Оцінка конкурентоспроможності підприємства

Теоретико-методологічні основи оцінки конкурентоспроможності підприємства. Аналітична оцінка діяльності ДП АТ "Советського булочно-кондитерського комбінату". Заходи, що до підвищення конкурентоспроможності БКК, та розрахунок їх економічної ефективності.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.05.2010
Размер файла 114,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1

Зміст

Вступ

І. Теоретико-методологічні основи оцінки конкурентоспроможності підприємства

Умови виникнення та роль конкуренції в ринковій економіці

Оцінка конкурентоспроможності підприємства

Фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства

ІІ. Аналітична оцінка діяльності ДП АТ «Советського булочно-кондитерського комбінату»

Історична довідка

Аналіз виробництва і реалізації продукції

Аналіз прибутку та рентабельності

Роль маркетинг у підвищенні конкурентоспроможності підприємства. Аналіз конкурентного середовища

ІІІ. Заходи, що до підвищення конкурентоспроможності БКК, та розрахунок їх економічної ефективності

Розрахунок екомічної ефективності модернізації лінії по виготовленню баранок

Розрахунок екомічної ефективності встановлення пакувально-фасувального апарату для бараночних виробів

Висновки

Перелік використаної літератури

ВСТУП

Важливим атрибутом ринковиї економіки є конкурентоспроможність підприємства.

Розуміння конкурентоспроможності підприємства трактується фахівцями по різному. Визначений авторитет в галузі конкуренції М.Портер, висновки якого обгрунтовуються на результатах багатьох досліджувань досягнення і збереження конкурентної переваги, вважає, що фірми попереджають своїх суперників, якщо мають міцну конкурентну перевагу. В країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об`єктивним розвитком продуктивних сил і відображаючих результати політики великих монополій в борьбі за якість, ринки збуту і отримання прибутку.

Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалась в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенціальних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективі, яка доступна для огляду (10 - 15 років). Джерелами конкурентних переваг є прогресивна организаційно-технологічна і соціальноекономічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Останнє слід відзначити особливо, тому що аналіз та оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства необхідни на всіх ступенях позавиробничого процесу.

З вишесказаного можно зробити висновок про те, що проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є актуальним питанням, вирішенню якого і присвячується данна робота.

Метою дослідження є розробка та обгрунтування заходів, щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства харчової промисловості.

Відповідно сформульованій меті випускної роботи передбачається виконання наступних завдань:

вивчити теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства;

надати загальну характеристику діяльності обраного підприємства харчової промисловості;

провести аналіз виробничої та фінансової діяльності підприємства;

розробити та обгрунтувати захади щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства БКК.

Об`єктом дослідження обран ДП АТ « Советський Булочно-Кондитерський Комбінат» м. Макіївки.

Глава І. Теоретико-методологічні основи оцінки конкурентноспроможності підприємства

Умови виникнення та роль конкуренції в ринковій економіці

Важливим атрибутом ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф. Хайєк, «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети ».

Термін «конкуренція» походить від латинського слова concurrere, що означає “зіштовхуюсь”.

Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків [6,45]. Такий вид економічних відносин існує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні, ні від кого незалежні суб'єкти, їхня залежність пов'язана тільки з кон'юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентів позиції у виробництві та реалізації своєї продукції. В ринкових відносинах конкуренцію - природно і об'єктивно існуюче явище - можна розглядати як закон товарного господарства, дія якого для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва і систем зарплати тощо.

У своєму розвитку конкуренція пройшла певний шлях удосконалення від простих до складніших форм. Конкуренція як явище була властива рабовласницькій, феодальній і навіть первіснообщинній епосі, її зародження й виникнення історично відносять до простого товарного виробництва. Конкуренція між простими товаровиробниками (ремісниками, селянами) орієнтується на суспільну (ринкову) вартість товару. Ті з них, які витрачають на одиницю продукції більше праці порівняно з суспільно-необхідними, в конкурентному суперництві втрачають свої позиції й не мають успіху.

Особливий імпульс конкуренція дістала з переходом у розвинуте товарне господарство. Для ринкового господарства XVIII століття була характерна вільна конкуренція, її феномен детально дослідив Адам Сміт, якому належить вираз щодо «невидимої руки». Відомий англійський економіст перший зробив крок до розуміння конкуренції як ефективного засобу цінового регулювання:

* на основі теорії конкурентної ціни сформулював поняття конкуренції як суперництва, що підвищує ціни (при скороченні пропозиції) і зменшує ціни (при надлишку пропозиції);

* визначив основні умови ефективної конкуренції, що включають

наявність великої кількості продавців, вичерпну інформацію про них,мобільність використовуваних ресурсів;

* вперше показав яким чином конкуренція, зрівнюючи норми прибутку, призводить до оптимального розподілу праці і капіталу між галузями;

* розробив елементи моделі досконалої конкуренції і теоретично довів, що в її умовах можливе максимальне задоволення потреб.

На рубежі XIX століття у найрозвинутіших країнах світу вводиться механізм регулювання конкуренції, тобто встановлення «правил гри», коли підприємства та фірми намагаються запровадити нові принципи суперництва. Їхня суть полягає в тому, що підприємці діють не наосліп, силою витісняючи один одного з ринку, а з допомогою маркетингу детально вивчають ринкові можливості, його кон'юнктуру. Це значною мірою «заземлює» напругу виникнення кризи надвиробництва, оскільки зі споживачем наперед узгоджуються обсяги, номенклатура, умови й термін реалізації продукції.

Конкуренція має негативні та позитивні риси. Тривалий час в нашій країні робився наголос в основному на негативних наслідках конкуренції: витіснення дрібних виробників великим капіталом, розорення одних і збагачення інших, посилення соціальної несправедливості, значне зростання майнової диференціації населення, загострення безробіття, інфляція тощо. В умовах адміністративно-командної системи у практиці господарювання конкуренція була майже відсутня.

