Атомна енергетика основні проблеми і перспективи розвитку

Електроенергетичний комплекс України як основа функцiонування i розвитку нацiональної економiки. Склад енергетичної галузi країни. Структура виробництва електроенергiї АЕС. Положення про Мiнiстерство енергетики України, приватизацiя в енергетичнiй галузi.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид реферат
Язык русский
Дата добавления 04.09.2010
Размер файла 40,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Тема: «Атомна енергетика основні проблеми і перспективи розвитку»

г. Северодонецьк 2010г.

Енергетика сьогоднi

Електроенергетичний комплекс України - це основа функцiонування i розвитку нацiональної економiки, забезпечення цивiлiзованих умов життя населення, тому його технiчний, технологiчний та iнтелектуальний потенцiал знаходиться на високому рiвнi.

До складу енергетичної галузi України входять 5 атомних електричних станцiй (АЕС) встановленою потужнiстю 12.818 млн. КВт, 8 гiдроелектростанцiй (ГЕС) встановленою потужнiстю 4.7 млн. КВт, тепловi електростанцiї (ТЕС), встановленою потужнiстю 36.5 млн. КВт, а також системоутворююча та розподiльча мережi довжиною понад 1 млн. км.

В структурi виробництва електроенергiї АЕС складає 45.4%, ТЕС 40.9%, ГЕС 10.7%, 3% електроенергiї вироблено iншими малими станцiями. В порiвняннi iз аналогiчним перiодом 1998 року збiльшилося виробництво електроенергiї на АЕС - на 0.5% та на ГЕС - 12.7%.

Ситуацiя в електроенергетицi складна, насамперед, через неплатежi за використану електричну i теплову енергiю. Заборгованiсть споживачiв складає близько 7 млрд. грн. (сiм мiсяцiв роботи енергокомплексу).

Завдяки заходам, що були прийнятi Урядом, а особливо з прийняттям Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України №949 вiд 3 червня 1999 року "Про пiдготовку галузей нацiональної економiки до сталого функцiонування в осiнньо-зимовий перiод 1999/2000 року" ситуацiя останнiм часом покращується. За червень та липень реалiзацiя енергiї значно пiдвищилася i склала вiдповiдно 149.2% та 113.5%, у тому числi банкiвськими коштами 19.4% та 22.4%. Вживаються жорсткi заходи щодо обмеження та вiдключення споживачiв-боржникiв за енергiю. Також покращується ситуацiя з вiдвантаженням палива на електростанцiї Мiненерго. За першу половину серпня вдалося збiльшити запас вугiлля на 503 тис.т.

Дiяльнiсть галузi знаходиться пiд постiйним наглядом з боку Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв, особливо з питання структурної перебудови в електроенергетичному комплексi. Указ Президента України вiд 2 серпня 1999 року № 944 "Про деякi питання приватизацiї об`єктiв електроенергетичного комплексу" сприяє створенню умов для залучення стратегiчних iнвестицiй у галузь, що дасть змогу провести реконструкцiю та модернiзацiю фiзично зношеного та морально застарiлого обладнання енергооб`єктiв.

Структура галузi

Указом Президента України вiд 15.12.99 № 1573/99 "Про змiни у структурi центральних органiв виконавчої влади" постановлено утворити Мiнiстерство палива та енергетики України - на базi Мiнiстерства вугiльної промисловостi України, Мiнiстерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, що лiквiдуються.

Таким чином, наступнi полoження - вже iсторiя, але функцii описанi далi виконуються Мiнiстерством палива та енергетики:

Положення про Мiнiстерство енергетики України

1. Мiнiстерство енергетики України (Мiненерго України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення державної полiтики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах (далi - паливно-енергетичний комплекс), сприяє їх структурнiй перебудовi та здiйснює в межах своїх повноважень координацiю їх дiяльностi.

Через Мiненерго України Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує i координує дiяльнiсть Державного комiтету України з енергозбереження, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту з питань ядерної енергетики України та Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi України.

