Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Фінансово-економічний факультет

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Економічний аналіз"

на тему

„ КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ”

на матеріалах

ТОВ „Полімер”

401-ЕП КР

Виконав: студент гр.401-ЕП

Олексієнко К.М.

Керівник:

Міняйленко І.В.

Полтава 2009

ПЛАН

Вступ

1. Виробничий процес: поняття, його етапи. Визначення показників виробництва продукції

2. Значення, завдання, джерела аналізу виробничого процесу

3. Фінансово-економічна характеристика об'єкта дослідження:

3.1 Юридичний статус підприємства. Види діяльності його. Організаційна структура управління підприємством

3.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

4. Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції

5. Аналіз ритмічності виробництва

6. Аналіз технологічності продукції

7. Оцінка інтенсивності й ефективності виробництва

8. Основні напрями підвищення ефективності виробництва

Висновки

Література

Вступ

У нових ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність -- яку і скільки випускати продукції, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства, врешті-решт, жорстко зумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

В роботі проведений аналіз виробничого процесу товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер".

1. Виробничий процес: його поняття. Визначення показників виробництва продукції

В основі будь-якого промислового виробництва лежить технологічний процес, який є частиною виробничого процесу. Одночасно технологічний процес складається з окремих елементів (окремих частин).

Виробничий процес - це сукупність технологічних процесів (дій), в результаті яких вихідні матеріали і напівфабрикати перетворюються в готові вироби.

Технологічний процес - це послідовна зміна форми, розмірів, властивостей матеріалів і напівфабрикатів з метою отримання деталі або виробу у відповідності з Зініними технічними вимогами.

Технологічні процеси є основні і допоміжні. Ті процеси, які забезпечують перетворення сировини і матеріалів в готову продукцію, називаються основними. Наприклад, виготовлення заготовок литтям, куванням, штампуванням, механічна обробка різанням, складання виробів та ін. Допоміжні процеси забезпечують виготовлення продукції, що використовується для обслуговування основного виробництва. Наприклад, виготовлення металорізальних інструментів, запасних частин для ремонту обладнання, транспортування заготовок та ін.

Технологічні процеси проектуються. При декількох варіантах технологічних процесів вибирають оптимальний.

Об'єм виробництва і реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники об'єму виробництва продукції одержують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками об'єму виробництва служать товарна і валова продукція.

Валова продукція - це вартість всієї продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в діючих цінах.

Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і всередині господарський оборот. По своєму складі на багатьох підприємствах валова продукція співпадає з товарною, якщо немає всередині господарського обороту і незавершеного виробництва. Об'єм реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті. Може виражатися в зведених, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник придбаває першорядне значення. Реалізація продукції є зв'язуючою ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і об'єм її виробництва.

Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники об'ємів виробництва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі об'ємів виробництва і реалізації продукції по окремих видах і групах однорідної продукції.

Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики об'ємів виробництва продукції, наприклад, на консервних заводах використовується такий показник, як тисячі умовних банок, на ремонтних підприємствах -- кількість умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості - умовні пари взуття, обчислені на основі коефіцієнтів їхньої трудомісткості і т.д.

Нормативні трудовитрати використовуються також для узагальненої оцінки об'ємів випуску продукції в тих випадках, коли в умовах багатономенклатурного виробництва не представляється можливим використовувати натуральних або умовно-натуральних вимірників.

В своїй діяльності підприємства зобов'язані ураховувати інтереси споживача і його вимоги до якості продукції, що поставляється, і слуг.

Система господарювання, орієнтована на економічну самостійність підприємств, на активне використання ринкових відносин, пред'являє ряд принципово нових вимог до роботи об'єднань і підприємств.

Аналіз обсягів виробництва продукції. Аналіз звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних д цьому осіб.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов'язкові визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку й відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми. Дійсно, у нашому прикладі цементне виробництво, якби дуже пов'язане з будівництвом, зазнало спаду за браком інвестиції у зв'язку з кризою в економіці України.

