Магістерська робота

Фінансовий стан підприємства «Тантал»

Вступ

Ціль моєї магістерської роботи було акцентувати увагу на фінансовому стані підприємства, нарахуванні заробітної плати працівникам, ознайомитись зі структурою малого приватного підприємства.

Мета: Визначення більш широкого дослідження ринку барних послуг, збільшення та якісне урізноманітнення асортиментної групи, вивчення конкурентного середовища, виявлення сучасних тенденцій на даному ринку, забезпечення якомога більшого прибутку при найменших витратах та виявлення уподобань споживачів, відповідно до віку, сезону, характеру їжі та ціни.

Так як для забезпечення ефективного функціонування підприємств барного бізнесу за сучасних умов досить важливо правильно сформувати стратегію та тактику даного підприємства, виявити потенційних клієнтів, визначити свій асортимент продукції, забезпечити високу якість виробленої продукції та визначення доцільної та раціональної торговельної політики.

Важливо також відмітити, що при високій конкуренції на даному ринку послуг, від бару “Тантал” вимагається забезпечити досить високий рівень обслуговування, широкий та постійно оновлюючийся асортимент продукції, стабільно-високий рівень якості запропонованих страв, впровадження нових технологій в управлінні та обслуговуванні, якісна організація виробничого процесу. Бар «Тантал» - це підприємство по організації живлення і відпочинку споживачів з наданням обмеженого в порівнянні з рестораном асортименту продукції. Реалізує замовлені блюда нескладного приготування, борошняні кондитерські вироби і напої. Бар на класи не підрозділяють. Залежно від рівня комфорту і додаткових послуг, що представляються споживачам, бар відносять до вищої, першої або другої категорій, відповідно якій встановлюється розмір націнок на вироби, що реалізовуються. Бар - спеціалізоване підприємство з барной стійкою - призначається для реалізації змішаних напоїв в широкому асортименті. Призначення бару «Тантал» - надати можливість відвідувачам відпочити в затишній обстановці, послухати музику.

Процес дослідження передбачає вирішення наступних завдань:

v обґрунтувати науково-методичні підходи до управління торгово-виробничою підсистемою закладів барного бізнесу;

v визначити показники, що визначають ефективність функціонування торгово-виробничої підсистеми закладів барного бізнесу;

v дослідити організацію та управління процесами у виробничій та торговельній підсистемах бару «Тантал» м.Ізмаїлу;

v проаналізувати економічно-фінансовий стан бару «Тантал»;

v вивчити якість задоволення попиту споживачів;

Предметом дослідження являється торгово-виробнича діяльність закладу барного бізнесу - бару «Тантал», питання його формування, становлення та удосконалення.

Об'єктом дослідження виступає заклад барного бізнесу, бар «Тантал» м. Ізмаїлу.

Розділ 1. Особливості зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1.1 Фінансовий аналіз підприємства

Фінансовий аналіз - це метод оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства. Як метод дослідження, аналіз полягає в розчленуванні цілого на складові.

Мета фінансового аналізу підприємства «Тантал» - інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Ідеться про отримання відносно невеликої кількості ключових, найінформативніших параметрів, що об'єктивно, всебічно характеризують фінансовий стан підприємства (платоспроможність, фінансову стійкість, незалежність, рентабельність діяльності, імовірність банкрутства).

Під фінансовим аналізом діяльності підприємств розуміють комплексне вивчення їх функціонування з метою об'єктивної оцінки досягнутих фінансових результатів і виявлення шляхів подальшого підвищення прибутковості (рентабельності) при забезпеченні безпечного рівня ліквідності.

Рис. 1.1. Види аналізу діяльності підприємства

Перспективний аналіз базується на вивченні різноманітних явищ у сфері фінансово-економічної діяльності з метою прогнозування на майбутнє. Використовується як база для прогнозування обсягів реалізації продукції, витрат на її виробництво, рентабельності, вибору варіантів інвестування фінансових ресурсів. Особливість перспективного фінансово-економічного аналізу - використання даних про роботу підприємства за минулий час, але під кутом зору майбутньої діяльності підприємства.

Звідси завдання фінансового аналізу полягають в інформаційному забезпеченні прийняття обґрунтованих рішень за такими напрямками діяльності підприємства:

- фінансовою - управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, що пов'язані з використанням зовнішніх позик;

- інвестиційною - управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів;

- операційною - управління фінансовими результатами діяльності; прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів 1;стор.254.

1.2 Показники ефективності управління торговельно-виробничою діяльністю закладів ресторанного господарства

Головним завданням апарату управління є активна дія на керований об'єкт , маючи на меті покращення показників його управління. В залежності від призначення системи і умов її функціонування критеріями ефективності можуть бути різні показники.

Критерій ефективності - це показник, що виражає головну міру бажаного результату, яка враховується при розгляді варіантів рішення.

Зрозуміло, що критерії ефективності багатообразні і їх не можна звести до одного показника. Розглянемо критерії ефективності, що стосуються об'єкту управління.

