Форми лізингу

Вступ

Сьогодні в Україні існує велика потреба у оновленні матеріальної бази та модернізації, розширенні основних фондів вітчизняних підприємств. У зв'язку з цим набуває особливого значення пошук методів, що сприяли б цьому процесові. Одним з найбільш ефективних таких методів в Україні може стати лізинг, зокрема банковський.

Пояснюється це тим, що на сьогодні саме банки є найбільш реальними господарюючими суб'єктами, обсяг кредитних ресурсів яких дозволяв би здійснювати успішне проведення лізингових операцій. Крім того, для банку існує ряд переваг форми лізингового кредитування від звичайного, наприклад, зменшення ризиків по цих операціях, розширення клієнтури банку і т.д.

При активному втіленні в практику лізинг внаслідок властивих йому можливостей може стати потужним імпульсом технічного переозброєння виробництва та структурної перебудови української економіки.

Ефективність лізингових угод полягає у інтенсифікації інвестиційного процесу, покращенні фінансового стану підприємств-лізингоодержувачів, прискоренні розвитку малого та середнього бізнесу.

Таке зміцнення виробничої бази, у свою чергу, стало б додатковим джерелом прибутків банківської сфери, слугуючи базою для розширення цих операцій та формуючи позитивну практику співробітництва фінансово-кредитних установ і підприємств. Крім того, операції лізингу могли б стати важливим джерелом надходження коштів на підприємства-виробники об'єктів лізингу, що теж мало б позитивний вплив на розвиток економіки, формування доходів бюджету, покращення загальної соціально-економічної ситуації в країні

1. Сутність лізингу

Причину існування лізингу коротко можна пояснити так: споживачі (підприємці) готові взяти основні засоби для здійснення свєї виробничої діяльності в оренду, бо не мають коштів на їх придбання і з певних причин не беруть кредиту, але це не влаштовує продавця. Саме тут і винакає потреба у лізингодавці, що купує ці основні засоби та здає їх у лізинг споживачеві.

Cпочатку треба відмітити, що сутність лізингу полягає у ряді складних відносин, що обумовлює існування у практиці декількох аспектів лізингу: фінансово-комерційного, правового та технічного. У більшості випадків під лізингом на практиці розуміють довгосторокову оренду машин, обладнання, транспортних засобів та споруд виробничого призначення. Більш точно економічний сенс лізингу виражає його визначення як комплексу майнових відносин, що складаються у зв'язку з передачею майна у тимчасове користування. Цей комплекс, крім власне договору лізингу, включає й інші договори: купівлі-продажу, найму, страхування тощо.

За визначенням, що дається у законі України “Про лізинг”, лізинг визначається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Треба зазначити, що лізинг являє собою складне та багатогранне явище.

У ньому поєднуються операції купівлі-продажу, оренди, кредита та інвестування. Надаючи на певний строк елементи основного капіталу, їх власник у певний термін отримує їх назад (як правило, у тій же натурально- речовій формі) із виплатою комісійних: тобто є наявними принципи строковості та повернення, а також платності. Тому лізинг відповідає кредитним відносинам. [6]

Оскільки лізинг можна розглядати як передачу майна у тимчасове користування на умовах строковості, повернення та платності, він є схожим на товарний кредит у виробничі фонди.

В той же час за формою лізинг зовні є схожим на комерційний кредит, але є й суттєві різниці: при комерційному кредитуванні одночасно з передачею товарів у тимчасове користування, передається і право власності на них; при лізингу ж право користування майном відокремлено від права володіння ним. Лізингоодержувач набуває лише права користування об'єктом лізингу, за що здійснює лізингові платежі лизиннгодавцю. По закінченню стору лізингу об'єкт залишається у власності лізингодавця. У ряді випадків у лізинговому договорі може бути передбаченим право лізингоодержувача на придбання об'єкту після закінчення дії строку договору, (з відповідним переходом права власності). Комерційний кредит надається у товарній, а погашається у грошовій формах. При лізингу кредит також надається у товарній формі, але лізингові платежі можуть мати не тільки грошовий, але й компенсаційний характер, коли платіж буде здійснюватись у формі поставок продукції чи зустрічному наданні послуг. Комерційний кредит має короткостроковий характер. Класичний лізинг (у світовій практиці) як правило, має довгострокову основу.

З іншого боку, за формою, оскільки позичальник та кредитор оперують з капіталом не у грошовій, а у виробничій формі, то лізинг зовні є схожим також на інвестиції.

Від оренди лізинг відрізняється наявністю не двох, а як мінімум трьох сторін в угоді (суб'єктів лізингу ми розглянемо нище); на відміну від оренди, при лізингу має місце інвестування власних чи запозичених коштів- тобто спеціальне придбання об'єкту для здачі його в лізинг; відповідальність перед лізингодавцем за виявлені недоліки об'єкту лізингу лізингоодержувач несе лише тоді, коли він сам приймав участь у виборі продавця (постачальника) цього об'єкту. Деякі види лізингу (передусім фінансовий), ще більше відрізняються від оренди.

