Економічний аналіз

Вищий навчальний заклад

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту

( ХІЕРВМ )

Контрольна робота

з дисципліни Економічний аналіз

Виконав студент

ІІІ курсу

заочного відділення

економічного факультету

за спеціальністю

„ Облік і аудит “

Півторонос Є.М.

Залікова книжка №008

Лубни 2008 рік

Завдання до І модуля

1. Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення, часткової участі та інтегрального способу

Елімінування як спосіб факторного аналізу має суттєвий недолік, оскільки, користуючись ним, доводиться виходити з того, що фактори змінюються незалежно один від одного. Насправді вони змінюються одночасно у взаємному зв'язку, і від цього взаємозв'язку отримується додатковий приріст результативного показника, який за використанням способів елімінування приєднується до одного з факторів, як правило, до останнього. Отже, величина впливу факторів на зміну результативного показника змінюється залежно від місця, на яке поставлений той чи інший фактор в аналітичній моделі. Щоб позбутися цього недоліку вдаються до інтегрального способу. Використання цього способу уможливлює отримання точніших результатів розрахунку впливу факторів проти способів ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць, та уникнення неоднозначної оцінки впливу факторів, бо в цьому разі результати не залежать від місця факторів у моделі, а додатковий приріст результативного показника, який отримано від взаємодії факторів, розподіляється між ними пропорційно ізольованому їхньому впливу на результативний показник.

На перший погляд може здаватися, що для розподілу додаткового приросту достатньо взяти його половину або ту частину, яка відповідає кількості факторів. Але часто зробити це складно, тому що фактори можуть діяти в різних напрямках. Тому в інтегральному методі користуються певними формулами. Наведемо основні з них для різних моделей:

Для трифакторних моделей використовується такий алгоритм розрахунку:

Іноді для визначення впливу факторів на приріст результативного показника може бути використаний спосіб пропорційного ділення. Це стосується тих випадків, коли ми маємо справу з адитивними моделями типу та змішаними типу

.

Розрахунок проводиться в такий спосіб:

Для розв'язання задач можна також використовувати спосіб часткової участі. При цьому вплив кожного фактора на результативний показник розраховується пропорційно його частці у відхиленні за цим показником, тобто розподіл зміни результативного показника між факторами проводиться за правилами пропорційного розподілу. Для цього спочатку визначається частка кожного фактора в загальній сумі приросту факторів, яку потім помножують на загальний приріст результативного показника:

Для досягнення кінцевої мети аналізу, як правило, необхідно застосовувати комбінацію різних прийомів. Проте механічне застосування технічних прийомів аналізу без знання основ бухгалтерського обліку, статистики, мікро та макроекономіки, фінансів, менеджменту, маркетингу може призвести до формалізації аналізу, позбавлення його економічного змісту.

2. Задача

За даними, приведеними нижче, використовуючи метод відносних різниць, визначити, як впливають на випуск продукції два фактори;

- чисельність робочих: план - 785 чол., факт - 752 чол.;

- продуктивність праці одного робочого: план-1200 грн., факт - 1212 грн.

Зробити висновок.

Розв'язання

Складемо таблицю згідно умови задачі, в якій визначимо необхідні розрахункові показники

Показники	Одиниця виміру	Умовні позначення показника	Значення показника	% виконання бізнес плану	Відхилення
			За бізнес - планом	Фактично		Абсолютне	В %
1	2	3	4	5	6	7	8
Виробіток одного робітника (продуктивність)	грн	П	1200	1212	1200/1212•100=101	1212-1200=+12	+1
Середня чисельність робітників	осіб	Чр	785	752	95,8	-33	- 4,203
Обсяг виробництва продукції в порівняльних цінах	тис. грн	ТП	1,200•785= 942	1,212• 752= 911,424	96,754	-30,576	-3,246

Розрахунок впливу використання трудових факторів на зміну обсягу продукції способом відносних різниць зводимо в таблицю.

