Аналіз оборотних активів підприємств Тульчинського району

4

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та методологічні аспекти використання оборотних активів підприємства

1.1 Сутність, структура та призначення оборотних активів підприємства

1.2 Джерела формування оборотних активів підприємства

1.3 Методичні підходи до оцінювання ефективності використання оборотних активів підприємств

Розділ 2. Аналіз оборотних активів підприємств Тульчинського району

2.1 Характеристика промислових підприємств Тульчинського району

2.2 Оцінка оборотних активів підприємств Тульчинського району

2.3 Оцінка ефективності використання оборотних активів підприємств Тульчинського кого району

Розділ 3. Шляхи вдосконалення ефективності використання оборотних активів підприємств Тульчинського району

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Оборотні активи, що є основним елементом матеріальної бази процесу виробництва, істотно впливають на нього. Якщо виробництво забезпечене достатньою кількістю необхідних елементів оборотних активів, воно працює, як правило, ефективно. Ефективно в цьому разі використовуються й оборотні активи.

Встановлення на підприємствах необхідного складу та структури оборотних активів, визначення потреби в них та джерел їх формування, а також контроль за зберіганням та ефективністю їх використання називається організацією оборотних активів.

Організація оборотних активів повинна будуватися на таких принципах:

Ь створенні мінімального обсягу оборотних активів, що забезпечує неперервність процесу виробництва;

Ь раціональному розміщенні наявних оборотних активів за сферами відтворювального процесу в межах підприємства;

Ь формуванні та поповненні оборотних активів за рахунок власних та позикових джерел залежно від обсягів виробництва;

Ь створенні фінансових резервів;

Ь контролі за зберіганням та ефективним використанням оборотних активів.

Оборотні активи класифікують залежно від їх участі у кругообігу активів, методів планування та регулювання і джерел формування.

Залежно від участі в кругообігу оборотні активи поділяються на активи у сфері виробництва та у сфері обігу. Встановлення оптимального співвідношення оборотних активів, що перебувають у цих сферах, сприяє ефективнішому їх використанню.

Основним завданням даної курсової роботи є визначення ефективності використання оборотних активів на промислових підприємствах Тульчинського району і визначення шляхів вдосконалення ефективності використання оборотних активів на промислових підприємствах Тульчинського району

Розділ 1. Склад, структура, теоретичні та методологічні аспекти використання оборотних активів підприємства

1.1 Сутність, структура та призначення оборотних активів підприємства

Матеріальною основою будь - якого виробництва є засоби виробництва, які складаються із засобів та предметів праці, що беруть участь у створенні продукту. Але з огляду на відмінність у характері функціонування у процесі виробництва та способі перенесення вартості на створюваний продукт засоби праці набирають економічної форми позаоборотних активів, а предмети праці -- оборотних.

Активи являють собою ресурси, контрольовані підприємством, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносяться всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну, а також їх розміщення та використання. Згідно ПБО 2 Баланс і активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні активи.

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення господарської діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. У балансі активи підприємства розміщені у трьох розділах:

I розділ - необоротні активи;

II розділ - оборотні активи;

III розділ - витрати майбутніх періодів.

До необоротних активів належать: нематеріальні активи; незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість; відстрочені податкові активи; інші необоротні активи.

До оборотних активів належать: запаси (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари); векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, поступи 9 чиста реалізаційна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів); дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти (в національній валюті, в іноземній валюті); інші оборотні активи.

Кожне підприємство формує власну політику управління оборотними активами. Ця політика встановлює необхідну потребу в оборотних активах, визначає їх склад і структуру та джерела, з яких повинні фінансуватися ці активи. Політика управління оборотними активами є частиною загальної фінансової стратегії підприємства.

Рисунок 1 Кругообіг оборотного капіталу

Оборотні активи характеризуються відносно високою швидкістю їх обороту (власне, тому ці активи і називають оборотними). Кругообіг оборотного капіталу схематично можна зобразити так, як це показано на малюнку 1.

Розраховуючи коефіцієнти оборотності поточних активів, можна встановити, з якою періодичністю вкладені в операційну діяльність грошові кошти повертаються на підприємство. Якщо підприємство господарює ефективно, то його активи обертаються швидко і, проходячи всі стадії операційного циклу, приносять певний прибуток. На різних підприємствах швидкість обороту їхніх поточних активів є неоднаковою. На цей показник впливає: період кредитування підприємством покупців, час перебування сировини і матеріалів у запасах, тривалість виробничого циклу і період зберігання готової продукції на складі.

Для того, щоб відповісти на перше питання політики управління оборотним капіталом про те, який підтримувати рівень кожної категорії оборотних активів, треба спочатку проаналізувати склад і структуру цих активів (під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей); структура ж оборотних активів - це співвідношення між елементами в їх загальному обсязі). Структура поточних активів відображає специфіку операційного циклу підприємства. Для прикладу проаналізуємо склад і структуру оборотних активів умовного підприємства:

Рисунок 2 Склад і структура оборотних активів

Як видно з діаграми на мал. 2, значну частку в оборотних активах підприємства складає дебіторська заборгованість за товари відвантажені (39%), виробничі запаси і готова продукція разом - 33%, незавершене виробництво - 8%.

