Сутність попиту та пропозиції

17

Поняття та величина пропозиції. Закон пропозиції

Пропозиція - це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред. З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко, 1998. - 474 Вона визначається виробництвом, але не тотожна йому. Є випадки, коли і в урожайний рік "дари" сільського господарства відсутні на полицях магазинів. Закон пропозиції стверджує: чим вища ціна на товар, тим більша пропозиція товару, і навпаки. Отже, встановлюється прямо пропорційна залежність між ціною і величиною пропозиції. Звичайно, для виробника більш прибутковим е пропонувати товар за вищими цінами (за умови, що високі ціни гарантовано тривалі).

Основні поняття, пов'язані з пропозицією, значною мірою аналогічні поняттям, пов'язаним з попитом. Так, аналогічно до попиту ринкову пропозицію формує пропозиція благ окремими фірмами. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага. Тому пропозиція аналогічно до попиту також характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажають та можуть продати на ринку, і відповідних цін.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок в певному обсязі та в певний час.

Як і чинники, що визначають попит, чинники пропозиції також поділяють на об'єктивні та суб'єктивні.

До об'єктивних належать економічні, соціальні, демографічні.

Економічними чинниками є: рівень технології, організаційно-інфраструктурне забезпечення, сфера обігу; державне стимулювання ринкової конкуренції, переміщення капіталів.

Соціальні чинники -- це професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, суспільна престижність підприємства, розміри і активність підприємців, їхня економічна самостійність, рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва.

Демографічні чинники охоплюють: масштаби і характер залучення у виробництво і вивільнення робочої сили, розподіл працездатного населення за територією.

До суб'єктивних чинників відносять психолого-традиційні, естетичні, природнокліматичні.

Психолого-традиційні чинники -- це зміни смаків та уподобань споживачів, місцеві, національні традиції, виховання, релігійні звичаї.

Естетичні чинники включають зміни у моді, розвиток промислового дизайну.

Природнокліматичні чинники -- це клімат, рельєф та місцезнаходження, флора і фауна.

Однак надалі головну увагу при розгляді чинників пропозиції ми приділятимемо ціновому чиннику.

Ринкова пропозиція блага складається із суми обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати до продажу за кожної конкретної ціни. О. Ястремський, О. Гриценко Основи Мікроекономіки. - К.: Знання, 1998. - 58

Функція пропозиції -- залежність обсягу пропозиції блага від його ціни. Ястремський О. ,Гриценко О. Основи Мікроекономіки. - К.: Знання, 1998. ст. - 58

Крива пропозиції -- графічне відображення функції пропозиції. На графіку крива пропозиції позначена буквою S (англ. suplly) і прямує знизу вгору, зліва направо. Рух по кривій пропозиції (мал. 1) ілюструє прямо пропорційну залежність між зміною в ціні і зміною у величині пропозиції.

Отже, зміна ціни на товар веде до зміни величини попиту на нього або до зміни величини пропозиції товару. Ринкова ціна показує, де саме ми перебуваємо на кривих попиту чи пропозиції.



Мал. 1. Крива пропозиції ( Р - ціна, Q - к-сть товару, S - пропозиція) Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред. З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко, 1998. - ст. 475

Об'єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним законом -- законом пропозиції. Пропозиція стосується насамперед економічної діяльності виробників, тобто основних суб'єктів конкурентної боротьби. Отже, процесом-причиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процес тісно пов'язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.

Якщо ціна знижується, то при тій самій масі товарів і послуг підприємець одержує менше коштів від реалізації і навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштів стає більше. Як бачимо, у причинно-наслідковому зв'язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв'язок.

У кожний конкретний момент, як правило, зміна ціни означає, що маса товарів і послуг виробляється (надається) при тих самих витратах виробництва. Ця обставина змушує виробників змінювати тактику. Насправді витрати виробництва не змінились, але цю саму масу товарів і послуг через зниження ціни продано дешевше. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась, отже, виробник одержав менший прибуток. Норма прибутку знизилась. Це досить серйозний привід для оцінки доцільності виробництва цього виду товару.

