Главная
Коллекция "Otherreferats"
Экономика и экономическая теория
Міждержавне порівняння доходів населення на базі паритету купівельної спроможності валют
Міждержавне порівняння доходів населення на базі паритету купівельної спроможності валют
Валютний курс (номінальний та реальний) як об'єктивний показник внутрішнього економічного розвитку та методи його розрахунку. Паритет купівельної спроможності та вартість світових валют. Вплив валютного курсу на зовнішню торгівлю та доходи населення.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.06.2010 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
11
Зміст
- Вступ
- 1. Номінальний та реальний валютний курс
- 2. Паритет купівельної спроможності (ПКС)
- 3. Вартість світових валют за паритетом купівельної спроможності
- 4. Чинники, які впливають на валютний курс та доходи населення
- 5. Вплив валютного курсу на зовнішню торгівлю та доходи населення
- Висновки
- Література
- Вступ
- Паритет купівельної спроможності -- закон єдиної ціни, згідно з яким відносні ціни благ, що є предметом міжнародної торгівлі, мають бути однакові на всіх національних ринках, відкритих для зовнішньої торгівлі. Однаковість відносних цін означає, що в перерахунку за валютними курсами національні ціни однакових благ мають бути однакові.
- Існують різні оцінки реального курсу валюти. Одним із них, правда, жартівливим, є прирівнювання до ціни Біг Маку. Більш серйозним оцінюванням є визначення курсу за паритетом купівельної спроможності. Тут беруть до уваги не номінальні показники, які визначаються через попит-пропозицію валюти, а враховують купівельну спроможність національної грошової одиниці.
- Скажімо, ніде в світі не їздять у метро за 10 центів, так як у Києві. За долар ми можемо десять разів проїхати на метро, а жителі США не проїдуть і одного разу. Якщо вимірювати вартість гривні в доларовому еквіваленті з огляду на паритет купівельної спроможності, то потрібно враховувати національний та міжнародний індекси.
- Механізми соціальної статистики, яка здійснює порівняння доходів населення на базі купівельної спроможності валют ми розглянемо у цій роботі.
- При цьому принагідно проаналізуємо такі поняття як валютний курс -- це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях іншої країни. Через нього курс долається національна обмеженість грошової одиниці та відбувається перетворення її локальної цінності у цінність інтернаціональну.
- Валютний курс є також об'єктивним економічним показником, який відображає тенденції внутрішнього економічного розвитку країни та стан і перспективи її зовнішньоекономічних відносин.
- На практиці для оцінки макроекономічних параметрів використовують декілька розрахункових різновидів валютного курсу.
- Деякі економічні поняття, що послуговують висвітленню даної теми будуть вводитися та аналізуватися в процесі викладення матеріалу.
1.Номінальний та реальний валютний курс
Валютний курс -- це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях іншої країни. Через валютний курс долається національна обмеженість грошової одиниці та відбувається перетворення її локальної цінності у цінність інтернаціональну. Валютний курс є також об'єктивним економічним показником, який відображає тенденції внутрішнього економічного розвитку країни та стан і перспективи її зовнішньоекономічних відносин.
На практиці для оцінки макроекономічних параметрів використовують декілька розрахункових різновидів валютного курсу.
Номінальний двосторонній валютний курс -- це відносна ціна двох валют, тобто ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти.
Реальний валютний курс -- це номінальний валютний курс, помножений на співвідношення внутрішніх цін до цін країни, до валюти якої котується національна валюта.
Номінальний ефективний валютний курс -- це індекс валютного курсу, що встановлюється як співвідношення національної валюти до валют інших країн, котування яких визначено відповідно до частки цих країн у валютних операціях даної країни.
Реальний ефективний валютний курс -- це номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміни співвідношення внутрішніх цін до цін країн, до валют яких встановлюється котування національної валюти.
Валютний курс виконує ряд важливих економічних функцій. Він є засобом інтернаціоналізації грошових відносин, зіставлення цінових структур і результатів виробництва (продуктивності праці, витрат виробництва, заробітної платні, темпів економічного зростання, а також торговельного і платіжного балансів).
Номінальний валютний курс - це відносна ціна валют 2-х країн, або ціна одиниці валюти однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої.
Еn=Сf /Сd
Еn - номінальний валютний курс;
Сf - іноземна валюта;
Сd - національна валюта.
