Економічний аналіз роботи підприємства

Вступ

Основною задачею промислових підприємств є якнайповніше забезпечення попиту населення високоякісною продукцією. Темпи зростання обсягу виробничої продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства.

Обсяг виробництва і реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) - це основні показники, що характеризують діяльність підприємства. Обсяг реалізації вкрай важливий для встановлення нормованої статі витрат - витрат на рекламу, представницьких витрат, а також для числення цілого ряду податків.

По своєму економічному змісту обсяг реалізованої продукції характеризує кінцевий фінансовий результат роботи підприємства, виконання своїх зобов'язань перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку.

В даній курсовій роботі розглядаються проблеми реалізації продукції, а також аналізується обсяг проведеної продукції. Ключовим моментом є особливості аналізу обсягу виробництва продукції на ВАТ «Житомирський маслозавод».

Задача курсової роботи полягає в тому, щоб, проаналізувавши дані показники, виявити резерви для їх збільшення, а також чинники, впливаючі на ці показники.

Об'єктом аналізу курсової роботи стало Відкрите Акціонерне Товариство «Житомирський маслозавод».

В першій частині роботи приводяться методичні основи аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції. В другій частині описується сам об'єкт дослідження і проводиться аналіз. В останній частині розглядаються чинники і резерви збільшення виробництва і реалізації продукції на даному підприємстві.

Реквізити

Повне найменування - Відкрите акціонерне товариство „Житомирський маслозавод”.

Скорочене найменування за ЄДРПОУ - ВАТ „Житомирський маслозавод”.

Номер та дата державної реєстрації підприємства - №639 від 21.06.2000 року.

Вид діяльності за ЗКГНГ - виготовлення та реалізація сиро-молочних виробів.

Назва органу який здійснив реєстрацію - Виконавчий комітет Житомирської обласної ради.

Форма власності за ЗКФВ - власна.

Адреса підприємства - Україна, 10002, м. Житомир, вул. Івана Гонти,4.

Банківські реквізити:

ВАТ „Житомирський маслозавод”;

Україна, 10002, м. Житомир, вул. Івана Гонти,4;

тел. (0412) 413-102;

факс 418-869;

КОД ЄДРПОУ 15394768;

Р/р 470022207226

МФО 49276

Керівник підприємства - Семіщенко Сергій Олександрович.

Головний бухгалтер - Краєва Наталія Василівна.

Розділ I. Методика аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції

1.1 Економічний зміст і значення обсягу виробництва і реалізації продукції

Інформаційною базою для аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції можуть бути:

1. Статистичні показники (додаток до балансу - форма № 4, «рух готових виробів, їх відвантаження і реалізація» - форма №16);

2. Оперативні звіти;

3. Плани-графіки виробництва;

4. Плани економічного і соціального розвитку підприємства;

5. Різні види супровідної документації.

Аналіз роботи промислових підприємств починають з вивчення показників випуску продукції.

Основні задачі:

Оцінка обсягу, якості, динаміки, структури продукції;

Перевірка збалансованості і оптимальності намічаного виду продукції, а також оцінка реальності і напруженості виробничих показників;

Виявлення впливу окремих чинників на кінцевий результат;

Розробка рекомендацій (заходів) як поточного характеру, так і на перспективу.

Основними показниками обсягу виробництва є товарна і валова продукція.

Валова продукція - це вартість всієї проведеної продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в зіставних і діючих цінах.

Товарна продукція - відрізняється від валової тим, що в неї не включаються залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарчий оборот. По своєму складу на багатьох підприємствах валова продукція співпадає з товарною, якщо немає внутрішньогосподарчого обороту і незавершеного виробництва.

Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виручці). Може виражатися в зіставних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник придає першорядне значення. Реалізація продукції є зв'язаною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг виробництва.

Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (Штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягу виробництва і реалізації продукції по окремих видах і групах однорідної продукції.

Умовно-натуральні показники, як і вартісні застосовуються для узагальненої характеристики обсягу виробництва продукції, наприклад, на ВАТ « Сыры Калужские » використовують такий показник, як тисячі умовних банок.

Нормативні трудовитрати використовуються також для узагальненої оцінки обсягів випуску продукції в тих випадках, коли в умовах багатономенклатурного виробництва не представляється можливим використовувати натуральних або умовних вимірників.

При аналізі обсягу продажу продукції використовуються наступні вимірники:

Абсолютні:

Натуральні

Вартісні

Трудові

Відносні:

Відсотки

Коефіцієнти

Соті частки

Інші показники, які підприємство вибере.

Готова продукція може бути реалізована по:

оптовим цінам;

роздрібним цінам;

договірним цінам.

Оптові ціни встановлюються на рівні роздрібних за мінусом торгових, збутових знижок з урахуванням місцезнаходження даного підприємства.

В умовах ринкових відносин ціни розрізняються по особливостях купівлі-продажу:

базисна ціна встановлюється, коли є операція і необхідно визначити сорт і якість продукції, тобто вона узгоджується на рівні купівлі-продажу між постачальником і споживачем.

Фактурна ціна - умовна ціна, вона узгоджується на рівні укладення контракту.

EXWORK - продавець дає право покупцю розпоряджатися продукцією на своєму складі.

FOB - товар поставлятиметься безпосередньо покупцю за рахунок постачальника до місця знаходження.