Аналіз асортименту і структури випуску продукції. Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, структура -- це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних, а структури випуску -- структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов'язані один з одним і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Аналіз якості продукції. У сучасних умовах господарювання великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Це треба усвідомлюва ти, але не на словах, як це здебільшого було раніш, а повсякденно й копітко займатися цією справою. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, в тому числі нехтували якістю продук ції, зараз зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Красномовним прикладом є робота взуттєвої промисловості, і взагалі всієї легкої промисловості України.

Аналіз якості продукції грунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз це не робиться), питома вага продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньовідомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

-- сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

-- марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

-- вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

-- строк служби (ресурс) і надійність;

-- призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).

В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

-- гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

-- наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

-- відсоток браку;

-- пониження у сортності продукції за межами підприємства;

-- відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

-- відповідність моді;

-- наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від діючих стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортив і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично.

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами:

Спосіб першосортних одиниць. Посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок) слід помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги і одержані суми скласти.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».

Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку й відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

При аналізі браку обов'язково з'ясовують причини його виникнення, місця знаходження, час і винуватців.

Важливі умови профілактики браку такі:

-- висока культура й організація виробництва;

-- стабільний ритм роботи і постачання;

-- впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;

-- кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.

Нарешті, варто пам'ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку -- це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, це також показник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Аналіз ритмічності та якості виробництва. Ритмічність виробництва -- це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічна робота -- це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Відрізняють два поняття ритмічності:

-- ритмічність випуску продукції (товарної);

ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Існує багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства, але и найпростіші з них надійно характеризують це явище.

2. Значення, завдання, джерела аналізу виробничого процесу

В процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість і обгрунтованість планів діяльності як у цілому, так і окремих виробничих підрозділів;

б) оцінка виконання планів виробництв, постачання й реалізації продукції; динаміки обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;

г) взаємозв'язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції і реалізації, а також розробка заходів щодо їх використання.

Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції , а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження і реалізацію продукції), інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитись із залишкам незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарі відвантажених (форма № 1).

Об'єм виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається об'єм виробництва продукції. Але у міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає об'єм продажів, а навпаки, можливий об'єм продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинне проводити тільки ті товари і в такому об'ємі, які воно може реально реалізувати.

Темпи зростання об'єму виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних має важливе значення. Його основні задачі:

- оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва і реалізації продукції;

- визначення впливу чинників на зміну величини цих показників;

- виявлення внутрішньогосподарчих резервів збільшення випуску і реалізації продукції;

- розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.

Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції служать бізнес-план підприємства, оперативні плани-графіки, звітність ф. 1-П (річна) "Звіт по продукції", ф. 1-П (квартальна) "Квартальна звітність промислового підприємства (об'єднання) про випуск окремих видів продукції в асортименті", ф. 1-П (місячна) "Термінова звітність промислового підприємства (об'єднання) по продукції", ф. 2 "Звіт про прибутки і збитки", відомість 16 "Рух готових виробів, їхнє відвантаження і реалізація" і ін.

3. Фінансово-економічна характеристика об'єкта дослідження

3.1 Юридичний статус підприємства. Види його діяльності. Організаційна структура управління підприємством

У даній курсовій роботі аналіз обігових коштів проводиться на основі матеріалів товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" .

Юридичний статус

ТОВ „Полімер” створено в результаті перереєстрації малого підприємства „Полімер”, і є правопослідовником його прав і обов'язків. Підприємство здійснює свою діяльність на основі Статуту і законодавчих актів України.

Товариство має статус юридичної особи з моменту його державної реєстрації, має окреме майно, розрахунковий і інші рахунки в банках, печать з власною назвою, штамп, товарний знак та ін.

Права і обов'язки підприємства визначаються Статутом і діючим законодавством.

Цілі діяльності.

ТОВ підприємство „Полімер” створено з метою розв'язання економічних і соціальних проблем, з метою забезпечення розвитку на Україні ринкових відносин, задоволення попиту ринку на товари народного вжитку.

