Сучасний стан і тенденції розвитку ринку купівлі-продажу діючих малих і середніх підприємств

Сучасний стан і тенденції розвитку ринку купівлі/продажу діючих малих і середніх підприємств

Тетяна Перекупнева, аспірант Придніпровської академії будівництва й архітектури, кафедра менеджменту й маркетингу, м. Дніпропетровськ

Метою статті є аналіз ринку купівлі-продажу малих і середніх підприємств за кордоном і в Україні. Автор доходить висновку, що в Україні, на відміну від зарубіжних країн, створення і початковий розвиток малих і середніх підприємств з метою їх подальшого перепродажу є справою ризикованою і маловигідною через несформованість відповідної практики і законодавчих умов. Заслуговує, разом з тим, на увагу зроблений автором аналіз ринкової кон'юнктури українських малих і середніх підприємств.

У 2005 р. в Україні налічувалося понад 295 тисяч малих підприємств [9]. В цьому середовищі поряд з іншими відбуваються закономірні процеси ліквідації заснування, зміни власників, купівлі/продажу підприємств. Якщо власник виходить з бізнесу, то підприємство можна ліквідувати, подарувати, продати. Оптимальним варіантом може виступати продаж діючого підприємства. Наприклад, західна статистика говорить, що про продаж своєї справи так чи інакше замислюється кожний десятий власник. При цьому засновник підприємства одержує значну суму, а її наступник стає власником діючого й дохідного бізнесу, зумівши уникнути непростого в організаційному відношенні періоду зародження й становлення підприємства. Нарешті таке підприємство має більше можливостей для залучення додаткового фінансування, ніж нове підприємство. Продати свою справу, коли вона перебуває на самому піку свого розвитку, досить вигідно. Так відбувається в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Діючі малі й середні підприємства - це своєрідний специфічний товар, що має свій попит, пропозицію та інші характеристики, властиві товару. Специфіка полягає в тому, що кожне підприємство є унікальним і характеризується властивим тільки йому комплексом структурних і функціональних елементів.

Купівля/продаж діючих підприємств в Україні - досить складна й непроста справа, тому що бажаючих продати багато, а сам процес ще не поставлений на належний рівень. Тут можуть виникати наступні проблеми. По-перше, сьогодні ринок купівлі/продажу діючих підприємств в Україні тільки формується. Далеко не всі знають, що й де продається, скільки коштує бізнес і як він оцінюється, як працює "вторинний ринок підприємств". По-друге, у більшості випадків розрахунок вартості підприємства здійснюється на рівні оцінки вартості нерухомості, при цьому не враховується вартість самого бізнесу (його грошові потоки), що включає напрацьовану клієнтську базу, зв'язки з постачальниками, технологію бізнесу, що склалася, репутацію й т.д. По-третє, необхідно удосконалювати існуючі методи оцінки вартості малих і середніх підприємств, враховуючи особливості, при яких вони працюють. Відсутні також методи управління вартістю малого й середнього бізнесу, націлені на максимізацію ринкової вартості оцінюваних підприємств.

Проблеми становлення й розвитку ринку готового бізнесу досліджують закордонні вчені, серед яких варто виділити роботи Модільяні М. й Міллера Ф. [3], Орлова О. й Рибакова С. [4], Федотової М. [10], Ферріса й Пешеро [11], Фрідмана Дж. й Ордуей Н. [12], Fernandez Р. [14].

Українські дослідження питань купівлі/продажу діючих підприємств практично відсутні. Це може бути пов'язано з тим, що ринок готового бізнесу тільки почав своє становлення й розвиток; укладається дуже мала кількість угод, більшість з яких не афішується; відсутні відпрацьовані й відкриті схеми купівлі/продажу діючого бізнесу (юридичні й оцінювальні процедури, фінансові схеми, інвестиційний аналіз). Можливо, незабаром інтерес до цієї проблеми серед вітчизняних науковців зросте.

Мета статті - дослідження й аналіз ринку купівлі/продажу малих і середніх підприємств за кордоном і в Україні.