Виробничі запаси - це комплексна група, що включає сировину, основні матеріали, куповані напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети.

Векселі одержані - це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

Дебіторська заборгованість - це заборгованість покупців або замовників за продані товари чи надані послуги, заборгованість фінансових і податкових органів перед підприємством, сума нарахованих дивідендів, процентів чи роялті, що підлягають надходженню, тощо.

Поточні фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (окрім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Грошові кошти та їх еквіваленти - це кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Інші оборотні активи - це оборотні активи, які не можуть бути включені до наведених вище оборотних активів.

Оборотні активи підприємства у вартісній оцінці отримали на практиці назву оборотних засобів.

Оборотні засоби підприємства - це сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні виробничі фонди і фонди обігу з метою забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції [1, 193].

Оборотні кошти авансуються в оборотні фонди та фонди обігу, поєднання яких є економічною сутністю оборотних коштів, покликаних забезпечити безперервність усього процесу відтворення, в ході якого фонди обов'язково проходять усі стадії від виробництва до споживання.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва. Вони матеріалізуються в предметах праці (сировині, матеріалах, паливі та ін.) та частково в засобах праці у вигляді малоцінних швидкозношуваних предметах та втілюються у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виробництва, також вони представлені витратами майбутніх періодів, які необхідні для встановлення нового обладнання, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів та ін.

Інший елемент оборотних коштів - фонди обігу. Вони не приймають безпосередньої участі в процесі виробництва, їх призначення полягає в забезпеченні ресурсами процесу обігу, в обслуговуванні кругообігу засобів підприємства та досягненні єдності виробництва та обігу. Фонди обігу знаходять своє відображення в готовій продукції та грошових коштах.

Але під фондом в обліковому значенні необхідно розуміти такі категорії пасиву, яким в активі протиставляються засоби найрізноманітнішого призначення, закріплені за підприємством. До оборотних виробничих фондів належать виробничі запаси, незавершене виробництво, МШП, брак у виробництві, напівфабрикати, тварини на вирощуванні та відгодівлі, витрати майбутніх періодів, а до фондів обігу - готова продукція на складі, товари, грошові кошти, дебіторська заборгованість. Тобто оборотні кошти є фінансовою категорією, опосередковуючою ланкою між оборотним капіталом та оборотними фондами, фондами обігу, а в обліку - оборотними активами.



4

Рисунок 3 Склад оборотних активів підприємства

Практичне значення мають виявлення та оцінювання структури оборотних засобів підприємства. Функціонально-технологічна структура оборотних засобів характеризує відсоткове співвідношення часток оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Елементна структура оборотних засобів - це частка вартості окремих елементів оборотних засобів із їх загальної вартості на певну дату, виражена у відсотках. Знання і аналіз структури оборотних засобів на підприємстві мають дуже велике значення, тому що вона певною мірою характеризує фінансовий стан на той або інший момент роботи підприємства.

Окремо слід згадати про ліквідність оборотних активів. Ліквідність є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень капіталу в оборотні активи. Класифікація оборотних активів за ступенем їхньої ліквідності характеризує якість активів підприємства, які задіяні в операційному циклі підприємства. Завдання такої класифікації - виявлення тих поточних активів, можливість реалізації яких виглядає малоймовірною. Нижче наведена орієнтовна класифікація оборотних активів за ступенем їхньої ліквідності:

Високий (Кошти та їх еквіваленти, поточна дебіторська заборгованість, цінні папери, які враховуються у складі поточних фінансових інвестицій).

Середній (Товари, готова продукція; виробничі запаси, незавершене виробництво).

Низький (Сумнівна дебіторська заборгованість, застарілі виробничі запаси, готова продукція, що не користується попитом).

Поділ оборотних активів за імовірністю їх реалізації не є абсолютним і залежить від конкретної ситуації. Може скластися так, що готова продукція буде реалізована зі складу підприємства швидше за готівку, ніж наступлять терміни оплати дебіторської заборгованості за продукцію відвантажену раніше на умовах післяоплати. Тому для кожного підприємства і для кожного окремого періоду існує своє індивідуальне групування поточних активів за ступенем їх ліквідності (але кошти та їх еквіваленти завжди залишаються найбільш ліквідними активами). Отже, ефективне управління оборотним капіталом означає не тільки пошук і залучення додаткових джерел фінансування, але і раціональне їх розміщення в активах підприємства з огляду на ліквідність - не слід допускати надмірного збільшення частки активів із середнім і низьким ступенями ліквідності.

