15

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський Політехнічний Інститут»

Факультет менеджменту та маркетингу

Домашня контрольна робота

з регіональної економіки

на тему: «Особливості розвитку та розміщення сільськогосподарського машинобудування в Україні»

Київ-2009

Зміст

Характеристика сільськогосподарського машинобудування

Історія сільськогосподарського машинобудування в Україні

Особливості та проблеми розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні

Територіальна організація сільськогосподарського машинобудування

Динаміка виробництва сільськогосподарської техніки

Міжнародна торгівля

Сільськогосподарське машинобудування та ЄС. Перспективи розвитку

Список використаної літератури

Україна є країною з добре розвиненим сільським господарством, що забезпечується сприятливими природними умовами. Для його ефективного ведення необхідний відповідні засоби виробництва, а саме сільськогосподарська техніка, що виробляється відповідною галуззю машинобудування.

Сільськогосподарське машинобудування -- галузь машинобудування, підприємства якої виробляють різні машини та устаткування для потреб сільського господарства.

Характеристика сільськогосподарського машинобудування

Сільськогосподарське машинобудування - галузь, яка характеризуються середньою металомісткістю, невисокою працемісткістю й транспортабельністю готової продукції за невеликих обсягів її випуску. Тому її підприємства повинні розміщуватись, як правило, у районах споживання готової продукції. Отже розміщення його підприємств залежить від зональної спеціалізації сільського господарства.

Сільськогосподарське машинобудування включає випуск комбайнів, жаток, сіялок, косилок, устаткування для тваринництва тощо. Всі ці машини орієнтуються на споживача і виробляються у тих країнах, де в них виникає потреба. Багато країн, що розвиваються, мають цехи по зборці сільськогосподарської техніки, а комплектуючі завозять із Західної Європи, Японії та США. За обсягом виробництва сільськогосподарських машин лідирують США, вони ж є основними споживачами цієї техніки.

15

Історія сільськогосподарського машинобудування в Україні

Машинобудування для сільського господарства почалося на Україні у 1840-х pp., а точніше у 1842 завдяки поміщику Д. Кандибі, який збудував завод Сільськогосподарського машинобудування на хуторі Дмитрівці в Чернігівській губернії. Значного зростання воно досягло в 1870-х pp. і зокрема в кін. 19 ст. У 90-х роках 19 ст. розвиток промисловості, у тому числі металургійної та вугільної, залізничного транспорту а також потреб сільського господарства сприяли формуванню галузей машинобудування.

Сільськогосподарське машинобудування до 1914 було провідною галуззю машинобудування, на що впливав попит на машини за браком робочих рук в сільськогосподарському Степу, а також наявність сировини (її постачали металургійні центри) і палива. В 1912 на Україні нараховувалося 138 середніх і великих заводів сільськогосподарського машинобудування, які виробляли близько 40% від всього машинобудування на Україні і близько 60% всього сільськогосподарського машинобудування Росії; їхня валова продукція складала 28,5 млн карб., кількість робітників була приблизно 17 тис. осіб. Сільськогосподарське машинобудування зосереджувалося в Харкові, Одесі, Єлизаветграді, а також у Білій Церкві, Олександрівську, Бердянську та ін.; їхніми власниками були переважно закордонні капіталісти. І все ж сільськогосподарське машинобудування не покривало попиту країни, і понад 40% машин завозилося з-за кордону (переважно з Німеччини).

Після занепаду впродовж 1917 - 21 рр. українське сільськогосподарське машинобудування почало зростати і 1925 досягло довоєнного рівня, а 1937 зросло у 3,4 рази порівняно з 1913 (50% продукції всього СРСР). На зростання сільськогосподарського машинобудування України та на випуск нових типів машин вплинула механізація сільського господарства і збільшення попиту радгоспів і колгоспів (наприклад, питома вага тракторних сільськогосподарських машин зросла з 3% 1927 -- 28рр. до 82% 1932р. -- порівняно з кінними). Через те, що зростання сільськогосподарського машинобудування було меншим, ніж зростання інших галузей машинобудування, частка сільськогосподарського машинобудування у всій галузі машинобудування зменшилася.

