Особливості формування виробничих систем

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАТИКИ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

НА ТЕМУ: «ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ»

(ТЕМА КУРСОВОЇ РОБОТИ)

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІНАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ СУТНІСТЬ

1.1 Основні поняття виробничої системи

1.2 Класифікація виробничих систем

1.3 Ресурси виробничої системи підприємства «Тантал»

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ

2.1 Системна концепція організації виробництва

2.2 Виробнича система та її структура

2.3 Поняття та види потужності виробничої системи підприємства барного бізнесу на основі нормативів

РОЗДІ 3. КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ

3.1 Особливості і властивості виробничих систем

3.2 Закони організації виробничих систем

3.3 Проектування виробничої системи підприємства «Тантал»

РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТОК№ А

ДОДАТОК№ Б

ДОДАТОК№ В

ВСТУП

У своїй курсовій роботі я розкрию особливості формування виробничих систем. Якщо розглядати виробничу систему, то можна стверджувати що вона є особливим класом систем, яка складається з таких елементів: працівників, засобів і предметів праці, а також інших елементів (технології, організації виробництва), що необхідні для функціонування системи.

Розрахунки курсової роботи я орієнтую на підприємство «Тантал» барного типу, яке знаходиться у місті Ізмаїлі. Бар «Тантал» - це підприємство по організації живлення і відпочинку споживачів з наданням обмеженого в порівнянні з рестораном асортименту продукції. Бар на класи не підрозділяють. Залежно від рівня комфорту і додаткових послуг, що представляються споживачам, бар відносять до вищої, першої категорій, відповідно якій встановлюється розмір націнок на вироби, що реалізовуються.

Актуальність теми моєї курсової роботи полягає в тому, що організація виробництва барного бізнесу в нових умовах визначається, насамперед, триваючим становленням ринкової економіки, що у свою чергу вимагає перебудови форм і методів організації. Цей механізм організації повинний забезпечувати підприємству як стійкість, так і гнучкість, його сприйнятливість до змін кон'юнктури ринку. Формування такого механізму - процес занадто дорогий і затяжний. Тому необхідною умовою вирішення поставлених задач є науковий пошук щодо удосконалення процесу виробництва, аналіз та узагальнення практики й обґрунтування такої системи управління підприємством барного бізнесу, що змогла б забезпечити підвищення ефективності його виробництва в сучасних умовах.

Об'єктом дослідження в курсовій роботі виступає Бар «Тантал» , а предметом дослідження - організація виробничої системи.

Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов'язаних з поняттям, сутністю, видами та методами організації виробничої системи на підприємствах барного бізнесу.

Також метою написання курсової роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань з барного бізнесу, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань, сприяння розвитку пошуку сучасних наукових досягнень у сфері цього бізнесу та уміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем.

Основними завданнями курсової роботи є:

- Розкрити сутність виробничої системи;

- Класифікація виробничої системи;

- Розглянути структуру виробничої системи;

- Визначити закони організації виробничих систем;

- Зробити розрахунки на прикладі підприємства барного типу «Тантал»;

- Розробити пропозиції до вирішення проблеми удосконалення виробничої діяльності бару;

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІНАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ СУТНІСТЬ

1.1 Основні поняття виробничої системи

Виробнича система - фундаментальне поняття сучасної науки. Цей термін відноситься до класу теоретичних термінів. Виробнича система - частина загальної системи підприємства, яка здатна самостійно або у взаємодії з іншими виробничими (економічними) системами створювати продукцію або надавати послуги для задоволення потреб суспільства.

Системи можуть бути закритими і відкритими.

Закрита система має жорсткі фіксовані межі, її дії щодо зовнішнього оточення незалежні. Прикладом такої системи може бути годинник. Поки годинник має джерело накопиченої енергії, вони функціонують незалежно від зовнішнього оточення.

Відкрита система характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем. Така система має із зовнішнім оточенням прямий і зворотний зв'язок (вхід і вихід). Прикладом може бути підприємство, людина, країна.

Будь-яку виробничу систему необхідно розглядати як живу, динамічно функціонуючу у просторі та часі систему виробництва продукції, а також як сукупність виробничих процесів, об'єктів і суб'єктів виробництва, які створюють складну інтегровану систему зі своїми функціональними, організаційними ознаками, об'єднаними однією метою, вираженою в місії підприємства.[4; стр.163]

Розкриваючи змістовну частину теорії систем, необхідно визначити ознаки, що характеризують будову, властивості і поводження системи:

1 -- Ознаки, що характеризують внутрішню будову системи
(елемент, властивість, зв'язок, відношення, підсистема, організація, структура).

2 -- Ознаки, що характеризують специфічні властивості системи (взаємодія, інтеграція, диференціація, централізація, стабільність, зворотний зв'язок, рівновага, рухлива рівновага, управління, самоврядування).

3 -- Ознаки, що характеризують поведінку системи (середовище, стан системи, діяльність, цілісність, функціонування, зміна, цілеспрямованість).

Приведені ознаки підтверджують тезу про те, що виробнича система -- це (комплекс) єдність елементів і відносин між ними. Слід відзначити, що поділ всіх ознак на три групи, є досить умовним. І проте, усі ці ознаки характерні як до поняття "виробнича система", так і до поняття "організація".

Природа і масштаби виробничих систем дуже різноманітні, але їхньою фундаментальною спільністю виступає організація. Ця спільність припускає ідентичність структурних і функціональних відносин між різними об'єктними ресурсами.

