Проектне фінансування інвестиційних проектів

2

1

Національний банк України

Український інститут банківської справи

Харківська філія

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

Проектне фінансування інвестиційних проектів

Керівник, викладач

Студентка фінансово-економічного факультету

V курсу групи 53-БС

спеціальності 7.050105

«Банківська справа» Терноушко Олена

Вікторовна

Харків - 2005

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...…..…3

1. Процес інвестиційної діяльності, основні етапи цього процесу, їх зміст і взаємозв'язки...........................................................................................................5

1.1 Стратегія інвестування та управління інвестиційними проектами………..5

1.2 Період життя проекту. Етапи управління проектом……………………......9

2. Порівняльний розрахунок інвестиційної ефективності 4-х проектів……...16

2.1 Вихідні дані розрахунків по варіанту № 02…………………………….….16

2.2 Сутність методів оцінки ефективності інвестиційних проектів………….17

2.3 Результати розрахунків показників ДВ, ЧДВ, СО, ДСО, ІД, ІДД, ВНД для конкурентних 4-х проектів………………………………………….…..............25

3. Розрахунок мережевого графіка виконання робіт проекту……...................40

3.1 Вихідні дані розрахунків по варіанту № 02…………………………….….40

3.2 Побудова мережевого графіка інвестиційного проекту в термінах робіт та подій…………………………………………………………….….......................42

3.3 Оцінка змін мережевого графіка інвестиційного проекту в термінах робіт та подій при введенні змін в планову тривалість робіт………….....................43

Список використаної літератури…………………………………......................45

Вступ

Дослідження проблем інвестування економіки завжди знаходилося в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються самих глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень.

Можна виділити три основні функції, що виконують інвестиції в економічній системі :

а) забезпечення росту і якісного удосконалення основного капіталу (фондів), як на рівні окремої фірми, так і на рівні національної економіки в цілому;

б) здійснення прогресивних структурних економічних зрушень, що стосуються найважливіших народногосподарських пропорцій: відтворювальних, галузевих, вартісних;

в) реалізацію новітніх досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва на мікро- і макрорівнях.

Основна мета проектного аналізу інвестицій полягає у визначенні результатів (цінності) проекту виробництва та реалізації продукції . Розрізняють такі види проектного аналізу: технічний, фінансовий, комерційний, екологічний, соціальний, економічний, культурно-організаційний.

Стадії проектного циклу розрізняються в залежності від сфери діяльності і прийнятої системи організації робіт, однак кожен проект, також як і план, у незалежності від складності й обсягів необхідних для його реалізації ресурсів обов'язково припускає дві стадії : коли проекту ще немає і коли проекту вже немає. Період між появою проекту і його закриттям називається - «життєвим циклом проекту».

Цикл проекту (ЦП) є базовим елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту -- це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які провадяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

ЦП являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту.

Значимість кожної стадії (фази) проекту оцінюють по затратам на 5 фазах проекту:

розробка концепції - 2-3%;

планування проекту - 4-5%;

проектування - 10-20%;

матеріалізація проекту - 60-70%;

закриття (ліквідація) проекту - 10-12%.

Ці 5 стадій(фаз) відбивають типовий «життєвий цикл» правильно побу-дованого проекту. Рішення на продовження проекту необхідне по закінченню кожної з перших 3-х фаз, а на четвертій і п'ятій фазах рішення приймається перед початком кожної фази. Усі вищенаведені стадії (фази) проекту є своєрідними мініпроектами з визначеними цілями, обмеженнями і підходами до керування. Успішне закінчення кожної фази - це своєрідна віха проекту, контрольна крапка його виконання.

В дійсній контрольній роботі розглянуті окремі теоретичні питання організації інвестиційних процесів та аналізу їх ефективності, а також виконані практичні завдання варіанту № 02.

1. Процес інвестиційної діяльності.основні етапи цього процесу, їх зміст і взаємозв'язки

1.1 Стратегія інвестування та управління інвестиційно-інноваційними проектами

У системі відтворення, безвідносно її суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль у справі поновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, отже, і забезпеченні визначених темпів економічного росту. Якщо представити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну і споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки - виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.

Саме поняття інвестиції (від лат. investio) означає вкладення капіталу в галузі економіки усередині країни і за кордоном. Розрізняють фінансові (покупка цінних паперів) і реальні інвестиції (вкладення капіталу в промисловість, сільське господарство, будівництво, утворення й ін.).

Реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу в яку-небудь галузь економіки чи підприємство, результатом чого є утворення нового капіталу чи збільшення наявного капіталу (будинку, устаткування, товарно-матеріальних запасів і т.д.). Фінансові ж - вкладення капіталу в акції, облігації, інші цінні папери. Тут приросту реального капіталу не відбувається, відбувається лише покупка, передача титулу власності. В наявності, таким чином, трансфертні -тобто передатні операції.

Поняття інвестиційних ресурсів охоплює всі вироблені засоби виробництва, тобто усі види інструментів, машини, устаткування, фабрично-заводські, складські, транспортні засоби і збутову мережу, використовувані у виробництві товарів й послуг і доставці їх до кінцевого споживача. Процес виробництва і нагромадження цих засобів виробництва називається інвестуванням [1].

Приватні інвестиції, в основному, цілком зосереджені на задачі одержа-ння прибутку. Отже, рівнем прибутковості кожної окремої галузі економіки, підгалузі, окремого підприємства визначається рівень інвестиційної привабливості даної галузі, підгалузі, підприємства.

Перехід до ринкових відносин в інвестиційній сфері насамперед стосу-ється її джерел. Інвестиції можуть здійснюватися за рахунок власних фінан-сових ресурсів інвестора (амортизаційні відрахування, прибуток, грошові нагромадження, заощадження громадян, юридичних осіб і ін.), притягнутих фінансових засобів інвесторів (банківські, бюджетні, облігаційні кредити, а також засоби, отримані від продажу акцій, облігацій, пайових і інших внесків громадян і юридичних осіб), бюджетних інвестиційних асигнувань і запози-чених державних фінансових ресурсів (кредити, позики).

Основний зміст діяльності інвестора в галузі реальних інвестицій мож-на охарактеризувати поняттям - “інвестиційний процес”, що складається з [3]:

а) Формування інвестиційної стратегії на основі цілей і обмежень діяльності організації, а також тих можливостей, що надаються ринком.

б) Аналізу інвестицій, що припускає аналіз ринку в цілому, його сегментів, окремих виробництв та товарів.

в) Формування інвестиційного портфеля.

г) Керування інвестиційним портфелем.

д) Оцінки ефективності інвестиційної діяльності.

Основними цілями інвестиційної діяльності є [4]:

- безпека чи надійність вкладень;

- прибутковість вкладень;

- збільшення ринкової вартості вкладень;

- ліквідність вкладень.

На надійність інвестицій впливають системний і портфельний ризики. Системний ризик в умовах політичної нестабільності і спаду виробництва оцінюється як досить високий, однак засобів захисту від нього практично немає. Ризик реального інвестування може бути зменшений диверсифікованістю і страхуванням.На прибутковість інвестицій впливають наступні основні фактори :

- товарна інфляція (при грошовій стабільності курсу національної валюти) знецінює майбутні доходи;

- спад виробництва зменшує джерело доходів - прибуток;

- наявність значного пакета акцій у трудового колективу й адміністрації стимулює "проїдання" доходу і зменшення прибутку, що розподіляється на дивіденди;

- тверда фіскальна політика держави зменшує чистий прибуток і дивіденди;

- конкуренція на ринку капіталів в умовах обмеженої кількості високоприбуткових цінних паперів і надлишкової пропозиції низькодоходних.

Часто виділяються наступні стратегії інвестування [9]:

- консервативна стратегія, що акцентує основну увагу на забезпечені безпеки вкладень;

- помірковано агресивна, при якій баланс "прибутковість - ризик" зміщений убік забезпечення визначеної, заданої безпеки вкладень;

- агресивні стратегії, цілі забезпечення деякої заданої мінімальної припустимої прибутковості вкладень. Різновидом цього виду стратегій є витончена стратегія, що ставить метою максимізувати одержання доходу на шкоду можливому ризику.

Обрана стратегія інвестування багато в чому визначає і совокупність конкретних засобів і методів, якими інвестор керується .

Одним з ефективних засобів підвищення збалансованості портфеля інвестицій є його диверсифікованість, тобто вкладення капіталу в різні види підприємств, що працюють у різних галузях.

Вироблення стратегії починається з аналізу зовнішнього середовища, що можна визначити як аналіз сприятливих можливостей і загроз, що буде мати інвестор у тій чи іншій сфері діяльності, при інвестуванні в ті чи інші галузі виробництва і сервісу.

Фахівці, зокрема, підкреслюють необхідність обліку наступних стадій розвитку галузі (ринку) при виборі стратегії інвестування :

а). Стадія росту характеризується випереджальними в порівнянні з іншими ринками темпами росту обсягу продажів, високим рівнем доходу на інвeстований капітал. Підприємства, що діють на такому ринку, мають потребу в зовнішніх інвестиціях. Однак акції цих підприємств характеризуються низькою прибутковістю, оскільки чистий прибуток реінвестується у виробництво. Тому вкладення в ці підприємства мають на меті одержання доходів від росту курсової вартості акцій.

