Ринкове середовище господарювання підприємств в Україні

Фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства

В порівнянні з попереднім роком зменшились показники валового прибутку на 7,95%, проте прибуток від операційної діяльності збільшився на 5,4%,прибуток від звичайної діяльності на 4,7% та чистий прибуток відповідно на 4,7%

Валовий прибуток - це різниця між виручкою та собівартістю.

Чистий прибуток - це прибуток від звичайної діяльності після сплати податків.

Таблиця 19

Таблиця 21

В порівнянні з 2006 роком значно збільшилися витрати на виробництво продукції на 1,9%, збільшився беззбитковий обсяг реалізації продукції на 3,6%, постійні та змінні витрати, погірщилась на 7,6% зона економічної безпеки - все це говорить що дане підприємство збільшивши обсяги виробництва, збільшило й імовірність свого банкрутства.

Графік беззбитковості

1) Виручка від реалізації = 6560 тис. грн.

2) Постійні витрати =1464,75 тис. грн.

3) Змінні витрати =4394,25 тис. грн.

Будуємо лінію загальних затрат. Вона визначається по формулі -

ЗЗ виручка сторона квадрата + ПВ = (4394,25 : 6560) * 3590 + 3280 = 4436,7

Для перевірки отриманого графіка використовуємо формулу:

Тб = ПВ : (Виручка - ПЗ ) * Виручка = (1464,75 : ( 6560 - 4394,25))*6560 = 4436,7

4.2 Шляхи підвищення економічної безпеки діяльності підприємства

Згідно даних таблиці 21 економічна безпека підприємства погіршилась в порівнянні з 2007 роком тому треба найефективніше використовувати корпоративні ресурси і підприємницькі можливості для запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування підприємства. Для цього необхідний перехід до ринкових відносин. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинний бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності з усебічно розвитими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом.

Найважливішими факторами і напрямками підвищення економічної ефективності виробництва є: науково-технічний прогрес, режим економії, підвищення рівня використання основних виробничих фондів, удосконалювання структури економіки, оптимальна інвестиційна політика й ін.

Найважливіший фактор підвищення ефективності суспільного виробництва, забезпечення високої його ефективності - науково-технічний прогрес.

Надзвичайно важливу роль грає також автоматизація виробництва - швидкий розвиток робототехніки, роторних і роторно-конвеєрних ліній, гнучких автоматизованих виробництв, що забезпечує високу продуктивність праці; створення і використання нових видів металлопродукции, пластичних мас, композитів, металевих порошків, кераміки й інших прогресивних конструкційних матеріалів.

Одним з важливих факторів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозбереження повинне перетворитися у вирішальний джерело задоволення зростаючих потреб у паливі, енергії, сировині і матеріалах.

Необхідно інтенсивніше використовувати створений виробничий потенціал, домагатися ритмічності виробництва, максимального завантаження устаткування, істотно підвищувати змінність його роботи і на цій основі збільшувати знімання продукції з кожної одиниці устаткування, з кожного квадратного метра зробленої площі.

Один з факторів інтенсифікації виробництва - удосконалювання структури економіки.

Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці. Найважливіші показники економічної ефективності суспільного виробництва - трудомісткість, матеріалоємність, капиталоємкість, фондоємкість.

В умовах ринкової економіки основні критерії оцінки господарської діяльності підприємств і фірм - прибуток і рентабельність стосовно фондів.

У результаті всього цього сформується регульоване, цивілізоване ринкове господарство, що буде діючим засобом, що стимулює ріст продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, збільшення суспільного багатства в інтересу підвищення добробуту народу.

Висновки

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки - підприємству. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція, виявляються необхідні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут зважуються питання ощадливої витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки і технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне керування - менеджмент.

