Основними завданнями поглибленої діагностики банкрутства є:

· Поглиблення результатів оцінки кризового фінансового розвитку підприємства, отриманих в процесі експрес-діагностики банкрутства;

· Підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризової ситуації на підприємстві;

· Прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують загрозу банкрутства підприємства, та їх негативні наслідки.

· Оцінка та прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Фундаментальна діагностика банкрутства проводиться за наступними етапами:

Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Факторний аналіз та прогнозування становлять основу фундаментальної діагностики банкрутства, тому систематизації окремих факторів, які намічені до дослідження, повинно приділятися першочергове місце.

Проведення комплексного фундаментального аналіз уз використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства [7].

Основою такого аналізу є виявлення негативного впливу окремих факторів на різноманітні аспекти фінансового розвитку підприємства в процесі здійснення такого фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи:

Аналітична “модель Альтмана”;

Показники Бівера;

Повний комплексний аналіз коефіцієнтів. При здійсненні цього аналізу суттєво розширюється коло об'єктів “кризового поля”, а також система показників-індикаторів можливості банкрутства, яка будується за тими ж принципами, що й система показників при експрес діагностиці банкрутства.

Інші методи.

Ці методи будуть докладно розглянуті автором курсової роботи в цьому ж розділі нижче.

Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства негативним впливом окремих факторів.

Такий прогноз здійснюється на основі розробки багатофакторних регресійний моделей. В процесі прогнозування враховуються фактори, які найбільш суттєво впливають на розвиток та утворення найбільшої загрози банкрутства підприємства в майбутньому періоді.

Прогнозування можливості підприємства нейтралізувати загрозу банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

В процесі такого прогнозування з'ясовується як швидко і в якому об'ємі підприємство затне:

· Забезпечити зростання чистого грошового потоку;

· Знизити загальну суму своїх фінансових зобов'язань;

· Реструктурувати свої фінансові зобов'язання шляхом переводу їх з короткострокових форм до довгострокових;

· Знизити рівень поточних витрат;

· Знизити рівень фінансових ризиків своєї діяльності;

· Позитивно змінити інші фінансові показники не дивлячись на негативний вплив окремих факторів.

Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства.

Ідентифікація масштабів кризового фінансового стану повинна включати аналітичні та прогнозні результати фундаментальної діагностики банкрутства і визначати можливі напрямки відновлення фінансової рівноваги підприємства.

Отже, поглиблена діагностика банкрутства дозволяє отримати найбільш широку картину кризового фінансового стану підприємства та конкретизувати форми та методи його фінансового оздоровлення.

Визначення переліку кризових факторів та оцінка впливу кожного з них на виникнення та поглиблення кризи розвитку підприємства може бути здійснено експертним шляхом або за допомогою моделювання.

Результатом цієї роботи має бути створення ранжованого переліку найбільш негативних та позитивних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Якщо переважають зовнішні негативні фактори які не можна локалізувати силами підприємства, то це значно підвищує загрозу виникнення ситуації банкрутства.

Розробка ранжованого переліку кризових факторів дає змогу визначити основні проблеми, розв'язання яких сприятиме подоланню кризи. При виявленні підприємства час роботи позитивних факторів, дія яких посилюється потрібно розглядати ці фактори як приховані, не використані можливості підприємства, що можуть сприяти його виходу з кризи.

3 етап прогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства підприємства

Завданням цього етапу діагностики банкрутства є оцінка вірогідності та можливих наслідків поглиблення кризи до її останньої фази - банкрутства підприємства. На цьому етапі потрібно провести наступні дослідження:

Метою проведення цієї роботи є визначення ринкової та ліквідної вартості майна підприємства та прогнозування ліквідаційної маси. Методичною основою проведення роботи є стандарти оціночної діяльності. При проведенні оцінювання потрібно враховувати особливості об'єкту оцінки, що обумовлює необхідність пошуку та розробки спеціальних практичних інструментів.

