Особливості інвестування в муніципальні облігації

Особливості інвестування в муніципальні облігації

Постановка проблеми

В умовах поглиблення адміністративної реформи та децентралізаційних тенденцій, міські утворення починають відігравати дедалі вагомішу роль в процесі вирішення критичних суспільних проблем, які існують на територіях їх розташування. Відтак, на міські бюджети лягає додатковий тягар, пов'язаний не лише з забезпеченням безперебійного функціонування таких важливих сфер життєдіяльності міста як житлово-комунальне господарство, інженерно-транспортна інфраструктура, будівництво житла та інших капітальних об'єктів, а й зі створенням додаткових умов для їх розвитку http://www.credit-rating.com.ua. Зрозуміло, що в цьому випадку міста зіштовхуються з проблемою нестачі коштів, які потрібно спрямовувати на вирішення окреслених завдань. В цих умовах вихід на ринок місцевих запозичень є чи не найбільш ефективним та доволі зручним інструментом вирішення проблем, пов'язаних з залученням необхідних коштів для фінансування тих чи інших інвестиційних проектів, спрямованих на покращення міської інфраструктури.

Основними причинами нерозвиненості ринку облігацій місцевих позик на сьогодні можна вважати Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. НАН України В.М.Гейця. - К: Ін-т прогнозув.; Фенікс, 2003 - 1008 с.:

ь невизначеність прав та обов'язків органів місцевої влади як емітента облігацій місцевих позик;

ь відсутність надійної та стабільної бази місцевих бюджетів, як джерела погашення зобов'язань за місцевими позиками;

ь відсутність порядку відстеження (контролю цільового використання) руху коштів, пов'язаних з випуском та погашенням облігацій, в доходах та видатках місцевих бюджетів;

ь відсутність відповідальності органів місцевої влади за недодержанням умов емісії облігацій місцевих позик та порушення строків погашення зобов'язання за облігаціями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремими аспектами розвитку ринку місцевих запозичень займаються вчені Буковинський С., Бураковський І., Бурмака М., Варфоломєєв С., Гайдуцький П., Геєць В., Кириленко О., Ковальчук Т., Кравченко В., Луніна І., Чугунов І. Свій внесок в розробку цих питань вніс Василик О.

Невирішені раніше частини загальної проблеми.

Мета статті. Метою статті є комплексний аналіз ринку муніципальних запозичень, обґрунтування ролі його інститутів та інструментів для забезпечення соціально-економічного розвитку, виявлення особливостей та розробка пропозицій щодо напрямів становлення цього ринку в Україні.

Виклад основного матеріалу. Муніципальні облігаційні позики - один з важливих інструментів фінансування критичних суспільних потреб, таких, як розвиток систем електро-, водопостачання та каналізації, будівництво житла, розвиток транспортних мереж, будівництво об'єктів освіти, охорони здоров'я і т. ін.

Облігації місцевих позик - це цінні папери, що випускаються містом (або комунальним підприємством) і є підтвердженням того, що:

ь місто позичило кошти у інвестора;

ь місто зобов'язується сплачувати зазначену відсоткову ставку та погасити основну суму боргу в повному обсязі;

ь місто погоджується із встановленим графіком погашення основної суми боргу та виплати відсотків;

ь наявність коштів, відсоткова ставка та термін визначаються на момент випуску інвесторами, які купують облігації, тобто ринком.

Чому влада вирішила випускати облігації? Невже немає простішого шляху запозичити гроші? Випуск муніципальних облігацій є одним із інструментів ефективного управління фінансами міста, який дозволить вчасно втілювати міські проекти. Взяти кредит процедурно простіше: зв'язався з банком, надав гарантії, прийняв рішення на сесії щодо застави - і все. Але вся проблема в тому, що кредити в банках - дорожчі. Муніципальні облігації застави не передбачають і є дешевшими, щоправда, сама процедура випуску облігацій досить складна. Спершу необхідно, щоб фірма з відповідною ліцензією і дозволом зробила місту рейтингову оцінку. Згодом, випуск муніципальних облігацій необхідно погодити в Міністерстві фінансів, які будуть вивчати ситуацію в місті, оцінювати рівень платоспроможності. І третім етапом має бути власне рішення міської ради.

