Господарська діяльність виробничо-комерційного підприємства

Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості об'єкта основних фондів.

Норма амортизації -- це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних фондів. Під час їх розрахунку дуже важливо правильно визначити термін використання (експлуатації) основних фондів, який установлюється підприємством при зарахуванні об'єктів основних фондів на баланс. Визначаючи цей термін, слід ураховувати такі чинники:

- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Термін використання (експлуатації) об'єкта основних фондів переглядається в разі зміни очікуваних підприємством економічних вигод від його експлуатації. У такому разі відповідно до нового терміну використання і будуть визначатись норми амортизації об'єкта основних фондів.

Важливими у системі амортизації є методи її нарахування, які дають змогу активно впливати на обсяг амортизаційних відрахувань, ступінь концентрації ресурсів у різні періоди функціонування фондів, що дає змогу динамічно підходити до створення основних фондів, ураховувати вплив чинника часу.

Вибір методу амортизації визначається низкою об'єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо.

Методи нарахування амортизації

1. Прямолінійний метод амортизації основних засобів.

При використанні прямолінійного методу вартість об'єкту основних засобів списується однаковими частинами протягом усього періоду його експлуатації.

Річна сума амортизації визначається діленням амортизуємої вартості на очікуємий строк використання об'єкту основних засобів:

А = АВ / Т , (13)

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн.;

АВ - амортизуєма вартість об'єкту, грн.;

Т - очікуємий строк використання об'єкту.

Сума нарахованої амортизації також може бути розрахована множенням амортизуємої вартості основних засобів на норму амортизації.

А = АВ * Н , (14)

де Н - норма амортизації.

Річна норма амортизації по цьому методу є величина, зворотна очікуємому строку корисного використання основних засобів у відсотках:

1 / 5 * 100 % = 20 %.

2. Виробничий метод амортизації основних засобів.

Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об'єктів основних засобів та очікуємого об'єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об'єкту основних засобів.

Таким чином, норму амортизації по цьому методу можна розрахувати по формулі:

Н = АВ / ОД , (15)

де ОД - розрахунковий об'єм діяльності (виробництва).

При використанні виробничого методу сума амортизації, яка визнається витратами звітного періоду, та балансова вартість об'єкту при використанні цього методу змінюється у зрівнянні з попереднім періодом прямо пропорційно об'єму виробленої продукції (робіт, послуг).

В основі цього методу лежить припущення, що фактично отриманий прибуток від експлуатації відповідного нематеріального активу у кожному звітному періоді пов'язаний з випуском одиниць продукції, вироблених з його участю у цих звітних періодах.

3. Метод зменшення залишкової вартості.

Сутність наданого методу складається у визначенні річної суми амортизації об'єкту основних засобів виходячи з основної вартості такого об'єкту на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження остаточної вартості об'єкту основних засобів на норму річної амортизації.

А = ЗВ * НА , (16)

де ЗВ - залишкова вартість об'єкту основних засобів.

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі:

, (17)

де Н - строк корисного використання об'єкту основних засобів, років;

ЛВ - ліквідаційна вартість об'єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ - первісна вартість об'єкту основних засобів, грн.

Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації передбачає наявність ліквідаційної вартості амортизуємого об'єкту основних засобів.

Відповідно до П(С)БО №7 базою для нарахування амортизації при використанні наданого методу є залишкова вартість на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації. З цього слідує, що, починаючи з дати вводу в експлуатацію об'єкту основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений такий об'єкт, базою для нарахування амортизації буде його первісна вартість.

4. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом методу зменшення залишкової вартості.

При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об'єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введеним протягом року об'єктам та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об'єкту.

Норма амортизації у наданому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна розрахувати так:

НА = А / АВ (18)

Переробивши надану формулу, отримаємо норму амортизації для наданого методу:

НА = 2 * (А / АВ) = 2 * ( АВ / Т) / АВ = 2 / Т (19)

Наданий метод нарахування амортизації, а саме при розраховані норми річної амортизації, не передбачає обов'язкової наявності ліквідаційної вартості об'єкту основних засобів. При цьому виконується правило, при якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об'єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість.

5. Кумулятивний метод.