Розглянемо суб'єктів та об'єктів лізингу. Згідно до закону України

“Про лізинг”, об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, засоби телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). [18]

Щодо суб'єктів лізингу, то у тому ж законі сказано, що ними можуть бути: а)лізингодавець- суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає у користування об'єкти лізингу за договором лізингу; б)лізингоодержувач- суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує у користування об'єкти лізингу за договором лізингу; в)продавець лізингового майна- суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та\або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу. (Постачальник)

Лізингодавцем можуть виступати:

- установа банку, у статуті якого передбачений даний виж діяльності;

- фінансова лізингова компанія, створена спеціально для проведення лізингових операцій і основною функцією якої є оплата майна, тобто фінансування угоди;

- спеціалізована лізингова компанія, яка крім фінансування додатково бере на себе певний комплекс послуг нефінансового характеру;

- будь-яка фірма чи підприємство, для якої лізинг- не профілююча, але й не заборонена статутом діяльність і в якої є достатні фінансові джерела для проведення лізингових операцій.

В залежності від конкретних умов кількість учасників угоди може збільшуватися чи скорочуватися. Крім перелічених трьох сторін у ряді випадків в угоді можуть приймати участь брокерські (посередницькі) фірми, трастові корпорації, фінансуючі установи та ін.

Склад учасників може скорочуватися, якщо постачальником та лізингодавцем виступає одна й та ж сама особа. У цьому випадку питаннями лізингу займаються філіальні лізингові компанії, що створюються виробниками для просування товарів на ринку, а також спеціальні підрозділи у складі підприємств-виробників.

2. Види, форми та функції лізингу

При розгляді видів лізингу ми будемо виходити з таких класифікаційних ознак: склад учасників угоди; тип переданого до експлуатації обладнання; ступінь його окупності; умови амортизації; об'єм обслуговування; сектор ринку, де проводяться операції; відношення до податкових та амортизаційних пільг; характер лізингових платежів.

В залежності від складу учасників розрізняють: прямий лізинг, прия кому власник майна самостійно здає об'єкт у лізинг (двостороння угода); та непрямий лізинг, коли передача майна відбувається через посередника. У даному випадку може мати місце класична трьохстороння угода або при дуже складних угодах- багатостороння з числом учасників від 4 до 6-7.

Частинним випадком прямого лізингу можна вважати зворотній лізинг, коли власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю на умовах купівлі-продажу, тобто продає, і одночасно вступає з ним у відносини у якості користувача цього майна. До цього виду лізингу звертаються передусім підприємства із складним фінансовим станом: коли вони потребують цього майна, але відчувають гостру потребу у фінансових ресурсах, вони можуть продати це майно лізинговій компанії та, уклавши лізинговий договір, продовжувати користуватися ним. Це не виключає можливості наступного викупу цього майна.

За типом майна виділяють лізинг нерухомості та лізинг рухомості (машинно- технічний лізинг). [15]

За ступенем окупності майна виділяють: лізинг з повною окупністю, при якому впродовж строку дії одного договору відбувається повна виплата лізингодавцеві вартості майна, що здається в лізинг; та лізинг з неповною окупністю, коли впродовж строку дії одного договору окупається тільки частина вартості майна.

В залежності від умов амортизації розрізняють: лізинг з повною амортизацією та відповідно з повною виплатою вартості об'єкта; лізинг з неповною амортизацією, що означає з частковою виплатою вартості.

У відповідності до наведених вище двох ознак класифікації, що нерозривно поєднані одна з одною, виділяють такі форми лізингу, як фінансовий та оперативний лізинг.

Фінансовий лізинг- представляє собою лізинг майна з повною виплатою його вартості і строком передачі майна у користування, що співпадає із строком його повної амортизації. За законом України “Про лізинг” фінансовий лізинг визначається як договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60% вартості об'єкту лізингу, визначеної в день угоди.

Оперативний лізинг- при ньому строк договору коротший за строк амортизації об'єкта лізингу; відбувається часткова виплата вартості орендованого майна, тобто лізингодавець відшкодовує тільки частину вартості обладнання і тому він вимушений передавати його у тимчасове користування декілька разів, як правило, різним користувачам. За законом України “Про лізинг” оперативний лізинг визначається як договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 60% вартості об'єкту лізингу, визначеної в день угоди. [4]

При оперативному лізингу зростає ризик лізингодавця по відшкодуванню залишкової вартості об'єкта лізингу при відсутності попиту на нього.

За обсягом обслуговування переданого у лізинг майна виділяють: чистий лізинг, якщо все обслуговування переданого майна бере на себе лізингоодержувач; лізинг з повним набором послуг, коли повне обслуговування майна бере на себе лізингодавець; лізинг з частковим набором послуг, коли на лізингодавця покладаються лише окремі функції по обслуговуванню майна; мокрий лізинг- при якому технічне обслуговування обладнання, його ремонт, страхування, навіть забазпечення робочою силою та інші операції виконуються лізингодавцем.