Загальний критерій - економічні результати діяльності керованої системи в цілому, тобто досягнення підприємством своєї місії при найменших затратах.

Група локальних критеріїв:

Ш мінімізація витрат живої праці на виробництво продукції та виконання послуг;

Ш економія витрат матеріальних ресурсів;

Ш покращення використання основних фондів;

Ш мінімізація витрат обігу;

Ш прискорення обертання оборотних фондів.

Група якісних показників:

v високий рівень технічного оснащення підприємства;

v умови праці, які знижують втомлюваність працівників;

v виконання замовлень, домовленостей в короткий час при незначних затратах;

v висока якість послуг та продукції при витратах в межах норми;

v стабільність персоналу при виконанні інших показників;

v екологічна чистота.

З точки зору функціонування суб'єкта управління, тобто самої управляючої системи, критеріями економічної ефективності можуть бути такі, як - швидкий збір необхідної інформації для прийняття управлінських рішень, спроможність прийняти оптимальне рішення в короткий час, оперативність доведення рішень до виконавців, забезпечення чіткого виконання рішень, комплексний контроль за виконанням задачі.

Перш, за все як показник ефективності будь-якої діяльності визначимо товарообіг барного бізнесу та його складові товарообіг по продукції власного виробництва та товарообіг закупних товарів. До продукції власного виробництва відносяться харчові продукти і напівфабрикати, які виготовлені на підприємстві або, які були піддані на ньому будь-якій обробці. Вона включає в себе: страви, гарячі і холодні напої, кулінарні і кондитерські борошняні вироби і напівфабрикати. Реалізація продукції власного виробництва споживачам в вартісному вираженні являє собою товарооборот по продукції власного виробництва.

На підприємствах, крім виробництва і реалізації продукції власного виробництва здійснюється продаж купівельних товарів, до яких відносяться готова продукція, що не потребує кулінарної обробки. Ці товари надходять від інших підприємств, вони доповнюють, а інколи і заміняють деякі види продукції власного виробництва. Це хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, морозиво, фрукти, тютюнові, алкогольні та безалкогольні напої.

Діяльність підприємств харчування повинна приносити прибуток, який є кінцевою метою і рахуючим мотивом розвитку підприємства. З однієї сторони прибуток характеризує ефективну діяльність підприємства, являється економічним показником росту підприємства, а як кількісний показник являє собою різницю між доходами і витратами виробництва і обігу. Свої економічні інтереси підприємствами задовольняються за рахунок чистого прибутку, тобто після сплати податків. Отже, за рахунок цього прибутку вирішуються виробничі і соціальні задачі розвитку.

Для оцінки ефективності підприємства недостатньо використання показника прибутку оскільки наявність прибутку ще не означає, що підприємство працює ефективно. Абсолютна величина прибутку не дозволяє стверджувати про дохідність і рентабельність підприємства. В цьому відношенні для оцінки ефективності роботи підприємства влучним буде використовувати показник рентабельності. Підвищення рентабельності характеризує ціль підприємства харчування в ринковій економіці та сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства.

Роль і значення показника рентабельності заключається в наступному:

ь Цей показник являється одним із критеріїв оцінки ефективності роботи підприємства;

ь Рентабельність - результативний якісний показник діяльності підприємств;

ь Збільшення рентабельності забезпечує успіх підприємства в конкурентній боротьбі.

Рентабельність це відносний показник. Він характеризує відсоткове відношення суми прибутку до таких показників, як товарообіг та валовий дохід.

Як показник ефективності діяльності закладу барного бізнесу необхідно розглянути основні фонди, як систему, що забезпечує діяльність закладу.

Ефективність використання основних фондів підприємств барного бізнесу заключається в наступному:

§ зростання технічної оснащеності закладів харчування устаткуванням і збільшення частки активних основних фондів;

§ збільшення об'ємів товарообігу, обігу по продукції власного виробництва, прибутку;

§ підвищення ефективності експлуатації устаткування за рахунок збільшення коефіцієнта змінності;

§ використання нових більш прогресивних видів устаткування;

§ своєчасне введення в дію машин і устаткування, недопущення наявності не установленого устаткування;

§ навчання робітників закладів харчування, їх ознайомлення з роботою електронних приладів автоматики і контролю, новими джерелами нагрівання, багатофункціональним устаткуванням;

§ використання торгових автоматів для продажу напоїв, таких як кава, чай, солодка вода, бульйонів;

§ зростання продуктивності праці.

Для успішної торгово-виробничої діяльності важливо аналізувати виробничі основні фонди згідно найважливіших показників, а саме коефіцієнти придатності, оновлення, вибуття, коефіцієнти зносу, фондовіддачу, фондоємкість та інші.

Ступінь оновлення та зносу основних фондів характеризують наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт оновлення основних фондів:

Кон = ОФн : ОФк, (1;1)

де ОФн - вартість основних фондів, що надійшли;

ОФк - вартість основних фондів на кінець періоду.