Показник	% вико-нання	Різниця суміжних показників, %	Найменування фактора	Розрахунок впливу факторів, тис.грн
Виробіток одного робітника (продуктивність)	101	101-100=1	Продуктивність
Середня чисельність робітників	95,8	95,8-101= -5,2	Чисельність робітників
Обсяг товарної продукції	96,754	96,754 - 95,8= 0,954	Середній виробіток
Разом:	-30,577

Висновки

Обсяг виробництва продукції в порівняльних цінах знизився на 30,577 тис. грн. Зниження відбулося за рахунок нераціонального використання трудових ресурсів. Зокрема, за рахунок зменшення чисельності робітників на 33 чоловіка, відбулося зменшення обсягу товарної продукції на 48,984 тис. грн.., хоча продуктивність праці зросла на 1%. Збереження обсягу можливо досягти за рахунок підвищення продуктивності праці на 48,984 / 9,42 = 5,2%, що в грошовому виразі становить зростання продуктивності праці до 1200•1,052=1262,4 грн.

Завдання до ІІ модуля

1. Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення, часткової участі та інтегрального способу

Елімінування як спосіб факторного аналізу має суттєвий недолік, оскільки, користуючись ним, доводиться виходити з того, що фактори змінюються незалежно один від одного. Насправді вони змінюються одночасно у взаємному зв'язку, і від цього взаємозв'язку отримується додатковий приріст результативного показника, який за використанням способів елімінування приєднується до одного з факторів, як правило, до останнього. Отже, величина впливу факторів на зміну результативного показника змінюється залежно від місця, на яке поставлений той чи інший фактор в аналітичній моделі. Щоб позбутися цього недоліку вдаються до інтегрального способу. Використання цього способу уможливлює отримання точніших результатів розрахунку впливу факторів проти способів ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць, та уникнення неоднозначної оцінки впливу факторів, бо в цьому разі результати не залежать від місця факторів у моделі, а додатковий приріст результативного показника, який отримано від взаємодії факторів, розподіляється між ними пропорційно ізольованому їхньому впливу на результативний показник.

На перший погляд може здаватися, що для розподілу додаткового приросту достатньо взяти його половину або ту частину, яка відповідає кількості факторів. Але часто зробити це складно, тому що фактори можуть діяти в різних напрямках. Тому в інтегральному методі користуються певними формулами. Наведемо основні з них для різних моделей:

Для трифакторних моделей використовується такий алгоритм розрахунку:

Іноді для визначення впливу факторів на приріст результативного показника може бути використаний спосіб пропорційного ділення. Це стосується тих випадків, коли ми маємо справу з адитивними моделями типу та змішаними типу

.

Розрахунок проводиться в такий спосіб:

Для розв'язання задач можна також використовувати спосіб часткової участі. При цьому вплив кожного фактора на результативний показник розраховується пропорційно його частці у відхиленні за цим показником, тобто розподіл зміни результативного показника між факторами проводиться за правилами пропорційного розподілу. Для цього спочатку визначається частка кожного фактора в загальній сумі приросту факторів, яку потім помножують на загальний приріст результативного показника:

Для досягнення кінцевої мети аналізу, як правило, необхідно застосовувати комбінацію різних прийомів. Проте механічне застосування технічних прийомів аналізу без знання основ бухгалтерського обліку, статистики, мікро та макроекономіки, фінансів, менеджменту, маркетингу може призвести до формалізації аналізу, позбавлення його економічного змісту.

2. Задача

На підставі даних з форми 2 ПВ необхідно:

1. Визначити розрахункові показники.

2. Розрахувати вплив загальних трудових показників на зміни в обсязі виробництва.

3. Розрахувати вплив факторів на зміну в середньорічному виробітку одного робітника.

4. Знайти резерви збільшення обсягу виробництва.

5. Дати оцінку ефективності використання трудових ресурсів та їх вплив на обсяг виробництва.

Дані з форми 2 ПВ, 1П.

Показники	Умовне познач	Одиниця виміру	Звітний період
			План	Факт
Товарна продукція в оптових цінах ( без ПДВ )	ТП	тис.грн	2850	2800
Середньооблікова чисельність робітників	ЧР	чоловік	140	120
Відпрацьовано робочого часу робітниками: - всього люд.-днів - всього люд.-годин	Тл/д Тл/г	люд-днів люд-годин	21360 111080	21000 111200
Розрахункові показники
Середньорічний виробіток одного робітника	Дрічн	грн.
Кількість днів, відпрацьованих одним робітником	Т	днів
Тривалість робочого дня	t	години
Середньогодинний виробіток одного робітника	Дгод	t

Розв'язання

За даними задачі складемо таблицю зручну для аналізу. У таблиці визначимо необхідні розрахункові показники, показники результатів виконання плану, знайдемо абсолютні і відносні відхилення по кожному показнику.