Інвестиційні проекти, які повинні реалізовувати місцеві органи влади, як правило, потребують великих інвестицій і мають тривалий строк окупності. Такі проекти зручніше всього фінансувати шляхом випуску муніципальних облігацій, адже кредити рідко видаються на тривалі терміни.

Важливим чинником розвитку українського ринку муніципальних облігацій є наявність попиту на цей вид фінансових інструментів.

Фізичних осіб на сучасному етапі економічного розвитку України не можна розглядати як основних покупців-інвесторів муніципальних облігацій через недовіру населення до цінних паперів у цілому та його недовіру до муніципальних цінних паперів зокрема (дефолт м. Одеси в 1998 p.), а також через обмежену фінансову спроможність українських громадян.

Вітчизняні комерційні банки не можна прогнозувати як основних і єдиних покупців-інвесторів муніципальних облігацій через високу ризикованість цього виду фінансового інструменту (ризики непогашення боргу з боку органів місцевої влади) для банків та викривлення класичного співвідношення ризикованість - прибутковість (високий ризик - невисокий процент).

Фінансові установи та інститути спільного інвестування (пенсійні фонди і страхові компанії) також не можна розглядати як покупців-інвесторів муніципальних облігацій. З одного боку, муніципальні облігації є для них таким самим ризикованим і ненадійним інструментом, як і для комерційних банків; а з іншого боку - фінансові інститути та інститути спільного інвестування в Україні перебувають поки що на початковій стадії формування.

Тому перспективним механізмом залучення фінансових ресурсів через використання муніципальних облігацій може бути вихід українських міст на зарубіжні ринки шляхом випуску єврооблігацій. Випуск муніципальних єврооблігацій надасть можливість емітентам залучати кошти поза межами країни за процентними ставками нижчими, ніж на внутрішньому ринку. Але при цьому слід наголосити, що успіх таких запозичень залежатиме, насамперед, не від інвестиційних якостей позичальника, а від позитивної політичної та економічної оцінки країни в цілому. Настання фінансової кризи і економічного спаду в Україні та в цілому світі призводить до того, що ринок цінних паперів охоплює паніка інвесторів, муніципальні цінні папери масово продаються, а кредитори починають надавати свої фінансові ресурси за надзвичайно високими цінами.

Рівень інфляції в Україні становить 18%, тому існує велика ймовірність того, що міські ради не зможуть погасити зобов'язання у визначений термін, а інвестори втратять значну частину прибутку від продажу муніципальних облігацій. Звісно інвестор може себе застрахувати - у разі дефолту емітента страхова компанія бере на себе безумовне та безвідкличне зобов'язання здійснити виплати за застрахованими облігаціями.

Ситуація, яка склалася на валютному ринку, а саме значне коливання валютних курсів і різкий обвал національної грошової одиниці призводить до зміни ринкової кон'юнктури цінних паперів. Зростання пропозиції призводить до зниження ціни на позичковий капітал, а зменшення - відповідно до підвищення.

В Україні здійсненню запозичень перешкоджає відсутність правових норм, які регулюють місцеві запозичення. Вихід українських міст на міжнародний ринок облігацій обмежується статею 16 Бюджетного кодексу, де вказано, що зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад вісімсот тисяч мешканців за офіційними даними державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичень.

Для посилення контролю за виконанням боргових зобов'язань 18 червня 1998 р.7 був виданий Указ Президента України № 655/98 “Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що провадяться органами місцевого самоврядування”, який фактично заборонив здійснювати місцеві запозичення без погодження з Міністерством фінансів.