CAF - умови, коли продавець оплачує витрати до місця призначення.

CIF = CAF + внесок страховки.

Світова цін - визначається рівнем цін експортерів або рівнем цін на аукціонах, рівнем цін провідних фірм.

1.2 Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції

Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту. Цей аналіз показує, як змінився обсяг виробництва і реалізації за певну кількість років. Якщо темпи зростання виробництва значно вищі темпів реалізації продукції, це свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства.

Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати по средньогеометричній або середньоарифметичній зваженій. В курсовій я застосовую средньогеометричну зважену.

Наявність динаміки товарної і валової продукції може бути зображений за допомогою графіків, у вигляді стовпчикових і смугових діаграм.

Оперативний аналіз виробництва і відвантаження продукції здійснюється на основі розрахунку, в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск і відвантаження продукції за об'ємом, асортиментом, якості, а також відхилення від плану.

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань по поставках продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринок збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.

Особливо важливе значення для підприємства має виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільги по податках, кредитах і т.п.

В процесі аналізу визначається виконання плану поставок за місяць і з наростаючим підсумком в цілому по підприємстві, в розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану, і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань.

Відсоток виконання договірних зобов'язань розраховується розподілом різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов'язаннями (ОПпл) і його недовиконанням (ОПн) на плановий обсяг (ОПпл):

Кд.п. = (Оппл - Опн) / ОПпл

Недопостачання продукції негативно впливає не тільки на підсумки діяльності даного підприємства, але і на роботу торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій і т.д. При аналізі реалізації особливу увагу слід звертати на виконання зобов'язань по держзамовленню, кооперованим поставкам і по експорту продукції.

При аналізі товарної продукції встановлюють виконання плану по номенклатурі і асортименту продукції.

1.3 Методика аналізу асортименту і структури продукції

Номенклатура - це перелік найменувань виробів і їх кодів (в кодифікаторі) встановлених для відповідних видів продукції в загальноукраїнському кодифікаторі промислової продукції (ЗКПП) діючому на території України.

Асортимент - перелік найменувань продукції з вказівкою її обсягу випуску по кожному виду. Асортимент буває:

Повний;

Груповий;

Внутрішньогруповий.

При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого - найефективніше використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових і інших ресурсів, що є в його розпорядженні. Система формування асортименту включає наступні основні моменти:

визначення поточних і перспективних потреб покупців:

оцінку рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається або планованої до випуску;

вивчення життєвого циклу виробів і вживання своєчасних заходів по впровадженню нових, досконаліших видів продукції і вилучення з виробничої програми морально-застарілих і економічно-неефективних виробів;

оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.

Основними причинами впливаючими на невиконання плану по асортименту продукції є:

Внутрішні причини:

недоліки в організації виробництва;

поганий технічний стан устаткування;

простої;

аварії;

недоліки засобів;

недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.

Зовнішні причини:

кон'юнктура ринку;

зміна попиту на окремі види продукції;

стан матеріально-технічного забезпечення;

невчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства із незалежним від нього причин.

Оцінка виконання плану по асортименту продукції звичайно проводиться за допомогою однойменного коефіцієнта, який розраховується шляхом розподілу загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану по асортименту, на загальний плановий випуск продукції (продукція, виготовлена понад план або не передбачена планом, не зараховується у виконання плану по асортименту).

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одних видах і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів загалом їх випуску. Виконати план по структурі виробництва - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Зміна структури виробництва робить великий вплив на всі економічні показники:

обсяг випуску у вартісній оцінці;

матеріаломісткість;

собівартість товарної продукції;

прибуток;

рентабельність.

Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то об'єм її випуску у вартісному виразі зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки низько-рентабельної продукції.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна провести способом ланцюгової підстановки, який дозволяє абстрагуватися від всіх чинників, окрім структури продукції:

ВПпл = V пл УД пл Ц пл

ВП усл1 = V ф УД пл Ц пл

ВП усл2 = V ф УД ф Ц пл

ВП ф = V ф УД ф Ц ф

ВП _V = ВП усл1 - ВП пл

ВП _УД = ВП усл2 - ВП усл1

ВП _Ц = ВП ф - ВП усл2

ВП = ВП _V + ВП _УД + ВП _Ц = ВП ф - ВП пл

Також розрахунок можна провести способом абсолютних різниць:

ВП = V УД Ц

ВП _V = V УД Ц _пл

ВП _УД = Vф УД Ц _пл

ВП _Ц = V _ф УДф Ц

ВП _V + ВП _УД + ВП _Ц = ВП

де ВП - зміна валової продукції

V - зміна обсягу виробництва

Ц - зміна ціни на продукцію.

Розрахунок впливу структурного чинника на зміну випуску продукції у вартісному виразі можна провести за допомогою средньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спочатку визначається средньозважена ціна при фактичній структурі продукції, а потім при плановій і різниця між ними умножається на фактичний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному виразі.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він ділиться на поправний і непоправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності. В процесі аналізу вивчають динаміку браку по абсолютній сумі і питомій вазі в загальному випуску товарної продукції, визначають втрати від браку.

Потім вивчаються причини пониження якості і допущеного браку продукції по місцях їх виникнення і центрах відповідальності і розробляються заходи щодо їх усунення. Основними причинами пониження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, кваліфікація робітників, аритмічність виробництва і ін.