б). Найбільш дохідними з погляду одержання великих дивідендів мають підприємства, що діють на стадії зрілості. На цій стадії обсяги продажів і прибуток відносно стабільні, хоча ця стабільність і не є гарантією захисту від зниження цін на акції. На розвитих ринках інвестицій виділяють наступні категорії підприємств, що працюють на стабільних ринках:

- блю чіпс (сині корінці) називають акції з найкращими інвестиційними властивостями. Компанії, що випускають такі акції, демонструють здатність діставати прибуток і виплачувати дивіденди навіть у період несприятливої економічний коньюнктури, займають монопольне положення на ринку, мають фінансову міць і ефективний менеджмент;

- дохідними називають акції, по яких виплачують гарні дивіденди, однак для цього виду акцій характерним є коливання курсу і низький потенціал росту;

- оборонними називають акції компаній, що виявляють відносну стійкість до поганої коньюнктури, відносно стабільний прибуток. Ці акції займають проміжне положення між блю чіпс і дохідними акціями.

в). Стадія спаду характеризується темпами обсягів зниження продажів. Галузі і підприємства, що діють на цих ринках випускають морально застарілу продукцію на базі застарілої технології. Присутність у портфелі інвестицій в ці підприємства сполучено з погрозою збитковості вкладень.

Процес реального розвитку галузі (ринку) часто не відповідає описаним вище класичним стадіям. Тому необхідно враховувати і ці мож-ливі невідповідності. Зокрема, виділяти такі характеристики галузі, як цик-лічність у її розвитку, тобто високу чутливість галузі до циклів ділової активності. У практиці інвестування особливий інтерес представляють також спекулятивні галузі, що у силу відсутності достовірної ін форма-ції пов'язані з визначеним ризиком для інвесторів.

Іншим аспектом стратегічного аналізу є аналіз внутрішнього середовища інвестора. Причому, основна мета такого аналізу зв'язана з пошуком конкурентних переваг інвестора, його сил і слабостей по кожній з аналізованих сфер ділової активності. Об'єктом аналізу тут виступають внутрішні ресурси інвестора: інвестиційний потенціал і можливість його розширення; кадровий і науково-технічний потенціал, можливість його розвитку; інформаційний потенціал і доступ до джерел інформації і т.п.

Зіставлення виявлених у процесі аналізу сприятливих можливостей і погроз, з одного боку, і власних сил і слабостей, з іншої, дає можливість більш об'єктивно визначити ключові фактори успіху і сформулювати основні стратегічні цілі розвитку і напрямку інвестування.

1.2 Період життя проекту. Етапи управління проектом

Життєвий цикл проекту відображає розвиток проекту, від його підготовки до реалізації й експлуатації. Проходження всіх фаз і стадій проектного циклу є необхідною умовою будь-якого проекту. Ігнорування будь-якої фази чи стадії знижують якість підготовки проекту [9].

В основі будь-якого проекту лежить необхідність задоволення потреб, тому на стадії ідентифікації формуються ідеї, котрі скеровані на розв'язання виниклих проблем незадоволеності. Після відсіву гірших варіантів ідей треба уточнити деталі, відібрати найкращі ідеї проекту, зробити їх попередній аналіз.

Цикл проекту (ЦП) є базовим елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту -- це час від першої затрати до останньої вигоди про-екту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які провадяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

ЦП являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту. Ступінь деталізації і термінологія опису відповідних процедур залежать від характеру проекту, предметної культури, поставлених завдань, наявних ресурсів і, можливо, уподобань та смаків проектного аналітика.

Головне в процесі виділення фаз, стадій та етапів проекту полягає у позначенні деяких контрольних точок, під час проходження яких використовується додаткова (зовнішня) інформація і визначаються або оцінюються можливі напрями розвитку проекту. В будь-якому разі, прийнятий поділ відображає взаємодію проекту з середовищем (діючий механізм регулювання економіки країни, політика держави, існуюче становище в економіці тощо).

У проекті можна відокремити два великих блоки робіт [7]:

основна діяльність по проекту;

забезпечення проекту.