Необхідність такого аналізу обумовлена тим, що здійснення оцінки реальної вартості зовнішніх зобов'язань є передумовою для визначення вартості чистих активів, а вивчення їх якісних характеристик - причин виникнення характеру взаємовідносин із суб'єктом боргу, майнового зобов'язання, терміновості тощо - дає змогу визначення імовірності виникнення ситуації банкрутства з ініціативи якогось з кредиторів [1].

Виникнення ситуації банкрутства не завжди вигідно кредиторам підприємства, оскільки ліквідаційної маси може не вистачити для задоволення їхніх вимог. Тому пропонується визначити певні кількісні параметри задоволення їхніх вимог - рівень задоволення зобов'язань перед кредиторами та обсяг їхніх втрат в результаті судового вирішення проблеми.

Наслідки виникнення ситуації банкрутства потрібно оцінювати з точки зору економічних інтересів власника підприємства, оскільки при від'ємному значення чистих активів вони можуть втратити не лише напрацьований капітал, а й внески до статутного фонду підприємства [9,1]. Кількісні параметри цих наслідків повинні оцінюватись за допомогою спеціально розробленої системи оціночних показників, які мають не лише діагностичне значення, а й є підґрунтям для вибору рішень, щодо виводу підприємства з кризи.

4 етап дослідження та оцінка потенціалу виживання підприємства

Цю роботу потрібно виконувати на підставі сукупності внутрішніх та зовнішніх передумов виживання підприємства. Оцінка потенціалу виживання підприємства потребує про ведення наступних досліджень.

Оцінка ресурсних передумов виживання підприємства - це сукупність ресурсів якими володіє підприємство та які можуть забезпечити виведення підприємства зі стану кризи.

Оцінка наявності ресурсних передумов виживання передбачає:

· проведення детального аналізу усієї сукупності ресурсів підприємства, діючої організації їх формування та використання;

· оцінку їх адекватності сучасним вимогам, визначення кількісних та якісних параметрів ресурсів, що забезпечують перемогу в конкурентній боротьбі за певних умов на певному сегменті ринку.

Метою цієї роботи є оцінка можливостей зростання основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства та утворення позитивних грошових потоків в обсягах, достатніх для самофінансування розвитку підприємства та виконання зовнішніх зобов'язань. Об'єктом дослідження в перебігу цієї роботи є нереалізовані можливості підприємства, виходячи з обсягу ресурсів, що є або можуть бути залучені, наявних перспектив розвитку окремих видів діяльності.

На цьому етапі діагностики банкрутства об'єктом дослідження є стан зовнішнього середовища підприємства. Фактор зовнішнього середовища відіграє важливу роль у виникненні та розвитку кризи в діяльності окремих суб'єктів господарювання, посилює або послаблює перебіг кризи. Якщо в зовнішньому середовищі очікуються позитивні зміни, то є надія на самостійний вихід з кризи. Якщо ж прогнозується погіршення стану зовнішнього середовища, то вірогідне посилення кризи, прискорення та її поглиблення. Це скорочує час для прийняття дієвих рішень по виведенню підприємства з кризи.

5 етап узагальнення результатів кризового розвитку підприємства

Проведення діагностики банкрутства завершується формуванням загального висновку, в якому узагальнюються результати проведеної роботи.

Звіт по результатам діагностики банкрутства повинен містити:

характер прояву кризи та вплив на діяльність підприємства;

вірогідність виникнення ситуації банкрутства та її очікуваний термін настання;

ступінь кризи та її масштаби;

причини та фактори, що спричинили кризу та сприятимуть підприємства виходу з неї;

прогноз стосовно розвитку зовнішнього середовища та ринкової ситуації, характер їх впливу на проблеми та можливості підприємства;

наявність передумов для виживання та подолання кризи за рахунок мобілізації внутрішніх резервів;

можливість негативних наслідків подальшого розвитку кризи для економічних інтересів власників, кредиторів, працівників підприємства.

