Розрахунок витрат на заробітну плату основних робітників

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Кафедра технологій управління

Контрольна робота

З дисципліни «Планування діяльності організації»

На тему: «Розрахунок витрат на заробітну плату основних робітників»

Львів 2010

Зміст

1. Вступ

2. Основні робітники

3. Фонд прямої заробітної плати основних робітників

4. Висновок

5. Список використаної літератури

1. Вступ

Ефективність функціонування та соціальний розвиток підприємств забезпечується формуванням індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, основною формою реалізації яких є оплата праці. Заробітна плата є оплатою праці, і цим вона відрізняється від різного роду допомоги, доплат, гарантійних та компенсаційних виплат. Заробітна плата -- це винагорода за працю, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку згідно з трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від:

- складності та умов виконуваної роботи;

- професійно-ділових якостей працівника;

- результатів його праці та господарської діяльності організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного i договiрного регулювання оплати працi, прав працiвникiв на оплату працi та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату працi" та iншими нормативно-правовими актами. З метою підвищення ефективності виробництва система зарплати повинна стимулювати зацікавленість робітників, спеціалістів і службовців у результатах праці, сприяти раціональному витрачанню коштів на зарплату, дотримання встановлених співвідношень між зростанням продуктивності праці та середньої зарплати. Заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки взагалі. В умовах сучасного ринкового механізму через формування сукупного попиту заробітна плата забезпечує не лише основи відтворення робочої сили. Вона стає дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного виробництва.

2. Основні робітники

Функціональний поділ праці відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу персоналу (робітники, керівники, спеціалісти і службовці), а також між основними і допоміжними робітниками.

Основні робітники беруть безпосередню участь у зміні форми і стану предметів праці і виконують технологічні операції з виготовлення основної продукції. Допоміжні робітники створюють необхідні умови для безперебійної та ефективної роботи основних робітників. Вони зайняті на таких роботах: транспортуванні готових виробів, деталей, матеріалів; ремонті устаткування; виготовленні інструменту; технічному контролі якості продукції тощо.

3. Фонд прямої заробітної плати основних робітників

Фонд прямої заробітної плати основних робітників-відрядників можна визначити, виходячи із виробничої програми і витрат по заробітній платі на одиницю продукції. На підприємствах часто застосовується метод визначення прямого фонду заробітної плати основних робітників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції. При цьому трудомісткість необхідно визначати з урахуванням відсотка її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Помноживши кількість нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку і підсумувавши результат, одержуємо основний фонд заробітної плати робітників-відрядників.

Фонд заробітної плати працівників включає пряму (тарифну) заробітну плату і всі доплати до неї. Пряма заробітна плата складається з суми відрядних розцінок, які виплачуються працівникам-відрядникам, і заробітної плати працівників-погодинників, обчисленої за тарифними ставками. При плануванні визначають фонд годинної заробітної плати, фонд денної заробітної плати, фонд річної (квартальної, місячної) заробітної плати.

Розмір фонду годинної заробітної плати визначається таким чином. Спочатку розраховують фонд заробітної плати працівників-відрядників (ФЗПвід) за формулою:

де Розці -- штучна відрядна розцінка на одиницю обсягу виробничої програми;

ОПі -- обсяг продукції і-го виду.

Цей фонд можна обчислити по трудомісткості продукції:

де Нti -- норматив трудозатрат на одиницю і-ої продукції;

Vqi -- обсяг виробництва і-го виду продукції;

Tci -- тарифна ставка і-го виду робіт.

Плановий фонд робочого часу працівників-погодинників (ФЗЛпог) визначають за формулою:

ФЗПпог=ТспогіЧЧпіЧФплі

де Тспогі -- годинна тарифна ставка працівника-погодинника і-го розряду;

Чпі -- чисельність працівників-погодинників і-го розряду;

Фплі -- плановий фонд робочого часу і-го розряду.

Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців (ФЗПксс) визначається згідно з посадовими окладами шляхом множення місячного окладу кожної групи працівників на кількість місяців за рік і на кількість працівників у групі:

ФЗПксс = 12ЧЧіЧ Окі,

де Чі -- чисельність керівників, спеціалістів і службовців, які мають однаковий посадовий оклад, чол;

Окі -- місячний оклад, грн.

До фонду оплати праці включають також стимулюючі виплати -- премії. Їх розмір за відрядно-преміальною і погодинно-преміальною системами оплати праці (Зпр) визначається відповідно до діючих преміальних систем на підприємстві. Для цього використовують формули:

де Ппр -- процент премії до відрядної заробітної плати або тарифної ставки.

Відсоток премії за виконання і перевиконання науково обґрунтованих норм встановлюється в залежності;

Зпр=ФЗПвідЧПперЧПпрЧУнонЧУ

де Ппер -- процент перевиконання норм;

Ппр -- процент премії за кожний процент перевиконання норм;

Унон -- питома вага науково обґрунтованих норм по трудомісткості;

У -- питома вага працівників, які будуть премійовані за виконання і перевиконання науково обґрунтованих норм у загальній чисельності працівників-відрядників.

Складовою частиною фонду оплати праці є компенсаційні виплати, які пов'язані з режимом праці і умовами праці, це такі виплати:

а) надбавки до заробітної плати за безперервний стаж роботи (ФЗПнс), обчислюються за формулою:

де Чі -- чисельність працівників відповідного стажу роботи, осіб;

Тпзі -- пряма (тарифна) заробітна плата відповідного працівника, грн;

Кі -- величина надбавки за стаж роботи, %.

б) доплати за умови праці (Фдуп):

де Чі -- чисельність працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах, а також в особливо тяжких і шкідливих умовах, осіб; Тпзі -- пряма (тарифна) заробітна плата відповідного працівника, грн;Кі -- величина надбавки за відхилення від нормальних умов праці, %.