Таблиця 2. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства за рік

Показники	Одиниця виміру	Умовні позначення показника	Значення показника	% виконання бізнес плану	Відхилення
			За бізнес - планом	Фактично		Абсолютне	В %
1	2	3	4	5	6	7	8
Обсяг виробництва продукції в порівняльних цінах	тис. грн	ТП	2850	2800	98,25	-50	-1,75
Середньооблікова чисельність робітників	осіб	Чр	140	120	85,71	-20	-14,29
Загальна кількість відпрацьованих - людино-днів - людино-годин	люд-дн люд-год	Тл/д Тл/г	21360 111080	21000 111200	98,31 100,1	-360 +120	-1,69 +1,08
Розрахункові показники
Середня кількість днів роботи одного працівника	днів	Тдн	152,6	175	114,7	+22,4	+14,68
Середня тривалість робочого дня	година	Tгод	5,2	5,3	101,92	+0,1	+1,92
Виробіток одного робітника: середньорічний середньогодинний чи	грн грн	gрічн. gгод	20357 25,657	23333 25,18	114,62 98,14	+2976 - 0,477	+14,62 - 1,86

Перевіряємо правильність розрахунків:

TП=g ^год t^год T^дн Ч^р;

ТП за бізнес-планом (25,6575,2152,6) 140= 2850 тис. грн.

ТП фактично = (25,185,3175)120= 2800 тис. грн.

2. Виконаємо розрахунок впливу факторів на підсумковий показник - обсяг виробництва (ТП) способом елімінування:

Таблиця 3. Розрахунок впливу факторів на зміну обсягу товарної продукції (способом ланцюгових підстановок)

Фактори, що впливають на товарну продукцію	Товарна продукція	Вплив фактора на товарну продукцію тис. грн
Чисельність робітників	Кількість робочих днів	Тривалість робочого дня	Середньо- годинний виробіток робітника
Ччел	Тдни	tгод	gгод	ТП, тис.грн
Ч0 140	Т0 152,6	5,2	25,657	2850	-
Ч1 120	152,6	5,2	25,657	2443,121	Чисельності робітників 2443,121-2850=- 406,879
120	Т1 175	5,2	25,657	2801,744	Робочих днів 2801,744-2443,121=358,623
120	175	t1 5,3	25,657	2855,624	Тривалість дня 2855,624- 2801,744 =53,88
120	175	5,3	25,18	2800	Середньогодинний виробіток 2800 -2855,624 =- 55,624
Разом вплив факторів: - 406,879 + 358,623 + 53,88 - 55,624= - 50

Вплив факторів на зміну товарної продукції способом абсолютних різниць:

- вплив зміни чисельності робітників:

TП^чр=(-)=(120-140)152,65,225,657=-406,879 тис.грн.;

- вплив кількості робочих днів:

ТП^т=(Т₁-Т₀) =(175 - 152,6) 1205,225,657= 358,623 тис. грн;

- вплив тривалості робочого дня:

TП^t=(t₁-t₀)=(5,3-5,2)12017525,657= 53,88 тис.грн.;

- вплив середнього годинного виробітку одного робітника:

TП^g=(-) Ч₁Т₁=(25,18-25,657)1201755,3=-55,624 тис.грн.

Разом вплив факторів:

-406,879 + 358,623+ 53,88 -55,624 = -50 тис. грн.

Таблиця 4. Розрахунок впливу використання трудових факторів на зміну обсягу товарної продукції способом відносних різниць

Показник	% вико-нання	Різниця суміжних показників, %	Найменування фактора	Розрахунок впливу факторів, тис.грн
Середньооблікова чисельність робітників	85,71	85,71-100= -14,29	Чисельність робітників
Загальна кількість відпрацьованих людино-днів	98,31	98,31-85,71=12,6	Середня кількість днів роботи
Загальна кількість відпрацьованих людино-годин	100,1	100,1-98,31=1,79	Середня тривалість робочого дня
Обсяг товарної продукції	98,25	98,25-100,1=-1,85	Середньо годинний виробіток
Разом:	-50

Більш зручний наступний спосіб аналізу відносних різниць:

1)тис.грн.;

2) тис.грн;

3) тис.грн;

4) тис.грн.