Позитивна роль конкуренції в ринковій економіці проявляється в ряді функцій, які вона виконує:

по-перше, як переконує світовий досвід, конкуренція охоплює всі зв'язки виробництва і споживання, є єдино можливим засобом досягнення збалансованості між попитом і пропозицією і в кінцевому підсумку -суспільними потребами та виробництвом;

по-друге, конкуренція виконує функцію спілкування (кооперації) та погодження інтересів виробників. У результаті поділу праці інтерес кожного з них пов'язаний і взаємодіє з інтересами інших товаровиробників. Через ринковий механізм конкуренція підпорядковує індивідуальні прагнення суб'єктів господарювання суспільним інтересам;

по-третє, конкуренція примушує товаровиробників знижувати індивідуальні виробничі витрати, що вимагає від підприємців постійного вдосконалення технічної бази виробництва, знаходження шляхів економії сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, робочого часу;

по-четверте, конкуренція стимулює підвищення якості продукції та послуг. Ця функція набуває особливого значення в нинішніх умовах розвитку науки й технології, коли кожному виробнику надається можливість удосконалювати споживчі якості виробів, відповідаючи на зростаючі потреби й зміну смаків споживача. Конкуренція спонукає виробників упроваджувати нові види продукції, а також здійснювати різні модифікації одного й того ж продукту;

по-п'яте, історично важливою функцією конкуренції є формування ринкової ціни. З її допомогою конкуренція забезпечує збалансоване співвідношення між суспільними потребами та суспільним виробництвом.

Виконуючи ці функції, конкуренція безпосередньо впливає на ефективність виробництва, підвищуючи його технічний рівень, забезпечуючи поліпшення якості та розширення номенклатури продукції.

Виникнення ринкової економіки знаменується появою вільної конкуренції. Але існування купівлі-продажу товарів, використання грошей може бути і без неї. Ось чому треба з'ясувати як виникає конкуренція.

Першою умовою виникнення конкуренції є наявність на ринку великого числа незалежно діючих виробників будь-якого конкретного продукту або ресурсу. Якщо виробництво зосереджено в руках одного власника, то панує монополія, яка по суті заперечує конкуренцію. Монополія і конкуренція - це антиподи.

Друга умова виникнення конкуренції - це свобода вибору господарської діяльності виробників. Кожний з них не тільки визначає що виробляти, а й має право вносити будь-які зміни у виробництво, визначати його обсяги тощо.

Третьою умовою виникнення конкуренції є відповідність між попитом і пропозицією. Якщо, припустимо, попит перевищує пропозицію, то у покупця не має свободи вибору, оскільки через дефіцит уся продукція реалізується. Там, де є дефіцит, там немає вільної конкуренції.

Четвертою умовою виникнення конкуренції слід вважати наявність ринку засобів виробництва. У конкурентній боротьбі велике значення має встановлення високої норми прибутку, яка по суті є орієнтиром у виборі господарської діяльності. Однак вибір діяльності показує тільки можливість виробництва. Для того щоб ця можливість перетворилась на дійсність, потрібно, маючи грошовий капітал, перетворити його на засоби виробництва.

В умовах адміністративно-командної системи вільного ринку засобів виробництва не було: по - перше, покупцями засобів виробництва були лише державні та кооперативні підприємства, по-друге, навіть ці покупці не мали права купувати те, що їм потрібно. По-третє, вибір засобів виробництва був обмежений, недостатній. У зв'язку з цим підприємства намагались створювати запас найбільш дефіцитних засобів виробництва. Відбувалося омертвіння значного капіталу, що негативно відбивалося на ефективності виробництва.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства

Конкурентоспроможність підприємства визначається за допомогою трьох груп показників, які відображають конкурентоспроможність продукції що випускається та ефективність використання ресурсів.

Перша група включає показники, які характеризують економічні параметри, - собівартість, ціну виробу та споживання, умови платежу та поставок, строки та умови гарантії і т. д.

Друга група включає показники, які характеризують стан та використання живої праці, основних виробничих фондів, матеріальних затрат, обігових коштів, а також фінансовий стан підприємства.

При оцінюванні конкурентоспроможності підприємства предметом уваги повинна бути номенклатура випускаємої продукції та її конкурентоспроможність. Саме продукція з її якістю, упаковкою, сервісом, рекламою і т. д. приваблює не лише покупця, а також бізнесмена, акціонера, інвестора.

Загальні правила оцінки конкурентоспроможності продукції наступні:

вибір та аналіз ринку для реалізації товару;

вивчення конкурентів по виробництву і реалізації аналогічних товарів;

вибір та обгрунтування найбільш конкурентоспроможного товара-аналога в якості бази для порівняння;

визначення необхідних груп параметрів, які підлягають оцінюванню;

установка набору одиничних показників за відповідними групами параметрів;

вибір методик розрахунків, визначення та аналіз зведених показників по товарним групам;

розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару підприємства;

розробка товарної політики підприємства відносно виробництва товару для певного ринку, розширення його виробництва, експорту, розробка міроприємств по підвищенню конкурентоспроможності товару, зняття його з виробництва та ін. Щоб задовільнити свої потреби, покупець повинен придбати товар, а потім, якщо це досить складний виріб, нести витрати по експлуатації - купувати паливо, мастила, запасні частини.

Третя група - нормативні параметри, які показують чи відповідає виріб стандарту, нормам, правилам, що регламентують кордони, з яких даний параметр не має права виходити. До їх числа відносяться показники надійності, ресурс виробу, безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність. До нормативних параметрів відносяться також ергономічні параметри (гігієнічні, фізіологічні, психологічні та ін.), які демонструють відповідність товару якостям людського організму та людської психіки, визначають зручність роботи, швидкість стомлення.

При оцінюванні конкурентоспроможності фірми необхідно враховувати стратегію основних конкурентів.

Як правило при оцінюванні стратегії відповідають на наступні питання:

Які головні фактори конкурентоздатності цих товарів?

Яка практика фірм-конкурентів в рекламі та стимулюванні збуту?

Яка практика фірм-конкурентів відносно найменувань (торгових марок) товарів?

В чому полягають притягуючі сторони упаковки товарів конкурентів?

Який рівень сервісу пропонують конкуренти в гарантійний і післягарантійний період?

Чи використовують конкуренти для збуту місцеву торгову мережу чи створюють власну?

Яка практика товароруху у фірм-конкурентів (види транспорту), об'єми запасів, розміщення складів, види складів та їх вартість?

Конкурентоспроможність продукції - це характеристика продукції, яка відображає її відмінність від товару - конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення.

Показник, який виражає таку відмінність, визначає конкурентоспроможність аналізуємої продукції по відношенню до товару-конкуренту.

Конкурентоспроможність будь-якої продукції може бути визначена тільки в результаті порівняння, і тому являється відносним показником.