1.4 Методика аналізу якості випускної продукції

Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Його підвищення - одна з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажу, але і за рахунок більш високих цін.

Якість продукції - поняття, яке характеризує параметричні, експлутаційні, споживацькі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації і уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.

Узагальнюючі показники характеризують якість всієї випускної продукції незалежно від її вигляду і призначення:

питома вага нової продукції загалом її випуску;

питома вага продукції вищої категорії якості;

середньозважений бал продукції;

середній коефіцієнт сортності;

питома вага атестованої і неатестованої продукції;

питома вага сертифікованої продукції;

питома вага продукції, відповідної світовим стандартам;

питома вага продукції, що експортується, у тому числі у високорозвинуті промислові країни.

Індивідуальні (одиничні) показники - якості продукції характеризують одну з її властивостей:

корисність (жирність молока, якість вугілля, вміст заліза в руді, вміст білка в продуктах харчування);

надійність (довговічність, безвідмовність в роботі);

технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність);

естетичність виробів.

Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питому вагу забракованої продукції, питома вага зарекламованої продукції, втрати від браку і ін.

Одна із задач аналізу - вивчити динаміку перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, причини їх зміни і дати оцінку виконання плану по рівні якості продукції.

По продукції, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховуються частка продукції кожного сорту (кондиції) загалом, обсягу виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна виробу в зіставних умовах. При оцінці виконання плану по першому показнику фактичну частку кожного сорту загалом, обсягу продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити двома способами: відношенням кількості продукції I сорту до загальної кількості; відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції I сорту.

Ще однією задачею аналізу є визначення впливу якості на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції (ТП), виручку від реалізації продукції (В) і прибуток (П):

ТП = (Ц1 - Ц0) К1

В = (Ц1 - Ц0) VРП

П = [(Ц1 - Ц0) VРП1] - [(С1 - С0) VРП1]

де Ц0 і Ц1 - відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

С0 і С1 - відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;

К1 - кількість випускної продукції підвищеної якості;

VРП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію по сортах, і відбулася заміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як змінилася середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім по приведених алгоритмах визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.

Стандартизація - діяльність по встановленню норм, правил, характеристик. Сертифікація - діяльність, направлена на підтримку відповідності по встановлених вимогах. В Україні існують загальні правила по проведенню сертифікації. Після проведення сертифікації видається сертифікат (документ відповідності вимогам).

Наступні стандарти сертифікатів:

ІСО 9000 - містить опис еталонів 3-х моделей якості, попередження дефектів продукції як на стадії розробки, так і на стадії виготовлення;

БВП - бездефектне виготовлення продукції;

КСУЯП - комплексна система управління якістю продукції. Аналіз якості по цій системі здійснюється поетапно. Спочатку визначається питома вага продукції із знаком якості, а потім визначається продукція по категоріях:

продукція 1-ї категорії, продукція певних корисних якостей, але нижча за світові стандарти;

продукція 2-ї категорії, що використовується в промисловості, але не відповідна світовим стандартам. Продукція оцінювана по 2-й категорії підлягає зняттю з виробництва;

Там де продукція не оцінюється по категоріях якості, використовується категорія сортності.

4. Сортність - теж характеризує якість, але для певних галузей. При визначенні сортності використовують ГОСТ-и і ОСТ-и і визначають коефіцієнти сортності, підтверджуючи рівень якості.

1.5 Методика аналізу ритмічності роботи підприємства

При вивченні діяльності підприємства важливий аналіз ритмічності виробництва і реалізації продукції.

Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі і асортименті, передбаченому планом.

Для великосерійного або масового виробництва розробляються графіки рівномірного випуску продукції, а оцінним показником є коефіцієнт рівномірності.

Аналіз розглядає приховані причини нерівномірності. Причин достатньо багато: невчасне забезпечення ресурсами, непропорційне завантаження устаткування (поломки, простої), відсутність робітників, помилки в розрахунках, низький рівень виробничої і технологічної дисципліни.

Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску і реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники:

знижується якість продукції;

збільшується обсяг незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу;

не виконуються поставки за договорами, і підприємство платить штрафи за невчасне відвантаження продукції;

несвоєчасно надходить виручка;

перевитрачатиметься фундація заробітної платні у зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці за наднормові роботи.

Все це приводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються прямі і непрямі показники.

Прямі показники - коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (доба) до місячного випуску, питома вага проведеної продукції за кожний місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожний квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця, до третьої декади попереднього місяця.

Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за наднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопостачання і невчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Коефіцієнт ритмічності - визначається шляхом підсумовування фактичних питомих терезів випуску за кожний період, але не більш планового їх рівня.

Коефіцієнт варіації - визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадному, середньомісячному, середньоквартальному) планового випуску продукції:

Х2 - квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

n - число підсумовуваних планових завдань;

х - середньодекадне завдання по графіку.

Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності - як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.

Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випуску продукції по декадах (добі), можна розрахувати їх вплив на показник аритмічності. Для цього відносна зміна обсягу виробництва продукції із даної причини необхідно віднести до загального показника аритмічності помножити на 100.

Внутрішні причини аритмічності - важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології і матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування і контролю, зовнішні - невчасна поставка сировини і матеріалів постачальникам, недолік енергоресурсів не з вини підприємства і ін.