Висновки

Таким чином, використавши різновиди прийому елімінування, одержуємо однакові результати впливу факторів на підсумковий показник.

На підставі розрахунків можна зробити висновки про використання трудових ресурсів та їх вплив на підсумковий показник.

Зокрема, трудові ресурси використовувалися не цілком ефективно, хоча основний показник - рівень продуктивності (середній виробіток одного робітника й у середньому за рік) зріс і склав відповідно 114,62% до плану.

За рахунок зниження середньогодинного виробітку одного робітника в середньому на 0,477 гривні підприємство не доодержало 55,64 тис. грн.

Істотним резервом росту і середньорічного виробітку, і обсягу виробництва є краще використання робочого часу. Так, збільшення на 22,4 дня кількості робочих днів викликали збільшення обсягу виробництва на 358,623 тис. грн.

Дефіцит 20 робітників знизив можливі обсяги виробництва на 406,879 тис, грн.

Завдання до ІІІ модуля

1. Аналіз ритмічності виробництва

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції. Ритмічність випуску продукції - виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу (день, декада, місяць, квартал). Ритмічність не завжди означає рівномірність (в рівні проміжки часу випуск однакового обсягу продукції), так як прогнозні завдання не можна розподілити порівну.

Ритмічність виробництва - це збалансована діяльність підприємства, яка сприяє ритмічному виробництву продукції та виконанню своїх зобов'язань перед споживачами. Порушення ритмічності виробництва, як правило, призводить до неповного використання виробничих потужностей, збільшення обсягу незавершеного виробництва та залишків готової продукції на складах, уповільнення оборотності капіталу; перевитрачання фонду оплати праці, надурочної роботи, браку та відповідно до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремими структурними підрозділами.

Аналіз ритмічності випуску товарної продукції проведемо за даними таблиці 11.14.

Таблиця 11.14. Ритмічність випуску товарної продукції.

Показник	План	Факт	Відхилення (+/-)
Питома вага випуску продукції у третьому місяці відповідного кварталу в загальному обсязі випуску продукції за квартал: - у березні	17,4	23,6	+ 6,2
- у червні	18,3	20,9	+ 2,6
- у вересні	17,6	28,3	+ 10,7
- у грудні	18,9	27,7	+ 8,8
Питома вага випуску продукції у ІV кварталі в загальному обсязі випуску продукції за рік	13,3	13,8	+ 0,5

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що на підприємстві існують суттєві порушення ритмічності. Так, питома вага випуску продукції у третьому місяці кварталу перевищує планову від 2.6 пунктів .ю 10.7.

Для характеристики ритмічності виробництва використовуються прямі і непрямі показники. До прямих показників відносяться:

* коефіцієнт ритмічності;

* коефіцієнт варіації;

* коефіцієнт аритмічності;

* місячного випуску, за кожний місяць до квартального випуску, за кожний квартал до річного обсягу виробництва;

* питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця тощо.

До непрямих показників ритмічності відносяться: наявність доплат за надурочні роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції тощо. Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності (Кр), який можна визначити декількома способами (як за абсолютними показниками випуску, так і за їх питомою вагою):

1. Як відношення обсягу продукції, зарахованого у виконання прогнозу (плану), до планового випуску продукції (табл. 11.15).

Таблиця 11.15. Аналіз ритмічності випуску продукції

Період	Випуск продукції (грн.)	Коефіцієнт виконання прогнозу	Випуск продукції, зарахований у виконання прогнозу по ритмічності
	Прогноз	Факт
1	2	3	4 (3/2)	5
1	А1	А2	А2/А1	А2 якщо (А2А1)
2	В1	В2	В2/В1	В2 якщо (В2В1)
Разом	А1+В1	А2+В2	Гр.3 / Гр.2	А2+В2 (підсумок по 5)

Якщо К_Р = 1, значить, фактична ритмічність відповідає плановій, чим менше коефіцієнт ритмічності, тим менш ритмічно працює підприємство.