Купівля й продаж діючих підприємств (готового бізнесу) є розповсюдженим явищем по усьому світі. Наприклад, у Німеччині за 2004 рік було продано 40 тисяч підприємств малого й середнього бізнесу, у США - близько 50 тисяч, з них 20-30 тисяч продаються через посередників [7]. Переважна більшість із них - не банкрути, а цілком рентабельні підприємства.

В останні роки в Росії досить швидкими темпами складається ринок купівлі/продажу готового бізнесу, товаром на якому виступають діючі підприємства, де покупець може орієнтуватися в придбанні бізнесу за його ринковою вартістю, функціональним призначенням, дохідними показниками і іншими параметрами, які публікуються в періодичній пресі і є на спеціальних сайтах в Інтернеті. На сьогоднішній день у Росії 90% продажів бізнесу становлять цілком прибуткові й успішні підприємства, у передбанкрутному стані продається лише 10% всіх продаваних підприємств. Так, наприклад, у Росії щомісяця виставляється на продаж до 600 підприємств на місяць, у Казахстані - 120-150 на місяць [8].

Фахівці відзначають, що готовий бізнес в Україні перетворився на товар ще на початку 1990-х років. Стимулом для активізації такої діяльності стало прийняття Закону України "Про приватизацію". За словами експертів, саме прийняття цього нормативного акту дало поштовх підприємцям, і на продаж почали виставлятися підприємства практично будь-якої форми власності. Підприємство як майновий комплекс законодавчо визнаний нерухомістю й може виступати самостійним об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди й інших цивільно-правових угод. Росте й число вітчизняних підприємців, які накопичили вільні кошти й хочуть їх ефективно вкласти.

Ринок купівлі/продажу діючих малих і середніх підприємств перспективний, але бум ще не почався. Так, із поданої на рис. 1 динаміки розвитку малих підприємств в Україні з 1991 р. по 2006 р. видно, що спостерігається стійке збільшення кількості малих підприємств і багато які з них можуть стати об'єктами купівлі/продажу [9].

Позитивним моментом є те, що з кожним роком кількість угод з купівлі/продажу діючих підприємств малого й середнього бізнесу дедалі збільшується й ринок стрімко розвивається.

Так, у 2004 році в Україні на продаж було виставлено понад 400 підприємств [6]. Це невеликий показник - російські власники за цей же період виставили інвесторам близько 5 тисяч підприємств [8]. Проте відсоток успішних продажів бізнесу в Україні перебуває приблизно на тому ж рівні, що й у Росії - власників змінюють приблизно 50-60% представлених на відкритому ринку підприємств. Цікаво, що понад 20% виставлених на продаж українських підприємств були придбані фізичними і юридичними особами з Росії.

На українському ринку готового бізнесу продаються підприємства, що традиційно належать до категорії малих і середніх і, як правило, коштують не більше півтора мільйонів доларів. Деякі підприємства можуть коштувати й 5 млн доларів. Взагалі найбільшим попитом у покупців користуються підприємства, вартість яких не перевищує 300 тис. доларів [2]. Що стосується угод з великими підприємствами, то тут має місце злиття й поглинання.

Необхідно враховувати, що український ринок діючих підприємств значно відрізняється від західного. Наприклад, у США основною причиною продажу підприємства є висока міграція населення. Власник продає свою справу просто тому, що вирішує переїхати в інший штат. У Німеччині переважає відхід власника від справ у зв'язку з досягненням пенсійного віку, а передати сімейний бізнес не має кому, або спадкоємці не бажають продовжувати розпочату батьками справу [1].

Рис. 1. Динаміка розвитку малих підприємств в Україні.