Конкурентоспроможність визначається сукупністю властивостей цієї продукції, які входять в склад її якості та важливих для споживача, визначають затрати споживача при купуванні, вживанні (експлуатації) та утилізації продукції. Загальна схема оцінки конкурентоспроможності представлена на схемі 1.1.

1. Оцінка конкурентоспроможності починається з визначення мети дослідження:

якщо необхідно визначити положення даного товару серед аналогічних, буде достатньо провести їх пряме порівняння по найважливішим параметрам;

якщо метою дослідження являється оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі повинна використовуватися інформація, яка включає відомості про вироби, які вийдуть на ринок в перспективі, а також відомості про зміни діючих в країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого спросу. Незалежно від цілей дослідження, основою оцінки конкурентоспроможності являється вивчення ринкових умов, яке повинно проводиться постійно, як до початку розробки нової продукції, так і в ході її реалізації. Задача полягає в необхідності виділення тієї групи факторів, які впливають на формування попиту в певному секторі ринку:

розглядаються зміни у вимогах постійних заказчиків продукції;

аналізуються напрямки розвитку аналогічних розробок;

розглядаються сфери можливого використання продукції;

аналізується круг постійних покупців;

2. На основі вивчення ринку та вимог покупців обирається продукція, по якій буде проводитися аналіз чи формуватися вимоги до майбутнього виробу, а далі визначається номенклатура параметрів, які приймають участь в оцінюванні.

При аналізі повинні використовуватися ті ж самі критерії, якими оперує споживач, обираючи товар.

3. По кожній з груп параметрів проводиться порівняння, яке показує наскільки ці параметри близькі до відповідного параметру потреби.

Аналіз конкурентоспроможності починається з оцінки нормативних параметрів. Якщо хоча б один із них не відповідає рівню, який передбачений нормативними нормами та стандартами, то подальша оцінка конкурентоспроможності продукції не має сенсу, незалежно від результату порівняння по іншим параметрам.

4. На наступному етапі проводиться підрахунок групових показників, які в кількісній формі виражають відмінність між аналізуємою продукцією та потребою по даній групі параметрів та дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі.

Розраховується інтегральний показник, який використовується для оцінювання конкурентоспроможності аналізуємої продукції по всіх розглядаємих групах параметрів в цілому.

В результаті оцінювання конкурентоспроможності використовуються для вироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції для вирішення ринкових задач.

Однак, факт високої конкурентоспроможності самого виробу являється лише необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих об'ємах. Необхідно також враховувати форми та методи технічного обслуговування, наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д. [8,112].

В результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бути прийняті наступні рішення:

- зміна складу, структури матеріалів, які використовуються (сировини, напівфабрикатів), комплектуючих виробів чи конструкції продукції;

зміна порядку проектування продукції;

зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контроля якості виготовлення, упаковки, зберігання, транспортировки, монтажу;

зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню та ремонту, цін на запасні частини;

зміна порядку реалізації продукції на ринку;

зміна структури та розміру інвестицій в розробку, виробництво та збут продукції;

зміна структури та об”ємів коопераційних поставок при виробництві продукції та цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників;

зміна системи стимулювання постачальників;

зміна структури імпорту і видів імпортуємої продукції.

Фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг , та його продукція користується постійним попитом. Однак в житті цей стан не являється незмінним.Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв і т. д.

Важливим моментом в проведенні перетворень по підвищенню конкурентоспроможності підприємства являється вибір їх здійснення. В ряді вітчизняних та зарубіжних робіт пропонується виходити із так званого циклу конкурентної перваги фірми -КПФ (схема 1.2)[ 12,390].

Зі схеми ми бачимо, що на кожному етапі стан конкурентоспроможності підприємства різний. Але коли вона переходить в так звану зрілість, тобто стає незмінною, то рахується , що настав момент для проведення перетворень. Але при такому підході може виникнути ситуація, при якій проведення перетворень нічого не дасть. Справа в тому, що в силу різночасовості змін подій, які відбуваються в параметррах, що впливають на конкурентоспроможність підприємства в стадії загальної зрілості деякі з них будуть знаходитись в стані занепаду, і на їх зміни буде потрібно багато часу. Тому у відповідності з прийнятою стратегією розвитку підприємства необхідно віслідковувати зміни кожного фактора. Всі фактори, що впливають на конкурентоспроможність, можна розділити на дві великі групи: внутрішні та зовнішні.

Внутрішні фактори - це ті, на які підприємство впливати не може і в своєї політиці повинно сприймати їх як дещо незмінне. До них відносяться наступні:

1. Діяльність державних владних структур (фіскальна та кредитно-грошова політика, законодавство). Наприклад, в залежності від характеру податкової політики (розміри податкових ставок) підприємство буде отримувати високий прибуток чи, навпаки, зовсім його не отримувати.

2. Господарська кон'юктура, що складається. Вона включає кон'юктуру ринків сировинних та матеріальних ресурсів, ринків трудових ресурсів, ринків засобів виробництва, ринків фінансових ресурсів.

3. Розвиток родинних та підтримуючих галузей. В даному випадку мова йде про розвиток нових технологій (ресурсозберігаючих, технологій глибокої переробки), нових матеріалів та джерел енергії. Їх впровадження у виробництво підвищує науковий та виробничий портенціал підприємства.

4. Параметри попиту. Вони включають ріст попиту на товари, що виробляються підприємством, його стабільність і дозволяють підприємству отримувати високий прибуток, а також закріпити своє положення на ринку. Нестабільний попит, зміна вимог покупця до якості продукції підприємства, зниження покупної можливості населення, навпаки, не створюють умов для забезпечення певної конкурентоспроможності підприємства.

До внутрішніх факторів відносяться наступні:

1. Діяльність керівництва та апарату управління підприємства (організаційна та виробнича структури управління, професійний та кваліфікований рівень керуючих кадрів і т. д.).

2. Система технологічного оснащення. Обновлення устаткування та технологій, тобто заміна їх на більш прогресивні, забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємства, підсилює внутрішню гнучкість виробництва.

3. Сировина, матеріали і напівфабрикати. Якість сировини, комплектність її перероблення та величина відходів серьйозно впливають на конкурентоспроможність підприємства. Зменшення виходу готової продукції із використовуємої сировини (це особливо характерно для харчової промисловості), некомплексна її переробка приводять до збільшення витрат виробництва, а значить, до зменшення прибутку, що, в свою чергу, не дозволяє розширити виробництво. В наслідок цього знижується конкурентоспроможність. І навпаки, покращення використання сировини, його комплексна переробка понижують витрати виробництва, а значить, підвищують конкурентоспроможність.