Основна діяльність по проекті містить :

доінвестиційні дослідження;

планування проекту;

розробка технічної, проектної і бюджетної документації;

проведення торгів і заключення контрактів;

матеріалізація проекту (будівельно-монтажні роботи);

виконання пуско-налагоджувальних робіт;

здача проекту;

експлуатація проекту;

випуск продукції;

ремонт устаткування;

розвиток виробництва;

демонтаж устаткування(закриття проекту);

Забезпечення проекту містить :

організаційну діяльність;

правове забезпечення;

фінансове забезпечення;

матеріально-технічне забезпечення;

комерційну(маркетингову) діяльність;

кадрове забезпечення;

інформаційне забезпечення.

До основних стадій проектів відносяться :

доінвестиційна стадія;

стадія реалізації;

стадія експлуатації;

Доінвестиційна фаза проекту поєднує :

вивчення прогнозів і напрямків розвитку фірми, регіону,країни;

аналіз умов для впровадження початкового задуму;

розробка концепцій проекту; розробка бізнес-плану проекту і попереднє обґрунтування інвестицій - оцінка життєздатності проекту;

вибір і обґрунтування місця розміщення проекту;

екологічне обґрунтування;

аналіз і перспективу;

попереднє інвестиційне рішення;

розробка попереднього плану реалізації проекту;

На доінвестиційній фазі проекту випускаються 4 основні документи :

- аналіз інвестиційних можливостей;

бізнес-план з попереднім техніко-економічним обґрунтуванням;

уточнене техніко-економічне обґрунтування;

доповідь з питань інвестиційних можливостей;

Інвестиційна стадія проекту містить чотири великих блоки робіт:

1) розробка проектної документації і підготовка проекту до матеріальної реалізації (будівництво);

2) проведення торгів, заключення контрактів, організація закупівель і постачань;

3) матеріалізація проекту(будівельно-монтажні роботи);

4) завершення реалізації проектних рішень;

До 1-го блоку відносяться :

розробка плану проектно-дослідницьких робіт;

підготовка завдання на розробку техніко-економічного обґрунтування;

розробка ТЕО;

узгодження, експертиза і твердження ТЕО, а також завдання на проектування;

ухвалення остаточного рішення про інвестування;

відведення земельної ділянки під будівництво;

підготовка завдання на розробку проекту виконання робіт;

розробка плану реалізації проекту;

До 2-го блоку відносяться наступні роботи :

проведення тендерів і заключення контрактів на проведення проектно- дослідницьких робіт;

планування постачання устаткування і виконання підрядних робіт;

розробка планів (графіків) постачання устаткування;

До 3-го блоку відносяться наступні роботи:

розробка оперативних планів матеріалізації проекту (будівництва);

складання різних графіків використання робочої сили, машин і устаткування;

постачання ресурсів і матеріалів;

матеріалізація проекту (виконання будівельно-монтажних робіт);

моніторинг і контроль;

До 4-го блоку відносяться наступні роботи :

пуско-налагоджувальні роботи;

здача об'єкта замовнику;

мобілізація ресурсів і аналіз результатів реалізації проекту;

Стадія експлуатації містить наступні етапи проекту :

експлуатація;

ремонт і розвиток виробництва;

закриття проекту ( демонтаж, ліквідація);

На рис. 1.1 показано шість стадій, які відіграють важливу роль у біль-шості проектів. Це ідентифікація, розробка, експертиза, переговори, реалізація та завершальна оцінка. Ці стадії об'єднані в дві фази: фаза проектування -- перші три стадії; фаза впровадження -- останні три стадії.

Перша стадія циклу -- ідентифікація -- стосується вибору або генерування таких ґрунтовних ідей, які можуть забезпечити виконання важливих завдань розвитку. На цій стадії слід скласти перелік усіх можливих ідей, придатних для досягнення цілей економічного розвитку. На подальших стадіях циклу проекту ці та інші ідеї буде уточнено і піддано дедалі ретельнішому аналізові в міру просування по стадіях проекту з метою остаточного визначення тієї комбінації заходів, що найкращим чином забезпечить досягнення цілей проекту. Ідеї, відображені на першій стадії, повинні відповідати деяким широким критеріям здорового глузду, а саме умовам, що прибуток від реалізації проекту перевищить витрати на його здійснення.

Таким чином, перша стадія циклу проекту виходить з чіткого формулювання цілей і тим самим утворює місток поміж аналізом економічної політики держави та аналізом здійснимості проекту. Завдання аналізу економічної політики полягає у встановленні пріоритетних цілей економічного розвитку та дослідженні тих змін у політиці й керівництві, які потрібні для виконання цих завдань. Аналіз можливості здійснення проекту передбачає оцінку цих завдань шляхом порівняння альтернативних засобів їх виконання та вибір найвигідніших варіантів.

