Інфраструктура товарного ринку

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРНОГО РИНКУ

РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

РОЗДІЛ 3. ЕЛЕМЕНТИ ІНФРАСТРУКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Ефективне функціонування ринкової економіки обумовлюється чіткою взаємодією всіх її складових: виробництва, розподілу, обігу та споживання. Узгодження та поєднання інтересів суб`єктів ринкових відносин відбувається не тільки в умовах різкого зростання обсягів виробництва та споживання, ускладнення їх структури, але й одночасного скорочення природних ресурсів та значного посилення конкуренції в глобальному масштабі. За цих обставин підвищується значення добре розвинутої ринкової інфраструктури.

Під інфраструктурою розуміють сукупність видів діяльності та відповідних суб`єктів, зайнятих обслуговуванням суспільного виробництва. Виникнення інфраструктури є результатом розвитку продуктивних сил суспільства, поглиблення суспільного поділу праці.

Інфраструктура формується в кожному конкретному виді ринку. В складі інфраструктури сфери обігу особливе місце займає інфраструктура товарного ринку.

Інфраструктура товарного ринку -- це сукупність підприємств, організацій або їх структурних підрозділів, які здійснюють різні види діяльності у сфері товарного обігу. До таких видів діяльності належать:

* торговельна діяльність, метою якої є отримання прибутку від операцій купівлі-продажу товарів;

* надання підприємствам різних послуг (транспортних, складських, виставкових, рекламних, посередницьких, митних та ін.), що сприяють просуванню товарів від виробників до споживачів.

Інфраструктура товарного ринку сприяє взаємодії між виробниками товарів і споживачами, пропозицією та попитом. Від того, наскільки чітким буде цей механізм, значною мірою залежатиме ефективність функціонування економіки України.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРНОГО РИНКУ

Економічне призначення об`єктів ринку товарів та послуг полягає в забезпеченні попиту людини в предметах особистого споживання та суспільного попиту в речовинних чинниках виробництва. Це обумовлює суттєві відмінності товарного ринку від інших видів [8, ст. 31].

Об`єкти товарного ринку представлені в конкретній матеріально-речовій формі, характеризуються визначеними фізико-хімічними та якісними показниками, мають кількісну та вартісну оцінку. За умов ринкової економіки виробник (постачальник, продавець) для того, щоб реалізувати свою продукцію, звертає увагу на ті її товарні властивості, які найбільше цікавлять споживача. Разом з тим, ці властивості далеко не завжди є показниками якості та безпеки продукції. В такому випадку держава бере на себе функції посередника між виробником (постачальником, продавцем) і споживачем у питаннях безпеки продукції для життя, здоров`я та майна людей або довкілля, які законодавчо перебувають під її контролем. Ці показники та вимоги відображаються в державних та галузевих стандартах України, технічних умовах, санітарних нормах та правилах, інших нормативних документах. Загальноприйнятим засобом підтвердження відповідності продукції або послуг встановленим до неї вимогам стандартів або інших нормативних документів є сертифікація продукції та послуг. Це процедура, за допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача сторона письмово засвідчує, що продукція (послуга) відповідає заданим вимогам.

Завдяки сертифікації вдається звести до прийнятного рівня усувний ризик, пов`язаний з можливістю завдання будь-якої шкоди здоров`ю людей, збереженню майна та навколишньому середовищу, а також створити умови для участі суб`єктів підприємницької діяльності в міжнародному, економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі. Без сертифіката, який засвідчує відповідність потенційно небезпечної продукції встановленим нормативним вимогам, неможливо торгувати нею в економічно розвинутих країнах світу [8, ст. 20].

Разом з тим, товарний ринок через власні механізми саморегулювання впливає на техніко-економічні показники товарів, які надходять в сферу обігу. Акумулюючи попит споживачів, вивчаючи їх запити, товарний ринок здійснює тиск на виробників з метою формування відповідної пропозиції.

Взаємодія регулюючого впливу держави та ринкового механізму на якісні та кількісні показники об`єктів ринкових відносин розширює можливості товарного ринку. Його діяльність виходить за межі сфери обігу, поширюється на процеси виробництва та споживання.