4. Збут продукції: його об”єм та витрати реалізації. Цей фактор серйозно впливає на підвищення конкурентоспроможності підприємства: можна добитися непоганих результатів в виробництві, випускаючи продукцію вищої якості і відносно невисокої собівартості, але все буде зведене на нівець із-за непродуманої збутової політиці. Тому підприємство намагається здійснити ефективний збут за рахунок продажі продукції, необхідної ринкові, стимулювання збільшення об”ємів продаж, завойовуючи нові ринки збуту. Все це робиться, з однієї сторони, на основі формування “свого” покупця, проведення ефективної цінової політики і т. п. , а з іншої - шляхом ефективного забезпечення сировиною, необхідними матеріалами та устаткуванням по доступним цінам.

Визначивши середовище, в якому воно буде працювати, підприємству необхідно перейти до установлення своєї ролі, положення на ринку. Тут важливо виходити із максималізації тих можливостей підприємства, які відрізняють його від конкурентів.

До форм та методів максимілізації внутрішніх можливостей основі проведення технологічної політики, направленої, по-перше, на постійне внесення підприємства необхідно перш за все віднести гнучке їх використання на “ноу-хау” в технологію виробництва та образ своєї продукції, що дозволяє підприємству стати лідером у випуску даної продукцїї, по-друге, на забезпечення високої якості, по-третє, на поставку продукції в срок.

Прагнучи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей, підприємство повинно забезпечити собі технологічну та економічну ефективність не нижче галузевої. Іншими словами, воно повинно найти спосіб оптимального поєднання бажаної технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні та економічні умови пропозиції.

Глава ІІ. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ДП АТ «Советського Булочно-кондитерського комбінату»

Історична довідка

Хлібозавод імені Першого Травня по випуску фермового хліба та хлібобулочних виробів став до ладу 30 квітня 1930 року. Пізніше перейміновано в хлібокомбінат. В 1974 році став Булочне - кондитерським комбінатом. 27 червня 1996 року Дочірнє підприємство АТ «Советський булочно-кондитерський комбінат» було зареєстровано Державною адміністрацією Советського району міста Макіївки. Отже, БКК перейшов з державної форми власності на колективну.

Під час вводу в експлуатацію підприємство було обладнане трьома печами ХВ, однією піччю Вернера і Порлейдера потужністю 32 тони за добу хлібобулочних виробів. Пізніше було прибудовано цех, в якому випікалось біля 1,5 тон /добу печива масових сортів.

В 1964 році почалось будівництво чотириповерхового корпусу з бараночним, картонажним, кондитерським цехами та складом безтарного зберігання борошна. Проводилась стрімкими темпами механізація і автоматизація процесів. Полегшенням праці став перехід з вугілля на природний газ.

В 1975 році була пущена лінія по виробництву тістечок «Еклер» до 7200 штук за зміну. В 1976 році було приєднано хлібозавод №8 з виробітком до 15т/ добу булочних виробів.

В 1979 році комбінат виробляв 70 найменувань продукції. На сучасному етапі асортимент продукції налічує близько 120 видів.

На комбінаті постійно впроваджуються заходи, спрямовані на вдосконалення організації та нормування праці, покращення умов праці, усунення випадків травматизму. Розробляються заходи, спрямовані на скорочення частки ручної праці, на підвищення продуктивності праці, збільшення випуску товарної продукції та зростання прибутку.

Значною подією початку 1998 року для комбінату стало введення в експлуатацію нового кондитерського цеху, який обладнано устаткуванням, що відповідає сучасним вимогам механізації і автоматизації.

В ринкових умовах колектив комбінату намагається забезпечити виробництво високоякісної продукції та її реалізацію в умовах конкуренції. З цією метою проводиться постійна робота над асортиментом продукції та розробкою нових видів виробів.

Аналіз виробництва і реалізації продукції

Обсяг виробництва і реалізації продукції залежить від рівня технічної забезпеченості підприємства та інтенсивного використання обладнання, забезпеченості підприємства сировиною та її якість, наявність на підприємстві І кваліфікованих кадрів та рівня організації праці. Всі ці фактори вивчаються в процесі аналізу, визначається їх вплив на процес виробництва та результати господарської діяльності підприємства.

а) аналіз виробничої програми:

виробнича програма визначає номенклатуру, строки, кількість і вартість продукції, є складовою частиною бізнес-плану. Аналіз виробничої програми по БКК наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Виробнича програма

Показники

Один. Вим.

2006 рік

2007 рік

2007 в % до 2006 р.

1

2

3

4

5

1. Обсяг продукції в діючих

Тис. Грн.

22472

25002

111.2

цінах (без ПДВ)

2. Обсяг продукції в

Порівняльних цінах (без

Тис.грн.

21528

24162

104.7

ПДВ) на 1.01.97р.

3. Виробництво основних

видів:

* хлібобулочних виробів

Тон

14189

14220

100.2

* кондитерських виробів

Тон

1440

1814

128.3

4. Темп росту в груповому

Асортименті:

4.1. Хлібобулочних виробів

Тон

14189

14220

100.2

3 них:

* булочні та здобні вироби

Тон

11765

10755

91.4

0,5 кг і менше

* булочні та здобні вироби

Тон

426

454

106.6

0,3 кг і менше

* булочні та здобні вироби

Тон

290

294

101.4

0,2 кг і менше

* бараночні вироби

Тон

1530

868

56.7

* здобні вироби

Тон

406

121

в 3,3 рази

* дієтичні вироби

Тон

135

116

86,0

в т. ч. Діабетичні

Тон

83

98

84,7

5. Кондитерські вироби

тон

1848

1440

128,3

З них:

* торти і тістечка

тон

1758

1404

125,2

* кекси

тон

76

27

в 2,8 рази

* східні солодощі

тон

1

2

50,0

* печиво

тон

13

7

185,7

6. Конд. Вироби в розфасовці

тон

1761

1411

124,8

Загальний обсяг продукції збільшився, але зменшився осбяг виробництва булочних та здобних виробів вагою 0,5 кг і менше, це сталося за рахунок зупинення печей №1 та №2 на ремонт. Зменшення виробітку бараночних виробів сталося з причин зниження купівельної спроможності населення.