2. Мiненерго України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мiненерго України органiзовує виконання актiв законодавства, здiйснює контроль за їх реалiзацiєю.

Мiненерго України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї про вдосконалення законодавства i в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентовi України, Кабiнету Мiнiстрiв України.

3. Основними завданнями Мiненерго України є:

державне управлiння паливно-енергетичним комплексом;

участь у формуваннi та забезпечення проведення державної полiтики в паливно-енергетичному комплексi;

участь у формуваннi та забезпечення проведення єдиної полiтики у сферi мiжнародних зв'язкiв;

розроблення пропозицiй про вдосконалення економiчних важелiв розвитку паливно-енергетичного комплексу, сприяння здiйсненню економiчних реформ, формування та вдосконалення ринку паливно-енергетичних ресурсiв.

4. Мiненерго України вiдповiдно до покладених на нього завдань:

1) прогнозує розвиток виробничої, науково-технiчної, трудової, соцiальної, фiнансової та iнших сфер дiяльностi в паливно-енергетичному комплексi;

2) розробляє концепцiю розвитку паливно-енергетичного комплексу, цiльовi програми перспективного розвитку науки, технiки i технологiї;

3) визначає державне пiдприємство для здiйснення централiзованого диспетчерського (оперативно-технологiчного) управлiння об'єднаною енергетичною системою України;

4) бере участь у розробленнi проектiв Державної програми економiчного i соцiального розвитку України, Державного бюджету України;

5) вживає заходiв, спрямованих на вдосконалення зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

6) в межах своєї компетенцiї бере участь у пiдготовцi мiжнародних договорiв України, укладає мiжнароднi договори мiжвiдомчого характеру;

7) бере участь у формуваннi та реалiзацiї антимонопольної полiтики як у цiлому, так i за вiдповiдними напрямами (демонополiзацiя економiки, розвиток конкуренцiї, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

8) забезпечує виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави у межах повноважень, визначених законодавством;

9) здiйснює у межах своєї компетенцiї функцiї державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергiї, а також за додержанням вимог технiчної експлуатацiї електричних станцiй i мереж, енергетичного обладнання об'єктiв електроенергетики, пiдключених до об'єднаної енергетичної системи України;

10) забезпечує проведення державної полiтики у сферi енергозбереження, бере участь у розробленнi програм з енергозбереження та здiйснює контроль за їх виконанням;

11) забезпечує проведення державної полiтики з питань органiзацiї працi, заробiтної плати та соцiального захисту працiвникiв паливно-енергетичного комплексу;

12) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики у сферi охорони працi, пожежної безпеки й охорони довкiлля, здiйснює методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств паливно-енергетичного комплексу з цих питань;

13) забезпечує проведення державної полiтики у сферi зайнятостi населення, вживає заходiв щодо забезпечення паливно-енергетичного комплексу висококвалiфiкованими працiвниками;

14) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;

15) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики стосовно державної таємницi, здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi Мiнiстерства та на пiдприємствах, що належать до сфери його управлiння;

16) формує i координує проведення державної науково-технiчної та iнвестицiйної полiтики в паливно-енергетичному комплексi виходячи з прiоритетних напрямiв структурної перебудови економiки, може виступати замовником науково-технiчних дослiджень;

17) органiзовує науково-технiчну, iнформацiйну дiяльнiсть, пропаганду досягнень i передового досвiду, видавничу дiяльнiсть, сприяє створенню i впровадженню сучасних iнформацiйних технологiй та комп'ютерних мереж у паливно-енергетичному комплексi;

18) здiйснює в установленому порядку контроль за дiяльнiстю вiдповiдних структурних пiдроздiлiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй;

19) здiйснює iншi функцiї, пов'язанi з виконанням покладених на нього завдань.

5. Мiненерго України має право:

представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладення мiжнародних договорiв України;

одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи, матерiали, статистичнi данi, необхiднi для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.

