оприбуткування приплоду тварин, відомостей зважування тварин, актів на переведення тварин з групи в групу, гуртових відомостей, актів на вибуття і звітів про рух худоби і птиці.

Продукцію вирощування можна обчислити прямим і розрахунковим способом. Прямим способом продукцію вирощування визначають підсумуванням живої маси приплоду, приросту молодняку і дорослої худоби на відгодівлі та нагулі, крім маси загиблих тварин. Розрахунковим способом продукцію вирощування обчислюють за даними обороту стада в живій масі. В цьому разі до живої маси молодняку і дорослої худоби на відгодівлі на кінець року (або іншого періоду) додають живу масу тварин, що вибули протягом року для забою на м'ясо, на племінні цілі і переведених в основне стадо; від знайдених даних віддій шли з інших господарств і переведених з основного стада на відгодівлю. Продукцію вирощування сільськогосподарських тварин визначають без урахування зміни живої маси основного стада, яка частково відображається в показнику виробництва м'яса.

Обсяг виробництва м'яса в сільськогосподарських підприємствах встановлюють за розмірами реалізації тварин на м'ясо, а також за даними внутрішньогосподарського забою. До забійного контингенту належать тварини, продані державі і на колгоспному ринку для забою на м'ясо, а також тварини, загиблі безпосередньо в господарстві. Худобу і птицю, проданих на племінні цілі і населенню для дальшого вирощування, до м'ясного контингенту не включають.

Продукцію вирощування і обсяг виробництва м'яса обчислюють у живій і забійній масі. Під забійною масою розуміють масу туші тварини без голови, ніг, шкіри, вимені і нутрощів. Обсяг виробництва м'яса у забійній масі органи державної статистики, як правило, показують з харчовими субпродуктами.

Основні показники м'ясної продуктивності тварин такі: середній приріст живої маси однієї голови за добу, період вирощування, за рік; вихід продукції вирощування на одну матку; вихід продукції вирощування в процентах до живої маси худоби на початок року; середня жива маса однієї голови худоби при реалізації державі, переведенні з групи в групу або передачі в основне стадо; вгодованість тварин; відношення забійного виходу м'яса до живої маси.

2. Економіко-статистичний аналіз ефективності виробництва продукції тваринництва

2.1 Характеристика природних і економічних умов господарства

По природно -кліматичним умовам в зоні розміщення господарство відноситься до типового для Одеської області. Кількість опадів, що випадає за рік, складає 620-400 мм, в тому числі по місяцям року розпреділяються нерівномірно.

Товщина чорноземного (слоя) горизонта складає 30-35 см. Ґрунтовий покрив - чорнозем, мало гумусний. Ґрунтовною породою цих грантів є лес. За гранулометричним складом вони є важко - і середньо суглинковими. Гумусу у верхньому горизонті мало гумусних ґрунтів не більше 3 %. Вони насичені основами, сума увібраних основ становить 20-35 мг - екв/100 г ґрунту.

За господарством закріплено 2248 га земель, в тому числі 1917 га сільхозугідь, з них ріллі - 1690 га, пасовищ - 75 га, садів - 152 гектара.

Середньорічна чисельність працівників складає - 190 чол., в тому числі зайнятих в сільському господарстві - 166 чол.

В структурі посівних площ питома вага зернових культур складає - 860 га або 51 %, технічних культур - 108 га, або 6,4 %, кормових культур - 706 га, або - 41,8%.

Дані таблиці 2.1 свідчать про те , що БЦДСС має м'ясо-молочну спеціалізацію, так як середня виручка від реалізації саме цих видів продукції займає найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства: приріст ж.м. свиней - 36,09%, молоко - 30,15%, приріст ж.м. ВРХ - 13%. Чистий дохід від реалізації продукції рослинництва займає 17,62% загальної виручки в середньому за три роки, в тому числі зернові і зернобобові - 5,84%.