Численні емпіричні спостереження та теоретичні дослідження свідчать про зростання обсягу пропозиції за зростання ціни. У цьому полягає важливий економічний закон - закон пропозиції.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції; якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції.

Крива пропозиції показує, яку кількість товару виробники хотіли б продати залежно від цін на ринку. Крива йде вгору, оскільки в міру зростання ціни збільшується кількість компаній, що можуть і хочуть виробляти й продавати товар. Наприклад, за вищої ціни існуючі фірми за короткий час можуть збільшити виробництво товарів, найнявши додаткових робітників або змусивши своїх робітників працювати понадурочне (при цьому фірма має більші витрати), а у віддаленій перспективі - збільшивши розміри підприємства. Висока ціна також може привабити до ринку нові компанії, що через свою недосвідченість матимуть великі витрати; тому раніше вважали вихід на новий ринок (коли були нижчі ціни) економічно недоцільним.

Позначивши пропозицію через S, можна записати функціональну залежність:

S = f(p; q, c, x) Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред. З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко, 1998. - ст. 478 ,

де p - ціна товару;

q - ціна на взаємозамінюванні та взаємодоповнювані товари;

с - затрати на виробництво;

х - інші фактори.

Крапка з комою між p і q означає різницю між впливом ціни (p) і всіх інших факторів (q, y, x) на пропозицію.

Зміна ціни веде до зміни тільки величини пропозиції. Відбувається рух по кривій S, яка не змінює свого положення (мал. 2).

Мал. 2. Крива пропозиції, рух по кривій

Зміна ж дії всіх інших факторів (q, с, х) веде до зміни (збільшення або зменшення) пропозиції товару. Крива зміщується в цілому або вправо, або вліво (мал. 2.1).

(мал. 2.1) (мал. 2.2)

(мал. 2.3)

Крива пропозиції показує в графічному виді кількість пропонованого товару при кожнім значенні ціни, при цьому інші фактори, що впливають на обсяг пропозиції залишаються незмінними.

Як же впливають на пропозицію витрати виробництва?

Припустимо, що витрати на виробництво масла зросли. Виробництво стало дорожчим. Його пропозиція зменшиться. За будь-яким рівнем ціни буде виготовлено меншу кількість масла. Крива пропозиції зміститься вліво і покаже зменшення пропозиції за кожним рівнем ціни (мал. 2.2).

Інші фактори До інших факторів, які впливають на пропозицію товару, можна віднести і мету виробників, технологію виробництва, зміни в системі оподаткування та погодних умовах.

Наприклад, відбулися технічні вдосконалення в процесі виробництва, яке стало дешевим. Пропозиція зростає. За будь якого рівня ціни буде запропонована більша кількість масла. Крива пропозиції зміститься в право і покаже зростання пропозиції загалом (мал. 2.3).

Тепер детальніше розглянемо вплив на пропозицію різних факторів:

Ціни на ресурси. Як відзначалося вище при поясненні закону пропозиції, існує самий тісний зв'язок між витратами виробництва і пропозицією. Крива пропозиції фірми ґрунтується на витратах виробництва; за додаткові одиниці продукту фірма повинна установити більш високі ціни, оскільки виробництво цих додаткових одиниць вимагає великих витрат. Звідси випливає, що зниження ресурсних цін знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо. Приклад: якщо ціни на насіння і добрива знижуються, можна екати збільшення пропозиції кукурудзи. І навпаки, підвищення цін на ресурси збільшить витрати виробництва і скоротить пропозиція, то їсти змістить криву пропозиції вліво. Приклад: підвищення цін на залізну руду і кокс збільшує витрати виробництва стали і веде до скорочення її пропозиції.