6. Мiненерго України пiд час виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.

7. Мiненерго України в межах своїх повноважень, на основi та на виконання актiв законодавства видає накази, органiзовує i контролює їх виконання.

Мiненерго України в разi потреби видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти.

Нормативно-правовi акти Мiненерго України пiдлягають реєстрацiї у встановленому законодавством порядку.

Рiшення Мiненерго України, прийнятi в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями всiх форм власностi та громадянами.

8. Мiненерго України очолює Мiнiстр, якого призначає на посаду та звiльняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

Мiнiстр має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Мiнiстр розподiляє обов'язки мiж своїми заступниками, визначає ступiнь їх вiдповiдальностi та ступiнь вiдповiдальностi керiвникiв структурних пiдроздiлiв Мiнiстерства.

Мiнiстр енергетики України здiйснює керiвництво дорученими йому сферами дiяльностi та несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом України та Кабiнетом Мiнiстрiв України за стан справ у цих сферах.

9. Для погодженого вирiшення найважливiших питань, що належать до компетенцiї Мiненерго України, обговорення напрямiв його дiяльностi i розвитку вiдповiдних галузей у Мiнiстерствi утворюється колегiя у складi Мiнiстра (голова колегiї), заступникiв Мiнiстра та Голови Держкоменергозбереження України за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Мiненерго України та пiдпорядкованих йому державних департаментiв.

До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй.

Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.

Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Мiнiстерства.

10. Для розгляду наукових рекомендацiй та пропозицiй щодо головних напрямiв розвитку науки i технiки, обговорення найважливiших програм та iнших питань у Мiненерго України можуть утворюватися науково-технiчнi ради.

Склад науково-технiчних рад i положення про них затверджує Мiнiстр.

У Мiненерго України можуть утворюватися iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Мiнiстр.

11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Мiненерго України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Структуру центрального апарату Мiненерго України затверджує Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України.

Штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Мiнiстерства затверджуються в установленому порядку.

Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Мiненерго України затверджує Мiнiстр.

12. Мiненерго України є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Положення про Державний департамент з питань ядерної енергетики України

1. Державний департамент з питань ядерної енергетики України (Держатом України) є центральним органом виконавчої влади, який пiдпорядкований Мiнiстерству енергетики України.

Дiяльнiсть Держатому України спрямовується i координується Кабiнетом Мiнiстрiв України через Мiнiстерство енергетики України.

Держатом України забезпечує проведення державної полiтики у сферi використання ядерної енергiї та поводження з радiоактивними вiдходами до передачi їх на захоронення (тобто у сферi ядерно-промислового комплексу).

2. Держатом України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю та законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, цим Положенням, а також наказами Мiнiстерства енергетики України. У межах своїх повноважень Держатом України органiзовує виконання актiв законодавства, здiйснює контроль за їх реалiзацiєю.

Держатом України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї про вдосконалення законодавства i вносить їх у встановленому порядку на розгляд Президентовi України, Кабiнету Мiнiстрiв України за погодженням з Мiнiстерством енергетики України.

3. Основними завданнями Держатому України є:

державне управлiння у сферi використання ядерної енергiї та поводження з радiоактивними вiдходами до передачi їх на захоронення;

участь у формуваннi та забезпечення проведення державної полiтики у сферi ядерно-промислового комплексу;

створення ядерно-паливного циклу України;

сприяння розвитку ринку електричної енергiї.