Коефіцієнт фізичного зносу основних фондів:

Кз = З : ОФ; (1;2)

де З - сума зносу основних фондів;

ОФ - вартість основних фондів відповідно на початок та кінець періоду (первісна або відновлювальна вартість).

Коефіцієнт придатності:

Кпр = 1 - Кз (1;3)

або Кпр = ОФ₁ : ОФ₀; (1;4)

де ОФ₁ - залишкова вартість основних фондів;

ОФ₀ - первинна вартість основних фондів.

Коефіцієнт морального зносу:

; (1;5)

де ОФз - повна вартість залишкових основних фондів;

Пофз, Пофн - продуктивність або витрати на обслуговування тих же основних фондів.

Коефіцієнт вибуття основних фондів:

Кв = ОФв : ОФн; (1;6)

де ОФв - вартість основних фондів, що вибули з експлуатації протягом періоду;

ОФн - вартість основних фондів на початок періоду.

Швидкість оновлення:

V = 1 : Кон; (1;7)

Коефіцієнт приросту:

Кп = Кон - Кв; (1;8)

Коефіцієнт оновлення показує питому вагу введених основних фондів в їх загальному наявному обсязі. В співставленні з коефіцієнтом вибуття він характеризує темпи збільшення основних фондів. Коефіцієнт зносу показує ступінь зношення основних фондів та відшкодування витрат на формування основних фондів. Коефіцієнт придатності показує, яку частку складає залишкова вартість до первісної. Коефіцієнт морального зносу оцінює ступінь техніко-економічного старіння окремих видів активної частини основних фондів. Чим більше значення цього показника, тим більше його техніко-економічне старіння. Коефіцієнт вибуття показує, яка частка основних фондів, що були на підприємстві на початок звітного періоду вибули за цей період із-за зносу чи інших причин. Середній період повного оновлення усіх основних фондів підприємства, виходячи з тривалості періодів - рік, квартал, місяць, показує швидкість оновлення основних фондів. Коефіцієнт приросту основних фондів визначає ріст основних фондів за даний період в результаті оновлення.

Одним із найважливіших завдань закладу барного бізнесу в сучасних умовах є підвищення ефективності використання основних фондів. Для визначення економічної ефективності використання основних фондів закладів харчування застосовується система показників.

Фондовіддача закладів харчування визначається відношенням валового товарообігу чи обігу по продукції власного виробництва до середньорічної вартості основних фондів. Цей показник можливо застосовувати і для характеристики ефективності використання будь-якої частини основних фондів, наприклад, активної.

Фондовіддача розраховується за формулами:

Фв = Т/О : ОФ; (1;9)

Фв = Т/Опвв : ОФ; (1;10)

Фва = Т/Опвв : ОФакт; (1;11)

де Т/О - валовий товарообіг;

Т/Опвв - обіг по продукції власного виробництва;

ОФ - середньорічна вартість основних фондів;

Фва - фондовіддача активної частини основних фондів;

ОФакт - середньорічна вартість активної частини основних фондів.

Фондоємкість - показник, обернений фондовіддачі, який виражає середню суму основних фондів, що використовуються для реалізації одиниці товарообігу підприємства.

Фє = 1 : Фв; (1;12)

або Фє = ОФ : Т/О; (1;13)

Фондооснащеність і фондоозброєність характеризують величину основних фондів на одного робітника закладу харчування. Вони розраховуються наступним чином:

Фосн = ОФ : Ч; (1;14)

Фозб = ОФакт : Чп; (1;15)

де Ч - середньоспискова чисельність працівників, чол.

Чп - середньоспискова чисельність працівників виробництва, чол.

Коефіцієнт ефективності використання основних фондів характеризує величину прибутку на 1 гривню основних фондів і розраховується за формулою:

Ке = П : ОФ; (1;16)

Де П - сума прибутку.

Цей показник, виражений в відсотках, називається рентабельністю основних фондів і розраховується наступним чином:

Роф = П : ОФ 100%; (1;17)

Можливо визначити коефіцієнт ефективності використання активної частини основних фондів:

Кеакт = П : ОФакт; (1;18)

Ефективність основних фондів залежить від питомої ваги активної частини основних фондів.

Цей показник розраховується по формулі:

ПВакт = ОФакт : ОФ 100%; (1;19)

де ПВакт - питома вага активної частини основних фондів.

Приклад.

З таблиці 2.4.

1) маємо вирахувати фондовіддачу:

Фв = 861,24т.грн./140,3т.грн. = 6,139 т. грн.

2) фондоємкість:

Фє = 1 / 6,139т.грн. = 0,163 т.грн.

3) фондооснащеність :

Фосн. = 140,3т.грн. / 4 = 35,075т.грн.

4 - кількість працівників,

4) рентабельність основних фондів:

Роф = 142,94т.грн./ 140,3 *100% = 0,01

Розділ 2. Розрахунок обслуговуючої системи в барі «Тантал»

2.1 Дослідження організації обслуговування та ефективності управління організаційно-обслуговуючою системою в барі «Тантал»

Крім природного та штучного освітлення по всій площі зали, над кожним столом розміщено круглі світильники, що освітлюють практично лише невелику площу навколо столу, це направлено на створення приємного спокійного настрою.