Розділ II. Аналіз обсягу і реалізації продукції

2.1 Загальна характеристика ВАТ «Житомирський маслозавод»

Аналіз обсягу і реалізації продукції буде проводиться на прикладі ВАТ «Житомирський маслозавод».

ВАТ «Житомирський маслозавод» протягом 15 років забезпечує споживацький ринок міста Житомир і області плавленими сирами, маючи для цього спеціалізоване устаткування, підготовлені кадри, виробничі і складські площі, ринки сировини і збуту готової продукції, що виготовляються. Виробнича потужність підприємства дозволяє повністю забезпечити потребу населення Житомирської області в даному продукті.

На підприємстві виробляється наступний асортимент продукції:

Сири плавлені ковбасні:

сир плавлений ковбасний (з масовою часткою жиру 40% в сухій речовині);

Сири плавлені брикети:

Міський (жирність 30%);

Орбіта (жирність 20%);

Костромський (жирність 40%);

Сири плавлені пастоподібні:

Янтар (жирність 60%);

Казка (жирність 30%);

Попелюшка (жирність 20%);

Кисломолочний (жирність 45%);

Омічка (жирність 50%);

Ласун (жирність 30%);

Шоколадний (жирність 30%);

Масло:

Масло вершкове селянське (фасоване по 200г).

Якість продукції є однією з основних чинників, що впливають на обсяг її реалізації. На підприємстві продукція виробляється тільки з натуральної сировини без стабілізаторів і фарбників. Продукція виробляється за затвердженим в установленому порядку стандартами, сертифікована в Житомирському центрі по стандартизації, метрологією і сертифікацією.

Фахівцями лабораторій підприємства і санітарно-епідеміологічної станції міста ведеться строгий хімічний і бактеріологічний контроль за якістю сировини, матеріалів і запасів, готової продукції, а також контроль за ходом технологічного процесу.

Випуск принципово нових видів продукції зажадає від підприємства великих капітальних вкладень і багато часу на закупівлю устаткування, технології виробництва, навчання і перекваліфікацію кадрів, маркетингові дослідження і рекламу.

Основними конкурентами на ринку збуту готової продукції є по ковбасних сирах - сироварні заводи різних регіонів України (м.Київ, м.Суми, м.Чернігів); по плавленим і пастоподібним фірми Росії, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Швейцарії і т.п.

Таблиця 1 - Основні характеристики конкурентів

Показники	Продукція ВАТ «Житомирський маслозавод»	Продукція інших регіонів України	Імпортна продукція
Якість продукції	висока	середня	висока
Зовнішній вигляд (Привабливість)	середній	середній	високий
Обсяг продажу (тонн/рік) - ковбасні - плавлені пастоподібні	640 70	300 -	- 490
Займана частка ринку (%): - ковбасні - плавлені пастоподібні	68 12	32 -	- 88
Стабільність продажу: - ковбасні - плавлені пастоподібні	висока середня	середня -	- висока

Аналіз конкурентів показує, що 32 % ринку по ковбасних сирах займають сироварні заводи різних регіонів України, внаслідок низької відпускної ціни на готову продукцію.

Низька ціна ковбасних сирів у конкурентів складається :

в літній період за рахунок виготовлення власної сировини для плавлених сирів по літніх понижених на 10 - 15 % цінам на молоко;

в осінньозимній період за рахунок закладки на зберігання дешевої власної літньої сировини (сира жирного, сира нежирного, масла, сухого молока).

За наявності фінансової можливості у підприємства здійснювати закладку дешевої літньої сировини, осінньо-зимній ціни на ковбасні сири наблизяться до цін конкурентів, але більш висока якість готової продукції дозволить збільшити продаж ковбасних сирів.

По плавленим, пастоподібним сирам картина на ринку складається таким чином: головними постачальниками таких сирів є зарубіжні фірми за рахунок широкого асортименту і високої якості готової продукції, а також якості і дизайну упаковки і маркіровки.

Основними постачальниками сирів, масла, сухого молока в літній період за пониженими сезонними цінами є молочні заводи Житомирської області, що працюють на місцевій сировині. В осінньо-зимній період, через різке зниження надоїв молока, підприємство вимушено шукати постачальників і закупляти сировину за більш високими цінами в інших регіонах України, або на підприємствах, що заготовили сировину про запас. Сировинна база дуже не стабільна і носить сезонний характер. Єдиним джерелом стабілізації цін на сировині є літня закупівля сировини, закладка на зберігання з подальшою його переробкою.

2.2 Аналіз динаміки випуску і реалізації продукції

Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту.

Таблиця 2 - Динаміка виробництва і реалізації продукції в зіставних цінах

Роки	Обсяг виробництва продукції, млн, грн	Темпи зростання %	Обсяг реалізації, млн. грн.	Темпи зростання %
		базисні	ланцюгові		базисні	ланцюгові
1	2	3	4	5	6	7
2000	85000	100	100	83000	100	100
2001	88000	103,5	103,5	85000	102,4	102,4
2002	95000	111,7	108	97000	116,8	114,1

З таблиці видно, що за три роки обсяг виробництва виріс на 11,7 %, а обсяг реалізації продукції збільшився на 16,8%. Те, що за 2000 рік темп виробництва продукції нижче за темп реалізації, говорить про те, що нереалізована продукція на складах підприємства і неоплачена покупцями в 1999 році реалізована в 2000 році повністю.

Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати по середньогеометричній:

Тр = ^n-1Т1 Т2 .. Тn, Тпр = Тр - 100%;

Середньорічний темп зростання (приросту) випуску продукції:

Твип.п = Т1 Т2 Т3 = 1,0 1,035 1,08 = 1,1178 = 1,0572 = 105,72 %

Тпр = 105,72 - 100 = 5,72 %

Середньорічний темп зростання (приросту) реалізації продукції:

Трп =1,0 1,024 1,141 = 1,1683 = 1,0809 = 108,09

Тпр = 108,09 - 100 = 8,09 %

Графік 1. Динаміка виробництва і реалізації продукції за період з 2000 по 2002 рік

Також варто розглянути зміну окремих видів продукції по роках.

Таблиця 3 - Обсяг продажу по видах продукції за 1998 - 2000 рр.

Сири	Реалізовано в 2000 р, млн. грн.	Реалізовано в 2001 р. млн. грн.	Реалізовано в 2002 р, млн. грн.
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
1	2	3	4	5	6	7
Ковбасний	45 000	54,22	43 000	50,59	47 000	48,45
Брикетний	21 000	25,30	28 000	32,94	32 000	32,99
Пастоподібний	17 000	20,48	14 000	16,47	18 000	18,56
Разом:	83 000	100	85 000		97 000	100

На наступних графіках зображена процентна зміна виробництва

окремих видів продукції підприємства ВАТ «Житомирський маслозавод».



КС - ковбасний сир

БС - брикетний сир

ПС - пастоподібний сир

Графік 2. Процентне відношення виробництва окремих видів продукції до загального обсягу за 2000, 2001, 2002 рр.

Очевидно, що загальний обсяг продажу продукції, що випускається, в грошовому виразі в 2000 році складав 83000 млн. гривень, в 2001 році - 85000млн. гривень, 2002 року - 97000 млн. гривень. Тобто обсяг випуску продукції збільшився. Збільшення обсягу випуску позначилося і на структурі продукції, що випускається. Найбільша питома вага в 2000 році в загальному обсязі виробництва займала ковбасний сир (54,2 %), в 2001, 2002 роках питома вага зменшилася і на 2000 рік складала 48,9 %. В той же час збільшилася питома вага сирів брикетів в загальному обсязі продукції. Якщо в 2000 році він складав 25,3 %, то в 2002 році - 32,9 %.

Далі можна проаналізувати і дати оцінку виконанню плану по виробництву і реалізації продукції за звітний період, 2002 рік.

Таблиця 4 - Аналіз виконання плану по випуску і реалізації продукції підприємством ВАТ «Житомирський маслозавод» за 2002 рік

Виріб	Обсяг виробництва продукції, млн. грн	Реалізація продукції, млн. грн
	План	Факт	+, -	% до плану	план	факт	+, -	% до плану
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Ковбасний	40 000	44 000	+ 4 000	+ 10	39 500	47 000	+ 7 500	+ 18,9
Брикетний	30 500	32 500	+ 2 000	+ 6,5	30 500	32 000	+ 1 500	+ 6,5
Пастоподібний	19 000	18 500	- 5 000	- 2,63	19 000	18 000	- 1 000	- 5,2
Разом:	89 500	95 000	+ 5 500	+ 13,9	89 000	97 000	+ 8 000	+20,2

З таблиці видно, що фактичний випуск сиру в звітному році в порівнянні з планом збільшився на 5500 млн. гривень, це склало 13,9 %, а реалізації на 8000 млн. рублів гривень, 20,2 %.

Якщо аналізувати по сортах сиру, то фактичний випуск ковбасного сиру в звітному році в порівнянні з планом збільшився на 4000 млн. грн. (що склало 10 %), а реалізація на 7500 млн. грн. (18,9 %); брикета - випуск на 2000 млн. грн. (6,5 %), реалізація - також на 1500 млн. грн. (6,5 %); випуск пастоподібних сирів в порівнянні з планом зменшився на 5000 млн. грн. (2, 6%), реалізація також зменшилася - на 1000 млн. грн. (5,2 %).

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибуттям виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.

Таблиця 5 - Аналіз виконання договірних зобов'язань по відвантаженню продукції за січень, млн. грн.

Виріб	Споживач	План поставки за договором	Фактично відвантаженно	Недопостачання продукції	Заліковий обсяг в межах плану
1	2	3	4	5	6
Ковбасний	1	600	600	-	600
	2	200	250	-	200
	3	700	830	-	700
	4	450	300	- 150	300
	5	800	850	-	800
	6	400	400	-	400
	7	1 100	1 000	- 100	1 000
	8	650	690	-	650
	9	700	700	-	700
	10	300	480	-	300
Брикетний	1	200	300	-	200
	2	450	400	- 50	400
	3	120	100	- 20	100
	4	350	450	-	350
	5	560	1050	-	560
	6	620	700	-	620
Пастоподібний	1	250	300	-	250
	2	100	100	-	100
	3	50	100	-	50
	4	320	300	- 20	300
	5	200	150	- 50	150
	6	150	150	-	150
Разом:		9 270	10 200	- 390	8 780

Відсоток виконання договірних зобов'язань рівний:

Кд.п = (9270 -390) / 9270 = 0,95 або 95 %.