2. Як суму фактичної питомої ваги виробництва продукції, але не більше планового (прогнозного) їх рівня.

За відсутності прогнозних показників ритмічності їх можна самостійно розрахувати, виходячи із визначення поняття ритмічності. Наприклад, за декаду необхідно виконати третину (33,3 %) місячного плану, за квартал четверту частину (25 %) річного тощо.

Разом з тим на окремих підприємствах (на яких тривалий операційний цикл, значний сезонний вплив на обсяги виробництва тощо) планом, як правило, передбачено нерівномірний випуск продукції. Отже, оцінка ритмічності проводиться з урахуванням планових даних, передбачених графіками.

Проведемо аналіз ритмічності виробництва за даними таблиці 11.16.

Таблиця 11.16. Аналіз ритмічності виробництва

Декади місяця	Обсяг виробництва, грн.	Питома вага, %	Виконання плану, %	Зараховується в рахунок виконання плану
	План	Факт	План	Факт		грн.	%
1	2300	2243	33,0	30,0	32,2	2243	32,2
2	2430	2390	34,9	31,9	34,3	2390	34,3
3	2240	2850	32,1	38,1	40,9	2240	32,1
Разом	6970	7483	100,0	100,0	107,4	6873	98,6

Аналізуючи дані таблиці 11.16 можна зробити висновок, що фактичний обсяг виробництва був більший за плановий на 7,4 %, що склало 513 грн.

При цьому фактична структура виробництва за декадами місяця значно змінилася в порівнянні з плановою. Так у І-ій та ІІ-ій декадах план недовиконано на 3 %, за ІІІ-тю - перевиконано на 6 %. За рахунок цього у виконання плану зараховано менше 98,6 % від загального обсягу виробництва.

За даними таблиці 11.16 розрахуємо коефіцієнт ритмічності.

К_Р = 32,2 % + 34,3 % + 32,1 % = 98,6% або К_р = 68,73 / 69,70 • 100% = 98,6 %.

К_Р свідчить про те, що в строки, встановлені планом-графіком підприємством випущено 98,6% продукції.

Коефіцієнт варіації (К_в) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (декадного, місячного, квартал планового випуску продукції:

де - квадратичне відхилення від середнього добового (декадного, місячного, квартального) завдання; п - число планових завдань, що вдаються; - середнє добове (декадне, місячне, квартальне) завдання за графіком.

Коефіцієнт варіації показує середнє відхилення випуску продукції за календарними періодами. За даними таблиці 11.16 проведемо розрахунок:

У нашому прикладі коефіцієнт варіації складає 0,132. Це означає, що випуск продукції за декадами відхиляється від графіку в середньому на 13,2 %

Оскільки коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, підраховують коефіцієнти аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання. Чим неритмічніше працювало підприємство, тим більші коефіцієнти аритмічності, та навпаки.

Коефіцієнт аритмічності можна визначити як різницю між коефіцієнтом ритмічності і одиницею¹³.

За даними таблиці 11.16 коефіцієнту аритмічності дорівнює:

Після того, як буде з'ясовано рівень аритмічності виробництва, визначають основні причини, що спричиняють порушення ритмічності.

Необхідно вивчити як зовнішні, так і внутрішні причини неритмічного виробництва: забезпеченість робочою силою, матеріальними ресурсами, повними засобами; рівень організації виробництва, праці, управління, оперативного планування, обліку та контролю, наявність і комплектність матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, ритмічність постачання, плинність кадрів.

В процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства з випуску продукції через неритмічність роботи, тобто визначити вартість недоданої продукції у встановлені планом-графіком строки в результаті неритмічної діяльності підприємства. Для цього в економічній літературі наводяться різні способи:

=> різниця між фактичним і можливим випуском продукції, розрахованим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) обсягу виробництва (7483 - 2850) • 3 = -1067 грн.);

=> вартість недовипущеної продукції розраховується як добуток планового обсягу виробництва на коефіцієнт аритмічності:

Висновки, які зробить аналітик після оцінки аритмічності виробництва залежать від багатьох обставин. При цьому в центрі уваги повинно бути поставлено розуміння наслідків неритмічної роботи підприємства та його окремих ланок, адже неритмічний випуск продукції може бути однією з причин невиконання плану реалізації, а також застосування до підприємця економічних санкцій.