Таблиця 2.1- Дохід від реалізації та його структура в БЦДСС

Вид продукції	2 007р.	2 008р.	2 009р.	В середньому за 2007-2009 роки
	Доход, тис. грн.	Струк-тура,%	Доход, тис. грн.	Струк-тура,%	Доход, тис. грн.	Струк-тура,%	Доход, тис. грн.	Структу-ра,%
Продукція рослинництва, всього	860	22,7	766	15	795,9	16,52	807,40	17,62
у тому числі: зернові і бобові	439	11,6	303	6	60,9	1,26	267,63	5,84
ріпак	153	4	75,4	1,5	382,4	7,94	203,60	4,44
овочі відкритого грунту	94	2,5	125	2,4	53,4	1,1	90,70	1,98
плоди	167	4,4	176	3,4	217,2	4,51	186,63	4,07
ягоди	7,4	0,2	53,8	1,1	82	1,70	47,73	1,04
Продукція тваринництва, всього	2953	77,3	4351	85	4020,9	83,48	3774,87	82,38
у тому числі: вирощування (в живій масі) великої рогатої худоби	531	14	572	11,2	684,2	14,20	595,60	13,00
свиней	1320	34,8	2326	45,4	1315	27,30	1653,53	36,09
мед	3	0,1	14,1	0,3	22,3	0,46	13,13	0,29
молоко	1081	28,4	1250	24,4	1813,3	37,65	1381,57	30,15
Інша продукція тваринництва	-	-	189	3,7	186,1	3,86	187,55	4,09
Усього продукії сільського господарства	3795	100	5117	100	4816,8	100	4582,27	100

Аналізуючи таблицю 2.2 можна зробити висновок, що в звітному році забезпеченість господарства виробничими ресурсами дещо зросла. За умови незмінної площі сільгосп угідь та збільшення вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення підвищився рівень фондозабезпеченості господарства на 23,2%. Фондоозброєність також зросла, але в меншій мірі (на 6,9%), що зумовлено збільшенням чисельності працюючих на 15,3%.

Таблиця 2.2- Забезпеченість БЦДСС виробничими ресурсами.

Показники	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2009 (звітний) до 2007 (базисний), %
Усього сільськогосподарських угідь,га у тому числі:	1891	1891	1891	100,0
- рілля,	1690	1690	1690	100,0
Середньорічна вартість основних виробничих засобів сільськосподарського призначення,тис. грн.	20871	25696	25720	123,2
Усього енергетичних потужностей, к. с.	9905	9965	9970	100,7
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, чол.	163	166	188	115,3
Навантаження земельних угідь: - сільськогосподарських угідь,	11	11	10,1	91,4
- ріллі.	10	10	9,0	89,9
Фондозабезпеченість, тис. грн.	1103,7	1358,9	1360,1	123,2
Фондоозброєність, тис. грн.	128	154,8	136,8	106,9
Енергозабезпеченість, к. с.	523,8	527	527,2	100,7
Енергоозброєність, к. с.	60,8	60	53,0	87,2

Дані таблиці 2.3 свідчать про те, що вартість валової продукції (в порівняних цінах 2006 р.) зросла у 2009 р. порівняно з 2007 р. на 76,6%, а чистий дохід від реалізації - на 26,9%. При цьому собівартість виробленої продукції за період дослідження знизилася на 14,0%, що зумовило зменшення суми збитку на 1991,1 тис.грн.

Таблиця 2.3 - Обсяги виробництва і реалізації основних видів продукції та показники виробничих витрат в БЦДСС

Показники	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2009 рік до 2007 року,%
Валова продукція сільського господарства в порівнянних цініх 2005 р., тис. грн	4034,0	7031,0	7125,0	176,6
Дохід від реалізації продукції сільського господарства,тис. грн.	3795,3	5116,7	4816,8	126,9
Собівартість реалізованої продукції сільського господарства, тис. грн	6936,0	10895,0	5966,4	86,0
Прибуток (збиток) від реалізованої продукції сільського господарства, тис. грн	-3140,7	-5778,3	-1149,6	х
Прямі затрати праці на всю продукцію сільського господарства, тис. люд.-год.	265,0	265,0	265,0	100,0
Виробництво продукції, ц зернові і зернобобові	25171,0	20918,0	17642,0	70,1
овочі	2947,0	302,0	579,0	19,6
вирощування(в живій масі) великої рогатої худоби	1076,0	913,0	973,0	90,4
свиней	2908,0	3025,0	1796,0	61,8
молока	13631,0	12007,0	10546,0	77,4
Реалізація продукції в фізичній масі, ц
зернові і зернобобові	8943,0	3640,0	687,0	7,7
овочі	2947,0	401,0	294,0	10,0
вирощування(в живій масі)
великої рогатої худоби	969,0	1007,0	881,0	90,9
свиней	2083,0	3964,0	1211,0	58,1
молока	8995,0	7813,0	8463,0	94,1

За даними таблиці 2.4 можна зробити висновок про підвищення ефективності виробництва в досліджуваному господарстві, так як основні показники інтенсивності звітного року перевищують базисний рівень: вартість валової продукції і доходу від реалізації в розрахунку на 100 га угідь збільшилися на 71,02% та 26,92% відповідно. Підвищилися ефективність використання основних виробничих засобів, про що свідчить зростання показника фондовіддачі на 45,8%. Продуктивність праці також зросла - на 53,13%, що є головним критерієм підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Як наслідок, в звітному році значно знизився рівень збитковості сільськогосподарської продукції, що є досить оптимістичним.