З таблиці видно, що за звітний місяць за договорами недопоставлено на суму 390 млн. гривень, або на 5%. Якщо проводити аналіз по видах сирів, то по ковбасному сиру недопостачання склало 250 млн. гривень, по сиру брикета - 70 млн. гривень, і по пастоподібному також 70 млн. гривень.

Далі потрібно проаналізувати виконання договірних зобов'язань за рік.

Таблиця 6 - Аналіз виконання договірних зобов'язань за 2002 рік, млн. грн.

Місяць	План поставки продукції	Недопостачання продукції	Виконання %
	За місяць	З початку року	за місяць	з початку року	За місяць	З початку року
1	2	3	4	5	6	7
Січень	9 270	9 270	- 390	- 390	95,8	95,8
Лютий	8 900	18 170	- 200	- 590	97,7	96,7
Березень	8 400	26 570	- 350	- 940	95,8	96,4
Квітень	7 300	33 870	- 150	- 1 090	97,9	96,7
Травень	6 800	40 670	- 400	- 1 490	94,1	96,4
Червень	6 000	46 670	- 500	- 1 990	91,7	95,7
Липень	5 900	52 670	- 100	- 2 090	98,3	96,0
Серпень	6 000	58 570	- 300	- 2 390	95	96,0
Вересень	7 000	65 570	- 700	- 3 090	90	95,2
Жовтень	7 230	72 800	- 200	- 3 290	97,2	95,4
Листопад	8 100	80 900	- 160	- 3 450	98,0	95,7
Грудень	8 600	89 500	- 350	- 3 800	95,9	95,7

З таблиці видно, що сума недопостачання за 2000 рік склала 3800 млн. гривень, а план виконаний тільки на 95,7 %.

2.3 Аналіз асортименту і структури продукції

При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого - найефективніше використовування трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових і інших ресурсів, що є в його розпорядженні. Система формування асортименту включає наступні основні моменти:

визначення поточних і перспективних потреб покупців:

оцінку рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається або планованої до випуску;

вивчення життєвого циклу виробів і вживання своєчасних заходів по впровадженню нових, досконаліших видів продукції і вилучення з виробничої програми морально застарілих і економічно неефективних виробів;

оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.

Таблиця 7 - Виконання плану по асортименту продукції

Виріб	Обсяг виробництва продукції в планових цінах, млн. грн.	Відсоток виконання плану	Обсяг продукції, зарахованої у виконання плану по асортименту, млн. грн.
	План	факт
1	2	3	4	5
Ковбасний	40 000	44 000	110	40 000
Брикетний	30 500	32 500	106,5	30 500
Пастоподібний	19 000	18 500	97,3	18 500
Разом:	89 500	95 000	106,1	89 000

Оцінка виконання плану по асортименту продукції звичайно проводиться за допомогою однойменного коефіцієнта, який розраховується шляхом розподілу загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану по асортименту, на загальний плановий випуск продукції. З таблиці видно, що план по асортименту продукції виконаний на 99,4 %

До вип. п = 89000 / 89500 100 = 99,4 %

А якщо проводити аналіз по виробах, то відсоток виконання плану по ковбасному сиру склав 110 %, по сиру брикету -106,5 %, по пастоподібному сиру - 97,3 %.

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одних видах і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів, загалом, їх випуску. Виконати план по структурі - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Зміна структури виробництва робить великий вплив на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, вартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному виразі зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна провести способом ланцюгової підстановки. Цей спосіб дозволяє абстрагуватися від всіх чинників, окрім структури продукції:

ВПф = (Vф обч. УДi ф Цi пл) = 95000 млн. грн.

ВП пос. = (Vф обч. УДi пл Цi пл) = 94570 млн. грн.

ВП стр = ВПф - ВП пос. = 95000 - 94570 = + 430 млн. грн.

Таблиця 8 - Аналіз структури товарної продукції

Виріб	Оптова ціна за 1 туб, тис. грн.	Обсяг виробництва продукції, туб	Товарна продукція в цінах плану, млн. грн.	Зміна товарної продукції за рахунок структури, млн. грн.
		план	факт	план	Факт. при плановій Структурі	факт
1	2	3	4	5	6	7	8
Ковбасний	2 500	16 000	17 600	40 000	42 266	44 000	+1734
Брикетний	2 000	15 250	16 250	30 500	32 228	32 500	+ 272
Пастоподібний	1 900	10 000	9 737	19 000	20 076	18 500	- 1 576
Разом:	-	41 250	43 587	89 500	94 570	95 000	+ 430

З таблиці видно, що товарна продукція збільшилася за рахунок структури на 430 млн. гривень: по ковбасному сиру відбулося збільшення на 1134 млн. гривень, по брикету на 272 млн. гривень, по пастоподібному відбулося зменшення товарної продукції на 1576 млн. гривень.

Для розрахунку фактичної товарної продукції в цінах плану при плановій структурі використовується коефіцієнт виконання плану по товарній продукції в цілому по підприємству в умовно-натуральних одиницях:

Квип.п = 43587 / 41250 = 1, 0566545.

Тобто якби план виробництва був рівномірно перевиконаний на 105,66 % по всіх видах продукції і не порушилася запланована структура, то загальний обсяг виробництва в цінах плану склав би 94570 млн. гривень. При фактичній структурі він вище на 430 млн. гривень. Це значить, що збільшилася частка більш дорогої продукції загалом її випуску.

Далі потрібно розрахувати зміни за рахунок структурного чинника.