1.2 Класифікація виробничих систем

Існують різні підходи до класифікації виробничих систем. Наприклад, за типом перероблювальної системи розрізняють:

Ш дискретне виробництво;

Ш неперервне виробництво;

Ш проектне виробництво;

Приклад дискретного виробництва: робота за замовленням, коли фірма виробляє спеціальну продукцію за індивідуальною специфікацією кожного споживача. Якщо розглядати підприємство «Тантал» барного типу, його можна віднести до дискретного виробництва тому, що реалізують продукцію в залежності з потребами клієнтів. Є проміжні типи дискретного виробництва. Це:

Ш серійне виробництво:

· дрібносерійне;

· багатосерійне;

Ш масове виробництво.

Відмінними рисами систем, орієнтованих на проекти, є те, що кожна одиниця кінцевої продукції є унікальною за своїми характеристиками (конструкцією, виконуваними задачами та ін.). Процес виробництва при цьому має одиничний, такий, що не повторюється. На випуск кожної одиниці продукції витрачається відносно тривалий час -- від кількох тижнів до кількох років. Усі ресурси виробничої системи в даний момент часу спрямовуються на виконання одного або лише кількох проектів.

Досліджуючи системи, їх класифікують за певними ознаками.

Залежно від умов створення всі системи належать або до природних, або до штучних, які створені людиною. [5; стр.93]

Ступінь взаємодії з зовнішнім середовищем поділяє системи на: відкриті, які на «вході» і «виході» здійснюють активний обмін (енергією, матеріалами, інформацією, продукцією, послугами), та закриті, що не взаємодіють із зовнішнім середовищем. Закриті системи, не отримуючи ресурсів, занепадають.

Системи належать до простих, якщо мають у своєму складі обмежену кількість взаємопов'язаних елементів, які забезпечують виконання нескладних функцій системи. Складні системи складаються з великої кількості взаємодіючих частин (підсистем, елементів), які виконують складні різноманітні функції і вирішують великі завдання. Особливість складної системи полягає в можливості послідовного розподілу її на частини, підсистеми й елементи та дрібніші складові, але тільки до певної встановленої межі.

1.3 Ресурси виробничої системи підприємства «Тантал»

До складу виробничої системи підприємства «Тантал», як і будь-якого іншого рівня ієрархії (підприємство, цех, дільниця, робоче місце) включають такі ресурси:

* Технічні: виробниче обладнання, інвентар, інструмент;

* Технологічні: гнучкість технологічних процесів, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки;

* Кадрові: кількісний, кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їх здатність пристосуватися до змін, цілей виробничої системи;

* Просторові: площа виробничих приміщень, території підприємства, комунікацій, можливості їх розширення; [7; стр.194]

* Організаційної структури системи управління: характер і гнучкість управляючої системи, швидкість проходження управляючих дій;

* Інформаційні: характер інформації про саму виробничу систему і зовнішнє середовище, можливість її розширення і підвищення достовірності;

* Фінансові: стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ

2.1 Системна концепція організації виробництва

Одним із головних положень системного підходу є використання категорії системи при досліджені об'єктивних явищ і процесів.

Системою називають сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і взаємозв'язках між собою і утворюють певну цілісність і єдність.

Існування і функціонування системи обумовлено багатьма закономірностями: цілісності, комунікативності, інтегративності, ієрархічності.

Головне завдання теорії систем полягає в тому, щоби, спираючись на сутнісне розуміння системи як сукупності взаємозв'язаних елементів, знайти адекватну сукупність законів, які зможуть пояснити поведінку, функціонування і розвиток систем різних класів. Отже, виходячи Із цієї позиції, матеріальне виробництво - це таж система, складно побудована і наповнена елементами та відносинами, яку можна представити у вигляді системно-структурної схеми (див. мал. 1.).

Процес Структура Форма

Мал.1. Схема системи організації виробництва.

В основі поліструктурної системи категорій виробничої системи закладено процес, який характеризує специфіку всієї її діяльності, а інші елементи є забезпечувальними. Структура тісно зв'язана з організованістю діяльності і відповідає процесу, організованість - структурі і має відповідну форму. Таким чином, можна говорити про організований процес, який є основою діяльності виробничої системи. Ця діяльність є поліетруктурною, складається із багатьох структур на кожному ієрархічному рівні системи. Елементи діяльності, змінюються в часі і просторі за відповідними законами, завдяки яким система досягає цілі. Отже, діяльність виробничої системи є:

ь неоднорідною і поліструктуриою;

ь об'єднує різні процеси різної природи, які мають свій темп протікання;

ь такою, яка характеризується різними зв'язками і відносинами.

Тому системний підхід дозволяє зв'язати усі компоненти і процеси в єдину цілісну системну діяльності виробничої системи. [3; стр.124]

Виробнича система виникла і відособилась в результаті суспільного поділу праці і спроможна самостійно чи у взаємодії з іншими аналогічними системами вдовольняти потреби потенційних споживачів за допомогою здатності виробляти товари чи послуги. Виникнення виробничої системи зумовлене виникненням чи формуванням на ринку попиту на продукцію, яка відповідає запитам споживача. Тому, всяка виробнича система має орієнтуватися на тривале існування і тривале задоволення споживчого попиту.

Склад виробничої системи:

v технічні ресурси (особливості виробничого устаткування, інвентаря, основних і допоміжних матеріалів);

v технологічні ресурси (динамічність методів технології, наявність

конкурентоспроможних ідей ) ;

v кадрові ресурси (кваліфікований склад працівників, який здатний до адаптації);

v просторові ресурси (виробничі приміщення, території, комунікації);

v ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи);

v інформаційні ресурси (система і характер інформації);

v фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній);

v підприємницькі здібності - як особливий вид людського ресурсу, який приводить в рух і організовує взаємодію всіх інших видів ресурсів виробничої системи.