У висновку за результатами проведеного аналізу розробляють конкретні заходи з усунення причин неритмічної роботи.

Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Засобом, що забезпечує необхідний обсяг збірних робіт при деяких неузгодженнях поточного виробництва деталей незавершене виробництво. Тому, при аналізі комплектності виробним необхідно звертати увагу і на комплектність залишків деталей та вузлів у незавершеному виробництві. Водночас необхідно переконатись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку та плановій потребі. На підставі даних про залишки на рахунку 23 «Незавершене виробництво» балансу ф. № 1 (ряд. 120), інформації оперативного обліку, використовуй методичні прийоми економічного аналізу, вивчають динаміку темпів, загальну вартість і склад незавершеного виробництва, порівнюють відповідність фактичних залишків діючим нормативам. На підставі отриманих результатів розробляють відповідні заходи щодо удосконалення системи оперативного планування, обліку та контролю за виробництвом.

2. Задача

За даними балансу (додаток 1) визначити основні показники ліквідності підприємства. Дайте оцінку поточної платіжної спроможності підприємства.

Показники ліквідності підприємства

Показники ліквідності	Код рядка в балансі	Значення показника	Оптимальне значення показника	Відхилення від
		На початок періоду	На кінець періоду		оптимального значення	початку періоду
Грошові кошти та їх еквівалент ГК Розрахунки з дебіторами Д	220 230 240	2,9 763,8 896,1	5,9 522,5 1319,2	Х Х	Х Х
Запаси З	100 140	1461,1 248.4	1724,1 706,0
Усього оборотних активів ОА	260	7176,0	8859,9
Поточні зобов'язання ПЗ	620	820,6	1532,3
Показники ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності =		1662,8: 820,6= 2,03	1847,6: 1532,3= 1,2	0,2	1,2-0,2=1	1,2-2,03=-0.83
Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності =		1662,8: 820,6= 2,03	1148,96:1532,3=0,75	0,8	0,75-0.8= -0,05	0,75-2,03= -1,28
Коефіцієнт загальної ліквідності або коефіцієнт покриття =		7176,0: 820,6= 8,7	8859,9: 1532,3= 5,8	2	5,8-2=+3,8	5,8-8,7=-2,9

Аналіз показників фінансової звітності базується на одержанні відповідних коефіцієнтів та співвідношень, які характеризують різні аспекти діяльності підприємства.

Аналіз фінансової звітності за допомогою системи коефіцієнтів дає можливість користувачам цієї звітності оцінити фінансову стійкість підприємства, його ліквідність та ефективність діяльності, узагальнювати показники і порівнювати результати діяльності підприємства як в динаміці, так і результатами діяльності інших підприємств. Таким чином, коефіцієнтний аналіз дає можливість побачити зміни у фінансовому стані та результатах діяльності підприємства і допомагає користувачам звітності визначити тенденції та структуру можливих змін, що в свою чергу може вказати зацікавленим особам на ризики і можливості, що пов`язані з аналізуючим підприємством.

Систему коефіцієнтів можна умовно розподілити на певні групи. Коефіцієнти платоспроможності перш за все цікавлять кредиторів підприємства і тісно пов`язані з фінансовою стабільністю.

Для оцінки платоспроможності підприємства використовують такі показники: коефіцієнт покриття (Кп); коефіцієнт загальної ліквідності (Кл); коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал).

Для аналізу платоспроможності підприємства користуються показниками, які характеризують внутрішньобалансові співвідношення на початок та кінець аналізуючого періоду, або за декілька періодів.

Коефіцієнт покриття обчислюється як відношення оборотних активів (запаси, дебіторська заборгованість, інші поточна заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи) до поточних зобов'язань і характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами.

По міжнародним стандартам коефіцієнт покриття повинен бути на рівні 2-2,5. В нас цей показник має високе значення, це свідчить про те що підприємство має стабільний характер. Для розрахунків по короткострокових зобов'язаннях оборотних активів достатньо.