У цій статті подано загальні принципи формування політики управління оборотним капіталом підприємства. В наступних числах бюлетеню читачі зможуть прочитати про менеджмент найбільш вагомих і “болючих” елементів оборотного капіталу - дебіторської заборгованості і запасів.

Підсумовуючи різні підходи зазначимо, що оборотні активи, являють собою сукупність грошових коштів, вкладених у оборотні фонди та фонди обігу. Оборотні активи постійно обертаються у підприємницькій діяльності, використовуються протягом одного операційного циклу і повністю переносить свою вартість на вартість новостворюваної продукції. [2, 163]

1.2 Джерела формування оборотних активів підприємства

Оборотний капітал і оборотні кошти - взаємопов'язані поняття, проте вони не є аналогічними. Величина оборотного капіталу свідчить про те, наскільки основна діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Однак, за недостатністю власних, в обіг можуть бути залучені спеціально для цього позичені кошти (кредити), або кошти, призначені для погашення заборгованості з поточних зобов'язань, що є цілком нормальним.

Оборотний капітал розкриває процес пошуку джерел фінансування оборотних активів. З точки зору бухгалтерського балансу оборотний капітал - це перевищення оборотних активів підприємства над його короткотерміновими зобов'язаннями.

Джерела формування оборотних засобів підприємства - це фінансові ресурси підприємства, за рахунок яких вони створюються.

Згідно Господарського кодексу України ст.140 від 16.01.2003 р. № 436-IV джерелами формування майна суб'єктів господарювання є:

Ь Грошові та матеріальні внески засновників;

Ь Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);

Ь Доходи від цінних паперів;

Ь Капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

Ь Надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів, що належать їм, придбання майна інших суб'єктів.

Ь Кредити банків та інших кредиторів;

Ь Безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;

Ь Інші джерела не заборонені законом.

У процесі роботи додаткова потреба в оборотних засобах покривається, як правило, за рахунок власних фінансових ресурсів підприємства, основним з яких є прибуток.

Велике значення в джерелах формування оборотних засобів підприємства відіграють прирівняні до власних фінансових коштів, до яких належать стійкі пасиви.

Рисунок 4 Джерела формування оборотних засобів підприємства

Стійкі пасиви - це кошти, що юридично не належать підприємству, але постійно перебувають у господарському обігу і використовуються підприємствами.

До них належать:

Ь мінімальна заборгованість підприємства до резерву майбутніх платежів, тобто витрати, що належать до витрат виробництва, але які не застосовуються для безпосереднього виготовлення продукції;

Ь мінімальна заборгованість із заробітної плати та відрахування на соціальні заходи;

Ь тимчасово вільні кошти спеціальних фондів тощо.

Наприклад, мінімальна заборгованість із заробітної плати виникає тому, що між нарахуванням і виплатою заробітної плати існує розрив у часі. Так, якщо строки виплати заробітної плати встановлені 9 і 24 числа кожного місяця, а нарахування проводяться з початку місяця, то заробітна плата, нарахована за 9 днів, може бути використана як оборотні засоби.

До власних коштів підприємства прирівнюються також і асигнування з бюджету.

Позичені оборотні засоби підприємства - це тимчасово притягнуті кошти у вигляді короткотермінових кредитів банку на чітко визначений строк. Банк видає позики на кредитування сезонних запасів, під відвантажену продукцію (розрахункові документи в банках на інкасо та інші) з умовою повернення позики у визначений строк. За наданий кредит підприємство сплачує банку визначений процент.

До позичених коштів підприємства відносяться також притягнуті оборотні засоби через акціонування та кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість - це кошти, які не належать підприємству, але тимчасово знаходяться в його обігу, у тому числі це заборгованість підприємства своїм постачальникам.

Раціональне використання власних та позичених коштів дає змогу підприємствам не звертати особливої уваги на тимчасові труднощі і більш ефективно використовувати оборотні засоби.

1.3 Методичні підходи до оцінювання ефективності використання оборотних активів підприємств

Для підприємств України є важливим виявлення нагальних проблем обліку оборотних активів, що потребують вирішення, оскільки це сприяє забезпеченню формування достовірної, достатньо аналітичної інформації щодо оборотних активів для цілей управління. Крім того, важливе значення має контроль за збереженням та раціональним використанням в процесі виробництва оборотних активів.

Серед відомих науковців, які в своїх працях детально розглядали питання аналізу оборотних активів слід відзначити таких зарубіжних вчених як Велми Глен А., Сигел Дж., Шим Дж, Е.С. Хендріксен, а також вітчизняних Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Грабова, Ю.К. Гришкунайте, Н.В. Дубенко, А.Г. Загородній, А.Ш. Маргуліс та інших. Фінансовий аспект формування та використання оборотних активів висвітлені в працях І.А. Бланка, О.Д. Василика, проф. Н.В. Колчина, Д.С. Молякова та ін. Питання управління та контролю оборотних активів розглядають Л.В. Пан, Р.С. Сорока. Економічний аспект формування та використання оборотних активів висвітлені в працях А.Н. Бородавкіна, Крамаренко Г.О. та інших вчених.