Після занепаду 1941 -- 44, сільськогосподарське машинобудування досягло в 1948 довоєнного рівня і далі швидко зростало, хоч слабше, ніж в інших частинах СРСР; за 1940 -- 73 продукція УРСР збільшилася майже в 15 разів, але її частка зменшилася до 23% продукції СРСР. Натомість асортимент сільськогосподарських машин на Україні збільшувався; наприклад, лише у другій пол. 1960-их pp. Було створено 133 нових типів машин.

Найважливіші вироби сільськогосподарського машинобудування

В 1973р. вартість продукції сільськогосподарського машинобудування, включаючи виробництво запасних частин, становила 1 020 млн карб. у цінах 1967р.

Тепер найбільші підприємства сільськогосподарського машинобудування є в Одесі (засноване 1854), Кіровограді («Червона зірка», 1874), Харкові («Серп і молот», 1875), Львові («Львівсільмаш», з 1945), Оріхові («Орсільмашин», з 1929); у Херсоні виробляються (з 1909) бурякові комбайни (виробництво зернових комбайнів у Дніпропетровському припинено й перенесено до Ростова на Дону).

Особливості та проблеми розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні

Сільськогосподарське машинобудування в Україні характеризується застарілістю основних фондів та відсутністю міцних конструкційних матеріалів. Також вітчизняні машини та обладнання мають нижчі показники надійності та якості порівняно з іноземною продукцією, тому вони не є конкурентоспроможними на зовнішньому ринку.

Українське с/г машинобудування традиційно вважалося депресивною і дотаційною галуззю. За 17 років незалежності України було написано дев'ять різних програм розвитку цього сектору, але реально профінансовані вони були лише на 14%. Так, в Держпрограмі розвитку машинобудування для АПК до 2010 року передбачено дотації з бюджету у розмірі $4 млн на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, а також часткову компенсацію процентної ставки за отриманими банківськими кредитами у розмірі $2 млн на технічне переоснащення виробництва сільгосптехніки. Проте, фахівці стверджують, що цих засобів явно недостатньо. До того ж, зараз, в умовах боротьби з інфляцією, представляється сумнівним, що уряд направляє засоби на інвестиційні проекти.

Посилює ситуацію і непослідовна протекціоністська політика уряду. Зокрема, Кабмін ще до вступу України до СОТ відкрив двері на український ринок іноземним тракторам і комбайнам.

Аграрний комплекс України є хорошим стимулом для розвитку національного с/г машинобудування. Вітчизняний ринок цієї продукції характеризуватиметься сильним попитом в коротко- і середньостроковій перспективі. Проте, неадекватна політика уряду може призвести до того, що українські виробники «пастимуть задніх».

Територіальна організація сільськогосподарського машинобудування

Основні центри сільськогосподарського машинобудування в Україні

Найбільші підприємства

Динаміка виробництва сільськогосподарської техніки

Динаміка виробництва сільськогосподарської техніки в Україні має нестійкий характер. Це пов'язано з непослідовною політикою держави і недостатнім фінансуванням цього сектору.

Динаміка виробництва сільськогосподарських машин у період з 2003р. по 2007р.

Динаміка виробництва сільськогосподарських машин у 2009р.

Міжнародна торгівля

На швидкорослий вітчизняний ринок сільгосптехніки активно проникають іноземні виробники, переважно з Росії. Так, за підсумками 2007 року російський гігант «Ростсільмаш» зайняв на українському ринку 60%, поставивши українським замовникам 442 комбайни «Дон» на суму $42 млн. А протягом квітня-травня 2008 року аграрії встигли придбати 50 комбайнів «Єнісей-950» виробництва Красноярського заводу комбайнів, який входить до концерну «Тракторні заводи». Імпортують сільгосптехніку також і з Білорусі. Всього ж протягом 2003-2007 рр. до України було імпортовано близько 2500 комбайнів, 3500 тракторів, 5000 сівалок і 3000 одиниць грунтооброблювальної техніки. У 2007 році аграрії витратили на імпортну техніку 6,2 млрд грн.