2.2 Виробнича система та її структура

Елементами виробничої системи є люди і матеріальні об'єкти -- праця, знаряддя, предмети, продукти праці, а також технологія, організація виробництва. Усі матеріальні елементи і підсистеми виробничої системи характеризуються особливим складом, взаємним розташуванням і взаємозв'язками, які створюють технологічну, або виробничу структуру. Формальна, що передбачена проектом, структура виробничої системи формується за технологічним або функціональним принципом. Вона складається з основних та допоміжних елементів. До основних елементів належить технологічне устаткування та оснащення, яке призначене для безпосередньої обробки чи складання предметів праці (верстати, комплекси машин, конвеєри, інструмент, пристрої, приладдя тощо).

Нормальне функціонування основних елементів залежить від забезпечення їх енергією, інструментом, ремонтом, а також транспортуванням, складуванням предметів, контрольними і випробувальними стендами та приладами. Ці функції виконують відповідні допоміжні елементи виробничої системи, у яких на вході є як зовнішні, так і внутрішні зв'язки, а на виході тільки внутрішні. Тому необхідними для основних елементів виробничої системи можуть бути лише ті допоміжні елементи, продукція і послуги, які не є результатом діяльності інших самостійних систем (виробництв, підприємств). Виробнича система визначається поведінкою, еволюцією і набором структур. Структура виробничої системи -- це сукупність елементів і стійких зв'язків між ними, що забезпечують цілісність системи і її тотожність самій собі, тобто збереження основних властивостей системи під час різноманітних зовнішніх і внутрішніх змін. [7; стр.262]

Структура виробничої системи визначається складом і взаємозв'язками її елементів і підсистем, а також зв'язками з зовнішнім середовищем. Розрізняють просторову (розташування елементів системи в просторі) і часову (послідовність змін у часі стану елементів і системи в цілому) структури виробничих систем. Вони тісно взаємопов'язані і взаємозалежні.

Мал.2. Структура виробничої системи

2.3 Поняття та види потужності виробничої системи підприємства барного бізнесу на основі нормативів

Визначення оптимальної потужності виробничої системи має надзвичайно велике значення для забезпечення пропозиції в обсязі, що відповідає рівню попиту на продукцію підприємства барного бізнесу.

Термін потужність належить до верхньої межі навантаження виробничої одиниці. Виробничою одиницею може бути підприємство, цех, одиниця обладнання.

Прийняття рішення щодо виробничої потужності має надзвичайно важливе значення з деяких причин. По - перше, воно визначається потенційним впливом на здатність підприємства задовольняти майбутній попит на товари і послуги: визначена потужність обмежує можливий обсяг випуску продукції. По - друге, воно обумовлене співвідношенням між потужністю, витратами виробництва і обслуговування у підприємстві барного бізнесу. Баланс між попитом і виробничими потужностями сприяє мінімізації витрат. На жаль, у реальних умовах цього важко досягти внаслідок коливання (циклічності) попиту. По - третє, важливість прийняття рішення визначається тим фактом, що один раз прийнявши рішення, його важко буде змінити без залучення значних додаткових витрат.

Якщо підприємство випускає широкий асортимент продукції, то можливими є декілька варіантів виміру потужності. Так для цього можна використати вхідний параметр - кількість місць у підприємствах барного бізнесу. [4; стр.76]

Для виміру потужності виробничої системи можна скористатися також вартісним показником випуску продукції за певний термін. Враховуючи, що на нього можуть впливати інфляційні процеси, необхідно цей показник (товарообіг: валовий, роздрібний, по продукції власного виробництва) приводити у порівнянний вигляд.

Розрізняють проектну, ефективну і реальну потужність виробничої системи.

Проектна потужність - це максимальний випуск продукції при ідеальних умовах. Ефективна потужність менша за проекту через регламентовані перерви ремонту обладнання, зміни у структурі випуску продукції та інших подібних факторів. Вона характеризується максимально можливим випуском продукції.

Реальна потужність - це дійсно випущений обсяг продукції. Вона не перевищує ефективну потужність і навіть буває значно нижчою від неї через вихід з ладу обладнання, а також брак, недостачу матеріалів, відсутність робітників на робочих місцях, зниження попиту на продукцію тощо.

При визначенні ефективності виробничої системи можуть бути використані два якісні показники: ефективність використання реальної (Е_р) та ефективної (Е_е) потужності. Перший показник - це співвідношення реального випуску продукції до проектної потужності, другий - це співвідношення реального випуску продукції до ефективної потужності.

Подальше зростання кількості місць призведе до диспропорції між потужністю підприємства і обсягом попиту на його послуги.

При визначенні потужності підприємства барного бізнесу для організованих контингентів споживачів (робітників, службовців, студентів, школярів) можна скористатися нормативами місць на 110 чоловік, зайнятих у максимальну зміну.

Враховуючи можливе збільшення з часом місць у підприємстві барного типу, тобто довгострокову природу рішень щодо потужностей підприємства барного бізнесу, проект підприємства повинен заздалегідь передбачати можливість майбутнього розширення виробництва, що обійдеться дешевше, ніж його перебудова з урахуванням майбутнього розвитку підприємства барного бізнесу, відповідну систему водо- та енергопостачання, каналізації та іншого.(див. табл. № 5)

Для розрахунку необхідної кількості місць у загальнодоступних підприємствах барного бізнесу можна використати нормативи місць на 110 чоловік населення міста і застосувати існуючу методику для міст.

Після обґрунтування та вибору підприємства барного типу необхідно скоригувати показник коефіцієнта попиту, і відповідно до цього кількість споживачів з урахуванням основних впливових факторів. Вплив наведених та інших факторів треба розглядати як потужний важіль підвищення конкурентоспроможності підприємства. За цих умов загальний попит, який можна відобразити відповідною кількістю споживачів, необхідно помножити на суму поправочних коефіцієнтів згідно з визначеними факторами впливу.

