Ринок цінних паперів

2

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

В Україні порядок створення та функціонування ринку цінних паперів регламентується Законом України «Про цінні папери і фондову біржу».

У товарній економіці поступово формується специфічний ринок, на якому купуються і продаються цінни папери - фондова біржа.

Фондова біржа - це організація, яка створює сприятливі умови для здійснення на регулярній і впорядкованій основі вільної купівлі - продажу цінних паперів за ринковими цінами.

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Відновлення втрачених іменних цінних паперів провадиться державними органами, підприємствами, організаціями і установами, що випустили ці папери.

Емітент цінних паперів - це юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов випуску цінних паперів. Емітент повинен усі зобов'язанні, що виникають у зв'язку з випуском цінних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбаченому Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», іншими актами законодавства України, а також рішеннями про випуск цінних паперів. Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) чи його уповноваженій особі.

Емітент має право на випуск цінних паперів підприємств з моменту реєстрації цього випуску у відповідному фінансовому органі. Якщо подані для реєстрації облігації підприємств і акції пропонуються для відкритого продажу, тобто призначені для розміщення між юридичними особами і громадянами, коло яких заздалегідь визначити неможливо, то емітент зобов'язаний подати фінансовому органу для реєстрації також інформацію про випуск цих цінних паперів. Порядок реєстрації випуску облігацій підприємств і акцій, а також інформація про їх випуск визначається Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - Міністерством фінансів України.

До цінних паперів належать: акцій ї облігації акціонерних товариств, облігації державних позик, облігації (заставні листи) іноземних банків, казначейські зобов'язання держави, векселі.

Акція - цінний папір, який свідчить про внесення її власником паю в акціонерне товариство. Власник акції зветься акціонером і є співвласником акціонерного товариства. Акціонер може продати акцію будь-якій іншій особі, але не має права вимагати від акціонерного товариства повернення затраченого на придбання акції капіталу.

Акція - це підтверджене документом право на участь у акціонерному товаристві. Власник акції разом з участю у фірмі отримує певні права. Одне з них - це можливість брати участь у загальних зборах, що проводяться здебільшого один раз на рік. Акціонер - крім того, що він має право голосу та право на інформацію, - може також на загальних зборах публічно висловлювати свою думку.

Як правило, акції - це форма довгострокового вкладення капіталу, бо вимушений продаж їх здебільшого пов'язаний з втратами.

Доход, отриманий акціонером на акцію, зветься дивідендом. Дивіденд - це частина прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами і припадає на одну акцію. Залежно від порядку виплати дивідендів акції поділяються на привілейовані та звичайні. На привілейовані акції виплачується насамперед встановлений, фіксований дивіденд. привілей полягає у тому, що на акції виплачується доход насамперед, незалежно від того, чи отримують доход власники звичайних акцій. На звичайні акції дивіденд виплачується за рахунок прибутку підприємств, який залишився після виплати дивідендів на привілейовані акції.

Привілейовані акції, у свою чергу, поділяються на кумулятивні і з правом на додатковий доход. Кумулятивні акції гарантують виплату встановленого дивіденду у наступному році, якщо він не був виплачений у даному році через низьку норму прибутку. На акції з правом на додатковий доход можуть виплачуватися додаткові доходи, якщо після виплати дивідендів на звичайні акції у розпорядженні акціонерного товариства залишається ще нерозподілений прибуток.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фінансового проценту (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Облігації акціонерного товариства - це посвідчення про надання їх власниками довгострокової позики акціонерному товариству. Власник облігації не має права брати участь в управління акціонерним товариством. Його право обмежується отриманням фіксованого доходу (проценту).

Облігації державних позик - це посвідчення про надання їх власниками довгострокової позики державі.

Облігації іпотечних банків - це посвідчення про надання іпотечними банками довгострокових позик під заставу нерухомого майна. Дохід, який приносять заставні листи іпотечних банків, є величиною фіксованою і називається процентом.

Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Приватизаційні папери можуть бути лише іменними. Вони використовуються громадянами України для придбання частки державних підприємств та інших об'єктів, державного житлового фонду, земельного фонду відповідно до законодавства України про приватизацію.

Приватизаційні папери вільному обігові не підлягають, а їхній продаж або відчуження іншим способом є надійним. Дивіденди або проценти з приватизаційниз паперів не нараховуються. Приватизаційні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів або кредитів.

Посередницька діяльність з приватизаційними паперами - це комерційна діяльність, яка проводиться шляхом обміну приватизаційних паперів на паї, акції і здійснюється посередником.

Представницька діяльність з приватизаційними паперами - це обмін приватизаційних паперів на паї, акції, що здійснюється представниками власників приватизаційних паперів.

Для необмеженого вибору сфер приватизації вводиться взаємна конвертованість приватизаційних паперів. Коефіцієнт конверсії приватизаційних паперів визначається Кабінетом Міністрів України та затверджується Верховною Радою України.

Казначейські зобов'язання України - це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. Випускаються такі види казначейських зобов'язань: а)довгострокові - від 5 до 10 років; б)середньострокові - від 1 до 5 років; в) короткострокові - до одного року. Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України; про випуск короткострокових - Міністерством фінансів України. У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умови їх випуску. Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі випускаються двох видів: простий і переказний. Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом Міністрів України.

Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

Доход по ощадних сертифікатах виплачується за пред'явленням їх для оплати в банк, що їх випустив. У разі, коли власник сертифікату вимагає повернення депонованих коштів по строковому сертифікату раніше обумовленого в ньому строку, то йому виплачується понижений процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Цінні папери - це титули власності, які дають право їх власникам регулярно отримувати доход у вигляді дивідендів або процентів. Цінні папери мають номінальну і ринкову вартість або ціну. Номінальна - це вартість, позначена на цінному папері. Ціна, за якою папір продається, зветься ринковою ціною, або курсом цінного паперу.

Курс акцій обчислюється за формулою:

Д

К = ----------- * 100%

П

де К - курс акції;

Д - дивіденд, який вона приносить;

П - величина позичкового процента (ставка).

Курс акцій залежить від трьох факторів: річного доходу, норми позичкового проценту і співвідношення між попитом на них і їх пропозицією. Різниця між курсовою вартістю акцій і сумою дійсно вкладеного у підприємство капіталу називається засновницьким прибутком. Перевищення курсу акцій над її номіналом називається ажіо, а відхилення курсу вниз від номіналу - дизажіо.

Курс облігацій і заставних листів іпотечних банків, крім названих факторів, залежить ще від їхньої номінальної вартості і строку погашення.

Ринкова ціна облігації визначається за формулою:

С + * Д