Метою аналізу ефективності використання оборотних активів на підприємствах є проста і наочна оцінка динаміки їх розвитку, використання підприємствами ресурсів та фінансового стану.

Для проведення аналізу ефективності використання оборотних активів на підприємствах використовуватимемо такі загальновизнані методи:

1. Горизонтальний аналіз.

2. Вертикальний аналіз.

3. Аналіз із застосуванням коефіцієнтів.

Суть горизонтального аналізу полягає в порівняні показників оборотних активів попереднього і поточного року. При цьому здійснюється постатейне зіставлення показників і визначається абсолютна і відносна їх зміна. Оскільки, в даній курсовій роботі розраховуватимуться зміни у господарській діяльності підприємства не за два роки, а за декілька послідовних років, то застосуємо аналіз тенденцій розвитку (аналіз тренду), який є варіантом горизонтального аналізу. Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів, для розрахунку яких значення базисного року приймається за 100 %, і відповідно до цього розраховуються індекси для інших років.

На відміну від горизонтального, що показує динаміку показників оборотних активів за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури оборотних активів. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки (загальний обсяг оборотних активів підприємства, загальний обсяг запасів, загальний капітал підприємств тощо). За допомогою цього методу аналізу з'ясуємо, яку частку у групі (або підгрупі) становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємств.

Метод аналізу за допомогою коефіцієнтів полягає в тому, що оцінку ефективності проводять за допомогою коефіцієнтів, розрахованих за статистичними даними діяльності підприємств. Цим способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність.

Ефективність використання оборотних активів підприємств можна також визначити за допомогою ряду коефіцієнтів, до яких відносять:

Коефіцієнт оборотності активів, розрахований за формулою:

Кт=. (1.1)

Даний показник характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує, скільки отримано чистої виручки на одиницю коштів, інвестованих у активі. Чисельно цей показник дорівнює фондовіддачі оборотних засобів. Позитивним для діяльності підприємств є збільшення цього показника.

1. Коефіцієнт завантаженості, розрахований за формулою:

Коб=. (1.2)

Даний показник характеризує, яка вартість оборотних засобів припадає на одну гривню вартості реалізованої продукції, що є також фондомісткістю одиниці продукції. Цей показник обернений до коефіцієнта оборотності. Чим менша ця величина, тим ефективніше використовуються оборотні засоби підприємства.

2. Коефіцієнт оборотності обігових коштів, який розраховується за формулою:

Коб=. (1.3)

Даний показник показує, скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів. Позитивними змінами для підприємств вважають збільшення цього коефіцієнта.

3. Період одного обороту обігових коштів, розрахований за формулою:

Чоб=, (1.4)

де Коб - коефіцієнт оборотності обігових коштів.

Даний показник показує середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. Позитивною тенденцією для підприємств є зменшення цього показника.

4. Коефіцієнт оборотності запасів, який показує кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси. Коефіцієнт оборотності розраховується за формулою:

Ко.з=. (1.5)

Позитивними змінами для підприємств вважають збільшення цього коефіцієнта.

5. Період одного обороту, розрахований за формулою:

Чз=; (1.6)

де Ко.з - коефіцієнт оборотності запасів.

Даний показник відображає період, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Позитивною для підприємства є тенденція до зменшення цього показника, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва та не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

6. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, розрахований за формулою:

Кд.з=. (1.7)

Даний показник показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. Позитивною тенденцією є збільшення даного коефіцієнта.

7. Коефіцієнт оборотності власного капіталу, розрахований за формулою:

Кв.к=. (1.8)

Даний показник показує, скільки чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу. Позитивною тенденцією для підприємств є збільшення даного показника.

8. Коефіцієнт оборотності готової продукції, розрахований за формулою:

Кг.п=. (1.9)

Даний показник показує, у скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції. Позитивною тенденцією для підприємства є збільшення цього показника.

9. Власні оборотні кошти (робочий, функціонуючий капітал), розрахований за формулою:

Pк= оборотні активи - короткострокові зобов'язання (1.10)

Даний показник показує обсяг оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Наявність власних оборотних коштів означає не лише здатність платити поточні зобов'язання, але й можливість розширити виробництво. Позитивним для підприємства є збільшення цього показника.

10. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами, розрахований за формулою:

Кз.в.к=. (1.11)

Даний коефіцієнт показує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Позитивною тенденцією є збільшення цього показника, а рекомендоване його значення - більше 0,1-0,2.

11. Маневреність капіталу, розрахований за формулою:

Мр.к=. (1.12)

Даний показник показує частку запасів у власних обігових коштах, що обмежує свободу маневру власними коштами. Позитивною для підприємств є тенденція до зменшення даного показника. Збільшення запасів призводить до уповільнення оборотності оборотних коштів, а в умовах інфляції - до залучення дорогих кредитів, що зменшує платоспроможність підприємств.

12. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів, розрахований за формулою:

Кзаб=. (1.13)

Даний коефіцієнт показує, наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Позитивним для підприємств є збільшення даного показника.

13. Коефіцієнт покриття запасів, розрахований за формулою:

Кп.з= (1.14)

Даний показник показує, скільки власних коштів і довгострокових зобов'язань припадає на одиницю коштів, вкладених в запаси. Позитивною тенденцією є збільшення даного показників.

14. Рентабельність оборотних активів (коефіцієнт «прибуток / актив»), розрахованого за формулою:

Ра=. (1.15)

Даний показник характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Позитивною тенденцією вважають ріст даного показника.[3, 256]

Висновки до розділу 1

В результаті виконання теоретичного розділу було проаналізовано поняття оборотних активів, їх склад і структура, а також цільове призначення. Таким чином, оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Оборотні активи є матеріальною основою будь - якого виробництва. Так, наприклад до оборотних активів належать: запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за послуги, за товари, роботи, первісна вартість, дебіторська заборгованість за розрахунками, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи.

Розділ 2. Аналіз оборотних активів підприємств Тульчинського району

2.1 Характеристика промислових підприємств Тульчинського району

Район розташований в південно-східній частині Вінницької області, яка у фізико-географічному відношенні належить до лісостепової зони, в південній частині Подільського плато, переважно вздовж річок Південний Буг та Сільниця.

Адміністративним центром району є м. Тульчин, віддалене від обласного центру (м. Вінниця) на 80 км.

Загальна протяжність автомобільних шляхів по району складає 406,7 км. В районі знаходиться 3 залізничних станції. Загальна довжина лінії залізниць близько 55 км. Є три залізничні станції: Журавлівка, Юрківка, Кирнасівка.

Територія району становить 1124 кв. км, або 4,3% до загальної площі Вінницької області. Загальна площа водного басейну становить 2402 га. Лісові площі становлять 19205 га, переважно дубово-грабові ліси. На території району існує 13 заповідних об'єктів площею 877,02 га, один із них загальнодержавного значення (582 га) і 12 місцевого значення.

На території району розташовані значні запаси корисних копалин: граніт - 21,8 га, глина - 15,8 га, пісок - 60 га.

У адміністративному складі району 1 місто, 2 селища міського типу, 48 сільських населених пунктів.

Основною галуззю промислового виробництва є харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Підприємствами цієї галузі вироблено 98% від усієї продукції району.

Лідером виробництва є ВАТ “Тульчинський маслосирзавод”. Підприємством в 2006 році вироблено 34,248 тис. тонн масла, 2359,6 тонн сиру, 200,7 тонн казеїну на суму 274,4 млн. грн., або 62,1% від загальних обсягів району. Підприємство домінує не тільки у виробництві, але й у залученні інвестицій (за 9 місяців поточного року інвестовано 3 млн. 964 тис. грн..)

Стабільно працювали: ТОВ “Тульчинм'ясо”, ВАТ „Тульчинський хлібокомбінат”, РСТ, ТОВ „Діана”.

В районі працюють ТОВ "Кирнасівкацукор”, ТОВ "Панська долина”, ВАТ "Тульчинська швейна фабрика”, ТОВ "Тульчинський Агромаш”, ТОВ,,Шпиківський ДОЗ”, ТОВ "Тульчинський консервний завод". Завод був заснований в 1927 році на базі млина в м. Тульчині.

Сучасна історія ТОВ "Тульчинський консервний завод" розпочинається в квітні 2005 року, після заснування нового підприємства.

На сьогоднішній день завод входить до складу лідерів підприємств, що виготовляють плодоовочеву консервацію у Вінницькій області. Завод динамічно розвивається та нарощує обсяги виробництва, крім того, виводить на ринок нові види продукції. Продукція ТОВ "Тульчинський консервний завод" переважно експортується до Російської Федерації.

На підприємстві функціонують фруктово - та овочевоконсервний цехи. В цеху встановлено лінії натуральних фруктових компотів, варення, джему, повидла, лінія овочевих маринадів, ікри кабачкової та баклажанної, соусу і соку томатного. В 2006 році проведена реконструкція основних потужностей, заміна старого обладнання, що в свою чергу дасть можливість нарощувати обсяги виробництва. Вдалося зберегти кваліфікований персонал, а з ним і найкращі традиції підприємства.

Вся продукція ТОВ "Тульчинський консервний завод" сертифікована, як в системі Укрсепро, так і в системі Російського Держстандарту та відповідає діючій нормативній документації і потребам споживачів.

ТОВ "Тульчинський консервний завод" є власником і офіційним представником торгової марки "Дедушка Тульчин" в Україні та Російській Федерації. Продукція заводу користується попитом, крім того, в квітні 2006 року на виставці "Напої. Продукти. Упаковка-2006. Пивна справа-2006", що проходила в м. Єкатеринбурзі, продукція підприємства отримала золоту медаль та відповідний диплом в номінації "За високу якість продукції".