На виконання виробничої програми впливає ряд факторів, які поділяють на три групи:

* пов'язані з організацією праці та використанням робочої сили;

* з наявністю та використанням засобів праці;

* з наявністю і використанням предметів праці.

Між цими факторами існують певні залежності, які слід розглянути та проаналізувати. Розглянемо вплив трудових факторів на виконання виробничої програми. Дані для аналізу наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Вплив трудових факторів

Показники

2006 рік

2007 рік

Абсолютне відхилення (+/-)

1.Товарна продукція, тис. Грн.

22472

25002

+ 2530,3

2. Середньоспискова чисельність ПВП, чол.

753

852

+99

3. Середньорічний виробіток ТП на 1 прац.,грн

29843

29345,4

- 497,6

З даних таблиці 2.2 видно, що на збільшення виробничої програми вплинули:

зміна чисельності: ТП = +99 * 29843 == +2954,5 тис. грн.

зміна продуктивності праці: ТП = - 497,6 * 852 = - 423,9 тис. грн.

Загальна зміна ТП АТП = +2954,5 - 423 = +2530,3 тис. грн.

Розглянемо вплив на виконання виробничої програми другої групи факторів -- наявності та ефективності використання основних виробничих фондів, використовуючи дані таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Вплив наявності і використання ОВФ

Показники

2006 рік

2007 рік

Абсолютне відхилення, (+/-)

1. Товарна продукція, тис. Грн.

22472

25002,3

+ 2530,3

2. Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.

3917,6

5738

+ 1820,4

3. Фондовіддача на 1 грн. Вартості ОВФ, грн.

5736,2

4537,3

-1378,9

На зміну обсягів виробництва продукції вплинули:

* зміна середньорічної вартості ОВФ:

ТП =+1031,2* 6062,6 =+6251,8 тис. грн.

* зміна фондовіддачі:

ТП = -326,4 * 3917,6 = -1278,7 тис. грн. Загальна зміна: АТП =+6251,8 - -1278,7 = +4973 тис. грн.

Розглянемо вплив на зміну обсягів виробництва третьої групи факторів -- наявність та ефективність використання матеріальних ресурсів, використовуючи дані таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Вплив наявності і використання матеріальних ресурсів

Показники

2006 рік

2007 рік

Абсолютне відхилення, (+/-)

Товарна продукція, тис. грн.

22472

25002,3

+2530,3

2. Матеріальні витрати, тис. грн.

12992

15333

+2341

3. Вартість ТП на 1 грн. матеріальних витрат, грн.

1729,7

1763,1

-33,4

З даних таб. 2.4 видно, що зростання обсягів виробництва відбулося за рахунок:

* зміни матеріальних витрат:

ТП = +3067 * 1,763 = +5407 тис. грн.

* зміни матеріаловіддачі:

ТП = -0,0334 * 12992 = - 434 тис. грн.

Загальна зміна: АТП = +5407 - 434 = +4973 тис. грн.

На зміну виробничої програми вплинула також зміна цін на продукцію комбінату, яку відображено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Середня оптова ціна 1 тони продукції в порівняльних цінах станом на 1.01.07 року

Середня оптова ціна 1 тони

2006 рік

2007 рік

2007 р. в % до 2006 р.

* хлібобулочних виробів

980,02

954,20

97,36

* кондитерських виробів

5282,92

5097,00

96

б) аналіз асортименту продукції:

Аналіз асортименту продукції полягає у визначенні фактичного випуску за повним або груповим асортиментом і порівнянні його з плановими значеннями. При аналізі структури продукції визначають питому вагу окремих виробів в загальному обсязі та порівнюють її з планом.

Проаналізуємо виконання плану з асортименту продукції на БКК за 2007 рік на основі даних таблиці 2.6

Таблиця 2.6 Виконання плану з асортименту за 2007 рік

Вид виробів

Вартість продукції, тис. грн.

Виконання плану %

Зараховано планом

Відносне Відхилення, %

План

Факт

1

2

3

4

5

6

1. Хлібобулочні

12100

13129,3

118,2

11534,5

95,3

вироби, всього

* хліб житно-обдир.

--

220,7

--

--

--

* хліб пшен. з бор. 2г

--

1067,4

--

--

--

* хліб пшен. з бор. в/г

5

5,9

14,0

0,7

14,0

* булочні вир. З бор. 1г

120

181,4

240,8

120

100,0

* булочні вир. З бор.в/г

8780

8937,7

112,8

8780

100,0

* бараночні вироби

2243

1639,2

127,6

2243

100,0

* здобні вироби

201

817,3

359,3

201

100,0

Кондитерські вироби

5391

11847,7

151,1

5348,6

99,2

* торти і тістечка

5962

11522,6

152,6

5269

100,0

* кекси

59

280,9

146,9

59

100,0

* східні солодощі

13

6,1

46,2

6

46,2

* печиво

50

38,2

29,2

14,6

29,2

3.Сухарі паніровочні

8

25,3

253,0

8

100,0

Всього

17499

25002,3

128,4

16891,1

96,5

Як видно з таблиці, в 2007 році план з асортименту продукції не довиконано на 3,5 % при загальному виконанні плану по обсягам виробництва на 128,4 % за рахунок недовиконання плану по:

* хлібобулочним виробам на 4,7 %,

* кондитерським виробам на 0,8 %.

Отже, як свідчать дані проведеного аналізу, 9,9 % продукції БКК в 2007 році було випущено з порушенням планової структури.

в) аналіз якості продукції:

Якість -- сукупність властивостей продукції, що визначає ступінь придатності її у відповідності з призначенням.

Особливу увагу під час аналізу приділяють випуску нових видів продукції, що сприяє кращому забезпеченню населення, розширенню асортименту продукції, підвищенню її якості.

Непрямим показником, що характеризує якість продукції, є брак. Встановити причини виникнення браку та розробити заходи по ліквідації втрат - основна задача аналізу браку.

Питанню поліпшення якості продукції колектив комбінату продовжує приділяти велику увагу. Протягом багатьох років на комбінаті низький % виробничого браку, а брак експедиційний в обсягах норми.

г) аналіз обсягу реалізації продукції:

Показник обсягу реалізації є результативним показником господарської діяльності підприємства, що характеризує як виробничу, так і позавиробничу сферу.

