Зайнятість та безробіття в Україні в умовах фінансово-економічної кризи

Реферат на тему:

"Зайнятість та безробіття в Україні в умовах фінансово-економічної кризи"

Київ 2010

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до законодавства розрізняють такі види забезпечення громадян які втратили роботу та визнані безробітними в службі зайнятості:

· Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

· Допомога по частковому безробіттю;

· Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

· Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

На сьогоднішній день, мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 360 грн., а для осіб які визнані у встановленому порядку безробітними і які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 500 грн.

Одним із основних завдань державної служби зайнятості є сприяння у працевлаштуванні громадян. Відповідно до законодавства України підходящою роботою вважається:

1. Для громадян, які втратили роботу і заробітну плату (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає їхній освіті, професії (спеціальності), кваліфікації, доступності послуг транспортного обслуговування, встановленій рішеннями місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який громадянин мав за попереднім місцем роботи, з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідній сфері економічної діяльності в регіоні за минулий місяць.

При пропонуванні підходящої роботи працівниками центрів зайнятості враховуються попередня діяльність громадянина, тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, вік, досвід, а також стан ринку праці.

2. Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, у тому числі безпосередньо на робочому місці у роботодавця, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, - робота за професією, яку вони мали за останнім місцем роботи, або робота, що потребує попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням державної служби зайнятості.

3. Для громадян, які працювали не за основною професією понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією може бути підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці у відповідних працівниках.

4. У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією протягом шести місяців підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці у відповідних працівниках.

5. У разі зміни громадянином професії за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота і за новою, і за попередньою професією за останнім місцем роботи.

6. Підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їхніх професійних навичок, знань, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та з урахуванням побажань інваліда.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створена державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з:

Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.

2. Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно.

3. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

4. У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

5. Оподаткування діяльності підприємств та організацій, що входять до складу державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до законодавства України.

6. Діяльність, пов'язана з посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном, провадиться лише на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. У разі провадження зазначеної діяльності без ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені кошти спрямовуються до Державного бюджету України.

В сучасних умовах діяльність служби зайнятості спрямована за забезпечення зростання зайнятості населення та зниження рівня безробіття в Україні. Адже в умовах кризи рівень безробіття досяг неймовірно високого рівня. Тому у центрах зайнятості безробітним пропонуються різні види послуг які мають допомогти їм у пошуку роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

В умовах ринкової економіки, коли право на працю реалізується не через соціальні гарантії, а через особисту ініціативу, проблема зайнятості набуває особливої гостроти. Ефективним шляхом її вирішення є опанування професією, яка б постійно мала попит на ринку праці.

Ринок праці в Україні сьогодні потребує перш за все робітничих спеціальностей: водіїв, слюсарів, будівельників, електромонтерів. Професійно-технічна освіта стає дедалі престижнішою. Переваги навчання у професійно-технічних закладах очевидні - за півтора-три роки можна опанувати відразу кілька професій. Учні, які приходять до професійно-технічних закладів освіти після дев'ятого класу, окрім диплома, отримують атестат про повну загальну середню освіту. А це актуально зараз, коли в школах запровадили 12-річне навчання. Дедалі більше учнів не хочуть гаяти час за шкільною партою до 19 років. Тим більше, що за цей час можна здобути професію.

Також пропонуються різні види громадських робіт, тимчасових робіт, створюються дотаційні робочі місця на підприємствах за кошти служби зайнятості, встановлюються квоти та броня на підприємствах, що дає змогу забезпечити роботою окремі категорії громадян які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці, або які потребують соціального захисту.

Актуальним на сьогоднішній день є залучення громадян до самозайнятості. Одним із найефективніших шляхів зайнятості сільського населення є розвиток сфери послуг на селі. Як свідчить досвід європейських держав, однією із перспективних із них є туристичні послуги (сільський туризм). Розвиток сільського туризму можна розглядати як шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів.

Останнім часом все більшого розвитку набуває сільський туризм, як одна із форм самозайнятості. Сільський туризм - невикористана можливість українського села, вид підприємницької діяльності, форма відпочинку у сільській місцевості. Як показує практика, сім'я, яка починає працювати у сфері зеленого туризму, не лише вирішує проблему зайнятості, вона сприяє створенню нових додаткових робочих місць: у сфері торгівлі, розваг, транспортного обслуговування тощо. Популяризація та поширення сільського туризму зменшить соціально - економічну напругу та навантаження на держбюджет.

З метою залучення незайнятого та зайнятого населення до організації сільського туризму центрами зайнятості проводиться інформаційно - роз'яснювальна, профорієнтаційна робота.

З метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці Кабінетом Міністрів України і місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування розробляються річні та довгострокові державна і територіальні програми зайнятості населення.