Завітавши до ресторану гості потрапляють до невеликої зали, де є вихід до туалетних кімнат та ще однієї зали . Шовкові тканини використано світло- та темнокоричневих відтінків. Барна зала має таку назву, тому що знаходиться біля барної стійки. Тут розташовано лише 5 столів, 1 столик поруч з баром та 3 стільці безпосередньо біля барної стійки. Робоче місце бармена оснащено стелажем, на якому стоять різноманітні напої та бокали для вина та рюмки, полицею з різними чаями та кавою. По праву руку від бармена знаходиться ручна соковижималка.

Барна стійка оснащена також шафами, де зберігаються необхідні для роботи бармена посуд та умивальники з гарячою та холодною водою. В барі весь час грає музика.

Офіціанти слідкують за відведеними їм столиками, забирають брудний посуд, перекривають столики за кожним гостем. Столики повністю пересервіровуються, офіціанти працюють у закріплених зонах. .

Коли гість прохає принести чек, офіціант підбиває рахунок і відносить відвідувачу, отримавши гроші - на касі вибивається чек на відповідні страви та напої, таким чином здійснюється розрахунок з гостем. На даний час виникають певні незручності щодо такого розрахунку, адже зараз широко застосовуються різні автоматизовані системи, що підвищують продуктивність праці офіціантів і вивільняють час для інших операцій. Крім того, ці системи дають можливість проаналізувати зайнятість місця, середню суму замовлення та витрати сировини і залишки на складі.

Сервіровка столику.

на стіл ставиться підставочна тарілка, на яку опахалом викладається серветка такого ж відтінку як і столешниця, або червона;

ближче до тарілки кладуться столові прибори, потім закусочні;

напроти столового ножа ставляться під кутом фужери для води та червоного вина, для горілки.

Розглядаючи організацію процесу обслуговування було проведено миттєві спостереження протягом робочого дня за двома офіціантами та адміністраторами зали, які беруть участь в обслуговуванні споживачів. Це дало змогу отримати кількісну оцінку організації процесу обслуговування за допомогою системи якісних показників. Для проведення спостереження було час вечірнього обслуговування, тобто без врахування попиту на комплексні обіди.(Додаток Е. Карта моментних спостережень в залі бару «Тантал»).

Спостереження проводилося з 18 години до закриття закладу, тобто до 23 години, моментом спостереження було обрано 5 хвилин, що дозволило найбільш повно розглянути завантаженість зали.

Важливо сказати про те, що більшість відвідувачів приходять удвох - це можуть бути ділові партнери, друзі, сім'я і тому, столик є зайнятим, хоча за ним є ще два вільних місця .

На основі даної карти спостереження було розраховано ряд показників ефективності використання залу. Проте, перш за все потрібно згадати, що ресторан розрахований на 60 чоловік, а згідно довідника пропускна спроможність зали складатиме 45 чоловік, тобто таким буде нормативна кількість зайнятих місць.

Для зведення результатів спостереження час дослідження на п'ять інтервалів, за кожен з цих інтервалів було визначено час зайнятості місця. Для зручності цей час було взято як найбільший часовий інтервал, коли столик був зайнятий клієнтом в даному часовому проміжку. Говорячи про кількість зайнятих місць за досліджуваний час брався вихідний потік споживачів із зали за даний час.

Було розраховано коефіцієнти використання місткості та пропускної спроможності зали.

Квм = Зм. ф. / Зк. м.

Де Квм - коефіцієнт використання місткості;

Зм ф - зайнята кількість місць фактично;

Зк м - загальна кількість місць в залі.

Кп с = Зм. ф. / Пс. з.

Де Кп с - коефіцієнт використання пропускної спроможності;

Пс з - пропускна спроможність зали, норматив.

Всі розраховані показники були внесені до таблиці, що наведена нижче.

Таблиця 1.1.

Розрахунок місткості зали та пропускної спроможності.

Час роботи	Час зайнятості місця, хв	Кількість зайнятих місць*	Коефіцієнт використання
		факт	норматив	місткості	пропускної спроможності
18:00-19:00	45	2	45	0,03	0,04
19:00-20:00	45	5	45	0,08	0,11
20:00-21:00	60	4	45	0,06	0,9
21:00-22:00	50	17	45	0,28	0,37
22:00-23:00	35	2	45	0,03	0,04

Як видно, споживачів в барі була невелика кількість і відповідно до цього більшість столиків залишалися вільними, виходячи з цього коефіцієнти використання місткості зали та пропускної спроможності зали виявилися дуже низькими і лише з 21 до 22 години коефіцієнти склали 0,28 і 0,37 відповідно.

Таким чином, говорячи про організацію процесу обслуговування важливо зазначити, що до самого процесу всі офіціанти та обслуговуючий персонал відносяться з великою увагою і чіткістю, щоб всі відвідувачі відчували себе бажаними гостями в цьому барі. Проте кількість відвідувачів є незначною і відповідно до цього зала бару використовується не на повну потужність.