Таблиця 9 - Розрахунок зміни середньої ціни 1 туб за рахунок структурного чинника

Виріб	Оптова ціна 1 туб, тис. грн.	Структура продукції %	Зміна середньої ціни за рахунок структури, тис. грн.
		план	факт	+, -
1	2	3	4	5	6
Ковбасний	2 500	38,78	40,38	+ 1,6	+ 40
Брикетний	2 000	36,96	37,28	+ 0,32	+6,4
Пастоподібний	1 900	24,24	22,34	- 1,9	- 36,1
Разом:	-	100	100	+ 0,02	+ 10,3

З таблиці видно, що збільшення структури продукції на 0,02 % привело до збільшення середньої ціни на 10,3 тис. гривень. Якщо проводити аналіз по видах продукції, то збільшення структури ковбасного сиру на 1,6 % привело до збільшення ціни на 40 тис. гривень, збільшення структури сиру брикету на 0,32 %, привело до збільшення ціни на 6,4 тис. гривень, а зменшення структури пастоподібного сиру на 1,9 % привело до зменшення середньої ціни на 36,1 тис. гривень

Розрахунок впливу структурного чинника на зміну випуску продукції у вартісному виразі можна провести за допомогою середньозважених цін. Для цього спочатку визначається середньозважена ціна при фактичній структурі продукції, а потім при плановій і різниця між ними множиться на фактичний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному виразі:

Цф = (2500 40,38 + 2000 37,28 + 1900 22,34) / 100 = 2178 тис. гривень.

Цпл = (2500 38,78 + 2000 36,96 + 1900 24,24) / 100 = 2169 тис. гривень.

ВПстр = Цстр Vф обч. = 10,3 43587 = + 430 млн. грн.

Аналогічним чином визначається вплив структури реалізованої продукції на суму виручки.

Таблиця 10 - Розрахунок впливу структури реалізованої продукції на суму виручки

Виріб	Оптова ціна за 1 туб, млн. грн.	Обсяг реалізації продукції, туб	Виручка за плановими цінами, млн. грн.	Зміна виручки за рахунок структури продукції, млн.грн.
		план	факт	план	Факт. при плановій структурі	факт
1	2	3	4	5	6	7	8
Ковбасний	2 500	15 800	18 800	39 500	42 600,7	47 000	+4 399,3
Брикетний	2 000	15 250	16 000	30 500	32 894,3	32 000	- 894,3
Пастоподібний	1 900	10 000	9 474	19 000	20 491,5	18 000	- 2 491,5
Разом:	-	41 050	44 274	89 000	95 986,5	97 000	+ 1 013,5

Для розрахунку фактичної виручки за плановими цінами при плановій структурі використовують коефіцієнт виконання плану, який розраховується таким чином:

До вип. п = 44274 / 41050 = 1,0785

З таблиці видно, що виручка збільшилася за рахунок структури на 1013,5 млн. гривень: по ковбасному сиру відбулося збільшення на 4399,3 млн. гривень, по брикету виручка зменшилася на 894,3 млн. гривень, по пастоподібному відбулося зменшення виручки на 2491,5 млн. гривень.

Якби план реалізації був рівномірно перевиконаний на 107, 85 % по всіх видах продукції не порушилася запланована структура, то загальна виручка в цінах плану склала б 95986,5 млн. грн. При фактичній структурі вона вище на 1013,5 млн. гривень.

2.4 Аналіз якості проведеної продукції

Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Його підвищення - одна з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажів, але і за рахунок більш високих цін.

Якість продукції - поняття, яке характеризує параметричні, експлутаційні, споживацькі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації і уніфікації, надійність і довговічність.

Якість формується ще до фізичної появи продукції, тобто це науково-технічний рівень продукції. Ця початкова якість повинна бути збережений і в процесі виробництва.

Стандартизація - діяльність по встановленню норм, правил, характеристик. В Україні використовують Гости, ОСТи (галузеві стандарти), СТП (стандарти підприємства). Вони містять вимоги по яких здійснюється сертифікація.

Сертифікація - діяльність, направлена на підтримку відповідності по встановлених вимогах. В Україні існують загальні правила по проведенню сертифікації. Після проведення сертифікації видається сертифікат (документ відповідності вимогам).

Для точного аналізу якості продукції потрібен аналіз узагальнюючих показників якості продукції.

Таблиця 11 - Аналіз узагальнюючих показників якості продукції

Показник	Минулий рік	Звітний рік
		план	факт
1	2	3	4
Середньозважений бал якості продукції	0,65	0,81	0,75
Питома вага % а) продукції вищої категорії якості; б) продукції, що експортується; в) забракованої продукції; г) зарекламованої продукції.	70 0,5 0,8 0,4	80 1,5 0,4 0,7	80 1,0 0,3 0,6
Втрати від браку	520	450	400

З таблиці видно, що за звітний рік на ВАТ «Житомирський маслозавод » виконана певна робота по поліпшенню якості продукції і підвищення її конкурентоспроможності. Про це свідчить збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості на 10 % в порівнянні з минулим роком, а також зміни продукції, що експортується. В звітному році цей показник склав 1 %. Зменшення забракованої продукції також говорить про збільшення якості. Далі важливо проаналізувати втрати від браку: в порівнянні з минулим роком цей показник зменшився і складає 400 млн. гривень.