Таблиця 2.4 -Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в БЦДСС.

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2009рік до 2007 року,%
Одержано на 100 га сільгосп угідь, в (порівнянних цінах 2005 р.),тис. грн. :
- валової продукції	220,32	371,81	376,78	171,02
- чистого доходу від реалізації	200,7	270,6	254,72	126,92
-прибутку (+) , (збитку (-)	-166	-305,6	-60,79	-
Вироблено с.-г. продукції в натуральному виразі, ц - на 100 га ріллі:
зерно	1489,4	1237,8	1043,91	70,09
овочі	174,4	17,9	34,26	19,64
вирощування (в живій масі) свиней	153,78	159,97	106,30	69,12
-на 100 га сільгосп угідь:
молоко	720,84	634,96	557,70	77,37
Вирощування (в живій масі) ВРХ	56,9	48,28	57,57	101,18
Фондовіддача, грн.	0,19	0,27	0,28	145,80
Фондомісткість, грн.	5,17	3,65	3,57	69,82
Вироблено валової продукції з розрахунку на : 1 середньорічного робітника, зайнятого в сільському господарстві,тис. грн.	24,75	42,36	37,90	153,13
- 1 люд.-год. прямих затрат праці, грн	15,22	26,53	26,89	176,65
Рівень рентабельності сільськогосподарської продукції, %	-45,3	-53	-19,27	x

2.2 Статистичний аналіз структури поголів'я ВРХ і виробництва продукції тваринництва в динаміці

1. Побудуємо ряд динаміки середньорічного приросту живої маси ВРХ за даними економічного паспорту БЦДСС за період 2001-2009 рр.

Ряд утворюють 2 елементи: ознака часу (інтервал в 1 рік) та рівень ряду (середньорічний приріст живої маси ВРХ від 1 голови в кг). Найвищий рівень ряду спостерігався в 2008 році, мінімальний - в 2000

Таблиця 2.5. Ряд динаміки середньорічного приросту ВРХ В БЦДСС.

Рік	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Приріст, кг	116,8	147,8	159,9	124,8	228,5	216,1	213,1	180,8	229,5

2. Визначимо показники динаміки базисним і ланцюговим методами (за даними ряду динаміки) і значення показників наведемо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Показники середньорічного приросту ВРХ в БЦДСС .

Рік	Приріст живої маси, кг	Абсолютний приріст, кг	Темп зростання, %	Темп приросту, %	Абсолютне значення 1% приросту, кг
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
Умовні позначення	Pt	?о	?л	Тзр.о	Тзр.л	Тпр.о	Тпр.л	АЗ 1% пр.
2001	116,8	-	-	-	-	-	-
2002	147,8	31,00	31,00	126,54	126,54	26,54	26,54	1,17
2003	159,9	43,10	12,10	136,90	108,19	36,90	8,19	1,48
2004	124,8	8,00	-35,10	106,85	78,05	6,85	-21,95	1,60
2005	228,5	111,70	103,70	195,63	183,09	95,63	83,09	1,25
2006	216,1	99,30	-12,40	185,02	94,57	85,02	-5,43	2,29
2007	213,1	96,30	-3,00	182,45	98,61	82,45	-1,39	2,16
2008	180,8	64,00	-32,30	154,79	84,84	54,79	-15,16	2,13
2009	229,5	112,70	48,70	196,49	126,94	96,49	26,94	1,81

Дамо оцінку одержаним показникам.

В порівнянні з попередніми роками відбувалася зміна приросту в різних напрямках, про що свідчать показники динаміки ланцюгові. Так, в 2009 р. в порівнянні з 2001 р. приріст живої маси зріс на 112,7 кг або на 96,49 %. В 2009 р. в порівнянні з 2007 р. приріст живої маси ВРХ зменшився на 32,30 кг або на 15,16%. Абсолютне значення 1% приросту врожайності значно змінюється: від 1,17 кг в 2001 році до 2,29 кг в 2006 році. Показники динаміки свідчать про різну інтенсивність зміни показника продуктивності в окремі роки. Одержати середні характеристики змін дозволить обчислення середньорічних показників динаміки.