Предметом діяльності товариства на Україні є:

- виробнича діяльність, пов'язана з виробництвом і реалізацією товарів народного вжитку, промислово-технічного і іншого призначення з пластичних мас резини, металів, дерева і інших матеріалів;

- виготовлення технічного обладнання і інструментів;

- розроблення і введення безвідходних і ресурсозберігаючих технологій;

- збереження, переробка і реалізація відходів, виробництво другорядної сировини;

- оптова і роздрібна реалізація продукції власного і невласного виробництва, комісійна і комерційна торгівля, в тому числі через мережу власних магазинів, баз;

- побутове обслуговування населення, організація оренди, прокату та ін.;

- транспортні послуги;

- створення і введення нової техніки і технологій, науково-технічної продукції.

Власність підприємства.

Товариство є власником:

майно, передане йому засновниками;

продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності;

получених доходів від господарської діяльності;

кредитів, банків і інших кредиторів;

доходів від цінних паперів;

іншого майна підприємства.

Структура управління.

Організаційно-функціональна структура підприємства має такий вигляд - схема 1.

Вищим органом управління товариства є збори учасників, які складаються із засновників або довірених представників. На зборах обирається голова зборів, який організовує роботу виконання рішень зборів.

Виконавчим органом товариства є генеральний директор. Генеральний директор обирається серед засновників або може бути особою, яка не є учасником товариства.

Директор вирішує всі питання, за винятком тих, які відносяться винятково до компетенції зборів учасників.

Контроль за діяльністю директора здійснюється ревізійною комісією.

Схема№1.

3.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Економічний стан підприємства охарактеризуємо на основі показників діяльності за два роки, які наведені у таблиці 1.

Таб. 1

Техніко-економічні показники діяльності підприємства ТОВ «Полімер»

за 2000-2001рр.

Показники	Од. виміру	Джерела інформації. Розрахунок	Попередній рік (2000)	Звітний рік (2001р)	Відхилення
					Абсо-лютне	Темп зрост., %
1	2	3	4	5	6	7
1. Середня вартість сукупного капіталу	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 280 гр.3 + ряд 280 гр.4)ф.1	306	627,05	321,05	104,92
2. Середня вартість власного капіталу	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 380 гр.3 + ряд 380 гр.4)ф.1	215,2	243,55	28,35	13,17
3. Ресурси підприємства
3.1. Основні засоби:
3.1.1.за первинною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.031 гр.4 ф.1	154,1	520,5	366,4	237,77
3.1.2.за залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.030 гр.4 ф.1	109,6	459,5	349,9	319,25
3.1.3. знос на кінець року	Тис. грн.	Ряд.032 гр.4 ф.1	44,5	61	16,5	37,08
3.1.4. середня вартість	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 031 гр.3 + ряд 031 гр.4)ф.1	128	337,3	209,3	163,52
3.2.Нематеріальні активи:
3.2.1. за первинною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.011 гр.4ф.1	-	4,6	4,6	-
3.2.2. за залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.010 гр.4ф.1	-	4,6	4,6	-
3.2.3. нарахована амортизація на кінець року	Тис. грн.	Ряд.012 гр.4ф.1	-	-	-	-
3.2.4. середня вартість	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 011 гр3 + ряд 011 гр.4) ф.1	-	2,3	2,3	-
3.3. Оборотні активи:
3.3.1. усього на кінець року	Тис. грн.	Ряд 260 гр.4 ф.1	210	459,3	249,3	119
3.3.2. середні залишки оборотних засобів	Тис. грн.	Ѕ*(ряд 260 гр3 + ряд 260 гр.4) ф.1	215,05	334,65	119,6	56
3.4.Середньооблікова чисельність:
3.4.1. всіх працівників	Осіб	Ряд 010 гр.2 ф№1-ПВ	80	86	6	7,50
3.4.2. персоналу в еквіваленті повної зайнятості	Осіб	Ряд 001 гр.2 ф№1-ПВ	109	170	61	55,96
4. Економічні показники
4.1. чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг.)	Тис. грн.	Ряд.035 гр.3ф.2	1161,3	2138,6	977,3	84,16
4.2. обсяг виробництва продукції	Тис. грн.	Ф.1 підприємництво р.2,ряд 200 гр.1	1094,9	2070,2	975,3	89,08
4.3. собівартість реалізованої продукції	Тис. грн.	Ряд.040 гр.3 ф.2	986,2	1848,9	862,7	87,48
5. Показники ефективності використання ресурсів
5.1. продуктивність праці одного працівника (ПП1 пр)	Тис. грн./ особу	ПП1 пр. = п.4.2./ п.3.4.1.	13,69	24,07	10,39	75,89
5.2. коефіцієнт зносу основних засобів		Ф.1 ряд032/ ф.1 ряд031	0,23	0,24	0,007	3,07
5.3. фондовіддача	Грн./ грн.	П.4.2./ п.3.1.4	8,56	6,14	-2,42	-28,25
5.4. фондомісткість	Грн./ грн.	П.3.1.4/ п.4.2.	0,12	0,16	0,04	39,37
5.5.фондоозброємність праці	Тис. грн./ особу	П.3.1.4/ п.3.4.1	1,60	3,92	2,32	145,13
5.6. коефіцієнт обіговості оборотних засобів	Обороти	П.4.1./ п.3.3.2	5,40	6,39	0,99	18,34
5.7. середній період обороту оборотних засобів	Днів	360дн./п.5.9	66,66	56,33	-10,33	-15,50
5.8.рентабельність продукції	%	Рпр=ряд 050 ф.2/ ряд.040	0,157	0,178	0,02	13,31