По продукції, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховується частка продукції кожного сорту (кондиції) загалом, обсягу виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна виробу в зіставних умовах. При оцінці виконання плану по першому показнику фактичну частку кожного сорту загалом, обсягу продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити двома способами: відношенням кількості продукції I сорту до загальної кількості; відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції I сорту.

Звідси коефіцієнт сортності:

1. за планом: Ксорт = 10450 / 18300 = 0,571

2. фактично: Ксорт = 17480 / 19500 = 0,896

3. Виконання плану за якістю 67 % (0,571 / 0,896)

Таблиця 12 - Аналіз якості продукції

Сорт продукції	Ціна за 1 туб, тис. грн.	Випуск продукції	Вартість випуску, млн. грн.
		план	факт	план	факт	За ціною I сорту
						план	Факт
1	2	3	4	5	6	7	8
I	1 200	10 450	11 200	12 540	13 440	12 540	13 440
II	800	4 800	5 050	3 840	4 040	5 760	6 060
Разом:	2 000	15 250	16 250	16 380	17 480	18 300	19 500

Далі дуже важливо визначити вплив сортового складу продукції на обсяг випуску окремого виробу у вартісному виразі.

Таблиця 13 - Вплив сортового складу продукції на обсяг випуску сиру у вартісному виразі

Сорт	Оптова ціна	Структура продукції %	Зміна середньої ціни за рахунок структури, тис. грн.
		план	факт	+, -
1	2	3	4	5	6
I	1 200	68,5	68,9	+ 0,4	+ 4,8
II	800	31,5	31,1	- 0,4	- 3,2
Разом:	2 000	100	100		+ 1,6

З таблиці видно, що з поліпшенням якості продукції (збільшенням продукції I сорту і зменшенням частки продукції II сорту) середня ціна збільшилася на 1,6 тис.гривень, а вартість всього фактичного випуску - на

26000 млн. гривень (16250 туб 1,6 тис.грн.).

Аналогічні розрахунки роблять по всіх видах продукції, по яких встановлений сорт, після цього результати узагальнюються. На узятому підприємстві сорт встановлюється тільки по твердих сирах.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він ділиться на поправний і непоправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності.

В процесі аналізу вивчають динаміку браку по абсолютній сумі і питомій вазі в загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від браку:

Таблиця 14

Показники	Млн. грн.
1.Собівартість забракованої продукції	620
2.Витрати по виправленню браку	90
3.Вартість браку за ціною можливого використовування	210
4.Сума утримань з винних працівників	100
5.Втрати від браку	400

Вивчаються причини пониження якості і допущеного браку продукції по місцях їх виникнення і центрах відповідальності і розробляються заходи щодо їх усунення. Основними причинами пониження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, кваліфікації робітників, аритмічність виробництва і інші.

2.5 Аналіз ритмічності роботи ВАТ «Житомирський маслозавод»

Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсягу і асортименті, передбаченому планом. Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску і реалізації продукції.

Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються прямі і непрямі показники.

Прямі показники - коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (добу) до місячного випуску, питома вага проведеної продукції за кожний місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожний квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця, до третьої декади попереднього місяця.

Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за наднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопостачання і невчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Коефіцієнт ритмічності - визначається шляхом підсумовування фактичних питомих терезів випуску за кожний період, але не більш планового їх рівня.

Коефіцієнт варіації визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції.

Таблиця 15 - Ритмічність випуску продукції по декадах

Декада	Випуск продукції за рік, млн. грн.	Питома вага %	Виконання плану Коефіцієнт	Частка продукції зарахована у виконання плану по ритмічності %
	план	факт	план	факт
1	2	3	4	5	6	7
Перша	30 500	32 000	34,1	33,6	1,049	34,1
Друга	26 000	28 000	29,1	29,6	1,076	29,1
Третя	33 000	35 000	36,8	36,8	1,06	36,8
Разом:	89 500	95 000	100	100	1,061	100

З таблиці видно, що питома вага фактично виготовленої продукції в першій декаді склала 33,6 %, що менше планового показника на 0,5 %. В другій декаді фактична питома вага склала 29,6 %, що більше показника за планом на 0,5 %, а в третій декаді фактична і планова питома вага рівні 36,8 %. Виконання плану по першій, другий і третій декаді відповідно склали 1,05 %, 1, 08 % і 1,06 %. Частка продукції зарахована у виконання плану по ритмічності склала: по першій декаді 34,1 %, по другій - 29,1 %, по третій - 36,8 %.

До ритм = 34,1 + 29,1 + 36,8 = 100 %

Тобто випуск продукції по декадах в середньому відхиляється від графіка на 6,2 %.

Далі потрібно надати увагу коефіцієнту аритмічності. Він розраховується як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності. На підприємстві ВАТ «Житомирський маслозаводі» він рівний:

До арит = 0,049 + 0,076 + 0,06 = 0,185

Розділ III. Чинники і резерви збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції

3.1 Чинники збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції

Вивчивши динаміку і виконання плану по реалізації продукції і виконанню договорів поставки, необхідно встановити чинники зміни її обсягу:

Мал. Схема системи чинника обсягу реалізації продукції

Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції:

Якщо виручка на підприємстві визначається по відвантаженню товарної продукції, то баланс товарної продукції матиме вигляд:

ГПн + ТП = РП + ГПк

Отже, РП = ГП н + ТП - ГПк