Функціональне призначення об`єктів товарного ринку ділить їх на товари особистого споживання та товари виробничо-технічного призначення. Особливості індивідуального та колективного споживання обумовлюють розбіжності в поведінці індивідуальних та організованих споживачів. Відповідно до цих особливостей складається споживчий ринок та ринок товарів виробничо-технічного призначення. В теорії маркетингу ринок товарів виробничо-технічного призначення асоціюється з поняттям “ринок підприємств”. Порівняно із споживчим ринком, останній вражає своїми розмірами, адже на ньому набагато більші грошова маса та кількість одиниць товару. Підприємства, щоб виготовити кінцеву продукцію, укладають велику кількість угод зі своїми постачальниками, закуповуючи речовинні чинники виробництва. Тобто для здійснення однієї купівлі кінцевим споживачем необхідно попередньо виконати велику кількість окремих закупок підприємствами.

Разом з тим, ці ринки складають єдиний товарний ринок, на якому здійснюються акти купівлі-продажу товару в матеріально-речовій формі та одночасно реалізуються і супутні послуги, видовий склад яких обумовлений характером споживання товару, його функціональним призначенням. Надання цих послуг частіше всього є продовженням процесу виробництва у сфері обігу.

Подібність споживчого ринку та ринку товарів виробничо-технічного призначення не виключає суттєвих відмінностей між ними. Основні з них полягають у структурі попиту та пропозиції, організації ринкових процесів, у видах рішень та процесі їх прийняття [5, ст. 53].

Товарний ринок, на відміну від інших видів ринку, охоплює надзвичайно різноманітний та широкий асортимент товарів, так званий торговельний асортимент. Торгівельний асортимент характеризує сукупність товарів виробничо-технічного призначення та особистого споживання, які знаходяться в сфері обігу, незалежно від місця зберігання та призначені для реалізації.

Найбільш повний систематизований та класифікований асортимент представлений в державному класифікаторі продукції та послуг (ДКПП). Він є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації і діє в Україні з 1998 року. Розгорнутий асортимент товарів та послуг, які знаходяться в обігу, нараховує близько 20 млн. найменувань.

Торговельний асортимент складається з товарних груп та товарних одиниць, які пропонуються покупцям і називаються товарним асортиментом. Під ним розуміють групу однойменної продукції, конкретизованої у назвах, видах, ґатунках, розмірах, артикулах тощо. Наприклад, “вугілля кам`яне”. Вона характеризується подібністю функціонально-корисних властивостей, особливостями виготовлення, продажем певній цільовій групі покупців, реалізацією через однотипні канали розподілу в межах визначеного діапазону цін. Змістовно товарна група відповідає однойменному класифікаційному угрупуванню ДКПП, яке послідовно ділиться на класи, категорії, підкатегорії, типи. Товарна одиниця торгівельного асортименту відповідає класифікаційному угрупуванню “тип”.

Питома вага окремих товарних груп та товарних одиниць в загальному обсязі торговельного асортименту характеризує його структуру.

Сучасний товарний ринок характеризується значним динамізмом структури торговельного асортименту, особливо це стосується ринку товарів виробничо-технічного призначення. Адже, якщо його структура не відповідає споживчому попиту, то це сприяє накопиченню зайвих товарних запасів, створенню штучного дефіциту на інші потрібні споживачам товари. Наявний в сфері обігу торговельний асортимент, по суті, являється пропозицією товарів. Він повинен бути ширшим за попит, який фактично склався на ринку для того, щоб забезпечити задоволення всіх потреб споживачів та сприяти просуванню на ринок нових товарів. Відстежуючи зміни в структурі торговельного асортименту, товарний ринок сигналізує підприємцям про задоволення потреб у тих чи інших товарах і про падіння попиту на них та про необхідність виведення на ринок нових товарів [8, ст. 22].

Товарний ринок, як ніякий інший, найбільш успішно функціонує в умовах відкритої економічної системи, яка передбачає вільне переміщення товарів та капіталів як всередині держави, так і за її межі. Разом з тим, він представляє ту сферу, де державне регулювання дає найбільший ефект. Саме через товарний ринок держава акумулює та вилучає кошти та матеріальні ресурси для вирішення загальнодержавних, в т.ч., соціальних, завдань.

РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Ефективне функціонування ринкової економіки обумовлюється чіткою взаємодією всіх її складових: виробництва, розподілу, обігу та споживання. Узгодження та поєднання інтересів суб`єктів ринкових відносин відбувається не тільки в умовах різкого зростання обсягів виробництва та споживання, ускладнення їх структури, але й одночасного скорочення природних ресурсів та значного посилення конкуренції в глобальному масштабі. За цих обставин підвищується значення добре розвинутої ринкової інфраструктури [8, ст. 31].