На основі таблиці 1 проведемо аналіз наведених даних. Так, ми бачимо, що сукупний капітал за 2001 рік збільшився на 321,05тис. грн. (або на 104,92 %). Збільшився і власний капітал, а саме: він зростає з 215,2 тис.грн. до 243,55 тис.грн., тобто на 28,35 тис.грн. або на 13,17 %. Краще це видно на діаграмі.

Мал. 1

Аналіз ресурсів підприємства слід провести за їх основними елементами: основні засоби, нематеріальні активи, оборотні активи, трудові ресурси.

Основні засоби за первісною вартістю на кінець 2001 ріку збільшилися на 366,4 тис. грн. (або на 237,77%).

Знос основних засобів на кінець 2001 року знизився на 37,08 % (16,5 тис.грн.) і відповідно збільшилася залишкова вартість і склала на кінець 2001 року 459,5 тис.грн. (збільшення відбулося на 319,25%, або на 349,9 тис.грн.).

Збільшення основних засобів за первісною вартістю відповідно вплинуло на середньорічну вартість основних засобів, яка теж зросла на 209,3 тис. грн. або на 163,52 %.

Оборотні активи на кінець 2001 року збільшилися на 119% або на 249,3 тис.грн. і склали 459,3 тис. грн.

Середньооблікова чисельність всіх працівників збільшилася на 6 чоловіка, або на 7,5 %.

Економічний аналіз підприємства слід провести за наступними основними показниками: чистий доход (виручка) від реалізації, обсяг виробництва продукції, собівартість реалізованої продукції.

Чистий доход (виручка) від реалізації збільшився на 977,3 тис.грн. (84,16%) і склав 2138,6 тис.грн..

Обсяг виробництва продукції збільшився на 975,3 тис.грн. (89,08%). Собівартість реалізованої продукції збільшилася на 862,7 тис. грн. або 87,48%.

Аналіз ефективності використання ресурсів проведемо за наступними основними показниками: продуктивність праці одного працівника, коефіцієнт зносу основних засобів, фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці, коефіцієнт обіговості оборотних засобів, середній період обороту оборотних засобів.

Продуктивність праці одного працівника збільшилася на 10,39 тис.грн/особу (75,89%).

Коефіцієнт зносу основних засобів зріс на 3,07%(0,007). Показник фондовіддачі знизився від 8,56 до 6,14 (28,25%) та зниження фондомісткості на 39,37%(0,04). Хоч слід вказати про збільшення фондоозброєності на 145,13%

Рентабельність продукції у 2001 році у абсолютному відхиленні зросла на 0,02%.

Мал.2.

4. Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції

Динаміка виробництва і реалізації продукції залежить від багатьох чинників. Головними з них є:

- чітка узгодженість щодо термінів обсягу, якості, асортименту продукції, стану матеріально-технічного забезпечення виробництва, його організації і можливостей транспортування продукції;

- відсутність коригування завдань щодо випуску і реалізації продукції;

- узгоджена робота внутрішньовиробничих підрозділів;

- чіткий облік, контроль і аналіз;

- система економічного стимулювання і санкціонування.