Сільськогосподарський комплекс район має зерново-буряковий напрямок з розвинутим м'ясомолочним тваринництвом.[4]

2.2 Оцінка оборотних активів підприємств Тульчинського району

Основна мета аналізу -- вчасне виявлення й усунення недоліків керування оборотним капіталом і віднайдення резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання.

Аналізуючи структуру оборотних активів, слід мати на увазі, що стабільність фінансового стану значною мірою залежить від оптимального розміщення засобів за стадіями процесу кругообігу: постачання, виробництво і збут продукції. Обсяги вкладення капіталу в кожну стадію кругообігу залежать від галузевих і технологічних особливостей підприємств. Так, для підприємств з матеріаломістким виробництвом потрібне значне вкладення капіталу у виробничі запаси, для підприємств із тривалим циклом виробництва -- у незавершене виробництво і т. д.

За характером участі в операційному процесі розрізняють оборотні активи у сфері виробництва (запаси) і сфері обігу (дебіторська заборгованість, готівка).

За періодом функціонування оборотні активи складаються з постійної і змінної частин, тобто із залежної і не залежної від сезонних коливань обсягів діяльності підприємства.

Залежно від ступеня ризику вкладення капіталу розрізняють оборотні активи:

Ь з мінімальним ризиком вкладень (кошти, короткострокові фінансові вкладення);

Ь з малим ризиком вкладень (виробничі запаси за винятком залети них, залишки готової продукції за винятком тих, що не мають попиту, незавершене виробництво);

Ь з високим ризиком вкладень (сумнівна дебіторська заборгованість, залежані запаси, готова продукція, що не має попиту).

Проаналізуємо структуру оборотних активів по підприємствах Тульчинського району (Таблиця 1).[5, 90]

Таблиця 1 Структура оборотних активів по підприємствах Тульчинського району (у %)

Показник	2006	2007	2008
Товарно - матеріальні цінності	28,5	30,1	30,8
Дебіторська заборгованість	61,2	57,9	58,6
Поточні фінансові інвестиції	1,3	2,8	1,8
Грошові кошти	5,0	4,7	4,6
Інші оборотні активи	4,0	4,5	4,2
Усього	100,0	100,0	100,0

Аналізуючи дані з Додатку А, видно, що починаючи з 2006 до 2008 рр. виробничі запаси зменшилися з 63198 тис. грн. (у 2006) до 20602 тис. грн. (у 2008). Поточні біологічні активи, незавершене виробництво і готова продукція показують аналогічну тенденцію. Проте товари зросли з 6506 тис. грн. (у 2006) до 5074 тис. грн. (у 2008). Дебіторська заборгованість і грошові кошти у 2008 році в порівнянні з 2006 роком - зросли.

Проаналізувавши дані можна зробити висновок про те, що запаси зменшились, а дебіторська заборгованість зросла. Основною причиною цього, на мою думку, є неефективна політика щодо використання оборотних активів, що вони є на підприємствах району, до того ж падінню ще й сприяла світова економічна криза, яка негативно вплинула на стан економіки нашої країни.

Далі проаналізуємо динаміку структури оборотних активів підприємств Тульчинського району. Всі дані наведено в Додатку Б.

З даних Додатку Б видно, що запаси з 2006 року по 2008 рік зменшились з 33,4 до 7,8 %, хоча товари виросли з 1,9 до 2,4 відповідно. Збільшилась кількість грошових коштів з 1,6% (у 2006) до 2,6% (у 2008).

В 2006 році в порівнянні з 2008 роком, дебіторська заборгованість зросла майже в 2 рази з 23,9 до 40,2 відповідно. З отриманих даних можемо зробити висновок, що стан підприємств Тульчинського району є не найкращим. Причиною цьому може бути як і неефективна внутрішня політика, так і світова економічна криза, що виникла в 2008 році.

2.3 Оцінка ефективності використання оборотних активів промислових підприємств Тульчинського району

Як вже було вище зазначено, залежно від участі в кругообігу оборотні активи поділяються на активи у сфері виробництва та у сфері обігу. Встановлення оптимального співвідношення оборотних активів, що перебувають у цих сферах, сприяє ефективнішому їх використанню. Разом з тим що більша питома вага оборотних активів у сфері виробництва та менша у сфері обігу, то ефективніше вони використовуються. К. Маркс, вважав активи у сфері обігу бездіяльною частиною і зазначав "...що менша остання порівняно з усім капіталом, то за інших рівних умов, більший прибуток".

Отже, важливим напрямком підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах є вдосконалення їх розподілу за стадіями кругообігу, зниження питомої ваги фондів обігу.