3. Обчислимо середній рівень ряду. Побудований ряд динаміки є інтервальним (ознака часу - інтервал тривалістю 1 рік). Тому середній рівень обчислюють за середньою арифметичною простою: ? Рt

Р = ,

n

де Р - середній рівень ряду,

Рt - поточний рівень ряду,

n - кількість рівнів ряду.

Середній приріст живої маси ВРХ становитиме:

Р =1617,3/9 = 179,7 кг

Визначимо інші середньорічні показники динаміки:

- Середньорічний абсолютний приріст:

- Рn - 1- Po

Таким чином, за період з 2000 по 2008 рр. в середньому щороку від однієї голови ВРХ одержували 179,7 кг приросту. В середньому щороку цей показник збільшувався на 14,1 кг або на 8,8 %.

4. Для виявлення тенденції середньорічного приросту ВРХ застосуємо вирівнювання ряду динаміки за середнім абсолютним приростом, що передбачає заміну фактичних рівнів ряду вирівняними за наступною формулою уt =у₀+Аt, де уt - вирівняні значення приросту ВРХ, t - порядковий номер року (t= 0, 1, 2, 3 і т.д.)

Таблиця 2.7. Вирівнювання ряду динаміки середньорічного приросту живої маси ВРХ в БЦДСС за середнім абсолютним приростом.

Рік	Приріст,кг	Порядковий номер року	Приріст живої маси, вирівняний за середнім абсолютним приростом, кг	Відхилення фактичних рівнів від вирівняних, кг
	Уt	t	yt= yo+At	Yt-yt
2001	116,8	0	116,8	0,00
2002	147,8	1	130,9	16,90
2003	159,9	2	145	14,90
2004	124,8	3	159,1	-34,30
2005	228,5	4	173,2	55,30
2006	216,1	5	187,3	28,80
2007	213,1	6	201,4	11,70
2008	180,8	7	215,5	-34,70
2009	229,5	8	229,5	0,00

Слід відмітити, що вирівняні значення цілком залежать від двох рівнів ряду (початкового і кінцевого), які можуть зазнавати істотних випадкових коливань. Даний прийом вирівнювання слід застосовувати лише для рядів, які мають стабільні абсолютні прирости. В нашому випадку в окремі роки спостерігається значне відхилення фактичних рівнів ряду від вирівняних. Для виявлення тенденції також застосовують способи усереднення рівнів.

2.3Визначення тенденції і рівня продуктивності корів на перспективу

Рівні ряду динаміки формуються як під впливом постійно діючих факторів пов'язаних з інтенсифікацією с/г виробництва, так і під впливом випадкових причин окремих періодів. Важливим завданням статистичного аналізу рядів динаміки є кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно -економічних явищ.

Для виявлення тенденції середньорічного приросту застосуємо вирівнювання за способом визначення середньої для укрупнених періодів.

Таблиця 2.8. Згладжування ряду динаміки середньорічного приросту живої маси ВРХ в БЦДСС способом визначення середньої для укрупнених і ковзних періодів.

Рік	Приріст живої маси, кг	Укрупнені періоди	Ковзні періоди
		Межі періоду,роки	Сума показників за період,кг	Середня за період, кг	Межі періоду,роки	Сума показників за період,кг	Середня за період, кг
2001	116,8
2002	147,8	2001-2003	424,50	141,5	2000-2003	424,50	141,50
2003	159,9				2001-2004	432,50	144,17
2004	124,8				2002-2005	513,20	171,07
2005	228,5	2005-2006	569,40	189,80	2003-2006	569,40	189,80
2006	216,1				2004-2007	657,70	219,23
2007	213,1				2005-2008	610,00	203,33
2008	180,8	2007-2009	623,40	207,80	2006-2009	623,40	207,80
2009	229,5

Результати вирівнювання свідчать про основну тенденцію приросту живої маси ВРХ до підвищення.

