Тіньова економіка

Головні проблеми, що постали перед нашою державою на шляху реформування своєї економіки, визначають і головні загрози національній безпеці держави. Протягом тривалого часу Україна перебуває у важкому економічному стані. Економічна криза вкрай негативно вплинула практично на всі аспекти соціально-економічного життя країни. Проте останнім часом простежуються окремі позитивні тенденції щодо покращання ситуації. Значно уповільнилися загальні темпи падіння виробництва, а в окремих галузях та областях України спостерігається певна позитивна динаміка макропоказників. Але даних показників меншість.

Для повнішого розуміння ситуації, що склалася, дозвольте привести деякі характеристики стану економіки України:

1. За підсумками січня - лютого 2009 року до січня - лютого 2008 року скорочення промислового виробництва склало 32,8 %.

2. У січні 2009 року чистий відтік капіталу із країни склав 2,3 млрд. доларів США.

3. З жовтня 2008 року по лютий 2009 року банківська система країни втратила 75 млрд. грн.. депозитних вкладів, або 25 % обсягу ресурсів.

4. Втрати НБУ золотовалютних резервів на підтримку валютного курсу гривні за IV квартал 2008 року і січень 2009 року склали 11 млрд. дол., або третину від усієї їх суми.

На сьогоднішній день, у зв'язку зі світовою економічною кризою, для економіки України характерні такі риси: зростання імпортоорієнтованості;
торгівельна спрямованість економіки; зростання внутрішнього попиту населення на імпортні товари народного споживання через його кредитування за рахунок зовнішніх запозичень; зростання внутрішньої та зовнішньої заборгованості країни. Як наслідок, у світових рейтингах Україна знаходиться на останніх місцях. Наприклад, за індексом розвитку людського потенціалу - 76-е місце (серед 177 країн світу); індексом державності країни - 113-е місце (серед 192 країн світу); показником умов ведення бізнесу - 145-е місце (серед 181-ої країни світу).

Як засвідчує аналіз ситуації в країні, головні загрози для національної безпеки України продовжують накопичуватися саме в економічній сфері. Так, знижується купівельна спроможність населення, що обумовлює постійне звуження споживчого ринку і робить неефективними заходи державної влади, спрямовані на підтримку національного товаровиробника. Постійне зниження купівельної спроможності населення призводить до більшого скорочення виробництва перш за все у тих галузях, що випускають споживчі товари. Внаслідок цього погіршилася галузева структура промисловості: частка базових галузей сьогодні сягає майже 83 відсотків загального промислового виробництва. А, як відомо, базові галузі вирізняються високою енергоємністю продукції (насамперед, електроенергетика, паливна, металургійна промисловість), що підтримує значну залежність вітчизняного виробництва від імпортних енергоносіїв.

Формування внутрішнього ринку та розвиток власного виробництва є одним із ключових завдань у забезпеченні економічної безпеки держави та її незалежності, яке потребує концентрації зусиль для його розв'язання, зокрема, зміни політики доходів в інтересах людей.

Гострою залишається проблема неплатежів: кредиторська заборгованість сьогодні у півтора рази перевищує обсяг валового внутрішнього продукту. За таких умов неможливо забезпечити нормальну роботу підприємств. Крім того, внутрішні неплатежі ускладнюють і розрахунки України за імпортовані товари, передусім за поставлений російський природний газ, унаслідок чого дедалі погіршується ситуація з енергозабезпеченням.

За роки кризи інвестиції в оновлення та розвиток виробництва скоротилися до неприпустимо низького рівня. Це призвело до фізичного й морального зносу більшості основних фондів у промисловості України. Відсутність коштів на оновлення виробничого потенціалу не дає змоги забезпечити конкурентоспроможність української продукції, консервує високий рівень витрат у виробництві, обумовлює украй низьку ефективність використання виробничих ресурсів. Дедалі більше руйнується науковий та виробничий потенціал України.

Відсталість технологій зумовлює у кілька разів вищу витратність виробництва української продукції, порівняно з продукцією розвинутих країн. За умов зростання цін на енергоносії це призводить до зниження її конкурентоспроможності не лише на світових, але й на внутрішньому ринках.