РОЗДІ 3. КОНТРОЛЬНІ ФУНКЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ

3.1 Особливості і властивості виробничих систем

Виробничі системи, незважаючи на їх значну різноманітність, залежно від виду діяльності, типу виробництва, галузевих особливостей, мають ряд загальних особливостей, що відрізняють їх від систем інших класів і визначають своєрідність законів, принципів функціонування та розвитку. Найістотніші з них:

цілеспрямованість виробничих систем -- пов'язана зі створенням їх для задоволення певних потреб і спроможністю виробляти необхідну продукцію або робити послуги;

поліструктурність виробничих систем -- характеризується одночасним існуванням у них підсистем, що перетинаються, де кожний елемент системи одночасно входить у кілька підсистем і функціонує відповідно до їх вимог та цілей;

відкритість виробничих систем, що виявляється не тільки в матеріальному, енергетичному обміні, а й в обміні інформацією з зовнішнім середовищем;

складність виробничих систем, яка зумовлена їх основними елементами: працівниками, знаряддям і предметами праці; ціле-
спрямованістю, поліструктурністю, відкритістю, альтернативністю зв'язків, великою кількістю процесів, що здійснюються в системі;

різноманітність виробничих систем, яка характеризується такими поняттями, як: спеціалізація, концентрація, пропорційність окремих частин системи і підсистем, прямоточність виробничих процесів, ритмічність часткових виробничих процесів, вид продукції, серійність виробництва. Ці особливості у взаємозв'язку та взаємозумовленості визначають раціональність форм організації виробничих систем та їх підсистем, які відрізняються переважно характером зв'язків між елементами.

У процесі проектування та вдосконалювання виробничих систем їм надаються такі певні властивості:

результативність -- характеризує спроможність виробничої системи створювати продукцію або надавати послуги, що необхідні споживачам. Вона забезпечується організацією виробничої системи;

надійність -- передбачає стійке функціонування, здатність до локалізації у порівняно невеликих частинах системи негативних наслідків стохастичних обурень, що відбуваються як усередині системи, так і в зовнішньому середовищі. Надійність системи забезпечується внутрішньо системними резервами, системою управління і кооперацією з іншими виробничими системами;

гнучкість -- являє собою можливість пристосовувати виробничі системи до умов зовнішнього середовища, яке змінюється, насамперед через поліпшення продукції, що випускається. Забезпечується властивостями елементів системи і внутрішньо системними резервами;

керованість -- відбиває допустимість тимчасової зміни процесу функціонування в бажаному напрямі внаслідок керуючих впливів. Забезпечується внутрішньо системними резервами і розчленовуванням системи на підсистеми, що відносно незалежні, а також обмеженням розмірів системи. Ступінь керованості визначається співвідношенням керованих і некерованих процесів у системі управління; [7; стр.189]

довготривалість -- характеризує здатність виробничої системи протягом тривалого часу зберігати результативність;

структура -- визначає сукупність взаємопов'язаних ланок елементів, що створюють систему. Загалом структуру характеризують найбільш суттєві та стійкі властивості системи, відносини між її елементами;

організація виробництва -- відображає оптимізацію та координацію в часі та просторі всіх основних і допоміжних елементів системи та її підсистем, спрямованих на виготовлення необхідної споживачам продукції (послуг);

рівень організації виробничої системи -- відбиває ступінь наближення організації системи до ідеального стану.

3.2 Закони організації виробничих систем

Ключовими в теорії організації виробництва є закони, які відображають істотні га сутнісні відносний між елементами системи і самі впливають на її поведінку. При цьому, дія законів спрямована як на структуру, так і на динаміку, тобто на процеси розвитку системи. Знання законів дозволяє ефективно організувати виробництво і забезпечити розвиток системи в потрібному напрямку. З цією метою можна виділити головні закони. (див. табл. 1.).

Таблиця 1.

Закони та їх вплив на поведінку виробничої системи.

№ п/ч	Закон	Характер впливу
1.	Закон адаптації	Забезпечує ефект зниження чутливості виробничої системи до подразників зовнішнього середовища; таким чином підвищується ступінь життєздатності підприємства при будь-яких умовах.
2.	Закон пріоритету	Фокусує конкретне в загальному, що дозволяє виділити головні завдання і не розгубитися в потоці хаосу.
3.	Закон активності	Передбачає розумний баланс між акумулюванням енергії та ЇЇ використанням, що проявляється в нагромаджені виробничою потенціалу і ефективній його віддачі. Цей закон співзвучний із законом руху.
4.	Закон корисного ефекту	Заставляє завжди діяти з позиції вигоди і оцінювати за допомогою коефіцієнта реальності І коефіцієнта віддачі результати функціонування системи.
№ п/ч	Закон	Характер впливу
5.	Закон зворотного зв'язку	Трактується ще як закон причин і наслідків. Визначає характер впливу (прямий, не прямий) і характер віддачі.
6.	Універсальний закон інерції	Дозволяє стало функціонувати виробничій системі у вибраному напрямку за різних умов, детермінувати поведінку і прогнозувати дії системи.
7.	Закон руху	Забезпечує певний розумний ритм І еволюційну форму розвитку системи відповідно до зміни зовнішніх чинників середовища.
8.	Закон "золотого січення"	Сприяє формуванню правильних пропорцій і оптимальному співвідношенню між принципами організації, що забезпечить побудову ідеальної моделі організації виробничої системи. Це універсальний закон.

У даній таблиці відображені загальні закони виробничої системи, які можуть доповнюватися специфічними законами функціонування окремих елементів системи. [9; стр.2]

Механізм дії законів починає ефективно працювати, якщо вони доповнюються закономірностями і принципами, які конкретизують дію законів, відображаючи якийсь певний напрямок їх прояву, а також при дотримані відповідних умов - впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, які можуть стимулювати або гальмувати параметри виробничої системи.