Для України ці фактори не такі актуальні, тому що ринкова економіка в нашій країні зародилася недавно і в неї прийшли досить молоді, енергійні та амбіційні люди. Більш значима причина продажів прибуткових підприємств в Україні - прагнення розширити інший бізнес. Наприклад, щоб відкрити новий салон або розширити вже існуючу мережу, власник може продати одне з уже розкручених діючих підприємств. На заході, у цьому випадку, застосовується франчайзингова схема, але в Україні вона поки що не працює. Більш прийнятна причина - це перехід в інший бізнес, в іншу сферу діяльності. Тут продаж успішного підприємства виступає як засіб переведення активів у грошову форму для наступного інвестування.

Існує безліч причин, через які власники підприємств зважуються на продаж створеного з величезними труднощами бізнесу. На сьогодні близько 90% продажів бізнесу становлять цілком прибуткові й успішні підприємства. Власники успішного українського бізнесу найбільш типовими причинами продажу визнають наступні:

- 27% продавців говорять про бажання сконцентрувати бізнес або вкласти кошти в інший напрямок;

- 19% продавців посилається на нестачу коштів для розвитку виробництва й необхідної конкурентної боротьби;

- у 14% випадків як причина, називається банкрутство підприємства;

- у 10% - слабкість менеджменту, управлінського персоналу;

- інші 30% - небажання продовжувати даний бізнес, переїзд на інше місце проживання, вихід на пенсію, непереборні розбіжності між власниками й інші причини [1; 13].

Статистичні дані з продажу діючих підприємств показують, що найпривабливішими сферами бізнесу є підприємства торгівлі й сервісу: салони краси, перукарні, магазини, кав'ярні, ресторани, заправки, автосервіси. Покупці керуються бажанням вкласти кошти у готове підприємство, щоб мати цікаву справу й стабільне джерело доходу.

На туристичні агентства попит, як правило, незначний. Гідними пропозиціями можуть вважатися туристичні компанії, які володіють не тільки турагентською, але й туроператорською ліцензією, мають власних представників за кордоном і договір з готелями. Але вартість таких компаній буде вже дорожчою. Найбільша кількість пропозицій у сфері туристичного бізнесу надходить до продажу у зимовий і осінній період, тому що реалізація туристичних компаній найбільш успішна влітку, коли на ринку складається стійкий дефіцит, в інші сезони на ринку, навпаки, пропозиція істотно перевищує попит.

Позначилися певні переваги в придбанні бізнесу, пов'язаного з наданням нематеріальних послуг: консалтингові, аудиторські компанії, освітні установи. Інвестори готові вкладати кошти в такі підприємства, які існують понад 5-7 років і мають всі необхідні ліцензії й дозволи.

З'явилися пропозиції з продажу таких видів бізнесу, як модельні й концертні агентства, рекламні й рекламно-виробничі підприємства. Існує надлишок пропозицій медичних центрів та стоматологічних клінік, і, навпаки, є попит на аптеки й аптечні кіоски.

Серед виробничих підприємств користуються популярністю заводи з виробництва цегли, блоків, плитки. Покупець може заплатити за такий бізнес близько 1 млн доларів, але він повинен бути впевненим, що збережуться всі старі зв'язки й споживачі. У той же час зменшується попит на такий вид бізнесу, як виробництво пластикових вікон і дверей із ПВХ. Є пропозиції по харчовому виробництву (ковбасні, кондитерські цехи), але попит на них невеликий.

У літній період надходять пропозиції про продаж будинків відпочинку й пансіонатів з південного регіону (Херсон, Миколаїв, Одеса, Крим).

Аналізуючи географічну перевагу з боку покупців, можна сказати, що найбільш привабливими є підприємства малого й середнього бізнесу, які розташовані в Києві й Київській області. Крім того, великим попитом користуються підприємства зі східної частини України: Донецьк, Луганськ, Харків. З цих міст заявки йдуть як на продаж, так і на придбання бізнесу. Останнім часом активно підключаються Крим, Одеса, Дніпропетровськ.