Зрозуміло, що незадовільний стан економіки не дозволяє успішно розв'язати більшість соціальних проблем. Зростає безробіття, понад 40 відсотків населення отримує доходи, нижчі за прожитковий мінімум, не вдається кардинально вирішити питання із заборгованістю по заробітній платі, пенсіях та інших соціальних виплатах. Тривожними симптомами є зменшення народжуваності, тривалості та якості життя населення.

На жаль, вже у роки незалежності поглибилися диспропорції, що мали місце у господарському комплексі України ще за часів СРСР. Таким чином, низка загроз саме економічній безпеці й визначає сьогодні ті актуальні проблеми економічного розвитку України, які потребують першочергового вирішення. Серед них слід виділити такі:

1. Проблеми трансформації інституційних форм і методів державного управління економічним розвитком України.

2. Стратегія промислово-інвестиційної політики, інвестиційні інститути та проблеми мобілізації інвестиційного потенціалу.

3. Питання керованості процесами утворення внутрішніх і зовнішніх боргів держави в контексті економічної безпеки держави.

4. Питання макроекономічного фінансового регулювання, розвиток фінансової та грошово-кредитної систем.

5. Законодавче обмеження “тіньової” економіки.

6. Оптимізація національних пріоритетів зовнішньоекономічних зв'язків.

7. Економічна безпека в контексті українсько-російських відносин.

Означені вище проблеми мають досить важливе значення для економічного благополуччя української економіки. І вплив світової економічної кризи погіршує і без того нелегке становище, в тому числі і тіньовий сектор економіки України. За офіційними даними рівень тіньової економіки в Україні займає 30% відсотків. Але не втішними є прогнози на майбутнє. Дослідники вважають, що при наявності економічної кризи в Україні тіньовий сектор може охопити 100% валового внутрішнього продукту країни. Як бачимо прогнози досить не втішні, і якщо таке станеться, то наслідки для України будуть фатальними.

2.4 Основні тенденції розвитку тіньової економіки України у взаємодії з легальним бізнесом

Легальний сектор економіки наповнився різними організованими формами кримінального промислу, псевдоугодами, оборудками, псевдорозрахунковими операціями, пов'язаними із впровадженням у безготівковий платіжний обіг фіктивних платіжних засобів та капіталів злочинного походження, їх відмиванням, ухиленням від оподаткування тощо

Тіньові криміногенні, але некриміналізовані діяння все більше набувають форм прямого продовження криміналізованих економічних відносин. Межа між псевдопідприємницькою діяльністю щодо “намивання”, “відмивання” і акумуляції незаконно здобутих капіталів та законною фінансово-господарською діяльністю стирається. Тому оборот таких капіталів через легітимний економічний оборот не означає, що вони працюють на економіку держави. Навпаки, вони її руйнують, бо, отримавши доступ до легітимних фінансово-господарських технологій, злочинні угруповання шляхом підкупу, погроз і шантажу залучають до своїх рядів найбільш талановитих фахівців з тієї чи іншої сфери суспільно-економічної діяльності, за їх допомогою напрацьовують усе складніші і небезпечніші схеми криміногенного фінансово-господарського обороту, який здійснюють через свої “підприємницькі” структури, створені аналогічно офіційним організаційно-правовим формам підприємницької діяльності. Діяльність суб'єктів, що скоюють злочини у сфері економіки, зростається з діяльністю кримінальних угруповань. Фіктивні фінансово-господарські операції таких організованих злочинних груп досягають макрорівнів . Крім того, технологія цих оборудок така, що чим ширше географія їх здійснення, тим складніше їх виявлення і розкриття. Тому економічна, а за нею і деякі інші види злочинності (наркобізнес, різні види фінансових злочинів, службові підлоги, хабарництво, заказні вбивства тощо), а також ті, що супроводжують кримінальні злочини (відмивання доходів незаконного походження, службові підлоги тощо) набувають транснаціонального характеру Відмінним у процесах розвитку тіньової економіки в Україні від розвинених ринкових країн є те, що в Україні вона виникла стрімко, на підґрунті різкої зміни відносин власності та планових суспільно-економічних відносин на ринкові, без відповідної адаптації правового та організаційно-управлінського забезпечення цих трансформаційних процесів до сталого економіко-правового середовища країни. У ринкових країнах, у межах інститутів власності та ухилення від оподаткування, інфраструктура протидії процесам тінізації напрацьовувалась століттями, тобто задовго до усвідомлення суспільством самого феномена “тіньова економіка”[21].