Реалізована продукція -- це продукція, гроші за яку отримано на розрахунковий рахунок підприємства, або продукція відвантажена і відповідно документально оформлена до сплати.

Для визначення обсягу реалізації використовують формулу:

РП = ТП + Зпр - Зкр

де РП - обсяг реалізації продукції, тис. грн.

ТП - обсяг товарної продукції в діючих цінах, тис. грн.

Зпр - залишки продукції на початок року, тис. грн.

Зкр - залишки продукції на кінець року, тис. три.

Проведення аналізу реалізації продукції передбачає складання балансу товарної продукції, який наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Баланс товарної продукції

Показники

2006 Рік

2007 рік

Абсолютне відхилення, (+/-)

1

2

3

4

1. Залишок готової прод. на складі на поч. року

15,0

37,7

+22,7

2. Залишок відвант. товарів, не сплач, в строк на початок року

290,9

452,8

+161,9

3. Випуск товарної продукції

224712

25002,3

+ 2530,3

4. Залишок готової прод. на складі на кін. року

37,7

20,5

-17,2

5. Залишок відвант. товарів, не сплач, в строк на кінец року

452,8

215,7

-237,1

6. Реалізація товарної продукції

22287

25256,6

+ 2969,6

Розглянемо, як вплинула зміна залишків готової продукції на складі та відвантажених товарів на збільшення обсягів реалізації продукції.

37,7 + 452,8 - 20,5 - 215,7 = 2542 тис. грн.

Отже, залишки готової продукції на складі та відвантажених товарів на кінець року зменшились на 2542 тис. грн. Проте залишки на кінець 2006 року збільшились:

15,0 + 290,9 - 37,7 - 452,8 = - 184,8 тис. грн.

Загальне збільшення залишків готової продукції та відвантажених товарів в 2007 році в порівнянні з 2006 роком склало 697 тис. грн.:

22,7 + 161,9 - 17,2 - 237,1 = - 697 тис. грн.

Отже, на збільшення обсягів реалізації продукції в 20077 році в порівнянні з 2006 роком на 2969,1 тис. грн. вплинуло збільшення обсягів виробництва продукції на 2530,3 тис. грн. (в тому числі за рахунок зростання оптових цін на продукцію) та збільшення залишків готової продукції на складі та відвантажених товарів на 697 тис. грн.

д) аналіз забезпеченості і ефективності використання матеріальних ресурсів:

Матеріальні ресурси -- це різноманітні речові елементи виробництва, які використовуються переважно як предмети праці в основних і допоміжних виробництвах: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливно-енергетичні ресурси.

Основні завдання аналізу:

* дати оцінку забезпеченості підприємства сировиною і матеріальними ресурсами;

* визначити рівень ефективності використання матеріальних ресурсів;

* виявити і обчислити вплив різних факторів на ступінь використання матеріальних ресурсів.

Узагальнюючими показниками використання сировини та інших матеріальних ресурсів є матеріаломісткість та матеріаловіддача, які розраховуються за такими формулами:

ММ = Кількість матеріальних ресурсів / Кількість ТТІ,

МВ = Вартість ТП / Вартість матеріальних ресурсів,

де ММ -- матеріаломісткість, т/т;

МВ -- матеріаловіддача, грн./грн.

Проаналізуємо використання основних видів сировинина БКК за даними таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Використання сировини

Показники

Один. вим.

2006 рік

2007 рік

Абсолютне відхилення,(+/-)

1

2

3

4

5

1. Виробництво:

* хлібобулочних виробів

тон

14189,6

14220

30,4

* кондитерських виробів

тон

1440,0

1814

408

2. Кількість борошна на виробництво:

* хлібобулочних виробів

тон

10962,8

10895,4

-67,4

* кондитерських виробів

тон

129,899

176,6

46,76

3. Кількість цукру на виробництво:

* хлібобулочних виробів

тон

383,708

297,7

- 88,94

* кондитерських виробів

тон

603,242

779,014

175,77

4.Матеріаломісткість хлібобулочних виробів:

* по борошну

тис/т

0,77

0,76

-0,01

* по цукру

тис/т

0,027

0,01

-0,017

5.Матеріаломісткість кондитерських виробів:

* по борошну

тис/т

0,09

0,095

- 0,005

* по цукру

тис/т

0,42

0,42

----

6.Матеріаловіддача хлібобулочних виробів:

* по борошну

тис/т

1,29

1,3

0,1

* по цукру

тис/т

36,98

47,75

7,77

7.Матеріаловіддача кондитерських виробів:

* по борошну

тис/т

11,09

10,46

-0,63

* по цукру

тис/т

2,39

2,37

-0,02

Для більш глибокого аналізу використання сировини розглянемо на скільки ефективно використовувались сировина і матеріальні ресурси в вартісному виразі на основі даних.

Як видно з наведених даних, в 2007 році в порівнянні з 2006 роком матеріаломісткість продукції зменшилась за рахунок значного зменшення вартості іншої сировини і матеріалів при менш значному зростанні вартості борошна і паливно-енергетичних ресурсів, що вплинуло на загальне зниження вартості матеріальних ресурсів. Як наслідок, спостерігається зростання матеріаловіддачі продукції. Це свідчить про те, що в 2006 році сировина і матеріальні ресурси використовувались ефективніше.

Аналіз прибутку та рентабельності

Прибуток -- це абсолютний результат від господарської діяльності підприємства, який дорівнює різниці між доходами та витратами.

Рентабельність продукції -- це відносний показник, який характеризує прибутковість виробництва та реалізації продукції підприємства.

Балансовий прибуток є сумою прибутків підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, яка відображена в його балансі: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток від іншої реалізації та від позареалізаційних операцій. Тому доцільно проаналізувати прибуток за його складовими, використовуючи дані таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 Факторний аналіз балансового прибутку

Показники

2006 рік

2007 рік

Абсолютне відхилення, (+/-)

1. Балансовий прибуток

4184,0

4002,4

-182

2. Прибуток від реалізації

4160,01

3997,7

-162,4

3. Прибуток від іншої реалізації

0,8

3,5

2,7

4. Позареалізаційний прибуток

23,1

-

Як видно з наведених даних, в 2007 році балансовий прибуток зменшився на 182 тис. грн. за рахунок зменшення прибутку від реалізації продукції на 162,4 тис. грн. при збільшенні прибутку від іншої реалізації на 2,7 тис. грн. та зменшення позареалізаційного прибутку -- на 23,1 тис. грн.