Після того, як проект пройшов першу стадію циклу (ідентифікацію), необхідно прийняти рішення, чи варто продовжувати розгляд ідеї. Розпочи-нається стадія розробки. Для цього потрібне послідовне уточнення проекту за всіма його параметрами, а саме за його технічними характеристиками, враху-вання його впливу на довколишнє середовище, ефективності та фінансової здійснимості, прийнятності з соціальних і культурних міркувань, а також масштабності організаційних заходів.

Розробка проекту включає звуження кола запропонованих на першій стадії циклу ідей шляхом детальнішого їх вивчення. Можливе проведення кількох типів досліджень, у тому числі попереднє інженерне проектування, аналіз економічної та фінансової здійснимості, розгляд систем адміністратив-ного управління, які необхідні для успішного здійснення проекту та подальшої його експлуатації, оцінка альтернативних варіантів під поглядом захисту навколишнього середовища, оцінка впливу проекту на місцеве населення та його найвразливіші групи тощо. Чим більше ми знаємо про різні підходи до управління проектом, тим більше можливості маємо забракувати невдалі варіанти й приступити до детального вивчення обраного проекту.

Експертиза забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед запитом чи рішенням про його фінансування. На заключному етапі розробки проекту готується детальне- обгрунтування його доцільності та здійснимості із зазначенням тих компонентів проекту, які дадуть максимальний прибуток. На стадії експертизи увага, як правило, зосереджується на оптимальному варіанті. Провадиться докладне вивчення фінансово-економічної ефективності, факторів невизначеності й ризиків, а також окремих змін у керівництві або політиці, які можуть вплинути на успіх здійснення проекту.

На стадії переговорів інвестор і замовник, який хоче одержати фінансування під проект, докладають зусиль для того, щоб дійти згоди щодо заходів, необхідних для забезпечення успіху проекту. Досягнуті домовленості потім оформлюються як документально застережені юридичні зобов'язання. Після проведення переговорів складається протокол намірів, меморандум або інші документи, що відображають досягнуті домовленості.

Під реалізацією проекту розуміють виконання необхідних робіт для досягнення його цілей. На стадії реалізації провадиться контроль і нагляд за всіма видами робіт чи діяльності в міру розвитку проекту. Порядок проведення контролю та інспекції має бути погоджено на стадії переговорів.

На стадії завершальної оцінки визначається ступінь досягнення цілей проекту, із набутого досвіду робляться висновки для його використання в подальших проектах. У перебігу цієї стадії треба порівняти фактичні результати проекту із запланованими.

2. Порівняльний розрахунок інвестиційної ефективності 4-х проектів

2.1 Вихідні дані розрахунків по варіанту № 02

В інвестиційний банк на предмет участі у фінансуванні надійшли бізнес-плани 4-х інвестиційних проектів A,B,C,D. Враховуючи обмеженість коштів та різні характеристики проектів, для отримання додаткового прибутку банк має можливість вкласти кошти тільки в один з проектів.

Згідно бізнес-планам отримані наступні характеристики проектів A,B,C,D:

1. Потреба у фінансуванні проектів A,B,C приблизно однакова та дорівнює Z = 145 млн.грн. (для варіанта 02). Потреба у фінансуванні проекта D в 1,5 рази більше, ніж у проектів A,B,C.

2. Кожний проект реалізується за класичною схемою - у вихідному році необхідно профінансувати інвестиційні витрати (ІВ0), а у наступні роки проекти будуть приносити щорічний дохід (ДПi), який визначається прибутком та амортизаційними відрахуваннями.

3. Проекти A,B,C мають приблизно однаковий період експлуатації, який дорівнює 3 рокам. За цей строк по кожному з проектів мається можливість отримати сумарний дохід (ДПсум), який перевищує у 1,5 рази витрати на інвестиції. Однак потік щорічних сум доходів у цих проектів - різний.

4. Проект А дає можливість отримати у кінці першого року експлуатації інвестиції доход у розмірі 50%, у кінці другого року - 30%, у кінці третього року - 20% від сумарного доходу (ДПсум) за 3 роки.

Проект В дає можливість отримати у кінці першого року експлуатації інвестиції доход у розмірі 20%, у кінці другого року - 30%, у кінці третього року - 50% від сумарного доходу (ДПсум) за 3 роки.

Проект С дає можливість отримати у кінці першого року експлуатації інвестиції доход у розмірі 30%, у кінці другого року - 40%, у кінці третього року - 30% від сумарного доходу (ДПсум) за 3 роки.

5. Проект D має період експлуатації, який дорівнює 5 рокам. За цей час він дозволяє отримати сумарний грошовий потік коштів, який в 2 рази перевищує обсяг первинної інвестиції. Щорічні грошові потоки для проекту рівні та становлять по 20% від сумарного доходу (ДПсум1) за 5 років.