Номінальна валюта більше застосовується для зміни поточних операцій і розрахунків з клієнтами, але для зміни тенденцій в довгостроковій перспективі він не зручний, оскільки вартість як іноземної так і національної валюти змінюється, як у будь-якого товару паралельно зі змінами загального рівня цін в державі.
Рельний валютний курс - номінальний валютний курс, перерахований з врахуванням зміни рівня цін у своїй країні та той, до валюти якої котирується національна валюта.
R=eP*/P
E - номінальний обміний курс іноземної валюти;
P* - рівень цін за кордоном(в іноземній валюті);
P - рівень внутрішніх цін(в національній валюті).
Зростання цього показника - це реальне знецінення гривні по відношенні до долара. Причини такої зміни реального валютного курсу: номінальне знецінення гривні (подорожчання $); зростання ціни споживчого кошика в США; зменшення ціни споживчого кошику в Україні.
Реальний валютний курс оцінює конкурентноздатність країни на світовому ринку товарів і послуг.
2. Паритет купівельної спроможності (ПКС)
Паритет купівельної спроможності -- закон єдиної ціни, згідно з яким відносні ціни благ, що є предметом міжнародної торгівлі, мають бути однакові на всіх національних ринках, відкритих для зовнішньої торгівлі. Однаковість відносних цін означає, що в перерахунку за валютними курсами національні ціни однакових благ мають бути однакові.
Прагнучи максимізувати прибуток, торговельні й фінансові агенти переміщують ресурси з дешевих ринків на ринки з відносно вищими цінами. Притік ресурсів з дешевих ринків збільшує їх пропозицію і знижує ціни на дорогих ринках. Відтік ресурсів на дорогі ринки зменшує пропозицію й підвищує ціни на дешевих ринках. Таким чином, міжнародна торгівля й рух капіталів, конкуренція ведуть до вирівнювання внутрішніх цін.
При досягненні паритету купівельної спроможності номінальні обмінні курси національних валют відображатимуть лише різницю між загальними рівнями цін окремих країн. Якби паритет купівельної спроможності спостерігався постійно, обмінний курс національної валюти завжди дорівнював би відношенню зовнішніх цін у певній іноземній валюті до внутрішніх.
За ідеальних умов, паритет купівельної спроможності, порушений зміною цін, миттєво б відновлювався компенсуючою зміною валютного курсу. Підвищення внутрішніх цін до зовнішніх нейтралізувалось би зниженням номінального обмінного курсу на таку саму величину. Зниження реального обмінного курсу внаслідок відносного підвищення зовнішніх цін компенсувалося б підвищенням номінального обмінного курсу. Отже, зміна валютного курсу завжди дорівнювала б зміні зовнішніх та внутрішніх цін.
При обчисленні темпів приросту з точністю до одного відсотка темп приросту валютного курсу у відсотках приблизно дорівнює різниці темпів приросту зовнішніх та внутрішніх цін.
Насправді валютні курси не визначаються лише співвідношенням цін, тому що обсяги сукупного доходу країн постійно й нерівномірно змінюються. Безпосереднім фактором валютного курсу є співвідношення попиту й пропозиції національних валют на валютному ринку, яке залежить від співвідношення обсягів пропозиції грошей окремих країн. Зміна пропозиції грошей, як правило, змінює рівень цін та обсяг доходу одночасно. Якщо, наприклад, збільшення пропозиції грошей не призведе до підвищення цін, але стимулює зростання доходу, валютний курс підвищиться при незмінному співвідношенні цін.
Згідно з кількісною теорією грошей, рівень цін кожної з країн визначається її реальним сукупним доходом, величиною пропозиції та чутливістю попиту на гроші до доходу.
Збільшення валового внутрішнього продукту країни у довгостроковому періоді, або економічне зростання, є наслідком збільшення обсягів і підвищення ефективності праці та капіталу. В сучасних умовах ВВП розвинутих країн зростає, як правило, повільніше, ніж доход країн, що розвиваються, або тривалий час не збільшується. Але їхні валюти залишаються стабільними.
Причини такого явища -- у майже дзеркальній симетрії демографічної ситуації та ефективності виробництва у цих країнах. В розвинутих країнах з відносно дорогою та стабільною валютою ефективність виробництва висока й постійно зростає. Чисельність населення збільшується повільно або навіть скорочується. Реальний доход на душу населення зростає. У більшості країн з хиткою, слабою валютою найчастіше все навпаки. Тому реальний доход на душу населення в них зростає повільніше або навіть знижується. Тож, принаймні в довгостроковому періоді, валютний курс визначається швидше динамікою відносних показників ефективності національного виробництва і реального доходу на душу населення, а не валового реального доходу.