Говорячи про організацію обслуговування відвідувачів важливо розглянути завантаженість офіціантів бару «Тантал», для цього було досліджено функції, що вони виконують протягом свого робочого дня, розподіл їх виконання за часом та тривалістю і частоту повторювань окремих видів діяльності через певний проміжок часу для кожного окремо взятого офіціанта.

Визначимо основні та допоміжні види діяльності офіціанта у загальній сукупності та надамо їм відповідні символи. Даний процес прослідкуємо за допомогою наглядної таблиці 1.2.

Визначивши функції офіціанта щодо виконання своєї безпосередньої роботи було підраховано, що їх кількість складає 24, серед яких містяться як основні, так і допоміжні.

Таблиця 1.2.

Дії офіціантів протягом робочого дня та відповідні їм символи.

Дії офіціанта	Символ
Приймає замовлення	ПЗ
Подає замовлення на кухню	ПЗК
Подає замовлення на бар	ПЗБ
Подає страви	ПС
Подає напої	ПН
Друкує чек	ДЧ
Подає чек	ПЧ
Сервірує стіл	СС
Прибирає стіл	РС
Досервіровує стіл	ДС
Прибирає брудний посуд	ПБП
Веде ділову розмову	ВДР
Відпочиває	В
Відсутній у робочій зоні	Н
Слідкує за зовнішнім виглядом	ЗВ
Транспортує продукцію	ТП
Транспортує посуд і прибори	ТПП
Перетирає бокали і посуд	ПБ
Складає серветки	С
Особисті потреби	ОП
Здійснення контролю	К
Доставка і упорядкування білизни	ДБ
Замовлення комплексного обіду	ЗКО
Підбір страв на комплекс	ПСК

Таблиця 1.3.

Витрати робочого часу в кількісному та відсотковому вираженні.

Елементи витрат робочого часу	символ	Кількість моментів
		одиниць	%
Приймає замовлення	ПЗ	4	3,60
Подає замовлення на кухню	ПЗК	1	0,90
Подає замовлення на бар	ПЗБ	0	0,00
Подає страви	ПС	9	8,11
Подає напої	ПН	9	8,11
Друкує чек	ДЧ	3	2,70
Подає чек	ПЧ	6	5,41
Сервірує стіл	СС	9	8,11
Досервіровує стіл	ДС	2	1,80
Здійснення контролю	К	9	8,11
Замовлення комплексного обіду	ЗКО	7	6,31
Всього витрат основного часу		59	53,16
Прибирає стіл	РС	5	4,50
Прибирає брудний посуд	ПБП	6	5,41
Слідкує за зовнішнім виглядом	ЗВ	1	0,90
Транспортує продукцію	ТП	0	0,00
Транспортує посуд і прибори	ТПП	3	2,70
Підбір страв на комплекс	ПСК	1	0,90
Перетирає бокали і посуд	ПБ	3	2,70
Складає серветки	С	4	3,60
Доставка і упорядкування білизни	ДБ	1	0,90
Веде ділову розмову	ВДР	5	4,50
Всього витрат допоміжного часу		29	26,11
Відпочиває	В	16	14,41
Відсутній у робочій зоні	Н	4	3,60
Особисті потреби	ОП	3	2,70
Всього		111	100

Отже було визначено, що основних функцій, що виконуються офіціантами під час їхньої роботи визначено 11, допоміжних 10, а також три види діяльності стосувалися власне особистого часу офіціанта. Варто зазначити, що найбільше операцій було виконано такого роду, як - 16 разів помічалося, що офіціанти відпочивають, по 9 разів - подають страви та напої, сервірують стіл відповідно, а найменше було помічено, що офіціанти виконують таку роботу, як безпосередньо підбір страв на комплекси під час обіду, але тут потрібно відзначити, що ці дослідження досить умовні оскільки проводилися кожні двадцять хвилин тривалістю чотири - п'ять хвилин, і не усі операції могли бути помічені. Але доцільність їх в тому, що при такій малій завантаженості залу, як було досліджено раніше офіціанти більшість часу зайняті і мають порівняно не великі проміжки часу для вільного часу, при чому у вільний час також включено обід офіціантів. Загалом же було виконано 111 операції протягом досліджуваного часу, на основні операції припало 53,16% і 26,11% на допоміжні.

2.2 Аналіз економічного стану підприємства

Найважливішим показником виступає товарообіг барного бізнесу. Він виражає економічні відносини, які виникають при реалізації власної продукції та певних товарів, надання послуг по організації харчування.

Товарооборот закладу барного бізнесу складається з двох основних частин:

? Реалізації продукції власного виробництва;

? Продаж купівельних товарів.

До продукції власного виробництва відносяться харчові продукти і напівфабрикати, які виготовлені безпосередньо працівниками закладу бару або, які були піддані на ньому будь-якій обробці.