Увага вчених, практиків та урядів, найбільш уражених тіньовими процесами країн, сконцентрувалась на цій проблемі в ході розробки механізмів протидії відмиванню доходів, отриманих від наркобізнесу, та усвідомленням того, що інші доходи злочинного походження мають не менш деструктивний і руйнівний потенціал. Вони є не менш суспільно-небезпечними, ніж доходи від наркобізнесу, оскільки укріплюють матеріальну базу організованих злочинних формувань та насичують суспільно-економічні процеси різними формами кримінального промислу. Тому в цих країнах роками створювалась відповідна організаційно-технічна і правова інфраструктура, адекватна їх рівню тіньової економіки. Здійснювалось це в межах протидії ухиленням від оподаткування та іншим порушенням у сфері податкових відносин. Пізніше - у створенні механізмів протидії відмиванню незаконних доходів. В Україні ухилень від оподаткування, відмивання грошей і т. ін. не було. Відповідно ні правової, ні інших складових такої інфраструктури поки що не напрацьовано .

Разом з тим, за останні роки суспільно-економічні процеси на тлі первісного накопичення приватних капіталів супроводжуються проникненням тіньовиків і злочинності у всі сфери нашого життя. Динамічно зростає криміногенний потенціал, віктимологізація суспільства, інтеграція загальнокримінальної злочинності з економічною та переміщенням центру ваги першої у сферу економіки. Економічна злочинність, поряд з різноманітними видами тіньової діяльності, все більшою мірою виступає як пряме продовження криміногенних, але з певних причин некриміналізованих економічних відносин. У цоьому контексті слід ще раз зазначити, що діалектика трансформації злочинності перехідного періоду, її переростання в глобалізовані тіньові процеси відображає, принаймні, три етапи криміногенної тінізації суспільно-економічних відносин. На детальній характеристиці цих етапів ми зупинимося пізніше, тут лише зазначимо, що на останньому, третьому етапі тіньові прояви, їх криміногенний потенціал вийшов за межі фінансово-господарських відносин і фактично охопив увесь

РОЗДІЛ ІІІ ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

3.1 Методи зниження рівня тіньової економіки в Україні

Детінізація економіки - це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів. Стратегічною метою детінізації економіки має стати істотне зниження рівня тінізації шляхом створення сприятливих умов для залучення тіньових капіталів у легальну економіку та примноження національного багатства. Виведення на «світло» тіньових капіталів сприятиме відчутному збільшенню національного інвестиційного потенціалу і степеня його реалізації, матиме значний позитивний ефект для бюджетної сфери, слугуватиме зміцненню довгострокової стабільності та зорієнтованості національної економіки на стратегічний розвиток і зростання, сприятиме зміцненню економічної безпеки держави.

Сьогодні детінізації економіки входить до стратегічних засад державної політики України. Проте дотепер не створено чіткого механізму міжвідомчої координації, ефективного і системного використання усіх наявних ресурсів і засобів розвідувальних, контр розвідувальних, правоохоронних, контролюючих, фінансових та інших державних органів, потенціалу громадянського суспільства у вирішення поставлених проблем. Поряд з витісненням кримінальних та інших незаконних сфер тіньового економічного обігу існує необхідність впровадження ефективних механізмів повернення до офіційного сектору економіки капіталів некримінального походження.