Застосуємо метод аналітичного вирівнювання рівнів ряду динаміки, рівні якого вирівняні за способом найменших квадратів. Здійснимо спочатку таке вирівнювання із застосуванням рівняння прямої уt = ао + а1t. Покажемо методику розрахунку для випадку, коли нумерація років здійснюється від умовного початку, що спрощує розрахунки. В прикладі таким умовним початком обирається 2002 рік, порядковий номер якого дорівнюватиме 0. Інші роки матимуть порядкові номери такі, які це вказано в таблиці 2.9.

Параметр а₀ дорівнює вирівняному приросту для центрального в динамічному ряду року, взятого за початок відліку. В нашому випадку це вирівняна продуктивність тварин для 2006 р., для якого t = 0. Цей параметр також є середній рівень ряду динаміки. Коефіцієнт регресії а1 = 12,46 (кг)/рік додатний, що характеризує середнє щорічне збільшення середньорічного приросту на вказану величину. Підставляючи в рівняння порядковий номер кожного року дістанемо вирівняні значення приросту.

Щоб оцінити ступінь наближення одержаного лінійного тренду до фактичних даних, визначимо показники їх коливання відносно тренду.

Середнє коливання фактичного приросту живої маси ВРХ навколо прямої тренду становить 30,17 кг або 16,8 % відносно загальної середньої, що слід розцінювати як середню варіацію. Отже, простежується тенденція до збільшення приросту живої маси ВРХ.

Здійснимо аналітичне вирівнювання за допомогою комп'ютерної програми Ехсеl. За допомогою вихідних даних ми отримали таблицю 2.11.- „Линейная регрессия",в якій наведені параметри прямолінійного тренду, показники його точності, надійності і адекватності вихідним даним.

Параметр а1 знаходиться в ряду "переменная Х1" : а1= 1,11 він свідчить про те, що в середньому щороку приріст живої маси ВРХ збільшувався на дану величину. Лінійна модель динаміки матиме вигляд: Уt= 144,43+1,11 t.

Статистичні критерії, наведені в таблиці "Вывод итогов", зокрема параметр значимість F = 0,029, свідчить що рівень надійності побудованої моделі становить 97,1% [ (1- 0.029)* 100%].

Таким чином, слід віддати перевагу лінійній моделі, яку обираємо як основну. За допомогою лінійної моделі здійснимо прогнозування приросту живої маси ВРХ на три наступних роки за межами інтервалу часу досліджуваного ряду. Для цього в модель динаміки підставимо порядковий номер року, для якого здійснюється прогнозування: для 2010р. t = 10, для 2011р. t= 11, для 2012р. t=12.

Уt 2009 = 144,43 + 1,11*10 = 155,53 кг;

У t 2010 = 144,43 + 1,11*11 =156,64 кг;

У t 2011 =144,43 + 1,11*12 =157,75 кг.

Таким чином, якщо не зупинити тенденції, що відбуваються з показником приросту живої маси ВРХ, то в 2011 р. очікуваний рівень показника може збільшитися до 157,75 кг.

2.4 Визначення показників варіації при аналізі середньорічної продуктивності ВРХ

Середні величини дають узагальнюючу характеристику сукупностей за якою-небудь варіюючою ознакою. Проте при тому самому середньому значенні ознаки, що визначається, окремі сукупності істотно різняться за складом і величиною відхилень від середньої. Вивчення розміру відхилень та їх розподілу використовують для оцiнки кiльксної однорiдностi сукупностi. Чим менше ступiнь коливання ознаки, тим однорiднiша сукупнiсть.

Вимiрювання i аналiз варiацiї має велике значення для оцiнки стiйкостi

дослiджуваних явищ: розмах варiацiї, середнє лiнiйне вiдхилення, дисперсiю, середнє квадратичне вiдхилення, коефiцiєнт варiацiї тощо.

Розмах варіації - це різниця між найбільшим і найменшим значеннями варіюючої ознаки

Розмах варіації дає уяву лише про межі коливання ознаки, оскільки він враховує тільки два крайніх значення і не враховує відхилень всіх варіант.

Для більш точної характеристики варіації ознак окремі їх значення порівнюють з типовим, стійким для сукупності рівнем - величиною середньою. Внаслідок такого порівняння дістають характеристику варіації рядом відхилень від середньої.

Середнє лінійне відхилення становить середню величину з абсолютних відхилень усіх варіантів від середнього значення варіюючої ознаки. Його визначають за такими формулами:

- просте середнє лінійне відхилення;

- зважене середнє лінійне відхилення.