Серед важливих закономірностей виділяють такі:

Ш відповідність організації виробництва її цілям;

Ш відповідність форм і методів організації виробництва рівню розвитку його матеріально-технічної вази;

Ш відповідність організації виробництва конкретним виробничо-технічним умовам;

Ш відповідність між рівнем організації виробництва і системою управління;

Ш еволюція форм і методів організації виробництва адекватно до основних тенденцій економічного розвитку.

Основний закон організації -- закон синергії -- полягає в тому, що сума властивостей (потенціалів, енергії, якості) організованого цілого перевищує «арифметичну» суму властивостей кожного з елементів системи. При цьому під властивістю елемента розуміють параметри, що його характеризують, їх взаємозалежність, зміни в часі, якості та ін. Ефект синергії виникає за рахунок взаємної участі, взаємодії елементів, що перебувають у межах цілого і мають різноманітні практичні застосування. У виробничих системах організаційний ефект має такі складові, як спеціалізація, синхронність, ритмічність. Джерелом додаткової енергії такої системи є взаємопосилення сукупності її елементів. Ефект посилення індивідуальних дій покладений в основу створення виробничих систем будь-якого рівня.

Закон єдності аналізу-синтезу визначає те, що процеси розподілу, спеціалізації, диференціації та інші необхідно доповнювати протилежними процесами: з'єднання, універсалізації, інтеграції і т. д. Використання цього закону передбачає вибір ознак або підстав спочатку для розподілу (класифікації), а потім для з'єднання (групування) у нові класи. Закон ставить вимогу розподілу діючих систем на підсистеми (елементи) з метою наступного перегрупування (трансформації) у нові системи для забезпечення їх ефективного функціонування.

Закон пропорційності означає потребу певного співвідношення між частинами цілого.

Згідно з законом самозбереження кожна реальна фізична
(матеріальна) система спрямована на збереження своєї цілісності та на економію витрат своїх ресурсів.

Важливий висновок випливає із закону організованості-інформованості, відповідно до якого в системі не може бути більше порядку, ніж інформації.

Кожна виробнича система як організація, йдеться в законі онтогенезу, у своєму розвитку проходить фази життєвого циклу: народження, становлення, розквіту, згасання.

Під законом організації виробничих систем розуміються необхідні, суттєві, стійкі співвідношення між елементами виробничої системи, а також між цією системою і зовнішнім середовищем. Закони організації виробничих систем утворюють систему законів, які взаємозалежні і взаємообумовлені, а всі разом становлять ціле. Основні групи законів організації укладаються в такій послідовності: закони статики, закони розвитку.

Закони статики організації виробничих систем:

1. Закон відповідності виробничих систем цілям, що перед ними поставлені. Кожна система при формуванні цілеспрямована на задоволення певних потреб. Виходячи з вимог цього закону:

ціле визначення системи, її підсистем і елементів передбачає розроблення системи цілей і шляхів їх здійснення;

функціонування системи, підсистем і елементів оцінюються виміром ступеня досягнення мети;

безперервність функціонування системи зумовлена необхідністю постійного досягнення цілей, що змінюються, та підвищенням ефективності виробництва.

2. Закон відповідності організації виробничої системи зовнішньому середовищу. Зумовлений відкритістю цих систем та взаємодією їх з динамічним зовнішнім середовищем він потребує відповідності:

економічним законам;

державному устрою (правовим законам, нормам, інструкціям тощо);

системі вищого рангу;

рівня спеціалізації та кооперування зовнішньому середовищу;

екологічним стандартам (допустимі викиди виробничої системи в навколишнє середовище).

3. Закон відповідності елементів виробничої системи один одному. У процесі створення і функціонування виробничої системи достатньо чітко формулюються вимоги до продукції (послуг), яку вона виготовляє, а також до параметрів сировини та матеріалів відповідно до обраної технології.

3.3 Проектування виробничої системи підприємства «Тантал»

Особливості проектування виробничої системи підприємства «Тантал».

Проектування виробничої системи фірми передбачає прийняття низки стратегічних рішень, пов'язаних з:

· вибором варіанта побудови процесу виробництва: раціональна спеціалізація (розділення) праці, кооперація праці, варіант побудови виробничого процесу -- функціональний (поопераційний або потоковий), предметний (полінійний), змішаний (предметно-функціональний), проектна система;

· рішеннями за виробничої потужності: масштаб підприємства та його виробнича структура, вибір і розрахунок кількості обладнання, площі, чисельності персоналу;

· вертикальною інтеграцією: купувати інформаційні ресурси або самим формувати початкові дані;

· організацією робочої сили: спеціалізація праці;

· місцем розташування підприємства.

Під проектуванням виробничої системи звичайно розуміють:

Ш проектування виробів;

Ш проектування процесів;

Ш визначення виробничих потужностей та місця їх розташування;

Ш проектування підприємства;

Ш розроблення виробничих операцій.

Принципи проектування операційної системи підприємства однаково прийнятні як для виробничого сектору економіки, так і для інформаційної сфери.

В останні роки чітко визначилися три основних принципи організації ефективного виробництва:

По-перше, виробництво за принципом «вчасно». Передусім це стосується постачання матеріалів і комплектування саме у той час, коли вони потрібні для виробництва кінцевого виробу.

По-друге, комплексний контроль якості (концепція «робити правильно з першого разу»). Відповідно до цієї концепції якість забезпечується шляхом включення відповідальності за якість до кожної посадової інструкції або опису виконуваної працівником роботи ( до технологічної інструкції). Новий працівник вивчає принципи управління якістю водночас із навчанням роботі на новому устаткуванні. [10; стр. 68]

Третій принцип полягає в комплексному профілактичному обслуговуванні, тобто на виробничий персонал покладається обов'язок ретельно проводити профілактику та обслуговування устаткування, щоб виключити його зломи або відмови.