6. При розрахунку інвестиційних витрат та доходів проектів використовувавлись ціни, діючі на момент розробки проектів.

7. Ставка дисконта по проектам A,B,C очікується дорівнюючей r1= 15% (для варіанта 02), ставка дисконта по проекту D очікується дорівнюючей r2= 20% (для варіанта 02).

Необхідно дати відповіді на наступні питання :

1) Який з проектів ви б рекомендували прийняти до фінансування, якщо в якості критерія вибору кращого проекту прийняти :

а) Чисту сучасну(дисконтовану) вартість (ЧДВ);

б) Приведений (дисконтований) період окупності інвестицій (ДСО);

в) Внутрішню норму доходності проекту (ВНД);

2) Як буде змінюватися показник ЧДВ проектів A та D при ставці дисконта відповідно дорівнюючей 0, 5, 10, 15, 20, 25 %.

2.2 Сутність методів оцінки ефективності інвестиційних проектів

Інвестиційний проект розробляється задовго до реального початку його здійснення. Реалізація проекту може тривати роками й десятиліттями. Гроші витрачаються сьогодні і будуть витрачатися протягом довгого часу, а при-буток, що ми його очікуємо , з'явиться не відразу. Але ми знаємо, що випла-чена сьогодні одна гривня дорожча за обіцянку заплатити її через рік. Різ-ноцінність національної валюти в часі пояснюється такими причинами [8]:

зниження купівельної спроможності й загальне підвищення цін;

отримання процентного прибутку (якщо гривню віднести в банк);

ризик (кредитор може не виконати свої боргові зобов'язання).

Так чи інакше відбувається зміна цінності національної валюти, тож у проектному аналізі це необхідно враховувати. У проектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [6].

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:

(2.1)

де С - сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

t - тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:

(2.2 )

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC=ІВ - інвестиційні витрати) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2, …, Рn (ДПі). Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV = ДВ - сучасна(дисконтована) вартість) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДВ - чиста сучасна(дисконтована) вартість ) відповідно розраховуються по формулах [5]:

(2.3)

(2.4)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV(ЧДВ) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(2.5)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (2.4) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.

Показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивен у просторово-тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції

Цей метод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі [5]:

(2.6)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(2.7)

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником: він характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень - чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожної гривні, інвестованої в даний проект. Завдяки цьому критерію PI (DPI) дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV (зокрема, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій, те вигідніше той з них, що забезпечує велику ефективність вкладень), або при комплектуванні портфеля інвестицій з метою максимізації сумарного значення NPV.

в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю: IRR = r, при якому NPV = f( r ) = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [5]:

(2.8)

Практичне застосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтованих множників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1<r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV=f(r ) змінювала своє значення з “+” на “-” чи з “-” на “+”. Далі застосовують формулу

(2.9)

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому

f(r1)>0 (f(r1)<0)); r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0 (f(r2)>0)).

Точність обчислень обернено пропорційна довжині інтервалу (r1, r2), а найкраща апроксимація з використанням табульованих значень досягається у випадку, коли довжина інтервалу мінімальна (дорівнює 1%), тобто r1 і r2 - найближчі друг до друга значення коефіцієнта дисконтування, що задоволь-няють умовам (у випадку зміни знака функції y=f(r) з “+” на “-”):

r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, що мінімізує позитивне значення показника NPV, тобто f(r1) = min {f(r)<0 };

r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, що максимізує негативне значення показника NPV, тобто f(r2) = max {f(r)<0 }.

Шляхом взаємної заміни коефіцієнтів r1 і r2 аналогічні умови випису-ються для ситуації, коли функція змінює знак з “-” на “+”.

г) Метод визначення строку окупності інвестицій

Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [10], [11]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:

, при якому (2.10)

Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розгляд-дається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (11) модифікується для розрахунків як :

(2.11)

Деякі фахівці при розрахунку показника СО= РР рекомендують враховувати часовий аспект. У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому (2.12)

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP= ДСО [ 11 ].

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(2.13)

2.3 Результати розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД,ВНД для конкурентних 4-х проектів

Розрахунки по формулам (2.1)- (2.13) виконані в середовищі «електрон-них» таблиць EXCEL-2000, результати наведені в табл.2.1 -2.14.