В 2007 році відбулися наступні зміни в структурі використання прибутку: збільшилась питома вага платежів до бюджету на 0,1%, зменшилась питома вага відрахувань в резервний фонд на 0,02%, на соціальний розвиток -- на 1,89%, на інші цілі -- на 6,02%; збільшилась питома вага використаного прибутку на виробничий розвиток на 2,2%, на заохочування -- на 2,56%. Крім того частину прибутку було використано на дивіденди, що є позитивним фактором в ринкових умовах.

Р = (Ц - Сп) / Сп* 100%

Р - рентабельність продукції;

Ц - ціна продукції;

Сп - повна собівартість продукції.

Р1 = 3895 / 18577 * 100 = 20,96%

Р2 = 3618,2 / 21383,8 * 100 = 16,9%

Зменшення рентабельності продукції на 4,06% сталося за рахунок зменшення прибутку на 276,8 тис. грн. при збільшенні собівартості на 2806,2 тис. грн.

Роль маркетингу у підвищенні конкурентоспроможності підприємства. Аналіз конкурентного середовища

Коннкурентноспроможність підприємства безпосередньо залежить від знання рику та уміння правильно використовувати ту чи іншу ринкову сіггуацію. Це змусило керівників багатьох підприємств розглядати використання маркетингової концепції при організації виробничої діяльності як гостру необхідність. Характерною рисою існуючого положення є, те що дана концепція використовується в різноманітних варіантах. Більшість керівників, проголосивши першорядність орієнтації ділової активності на потреби споживачів, фактично притримуються виробничої і збутової концепції маркетингу, в основі яких лежить, насамперед, прагнення до збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції.

Зараз неможливо на ринку України визначити тенденцію розвитку маркетингу вже тільки тому, що у своєму сучасному понятті маркетингу на вітчизняних підприємствах не існує. Існуює лише окрема його ідея. Такий підхід втілюється в організації самої служби маркетингу. На підприємствах зроблені спроби створити відділи маркетингу, але як правило, ці відділи виконують лише деякі функції маркетингу (організації реклами, пошук нових клієнтів, участь у виставках, зв'язок із громадськістю). У більшості випадків не існує загальної стратегії маркетингу з чітким визначенням цілей і задач усієї маркетингової діяльності. Підприємства хлібопекарської промисловості не виняток.

При комплексному підході збутова діяльність є частиною маркетингової (однієї з чотирьох "Р" marketing mіх). І тому перед тим, як вжити заходів щодо удосконалення маркетингового керування збутовою діяльністю, варто вивчити загальні напрямки розвитку маркетингу в галузі хлібопечення і виробництва кондитерських виробів.

Вихідним моментом концепції маркетингу хлібопродуктів служить орієнтована на споживача, інтегрована цільова філософія підприємства. У цілому ж маркетинг хлібопродуктів можна представити як систему керування ринком хлібопродуктів, що включає в себе процес визначення, аналізу, прогнозування, створення і розвитку споживчих бажань, а також організацію всіх ресурсів для задоволення потреб покупців з оптимальним прибутком для виробника.

У той же час необхідно чітко розуміти, що концепція маркетингу дозволяє аналізувати, оптимізувати і задовольняти споживчий попит, але вона є лише керівництвом до планування, загальною стратегією діяльності. Підприємство повинно також враховувати свої сильні і слабкі сторони у виробництві, технології, фінансах, збуті. Плани маркетингу повинні погоджувати цілі, вимоги споживачів і ресурсні можливості. У противному випадку плани маркетингу будуть недосяжні. Крім того, необхідно оцінювати вплив конкуренції, державного регулювання та інші сили, стосовно даного підприємства.

Ринок хлібопродуктів характеризується найбільш тісною взаємодією попиту і пропозиції. Пропозиція хлібних товарів є під впливом таких чинників, як зміна суспільних потреб, попиту населення і прискорення НТП. Крім того, в умовах все більшого насичення ринку різноманітними продовольчими товарами, зростають вимоги споживачив до їхнього асортименту і якості; посилюєжться об`єктивна необхідність більш повного задоволення попиту не населення взагалі, а конкретних соціально-економічних груп споживачів, має використовуватися маркетинговий принцип сегментації ринку. І тоді пропозиція буде строго орієнтована на відповідність соціально-економічним, національним, віковим, психологічним і ін. характеристикам визначеного контингенту споживачів. Попит визначає об`ємність ринку - це є частина пропозиції, що може бути реалізована в обмін на платіжні засоби при даному рівні і співвідношенні роздрібних цін.

Таким чином, попит - це винесені на ринок конкретні платоспроможні потреби. Платоспроможність є найважливішою рисою й особливою властивістюпопиту. Але в той же час попит на хлібопродукти - це і сукупність цілком визначених вимог до конкретних хлібопродуктів із відомими функціонально-споживчими і естетичними властивостями.

Натурально-речовинні характеристики попиту конкретизуються у вигляді споживчих оцінок асортименту і якості хлібопродуктів , що надходять на ринок. Споживчі оцінки асортименту і якості хлібопродуктів - це об'єктивне вираження підбадьорливого, нейтрального або негативного відношення покупців до даного виробу або його окремих функціональних і естетичних властивостей. У споживчих оцінках знаходить вираження ступінь відповідності хлібобулочних виробів, що надходять у продаж, сучасним уявленням різноманітних груп покупців про необхідність, доступності по ціні, смаку і подібним вимогам до складу пропозиції на ці вироби. Споживчі оцінки виявляються як у формі прямої преваги - через акт придбання або, навпаки, відмови від покупки конкретного виробу, так і у формі суджень про переваги того чи іншого виробу перед аналогічними йому по призначенню, або про дефекти, що знижують споживчу цінність, корисність хлібного товару. Вивчення споживчих оцінок є головною частиною маркетингового дослідження споживачів. При вивченні споживчих оцінок хлібобулочних і кондитерських виробів варто враховувати відносність цих оцінок, тому що вони виявляються через порівняння даного продукту з іншими, а їхнє конкретне утримання знаходиться в прямої залежності від Кісного складу пропозиції хлібопродуктів відповідного виду. Тобто, споживач хлібобулочних виробів, як правило, порівнює лише з вже існуючим товаром, не висловлюючи припущень і побажань у порівнянні, з гіпотетично ідеальним товаром.