Виходячи з того, що поточні активи мають неоднакові можливості, щодо перетворення в гроші, тобто мають різні ліквідності аналізуючи фінансовий стан, підприємство використовує коефіцієнти загальної та абсолютної ліквідності (Кл) обчислюється як відношення суми найбільш ліквідних активів (грошових коштів + дебіторська заборгованість) до поточних зобов'язань. Товарно-матеріальні запаси при розрахунках цього показника виключаються з оборотних активів так як їх не можна швидко перетворити в грошові кошти.

Із розрахунків видимо, що коефіцієнт загальної ліквідності, як на початок та і на кінець звітного періоду більше двох що забезпечує ліквідність. Аналізуючи платоспроможність ми бачимо, що коефіцієнт покриття та ліквідності мають високе значення.

Аналізуючи далі баланс визначає, що підприємство не має ніяких поточних фінансових інвестицій. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) який обчислюється як відношення суми грошових коштів та їх еквівалентів (а на підприємстві це знаки поштової оплати - конверти, марки) і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.

Як видно з розрахунків на початок року підприємство мало можливість негативно погасити (...) своїх короткострокових зобов'язань, а на кінець звітного періоду цей % знизився, тобто про що свідчить і залишки як по товару так і по запасах. Коефіцієнт швидкої ліквідності (суворої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0, однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

БАЛАНС на _________________ 200_р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	5,4	18,7
первісна вартість	011	22,7	38,4
Знос	012
Незавершене будівництво	020	103,7	191,7
Основні засоби:
залишкова вартість	030	1632,8	3582,8
первісна вартість	031	6282,3	8289,7
Знос	032	4649,5	4706,9
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045	500	600
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060		40
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом I	080	1741,9	3793,2
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	1461,1	1724,1
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	361,1	352,9
готова продукція	130	1743,8	1949,6
товари	140	248,4	706,0
Векселі одержані	150		689,8
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	791,8	318,0
первісна вартість	161	791,8	318,0
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	53,0	19,6
за виданими авансами	180	778,7	1028,4
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	5,6	223,7
Поточні фінансові інвестиції	220	2,9	5,9
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	763,8	522,5
в іноземній валюті	240	896,1	1319,2
Інші оборотні активи	250	69,7	0,2
Усього за розділом II	260	7176,0	8859,9
III. Витрати майбутніх періодів	270		63,7
Баланс	280	8917,9	12716,8
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	100,7	100,7
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	2586,3	2586,3
Резервний капітал	340	28,7	28,7
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	5381,6	8221,8
Неоплачений капітал	360	( )
Вилучений капітал	370	( )
Усього за розділом I	380	8097,3	10937,5
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460		247,0
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480		247,0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520	431,3	175,9
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	95,8	922,0
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	152,2	130,7
з бюджетом	550	41,8	194,3
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	10,9	4,9
з оплати праці	580	33,5	45,2
з учасниками	590	2,2	3,2
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	52,9	56,1
Усього за розділом IV	620	820,6	1532,3
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	8917,9	12716,8

Використана література

1. Бутинець Ф.Ф.; Мних Е.В.; Олійник О.В. Економічний аналіз. - Житомир: ПГ «Рута», 2000.

2. Ганін В.І. Теоретичні основи економічного аналізу. - Харків: ФІНАРТ, 2003.

3. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання прес, 2000.

4. Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкин В.С. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 1999.

5. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А.Болюх, В.З., Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.

6. Елейко Я. Основи фінансового аналізу. - Львів: ЛБИ НБУ, 2000.

7. Ковалев А. Анализ финансового состояния предприятия. - изд. 4-е, исправл. и доп.- М.: Центр экономики и маркетинга, 2000.

8. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. - М.: Проспект, 2000.

9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2000.

10. Мних Є.В. Економічний аналіз: Видання 2-ге, перероблене та доповнене.- Київ, 2005.

11. Пінчук Н.С., Галузинський Г.П., Орленко Н.С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,1999.

12. Прыкин Б.В. Экономический анализ предприятия. - М.: ЮНИТИ, 2001.

13. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: Новое знание, 1999.

14. Собко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. - К.: КНЕУ, 2000.

15. Таркуцяк А. Фінансовий аналіз. К.: УФІМБ, 2000.

16.Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. 3-тє вид., перероб. - Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2000.