Особливості застосування систем електронних платежів державним казначейством України

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ ДЕРЖАВНИМ КАЗНАЧЕЙСТВОМ УКРАЇНИ

У статті обґрунтовано необхідність удосконалювання системи електронних платежів Казначейства України. Сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування системи електронних платежів в умовах зростання обсягів оброблюваної інформації.

За період з 1996 по 2004 рік обсяг платежів зріс багаторазово. Практично всі платіжні операції, що відбуваються не тільки між банками, але й усередині будь-якої банківської мережі, здійснюються з використанням СЕП.

Протягом розглянутого періоду Національним банком України вносилися зміни і доповнення до порядку роботи СЕП, але сама схема роботи СЕП з початку своєї появи принципово не змінювалася. Беручи до уваги те, що збільшення обсягу платежів, які проходять через СЕП, буде спостерігатися й надалі, найближчим часом може виникнути ситуація, коли існуюча СЕП не зможе забезпечити їхнє здійснення у встановлених параметрах. Використання ж останніх досягнень у галузі комп'ютерної техніки і програмного забезпечення без зміни структури СЕП також не забезпечить істотної зміни ситуації на краще.

Отже, для забезпечення подальшого розвитку системи НБУ приймає рішення про введення з 25 травня 2004 року до експлуатації системи термінових платежів (СТП) [1, 2, 3] і намагається підключити до неї максимальну кількість банківських установ - учасників СЕП [4, 5, 6]. Ця система не є замінником діючої системи електронних переказів (СЕП), а діє паралельно з нею. Декларується, що вона дасть змогу значно скоротити час проходження електронних платежів шляхом істотного спрощення процедури на ділянці їх обробки розрахунковими палатами НБУ (РП НБУ) різних рівнів. Очікуваний час проходження платежу в межах України - 15 хвилин. Вартість обробки НБУ одного платежу в СТП дорівнює вартості для СЕП і складає 20 копійок за 1 електронний документ. Тариф за використання в СТП каналів електронного зв'язку НБУ аналогічний тому, що встановлений для СЕП, більш докладно відбитий у постанові Національного банку України №120 [7].

Метою статті є розгляд принципів роботи СЕП і СТП, виявлення їхніх переваг і недоліків, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи здійснення електронних платежів у межах України, що враховує інтереси всіх зацікавлених осіб.

Як об'єкт дослідження обране Державне казначейство України, що обумовлено важливою роллю, яку відіграє казначейство у фінансовій системі України, - обслуговування державного і місцевого бюджетів, що вимагає першочергового забезпечення його високоефективної і стабільної роботи в СЕП. Однак це не значить, що внесені пропозиції не можуть бути застосовані в повному обсязі до інших учасників СЕП.

Державне казначейство України є учасником СЕП поряд з іншими банківськими структурами у СТП одержало статус спостерігача - одержує платежі СТП, але не може їх відправляти. Причину того, що Держказначейство, яке застосовує високоефективні ідеї у своїй роботі, не звернуло належної уваги на дану інновацію, спробуємо зрозуміти, розглянувши роботу цих платіжних систем більш докладно.

Шлях проходження електронного платежу в системі СЕП у межах регіону (АР Крим, області) на прикладі Держказначейства аналогічне тому, що використовують інші банківські структури - учасники СЕП (рис. 1).

Операціоністом відділення заповнюється платіжне доручення і підписується його унікальним електронним підписом (ЕП). На цю операцію витрачається певний період часу t(1). Потім це платіжне доручення потрапляє до бухгалтера, який перевіряє точність його заповнення і саму здійснену операцію. У випадку коректності здійсненої операції бухгалтер підписує своїм ЕП і відправляє на перевірку другій особі - директору, який теж підписує платіжне доручення своєю ЕП. Час, витрачений на перераховані вище операції, позначимо t(2) і t(3). Далі підписані трьома ЕП платіжні доручення надходять до технолога, що формує їх у пакети. Платіжні доручення, зібрані у пакети (від однієї до декількох десятків), криптуються, а потім підписуються черговим ЕП і відправляються у розрахункову палату управління Держказначейства в регіоні (РРП УДКУ), витрачаючи на це час t(4). Загальний період часу, витрачений на ділянці відділення, позначимо Т1.

Період проходження пакета платежів від відділення в РРП УДКУ по електронних каналах зв'язку позначимо Т2. Потім пакети надходять до технолога РРП УДКУ, розшифровуються, перевіряються, якщо платежі "внутрішні" (рахунки учасників платіжної операції обслуговуються в даному РРП УДКУ), то гроші списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок одержувача, формується і відправляється у відділення підтвердження про здійснення даного платежу.