Поряд із загальним покращенням підприємницького клімату завдяки перегулюванню та зниженню фіскального навантаження слід вжити комплекс спеціальних заходів ,які стимулюватимуть процеси детінізації. Необхідно запровадити на перехідний період політику амністії тіньового капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування. Це потребуватиме прийняття Закону України «Про легалізацію коштів, отриманих некримінальним шляхом» з відповідним врегулюванням процесу й умов легалізації та гарантій не переслідування суб`єктів легалізації. Додатком до закону має стати Програма заходів з легалізації тіньового капіталу. Зазначені документи мають:

визнати право усіх суб`єктів господарювання - резидентів України їх незаперечної власності на всі капітали (окрім тих, що були отримані за рахунок кримінальних злочинів, заборонених видів діяльності(торгівля зброєю, наркотиками та ін.)),отримані ними до дати початку дії програми;

здійснити чітке розмежування капіталів кримінального походження і тіньового господарського сектору за прозорими критеріями, а також враховувати цей поділ у відповідних законодавчих і нормативних актах;

заохочувати інвестиційне використання легалізованих коштів (зокрема, шляхом звільнення від будь-якого оподаткування інвестицій у суспільно значущі сектори та галузі економіки(інноваційна діяльність, інвестиції в людській капітал тощо));

передбачати, що за наявності у правоохоронних органів конкретної інформації про злочинне походження коштів спроби їх легалізувати переслідуватимуться у кримінальному порядку;

гарантувати ,що у разі, якщо кошти, отримані незаконним шляхом, не належать до вищеназваних кримінальних категорій, держава не здійснюватиме жодних спроб кримінального переслідування власників за умови інвестування цих коштів протягом періоду реалізації Програми[9].

З метою подолання негативних наслідків процесу тінізації економіки України, значного зменшення його рівня необхідно розробити та реалізувати низку заходів щодо протидії тінізації.

Заходи з детінізації економіки:

-«амністія» капіталів некримінального походження, в першу чергу тих, що спрямовуються в інноваційну сферу та інші суспільно значущі та пріоритетні сектори;

- запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності;

- звуження фінансової бази тіньового господарювання шляхом зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (освіта, підвищення кваліфікації тощо);

- реальне і радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері;

- впровадження наявних теоретичних розробок з виявлення напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідації виявлених схем іллегації капіталу;

- обов`язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок, транспортних засобів та предметів розкоші);

- залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства;

- запровадження у навчальних планах усіх економічних спеціальностей дисциплін «Тіньова економіка» та «Економічна безпека підприємницької діяльності».

Заходи щодо декриміналізації економіки:

віднесення до переліку кримінальних злочинів «незаконного збагачення»,що передбачено ст..20 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності;

ратифікація Конвенції про корупцію у контексті кримінального права;

створення Національного бюро розслідувань;

реформування системи звітності правоохоронних органів відповідно до стандартів розвинених країн;

узгодження повноважень та контрольно - ревізійних функцій Державного комітету фінансового моніторингу, правоохоронних органів (МВС, СБУ, Генеральної Прокуратури, Державної податкової адміністрації) у сфері легалізації тіньових капіталів;

розробка комплексної теоретико - методичної бази визначення обсягів та протидії кримінальній та тіньовій активності;

активізація участі в міжнародній системі протидії іллегалізації економічної діяльності на різних рівнях міжнародного співробітництва.

Заходи щодо запобігання непродуктивного відплив капіталів з України:

забезпечення дієвого захисту та державних гарантій прав власників та інвесторів;

забезпечення стабільності, прозорості та одночасності норм законодавства у сфері оподаткування та валютного регулювання, покращання інвестиційного та підприємницького клімату;

подолання тіньових явищ у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, у системі митного регулювання;

прискорення розвитку фінансових ринків та корпоративного сектору відповідно до європейських стандартів;

істотне підвищення ефективності боротьби з корупцією та організованою злочинністю, зокрема у фінансовій сфері.