Недоліком середнього лінійного відхилення є те, що при його обчисленні не враховуються знаки відхилення. Через це для визначення загального обсягу варіації відхилення від середньої з різними знаками підносять до квадрата, підсумовують і одержують як позитивну величину загальний обсяг варіації ознаки в сукупності - суму квадратів відхилень або з урахуванням частот - .

Залежно від загального обсягу варіації визначають дисперсію і середнє квадратичне відхилення.

Дисперсією називають середній квадрат відхилення усіх значень ознаки від її середньої величини. Її визначають за такими формулою

 - зважена дисперсія.

Середнє квадратичне відхилення визначають дробуванням квадратного кореня з дисперсії:

- просте;

- зважене;

- альтернативної ознаки.

Середнє квадратичне відхилення характеризує середнє коливання ознаки в сукупності, зумовлене індивідуальними особливостями одиниць сукупності. Його виражають в тих самих одиницях вимірювання, що й варіанти досліджуваної ознаки. Для того, щоб порівняти сукупності з різним рівнем середнього значення ознаки і середнього квадратичного відхилення, визначають коефіцієнт варіації, який становить відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки: %.

За допомогою коефіцієнта варіації можна порівнювати сукупності за коливанням різних ознак. Розглянемо зміст і порядок визначення показників варіації на прикладі даних ФГ „Дончук”.

Визначимо середнє значення середньорічного приросту ВРХ за 2000-2008 роки за допомогою формули середньої арифметичної зваженої:

= =791100/4454=177,6 ц від 1 голови.

Визначимо показники варіації:

1) розмах варіації:

R = 229,5/116,8=112,7 кг

2) середнє квадратичне відхилення (за формулою зваженого середнього відхилення, а це означає, що у =):

у = = 42,0 кг

4) коефіцієнт варіації:

х = *100%= 23,6 %

Отже, аналізуючи отримані показники, ми бачимо, що середньорічний

приріст ВРХ за 2001-2009 р.р склалв 177,6 кг від 1 голови. Середньорічний приріст ж.м. ВРХ відхиляється від середньої продуктивності в середньому на 42 кг або на 23,6 %. Таким чином, коливання середньорічного приросту ВРХ можна оцінити як середнє.

2.5 Статистичний аналіз впливу факторів на вихід продукції тваринництва

Як відомо, на вихід продукції скотарства впливають: поголів'я корів, середньорічний приріст корів і валовий приріст живої маси. Тому, аналізуючи фактори, що впливають на вихід продукції скотарства, доцільно буде розрахувати індекси.

Індексами у статистиці називають складні відносні показники, що характеризують середню зміну сукупності, яка складається з несумірних елементів.

Для визначення впливу використаємо розрахунки наступної таблиці.

Таблиця 2.14. Вплив факторів на вихід продукції відгодівлі тварин

Господарства	Поголів'я ВРХ	Середньорічний приріст живої маси ВРХ,кг	Валовий приріст живої маси ВРХ, ц
	2 007р.	2 009р.	2 007р.	2 009р.	2 007р.	2 009р.	умовний
умовні позначення	П0	П1	Q0	Q1	П0Q0	П1Q1	П1Q0
БЦДСС	505	424	213,1	229,5	1076,2	973,0	903,5

Розрахуємо індекс середньорічного приросту живої маси ВРХ змінного складу:

І= або 107,7 %

Визначимо абсолютний приріст середньорічного приросту живої маси ВРХ:

=229,5 - 213,1=16,4кг

Розглянемо вплив факторів на зміну середньорічного приросту живої маси ВРХ:

І. Зміна середньорічного приросту: для цього розрахуємо індекс середньорічного приросту фіксованого складу.

ІQ =

Визначимо абсолютний приріст за рахунок середньорічного приросту фіксованого складу:

 кг

ІІ. Структура стада:

Істр. = або 100,0%

Покажемо взаємодію між розрахованими індексами:

І= ІQ*Істр =1,077*1,00 =1,077 або 107,7%

Аналіз факторів свідчить про те, що середньорічний приріст живої маси ВРХ в звітному періоді порівняно з базисним збільшився на 7,7% % або на 16,4 кг.

Визначимо індекс динаміки валового приросту живої маси ВРХ:

І= або 90,4%

Визначимо абсолютний валовий приріст живої маси:

ц

Валовий приріст живої маси ВРХ в звітному періоді порівняно з базисним зменшився на 9,6% або 103,2 ц.