Річна сума амортизації за цим методом визначається як перемноження амортизуємої вартості та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуємого строку служби об'єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років - це результат суми порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

Річна норма амортизації визначається як співвідношення залишеного строку служби ( на початок звітного періоду) та суми чисел років.

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року помножаємо на різницю між первинною вартістю об'єкту та його ліквідаційною вартістю, тобто на амортизуєму вартість.

А = НА * (ПВ - ЛВ) (20)

Якщо строк експлуатації об'єкта достатньо довгий, то сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:

(( Т + 1) * Т) / 2 (21)

6. Метод нарахування амортизації, який застосовується у податковому обліку

Крім розглянутих норм та методів нарахування амортизації, підприємство має право застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством, а саме ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже треба зазначити, що у бухгалтерському обліку на відміну від податкового нарахування амортизації робиться не в цілому по групі, а по окремому об'єкту основних засобів щомісячно.

Крім того, від'ємність у бухгалтерському обліку від податкового буде на суму:

амортизації невиробничих основних фондів;

поточних ремонтів більш 5% балансової вартості основних фондів на початок року;

вартості вибувших об'єктів; що відносяться у податковому обліку до 2, 3 груп;

вартості безкоштовно отриманих основних засобів.

У податковому обліку норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних фондів на початок звітного (податкового) періоду у наступних розмірах (у розрахунку на календарний період):

- група 1 - 1,25%;

- група 2 - 6,25%;

- група 3 - 3,75%.

Платник податків може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних засобів групи 3, що придбалися після вступання у силу Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, по наступним нормам (у розрахунку на кожний рік):

1-й рік експлуатації - 15%,

2-й рік експлуатації - 30%,

3-й рік експлуатації - 20%,

4-й рік експлуатації - 15%,

5-й рік експлуатації - 10%,

6-й рік експлуатації - 5%,

7-й рік експлуатації - 5%

У податковому обліку окремий об'єкт основних фондів групи 1 амортизується до досягнення вартості такого об'єкту 100 мінімумів доходів громадян, що не оподатковуються - 1700 грн.

При досягненні об'єктом залишкової вартості - 1700 грн., відповідно до пп. 8.3.7, п. 8.3 ст. Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, його залишкова вартість дорівнюється до нуля, а сума 1700 грн. відноситься до складу витрат відповідного звітного кварталу.

Амортизація основних фондів груп 2,3 виконується до досягнення такої групи нулевої вартості.

На ТОВ «Охорона-Луга Грант» для нарахування амортизації основних засобів використовують метод зменшення залишкової вартості для основних засобів груп 1, 2 і 3. За звітній період на Товаристві була нарахована амортизація в сумі 1400 грн.

ВИСНОВОК

Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів.

Застава виживаності підприємства - його стабільність на ринку. Щоб підприємство мало можливість ефективно функціонувати і розвиватися, йому насамперед потрібна усталеність грошового виторгу, достатня для розплати з постачальниками, кредиторами, своїми робітниками, місцевими органами влади, державою. Після розрахунків і виконання зобов'язань необхіден ще й прибуток, обсяг якого повинен бути не нижче запланованого. Але фінансова усталеність не зводиться тільки до платоспроможності. Для досягнення і підтримки фінансової стабільності важливі показники рентабельності.

Ріст виторгу і прибутків, який сприяє нарощуванню рентабельності, росту усталеності підприємства, зменшенню можливості його банкрутства, раціональний лише до визначених меж, оскільки, як правило, високу рентабельність ринкових позицій забезпечують, діючи з підвищеним ризиком. У цьому випадку зростають потенційні можливості збитків, а в наступному і банкрутства.

Результати підприємницької діяльності багато в чому вирішуються вибором складу і структури, товарів, що виробляються та послуг, що надаються. Тут важливий не тільки загальний розмір витрат, але й залежність між постійними і перемінними витратами, що визначають швидкість обороту капіталу.

Намагаючись вирішити постійно виникаючі конкретні питання та одержати кваліфіковану оцінку фінансового стану, керівники підприємств усе частіше звертаються до даних урахування і, як слідство, до даних фінансового й управлінського аналізу. При цьому вони, як правило, не задовольняються констатацією розміру показників звітності, а розраховують одержати конкретний висновок про достатність платіжних засобів, нормальних співвідношеннях власного і позикового капіталу.