Заходи із захисту суб`єктів господарювання від рейдерства:

створення при МВС України відповідного підрозділу, який займався б виключно питаннями злочинних дій по відношенню до суб`єктів господарювання із щотижневим звітуванням про кількість злочинів у цій сфері та відсоток їх розкриття;

створення при обласних державних адміністраціях робочих груп для координації діяльності правоохоронних органів і недержавних охоронних структур щодо економічного і фізичного захисту підприємництва, основними завданнями яких мають бути: координація діяльності правоохоронних органів, підприємницьких об`єднань, недержавних охоронних структур щодо економічного і фізичного захисту підприємництва; вироблення пропозицій щодо формування законодавчої та нормативної баз з питань безпеки підприємництва;

визначення та оприлюднення інформації про те, що функціонування підприємств у тіньовому секторі ринку, а також злочинні дії по відношенню до суб`єктів господарювання є такими, що несуть загрозу розвитку суспільства та інтересам держави. Підвищення рівня покарання за їх учинення, а також налагодження системи поінформованості громадськості про хід розкриття таких злочинів;

проведення щоквартальних форумів, присвячених співпраці владних структур та бізнесу, першочергове завдання яких - висвітлення практики захисту підприємництва в Україні від злочинних зазіхань, рейдерства.

Заходи з детінізації політичного процесу :

моніторинг власності державних службовців і депутатів усіх рівнів шляхом добровільного декларування нерухомого майна і фінансових активів та обов`язкового декларування майна і доходів учасників передвиборчих кампаній (кандидатів на виборні посади) до і після виборів;

заборона анонімних пожертв, внесків іноземних компаній та неприбуткових організацій на користь суб`єктів виборчого процесу;

опублікування щорічних фінансових звітів діяльності політичних партій;

проведення офіційного та громадського фінансового моніторингу використання виборчих фондів, забезпечення можливості фінансування передвиборчих кампаній лише зі спеціально створених рахунків та виключно у безготівковій формі;

зняття обмежень на розмір виборчого фонду при одночасному посиленні контрольно - ревізійних заходів щодо джерел надходження коштів;

посилення контролю за виконанням заборони на здійснення підприємницької діяльності державними службовцями, запровадження повної майнової відповідальності через механізм конфіскації власності державних службовців, причетних до «відмивання грошей» та розкрадання державного майна і бюджетних коштів;

запровадження прогресивного податку на нерухому майно;

реформування судової влади України[9].

Реалізація зазначених та інших заходів з подальшої детінізації економіки сприятиме не лише формуванню повноцінного ринкового середовища, розвитку економіки, легалізації капіталу, процесу демократизації економіки і суспільства в цілому, а й значному підвищенню конкурентоспроможності економіки та усуненню реальних загроз національній безпеці держави.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Тіньова економіка являє собою складне суспільно-економічне явище, пов'язане з незаконним привласненням особою або групою людей частини створеної вартості або частки майна через різні спотворення об'єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходу, а також через організацію та реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підлягає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур, або окремих громадян.

Тіньова економіка функціонує поряд з легальною економікою. Певний її рівень притаманний кожній країні у світі (10?15 % від ВВП). Водночас наявність тіньової економіки суперечить державному устрою та закону. Структурними складовими тіньової економіки є: кримінальна діяльність, неформальна та фіктивна діяльність. Причини виникнення тіньової економіки можуть бути класифіковані за часом, тобто мати короткострокове, середньострокове та довгострокове джерела утворення. Збільшення рівня тіньової економіки до 40?50 % ВВП є критичним, а за оцінками багатьох експертів рівень тіньової економіки в Україні становить близько 50 %.

Негативними наслідками існування тіньової економіки є: скорочення податкових надходжень до бюджету та фінансування інноваційно-важливих та стратегічних напрямів розвитку держави, погіршення умов існування соціального сектора країни; кордон, скорочення обсягів офіційного виробництва, вивільнення працівників, поглиблення некерованості економічними процесами, збавлення міжнародного престижу країни, довіри інвесторів як зовнішніх, так і внутрішніх тощо. Найголовніший негативний чинник тіньової економіки - викривлення умов функціонування підприємств.