Таблиця 2.1

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 1(А)

Таблиця 2.2

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 1(А) (пошук ставки ВНД - 1 наближення при ставці дисконтування 29 %)

Таблиця 2.3

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 1(А) (пошук ставки ВНД - 2 наближення при ставці дисконтування 28 %)

Згідно з даними таблиць 2.2, 2.3 та формулою (2.9) :

Таблиця 2.4

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 2(В)

Таблиця 2.5

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 2(В) (пошук ставки ВНД - 1 наближення при ставці дисконтування 20 %)

Таблиця 2.6

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 2(В) (пошук ставки ВНД - 2 наближення при ставці дисконтування 19 %)

Згідно з даними таблиць 2.5, 2.6 та формулою (2.9) :

Таблиця 2.7

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 3(С)

Таблиця 2.8

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 3(С) (пошук ставки ВНД - 1 наближення при ставці дисконтування 24 %)

Таблиця 2.9

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 3(С) (пошук ставки ВНД - 2 наближення при ставці дисконтування 23 %)

Згідно з даними таблиць 2.8, 2.9 та формулою (2.9) :

Таблиця 2.10

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 4(D)

Таблиця 2.11

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 4(D) (пошук ставки ВНД - 1 наближення при ставці дисконтування 29%)

Таблиця 2.12

Розрахунків показників ДВ,ЧДВ,СО, ДСО,ІД,ІДД для проекта № 4(D) (пошук ставки ВНД - 2 наближення при ставці дисконтування 28%)

Згідно з даними таблиць 2.11,2.12 та формулою (2.9) :

Таблиця 2.13

Зведена таблиця порівняння показників ДВ, ЧДВ, СО, ДСО, ІД, ІДД, ВНД для проектів № 1 - 4 (А - D)

Таким чином, при конкурсному виборі проектів :

а) По комплексному показнику ЧДВ + ІДД - найбільший показник у проекта № 4(D) - ЧДВ=42,683 млн.грн. при ІДД=1,196, окрім цього в нього більша ставка дисконтування (20% проти 15% у інших проектів)

б) По показнику ДСО - мінімальний строк дисконтованої окупності 2,52 роки роки у проекта № 1 (А)

в) По показнику ВНД - найбільший показник внутрішньої рентабельності 28,65 % у проекта № 4(D)

Таблиця 2.14

Розрахунки чутливості ЧДВ проектів №1(А) та №4(D) до зміни ставки дисконтування

Як видно з графіків рис.2.1 - проект D більш чутливий до зміни ставки дисконтування ніж проект А, що підтверджується практично рівними ставками ВНД проектів (табл.2.13), при яких ЧДВ обох проектів дорівнює 0.

3. Розрахунок мережевого графіка виконання робіт проекту

3.1 Вихідні дані розрахунків по варіанту № 02

Для оцінки ступеня проробки інвестиційного проекту банки вимагають надання мережевих графіків проектів. Наявність мережевого графіка дозволяє виявити, наскільки повно та глибоко виконана проробка проекту, оскільки мережевий графік дає відповіді на наступні питання:

які роботи,

в якій послідовності

в які строки

з якими витратами, з залученням яких сил та коштів

необхідно виконати, щоб реалізувати проект та отримати прогнозовані економічні та інші вигоди.

Мережевий графік також дозволяє організовувати ефективне управління ходом реалізації робіт по проекту.

Для розробки та розрахунку параметрів мережевого графіка задаються :

1. Кількість робіт, виконуємих на передінвестиційній та інвестиційний фазах проекту;

2. Час виконання кожної роботи;

3. Послідовність виконання робіт.

Таблиця 3.1

Вихідні дані до розробки мережевого графіка проекту (варіант 02)

Код роботи (індекс початкової та кінцевої „події”)	Час виконання роботи ( в тижнях)
1-2	1
1-3	7
1-4	12
2-3	4
2-4	5
2-5	3
2-6	2
3-5	9
4-6	11
5-6	2
6-7	3
6-8	5
6-9	6
7-9	8
8-9	10

На основі вихідних даних:

1. За заданими зв'язками між результатами робіт побудувати мережевий графік інвестиційного проекта в термінах робіт та подій.

2. Розрахувати часові параметри подій проекта (ранні та пізні строки реалізації подій, резерви часу подій)

3. Знайти критичний шлях та розрахувати його протяжність.

4. Побудувати календарний (масштабний) мережевий графік реалізації проекта, якщо початок робіт вважати 1 вересня 2003 року.

5. Підготувати висновки за результатами рішення задачі з відповідями на питання:

- скільки часу необхідно для виконання всіх запланованих проектом робіт, якщо їх виконувати у строгій відповідності з мережевим графіком ?

Який параметр дає відповідь на це питання ? Чи можна використати цей параметр для встановлення періода фінансування проекту ?

Які події мережевого графіка мають резерви часу, а які ні та чому ?