Вона включає в себе: страви, гарячі і холодні напої, кулінарні і кондитерські борошняні вироби і напівфабрикати. Реалізація продукції власного виробництва споживачам в вартісному вираженні являє собою товарообіг по продукції власного виробництва.

На підприємствах, крім виробництва і реалізації продукції власного виробництва здійснюється продаж купівельних товарів, до яких відносяться готова продукція, що не потребує кулінарної обробки. Ці товари надходять від інших підприємств, вони доповнюють, а інколи і заміняють деякі види продукції власного виробництва.

Це хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, морозиво, фрукти, тютюнові, алкогольні та безалкогольні напої.

Розглянемо зміну товарообороту в структурі протягом трьох років.

Таблиця 2.4.

Динаміка товарообігу бару «Тантал» в 2006 - 2008 роках.

Показники	одиниці виміру	2006	2007	2008	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
					2007	2008	2007	2008
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис.грн.	1407,3	1477,6	1756,9	70,36	349,66	5,00	24,85
Товарообіг по продукції власного виробництва	тис.грн.	861,24	956,02	1324,7	94,78	463,47	11,00	53,81
Питома вага продукції власного виробництва до суми загального доходу	%	61,2	64,7	75,4	3,5	14,2	5,72	23,20
Товарообіг по купівельним товарам	тис.грн.	546,02	521,6	432,2	-24,42	-113,81	-4,47	-20,84
Питома вага купівельних товарів до суми загального доходу	%	38,8	35,3	24,6	-3,5	-14,2	-9,02	-36,60
Податок на додану вартість	тис.грн.	234,54	246,27	292,82	11,73	58,28	5,00	24,85
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис.грн.	1172,7	1231,4	1464,1	58,69	291,44	5,00	24,85
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	тис.грн.	778,07	807,55	1024,9	29,48	246,8	3,79	31,72
Адміністративні витрати	тис.грн.	147,55	146,97	147,13	-0,58	-0,42	-0,39	-0,28
Витрати на збут	тис.грн.	24,89	25,19	26,04	0,3	1,15	1,21	4,62
прибуток	тис.грн.	142,94	200,8	186,24	57,86	43,3	40,48	30,29
Рентабельність		0,10	0,14	0,11	0,04	0,00	33,79	4,36

Аналізуючи ці дані важливо сказати, що 2006 рік вибрано як базовий, завдяки цьому є можливим розрахувати як ланцюгові показники відхилення, так і базові відповідні показники.

Аналіз основного показника діяльності бару «Тантал» та його складових свідчить про чітку тенденцію до їх збільшення, що характеризується відхиленням між базовим та 2008 роком в сумі 349,66 тис.грн. Для наочності даної тенденції нижче на малюнку зображено діаграму динаміки доходу від реалізації, тобто загального товарообігу.

Мал.2.1. Динаміка зміни доходу від реалізації бару «Тантал» в 2006-2008 роках.

Також було розглянуто окремо складові товарообігу - товарообіг по продукції власного виробництва та по купівельним товарам. Показник товарообігу по продукції власного виробництва відображений зростанням, що свідчить про позитивні тенденції в розвитку закладу барного бізнесу, при чому товарообіг по купівельним товарам зменшується. Важливо звернути увагу на те, що відбулися зміни щодо питомої частки цих показників в сумі загального товарообігу. Це відображено наступними величинами - товарообіг по ПВВ збільшився на 463,47 тис.грн. за досліджуваний період, що відображено темпом зростання на 53,81%. При чому порівнюючи зі збільшенням суми загального товарообігу, то можна визначити, що сума приросту товарообігу по ПВВ більше на 113,81 тис.грн., що підтверджує збільшення його питомої частки на 14,2% в 2008 році порівняно з 2006 роком. Ці величини підтверджують доцільність обраної керівництвом стратегії розвитку для даного закладу.

Для більшої наочності динаміку товарообігу по продукції власного виробництва та по купівельним товарам у вартісному вигляді та в питомих частках до загального товарообігу зображено на наступних малюнках.

Мал.2.2 Структура товарообігу бару «Тантал» в 2008 році.

Вище наведені рисунки влучно співставляють товарообіг по продукції власного виробництва та товарообіг по купівельним товарам, показуючи їх як у вартісному так і відсотковому вираженні..

У зв'язку з тим, що збільшився товарообіг по продукції власного виробництва значне зростання суми собівартості наданих послуг, що відображено на наступному малюнку.



Мал. 2.3 Собівартість наданих послуг бару «Тантал» в 2006 - 2008 рр.

Операційні витрати складаються з ряду статей, які в сукупності становлять собівартість реалізованої продукції, зміну якої було розглянуто вище, тому розглянемо елементи операційних витрат в динаміці.

Таблиця 1.5.

Динаміка зміни операційних витрат в 2006-2008 роках тис.грн.