Отже, така поетапна структуризація процесу діагностики банкрутства підприємства дає можливість виділити завдання та об'єкти на кожному етапі діагностики, надати користувачам повну та об'єктивну інформацію про поточний та перспективний стан підприємства для прийняття ефективного управлінського рушення та обґрунтування програми антикризових заходів.

ВИСНОВОК

На завершення скажемо, що падіння рівня життя населення нашої країни внаслідок кризи в українській економіці, у першу чергу, стосується працівників підприємств, які балансують на межі банкрутства. На період до повної та успішної реалізації намічених шляхів фінансового оздоровлення неспроможних підприємств їх працівники потребують серйозного соціального захисту. Тому слід визначити цілі та способи фінансування вирішення соціально-побутових проблем, а також розробити механізми захисту фінансових інтересів акціонерів. Комплекс цих питань повинен стати програмою соціального захисту як для акціонерів неспроможного підприємства, так і для його трудового колективу. Масові звільнення працівників через банкрутство підприємств в умовах триваючого спаду виробництва можуть викликати непередбачувані соціально-економічні наслідки. Тому так важливо виробити, обґрунтувати та законодавче закріпити практичні пропозиції щодо фінансового забезпечення соціального захисту працівників і акціонерів неспроможних підприємств.

Науковцями розроблена певна послідовність здійснення діагностики банкрутства, яка була докладно вивчена в процесі написання курсової роботи.

Розроблено безліч методів діагностики банкрутства, але існує єдиного універсального, кожна методика розглядає певний аспект фінансово-господарської діяльності, тому найкращим варіантом є застосування кількох методик визначення загрози банкрутства, які взаємодоповнюють одна одну.

Забезпечення фінансового оздоровлення підприємства потребує пошуку та використання внутрішніх резервів забезпечення позитивності та зростання чистого грошового потоку підприємства (різниця між вхідним та вихідним грошовими потоками), що генерується в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Використання внутрішніх фінансових джерел відновлення платоспроможності, підприємство може не лише подолати внутрішні причини кризи, а й значною мірою зменшити залежність ефективності санації від залучення зовнішніх фінансових ресурсів.

Важливо і те, що серед підприємств, чиї справи про банкрутство розглядаються судами, значною є частина таких, які тимчасово потрапили у кризове становище. Вартість їх активів не перевищує дебіторської заборгованості. За умови проведення санації ці підприємства могли б розрахуватися з боргами і успішно функціонувати надалі. Однак внаслідок недосконалого законодавства, відсутності достатнього теоретико-методологічного забезпечення процесу санації, дефіциту кваліфікованого фінансового менеджменту, неодержання виробничими структурами державної фінансової підтримки, а також з інших суб'єктивних і об'єктивних причин велика кількість потенціальне життєдіяльних підприємств стають потенціальними банкрутами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бланк И.О. Основы финансового менеджмента, т. 2. - К., 1999.

2. Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. - Львів, 1999.

3. Веслов Л. Розвиток підприємництва в умовах трансформації форм власності та шляхи зростання його ефективності. - Львів, 2002.

4. Економіка підприємства: Підручник / Під заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-е, перероб. та доп. - К., 2001.

5. Ейлер В. Экономика предприятия: Курс лекций. - М., 1999.

6. Зубовський В. Економіка підприємства. - К., 1999.

7. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством. - К., 2001.

8. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: / Відп. ред. Г.Н. Климко. - 4-те вид., перероб. і доп. - К., 2002.

9. Примак Т. Економіка підприємства. - К., 1999.

10. Раицкий К. Экономика предприятия: Учебник. - М., 1999.

11. Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств. // економіка України. - № 2, 2000.

12. Ситнік Л. Економіко-історичні передумови сучасного кризового становища підприємств. // Економіка України. - 2000. №5.

13. Програма “Україна - 2010”. // Економіст № 12, 2001.