В довгостроковому періоді курс національної валюти зросте, якщо за інших рівних умов:
1) зменшиться пропозиція грошей в національній економіці;
2) збільшиться пропозиція грошей у решті країн світу;
3) зросте сукупний доход або підвищиться ефективність виробництва даної країни;
4) знизиться сукупний доход або ефективність виробництва решти країн світу;
5) довгострокове значення "коефіцієнту поведінки" аґентів національної економіки збільшиться;
6) довгострокове значення "коефіцієнту поведінки" економічних аґентів решти країн світу знизиться.
Якби міжнародні ринки були досконалі і не зазнавали постійних потрясінь, перерозподіл ресурсів між ринками нівелював би усяку різницю національних цін, крім курсів національних валют. Але в дійсності національні ринки недостатньо відкриті для вільної міжнародної торгівлі й руху капіталів через державне регулювання. Значна частка благ не є предметом міжнародної торгівлі або не може вільно переміщуватися з країни в країну (послуги, праця, нерухомість тощо). Національна специфіка й різноманітність однотипних благ з розвитком міжнародної торгівлі не зменшуються, а навпаки, зростають. Інформаційні й транспортні витрати, ризики торгівлі між окремими країнами й досі залишаються вагомими факторами, що стримують розвиток торгівлі. Тому закон паритету купівельної спроможності спостерігається лише як довгострокова тенденція (на відрізках часу протягом 10 років і більше).
3. Вартість світових валют за паритетом купівельної спроможності
Курс української гривні щодо долара насправді становить 2,8 гривні.
Принаймні так вважають дослідники, які вивчають вартість світових валют за паритетом купівельної спроможності.За одиницю виміру вони беруть... бутерброд Біг Мак.
Згідно з "індексом Біг Маку", українська гривня, російський рубль і валюти низки країн Південно-Східної Азії належать до найбільш недооцінених світових валют за паритетом купівельної спроможності. Як йдеться в дослідженні журналу The Economist, українська гривня, відповідно до індексу, недооцінена на 47%.
За "індексом Біг Маку", російський рубль недооцінений на 43%, тобто курс рубля має становити 15,2 рубля за долар (зараз курс рубля до долара становить 26,5). Найбільш недооціненою валютою в світі, виходячи з "індексу Біг Маку", є китайський юань, що недооцінений на 56%.
"Найважчою" валютою у світі визнано ісландську крону, яку переоцінено на 131%. Відповідно до "індексу Біг Маку", курс євро повинен становити 1,10 долара за євро, єни - 87,0 єн за долар.
"Індекс Біг Маку" придумали у 1986 році, щоб перевірити, чи на "правильному" рівні перебуває курс тієї чи іншої валюти. Спочатку це був жарт, однак він породив цілий напрям в економіці - "бургерноміку". "Індекс Біг Маку" ґрунтується на паритеті купівельної спроможності, розрахованої за допомогою однакового у всіх країнах світу продукту. Відповідно до методики індексу, обмінні курси валют слід підправити так, щоб вартість єдиного кошика товарів і послуг (у цьому випадку - Біг Маку) була однаковою в усіх країнах. Дослідники "індексу Біг Маку" вважають, що їхня праця може дати загальне уявлення про те, куди можуть рухатися курси валют у довгостроковій перспективі.
Існують різні оцінки реального курсу валюти. Одним із них, правда, жартівливим, є прирівнювання до ціни Біг Маку. Більш серйозним оцінюванням є визначення курсу за паритетом купівельної спроможності. Тут беруть до уваги не номінальні показники, які визначаються через попит-пропозицію валюти, а враховують купівельну спроможність національної грошової одиниці. Скажімо, ніде в світі не їздять у метро за 10 центів, так як у Києві. За долар ми можемо десять разів проїхати на метро, а жителі США не проїдуть і одного разу. Якщо вимірювати вартість гривні в доларовому еквіваленті з огляду на паритет купівельної спроможності, то потрібно враховувати національний та міжнародний індекси. Зараз річний дохід на одного громадянина України, за паритетом купівельної спроможності, становить 7,5 тисячі американських доларів. Якщо рахувати за номінальними показниками, то у минулому році ВВП становив 100 мільярдів доларів, тобто приблизно 2 тисячі доларів на рік на кожного українця.