4. Держатом України вiдповiдно до покладених на нього завдань:

1) прогнозує розвиток виробничої, науково-технiчної, трудової, соцiальної, фiнансової та iнших сфер дiяльностi у ядерно-промисловому комплексi;

2) розробляє концепцiю розвитку ядерно-промислового комплексу, цiльовi програми перспективного розвитку науки i технiки в цiй сферi, бере участь у прогнозуваннi виробництва електричної i теплової енергiї;

3) планує, розробляє i впроваджує в межах своєї компетенцiї державнi програми з використання ядерної енергiї, пiдвищення ядерної та радiацiйної безпеки;

4) розробляє комплекс заходiв, спрямованих на поглиблення економiчної реформи, готує пропозицiї про вдосконалення механiзму регулювання розвитку ядерно-промислового комплексу, його структурної перебудови, соцiального захисту працiвникiв, охорони працi, пожежної та екологiчної безпеки;

5) розробляє та органiзовує виконання комплексної програми створення ядерно-промислового циклу, а також програм поводження з вiдпрацьованим ядерним паливом, тимчасового i довгострокового зберiгання радiоактивних вiдходiв, зняття з експлуатацiї реакторних установок та iнших об'єктiв ядерно-промислового комплексу;

6) здiйснює в межах своєї компетенцiї координацiю дiяльностi, пов'язаної iз забезпеченням виведення з експлуатацiї об'єктiв ядерно-промислового комплексу;

7) органiзовує безпечне поводження з радiоактивними вiдходами на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, до передачi цих вiдходiв на захоронення;

8) органiзовує функцiонування державної системи облiку радiоактивних вiдходiв на пiдприємствах, установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, а також сховищ таких вiдходiв;

9) координує дiяльнiсть iз пiдвищення рiвня безпеки об'єктiв ядерно-промислового комплексу, а також створення системи заходiв щодо лiквiдацiї аварiй на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радiоактивними вiдходами, джерелах iонiзуючого випромiнювання та iнших об'єктах ядерно-промислового комплексу;

10) вживає заходiв, спрямованих на додержання в ядерно-промисловому комплексi вимог законодавства про охорону довкiлля;

11) бере участь у формуваннi та проведеннi iнвестицiйної полiтики в ядерно-промисловому комплексi виходячи з прiоритетних напрямiв структурної перебудови економiки;

12) координує i забезпечує проведення державної полiтики щодо фiзичного захисту ядерних установок, ядерних матерiалiв, радiоактивних вiдходiв, iнших джерел iонiзуючого випромiнювання на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, здiйснює методичне керiвництво i контроль за їх дiяльнiстю iз зазначених питань;

13) розробляє та затверджує в установленому порядку галузевi стандарти, фiнансово-економiчнi та iншi нормативи;

14) бере участь у формуваннi та реалiзацiї антимонопольної полiтики як у цiлому, так i за вiдповiдними напрямами (демонополiзацiя економiки, розвиток конкуренцiї, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

15) вживає заходiв, спрямованих на вдосконалення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, захист iнтересiв пiдприємств галузi на зовнiшньому ринку, формує основнi напрями спiвробiтництва з зарубiжними країнами у сферi ядерно-промислового комплексу;

16) у межах своєї компетенцiї представляє i захищає iнтереси України щодо розв'язання проблем мирного використання атомної енергiї в Мiжнародному агентствi з атомної енергiї (МАГАТЕ), в iнших мiжнародних органiзацiях та їх органах;

17) у межах своїх повноважень бере участь у пiдготовцi мiжнародних договорiв України, укладає в установленому порядку мiжнароднi договори мiжвiдомчого характеру, готує пропозицiї щодо укладення, денонсацiї мiжнародних договорiв України;

18) забезпечує виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави у межах повноважень, визначених законодавством;

19) вносить у встановленому порядку пропозицiї про вдосконалення законодавства з питань оподаткування, визначення особливостей приватизацiї, демонополiзацiї та кредитування пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу;

20) забезпечує в межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань органiзацiї працi, заробiтної плати та соцiального захисту працiвникiв ядерно-промислового комплексу;

21) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики у сферi охорони працi, ядерної, радiацiйної та пожежної безпеки, здiйснює методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу з цих питань;

22) бере участь у проведеннi державної полiтики у сферi зайнятостi населення, вживає заходiв щодо забезпечення ядерно-промислового комплексу висококвалiфiкованими працiвниками;

23) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;

24) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань державної таємницi, здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi, на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння;

25) органiзовує та проводить державну експертизу з питань, вiднесених до його компетенцiї;

26) органiзовує роботу з оперативного усунення наслiдкiв надзвичайних ситуацiй на об'єктах ядерно-промислового комплексу;

27) координує виконання робiт, пов'язаних з перетворенням об'єкта "Укриття" в екологiчно безпечну систему;

28) виступає замовником проектних робiт, координує замовлення обладнання та послуг на всiх етапах життєвого циклу об'єктiв ядерно-промислового комплексу та забезпечення їх реконструкцiї та модернiзацiї;

29) може виступати державним замовником науково-технiчних дослiджень;

30) забезпечує проведення державної полiтики з питань охорони здоров'я працiвникiв, здiйснює органiзацiйно-методичне керiвництво дiяльнiстю медико-санiтарних закладiв ядерно-промислового комплексу та контроль за виконанням покладених на них функцiй;

31) самостiйно або за участю iнших роботодавцiв проводить переговори i укладає галузевi угоди з представниками найманих працiвникiв;

32) органiзовує науково-технiчну, iнформацiйну дiяльнiсть, пропаганду досягнень i передового досвiду, видавничу дiяльнiсть, сприяє створенню i впровадженню сучасних iнформацiйних технологiй та комп'ютерних мереж в ядерно-промисловому комплексi;

33) здiйснює iншi функцiї вiдповiдно до покладених на нього завдань.

5. Держатом України має право:

залучати спецiалiстiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй (за погодженням з їх керiвниками) для розгляду питань, що належать до його компетенцiї;

представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладення мiжнародних договорiв України;

одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи i матерiали, необхiднi для виконання його завдань i функцiй;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.

6. Держатом України у процесi виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.

7. Держатом України у межах своїх повноважень видає на основi i на виконання актiв законодавства накази, органiзовує та контролює їх виконання.

Держатом України у разi потреби видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти.

Нормативно-правовi акти Держатому України пiдлягають державнiй реєстрацiї в установленому законодавством порядку.

У випадках, передбачених законодавством, рiшення Держатому України є обов'язковими для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями всiх форм власностi, громадянами.

8. Держатом України очолює Голова Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, який призначається на посаду та звiльняється з посади Президентом України в установленому законодавством порядку.

Голова Держатому України має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Розподiл обов'язкiв мiж заступниками провадить Голова Держатому України.

Голова здiйснює керiвництво Департаментом, несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, Мiнiстерством енергетики України за виконання покладених на Держатом України завдань, визначає ступiнь вiдповiдальностi заступникiв Голови, керiвникiв структурних пiдроздiлiв Держатому України.

9. Для погодженого вирiшення питань, що належать до компетенцiї Держатому України, обговорення найважливiших напрямiв дiяльностi i розвитку галузi в Держатомi України утворюється колегiя у складi Голови Держатому України (голова колегiї), заступникiв Голови за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Держатому України.

До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, а також пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери управлiння Держатому України.

Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.

Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Держатому України.

10. Для розроблення наукових рекомендацiй та iнших пропозицiй щодо програм розвитку науково-технiчного прогресу i впровадження нових технологiй у Держатомi України може утворюватися науково-технiчна рада. Склад науково-технiчної ради i положення про неї затверджує Голова Держатому України.

У Держатомi України можуть утворюватися й iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Голова Держатому України.

11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Держатому України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстерства енергетики України.

Структуру, штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Держатому України затверджує Мiнiстр енергетики України.

Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Держатому України затверджує його Голова.

12. Держатом України є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Особливостi приватизацiї в енергетичнiй галузi

Галузева програма ринкових перетворень в електроенергетичному комплексi була остаточно сформована пiсля пiдписання Указу Президента України вiд 04.04.95 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексi України".

Для переходу до ринкових вiдносин в електроенергетичному комплексi необхiдно було здiйснити корпоратизацiю (роздержавлення) енергопiдприємств та внесення змiн у їх структуру та форму управлiння.