Державна і територіальні програми зайнятості населення спрямовані на:

а) сприяння розвиткові на структурній перебудові економіки, створенню умов для направлення вивільнюваних працівників у першу чергу на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі народного господарства;

б) запобігання розвиткові безробіття і його скорочення шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств і організацій у створенні додаткових робочих місць, переважно з гнучкими формами зайнятості;

в) поліпшення системи відтворення робочої сили у поєднанні з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;

г) захист безробітних та їх сімей від негативних наслідків безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

д) формування матеріальної, кадрової, інформаційної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;

е) заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості;

є) сприяння створенню нових робочих місць для засуджених за межами установ виконання покарань;

ж) сприяння суспільно корисній зайнятості засуджених безпосередньо на підприємствах установ виконання покарань шляхом здійснення заходів інвестиційної політики.

У 2010 році завдяки наполегливій роботі працівників служби зайнятості вдалося збільшити рівень зайнятості населення. Проте ще багато над чим потрібно працювати, аби досягти принаймні того рівня зайнятості який був до фінансово-економічної кризи. Існує велика проблема працевлаштування осіб передпенсійного віку, жінок, випускників та ряду інших категорій громадян. Як би не було прикро, але ми щодня зіткаємося з недотриманням законодавства коли звертаємось до роботодавців при пошуку роботи. Так, широко поширені прийом на роботу без оформлення, виплата заробітної плати "у конвертах", та інше.

За даними Державної служби зайнятості України станом на 1 червня 2010 року на обліку в центрах зайнятості України перебувало 434,7 тис. незайнятих громадян. Серед них: 243,8 тис. осіб складали жінки; 190,9 тис. осіб - чоловіки; 169,8 тис. осіб - молодь; 46,0 тис. осіб - вивільнені працівники; 88,7 тис. - особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Статус безробітного мали 419,4 тис. осіб. Із загальної чисельності безробітних 156,6 тис. осіб проживали у сільській місцевості (262,8 тис. - у містах).

Станом на 1 червня 2010 року кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості становила 80,2 тис., у тому числі: для робітників - 37,2 тис., для службовців - 28,8 тис., та 14,2 тис. - для осіб, які не мають спеціальної підготовки. Найпопулярнішими професіями, на які сьогодні є попит, є професії висококваліфікованих робітників - слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, кухарів, продавців та інших представників робітничих професій. Мають попит фахівці з високим рівнем кваліфікації, топ-менеджери, а також економісти, лікарі, бухгалтери, юристи з відповідним досвідом роботи.

Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості у січні-травні 2010 року, становила 305,5 тис. осіб; проходили професійне навчання 95,6 тис. безробітних; в оплачуваних громадських роботах взяли участь 133,2 тис. незайнятих осіб.

Під час публічного представлення звіту про виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття за 2009 рік директор Державного центру зайнятості - керівник виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття Володимир Галицький повідомив основні напрямки та стратегії діяльності служби зайнятості. Так у 2010 році планується що мінімальна гарантована державна допомога по безробіттю буде збільшена до 700 гривень.

За його словами, підвищення виплати з безробіття є одним з пріоритетів для Державного центру зайнятості. Проте соціальна допомога та соціальна політика - це те, що може собі дозволити реальна економіка й реальна держава.

"Розмір допомоги повинен бути обмежений. Якщо людина отримує допомогу по безробіттю 8000 гривень - її не виженеш працювати. Тому, виконуючи рекомендації Міжнародної організації праці, ми прийняли рішення про поступове збільшення допомоги по безробіттю. До грудня 2010 мінімальна допомога буде становити 75% від прожиткового мінімуму і складе 700 гривень", - повідомив Галицький.

Що стосується інших пріоритетів, Галицький відзначив реалізацію засад програми соціально-економічного розвитку країни. Зокрема, створення власної бази професійного перенавчання для дорослого населення під зростаючі потреби роботодавця.

За його словами, на сьогоднішній день у центрі зайнятості ніде перенавчати доросле населення, немає бази, яка б виконала трудовий ресурс і задовольняла б запити роботодавця.

Ще одним напрямком роботи Державного центру зайнятості в 2010 році стане відновлення одноразової допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю.

На сьогоднішній день ринок праці більш інертний, ніж інші сфери. Тому наслідки кризи будуть тривати не менше 2,5-3 років. Зростання реальної економіки не забезпечує ту зайнятість, яка була в докризовий період: У 2010 році служба зайнятості продовжує реалізацію антикризового законодавства. І, за результатами квітня, є чітка тенденція зниження напруженості на ринку праці та зниження рівня безробіття. Це пов'язане не тільки з сезонними коливаннями, але і з тим, що ожили металургійна, хімічна, будівельна галузі. Однак є реальні ризики й реальні загрози, тому розслаблятися не варто. Наслідки кризи за прогнозами експертів будуть тривати не менше 2,5-3 років.

У зв'язку з цим слід зазначити, що вкрай важливо уникнути передчасного згортання реалізації антикризових програм. На мою думку, реальне відновлення економіки України можливе при реальному зростанні зайнятості.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Парлам. вид-во,1999.-88 с.

2. Закон України "Про зайнятість населення" із змінами та доповненнями відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" від 21.11.1997 р.-К.,1998.

3. Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 2 березня 2000р. №1533-III // Праця і зарплата № 14(210) квітень 2000р.

4. Сайт Державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua

5. Сайт Верховної Ради України www.rada.gov.ua