Розрахунки як загальної, так і порівняльної економічної ефективності витрат не повинні обмежуватися показниками, що узагальнюють. Для всебічного обґрунтування й аналізу економічної ефективності витрат, виявлення резервів підвищення їхньої ефективності при прийнятті остаточних рішень варто використовувати додаткові показники, що характеризують окремі сторони одержуваного ефекту: продуктивність праці, фондовіддачу, питомі капітальні вкладення, економія сировини, матеріалів, палива, енергії, зниження витрат виробництва, соціальні результати.

Основним напрямком покращення фінансового стану ТОВ «Охорона-Луга Грант» є збільшення його прибутку. Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів. Наприклад, можна збільшити ціну на надані послуги та виконану роботу. Проте цей варіант не зажди може пройти, оскільки на сучасному етапі розвитку нашої країни підприємства, що є клієнтами Товариства, не мають достатньо грошових коштів, щоб заплатити ще більшу суму за послуги та роботу.

Отже, резерви зростання прибутку для ТОВ «Охорона-Луга Грант» - це кількісні можливості збільшення прибутку завдяки:

- збільшенню обсягу наданих послуг;

- зменшенню витрат на виробництво: усунення перевитрат по сировині і матеріалах, усунення понадпланових відходів, усунення невиправданих і непродуктивних витрат у складі витрат підрозділів, а також у складі витрат на утримання і експлуатацію устаткування, усунення втрат від браку;

- постійному зниженню позареалізаційних збитків.

Ще одним напрямом у пошуку резервів зростання прибутку є аналіз використання ресурсів підприємства, собівартості наданих послуг.

У цілому, провівши аналіз результатів виробничої і фінансової діяльності підприємства, можна зробити висновок, що ТОВ «Охорона-Луга Грант» - досить стійке підприємство, його виробничий потенціал протягом 2006 року збільшувався, кошти достатні для ведення розрахунків, платоспроможність підприємства досить високі.

Рівень рентабельності робіт і послуг високий, що так само характеризує підприємство як ефективно працююче.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.99 р. // Урядовий кур'єр №162, 1 вересня 1999 р., ст. 7 - 10.

2. Типове положення з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України 26.04.1996 р. № 473.

3. Положення «Про порядок складання декларації про прибуток підприємств» № 214 від 8.07.97 р. в редакції від 21.01.98 р.

4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання фінансової звітності” від 28.02.2000 р. №419 // Бізнес №14,2000р., ст. 25 - 27.

5. «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій». Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 // Бухгалтерський облік та аудит №1 2000р., ст. 10 - 21.

6. Наказ «Про затвердження Методики визначення розмiрiв цiн на послуги з охорони об'єктiв, що підлягають обов'язковiй охоронi», затверджено Мiнiстерство внутрiшнiх справ України та Мiнiстерство економiки України № 171/51 від 02.03.2001 р.

7. Аврашков Л. Я., Адамчук В. В., Антонова О. В. Економіка підприємства - 2-е изд., перераб. і доп. - М. Банки і біржа, ЮНИТИ, 1998 р.

8. Варналій З.С., Сизоненко В.О. Основи підприємницької діяльності: Підручник. - К.: Знання України, 2003, - 463с.

9. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1998, - 544с.

10. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Каравела, 2004, - 568с.

11. Селищев А.С. Микроэкономика. 2-е изд.: Учебный пособник. - С.-Петербург: Питер, 2003, - 448 с.

12. Мочерний С. В. Основи економічної теорії. - К., 1997, - 463с.

13. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства (Том ІІ). - Київ: ”Видавництво «Хвиля-Прес»”,-1995.

14. Ніколаєва Л.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іванченко Л.М. Підприємницьке право: Навч. посібн. - К.: Істина, 2001.

15. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності., К., -1999.

16. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. - К.: «Екаунтинг», 2000, 376 с.

17. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні: нормативи, коментарі.- К: Лібра, 1998, 230 с.

18. Документи надані ТОВ «Охорона-Луга Грант».