Згідно з Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів " про наміри здійснити запозичення або реструктуризацію боргових зобов'язань за ним чи проведення іншої операції Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи міська рада надсилає Мінфіну письмове повідомлення, до якого додає відомості про рейтингову оцінку цінних паперів - в разі здійснення запозичення у формі випуску облігацій місцевих позик; Визначення рейтингової оцінки та кредитного рейтингу здійснюється уповноваженими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рейтинговими агентствами або визнаними нею міжнародними рейтинговими агентствами. Тобто це означає, що позичальники зобов'язані мати висновок рейтингового агентства щодо здатності позичальника своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за борговими зобов'язаннями. При чому кваліфікація рейтингового агентства повинна бути підтвердженою експертним висновком або Світового банку, або Міжнародного валютного Фонду, або Європейського банку реконструкції та розвитку. На даний момент такий експертний висновок (від Світового банку) має лише компанія “Кредит-Рейтинг”. Це надає компанії, поки що, монопольне становище на ринку рейтингових послуг муніципалітетам. Фактично, без рейтингового висновку цієї компанії муніципалітет не зможе погодити свої запозичення в Мінфіні (або йому знадобиться користуватися послугами міжнародних рейтингових агентств, послуги яких є значно дорожчими).

Кредитний рейтинг є незалежною оцінкою рейтингового агентства щодо кредитоспроможності емітента. Незалежність рейтингу від будь-яких учасників ринку, держави, комерційних та державних організацій - одна з найважливіших гарантій об'єктивності. Рейтингове агентство взаємодіє з емітентом у присвоєння кредитного рейтингу і здійснює подальший нагляд за ним. Інтерактивність передбачає регулярні зустрічі з керівництвом муніципалітету і постійні інформаційні контакти, що дає змогу оперативно реагувати на можливі зміни стану емітента та соціально-економічної ситуації Падалка В. Ризики муніципальних запозичень // Фінанси України. - 2005. - № 2. - С.114-122.

Бориспільська міська рада - 9 млн. грн. на 5 років; Іллічівська міська рада - 5 500 00 грн. на 18 місяців; Львівська міська рада - 200 млн. грн. на 5 років; Вінницька міська рада - 10 млн. грн. на 3 роки 5 місяців; Луцька міська рада - 30 млн. грн. на 13 років; Луганська міська рада - 50 млн. грн. на 5 років; Миколаївська міська рада - 50 млн. грн. на 10 років; Запорізька міська рада - 60 млн. грн. на 9 років; Харківська міська рада - 505 млн. грн. на 8 років; Донецька міська рада - 80 млн. грн. на 5 років; Краматорська міська рада - 15 млн. грн. на 2 років; Київська міська рада - 1 000 000,0 тис. грн. на 12 років.

Таблиця 1. Поточні кредитні рейтинги за Національною рейтинговою шкалою http://www.credit-rating.com.ua. Органи місцевого самоврядування

Додаткові позначення:

uaAA - Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами.

uaA - Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Рівень кредитоспроможності означає чутливість до впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов.

uaBBB - Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Рівень кредитоспроможності залежить від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов.

uaBB - Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується кредитоспроможністю нижчою ніж достатня порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Висока залежність рівня кредитоспроможності від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов.

UaA - Рейтинги, визначені відповідно до Національної рейтингової шкали.

- або + - Проміжні категорії рейтингу відносно основних категорій (рівнів).

Стабільний прогноз вказує на відсутність на поточний момент передумов для зміни рейтингу протягом року.

Список використаної літератури:

1. Бюджетний кодекс України;

2. Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок";

3. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. НАН України В.М.Гейця. - К: Ін-т прогнозув.; Фенікс, 2003 - 1008 с.;

4. Падалка В. Ризики муніципальних запозичень // Фінанси України. - 2005. - № 2. - С.114-122;

5. Падалка В. Фінансування проектів розвитку міст за рахунок муніципальних запозичень // Фінанси України. - 2004. - № 11. - С.89-99;

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 207 "Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів";

http://www.credit-rating.com.ua

http://rada.gov.ua