Крім того, у проектуванні виробничої системи на підприємстві «Тантал» необхідно враховувати таке:

ь потреби і бажання споживачів є основною для прийняття рішень;

ь календарне планування робіт в основному залежить від споживачів;

ь виробничі потужності звичайно розраховуються за «піковим» попитом, а не за його середнім рівнем;

ь ефективність роботи персоналу ;

РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

У своїй курсовій роботі я розглянула виробничу систему приватного підприємства «Тантал» барного тину, яке знаходиться у місті Ізмаїлі. Тому мої розрахунки спрямовані показати виробничий стан на даному етапі і розглянути перспективи розвитку у подальшому. Починаю з аналізу ринку.

Аналіз попиту за попередні 3 роки вказує на те, що кожен рік існує потреба у додатковому обсягу продажів. Отримані дані дають можливість скласти прогноз виробництва продукції на наступні 5 років. Даний прогноз представлений у таблиці 1.

Розрахунок показує, що протягом всього робочого дня, який складає 14 годин, на одне посадочне місце приходить 2,7 основних блюда, що дає можливість за рахунок збільшення кількості поварів збільшити у середньому виробничу потужність у 2 рази. Кількість безалкогольних і алкогольних напоїв, які замовляються у день 2 шт. на 1 столик і має тенденцію до збільшення.

Запропонована продукція умовно поділена на два види: це основні блюда (як національної кухні, так и комплексні обіди) і салати і напої (безалкогольні і алкогольні).

Таблиця № 1.

Прогноз можливого обсягу продажу.

Виробнича потужність	2010р.	2011р.	2012р.	2013р.	2014р.
Кількість поданих основних блюд за рік роботи	75 552	77 143	76 430	77 592	78 869
Безалкогольні і алкогольні напої	8 762	8 804	8 850	8 912	8 954

Для визначення можливого рівня цін на продукцію, що випускається визначимо середній рівень цін на ринку України (див. табл. 2.).

Таблиця № 2.

Характеристика сучасного і прогнозного рівня цін на продукцію, що реалізується на внутрішньому ринку.

ВИД РИНКУ	Сучасний рівень цін	Прогнозний рівень цін в доларах США
	в грн.	в дол. США	2010 в дол. США	2011 в дол. США	2012 в дол. США	2013 в дол. США	2014в дол. США
1	2	3	4	5	6	7	8
Внутрішній (середній рівень цін на ринку України)	23	2,93	3,05	3,15	3,23	3,5	3,8

Можлива ціна на кожну в розрізі кожної асортиментної групи представлена в таблиці 4.

Можлива кількість продукції, що реалізується в таблиці 1. Розподіл продукції, що виробляється за асортиментними групами розглянемо в таблиці 3. У додатку Б зображене графік, який показує плановий обсяг і структура виробництва.

Таблиця № 3.

Плановий обсяг і структура виробництва.

Продаж	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2014 р.
Блюда національної кухні і комплексні обіди, грн	1 851 024	1 936 289,3	1 910 750	2 048 428,8	2 129 463
Безалкогольні і алкогольні напої, грн	113 906	117 093,2	123 900	146 156,8	153 113,4
Всього	1 964 930	2 053 382,5	2 034 650	2 194 585,6	2 282 576,4

Таблиця № 4.

Прогнозний рівень цін (середній)за минулі роки, виходячи із усіх блюд меню у розрізі асортиментних груп .

Асортиментні групи продукції	Одиниці виміру	Прогнозний рівень цін (грн.)
		2005	2006	2007	2008	2009
1	2	3	4	5	6	7
Блюда національної кухні і комплексні обіди	грн.	24,5	25,1	25	26,4	27
Безалкогольні і алкогольні напої	грн.	13	13,3	14	16,4	17,1

Розрахунок відвідувачів Бару «Тантал» за добу.

Розрахунок кількості споживачів прораховується за формулою №1:

N=PЧCЧX / 100% (1)

Де: N - Кількість споживачів за годину;

Р - Кількість місць у залі;

С - Відсоток завантаження у барі;

Х - Обертання одного місця за годину;

N=110Ч1,5Ч60% / 100% = 99 (чол./г.)

N=110Ч1,8Ч70% / 100% = 138 (чол./г.)

N=110Ч1,5Ч40% / 100% = 78(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч90% / 100% =148(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч70% / 100% =115(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч60% / 100% = 66(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч60% / 100% = 66(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч50% / 100% = 44(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч40% / 100% = 35(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч100% / 100% = 66(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч100% / 100% = 66(чол./г.)

N=110Ч1,5Ч70% / 100% = 30(чол./г.)

Графік відвідування бару «Тантал» зображується у додатку Б.

Таблиця № 5

Розрахунок кількості споживачів бару «Тантал».

Години: роботи	Обертання одного місця за годину . (Х)	Відсоток завантаження у барі .(%) (C)	Кількість місць у залі.(Р)	Кількість споживачів за годину . (N)
9.00-10.00	1,5	60	110	99
10.00-11.00	1,8	70	110	138
11.00-12.00	1,8	40	110	78
12.00-13.00	1,5	90	110	148
13.00-14.00	1,5	70	110	115
14.00-15.00	1,0	60	110	66
15.00-16.00	1,0	60	110	66
16.00-17.00	0,8	50	110	44
17.00-18.00	0,8	40	110	35
18.00-19.00	0,6	100	110	66
19.00-20.00	0,6	100	110	66
20.00-21.00	0,4	70	110	30
21.00-22.00	0,4	60	110	26
Итого посетителей	_	_	_	977

План доходів і витрат.