Технологія. Удосконалювання технології означає, що відкриття нових знань дозволяє більш ефективно зробити одиницю продукції, тобто з меншою витратою ресурсів. При даних цінах на ресурси знизяться виробничі витрати і збільшиться пропозиція. Приклад: недавні могутні прориви в області надпровідності відкривають перспективи для передачі електричної енергії чи майже зовсім без утрат. В даний час при передачі електричної енергії по мідних проводах утрати її складають близько 30%. Яке можливий наслідок зазначеного відкриття? Істотне зниження витрат виробництва і збільшення пропозиції цілого ряду продуктів, при виготовленні яких затрачається велика кількість електроенергії.

Податки і дотації. Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків, скажемо, на чи продажі на власність збільшує витрати виробництва і скорочує пропозиція. Навпроти, дотації вважаються "податком навпаки". Коли держава субсидіює виробництво якого-небудь товару, воно фактично знижує витрати і збільшує його пропозицію.

Ціни на інші товари. Зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції продукту. Зниження ціни на пшеницю може спонукати фермера вирощувати і пропонувати до продажу більше кукурудзи по кожній з можливих цін. І навпроти, підвищення ціни на пшеницю може змусити фермерів скоротити виробництво і пропозиція кукурудзи. Фірма, що випускає спортивні товари, може скоротити пропозицію баскетбольних м'ячів, коли підвищується ціна на футбольні.

Чекання. Чекання змін ціни продукту в майбутньому також можуть уплинути на бажання виробника поставляти продукт на ринок у даний час. Однак важко робити висновки про те, як позначаться чекання, допустимо, більш високих цін на нинішню криву пропозиції продукту. Фермери можуть затримати вивіз кукурудзи поточного врожаю на ринок, очікуючи підвищення ціни на неї в майбутньому. Це викликає скорочення поточного пропозиції. Так само чекання істотного підвищення в найближчому майбутньому цін на продукцію фірми може скоротити поточне пропозиція цієї продукції. З іншого боку, у багатьох галузях обробної промисловості чекання підвищення цін здатне спонукати фірми збільшити виробничі потужності і тим самим викликати збільшення пропозиції.

Число продавців. При даному обсязі виробництва кожної фірми чим більше число постачальників, тим більше ринкова пропозиція. В міру вступу в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщатися вправо. Чим менше в галузі кількість фірм, тим менше виявляється ринкова пропозиція. Це означає, що в міру виходу фірм із галузі крива пропозиції буде зміщатися вліво.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами - продавцями. Еволюція товарного виробництва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначеності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструктури, що відповідає своєчасному появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг існуючому попиту.

Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різні кількості продукту, що виробник бажає і здатний зробити і запропонувати до продажу на ринку по кожній конкретній ціні з ряду можливих цін протягом визначеного періоду часу. Ця шкала пропозиції представляє ряд альтернативних можливостей таких, які показані в таблиці 1 для індивідуального виробника.

Таблиця 1. Пропозиція картоплі індивідуальним виробником (гіпотетичні дані)

Ціна за центнер (дол.)	Величина пропозиції у тиждень
5	60
4	50
3	35
2	20
1	5

Пропозиція показує, які кількості продукту будуть пред'явлені до продажу за різними цінами, притім всі інші фактори залишаються незмінними. У даному випадку припустимо, що наш виробник є фермером, що вирощує картоплю, попит на який ми тільки що розглядали. Наше визначення поняття "пропозиція" показує, що пропозиція звичайна розглядається з погляду вигідності ціни. Іншими словами, ми вважаємо, що пропозиція вказує на кількість продукту, що виробники стануть пропонувати по різних можливих цінах. Однак рівною мірою правильно, а в ряді випадків навіть корисніше розглядати пропозиція з погляду його величини. Замість того щоб запитувати, яке кількість буде пропонуватися за різними цінами, ми вправі запитати, якими повинні бути ціни, що спонукають виробника пропонувати різна кількість товару.

Легко помітити, що таблиця 1 показує позитивну, чи пряму, зв'язок між ціною і кількістю пропонованого продукту. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції; зі зниженням цін скорочується також і пропозицію. Цей специфічний зв'язок називається законом пропозиції. Він просто показує, що виробники хочуть виготовити і запропонувати до продажу більша кількість свого продукту за високою ціною, чим вони хотіли б це робити за низькою ціною. Чому? Це в основному також диктується здоровим глуздом.