Підприємство ТОВ «Полімер» виготовляє галантерейні вироби з пластмаси.

При аналізі обсягу реалізації і виробництва треба вивчити її динаміку за 2000-2001р.р., а також по кварталах і місяцях звітного року.

Таб. 2

Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції підприємства

ТОВ «Полімер» за 2000-2001рр.

Показники	2000 рік	2001 рік	Відхилення
			Абсолютне, тис.грн.	Відносне, %
1	2	3	4	5
Обсяг виробленої продукції, тис.грн.	1094,9	2070,2	975,3	89,08
Обсяг реалізованої продукції, тис.грн.	1161,3	2138,6	977,3	84,16

Аналізуючи отримані результати, можна сказати наступне:

· Обсяг виробленої продукції збільшився на 89,08 %, в абсолютному значенні це становить 975,3 тисяч гривень. Це свідчить про розширення виробництва.

· Відповідно зріс і обсяг реалізованої продукції на 84,16 % або на 977,3 тисяч гривень. В порівнянні з темпом росту обсяг виробленої продукції дане збільшення є не максимальним, тобто є можливість подальшого збільшення цього показника.

Таб. 3

Аналіз динаміки виробництва продукції підприємства

ТОВ «Полімер» по кварталах за 2001р.

Період, який аналізується	Обсяг виробленої продукції, тис.грн.	Абс.приріст, тис.грн.	Темп росту,%	Темп приросту,%
		Баз.	Лан.	Баз.	Лан.	Баз.	Лан.
1	2	3	4	4	6	7	8
1 квартал	340,3	-	-	-	-	-	-
2 квартал	416,5	76,2	76,2	122,39	122,39	22,39	22,39
3 квартал	662,7	322,4	246,2	194,74	159,11	94,74	59,11
4 квартал	650,7	310,4	-12	191,21	98,19	91,21	-1,81

Як бачимо в порівнянні з першим кварталом відбулося збільшення обсягу виробленої продукції:

Ш за другий квартал на 22,39 % або на 76,2 тис.грн.

Ш за третій квартал на 94,74 % або на 322,4 тис.грн.

Ш за четвертий квартал на 91,21 % або на 310,4 тис.грн.

Отже, спостерігається збільшення виробництва, що несе в собі позитивний характер.

Аналізуючи даний показник за кожний квартал в порівнянні з попереднім кварталом можна вказати на наступні результати:

Ш за другий квартал обсяг виробленої продукції збільшився на 22,39 % або на 76,2 тис.грн.

Ш за третій квартал обсяг виробленої продукції збільшився на 59,11 % або на 246,2 тис.грн.

Ш за четвертий квартал обсяг виробленої продукції зменшився на 1,81 % або на 12 тис.грн.

У графічному вигляді аналіз обсягу виробленої продукції матиме такий вигляд.



Таб. 4

Аналіз динаміки виробництва продукції підприємства

ТОВ «Полімер» по місяцях за 2001р.

Період, який аналізується	Обсяг виробленої продукції, тис.грн.	Абс.приріст, тис.грн.	Темп росту,%	Темп приросту,%
		Баз.	Лан.	Баз.	Лан.	Баз.	Лан.
1	2	3	4	4	6	7	8
Січень	121,9	-	-	-	-	-	-
Лютий	103,3	-18,6	-18,6	84,74	84,74	-15,26	-15,26
Березень	115,1	-6,8	11,8	94,42	111,42	-5,58	11,42
Квітень	50,1	-71,8	-65	41,10	43,53	-58,90	-56,47
Травень	186,2	64,3	136,1	152,75	371,66	52,75	271,66
Червень	180,2	58,3	-6	147,83	96,78	47,83	-3,22
Липень	211,7	89,8	31,5	173,67	117,48	73,67	17,48
Серпень	237	115,1	25,3	194,42	111,95	94,42	11,95
Вересень	214	92,1	-23	175,55	90,30	75,55	-9,70
Жовтень	268,8	146,9	54,8	220,51	125,61	120,51	25,61
Листопад	195,8	73,9	-73	160,62	72,84	60,62	-27,16
Грудень	186,1	64,2	-9,7	152,67	95,05	52,67	-4,95

Графічно це можна зобразити так:



5. Аналіз ритмічності виробництва

Ритмічність випуску продукції - це виробництво у суворій відповідності з прийнятим завданням за певний проміжок часу (квартал, місяць, день). Ритмічність не завжди означав рівномірність, бо прогнозні завдання не можна розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.