Якщо йдеться про внутрішній ринок і порівняння рівня споживання, то, звичайно, треба порівнювати за паритетом купівельної спроможності, зокрема і за "індексом Біг Маку". Якщо йдеться про експортно-імпортні операції, то цей показник не спрацьовує - на світових ринках діють біржові курси, які близькі до офіційних.
4.Чинники, які впливають на валютний курс та доходи населення.
1. Темп інфляції. Співвідношення валют по їх купівельній спроможності (паритет купівельної спроможності), відображаючи дію закону вартості, служить своєрідним хребтом валютного курсу. Тому на валютний курс впливає темп інфляції. Чим вище темп інфляції в країні, тим нижче курс її валюти, якщо не протидіють інші чинники. Інфляційне знецінення грошей в країні викликає зниження купівельної спроможності і тенденцію до падіння їх курсу до валют країн, де темп інфляції нижче. Дана тенденція звичайно простежується в середньо і довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність з паритетом купівельної спроможності відбуваються в середньому протягом двох років.
Залежність валютного курсу від темпу інфляції особливо велика у країн з великим об'ємом міжнародного обміну товарами, послугами і капіталами. Це пояснюється тим, що найтісніший зв'язок між динамікою валютного курсу і відносним темпом інфляції виявляється при розрахунку курсу на базі експортних цін.
2. Стан платіжного балансу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, оскільки збільшується попит на неї з боку іноземних боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, оскільки боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань.
3. Різниця процентних ставок в різних країнах. Зміна процентних ставок в країні впливає за інших рівних умов на міжнародний рух капіталів, перш за все короткострокових. Підвищення процентної ставки стимулює притоку іноземних капіталів, а її зниження заохочує відлив капіталів, у тому числі національних, за межу.
4. Діяльність валютних ринків і спекулятивні валютні операції. Якщо курс якої-небудь валюти має тенденцію до пониження, то фірми і банки завчасно продають її на більш стійкі валюти, що погіршує позиції ослабленої валюти. Валютні ринки швидко реагують на зміни в економіці і політиці, на коливання курсових співвідношень. Тим самим вони розширюють можливості валютної спекуляції і стихійного руху "гарячих грошей".
5. Ступінь використовування певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках.
6. Прискорення або затримка міжнародних платежів. В очікуванні зниження курсу національної валюти імпортери прагнуть прискорити платежі в іноземній валюті, щоб не нести втрат при підвищенні її курсу. При зміцненні національної валюти, навпаки, переважає її прагнення до затримки платежів в іноземній валюті.
7. Ступінь довіри до валюти на національному і світових ринках визначається станом економіки і політичною обстановкою в країні, а також розглянутими вище чинниками, що надають дію на валютний курс. Причому ділери враховують не тільки дані темпи економічного зростання, інфляції, рівень купівельної спроможності валюти, співвідношення попиту і пропозиції валюти, але і перспективи їх динаміки.
8. На валютний курс впливає темп інфляції. Чим вище темп інфляції в країні, тим нижче курс її валюти, якщо не протидіють інші чинники. Інфляційне знецінення грошей в країні викликає зниження купівельної спроможності і тенденцію до падіння їх курсу до валют країн, де темп інфляції нижче. Дана тенденція звичайно простежується в середньо і довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність з паритетом купівельної спроможності відбуваються в середньому протягом двох років.
Залежність валютного курсу від темпу інфляції особливо велика у країн з великим об'ємом міжнародного обміну товарами, послугами і капіталами.
5.Вплив валютного курсу на зовнішню торгівлю та доходи населення
Валютні курси роблять істотний вплив на зовнішню торгівлю різних країн, виступаючи інструментом зв'язку між вартісними показниками національного і світового ринку, впливаючи на цінові співвідношення експорту і імпорту і викликаючи зміну внутрішньоекономічної ситуації, а також змінюючи поведінку фірм, що працюють на експорт або конкуруючих з імпортом.
Використовуючи валютний курс, підприємець порівнює власні витрати виробництва з цінами світового ринку. Це дає можливість виявити результат зовнішньоекономічних операцій окремих підприємств і країни в цілому. На основі курсового співвідношення валют, з урахуванням питомої ваги даної країни в світовій торгівлі розраховується ефективний валютний курс. Валютний курс робить певний вплив на співвідношення експортних і імпортних цін, конкурентоспроможність фірм, прибуток підприємств.
Різкі коливання валютного курсу усилюють нестабільність міжнародних економічних, у тому числі валютно-кредитних і фінансових, відносин, викликають негативні соціально-економічні наслідки, втрати одних і виграші інших країн.