З цiєю метою були лiквiдованi виробничi енергетичнi об`єднання, якi займалися виробництвом електроенергiї, її передачею та розподiлом, електрозбутовою дiяльнiстю i являлися державними (природними) монопольними монстрами.

В результатi реструктуризацiї галузi замiсть 8 виробничих об`єднань було створено: 4 енергогенеруючих акцiонерних компанiї, де державний пакет акцiй повинен складати 50%+1 акцiя; 27 енергопостачальних акцiонерних компанiй, у яких державний пакет акцiй повинен складати 25%+1 акцiя; державне пiдприємство "Нацiональна енергетична компанiя "Укренерго", яке має в своєму складi магiстральнi електромережi та здiйснює централiзоване диспетчерське управлiння єдиною енергетичною системою України; 2 гiдрогенеруючих компанiї та нацiональна атомна енергетична компанiя, якi не пiдлягають приватизацiї.

Пiсля проведення реструктуризацiї електроенергетичної галузi на протязi 1996-1997 рокiв був проведений пiльговий продаж акцiй енергетичних компанiй трудовим колективам галузi. В результатi цього працiвники галузi отримали у власнiсть в середньому близько 17% акцiй енергетичних компанiй.

В 1998 роцi розпочався перший етап грошової приватизацiї, метою якого було поповнення державного бюджету та залучення iнвестицiй для реконструкцiї та модернiзацiї обладнання приватизованих енергокомпанiй. За цей час контрольнi пакети акцiй (не менше 50%) семи енергопостачальних компанiй ("Прикарпаттяобленерго", "Луганськобленерго", "Львiвобленерго", "Одесаобленерго", "Полтаваобленерго", "Сумиобленерго", "Чернiгiвобленерго") були викупленi приватними структурами.

На жаль, запланованi результати вiд першого етапу грошової приватизацiї не були досягнутi. Причиною цього було те, що приватизацiя енергокомпанiй здiйснювалася за загальними схемами приватизацiї, якi не враховували особливостi електроенергетичної галузi. Енергетичне виробництво носить безперервний характер, вироблена електроенергiя не може накопичуватися на складах. Всi енергетичнi об`єкти поєднанi в єдину енергетичну систему, де вiдмова одного з об`єктiв може призвести до руйнування всiєї системи. Тому при приватизацiї майбутнiй власник повинен мати вiдповiдний досвiд роботи в енергетичному комплексi, а сам процес приватизацiї та реструктуризацiї не повинен порушувати цiлiснiсть електроенергетичного комплексу.

В Указi Президента України №944 вiд 02.08.99 "Про деякi питання приватизацiї об`єктiв електроенергетичного комплексу" цi недолiки були врахованi.

В цьому Указi, виходячи з позитивного досвiду вже проведеної приватизацiї енергетики в рядi країн, зроблено наголос на залучення стратегiчних iнвесторiв. Змiненi пiдходи до продажу пакетiв акцiй енергокомпанiй - акцiї енергокомпанiй необхiдно продавати стратегiчним iнвесторам, якi мають досвiд роботи з об`єктами енергетики, на некомерцiйних конкурсах пiд iнвестицiйнi зобов'язання, оскiльки галузь є стратегiчно важливою для держави та високо технологiчною i стратегiя iнвестора повинна спiвпадати з iнтересами держави.

На пiдставi протокольного рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.08.99 № 30 та з метою збереження керованостi об'єднаною енергетичною системою України Нацiональному агентству по управлiнню державними корпоративними правами доручено до 15.08.99 завершити документальну передачу в безпосереднє управлiння Мiнiстерства енергетики України державного пакету акцiй енергетичних компанiй з внесенням змiн до реєстрiв акцiонерiв.

