Визначальна роль місцевого самоврядування в стабілізації економіки і розвитку підприємництва

Визначальна роль місцевого самоврядування в стабілізації економіки і розвитку підприємництва

Государства таковы, каковы люди:они произрастают из человеческих характеров.

Платон

За ознакою влада (мається на увазі влада всіх рівнів, усі її інститути і установи) природно зацікавлена у розвитку бізнесу і підприємництва, бо стала економіка є базою соціально - економічного розвитку і покращання рівня життя людей.

Усвідомлюючи це, на державному рівні приймаються відповідні заходи аби надати поштовх розвитку малого бізнесу і підприємництва. Їх перелік далеко не вичерпний. Але й ті, що вже прийняті, при належному їх виконанні на містах, мали б суттєво покращати соціально-економічну ситуацію.

Відстань від ідеї до її реалізації яскраво просліджується на прикладі виконання загальнодержаної програми підтримки і розвитку підприємництва. [11]

Згідно з її концептуальними положеннями кожний орган державної влади і самоврядування мусив творчо розробити свою власну аналогічну програму , так, щоб вона максимально органічно укладалася і відповідала державній стратегії розвитку. Далі, що цілком логічно було б очікувати, мала б початися практична робота по виконанню цих самих планів. Тобто, щоденно, відповідні робітники органів влади, повинні були б докладати зусиль по виконанню закладених в плани різного роду заходів, а їх керівники систематично аналізувати ситуацію і при необхідності приймати додаткові заходи, аби підприємництво на відповідній території розвивалося.

Але, нажаль, у переважній більшості міст спрацював старий, перевірений бюрократичною практикою принцип “папір все стерпить”. Уважно вивчаючи вищезгадані програми, розроблені у містах Східноукраїнського регіону, не важко побачити, що переважна більшість з них, зроблені ніби під копірку. Складається враження, що наші міста - близнюки. У такий спосіб процес планування майбутнього перетворився на чергову кампанію, основним завданням якої було своєчасно відзвітувати “на верхи”.

Причини такої метаморфози, на нашу думку, лежать у площині самої організації державного управління, яка й досі зазнала незначного реформування і залишається певною мірою системою командно - адміністративного втручання у економіку, головним елементом котрої є прийняття вольових рішень і контроль щодо їх виконання. Її існування до цього часу виглядає як певний компроміс між ринковою стратегією розвитку і відсутністю у суспільстві сталої системи реалізації цієї стратегії. Цілком зрозуміло, що такі методи не є стовідсотково легітимними і входять у протиріччя з інтересами бізнесу. Всяк, хто користується такими методами примушений балансувати на межі законного і протизаконного, як то кажуть “пробігати між краплинами дощу”. Сфера застосування “силових” заході з часом звужується і у перспективі їх застосування стане повністю неможливим.

Натомість є інша модель співвідношень влади і бізнесу яка базується на ідеології партнерства. Головними принципами її утворення і функціонування виступають:

· зауваження інтересів міської громади і інтересів підприємств як рівнозначних;

· спільне розв'язання проблем шляхом консультацій, домовленостей;

· використання ресурсів влади і підприємств на взаємну користь

Паростки такої консолідації, з часом, все частіше проглядаються і на теренах Східноукраїнського регіону. До речі, на прикладі таких міст як Донецьк, Харків, Краматорськ, Кіровське, Артемівськ, Вугледар, Харцизьк, Алчевськ, можна побачити, як створені за ініціативою і підтримкою міської влади громадські рухи і об'єднання підприємців і виробників, стало затвердилися як невід'ємний структурний елемент міського самоврядування. Їх вплив на місцеву політику не обмежується тільки функцією дорадчої установи. По окремим питанням вони беруть на себе деякі організаторські і координуючі функцій міського органу влади і частину відповідальності за соціально-економічний розвиток своєї громади.

В той час, як більшість підприємців (80%) знали про різні форми послуг та допомоги їм, лише незначна кількість скористалася цими послугами. Найбільш популярними серед МСП є банки та юридичні фірми (відповідно 42% та 38% респондентів користувалися послугами цих організацій). До консалтингових компаній та асоціацій підприємців звертались відповідно 11% і 6%. Менш як один із двадцяти МСП (4,2%) належать до об'єднання підприємств. Половина усіх респондентів зазначили, що вони не думають, що від цих об'єднань можна отримати практичну користь (33). До речі, ті що увійшли до складу різного роду бізнес-асоціацій, розглядять своє членство як один з побіжних засобів захисту від бюрократичного тиску з боку владних установ. Такий висновок підтверджується і практикою звернень бізнесменів у Донецьку обласну спілку підприємців малого і середнього бізнесу.

І це дуже шкодить державі і стримує її просування вперед на шляху ринкових перетворень(3). В цілому по Україні за оцінками різних дослідницьких організацій частка малого і середнього бізнесу у виробництві товарів, робіт і послуг у загальному обсязі виробництва не перевищує 4%.(у Донецькій області - 4,1%). В той же самий час доволі значна частина підприємців і підприємств, намагаючись уникнути податкового і бюрократичного тиску, працюють за, так званими, тіньовими схемами. Врешті решт, економічна ситуація, незважаючи на чисельні державні заходи по боротьбі з корупцією, покращується дуже повільно(14).

В цьому сенсі варто звернутися до практики реформування державного управління, проведених нашими найближчими сусідами і країнах Східної Європи, зокрема в Польщі.

ЇЇ досвід свідчить, що адміністративна, регуляторна та бюджетна реформи ніби - то безпосередньо і не зачіпають сектор реальної економіки, але, проведені системно і послідовно, стали вирішальним чинником не тільки економічного розвитку держави, а й спричинили суттєві якісні зміни у суспільстві, наближаючи Польщу до демократично розвинутих країн Європи.

Слід зазначити, що ці системні перетворення, у першу чергу, дозволили вирівняти національне господарство у регіональному та галузевому розумінні, що в стратегічному плані, відкрило перспективи щодо економічного розвитку країни і забезпечило сталий інтерес як вітчизняних так і іноземних капіталів до інвестицій у країну. За інформацією агенції УНІАН, у першому півріччі минулого року у Польщі налічувалося 840 іноземних інвесторів з 35 країн світу. Якщо, у 1993 році іноземних компаній, що вклали у польську економіку понад мільйон доларів налічувалося лише 193, то у 1995р. - 362, 1997р. - 585, 1999р. - близька 800. Суттєво замінується на краще і структура інвестицій, лева частка яких у останні роки переважно вкладається у сферу послуг, фінансовий сектор, що, в свою чергу, відповідає наявним тенденціям, які спостерігаються у високорозвинених країнах. І хоча у Польщі не все так гаразд, як бажалося, можна погодитись з польськими аналітиками, що збільшення інвестицій, географічна і економічна диверсифікація останніх є певним “лакмусовим папірцем”, що свідчить про здоров'я національної економіки та її перспективи.

Таким чином, передумовою планування економічного розвитку і залучення інвестицій у місцеву економіку є , насамперед, створення відповідних інституціональних умов, атмосфери прозорості влади, її відкритості для співпраці з представниками бізнесу і, взагалі, з населенням. Отже, розбудова інституту місцевого самоврядування є найбільш привабливою і перспективною формою державного будівництва, визначальним чинником стабілізації і подальшого соціально-економічного розвитку України.

Опубліковано