В цілому знецінення національної валюти надає можливість експортерам цієї країни знизити ціни на свою продукцію в іноземній валюті, одержуючи премію при обміні вирученої іноземної валюти, що подорожчала, на національну, що подешевшала, і мають нагоду продавати товари за цінами нижче за середньосвітові, що веде до їх збагачення за рахунок матеріальних втрат своєї країни. Експортери збільшують свої прибутки шляхом масового вивозу товарів. Але одночасно зниження курсу національної валюти здорожує імпорт, оскільки для отримання цієї ж суми в своїй валюті іноземні експортери вимушені підвищити ціни, що стимулює зростання цін в країні, скорочення ввезення товарів і споживання або розвиток національного виробництва товарів замість імпортних. Зниження валютного курсу скорочує реальну заборгованість в національній валюті, збільшує тяжкість зовнішніх боргів, виражених в іноземній валюті. Невигідним стає вивіз прибутків, відсотків, дивідендів, одержуваних іноземними інвесторами у валюті країн перебування. Ці прибутки реінвестуються або використовуються для закупівлі товарів за внутрішніми цінами і подальшого їх експорту.
При підвищенні курсу валюти внутрішні ціни стають менш конкурентоздатними, ефективність експорту падає, що може привести до скорочення експортних галузей і національного виробництва в цілому. Імпорт, навпаки, розширяється. Стимулюється притока в країну іноземних і національних капіталів, збільшується вивіз прибутків по іноземних капіталовкладеннях. Зменшується реальна сума зовнішнього боргу, вираженого в іноземній валюті, що знецінилася.
Багато країн маніпулюють валютними курсами для вирішення своїх задач як в області економічного розвитку, так і в області захисту від валютного ризику. Маніпулювання включає цілий ряд заходів - від штучного заниження або, навпаки, завищення курсів національних валют, використовування тарифів і ліцензій до механізму інтервенцій.
Завишений курс національної валюти - це офіційний курс, встановлений на рівні вище паритетного курсу. У свою чергу, занижений валютний курс - це офіційний курс, встановлений нижче за паритетний.
Розрив зовнішнього і внутрішнього знецінення валюти, тобто динаміки його курсу і купівельної спроможності, має важливе значення для зовнішньої торгівлі. Якщо внутрішнє інфляційне знецінення грошей випереджає зниження курсу валюти, то за інших рівних умов заохочується імпорт товарів в цілях їх продажу на внутрішньому ринку за високими цінами. Якщо зовнішнє знецінення валюти обгонить внутрішнє, що викликається інфляцією, то виникають умови для валютного демпінгу - масового експорту товарів за цінами нижче за середньосвітові, пов'язаного з відставанням падіння купівельної спроможності грошей від пониження їх валютного курсу, в цілях витіснення конкурентів на зовнішніх ринках.
Висновки
Збільшення валового внутрішнього продукту країни у довгостроковому періоді, або економічне зростання, є наслідком збільшення обсягів і підвищення ефективності праці та капіталу. В сучасних умовах ВВП розвинутих країн зростає, як правило, повільніше, ніж доход країн, що розвиваються, або тривалий час не збільшується. Але їхні валюти залишаються стабільними.
Причини такого явища -- у майже дзеркальній симетрії демографічної ситуації та ефективності виробництва у цих країнах. В розвинутих країнах з відносно дорогою та стабільною валютою ефективність виробництва висока й постійно зростає. Чисельність населення збільшується повільно або навіть скорочується. Реальний доход на душу населення зростає. У більшості країн з хиткою, слабою валютою найчастіше все навпаки. Тому реальний доход на душу населення в них зростає повільніше або навіть знижується. Тож, принаймні в довгостроковому періоді, валютний курс визначається швидше динамікою відносних показників ефективності національного виробництва і реального доходу на душу населення, а не валового реального доходу.
Проте науково-технічний проґрес, нерівномірність розвитку країн, активна економічна політика урядів, недосконалість інформації, міжнародні конфлікти та інші чинники постійно порушують паритет купівельної спроможності, змінюють його умови. Валютний курс відхиляється від паритетного значення. Але, зазнавши змін, він прагне знову повернутись до довгострокової рівноваги. Природний рух валютних курсів до встановлення паритету купівельної спроможності відновлюється.