Ще одним вагомим чинником, який стимулюватиме масове заповнення української ниви зарубіжною сільгосптехнікою, стала недавня інтеграція України до СОТ. Згідно зобов'язанням нашої країни перед СОТ, Київ відмінив ввізне мито на продукцію сільськогосподарського машинобудування, що в перспективі знизить вартість імпорту на 5-10%. Вже зараз на полях країни досить часто зустрічається західне устаткування: Gaspardo (Італія), Bourgalt і Buhler (Канада), Schroder Landmaschinen і Сlaas (Німеччина), John Deere, Sunflower, Wil Rich (США), Kuhn (Франція/Німеччина), New Holland і Vervaet (Нідерланди).

Експорт та імпорт сільськогосподарської техніки за січень-березень 2009 р.

З таблиці очевидно, що імпортується продукції сільськогосподарського машинобудування набагато більше, ніж експортується, причому вартість імпортованої продукції значно перевищує вартість вітчизняної.

Сільськогосподарське машинобудування та ЄС. Перспективи розвитку

Українське сільськогосподарське машинобудування має значний потенціал, що проявляється у розвиненій металургійній базі та в існуванні власного внутрішнього ринку збуту, пов'язаного з добрим розвитком аграрного сектору господарства. Для його реалізації потрібна активна участь держави і сприяння розвитку через відповідну фінансову та аграрну політику.

Проголошений Україною стратегічний курс на інтеграцію до Європейського Союзу потребує ретельного аналізу можливих наслідків вступу до ЄС для промисловості в цілому і кожної галузі окремо.

Підприємства сільськогосподарського машинобудування України, готуючись до вступу України в ЄС, провадять значну роботу щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції і можливості виходу з нею на іноземні ринки. За конструктивними показниками українська техніка для АПК практично не відрізняється від іноземних аналогів. Проте внаслідок застарілості основних фондів, відсутності міцних конструкційних матеріалів, вітчизняні машини та обладнання мають дещо нижчі показники надійності та якості.

Саме над цим питанням наполегливо працюють виробники. На ряді підприємств упроваджується модель інтегрованої системи автоматизованого проектування і технологічної підготовки виробництва та інженерних розрахунків, яка дозволяє скоротити терміни розробки нової техніки та забезпечити її високий технічний рівень. У швейцарської фірми “Бістронік-Хамерле”, вибраної на конкурсних засадах, було придбане обладнання для лазерної різки та обробки металу. Впровадження такого обладнання на підприємствах “ВАТ “Херсонські комбайни” та “Концерн “Лан” дозволило кожному з них відмовитися майже від 1 тис. одиниць пресово-штампової оснастки і заощадити понад 1,5 млн. грн. Разом з тим, підприємства за кооперацією і власним коштом організовують виробництво якісної елементної бази, встановлюючи для цього сучасне обладнання.

Разом з упровадженням прогресивного обладнання велика увага приділяється розробці нової та модернізації вже виготовлюваної техніки. Сьогодні перебуває у виробництві близько 2500 найменувань машин (а це понад 80% від номенклатурної потреби) для виконання майже всіх технологічних процесів в АПК - від обробки ґрунту до переробки й упакування товарної сільськогосподарської продукції - проти 27% найменувань машин, що вироблялися в Україні 10 років тому. Практично вирішені питання щодо створення необхідного класу тракторів, зернозбиральних комбайнів, ґрунтообробної та посівної техніки тощо.

Список використаної літератури

1) Вікіпедія - вільна енциклопедія [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

2) Газета «Агрокраїна» - всеукраїнська газета для селян, фермерів та підприємців аграрного сектору економіки [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://agrokraina.uaprom.net/a203-ukrayinske-slskogospodarske-mashinobuduvannya.html

3) Державний комітет статистики України [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4) Довідник "Машинобудування та металообробка України" [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://who-is-who.com.ua/book/metal2006. html

5) Урядовий портал України [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/