2.6Застосування методу статистичних групувань при вивченні ефективності виробництва продукції відгодівлі тварин

Основним методом статистичного дослідження є зведення і групування статистичних даних. Статистичне групування - це поділ сукупності масових суспільних явищ на однорідні типові групи за істотними для них ознаками з метою всебічної характеристики їхнього стану, розвитку і взаємодії. Групування є основою для застосування інших методів аналізу.

Отже, одним важливим етапом статистичної роботи є групування, яке проводиться поетапно.

На першому етапі, для обґрунтованого групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромаджені дані про досліджувавне явище, виділити із всієї різноманітності зв'язків основний, який спричиняє інші зміни явища і визначає якісні зміни.

Отже, для аналізу впливу факторів виробництва на ефективність 1 кг м'яса, проведеного за допомогою методу статистичних групувань використаємо дані таблиці 2.16.

Групування будемо проводити в господарствах сусідніх районів Одеської області за рівнем продуктивності однієї корови за 2008 рік.

Для здійснення групування встановимо групувальну (факторну) та результативні ознаки в побудуємо ранжирований ряд за факторною ознакою.

Групувальна ознака - витрати на 1 гол.,грн, а результативна - середньорічний приріст живої маси ВРХ, ц.

У зв'язку з тим, що досліджувана сукупність відносно невелика, створимо три групи за витратами на 1 гол., грн.(n = 3).

Визначимо розмір інтервалу і побудуємо ряд розподілу:

, ц

Побудуємо групову таблицю, підрахуємо групові підсумки та обчислимо середньорічний приріст живої маси ВРХ по кожній групі господарств і по сукупності в цілому.

Таблиця 2.17. Вплив середньорічного приросту живої маси ВРХ на собівартість

Групи господарств за продуктивністю ВРХ на відгодівлі, ц	Кіль-кість господарств у групі	Поголів'я ВРХ на відгодівлі,гол	Загальні витрати на виробництво продукції, тис.грн.	Валовий приріст ж.м. ВРХ, ц	Середній середньорічний приріст ж.м. 1 гол. ВРХ, ц	Середня собівартість 1 ц приросту ж.м. ВРХ, грн
0,16 - 1,26	10	2824	2450,4	2213	0,78	1107,27
1,26 - 2,27	8	3661	4186,9	5445	1,49	768,94
2,27 - 3,28	2	435	1378	1008	2,32	1367,06
Разом або в середньому	20	6920	8015,3	8666	1,25	924,91

Отже, за даними таблиці можна зробити такі висновки, що аналізуєме нами господарство належить до 3 групи, куди входять господарства з найменшими витратами на 1 приросту ж.м. ВРХ та найбільшою продуктивністю тварин. Аналітичне групування показало, що між середньорічним приростом ж.м. ВРХ та собівартістю продукції існує обернений зв'язок, так як продуктивність ВРХ на відгодівлі від групи до групи збільшується, а собівартість 1 ц приросту ж.м. ВРХ знижується.

2.7 Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на продуктивність ВРХ і виявлення резервів її росту

Серед методів, які статистика використовує для характеристики взаємозв'язків масових явищ одним з важливих є кореляційний - регресій ний аналіз. За допомогою цього методу вивчаються та встановлюються зв'язки між явищами і процесами.

Для проведення кореляційного аналізу візьмемо такі ознаки: результативна - витрати на 1 гол., грн. (У), а факторна - середньорічний приріст живої маси ВРХ, ц (Х). Дані зібрані по 20 господарствам Київської обл. за 2008 рік, куди входить і досліджуване нами господарство ФГ «Дончук».

Таблиця 2.18. Вихідні дані для проведення регресійного аналізу

Господарства	Середньорічний приріст ж.м. 1 гол. ВРХ, ц	Собівартість 1 ц приросту ж.м. ВРХ, грн
Символи	Х	У
1	0,16	2166,67
2	0,39	2072,92
3	0,58	1253,33
4	0,62	409,43
5	0,73	1069,77
6	0,97	1081,08
7	1	875,44
8	1,02	1324,84
9	1,05	1493,07
10	1,19	1176,47
11	1,33	339,62
12	1,34	1207,75
13	1,34	455,46
14	1,44	1482,59
15	1,47	1191,01
16	1,5	130,5
17	1,62	793,68
18	1,87	824,47
19	2,29	1377,18
20	3,18	1085,71

Покажемо методику здійснення кореляційного - регресійного аналізу за допомогою програмного забезпечення (методами Excel).

Параметри рівняння знайдемо в рядках У - пересечения і переменная Х1.