Вилучення фінансових ресурсів з реальної економіки і спрямування значної частини за межі країни в умовах напруженості бюджетного фінансування і наявності значного державного боргу (як внутрішнього, так і зовнішнього) становить серйозну проблему для економічного розвитку. Реальним виявом такого стану є скорочення прибутковості реального сектора навіть в умовах розширення його масштабів останнім часом. Такий стан зумовлено тим, що сьогодні існують цілком легальні засоби зменшення фінансового результату і, навіть, утворення збитку, внаслідок чого постійно збільшуються розміри неплатежів, значна частина яких за терміном давності списується без проведення відповідних компесаційних санкцій. За такої практики формуються фінансові потоки, які розділяють одержані реальні доходи на легальні (мінімально потрібні для продовження виробничого процесу) і тіньові (що формуються без обмежень на приватних рахунках). Найчастіше для перерозподілу на користь тіньового сектора використовують фінансові установи в офшорних зонах. Привабливість цих зон для тіньових структур пояснюється особливим їх статусом та умовами функціонування. Особливостями їх є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового, фіскального режиму, високого рівня банківської і комерційної таємниці, а також лояльність державного регулювання. В Україні значна частина тіньових опреацій здійснюється через офшорні компанії.

Детінізація української економіки пов'язана з комплексним реформуванням системи відносин, яка здійснюється в економічній сфері між державою, підприємцями та найманими працівниками, і має спрямовуватися на усунення тих чинників, які негативно впливають на економіку і зумовлюють її тінізацію, а саме: порушення економічних інтересів між суб'єктами економічних відносин, що скорочує базу розширеного відтворення одних суб'єктів на користь іншим; скорочення офіційних джерел ресурсно-фінансового забезпечення підприємств; зростання витратності, в тому числі й тієї, що виникла внаслідок штучного завищення витрат на ресурси, вузли та напівфабрикати (у деяких товарних групах українські ціни перевищили світові); прояви монопольної поведінки.

Механізмами детінізації на сучасному етапі можуть бути: реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності у напрямі розробки конкретних інструментів обмеження тіньових систем перерозподілу фінансових ресурсів за кожним конкретним випадком; формування спеціального реєстру та загального переліку декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються сумнівними; застосування мінімальних цін на високоліквідні імпортні товари (передусім підакцизні) для розрахунків і сплати податків; створення інституту представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах (для обміну інформацією про оподатковування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів підприємництва); запровадження моніторингу за внутріфірмовими цінами в межах холдингових компаній; застосування змін в організаційній структурі державних холдингових компаній, (зокрема, позбавлення підприємств права юридичної особи) та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. - 115с.

Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 р. №1376/2000

Указ Президента України №1615/2005 «Про першо-чергові заходи щодо детінізації економіки та протидії ко-рупції»

Аграрна реформа в Україні: здобутки і прорахунки//Національна безпека та оборона. - 2002. - №5. - С.2-55.

Глобалізація і безпека розвитку/ О.Г. Білорус, Д.Г.Лук'яненко та ін. - К.:КНЕУ.2001 - 733 с.

Посилення тінізації вітчизняної економіки як вірогідний наслідок її вступу до СОТ//Формування ринкових відносин в Україні./Предборський В.А. - 2007 - №3. - С.77-81

Україна і Світова організація торгівлі(Аналітична доповідь Центру Розумкова)//Національна безпека і оборона. - 2002. - №6. - С. 31-43.

Україна і світова економіка: оцінка ризиків та рекомендації щодо економічної політики. - К.:Альфа-Принт.2002.-84с

Шляхи детінізації економіки України та її особливості//Банківська справа.-2007.-№2. - С.56-66.

www.kmu.gov.ua - урядовий портал Кабінету Міністрів України.

www.me.gov.ua - Міністерство економіки України

www.minfin.gov.ua - Міністерство фінансів України

www.ukrstat.gov.ua - Державний комітет статистики України

www.niss.gov.ua - Національний інститут стратегічних досліджень

www.niisp.gov.ua - Національний інститут проблем міжнародної безпеки

www.iweir.org.ua - Інститут світової економіки і міжнародних відносин

www.uceps.org - Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова

www.igls.com.ua - Інститут глобальних стратегій

www.ier.kiev.ua - Інститут економічних досліджень і політичних консультацій

www.lawukraine.com - База українського законодавства в Інтернет

www.nbuv.gov.ua - Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського

www.alpha.rada.kiev.ua - Національна парламентська бібліотека

www.dev.lac.lviv.ua/lib - Електронна бібліотека Львівської комерційної академії

www.lib.com.ua - Електронна бібліотека.

www.niurr.gov.ua- Сайт Національного інституту україно-російських відносин.