Показники	одиниці виміру	2006	2007	2008	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
					2007	2008	2007	2008
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис.грн.	1407,3	1477,6	1756,9	70,36	349,66	5,00	24,85
Товарообіг по продукції власного виробництва	тис.грн.	861,24	956,02	1324,7	94,78	463,47	11,00	53,81
Питома вага продукції власного виробництва до суми загального доходу	%	61,2	64,7	75,4	3,5	14,2	5,72	23,20
Товарообіг по купівельним товарам	тис.грн.	546,02	521,6	432,2	-24,42	-113,81	-4,47	-20,84
Питома вага купівельних товарів до суми загального доходу	%	38,8	35,3	24,6	-3,5	-14,2	-9,02	-36,60
Податок на додану вартість	тис.грн.	234,54	246,27	292,82	11,73	58,28	5,00	24,85
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис.грн.	1172,7	1231,4	1464,1	58,69	291,44	5,00	24,85
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	тис.грн.	778,07	807,55	1024,9	29,48	246,8	3,79	31,72
Адміністративні витрати	тис.грн.	147,55	146,97	147,13	-0,58	-0,42	-0,39	-0,28
Витрати на збут	тис.грн.	24,89	25,19	26,04	0,3	1,15	1,21	4,62
прибуток	тис.грн.	142,94	200,8	186,24	57,86	43,3	40,48	30,29
Рентабельність		0,10	0,14	0,11	0,04	0,00	33,79	4,36

Рентабельність це відносний показник. Він характеризує відсоткове відношення суми прибутку до таких показників, як товарообіг та валовий дохід.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:[2;стор.154]

1. Рентабельність активів (майна) (Р_а) - показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи:

, де (2.1)

ЧП - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток); А - середній розмір активів.

2. Рентабельність поточних активів (Р_па) - показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи:

, де (2.2)

А_п - середній розмір поточних активів.

3. Рентабельність інвестицій (Р_і) - показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку "майстерності" керування інвестиціями:

, де (2.3)

П - загальна сума прибутку за звітний період; ВК - середній розмір власного капіталу; ДЗ - середній розмір довгострокових зобов'язань.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення обіговості матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

Роль і значення показника рентабельності полягає у наступному:

Ш Цей показник являється одним із критеріїв оцінки ефективності роботи закладу;

Ш Рентабельність - результативний якісний показник діяльності;

Ш Збільшення показника рентабельності забезпечує успіх закладу харчування в конкурентній боротьбі.

Рентабельність бару «Тантал» за три роки відображена значними коливаннями. В 2008 році рентабельність в цілому збільшилась - на 0,1 порівняно з базовим показником, але щодо 2007 року спостерігається значне зменшення рентабельності, що відображено відношенням 0,14 проти 0,11.

Розділ 3. Нарахування заробітної плати

Під час проходження практики я з'ясувала, що найбільшу частину усіх затрат здійснюваних в бюджетних установах, займають затрати на оплату праці. Оплата праці - це заробіток, розрахований, як правило, у грошовому вираженні, що по трудових договорах власник або уповноважений їм орган виплачує за виконану роботу або надані послуги. Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Фінансування витрат на оплату праці працівників бюджетних організацій виробляється в межах асигнувань, передбачених кошторисом доходів і витрат на ці цілі. Фонд заробітної плати працівників штатного складу планується і враховується за кодом економічної класифікації витрат 1110 "оплата праці працівників бюджетних установ".

Нарахування заробітної плати працівникам виробляється на підставі штатного розкладу, наказів про прийом, переміщення і звільнення, табеля обліку використання робочого часу і інших документів. Нарахування заробітної плати виробляється один раз в місяць і відбивається в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця працівникам може видаватися аванс, розмір якого складає 50% місячної заробітної плати за вирахуванням сум податків, що підлягають утриманню. Виплата авансу виробляється по платіжній відомості.

Із заробітної плати працівників бюджетних установ виробляються наступні утримання:

А - обов'язкові:

1. Податок з доходів фізичних осіб. З 1 січня 2007 року набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" зарплата оподатковується в розмірі 15%.

2. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від сукупного доходу оподаткування, якщо він не перевищує 150 грн., і 2% якщо такий дохід перевищує 150 грн.. Для працівників тих, що мають статус державного службовця передбачені діференціьовані ставки утримань збору до Пенсійного фонду:

1% від суми доходу до 150 грн.

2% від суми доходу від 151грн. до 250грн.

3% від суми доходу від 251грн. до 350грн.

4% від сума доходу від 351грн. до 500грн.

3. Внесок до фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 0,5% від сукупного оподаткування доходу.

4. Внесок до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття утримуваний у розмірі 0,5% з сукупного доходу оподаткування.

Б.- Необов'язкові:

1. Профспілкові внески у розмірі 1% від сукупного доходу оподаткування.

2. Суми по виконавчих документах.

3. За рішенням адміністрації.

На прикладі приведеному у розрахунково - платіжній відомості можна побачити як розраховується заробітна плата на приватному підприємстві «Тантал». Утримання із заробітної плати це по - перше утримування соціальних відрахувань:

- до пенсійного фонду - 2%;

- у соціальне страхування по тимчасовій непрацездатності - 0,5%;

- по безробіттю - 0,6%;

Роблю розрахунки:

625грн. - мінімальна заробітна плата на повну ставку бармен - офіціанта.