Термін «інфраструктура» походить від лінгвістичного значення латинських слів “infra” - нижче і “structura” - будова. Він запозичений з військового лексикону, в якому під час другої світової війни термін “інфраструктура” використовували для визначення “сукупності будинків, споруд і комунікацій, необхідних для організації системи постачання збройних сил, зокрема, для товарів і передачі повідомлень. І лише десь в 50-х роках термін почали використовувати в економічній літературі.

Стосовно ринкової економіки, поняття “інфраструктура” вперше застосувала R.Jochimsen, визначивши її як суму матеріальних, інституційних закладів та особистих умов, які надаються у розпорядження економічних суб'єктів і створюють умови для повної інтеграції та забезпечення максимального можливого рівня розвитку господарської діяльності [4, ст. 18].

Ринкова інфраструктура - це сукупність спеціальних господарюючих суб`єктів, діяльність яких спрямована на здійснення обігу товарів та послуг, забезпечення безперебійного функціонування ринкового механізму та їх інтенсифікацію. Вона покликана забезпечити загальні умови та правила діяльності ринкових суб`єктів. Її елементи не нав`язані суб`єктам зовні, а породжені самими ринковими відносинами. Суб`єкти ринкової інфраструктури організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси: взаємний пошук суб`єктами ринкових відносин один одного, фізичне переміщення товарів, їх складування та зберігання, обмін товарів на гроші, рух грошових та інших платіжних засобів, а також виробничо-збутову та фінансову діяльність ринкових структур.

До основних функцій ринкової інфраструктури відносяться: правове та економічне консультування підприємців та захист їх інтересів у державних та приватних структурах, фінансова підтримка, кредитування, лізинг, страхування ризиків, регулювання руху робочої сили, маркетингове, рекламне та інформаційне обслуговування.

Інфраструктура формується в кожному конкретному виді ринку. В складі інфраструктури сфери обігу особливе місце займає інфраструктура товарного ринку [8, ст. 32].

Інфраструктура товарного ринку -- це сукупність підприємств, організацій або їх структурних підрозділів, які здійснюють різні види діяльності у сфері товарного обігу. До таких видів діяльності належать:

* торгівельна діяльність, метою якої є отримання прибутку від операцій купівлі-продажу товарів;

* надання підприємствам різних послуг (транспортних, складських, виставкових, рекламних, посередницьких, митних та ін.), що сприяють просуванню товарів від виробників до споживачів [5, ст.56].

Інфраструктура товарного ринку (в подальшому ІТР) створює умови для більш швидкого обороту товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв`язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.

Завдяки діяльності суб`єктів інфраструктури товарного ринку виробники мають можливість сформувати ефективні канали розподілу, щоб представити свій товар на ринку. Суб`єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів. Вони сприяють подоланню розбіжності в часі, місці та праві власності, які відділяють товари та послуги від споживачів, для яких вони призначені. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом та пропозицією товарів. Більшість виробників випускає у великій кількості обмежений асортимент продукції, а внаслідок діяльності суб`єктів ІТР він трансформується в споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.

Від ефективної діяльності суб`єктів ІТР залежить загальний обсяг та рівень витрат обігу, стан та швидкість обертання товарних запасів на всіх стадіях кругообігу товарів [8, ст. 33].

Слід підкреслити, що сфера діяльності інфраструктури товарного ринку виходить далеко за його межі. Вона здійснює безпосередній вплив на виробництво та раціональне використання товарних ресурсів, тісно співпрацює з іншими підсистемами інфраструктури сфери обігу.

РОЗДІЛ 3. ЕЛЕМЕНТИ ІНФРАСТРУКТУРИ ТОВАРНОГО РИНКУ

Для глибшого розуміння ролі інфраструктури товарного ринку необхідно розглянути її елементний склад.

В економічній теорії елементи ринкової інфраструктури, через які реалізуються її функції, розділяють на три блоки (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Основні елементи ринкової інфраструктури.

Значна частина елементів загальної інфраструктури відноситься до складу спеціалізованої інфраструктури товарного ринку (рис. 3.2) [8, ст. 35].

Рис. 3.2 Елементний склад інфраструктури товарного ринку

Приведений перелік не вичерпує всієї різноманітності діючих структур. Разом з тим, він недостатньо упорядкований для поглибленого аналізу та вивчення.

Елементи інфраструктури доцільно розділити на групи за ознакою спорідненості завдань та виконуваних функцій щодо забезпечення функціонування товарного ринку.