Крім того, національна специфіка й різноманітність однотипних благ з розвитком міжнародної торгівлі не зменшуються, а навпаки, зростають. Інформаційні й транспортні витрати, ризики торгівлі між окремими країнами й досі залишаються вагомими факторами, що стримують розвиток торгівлі. Тому закон паритету купівельної спроможності спостерігається лише як довгострокова тенденція (на відрізках часу протягом 10 років і більше).
Література
1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №960-ХІІ від 16.04.91. // Відомості ВРУ. - 1991. - №30.
2. Закон України "Про Єдиний митний тариф" №2097-ХІІ від 5.02.92. // Відомості ВРУ. - 1992. - №15.
3. Новіков В.М. Державне регулювання торгівлі // Діловий вісник. - 1996. - №11. - С. 18.
4. Рубан А. Про деякі питання і тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України // Економіка України. - 2000. - №7. - С. 66-69.
5. Сіденко В., Панфілова Т. Протекціонізм чи вільна торгівля? Зарубіжний досвід державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю і політика України // Політика і час. - 1996. - №10. - С. 9-16.
6. Дениэлс Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М.:, 1999.
7. Кириченко О.А. Реформи і зовнішня торгівля // Політика і час. - 1997. №3.
8. Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економіка. - К.:, 2001.
9. Поручник A.M. Интеграция Украины в мировое хозяйство. - К.:, 2003.
10. Рут Франклін Р., Філіпенко Антон. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. з англ.-К.:, 1998.
11. Філіпенко А.С., Бураковський І.В., Будкін B.C. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини. - К.:, 2002.
12. Україна у цифрах у 2006 р. Короткий статистичний довідник. За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Наукова думка. - 2007.
13. Чистов С.М., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,1998.
14. Тавокин Е.П. Социальная статистика: Учебное пособие. - М.; Изд-во РАГС, 2001.- 109 с.
Подобные документы
Динаміка зростання чи зменшення доходів населення в областях України та механізми їх формування. Особливості формування різного виду доходів населення. Темп росту доходів населення на одну особу. Ріст купівельної спроможності і споживчого попиту.
реферат [89,4 K], добавлен 11.01.2011Доходи населення, їхні види і джерела формування. Номінальний і реальний доходи. Рівень життя і бідність. Економічна ефективність і рівність: протистояння або єдність. Державне регулювання розподілу доходів. Проблеми формування доходів населення.
курсовая работа [114,8 K], добавлен 08.10.2012Порівняння зростання доходів і індексу споживчих цін. Суб'єктивне визначення населенням сфер свого життя, які найбільше зазнали вплив проявів економічної кризи. Економіко-правові і організаційні основи підтримання купівельної спроможності українців.
эссе [572,4 K], добавлен 04.10.2013Поняття економічних коливань і циклів. Напрямки в дослідженні циклів і криз. Вплив інфляції на перерозподіл доходів. Зниження купівельної спроможності грошей. Інфляція, номінальний доход і реальний доход.
реферат [16,0 K], добавлен 29.08.2007Доходи населення, їхні види і джерела формування. Номінальний і реальний прибутки. Структура споживчих витрат населення за даними вибіркового обстеження домогосподарств за 2006-2011 рр. Система соціального захисту доходів та їх податкове регулювання.
курсовая работа [89,7 K], добавлен 12.02.2013Доходи населення як політико-економічна категорія. Сутність, види і джерела формування доходів населення. Функціональний розподіл доходів (марксистська та маржиналістична концепції). Диференціація доходів населення. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині.
курсовая работа [65,7 K], добавлен 19.08.2014Поняття і різноманітні види доходів. Розподіл доходів населення та його форми. Способи виміру нерівності доходів населення, побудова кривої Лоренца. Система його соціального захисту. Співвідношення справедливості та рівності у розподілі доходів.
реферат [231,6 K], добавлен 01.10.2014Доходи населення як політико-економічна категорія. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині. Джерела, функції та структура доходів населення. Основні показники рівня життя населення в Україні. Основні зміни структури доходів населення України, їх причини.
курсовая работа [1000,5 K], добавлен 05.06.2009Сутність валютного ринку та його структура. Поняття національної валютної системи. Валютний курс та основні фактори, що на нього впливають. Поняття валюти, валютний курс і конвертованість валют. Валютна політика держави, її форми та окремі обмеження.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 20.06.2012Місце доходів населення у національній економіці. Аналіз структури доходів домогосподарств, їх розподіл. Вплив світової кризи на формування доходів. Державна політика сприяння підвищення рівня доходів населення та напрями її вдосконалення в Україні.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 14.09.2016