У цілому можна відзначити, що у формуванні попиту на хлібобулочні вироби беруть участь чотири елементи: конкретна потреба (задача маркетингу визначити, а іноді і створити її); платоспроможність споживачів, що залежить від загальної економічної ситуації і рівня прибутку населення; ціна (маркетинг має величезну кількість інструментів регулювання ринкової ціни) і пропозиція, обсяг, асортимент і якість якого залежить і самого виробника.

Таким чином, маркетингові зусилля безпосередньо впливають на більшість чинників формування попиту на хлібобулочні і кондитерські вироби. А так, як достатній попит лежить в основі ефективності збутової діяльності,а, отже, для організації економічно вигідного збуту варто активізувати маркетингову діяльність.

Глава ІІІ. Заходи, щодо підвищення конкурентоспроможності БКК, та розрахунок їх економічної ефективності

Проведена техніко-економічна характеристика ДП АТ «Советський булочно-кондитерського комбінату» говорить про те, що використання потужності потокових ліній стало більш стабільним але не у повному обсязі. Резервами підвищення економічної ефективності використання потокових ліній у бараночному цеху є заміна фізично застарілого обладнання на лінії виготовлення баранок, що допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання із технічних причин, вести технологічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність цеху. У вирішенні питання задоволення попиту населення у дрібнофасованій продукції, а також ефективного використання потужності ліній, може стати встановлення пакувально-фасувального апарату.

Основними напрямками поліпшення роботи потокових ліній можуть бути:

* зниження простоїв обладнання;

* своєчасне подавання сировини і матеріалів;

* раціоналізація робочих місць потоку;

* поліпшення умов праці на робочих місцях;

* синхронізація роботи потоку;

* введення багатоверстатного обслуговування і суміщення професій.

Для підвищення конкурентноспроможності БКК пропонуємо такі заходи:

* провести модернізацію лінії по виготовленню баранок.

* встановити пакувально-фасувальний апарат для пакування бараночних виробів у пакети по 125 гр.

Розрахунок економічної ефективності модернізації лінії по виготовленню баранок

З метою забезпечення безперебійної роботи лінії по виробництву баранок, поліпшення якості продукції пропонується провести модернізацію лінії: встановити ротаційну тістомісильну машину марки А2-ШЛК замість ланцюгової тістомісильної машини, що дозволить підвищити коефіцієнт використання потужності цієї лінії. У результаті заходу збільшиться обсяг виробництва, зросте продуктивність праці, знизиться собівартості продукції, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентноспроможність продукції та підприємства в цілому.

1. Розраховуємо капітальні витрати

Кзаг=Кн+Д+3-Л+Об (Формула 1), де

Кзаг - початкова вартість нового обладнання, враховуючивитрати на його закупівлю, транспортування, зберігання, монтаж та заготівельні роботи;

Д -- витрати на демонтаж обладнання, що замінюється;

З - заготівельні витрати;

Л - ліквідаційні витрати;

Об - збільшення або зменшення суми обігових фондівузв'язку із впровадженням заходів.

Кн - нові капітальні витрати.

1.1. Транспортні витрати:

Тв = 15000*0,02 =300 грн.

1.2. Вартість монтажних робіт:

Вмп =15000*0,08 =1200 грн.

1.3. Заготівельні витрати:

Зв = 15000*0,01 =150 грн.

1.4. Нові капітальні витрати складають:

Кн = Тв + Вмр + Зв +Воб

300 + 1200 + 150 + 15000 = 16650грн.

1.5. Витрати на демонтаж застарілого обладнання:

Д= 2250*0,05 =112,5 грн.

1.6. Ліквідаційні витрати:

Л= 2600*0,21=546 грн.

Загальні капітальні витрати складають:

Кзаг = 16650 + 112,5 - 546 = 16216,5 грн. (див. формулу 1)

2.Розраховуємо змінні поточні виграти

2.1.Витрати по електроенергії:

Ве = (Мд * Тч * Тзм * Стар. * К * Т) / Соs с (Формула 2), де

Мд - потужність електродвигунів, кВт;

Тч - кількість годин роботи електродвигунів за зміну;

Тзм.- кількість змін роботи за добу;

Стар. - тариф за 1 кВт/г електроенергії, грн.;

К - коефіцієнт використання потужності;

Т - кількість днів роботи за рік.

До модернізації:

Ве1:= (14,8 * 1 * 7,5 * 0,11 * 0,85 * 235) / 0,8 = 3048,7грн. Після модернізації:

Ве2=(17,3 * 1 * 7,5* 0,11 * 0,85* 235) / 0,8 =3563,7 грн.

2.2 Витрати по основній зарплатні:

Воз = ? (Чоп * Тдс) * Тзм * Т (див. табл. 3.1)

До модернізації:

(3*8,56+2*9,52+8* 10,64+1* 11,36+2* 13,44)* 1* 235=39498,8 грн.

Після модернізації:

(2*8,56+2*9,52+7* 10,64+1* 11,36+2* 13,44)* 1* 235 = 34498 грн.

2.3 Нарахування на зарплатню складають 37,5%;

До модернізації:

З уеоб = Воб *Р роб (див. табл. 3.1)

39498,8 * 0,375 = 14812,05 грн.

Після модернізації:

34498 * 0,375 = 12936,75 грн.

2.4 Затрати на утримання і експлуатацію обладнання:

Амортизація:

До модернізації:

2250*0,15 =337,5 грн.

Після модернізації:

16650*0,15 =2497,5 грн.

Ремонт обладнання:

Роб = Воб * Вр (див табл. 3.1)

До модернізації:

2250*0,05= 112,5 грн.

Після модернізації:

16650*0,05 =832,5 гри.

Страхування майна:

Стр.м = Воб * См (див табл. 3.1)

До модернізації:

2250*0,01 =22,5 грн.

Після модернізації:

23310*0,01=233,1 грн.

Змінні поточні витрати наведені у таблиці

Визначим зменшення собівартості на одну тону.

З = С2 - С1, де

З - зниження собівартості;

С = Пв / Робв (див. табл. 3.1, 3.2), де

Пв - поточні витрати;

Робв - річний обсяг виробництва;

С1 - собівартість до модернізації;

С2 - собівартість після модернізації;

С = 128,2-107=21,7 грн.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.