Відповідно до цього виділяються наступні групи або складові:

- організаційна складова - оптові та торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові та інші посередницькі організації, власні комерційні структури великих промислових підприємств та галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;

- матеріальна складова - складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні та транспортні системи;

- інформаційна складова - інформаційні та довідкові системи щодо продукції, її виробниках та споживачах, умовах поставки, цінах, маркетингові та консалтингові фірми;

- кредитно-розрахункова складова - фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки, які забезпечують безперебійність розрахунків при купівлі-продажу товарів та послуг, фінансують створення необхідних товарних запасів та матеріальних резервів, а також інвестиції для розвитку матеріально-технічної бази;

- кадрова складова - фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, з яких формуються трудові колективи господарюючих суб`єктів ринкової інфраструктури, спеціалізовані навчальні заклади по підготовці робітників та фахівців для сфери товарного обігу [5, ст. 72].

Найбільший обсяг робіт по формуванню та забезпеченню обігу товарів та послуг, здійсненню актів купівлі-продажу виконують суб`єкти організаційної складової. Їхня діяльність сприяє формуванню системи комерційних зв`язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу та раціональному використанню ресурсів.

Матеріальна складова відіграє важливу роль як в діяльності самих суб`єктів інфраструктури товарного ринку, так і в забезпеченні руху товарів в процесі обігу. Транспорт здійснює фізичне переміщення товарів в матеріально-речовій формі. Складське господарство забезпечує умови для належного оброблення товарів та їх зберігання, його таропакувальна система сприяє збереженню якості та підвищенню конкурентоспроможності товарів. Розвиток матеріальної складової являється однією з важливих передумов підвищення ефективності товарного обігу та його інтенсифікації.

Інформаційні структури сприяють прискоренню товарного обігу, надаючи суб`єктам товарного ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги та структуру попиту та пропозиції. Вони створюють умови для добросовісної конкуренції, найбільш ефективного здійснення ринкових процесів.

Суб`єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують ефективне функціонування товарного ринку завдяки не тільки своєчасному та безперебійному проведенню фінансово-розрахункових операцій, але й пошуку та залученню інвестиційних ресурсів. Це дозволяє суб`єктам інфраструктури реалізовувати інноваційну політику, впроваджувати в свою діяльність досягнення науково-технічного прогресу [5, ст. 74].

Кадрова складова відіграє значну роль в процесі формування та реалізації трудової політики на товарному ринку. Високопрофесійні кадри здатні не тільки визначати його проблеми, але й успішно їх вирішувати. Специфіка товарного ринку вимагає від працівників інфраструктури не тільки комерційних знань, але й глибокого знання товарів, вміння налагоджувати ділові стосунки між суб`єктами ринку, підтримувати та розвивати їх.

ВИСНОВОК

Інфраструктура товарного ринку (в подальшому ІТР) - це сукупність видів діяльності та суб`єктів господарювання, які забезпечують безперебійний обіг речовинних чинників виробництва і товарів кінцевого споживання та надають комплекс послуг з метою підвищення ефективності товарного обігу та раціонального споживання товарів, більш повного задоволення потреб та попиту споживачів.

Вона створює умови для більш швидкого обороту товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв`язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.

Завдяки діяльності суб`єктів інфраструктури товарного ринку виробники мають можливість сформувати ефективні канали розподілу, щоб представити свій товар на ринку.

Інфраструктура товарного ринку складається з різних елементів.

Елементи інфраструктури товарного ринку -- це групи підприємств і організацій, що займаються купівлею-продажем товарів чи спеціалізуються на наданні однорідних послуг власникам товарів на шляху їхнього руху від виробника до споживача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Белов М.А. та ін. Управління виробничою інфраструктурою.: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1997.-208с.

2. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. - Підручник. - К.: КНЕУ, 1998.-268с.

3. Державний класифікатор продукції та послуг: ДК 016-97. Розділи 01-23. - К.: Держстандарт України, 1998.

4. Дубницький В.И., Пилющенко В.Л. Инфраструктура товарного рынка: Учеб. пособие. - Донецк. - 2001.-531с.

5. Ибрагимов Л.А. Инфраструктура товарного рынка. - М.: Изд-во «ПРИОР», 2001.-416с.

6. Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для вузов. -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. -- 623 с.

7. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. -- М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. -- 580 с.

8. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 2004 - 295 с.

9. Савощенко А.С. Товарний ринок як об`єкт маркетингових досліджень // Маркетинг: теорія і практика. - К.: КНЕУ, 2002.-148с.

10. Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. -- Ростов н/Д.: Феникс, 2000. -- 512 с.