На узгодженi в Кабiнетi Мiнiстрiв знаходиться проект Указу Президента України "Про управлiння електроенергетичним комплексом", який передбачає створити Нацiональну акцiонерну компанiю "Енергосистема України" на базi закрiплених у державнiй власностi пакетiв акцiй пiдприємств електроенергетичного комплексу України.

Другий етап грошової приватизацiї енергопостачальних та енергогенеруючих компанiй повинен реалiзуватися на протязi 2000-2001 рокiв. Очiкується, що даний етап приватизацiї дозволить поповнити державний бюджет, а також залучити в галузь iнвестицiї, якi вкрай необхiднi для модернiзацiї та реконструкцiї обладнання енергокомпанiй

Література

15 лет Запорожской АЭС. (Из выступления Генерального директора Запорожской АЭС Д.В.Билея по случаю 15-летия пуска первого энергоблока станции (13.10.09).

Бюллетень министерсва энергетики Украины.

Итоги работы энергетической отрасли за 2008 год и первое полугодие 2009 года, перспективные направления развития энергетики И.В.Плачков, министр энергетики Украины.

Положение о Государственном департаменте ядерной энергетики Украины. Утверждено Указом Президента України от 25 ноября 1999 року N 1500/99.

Положение о министерстве энергетики Украины. Утверждено Указом Президента України от 25 ноября 1999 року N 1497/99.

Состояние и перспектива ядерной энергетики и промышленности А.П.Чернов, к.т.н, зам. министра энергетики Украины.


Подобные документы

  • Значення бурякоцукрового виробництва в господарському комплексі України та його стан, проблеми розвитку і сучасне становище. Перспективи розвитку галузі та шляхи подолання проблем роботи. Дослідження ринку цукру, необхідність державного регулювання.

    курсовая работа [55,1 K], добавлен 01.02.2009

  • Аналіз зовнішньоторговельної діяльності України. Проблеми та перспективи економічного розвитку України на підставі аналізу торговельної політики та структури експорту. Механізм формування успішної експортоорієнтованої стратегії економічного розвитку.

    статья [22,4 K], добавлен 13.11.2017

  • Основні галузі лісо-виробничого комплексу України; історія, екологічні проблеми та перспективи розвитку. Структура управління лісопромисловим комплексом; виробничі особливості і розміщення галузей із заготівлі, механічної та хімічної переробки деревини.

    реферат [850,8 K], добавлен 29.03.2013

  • Сутність економічної системи та регулювання економіки країни в системі господарського механізму. Економічне зростання як основа розвитку економіки країни. Кон’юнктурна політика державного регулювання економічних процесів в Україні та шляхи її реалізації.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 12.03.2011

  • Місце України у світовій економічній системі. Участь України в міжнародному русі факторів виробництва та її роль в міжнародній торгівлі. Напрями підвищення рівня економічного розвитку України і удосконалення системи міжнародних економічних відносин.

    контрольная работа [290,2 K], добавлен 28.03.2012

  • Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.

    статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017

  • Характеристика сировинного, екологічного, історичного та споживчого факторів розвитку і розміщення газової промисловості в Україні. Ознайомлення із структурою паливно-енергетичного комплексу країни; основні проблеми та перспективи його розвитку.

    курсовая работа [831,5 K], добавлен 19.02.2012

  • Соціально-економічна суть, структура і значення кольорової металургії в господарстві України. Передумови розвитку і розміщення кольорової металургії України, її проблеми і перспективи. Територіальна структура, основні центри, промислові вузли та райони.

    курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.03.2013

  • Характеристика, місце і значення паливно-енергетичного комплексу в економіці України. Характеристика галузей паливної промисловості. Сучасний стан електроенергетики України. Проблеми та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України.

    курсовая работа [422,8 K], добавлен 10.06.2014

  • Розміщення залізничного транспорту України, сучасний стан галузі. Проблеми забезпечення залізниці України транспортом. Загальні економічні показники роботи цеху з виробництва запасних частин. Основні заходи по підвищенню ефективності виробництва.

    курсовая работа [10,9 M], добавлен 11.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.