Дані розрахунки я проводжу за одним плановим роком на прикладі 2010 року.

Амортизація обчислювальної техніки, кондиціонера, мікрохвильової печі, міксера і чайника розраховувалася виходячи з того, що це обладнання є високотехнологічним і йому властиво швидке моральне старіння.

1) Термін придатності холодильника - 10 років.

Первісна вартість 1100 грн.,

Щорічні амортизаційні відрахування:

1 100 / 10 = 110 грн. на рік

2) Термін служби барной стійки - 10 років, первісна вартість становить 2 000 грн. Щорічні амортизаційні відрахування:

2 000/10 = 200 грн. на рік.

3) Термін придатності комп'ютера Pentium IІІ - 3 роки. Первісна вартість 3 500 грн., Щорічні амортизаційні відрахування складуть:

3 500 / 3 = 1166,6 грн. на рік.

4) Термін придатності кондиціонера - 6 років, первісна вартість становить 2 400 грн. Щорічні амортизаційні відрахування:

2 400 / 6 = 400 грн. на рік

5) Термін придатності плити - 10 років, первісна вартість становить 2 500 грн. Щорічні амортизаційні відрахування:

2 500 / 10 = 250 грн. на рік

6) Термін придатності мікрохвильової печі - 3 роки, первісна вартість становить 700 грн. Щорічні амортизаційні відрахування:

700 / 3 = 233,30 грн.

8) Термін придатності міксера, чайника, музичного центру - 3 роки, їх загальна первісна вартість становить 2100 грн. Щорічні амортизаційні відрахування:

2 100 / 3 = 700 грн.

9) Термін придатності меблів - 10 років, первісна вартість становить 7 000 грн. Щорічні амортизаційні відрахування:

7 000 / 10 = 700 грн.

РАЗОМ амортизаційні відрахування за рік складуть: 3 859,9 грн.

1) Чиста виручка розраховується як:

Чв. = Вр.пр.т. / ПДВ (2.)

2) Підсумкові змінні витрати розраховуються:

І.пр.з. = С.М. + Е.е. + П.п.з. (3.)

І.пр.з. - Разом перемінні витрати;

С.М. - Сировинні матеріали;

Е.е. - Електроенергія;

П.п.з. - Інші змінні витрати;

Таблиця № 6.

Розрахунок прибутку і збитків на підприємстві барного типу «Тантал».

Доходи і витрати по звичайних видах діяльності на 2010р	2010 р.
	За місяць (грн.)	За рік (грн.)
Виручка від продажу товарів, продукції, послуг	A	29 000	320 000
ПДВ (20%)	B	5 800	64 000
Чистий дохід	C	23 200	256 000
Змінні витрати:
Сировинні матеріали		1 350	16 200
Електроенергія		3 907	46 884
Інші змінні витрати		300	452
Разом змінні витрати	D	5 557	63 536
Постійні витрати:
Амортизація		321,7	3 859,9
Персонал		3 250	39 000
Оренда		3 350	40 200
Інші		1 560	18 720
Разом постійні витрати	E	8 481,7	101 779,9
Разом витрати	F	14 038,7	165 315,9
Балансовий прибуток	G = C - F	9 161,3	90 684,1
Податок на прибуток	H (30%)	1595	19870
Чистий прибуток	J = G - H	3722	46362

3) Інші постійні витрати розраховуються:

І.п.з. = Ам. + Перс. + Ар. + Пр. (4.)

І.п.з - Разом постійні витрати;

Ам .- Амортизація;

Перс - Персонал;

Ар. - Оренда;

Пр .- Інші;

4) Разом витрати розраховуються:

Іздр. = І.пр.з. + І.п.з. (5.)

Іздр. - Витрати;

І.пр.з. - Разом перемінні витрати;

І.п.з. - Разом постійні витрати;

5) Балансовий прибуток розраховується:

Б.пр. = Ч.в. - Іздр. (6.)

Б.пр. - Балансовий прибуток;

Ч.в. - Чиста виручка;

Іздр. - Витрати;

6) Чистий прибуток обчислюється як:

Ч.п. = Б.пр. - Н.пр. (7.)

Ч.п. - Чистий прибуток;

Б.пр. - Балансовий прибуток;

Н.пр. - Податок на прибуток;

Висновки по розрахункам:

Виходячи з даних моїх розрахунків можна стверджувати, що на підприємстві «Тантал» відлагоджено діє виробнича система це можна побачити у (таблиці № 6) де чистий прибуток за місяць складає 3 722 грн., а за рік складає 46 362 грн. і навіть за рахунок змінних і постійних витрат не виходе у мінуси; чистий прибуток достатньо високий, що і є показником високої виробничої системи. А також провела розрахунок можливих прогнозів виробництва продукції на наступні п'ять років, за рахунок минулих років. [див. табл. №1 - №4]. Невід'ємною частиною проведення аналізу виробничої системи на підприємстві «Тантал» є розрахунок кількості споживачів за годину, що дає можливість спостерігати зростання кількості клієнтів при удосконаленні виробничої системи.

ВИСНОВКИ

У заключенні можна зробити висновок про досягнення поставлених завдань при написанні моєї курсової роботи орієнтуючись на підприємство барного типу "Тантал", яким чином виглядає виробнича система на підприємстві такого типу.

Основним завданням моєї роботи було:

- Розкрити сутність виробничої системи;

- Класифікацію виробничої системи;

- Розглянути структуру виробничої системи;

- Визначити закони організації виробничих систем;

- Зробити розрахунки на прикладі підприємства барного типу «Тантал»;

- Розробити пропозиції до вирішення проблеми удосконалення виробничої діяльності бару, які більш детально описані у додатку В.

Визначила, що виробнича система є особливим класом систем, яка складається з таких елементів: працівників, засобів і предметів праці, а також інших елементів (технології, організації виробництва), що необхідні для функціонування системи.