Ціна, з погляду споживача, виступає як стримуючий фактор. Перешкода у виді високої ціни означає, що споживач, що виявляється в ролі платника, буде купувати за цією ціною відносно невелика кількість продукту; чим нижче ціновий бар'єр, тим більше споживач стане купувати. З іншого боку, постачальник виступає в ролі одержувача грошей за продукт. Для нього ціна являє собою виторг за кожну одиницю продукту, а тому вона служить стимулом до того, щоб робити і пропонувати свій продукт до продажу на ринку.

Тепер уявимо собі фермера, ресурси якого у визначених межах піддаються переключенню з виробництва одних продуктів на інші. В міру підвищення ціни фермер рахує вигідним вилучити землі з виробництва пшениці, вівса і соєвих бобів і переключити їх на виробництво картоплі. До того ж більш високі ціни на картоплю нададуть фермеру можливість покривати витрати, обумовлені більш інтенсивною обробкою землі і застосуванням у більшій кількості мінеральних добрив і пестицидів. Усі ці витрати приводять до збільшення обсягу виробництва кукурудзи.

Розглянемо також підприємство в обробній промисловості. На якомусь етапі промисловці звичайно зіштовхуються зі збільшенням витрат виробництва одиниці продукції. А тому для покриття зрослих витрат необхідно підвищити ціну на вироблений продукт. Але чому зростають витрати? Вони зростають тому, що визначені виробничі ресурси, особливо виробничі площі і машинний парк, неможливо збільшити за короткий час. Тому, у міру того як фірма нарощує кількість більш мобільних ресурсів наприклад, робочої сили, сировини і комплектуючих виробів, стаціонарні спорудження й устаткування в якийсь момент стають перевантаженими, у результаті чого ефективність виробництва знижується, а витрати виробництва кожної наступної одиниці продукту зростають. Для виробництва цих потребуючих великих витрат одиниць продукту виробники повинні одержати більш високу ціну: Між ціною і величиною пропозиції існує прямий зв'язок.

Розходження між зміною в пропозиції і зміною величини пропозиції таке ж, як розходження між зміною в попиті і зміною величини попиту. Зміна в пропозиції виражається в зсуві всієї кривої пропозиції. Збільшення пропозиції зміщає криву вправо, зменшення пропозиції зміщає її вліво. Причиною зміни пропозиції служить зміна однієї чи більш детермінант пропозиції. Економісти використовують поняття "пропозиція" для позначення чи шкали кривої. Тому зміна в пропозиції повинне означати, що вся шкала змінилася і що крива змістилася в якусь сторону. Навпроти, зміна величини пропозиції означає пересування з однієї крапки на іншу крапку на постійній кривій пропозиції. Причиною такого пересування є зміна ціни на розглянутий продукт.

Еластичність -- це міра чутливості однієї змінної щодо іншої. Точніше, це числовий показник процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на 1 % іншої величини. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994. - ст. 41

Припустімо, що величина пропозиції стала, як у випадку з рибою, що швидко псується. Цю рибу привезено на ринок, щоб продати за будь-яку ціну. Це крайній випадок абсолютно нееластичної пропозиції, яку зображають вертикальною кривою пропозиції.

Інший крайній випадок. Припустімо, що незначне зменшення ціни спричинить зниження величини пропозиції до нуля, водночас незначне підвищення ціни викличе невизначено великі зміни у пропозиції. У цьому випадку відношення відсотка зміни величини пропозиції до відсотка зміни ціни вкрай велике, його зображають горизонтальною кривою пропозиції. Це крайній випадок безмежно еластичної пропозиції.

Між цими крайніми випадками пропозицію називають еластичною або нееластичною залежно від того, чи відсоток зміни кількості більший або менший від відсотка зміни ціни. У випадку одиничної еластичності відсоток збільшення величини пропозиції точно дорівнює відсоткові збільшення ціни.