625грн.*(2% + 0,5% + 0,6%) = 19,38грн (на соц..утримання)

З нарахованої заробітної плати відрахувати вміст у соц. страх. і помножити на 15% сума подоходного податку. Якщо заробітна плата не перевищує 940грн., то є пільга при утриманні подоходного податку розмір котрої складає 50% мінімальних заробітних плат на 1 січня поточного року і маємо:

605грн./2 = 302,50грн

(625грн. - 19,38грн. - 302,50грн.) *15% = 45,47грн (подаходного податку).

Для того щоб нарахувати заробітну плату за місяць маємо:

625грн. - 45,47грн. - 19,38грн. = 560,15грн. (сума заробітної плати виданої на руки працівнику).

Що стосується інших виплат (*),то сюди можна віднести:

- оплата відпустки,

- премії,

- лікарняних листів.

Підприємство «Тантал» знаходиться на єдиному податку котрий сплачується у розмірі 10% від товарообігу за 1 місяць.

Якщо розглядати аналізи розрахунків 311, 301, 661,то це поточні рахунки в національній валюті, каса в національній валюті, та розрахунки за заробітною платою.

Розглянемо 311 - поточні рахунки вони позначаються цифрами (кодами) приведеними у плані розрахунків кожна цифра позначає свій фонд.

30 - у касі знаходилось на початок періоду 7,250.00грн.

63 - розрахунок з постачальниками та підрядниками 5,880.02грн.

6411 - прибутковий податок 45.47грн.

6417 - розрахунок по єдиному податку 1,150.00грн.

65 - розрахунок за страхуванням 110.00грн.

Таким чином позначені кодами рахунки указані у таблицях з аналізом рахунку і своїм кодом де вказано скільки грошей пішло на сплату різних видів послуг та податків.

Висновки

У заключенні можна зробити висновок про досягнення поставлених завдань при проходженні практики на підприємстві "Тантал". При дослідженні діяльності бару, виявила, що товарообіг складається з двох основних частин:

* реалізації продукції власного виробництва;

* продажі купувальних товарів.

Ознайомилась з фінансовим аналізом підприємства і зрозуміла, що фінансовий аналіз - це метод оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства. Як метод дослідження, аналіз полягає в розчленуванні цілого на складові. Мета фінансового аналізу підприємства «Тантал» - інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Ідеться про отримання відносно невеликої кількості ключових, найінформативніших параметрів, що об'єктивно, всебічно характеризують фінансовий стан підприємства (платоспроможність, фінансову стійкість, незалежність, рентабельність діяльності, імовірність банкрутства).

Зрозуміла, що для успішної торгово-виробничої діяльності важливо аналізувати виробничі основні фонди згідно найважливіших показників, а саме коефіцієнти придатності, оновлення, вибуття, коефіцієнти зносу, фондовіддачу, фондоємність.

Навчилась розраховувати заробітну плату на підприємстві «Тантал». Під час проходження практики я з'ясувала, що найбільшу частину усіх затрат здійснюваних в бюджетних установах, займають затрати на оплату праці. Оплата праці - це заробіток, розрахований, як правило, у грошовому вираженні, що по трудових договорах власник або уповноважений їм орган виплачує за виконану роботу або надані послуги. Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Нарахування заробітної плати працівникам виробляється на підставі штатного розкладу, наказів про прийом, переміщення і звільнення, табеля обліку використання робочого часу і інших документів. Нарахування заробітної плати виробляється один раз в місяць і відбивається в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця працівникам може видаватися аванс, розмір якого складає 50% місячної заробітної плати за вирахуванням сум податків, що підлягають утриманню. Виплата авансу виробляється по платіжній відомості.

Аналіз основного показника діяльності бару «Тантал» та його складових свідчить про чітку тенденцію до їх збільшення, що характеризується відхиленням між базовим та 2008 роком в сумі 349,66 тис.грн.

Також було розглянуто окремо складові товарообігу - товарообіг по продукції власного виробництва та по купівельним товарам. Показник товарообігу по продукції власного виробництва відображений зростанням, що свідчить про позитивні тенденції в розвитку закладу барного бізнесу, при чому товарообіг по купівельним товарам зменшується. Важливо звернути увагу на те, що відбулися зміни щодо питомої частки цих показників в сумі загального товарообігу. Це відображено наступними величинами - товарообіг по ПВВ збільшився на 463,47 тис.грн. за досліджуваний період, що відображено темпом зростання на 53,81%. При чому порівнюючи зі збільшенням суми загального товарообігу, то можна визначити, що сума приросту товарообігу по ПВВ більше на 113,81 тис.грн., що підтверджує збільшення його питомої частки на 14,2% в 2008 році порівняно з 2006 роком. Ці величини підтверджують доцільність обраної керівництвом стратегії розвитку для даного закладу.