в) доплати за роботу в нічний час:

де Чі -- чисельність працівників, які працюють відповідно в нічній зміні, осіб;

Тсті -- тарифна ставка працівників /-Ї групи, грн;

Тнві -- фонд нічного часу, год;

Кнві -- процент доплат до тарифної ставки за кожну годину нічної зміни, %.

г) оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні (Фовд):

Фовд=ЧіЧТстіЧТзмЧДіЧКвн

де Чі --чисельність працівників, які працюватимуть у святкові дні, осіб;

Тсті -- тарифна ставка працівників і-ої групи працівників, грн.;

Тзм--тривалість зміни, год.;

Ді -- кількість святкових днів за рік для відповідної групи працівників, дн;

Квн -- коефіцієнт доплат.

До складу фонду оплати праці включаються також грошові суми за невідпрацьований час відповідно до чинного законодавства:

а) оплата щорічних і додаткових відпусток (Фчв):

Фчв=СЗПплЧОтпл

де СЗПпл -- середня заробітна плата працівників, грн.;

Отпл -- середня планова тривалість відпустки, дн,;

б) доплати матерям за час перерв у роботі на годування і догляд грудний дітей і доплати підліткам за скорочений робочий день:

Доплати матерям (Допм) визначається за формулою:

Допм=ПЧФЗПгод

Де П-- процент перерв одного працівника до реального фонду робочого часу одного працівника; ФЗПгод -- фонд годинної заробітної плати. Величина доплат підліткам (Доппід):

Доппід=ТсгодЧФп

де Тсгод -- середня тарифна ставка підлітків, грн.;

Фп -- кількість пільгових годин у плановому періоді, год.

в) доплати незвільненим бригадирам за керівництво бригадою (Збр):

Збр=ТбрЧЧбрЧДбр

де Тбр -- заробітна плата бригадира по тарифу, в плановому періоді;

Чбр -- кількість бригадирів;

Дбр -- розмір доплати бригадиру за керівництво бригадою у відсотках до тарифної ставки.

Середня заробітна плата визначається на основі розрахованої чисельності певних категорій працівників у фонді їх оплати. Для керівників, спеціалістів і службовців визначається середньорічна заробітна плата, а для працівників -- середньорічна, середньоденна і середньогодинна:

де ФЗПр -- фовд заробітної, плати, грн..;

Фпл -- розрахункова кількість люд.-год, люд.-днів роботи;

Чсп -- середньоспискове число працівників у розрахунковому періоді.

В умовах стабільного виробництва плановий фонд заробітної плати може обчислюватися виходячи із прямої заробітної плати, розрахованої за розцінками і посадовими окладами, скоректованої на очікуваний відсоток інфляції і на «коефіцієнт додаткової заробітної плати». Останній показує у скільки разів повний річний фонд оплати праці перевищує фонд прямої заробітної плати, він може бути розрахований за звітом. У випадках, коди змінюються обсяги виробництва і продуктивність праці на підприємстві, плановий фонд оплати праці може розраховуватися, виходячи зі звітного фонду, скоректованого на показники зміни чисельності і середньої заробітної плати або зміни обсягів виробництва, продуктивності праці і середньої заробітної плати, за однією з формул:

де Фпл -- плановий фонд заробітної плати, грн.;

Фбаз -- фонд заробітної плати за звітний період, грн.;

Ічисл -- індекс зміни чисельності працівників;

Іср.зп --_індекс зміни середньої заробітної плати (в умовах інфляції -- з урахуванням очікуваного інфляційного індексу);

Іов -- індекс обсягу виробництва;

Іпт -- індекс продуктивності праці за планом.

Одним із найбільш поширених укрупнених методів планування фонду заробітної плати є нормативний метод, який дозволяє за базовими показниками, а на нових підприємствах розрахунковим шляхом визначити норматив заробітної плати на одиницю або на 1 тис. грн. продукції. При розрахунку за базовими вихідними даними фактичні витрати заробітної плати коректуються на планове відношення індекса зростання середньої заробітної плати до індекса продуктивності праці:

В умовах інфляції норматив заробітної плати більш доцільно виражати не у грошовому виразі, а у відсотках до вартості товарної продукції. Розраховують такий норматив таким чином: питому вагу заробітної плати у товарній продукції базового року множать на відношення індекса зростання заробітної плати до індекса продуктивності праці, тобто за вище наведеною формулою з тією різницею, що Нбаз виражається у відсотках.

Висновок

Ефективність функціонування та соціальний розвиток підприємств забезпечується формуванням індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, основною формою реалізації яких є оплата праці

Функціональний поділ праці відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу персоналу (робітники, керівники, спеціалісти і службовці), а також між основними і допоміжними робітниками.

Фонд прямої заробітної плати основних робітників-відрядників можна визначити, виходячи із виробничої програми і витрат по заробітній платі на одиницю продукції. На підприємствах часто застосовується метод визначення прямого фонду заробітної плати основних робітників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції. При цьому трудомісткість необхідно визначати з урахуванням відсотка її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Помноживши кількість нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку і підсумувавши результат, одержуємо основний фонд заробітної плати робітників-відрядників.

Список використаної літератури:

1. Акіліна О.В., Пасічник В.Г. Основи підприємництва (навчально-методичний комплекс): Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006.

2. Пасічник В. Г., Акіліна О. В. Планування діяльності підприємства: Навч. пос. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.

3. Протопопова В.О., Полянський А.Н. Економіка підприємства. Навч. посібник для студ. економ. спец. вищ. навч. закладів. - Київ: ЦІЛ, 2004

4. Шегда А.В., Литвиненко Т.М., Нахаба М.П. Економіка підприємства: Навч. посібник. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2006