Підприємство «Тантал» розглядається як виробнича система, тому що підрозділи підприємства виступають в ролі підсистем, які складаються з елементів різної ступені важкості (трудовий колектив, предмети і знаряддя праці).

При дослідженні виробничої системи на підприємстві барном типу невід'ємним етапом є розрахунки які допомагають побачити фінансовий стан підприємства і завдяки цьому розрахувати приблизно стан підприємства на майбутні роки, що стосується моєї курсової роботи то я орієнтувалась на минуле становище підприємства і розраховувала його стан на наступні роки за рахуванням стабільного становища у країні.

Таким чином поняття виробничої системи - це частина загальної системи підприємства, яка здатна самостійно або у взаємодії з іншими виробничими системами створювати продукцію або надавати послуги для задоволення потреб суспільства.

У кожному розділі курсової роботи я висвітлювала такі проблеми як:

Ш Поняття, класифікацію виробничої системи та її сутність. У цьому розділі я розписала визначення виробничої системи, за якими розрядами її класифікують, і вказала які ресурси виробничої системи використовуються підприємством «Тантал».

Ш Організація основних виробничих систем. Описала системну концепцію організації виробництва, структуру виробничої системи, а також розглянула поняття та види потужності виробничої системи підприємства барном бізнесу на основі нормативів.

Ш Вказала контрольні функції виробничої системи, а точніше особливості і властивості виробничих систем, описала закони організації виробничих систем, як виконується проектування виробничої системи підприємства «Тантал»

Ш У практичній частині я розраховувала: прогноз можливого обсягу продажу; плановий обсяг і структуру виробництва; кількість споживачів бару «Тантал»; плані доходів і витрат за формулами.

А що стосується підприємства яке я розглянула, то можу стверджувати, що виробнича система підлагоджена добре це проявляється у великому обсязі реалізованої продукції, великій прибутковості бару, підбір кваліфікованого персоналу, полу автоматизованому обладнанні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Котлер Ф. / «Основи маркетингу» / М., 1998р..

2. Гілберт А. / «Маркетингові дослідження». / - СПб; Пітер, 2001.

3. Маджар С. / «Міжнародний маркетинг» /: Пер. з англ. М. Міжнародні відносини, 1999.

4. Бідняк М.Н., Біліченко В.В. / Виробничі системи на транспорті/: теорія і практика. Монографія. - Вінниця. 2006. - 176 с.

5. Егупова Ю.А. / Организация производства на промышленном предприятии /К. - 2006р.

6. Морочковський І.М./ Управління процесами адаптації підприємницької структури до бізнес-середовищі/: Москва 2007 р.

7. Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Е.Б. / Сучасний економічний словник./ - 3-е изд., Доп. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 480 с.

8. Кожекин Г.Я., Синица А.М./ Организация производства: Учеб. пособие. -- Минск: Экоперспектива,/ 1998. -- 334 с.

9. Закон України « Про підприємництво» - від 17.03.1997

10. Файнгольд М.Л., Кузнецов Д.В. / Принціпі расчета производственной мощности и загрузки оборудования./ ВГПУ, 2002

Додаток А.

Плановий обсяг і структура виробництва.(грн./рік.).

Додаток Б.

Розрахунок кількості споживачів бару «Тантал».(чол./год.).

Додаток В.

Пропозиція удосконалення виробничої системи бару «Тантал».

Важливе значення в організації роботи будь-якого барного бізнесу має постійний пошук шляхів, подальше удосконалення виробничої структури підприємства громадського харчування у просторі.

Основні фактори розвитку виробничих системи є:

* постійне вивчення досягнень у сфері проектування і розвитку виробничих структур з метою адаптації і мобільності структури підприємства до нових досягнень у цій сфері і до нової продукції;

* оптимізація кількості і розмірів торгово-виробничих підрозділів підприємства;

* забезпечення раціонального співвідношення між основними і допоміжними підрозділами, оптимізація їх кількості і розмірів;

* раціональне планування підрозділів і генерального плану підприємства;

* забезпечення відповідності компонентів виробничої системи принципу пропорційності по виробничій потужності, прогресивності технологічних процесів, рівня механізації та автоматизації, кваліфікації кадрів;

* забезпечення відповідності структури виробництва принципу прямоточності технологічних процесів з метою скорочення тривалості проходження предметів праці;

* забезпечення відповідності рівня якості процесів у системі рівню якості "входу" в систему. Тоді і якість "виходу" системи буде високою;

* скорочення нормативного терміну використання основних фондів.

При розробці виробничої системи чи її удосконаленні важливе місце займає вибір технологічного процесу приготування напоїв, кондитерських і кулінарних виробів, визначення послідовності і змісту операцій, підбір відповідного технологічного оснащення, нормування витрат сировини і напівфабрикатів, а також часу приготування продукції, виявлення можливості механізації та автоматизації процесів, оформлення необхідної технологічної документації.

Один з можливих шляхів удосконалення виробництва - це його автоматизація. На сучасному етапі бару здійснюють перехід до більш автоматизованого виробництва, але багато хто не зробив ще навіть перший крок.

Автоматизація - це заміна людської праці на машинну. У барному бізнесі застосовують автоматизацію виконання окремих процесів або операцій на поточній лінії обробки сировини. Наприклад, є автомати: по випіканню пиріжків, пончиків; автоматизована поточна лінія по приготуванню січених м'ясних виробів, до складу якої входять дозатори, м'ясорубка, фаршмішалка, котлетоформовочна машина, пристрої, які забезпечують зв'язок між машинами, їх робота характеризується низьким рівнем відхилень, забезпечує необхідний рівень якості, високу продуктивність праці, заміняє монотонну працю людини.