Як бачимо, еластичність пропозиції визначають так само, як і еластичність попиту. Єдина відмінність полягає в тому, що величина реагування пропозиції на збільшення ціни додатна, а попиту - від'ємна.

Отже, еластичність пропозиції:

Микроэкономика Э. Дж. Долон, Д. Е. Линдсей /Превод В.В. Лукашевича. - Санкт - Петербург: АО «Санкт - Петербург оркестр», 1994

Еластичність пропозиції дорівнює відношенню відсотка зміни величини пропозиції до відсотка зміни ціни.

Тести

1. До трансфертних платежів належать:

а)шкільне будівництво;

б)заробітна плата державних службовців;

в) податки;

г) субсидії.

Відповідь - (г).

Трансферти населенню -- поточні платежі фізичним особам, які передбачені для збільшення їх доходу. Подібні платежі можуть бути окремою добавкою до бюджету певної сім'ї чи особи або компенсуванням певних видів витрат, наприклад, на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду тощо. До цієї категорії також включається допомога інвалідам, багатодітним сім'ям, стипендії, пенсії, путівки на оздоровлення

2. Який вид дефіциту властивий ринковій економіці:

а)товарний дефіцит;

б)платіжний дефіцит;

в)дефіцит торговельного балансу;

г) усі ці види дефіциту.

Відповідь - (б, в).

Імпорт України зумовлений необхідністю ввезення великої кількості мінерального палива, нафти та продуктів їх переробки, що склало понад 55% від загального обсягу у 1995 р. За цією ж статтею формується найбільша питома вага негативного сальдо торговельного балансу.

Механізм ринку в цілому звільняє економіку від дефіциту товарів і послуг. На практиці ринкова економіка переважно бездефіцитна. Усі держави, які мають бюджетний і платіжний дефіцит, фінансують його припливом закордонного капіталу.

3. У чому полягає зміст категорії "валовий національний продукт"?

а) ВНП - це всі матеріальні блага, вироблені протягом року у сфері виробництва; б) ВНП - це сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг;

в) ВНП - це сукупність усіх вироблених протягом року предметів споживання та наданих населенню послуг.

Відповідь - (б).

Валовий національний продукт (або ВНП) це найобширніша міра сукупного обсягу національного виробництва товарів і послуг. Це сума ринкових вартостей споживання, валових інвестицій, урядових покупок товарів і послуг та чистого експорту

4. Що дає змогу цілком непорівнювані речі, якими є товари як споживчі вартості, обмінювати на ринку?

а) потреба, зумовлена суспільним поділом праці;

б) те, що всі товари є продуктом людської праці як такої;

в) те, що товари обмінюються через посередництво грошей.

Відповідь - (в).

Два товари обмінюються на ринку через те, що пересіклися потреби їх власників. Отже, споживна вартість товару як економічна категорія виражає ринкові відносини між товаровласниками із задоволення їхніх потреб. Друга властивість товару, що випливає з його визначення, полягає в його здатності обмінюватися на інший товар. Підставою цієї властивості є вартість певного товару. Якщо споживна вартість - це кількісна сторона товару, то вартість є якісною стороною.

5. У чому сутність ціни пропозиції?

а) ціна пропозиції - це ринкова ціна за умови перевищення попитом пропозиції;

б) ціна пропозиції - це ринкова ціна за умови перевищення пропозицією попиту;

в) ціна пропозиції - це ринкова ціна за умови рівноваги попиту і пропозиції.

Відповідь - (б).

Ціна пропозиції - це гранично мінімальна ціна, яку продавці ще згідні взяти за свій товар. Ціна пропозиції - це ціна, офіційно запропонована продавцем на ринку, коли складається кон`юнктура торгівлі (співвідношення попиту і пропозиції) на користь продавця і він може диктувати ціни.