Ритмічність виробництва -- це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічна робота -- це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Відрізняють два поняття ритмічності:

Ш ритмічність випуску продукції (товарної);

Ш ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Існує багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства, але і найпростіші з них надійно характеризують це явище.

Якщо необхідно проаналізувати ритм роботи за квартал або рік то відповідно знаходять обсяги виробництва у перші, другі та треті декади, а далі діють, як при аналізі даних за місяць. За відсутності планових показників ритму їх можна самостійно розрахувати, спираючись на саме визначення поняття ритмічності. Наприклад, за декаду має бути виконана третина місячного плану тощо.

Після того як буде з'ясований ступінь ритмічності роботи, перейти до вивчення основних чинників, які зумовлювали можливі порушення ритмічності.

Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Том треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничі «хвороби», але й наслідки, а саме:

-- збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;

-- погіршення якості продукції;

-- подорожчання собівартості продукції;

-- порушення у ритмі відвантаження, а отже -- затримки реал зації продукції;

-- посилення плинності кадрів;

-- виникнення інших небажаних проблем.

Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності. Коефіцієнт ритмічності (Кр) визначають так, як середній відсоток виконання завдання щодо асортименту: до виконання завдання зараховують фактичний випуск у межах завдання і одержану суму зіставляють із завданням випуску.

Цей розрахунок можна провести як за абсолютними показниками випуску, так і за їх питомою вагою.

Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю виробництва, поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Комплектні виробництво забезпечує нормальний процес зборки готових виробів і запобігає затримкам у зв'язку з відсутністю якихось деталей. Запасом, який забезпечує необхідний темп збірних робіт при деяких узгодженнях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому при аналізі комплектності виробництва треба звертати увагу і на комплексність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві. Водночас треба пересвідчитись, наскільки фактична наявність обліку і плановій потребі.

Через те, що коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, підраховують числа аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання. Чим неритмічніше працювало підприємство, тим більші числа аритмічності, і навпаки; при суворому виконанні прогнозних завдань за кожний відрізок часу числа аритмічності за період у цілому будуть дорівнювати нулю.

Таб. 5

Аналіз ритмічності виробництва продукції підприємства

ТОВ «Полімер» по кварталах за 2001р.

Період, який аналізується	Обсяг виробленої продукції, тис.грн	Питома вага у %	Відхилення	Обсяг продукції зарахованої за планом
	Планове значення	Фактичне значення	Планове значення	Фактичне значення	Абсолютне	Відносне	У структурі
1	2	3	4	6	7	8	9	10
1 квартал	480	340,3	25	16,44	-139	-29,1	-8,56	340,30
2 квартал	480	416,5	25	20,12	-63,5	-13,2	-4,88	416,50
3 квартал	480	662,7	25	32,01	182,7	38,06	7,01	480,00
4 квартал	480	650,7	25	31,43	170,7	35,6	6,43	480,00
Разом	1920	2070,2	100	100	150,2	7,82	-	1716,8

Коефіцієнт ритмічності:

Коефіцієнт аритмічності:

Розглянемо, до яких негативних наслідків призводить порушення ритмічності виробництва. Перш за все це відображаються на неповному завантаженні виробничих потужностей. Збільшується частка бракованої продукції. Неритмічна робота призводить до різкого зменшення залишків незавершеного виробництва порівняно з нормативом і нагромадження наднормативних залишків готової продукції на складі. Через неможливості відвантаження наднормативних запасів готової продукції в останні дні місяця не виконуються контрактні зобов'язання. За невиконання контрактів підприємство сплачує штрафи, що разом з невиконанням обсягу реалізації продукції зменшують суму прибутку підприємства.

За рахунок невиробничих витрат (оплата простоїв не з вини робітників, надурочних робіт, браку) зростає собівартість продукції і зменшується сума прибутку.