Вкладаючи кошти в успішний бізнес, новий власник сьогодні також розуміє, що збереження високих показників розвитку його підприємства надалі залежить не тільки від вкладення коштів, але й від гарного менеджменту. У секторі малого бізнесу інвестори вже не наполягають на поверненні інвестицій протягом року, вони розуміють, що при мінімізації ризиків термін окупності вкладених інвестицій зростає, тому вже більш виважено підходять до свого бізнесу, орієнтуючись на довгостроковий розвиток придбаних підприємств.

При спробі класифікувати бізнес, що виставляється на продаж, можна розділити його на три групи.

У першу групу включають підприємства, які не мають права власності (офіси, складські приміщення, устаткування тощо) і працюють на орендованих площах. У таких підприємствах цінується напрацьована клієнтська база й той дохід, що вони можуть стабільно приносити. Також серед плюсів даної групи є порівняно невелика вартість підприємства, що при цьому приносить стабільний дохід. Негативною стороною можна назвати ненадійність і короткостроковість оренди. Можливо, орендодавці не захочуть співпрацювати з новим власником бізнесу або просто припинять надання послуг.

До другої групи належать підприємства, що мають власну нерухомість і устаткування. Купляючи бізнес із наявною матеріальною базою, підприємець автоматично позбувається проблем, пов'язаних з орендою. Однак при цьому доведеться додатково оплатити ці дорогі на сьогодні ресурси. Тому дуже важливо переконатися, що підприємство, крім нерухомості, має стабільний прибуток, який дозволить новому власникові окупити вкладення.

До третьої групи можна віднести підприємства, що продають свій бренд. Це особливий вид інвестування й не повною мірою стосується купівлі/продажу готового бізнесу. Проте вкладення коштів у розкручений, відомий бренд дуже поширене на українському ринку. Відомий бренд, як відзначають експерти, - це 80% успіху. Все, що залишається зробити покупцеві, - забезпечити бренду належну підтримку. Незважаючи на це, купівля бренду більше зацікавить тих підприємців, які вже мають свій бізнес і хочуть зробити його більш впливовим. Для тих же, хто тільки збирається почати свою кар'єру, купівлі одного тільки бренду може виявитися недостатньо.

Що стосується самого процесу купівлі/продажу діючих підприємств (бізнесу), особливо самостійного, то сьогодні це досить трудомісткий процес. Адже, щоб грамотно продати підприємство, необхідно визначити його ринкову вартість, провести передпродажну підготовку, організувати пошук інвестора, погодити вартість підприємства, розробити оптимальну схему передачі прав власності.

Основними проблемами становлення й розвитку ринку купівлі/продажу діючих підприємств малого й середнього бізнесу є:

- малі підприємства найчастіше страждають відсутністю багатьох документів, що дозволяють оцінити їхній реальний дохід (прибуток, грошовий потік), не мають стратегічних планів розвитку й бажання розкривати об'єктивні відомості про свою діяльність, що знижує інтерес потенційних покупців (інвесторів) до конкретного бізнесу;

- на сьогодні в Україні відсутні стандарти, за якими можна оцінювати ринкову вартість малих підприємств. Покупець ризикує сплатити за бізнес надмірно високу ціну: підприємство принесе новому власникові або не ті доходи, на які він очікував, або інвестор виявиться нездатним оплатити кредити, необхідні для фінансування придбання;

- існує думка, що простіше й вигідніше створити свій новий бізнес "з нуля", ніж продовжувати вже створену справу. Продаж діючого підприємства - це стратегічне рішення, спрямоване в кінцевому підсумку на збереження бізнесу. Коли підприємець з якихось причин не має можливості продовжувати справу, вона має два варіанти рішення - закрити підприємство або продати. У цьому випадку продаж діючого підприємства є найбільш пріоритетною як для покупця, так і для продавця - це значить, що бізнес зберігається, а разом з ним і робочі місця, клієнти, продукція, торговельна марка.