Якщо платіж "зовнішній" (в іншу банківську структуру), то знову формуються пакети з "зовнішніх" платежів, криптуються, підписуються ЕП і через спеціальний комплекс зв'язку АРМ-3 НБУ направляються у філію НБУ. Ця операція забирає час Т3.

Період часу Т4 необхідний для надходження пакета з АРМ-3 на АРМ-2, встановлений у місцевій РП НБУ. У цій філії НБУ пакети розшифровуються, обробляються, кошти списуються з кореспондентського рахунка в НБУ управління Держказначейства України в регіоні і зараховуються на коррахунок банку-одержувача, знову формується пакет для даної банківської структури, криптується і відправляється у філію даного банку через АРМ-2 (рис. 2). Ця процедура забирає час Т5.

Період часу Т6 необхідний, щоб пакет надійшов у філію банку-одержувача на АРМ-3. Після того як пакет буде оброблений технологом філії і сума надійде на рахунок одержувача, тобто трансакція буде довершена, а платіж фактично здійснений (період Т7), автоматично формується структурою одержувача остаточне підтвердження - квитанція (на різних стадіях процесу трансакції формуються і відправляються клієнту проміжні квитанції, що дає змогу відстежити стадії проходження платежу) і відправляється описаним маршрутом у зворотному порядку відділенню УДКУ, яке отримало платіж. Після її обробки платіж буде вважатися здійсненим юридично. Дана операція займає період часу Т8. Схема є реверсивною й однаково діє як в одному, так і в іншому напрямках.

На практиці при дотриманні цих умов час, необхідний для проходження платежу в межах регіону, - 15-20 хвилин, і за його межі - 40 хвилин.

Розглянемо порядок проходження електронного платежу по системі СТП. Структурно процес складається з тих самих операцій (Т1), здійснених відділенням відправника, за винятком затрачуваного на це часу. Можна сподіватися, що після набору платежу операціоністом він обробляється бухгалтером, директором і технологом позачергово і негайно формується пакет з ним і відправляється у філії. Хоча це і не прописано в постанові №110, але мається на увазі за замовчуванням і регламентується внутрішніми нормативними документами, і побічно - листами і постановами НБУ, що регламентують більш чітке виконання учасниками СЕП своїх обов'язків.

Операції на ділянках Т2, Т3, Т4 ідентичні операціям для стандартних платежів, за винятком використання замість стандартного АРМ-3 спеціалізованого АРМ СТП, що формує й обробляє спеціальні файли різного призначення, використовувані в системі СТП. Основне ноу-хау НБУ зосереджене на ділянці Т5. Воно основано на тому, що пакет відразу направляється з АРМ-2 на АРМ СТП або АРМ-3 (у залежності від статусу в СТП) банку одержувача, з паралельним наступним списуванням коштів з коррахунку банку відправника і зарахуванням на коррахунок банку-одержувача (рис 3).

Створюється враження, що запропоноване НБУ нововведення дає змогу значно заощаджувати час. Однак це не зовсім так.

Для роботи з усіма видами платежів НБУ застосовує наймогутніший сучасний і високоефективний (визнаний одним із кращих у Європі) програмний комплекс "Барс" вітчизняного виробництва, аналогічний використовуваному Держказначейством України.

Дані операції здійснюються автоматично, майже одночасно. Максимум що заощаджує СТП на даній ділянці - 2-5 хвилин. Далі шлях платежу в СТП повторює шлях звичайного електронного платежу, займаючи той же час на здійснення, що і звичайний платіж.

Таким чином, заявлений для СТП час проходження платежу по Україні в 15 хвилин, при стабільній роботі каналів зв'язку і ділянок СЕП, СТП, технічно досяжний, якщо не брати до уваги час витрачений час, на ділянках Т1 і Т7.

Об'єктивно таке нововведення малоцікаве як клієнтам, так і Держказначейству, що виступає в ролі банківської структури. Їх цілком влаштовує існуюча швидкість проходження платежів. Зацікавленою особою в поширенні СТП є НБУ. Дана система дає змогу знизити навантаження, що досягають останнім часом максимуму, на існуючі канали зв'язку і сервера РП НБУ, що обробляють дані потоки.

Якщо в стандартному СЕП після прийому АРМ-2 платежів потрібно в максимально короткий термін здійснити операцію списання коштів з коррахунку УДКУ і зарахування їх на коррахунок банку-одержувача, і лише потім відправити даний платіж на АРМ-3 банку-одержувача через АРМ-2, то в СТП відразу здійснюється транзит платежу через АРМ-2, а на операцію зарахування - списання в РРП НБУ ліміт часу збільшується на кілька годин.