6. Основні напрями підвищення ефективності виробництва

Розпочинаючи вивчення матеріалу цієї теми, треба передусім усвідомити значення показника обсягу реалізації для підприємства в сучасних складних умовах господарювання. Якщо обсяги реалізації продукції мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту на неї, то слід уважно проаналізувати всі обставини й фактори, що формують цей попит. Необхідно також з'ясувати основні засади маркетингової політики підприємства: чи вона достатньо гнучка і активна, чи практикуються відмінні підходи на різних ринках тощо.

Далі треба ознайомитися з практикою бартерних угод і комерційного кредиту. Оскільки багато підприємств залишились практично без обігових коштів, купувати необхідні їм ресурси для власного виробництва вони можуть тільки в умовах бартерних поставок, тобто товарообмінних операцій. Бартеризація економіки -- тимчасовий крок, але це явище, здається, увійшло в наше життя надовго і скрізь. Тому при аналізі виконання плану з реалізації продукції треба приділити належну увагу доцільності бартерних поставок на підприємстві, правильності їх відображення в обліку на рахунках 46 і 48 згідно з новими рекомендаціями Міністерства фінансів України. Нарешті, необхідно з'ясувати, чи мають місце тривалі поставки продукції тим підприємствам, які вже заборгували значні суми і не мають жодної можливості розрахуватися за боргами.

При аналізі обсягу реалізації треба вивчити її динаміку за кілька років, а також по кварталах і місяцях звітного року. Необхідно дати оцінку виконання плану по обсягу реалізації в цілому, в розрізі окремих груп видів продукції, зон реалізації тощо.

Обов'язково слід зіставити обсяги виробництва, відвантаження і реалізації, визначити основні причини можливих розходжень цих показників.

Після вивчення цих найбільш загальних факторів слід перейти до детального розгляду дії конкретних факторів, які можуть впливають на кінцевий обсяг реалізації продукції. Систематизуючи фактори, що впливали на реалізацію продукції, необхідно виділити фактори внутрішньої та зовнішньої дії.

Далі потрібно зосередити свою увагу на виконанні плану відвантаження продукції споживачам. Використовуючи дані бухгалтерського обліку, аналізують стан виконання плану відвантаження по місяцях і кварталах звітного року, а за необхідності деталізують місячні обсяги в декадному розрізі і по видах продукції. Під час аналізу встановлюють неритмічність відвантаження продукції, слід ретельно з'ясувати причини такого становища і визначити винних.

Враховуючи складне економічне становище в країні, спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на нашому підприємстві. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дозволяє запобігти перекручень, які заподіює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяг вимірюють у незмінних цінах.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов'язкові визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку й відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто булі зовнішніми. Дійсно, у нашому прикладі цементне виробництво, якби дуже пов'язане з будівництвом, зазнало спаду за браком інвестиції у зв'язку з кризою в економіці України.

Проте внутрішні фактори заслуговують на увагу не менш. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи більш коштовні матеріали і відповідно піднімати ціну виробів, або, навпаки, збільшувати у складі рецептур дешеві компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Всі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва.

Висновки

В умовах переходу до ринкових відносин об'єктом аналізу є не просто виробничий процес, а отримання замовлення вироблювану продукцію і її оплата по злагодженій ціні. При цьому аналіз виробництва і процес вивчення і оцінка ринку (маркетинг) в рівній мірі впливають один на одного. На початку етапі переходу до ринкових відносин, при не насиченості ринку будь-який виробник може продати те, що він створив. Більш висока ціна попиту визначить великий прибуток. У міру насиченості ринку і задоволення кількісного попиту, посилення конкуренції вже не виробництво, а збут буде визначати цілі підприємства. В конкурентній боротьбі підприємство повинне виробляти тільки те що воно може продати, або ж взагалі нічого не виробляти. Зміна структури і об'єму виробленої продукції як чинник збільшення прибутку поступово поступиться місцем зростанню якості продукції як сукупності нових споживацьких властивостей товару: надійності, ефективності застосування, зручності обслуговування доступній ціні і т. п.

Список використаної літератури

1. Економічний аналіз / За ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.

2. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. - Тернопіль: Економічна думка, 2001.

3. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. - М.: ИНФРА-М, 2001.

4. Іваненко Курс економічного аналізу.

5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск, 2001.