Особливість функціонування оборотних засобів полягає в тому, що в процесі виробництва вони не споживаються, а авансуються. Отже, авансовані оборотні засоби на початку кругообігу, пройшовши всі його стадії, завершують кругообіг за вартістю в незмінній кількості. Тому для оцінки ефективності функціонування оборотних засобів застосовують власні, специфічні показники, характеризують швидкість, з якою оборотні засоби проходять етапи кругообігу.

За даними Головного управління статистики у Вінницькій області, побудуємо таблицю

Показник	Наявність коштів, тис. грн.
	2006	2007	2008
Собівартість реалізації	543621	554971	575979
Середні запаси	8094,8	9445,1	12056,5
Загальний обсяг реалізації продукції	217067	217067	22522
Середня дебіторська заборгованість	21730,7	15788,5	35708,6
Чиста виручка	382660	486910	662099
Власний капітал	78112	85823	93029
Готова продукція	24026	22658	17115
Власні обігові кошти	102650	137115	162322
Оборотні активи	205112	211795	255628
Запаси	101128	85211	49619
Чистий прибуток	124659	458639	662099
Активи	178112	211795	255628

Використовуючи дані таблиці розрахуємо основні показники ефективності використання оборотних активів на підприємствах Тульчинського району:

За формулою 1.5 розрахуємо кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси, відповідно за 2006, 2007 та 2008 роки і проаналізуємо, яка частина оборотних коштів була інвестована у запаси:

1) Ко.з=;

За 2006 рік: Ко.з==67,1

За 2007 рік: Ко.з==58,7

За 2008 рік: Ко.з==47,7

За проаналізований період частка оборотних активів, вкладених у запаси, скорочувалася. У 2007 році порівняно із 2006 відбулося певне скорочення на 8,4 а у 2008 році цей показник зменшився порівняно із 2007 роком на 11. Така тенденція є негативною для підприємств району.

Використовуючи формулу 1.6, розрахуємо період одного обороту, протягом якого запаси трансформуються в кошти, відповідно за 2006, 2007 та 2008 роки:

2) Чз=;

За 2006 рік: Чз==5,3

За 2007 рік: Чз==6,1

За 2008 рік: Чз==7,5

З розрахунків видно, що період одного обороту в 2008, 2007 рр. є більшими ніж в 2006 році.

Використовуючи формулу 1.7 розрахуємо оборотність дебіторської заборгованості:

3) Кд.з=;

За 2006 рік: Кд.з==9,9

За 2007 рік: Кд.з==13,7

За 2008 рік: Кд.з==6,3

Використовуючи коефіцієнт 1.8 розрахуємо оборотність власного капіталу:

4) Кв.к=

За 2006 рік: Кв.к==15,9

За 2007 рік: Кв.к==5,6

За 2008 рік: Кв.к==7,1

Використовуючи коефіцієнт 1.9 розрахуємо оборотність готової продукції:

5) Кг.п=

За 2006 рік: Кг.п==18,6

За 2007 рік: Кг.п==21,4

За 2008 рік: Кг.п==7,7

Використовуючи коефіцієнт 1.11 розрахуємо абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти:

6) Кз.в.к=

За 2006 рік: Кз.в.к==0,5

За 2007 рік: Кз.в.к==0,6

За 2008 рік: Кз.в.к==0,6

Використовуючи коефіцієнт 1.13 розрахуємо коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів:

7) Кзаб=

За 2006 рік: Кзаб ==1,01

За 2007 рік: Кзаб ==1,6

За 2008 рік: Кзаб ==3,27

Використовуючи коефіцієнт 1.15 розрахуємо рентабельність оборотних активів:

8) Ра=

За 2006 рік: Ра ==0,6

За 2007 рік: Ра ==2,1

За 2008 рік: Ра ==2,5 [6, 326]

Висновки до 2 розділу

В даному розділі була розглянута коротка характеристика Тульчинського району і його промислових підприємств. Також був проведений вертикальний і горизонтальний аналіз, з допомогою яких був проведений аналіз динаміки структури оборотних активів і аналіз динаміки складу оборотних активів підприємств Тульчинського району. Також відповідно до цього було сформовано відповідні висновки. Беручи за основу дані щорічника було розраховано основні показники ефективності використання оборотних активів на підприємствах Тульчинського району. Також було проаналізовано, оцінку ефективності використання оборотних активів підприємств Тульчинського району, і доведено, що для оцінки ефективності використання оборотних засобів застосовують певні показники такі як коефіцієнт оборотності; коефіцієнт завантаження; рентабельність, а для зростання ефективності ? відповідні способи наприклад оптимізація виробничих запасів і незавершеного виробництва; скорочення тривалості виробничого циклу; покращання організації матеріально-технічного забезпечення.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення ефективності використання оборотних активів підприємств Тульчинського району

Оборотні активи, що є основним елементом матеріальної бази процесу виробництва, істотно впливають на нього. Якщо виробництво забезпечене достатньою кількістю необхідних елементів оборотних активів, воно працює, як правило, ефективно. Ефективно в цьому разі використовуються й оборотні активи.