Таким чином, у НБУ з'являється можливість відстрочити досить значні витрати на введення в лад нових більш могутніх серверів на якийсь час. Однак, крім проблем, з неможливістю відстеження оперативного стану коррахунків, і внаслідок цього різних порушень встановлених правил, виникають труднощі з проведенням багатоступінчастих бухгалтерських операцій, коли неможливо без закінчення однієї проводки почати наступну. Типовим прикладом може служити видача казначейством наявних коштів бюджетним установам через рахунки в уповноважених комерційних банках.

На основі аналізу двох систем електронних платежів вважаємо більш раціональним створення і введення в експлуатацію системи електронних платежів змішаного типу (СЕПЗТ), яка поєднує в собі переваги двох описаних вище систем.

Технічно це буде виглядати таким чином: на ділянці РП НБУ (Т5) усі вхідні платежі після їхньої обробки на ділянці АРМ-2 підрозділяються на термінові і стандартні платежі. Платежі, що не потрапляють у категорію термінових (стандартні - складають основну масу навантаження), - обробляються РП НБУ за схемою СТП - протягом декількох годин, але не довше ніж до кінця даного банківського дня СЕП, платежі, що потрапляють до категорії термінових, - обробляються в першочерговому порядку - чим швидше - тим краще (рис 4).

Запропонована система дає змогу максимально знизити навантаження на ділянках РП НБУ, не порушуючи інтереси інших учасників СЕП. Технічно дану схему можливо ввести з мінімальними витратами, використовуючи існуючі схеми й устаткування СЕП, здійснюючи відповідні зміни в чергові відновлення спеціалізованого банківського програмного забезпечення, що розсилається періодично всім учасникам СЕП. Бажано, щоб дана система функціонувала паралельно вже існуючим СЕП і СТП, і підключення до неї здійснювалося на добровільних принципах. Природно, введення запропонованої системи вимагає внесення відповідних змін у нормативні документи з метою пом'якшення деяких параметрів для учасників системи СЕПЗТ. Бажаним є замість імперативних методів застосування з боку НБУ більш гнучкої політики пільгових розцінок для учасників запропонованої системи, а також поява перспективи для них в інших галузях банківського бізнесу.

На вищеописаних умовах є велика імовірність того, що учасниками СЕПЗТ з великим бажанням стануть і численні комерційні банки. Тому що їхня сумарна частка в навантаженні на РП НБУ, за рахунок здійснюваних платежів, значно вища, ніж у казначейства.

Першим прикладом для інших учасників СЕП щодо впровадження запропонованої системи може стати Державне казначейство України. Будучи, як і НБУ, державною структурою, воно покликане піклуватися в першу чергу про інтереси держави, у даному випадку - про його фінансові інтереси. Як учасник СЕП, - зацікавлене в стабільному функціонуванні запропонованої системи, що дає змогу йому і надалі ефективно виконувати свої обов'язки щодо обслуговування довіреного йому сегмента державних фінансів України.

Ще однією причиною можна назвати необхідність налагодження більш тісних - партнерських відносин для рішення завдань, що викликають інтерес безпосередньо для самого казначейства. Наприклад, розробка і впровадження механізму розміщення вільних бюджетних коштів на ринку короткострокових банківських кредитів при участі НБУ - з метою створення нового додаткового джерела наповнення дохідної частини державного і місцевого бюджетів, і лише потім, як інструменту підтримки ліквідності комерційних банків на необхідному рівні. При цьому доцільно розробити нові або використовувати старі ідеї і методи, наприклад, методику кредитних аукціонів, що застосовується Центробанком Росії.

Отже, викладений матеріал свідчить про необхідність удосконалення системи електронних платежів казначейства України. В умовах зростання обсягів оброблюваної інформації необхідно створити і ввести у експлуатацію систему електронних платежів змішаного типу - СЕПЗТ, яка поєднує у собі переваги існуючих сьогодні систем

Література

1. "Система строкових платежів" Електронний лист НБУ № 24-112/798 від 03.06.2004 р.

2. "Про зміни в інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні". Електронний лист НБУ №25-211/74 від 21.01.2004 р.

3. "Описання пакетного інтерфейсу між системою автоматизації банку (САБ) і системою електронних платежів НБУ (СЕП) та системою термінових переказів НБУ (СТП)" Електронний лист НБУ № 24-112/256 від 26.02.2004 р.

4. "Про перехід до промислової експлуатації СТП" Електронний лист НБУ № 24-112/598-4041 від 23.04.2004 р.

5. "Система електронних міжбанківських переказів" Електронний лист НБУ № 24-112/736 від 21.05.2004 р.

6. "Про затвердження інструкції про міжбанківський переказ грошів в Україні в національній валюті" Постанова НБУ №110 від 17.03.2004 р.

7. "Про затвердження змін до деяких переліків і тарифів операцій (послуг), що здійснюються Національним банком України, його територіальними управліннями й установами щодо операцій (послуг), пов'язаних з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів Національного банку України". Постанова НБУ № 120 від 2004 р.