Так, до очевидних переваг купівлі/продажу діючого підприємства для обох сторін можна віднести наступні моменти:

- у разі продажу діючого бізнесу вроздріб вартість окремих активів може бути набагато менше, ніж вартість бізнесу в цілому;

- відсутність необхідності створення бізнесу і його початкового розвитку: реєстрації підприємства, одержання дозвільних документів від різних служб, придбання необхідного устаткування, переговорів з постачальниками тощо;

- купується діюче підприємство, що має певне становище на ринку;

- уже існує певний товар або послуга, а також мережа постачальників, встановлені дистрибутивні канали;

- купується не тільки сам бізнес як виробничий процес, але і його клієнти, тим самим бізнес може почати приносити прибуток з першого дня купівлі;

- знімається необхідність пошуку, наймання й підготовки персоналу, тому що в більшості випадків він охоче залишається на старому місці після зміни власника;

- крім того, під діюче підприємство легше одержати фінансування (кредит), ніж під бізнес-план нового проекту. Власник підприємства має право продати його, закласти, застрахувати, заповісти, здати в оренду. Таким чином, бізнес стає об'єктом угоди, товаром з усіма властивими йому характеристиками.

Висновки

В Україні первинний і вторинний ринок малих і середніх підприємств багато в чому пов'язаний із загальними макроекономічними факторами, що більшою або меншою мірою впливають на процеси ціноутворення не тільки в сфері малого бізнесу, але й у всіх сегментах ринку. Підприємці, які могли б займатися створенням нових підприємств малого бізнесу з метою їхнього подальшого перепродажу, вважають такий вид діяльності занадто ризикованим і невигідним, хоча в інших країнах створення й наступний перепродаж діючого підприємства є вигідним бізнесом. Розвиток українського ринку купівлі/продажу діючих підприємств малого й середнього бізнесу дуже обмежує нестабільність макроекономічних факторів: рівень і динаміка інфляції, курс національної валюти, взаємодію первинного й вторинного ринків, політичний ризик, що пов'язаний зі зміною економічної політики держави, нестабільністю в країні, а також недосконалість законодавства в податковій, митній, фінансовій та інвестиційній сферах.

Стабілізація макроекономічних факторів, створення й удосконалювання методів оцінки й управління ринковою вартістю підприємств буде сприяти становленню й розвитку ринку купівлі/продажу діючих підприємств малого й середнього бізнесу в Україні.

Література:

1. Азоян М. Почем бизнес для народа? Причины и следствия продажи готового бизнеса. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http// www.mirkvartir.com.ua/article/29/87/149

2. Козинец А. Продам дело в хорошие руки // Деловой журнал. 2004. - №8. - С.76-78.

3. Модильяни Ф., Миллер М., Сколько стоит фирма? Теорема ММ: Пер. с англ. - М.: Дело, 2001. - 272 с.

4. Орлов А.А. Рыбаков С.А. Покупка и продажа бизнеса. Российская практика. - М.: Вершина, 2006. - 272 с.

5. Падалкин Е.Н. Не всякий бизнес продают, так как он плохой - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.biz.kharkov-info.com/b/story.cfm?id=14

6. Обзор готового бизнеса на Украине - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.alti.ru/business/obzorbiznesa-9.html

7. Покупка и продажа готового (действующего) бизнеса - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.business-broker.kiev.ua/index.php?show=text&part=about

8. Рынок готового бизнеса в Украині. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.alti.ru/business/obzorbiznesa-13.html

9. Статистичний щорічник України за 2005 р., К.: Видавництво "Консультант" 2006 р.

10. Федотова М.А. Сколько стоит бизнес? - М.: Перспектива, 1999. - 103 с.

11. Феррис К., Пешеро Б.П. Оценка стоимости компании: как избежать ошибок при приобретении: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2003.-256 с.

12. Фридман Дж., Ордуэй Н. Анализ и оценка приносящей доход недвижимости: Пер. с англ. - М.: Дело, 1995. - 480 с.

13. Шульга А. Бизнес как товар - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.bussinesmarket.com.ua/index.php? show=text&part=st

14. Fernandez, P., 2002, "Company valuation methods. The most common errors in valuations", Research Paper no. 449, University of Navarra.