Які роботи некритичного шляху мають резерви часу, як називаються ці резерви часу ?

Як зміниться загальна протяжність реалізації проекту та , відповідно, і період його фінансування, якщо час виконання першої роботи критичного шляху зросте у порівнянні з планом на 25 %, а час виконання останньої роботи критичного шляху зменшиться на 15% у порівнянні з планом ?

3.2 Побудова мережевого графіка інвестиційного проекту в термінах робіт та подій

На рис.3.1 наведені результати підготовки мережевого графіка робіт інвестиційного проекта до розрахунку часових параметрів та виділений критичний шлях часу виконання проекту (жирні стрілки).

В табл.3.2 на основі логічної схеми рис.1 наведені розрахунки ранніх та пізніх строків звершення події, тривалості критичного шляху та резервів часу виконання робіт. На рис.3.2 наведена календарна шкала раніх та пізніх строків настання подій проекту та критичних шлях тривалістю 38 тижнів ( з 01.09.2003 по 07.06.2004 року).

Таблиця 3.2

Розрахунок часових параметрів мережевого графіка

Номер події	Ранній строк звершення події, тижнів	Пізній строк звершення події, тижнів	Пізній строк звершення події (дата)	Події критичного путі	Резерв часу подій, тижнів
1	0	0	01.09.2003	Крит.шлях	0
2	1	8	27.10.2003		7
3	7	12	24.11.2003		5
4	12	12	24.11.2003	Крит.шлях	0
5	16	21	26.01.2004		5
6	23	23	09.02.2004	Крит.шлях	0
7	26	30	12.04.2004		4
8	28	28	29.03.2004	Крит.шлях	0
9	38	38	07.06.2004	Крит.шлях	0

45

3.2 Оцінка змін мережевого графіка інвестиційного проекту в термінах робіт та подій при введенні змін в планову тривалість робіт

Таблиця 3.3

Змінені вихідні дані до розробки мережевого графіка проекту (варіант 02)

Код роботи (індекс початкової та кінцевої „події”)	Плановий час виконання роботи (в тижнях)	Змінений час виконання робіт (в тижнях)
1-2	1	1
1-3	7	7
1-4	12	15
2-3	4	4
2-4	5	5
2-5	3	3
2-6	2	2
3-5	9	9
4-6	11	11
5-6	2	2
6-7	3	3
6-8	5	5
6-9	6	6
7-9	8	8
8-9	10	8,5

Таблиця 3.4

Розрахунок часових параметрів зміненого мережевого графіка

Номер події	Ранній строк звершення події, тижнів	Пізній строк звершення події, тижнів	Події критичного путі	Резерв часу подій, тижнів
1	0	0	Крит.шлях	0
2	1	8		7
3	7	12		5
4	15	15	Крит.шлях	0
5	16	21		5
6	24,5	24,5	Крит.шлях	0
7	27,5	31,5		4
8	29,5	29,5	Крит.шлях	0
9	39,5	39,5	Крит.шлях	0

Як видно з даних розрахунків табл.3.3 та 3.4 зміна загальної протяжності реалізації проекту та , відповідно, і період його фінансування, якщо час виконання першої роботи критичного шляху зросте у порівнянні з планом на 25 %, а час виконання останньої роботи критичного шляху зменшиться на 15% у порівнянні з планом - становить +1,5 тижня (з 38 тижнів до 39,5 тижнів), при цьому перелік робіт критичного шляху не змінюється.

Список використаної літератури

1. ЗАКОН УКРАЇНИ « Про інвестиційну діяльність» // від 18 вересня 1991 року N 1560-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 20 листопада 2003 року N 1294-IV)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про режим іноземного інвестування» //від 19 березня 1996 року N 93/96-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 15 травня 2003 року N 762-IV)

3. Бланк И. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, 1995.

4. Глазунов В.М. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций.- Москва, «Финстат-Информ», 1997

5. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов, Москва, “Финансы и статистика”, 1998

6. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., Василик О.Д. Фінансове прогнозування: методи і моделі, Київ, “Знання”, 1995

7. Кобиляцкий Л.С. Управління проектами - МАУП, К.,2002, 198 с.

8. Липсиц И.В., Косов В.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа. - М.: «БЕК», 1996.

9. Мертенс А. Інвестиції : Курс по сучасній фінансовій теорії. - Київ, Київське інвестиційне агентство, 1997.

10. Москвін С.О., Бевз С.М., Дідик В.Г. Проектний аналіз. - К.: Лібра, 1998.

11. Тян Р.Б., Холод Б.І., Ткаченко В.А. Управління проектами.- Д.: ДАУБП, 2000