Задача 1

У країні за рік вироблено засобів виробництва, предметів споживання, інших матеріальних благ на загальну суму 250 млрд дол., витрачено на це матеріалів, сировини, палива та інших засобів виробництва на суму 150 млрд дол. Крім того, населенню, підприємствам було надано послуг на 55 млрд дол. При наданні послуг використовувалися засоби праці, які частково були зношені й для поновлення їх вартості було нараховано 15 млрд дол. у амортизаційний фонд.

Визначте: обсяги ВВП та НД.

Рішення:

Валовий внутрішній продукт (ВВП) по доходам є сумою продукції, що її вироблено резидентами країни протягом року. ВВП включає продукцію та послуги, які вироблені резидентами країни протягом року.

Окрім факторних доходів в ВВП, що вираховується за доходами, включають амортизацію та непрямі податки на бізнес, які входять у вартість любого товару и тому в вартість ВВП, але які не є доходами власників економічних ресурсів.

ВВП = 250 млрд.дол. + 55 млрд.дол. + 15 млрд.дол. = 320 млрд.дол.

Розрахуємо ВВП по витратам. Валовий внутрішній продукт, підрахований по витратах, являє собою суму витрат усіх макроекономічних агентів і включає: витрати домогосподарств (споживчі витрати); витрати фірм (інвестиційні витрати); витрати держави (державні закупівлі товарів і послуг); витрати іноземного сектора (витрати на чистий експорт).

ВВП (за витратами) = 150 млрд.дол.

Національний доход (НД) -- це сукупний доход, зароблений власниками економічних ресурсів. Його можна одержати: або віднявши з ЧНП непрямі податки:

НД = ЧНП - Непрямі податки

ЧНП = ВНП - амортизаційні відрахування

ВНП = ВВП + ЧФД,

де ВНП валовий національний продукт

Де ЧФД - чистий факторний доход

Так як в нашому випадку ЧФД = 0, то

ВНП = 320 + 0 = 320 млрд.дол.

ЧНП = 320 - 15 = 305 млрд.дол.

НД = 305 - 0 = 305 млрд.дол.

Таким чином, національний доход дорівнює 305 млрд.дол., а ВВП за доходами - 320 млрд.дол.

Задача 2

Застосування прогресивних технологій дало змогу підвищити продуктивність праці у світовій золотодобувній галузі на 10%.

Визначте: як це позначиться на товарних цінах за умов:

- золотого стандарту;

- нерозмінних грошових знаків.

Рішення:

Підвищенні продуктивності праці, як правило, призводить до зниження цін. В умовах золотого стандарту всі товари прирівнювались до золотого еквівалента і одержували ціну як певну вагову кількість цього металу, тобто ціни визначались за ваговим масштабом і були відносно стійкими.

Тому при підвищенні продуктивності праці вагова кількість золота зменшиться на 10%.

В умовах обігу нерозмінних на золото грошей (кредитних грошей) ціна знаходить підтвердження (вираз) безпосередньо в товарах і виступає як форма прояву мінового відношення даного товару до інших товарів. Гроші виступають як показники мінових пропорцій, або як форма мінової вартості, оскільки вони не мають власної вартості. Еквівалентна товару вартість зараз виражається в кількості грошових одиниць, а не у ваговій кількості золота. Тому кількість грошових одиниць зменшиться на 10%.

Список використаної літератури

1. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред. З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко, 1998.

2. Матвеева Т.Ю. - Введение в макроэкономику - М. ГУ-ВШЭ, 2004.

3. Макконнелл К., Брю С. - Экономика. В 2-х томах. - М., 2000.

4. Мэнкью Г. - Принципы экономики. Учебник ХХI века. - М., 1999.

5. О. Ястремський, О. Гриценко Основи Мікроекономіки. - К.: Знання, 1998.

6. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. - Экономика. - М., 1993.

7. Ястремський О., Гриценко О. Основи Мікроекономіки. - К.: Знання, 1998.

8. Гроші і кредит (основи функціонування) / За ред. Івасіва Б.С. - Тернопіль, 1998.

9. Ярошевський Д.І. Філософські аспекти економічної діяльності людства. - М., 1988.