Встановлення на підприємствах необхідного складу та структури оборотних активів, визначення потреби в них та джерел їх формування, а також контроль за зберіганням та ефективністю їх використання називається організацією оборотних активів.

Організація оборотних активів повинна будуватися на таких принципах:

Ь створенні мінімального обсягу оборотних активів, що забезпечує неперервність процесу виробництва та обігу, а також їх ефективне використання;

Ь раціональному розміщенні наявних оборотних активів за сферами відтворювального процесу в межах підприємства;

Ь формуванні та поповненні оборотних активів за рахунок власних та позикових джерел залежно від обсягів виробництва;

Ь створенні фінансових резервів;

Ь контролі за зберіганням та ефективним використанням оборотних активів.

Оборотні активи класифікують залежно від їх участі у кругообігу активів, методів планування та регулювання і джерел формування. [7, 201]

Залежно від участі в кругообігу оборотні активи поділяються на активи у сфері виробництва та у сфері обігу. Встановлення оптимального співвідношення оборотних активів, що перебувають у цих сферах, сприяє ефективнішому їх використанню. Разом з тим що більша питома вага оборотних активів у сфері виробництва та менша у сфері обігу, то ефективніше вони використовуються. К. Маркс, вважав активи у сфері обігу бездіяльною частиною і зазначав "...що менша остання порівняно з усім капіталом, то за інших рівних умов, більший прибуток".

Проаналізувавши стан оборотних активів на підприємствах Тульчинського району вважаємо, що важливим напрямом поліпшення використання обігових коштів є раціональне використання матеріальних ресурсів, зниження матеріаломісткості продукції. Для цього є різні шляхи, головні з яких:

Ь застосування соціально - економічних стимулів поліпшення використання матеріальних ресурсів;

Ь підвищення коефіцієнта використання матеріалів;

Ь комплексне використання сировини і відходів виробництва;

Ь підвищення якості сировини, матеріалів і готової продукції;

Ь удосконалення конструкцій виробів;

Ь удосконалення виробничих процесів;

Ь економічно обґрунтований вибір сировини;

Ь впровадження нової прогресивної технології тощо.

Отже, важливим напрямком підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах є вдосконалення їх розподілу за стадіями кругообігу, зниження питомої ваги фондів обігу.

Висновки

В даній роботі була розкрита сутність, структура та призначення оборотних активів підприємства, а також джерела їх формування. З даної роботи зрозуміло, що оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

В курсовій роботі були проведені вертикальний і горизонтальний аналіз, з допомогою яких був проведений аналіз динаміки структури оборотних активів і аналіз динаміки складу оборотних активів підприємств Тульчинського району. Також відповідно до цього було сформовано відповідні висновки. Беручи за основу дані щорічника було розраховано основні показники ефективності використання оборотних активів на підприємствах Тульчинського району. Також було проаналізовано, оцінку ефективності використання оборотних активів підприємств Тульчинського району, і доведено, що для оцінки ефективності використання оборотних засобів застосовують певні показники такі як коефіцієнт оборотності; коефіцієнт завантаження; рентабельність, а для зростання ефективності ? відповідні способи наприклад оптимізація виробничих запасів і незавершеного виробництва; скорочення тривалості виробничого циклу; покращання організації матеріально-технічного забезпечення.

Також були вказані і шляхи вдосконалення ефективності використання оборотних активів на промислових підприємствах Тульчинського району, що і було основним завданням даної курсової роботи.

Список літератури

1. Круш П.В., Клименко О.В., Подвігіна В.І., Гулевич В.О. Капітал, основні та оборотні засоби підприємства: Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2008.-328с.

2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебник. - К.: Ника-Центр, 1999. - 527 с.

3. Основи мікроекономіки: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп., К.: Знання - Прес, 2007. - 579 с.

4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Тульчинський_район

5. Статистичний щорічник Вінниччини 2008., за ред. Ігнатова С.Н., 2009. - 632 с.

6. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Підруч.: Переклад з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.

7. Довідник з бухгалтерського обліку. - Ужгород: ІВА, 2000. - 353 с.

8. Нікбахт Е., Гроппеллі Дж. Фінанси: Переклад з англ. - К.: Основи, 1993. - 384 с.

9. Стоянова С.Е. Финансовый менеджмент: Учебник. - М: Перспектива, 1999. - 655 с.

10. «Круглий стол» № 2 за листопад 2002 р.

11. Економіка підприємства: Підручник/ За ред. С.Ф. По кропивного. - Вид. 3 - тє, без змін. - К.: КНТЕУ, - 528 с.

12. Посібник з переходу на нову систему бухгалтерського обліку. - 2000. - 300 с.

13. Рудницький В. Методологія і організація аудиту. -- Тернопіль: Економічна думка, 1998. -- 192 с.