Параметр а0 = 1377,26 а параметр а1= -228,55. Рівняння залежності має вигляд: У=1377,26 - 228,55 *Х

Параметр рівняння а1 (коефіцієнт регресії) свідчить, що між факторною ознакою і результативною ознакою існує зворотній зв'язок (значення параметра від'ємне): з підвищенням середньорічного приросту живої маси від 1 гол ВРХ на 1 ц собівартість знижується на 228,55 грн..

Коефіцієнт парної регресії r =0,297 свідчить про слабкий зв'язок між витратами і середньорічним приростом ВРХ. Коефіцієнт детермінації rІ = 0,088 свідчить, що 8,8 % коливання собівартості залежить від варіації продуктивності тварин.

Вірогідність регресійної моделі перевіримо порівнянням фактичного значення F - критерію з критичним, яке знайдемо за таблицею розподілу критерію Фішера. Критичне значення знайдемо для рівняння значимості 0,05, що відповідатиме 95% рівню ймовірності.

Критичне значення, знайдене за таблицею, становить F(0,05;1;18)=4,15, що значно менше за розрахункове значення, яке знайдемо в таблиці „дисперсионный анализ” і яке = 25,02. таким чином, одержане рівняння регресії можна вважати надійним для 95% рівня ймовірності. Дане рівняння можна рекомендувати для практичного застосування: прогнозування і виявлення резервів.

2.8 Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва і резерви її підвищення

Реформування економічних відносин в агропромисловому комплексі України, удосконалення його господарського механізму на основі переходу до ринкових відносин спрямовані насамперед на підвищення ефективності виробництва. В зв'язку з цим найважливішим завданням статистики є визначення рівня і динаміки ефективності сільськогосподарського виробництва.

Виробництво вважається ефективним лише тоді, коли результати виробництва перевищують витрати уречевленої і необхідної праці, тобто коли створюється так званий корисний ефект.

Вартість продукції складається з вартості спожитих засобів виробництва, що включає уречевлену працю, вартості продукту, що створюється необхідною працею, і вартості додаткового продукту, джерелом якої є додаткова праця. Ту частину продукції, яка перевищує вартість спожитих засобів виробництва, називають загальним корисним ефектом.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується співвідношенням результатів з витратами і виробничими ресурсами. Рівень економічної ефективності виробництва виражають через вихід валової і чистої продукції на одиницю сукупних затрат живої і уречевленої праці у трудовому або вартісному виразі. Однак, оскільки сукупні затрати праці в сільськогосподарських підприємствах не обліковують, то замість них використовують показник собівартості продукції.

Собівартість продукції - це частина суспільних витрат виробництва і обігу, що виражає витрати підприємства в грошовому виразі на оплату праці і спожиті засоби виробництва. Вона може змінюватися іншими темпами (і навіть у протилежному напрямі) порівняно з сукупними затратами праці, особливо коли змінюються рівень оплати праці та її частка в загальних витратах виробництва, а також ціни на спожиті в сільському господарстві засоби виробництва. Тому для оцінки ефективності показник собівартості продукції слід використовувати разом з іншими показниками.

Найбільш узагальнюючими показниками ефективності сільськогосподарського виробництва є сума чистого доходу (прибутку) з розрахунку на одиницю витрат, тобто рентабельність.

Рентабельність характеризує доходність господарства, окремих його галузей або видів продукції. Вона означає, що вартість виробленої продукції і надходження коштів від її реалізації перевищують витрати на виробництво та реалізацію продукції, що забезпечує одержання прибутку.

Складовою частиною сукупних витрат є затрати живої парці. У зв'язку з цим важливими показниками ефективності виробництва є вихід валової і чистої продукції з розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого у сільськогосподарському виробництві, або на одну відпрацьовану людино-годину. Ці показники відображують досягнутий рівень продуктивності праці, тобто характеризують ефективність використання трудових ресурсів.

Під час вивчення ефективності виробництва важливу роль відіграє співвідношення між результатами і факторами виробництва. При цьому визначають вихід валової, чистої продукції і чистого доходу на одиницю наявних або використаних ресурсів, а також використовують часткові і загальні показники ефективності використання ресурсів.

Часткові показники характеризують вихід валової, чистої продукції і чистого доходу на одиницю кожного окремого виду ресурсів, а загальні показники - вихід продукції і чистого доходу з розрахунку на 1 або 100 грн.