Усе це вимагає глибоких економічних знань. В умовах ринкової економіки виживе лише те підприємство, що найбільше грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користається попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

Функціонування підприємств в умовах ринку передбачає пошук та розробку кожним з їх особистого шляху розвитку. Іншими словами, щоб не тільки утриматись, алі і розвиватись у ринку, підприємство винний покращувати стан своєї економіки: мати завжди оптимальне співвідношення між витратами та результатами виробництва, шукати нові форми прикладення капіталу, шукати нові, більш ефективні засоби доведення продукції до покупця, проводити відповідну товарну політику.

Виходячи із чисельності робітників - досліжуване підприємство слід віднести до середніх за розміром. За спеціалізацією - це промислове підприємство, головним завданням якого є виробництво певної продукції та одержання прибутку від її реалізації. Спеціалізується підприємство на виробництві медичної, обчислювальної, та ін. наукоємної техніці, та на виробництві - іграшок, прикрас. Та наданні певних послуг. Підприємство було перепрофілювання на виробництво складної оптоелектричної техніки. Нематеріальні активи збільшились в порівнянні з попередні роком. На підприємстві йде ефективне відтворення основних фондів, тобто заміна старих новими. Є негативні тенденції зменшення притоку інвестицій у підприємство, збільшення витрат майбутніх періодів, Але є і позитивні - збільшення готової продукції на складах підприємства.

В порівнянні з попереднім роком на 0,7% зменшилася рентабельність оборотних засобів, зменшився рівень прибутку від реалізованої продукції. Відзначаємо негативну тенденції розвитку підприємства по цим показникам.

На підприємстві спостерігається в в 2007 році в порівнянні з 2006 роком падіння рівня енергопотужності. Проте продуктивність праці на підприємстві зросла на 8,1%. Пониження собівартості виробництва продукції повинно сприяти нарощуванню об'ємів виробництва, але показники собівартості по деяким видам продукції збільшилися. На підприємстві скоротились матеріальні витрати та збільшились витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи. Амортизація зменшилася на 52,8%, інші операційні витрати зменшилися на 5,4%.

Коефіцієнт ефективності капітальних інвестицій зменшився. Збільшився строк окупності капітальних інвестицій. Можна зробити висновок що капітальні інвестиції використовуються ефективно тільки на 49%.

В цілому прибуток підприємства зменшився - це значить що перепрофілювання підприємства на наукоємну продукцію, а саме оптоелектронні прилади було недоцільне тому що рентабельність виробництва оптоелектронних приладів зменшилась на 38,9% в порівнянні з попереднім роком.

Підприємство збільшивши обсяги виробництва оптоелектронних приладів, збільшило й імовірність свого банкрутства.

Список використаної літератури

1. Экономика предприятия: учебник для вузов/ Под ред. проф. В. Я. Горвинкеля, проф. В. А. Швандара.-М.: ЮНИТА-ДАНА, 2001.

2. Агаев В. С. Конкуренция: анализ, стратегия, практика.-М., 1996.

3. Брєддик У. Менеджмент организации.-М.:Инфра-М, 1997.

4. Герасименко В. В. Ценовая политика фирмы.- М.: Финстатинформ, 1995.

5. Грузинов В. П. Экономика предприятия и предпринимательства.-М.:СОФИТ,1999.

6. Лапуста М. Г. Малое предпринимательство. - М. : Инфра-М, 1997.

7. Липсиц И. В. Коммерческое ценообразование. - М.: Бек, 1997.

8. Пелих А. С. Бизнес-план. - М.: Ось-89, 1997.

9. Прокушев Е. В. Внешнеэкономическая деятельность. - М., 1998.

10. Экономика предприятия: Пер. с нем. - М.: Инфра-М., 1999.

11. Турбан Г. В. Внешнеэкономическая деятельность. - Минск: Высшая школа, 1997.

12. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1999.

13. Ворст И., Ревентлоу П. Экономика фирмы: Учеб. - М.: Высшая школа, 1994.

14. Прилуцкий Л. Н. Финансовый лизинг. - М.: Ось-89, 1997.

15. Тельнов Ю. Ф. Интеллектуальные информационные системы в экономике. - М.: Синтег, 1999.