В залежності від сектору ринку, на якому проводяться лізингові операції, виділяють: внутрішній лізинг- коли всі учасники угоди представляють одну країну; зовнішній (міжнародний) лізинг- до таких угод відносяться ті, де хоча б одна сторона належть іншій країні. Зовнішній лізинг у свою чергу поділяють на експортний та імпортний лізинг. При експортному лізингу закордонною стороною є лізингоодержувач, а при імпортному- лізингодавець.

По відношенню до податкових та амортизаційних пільг виділяють: фіктивний лізинг- коли угода носить спекулятивний характер і укладається лише задля отримання найбільшого прибутку шляхом отримання необгрунтованих податкових та амортизаційних пільг; справжній лізинг- коли при укладанні угоди наведена вище мета не є основною та визначаючою.

За характером лізингових платежів виділяють: лізинг з грошовими виплатами- коли всі платеж відбкваються у грошовій формі; лізинг з компенсаційними платежами, коли платежі відбуваються у формі поставок продукції, виробленої на даному обладнанні, або у формі здійснення зустрічної послуги; лізинг із змішаними платежами- коли виплати відбуваються обома вищезгаданими способами.

Треба відмітити, що у законі України “Про лізинг” також дається визначення такого виду лізингу, як пайовий: це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80% вартості набутого для лізингу майна.

Цей вид лізингу застосовується у досить крупних та дорогих угодах, що охоплюють багато сторін. Для нього властивим є складне багатоканальне фінансування.

Лізинг виконує такі основні народногосподарські функції:

Фінансова функція лізингу- виражається у тому, що лізинг є формою вкладення коштів у основні фонди, і у сьогоднішніх умовах лізинг стає доповненням до традиційних джерел коштів (бюджетні, власні кошти підприємств, довгостороковий банківський кредит та ін.) для задоволення інвестиційних потреб підприємств. У сучасних умовах господарювання фінансовій функції належить у лізингу провідна роль. Підприємство- лізингоодержувач, звертаючись до лізингу за фінансовими мотивами, одержує можливість користуватися необхідним йому майном без єдиномоментної мобілізації для цього власних коштів чи кредиту банку. Тому лізинг може бути доброю альтернативою звичайній купівлі-продажу або залучення для цього позичених коштів.

Виробнича функція лізингу полягає у оперативному та гнучкому розв'язку лізингоодержувачем своїх виробничих задач шляхом тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність. Він є найбільш ефективним при використанні дорогоцінної, з найбільшим ризиком морального старіння техніки. Лізинг є одним з найбільш прогресивних методів матеріально-технічного обладнання виробництва, що відкриває доступ виробникам до найбільш передової техніки та розв'язує проблему використання такої техніки поряд з швидким її моральним старінням. Крім того, лізинг дає можливість лізингоотримувачеві використовувати у своїй виробничій діяльності не тільки яке-небудь окреме обладнання, а цілі укомплектовані виробництва (наприклад, це можливе при “мокрому” лізингу).

Якщо значення фінансової та виробничої функції лізингу для вітчизняної економіки не викликає сумнівів, то його збутова функція поки що не може бути реалізованою до кінця, що обумовлюється загальним падінням рівня виробництва та розбалансованістю ринку технічної продукції. Збутова функція лізингу має значення лише тоді, коли до нього вдаються задля розширення кола споживачів та завоювання нових ринків збуту.

3. Банківський лізинг

Розвиток лізингу у нашій країні стикається з проблемою пошуку значних за обсягом та стабільних джерел коштів для здійснення лізингових опервацій.

Аналіз стану вітчизняного підприємництва дозволяє зробити висновок про те, що сьогодні найбільш реальними господарюючими суб'єктами, що мають тимчасово вільні кошти або мають доступ до таких, є банківські установи, що обумовлює доцільність їх включення до здійснення лізингових операцій.

Як уже зазначалося, суб'єктом лізингу може виступати банк. Його участь може бути як безпосередня, так і опосередкована.

До опосередкованих форм участі у лізингових угодах відносяться такі:

- створення власної дочірньої лізингової компанії;

- створення разом з іншими банками, кредитними установами, іншими суб'єктами господарювання спільних лізингових компаній;

- кредитне обслуговування лізингових компаній (включаючи факторінгове).

За кордоном для здійснення своїх операцій лізингові компанії переважно використовують запозичені кошти. Таке використання лізинговими компаніями для успішних дій запозичених коштів свідчить про тісний взаємозв'язок банківського кредиту та лізингу; по суті відбувається трансформація однієї форм кредита в іншу.[7]

Кредитні відносини банків та лізингових компаній можуть будуватися по- різному. Банки надають гарантовані кредити, які видаються окремо по кожній операції окремо після вивчення платоспроможності клієнта; та негарантовані кредити, які представляють собою звичайні банківські кредити компаніїї, як і будь-якому позичальнику.

Але разом з тим використання лізинговою компанією кредитів у значних розмірах робить її надто залежною від цього джерела. Ефективність діяльності фірми залежить тоді від можливості отримання банківського кредиту, коливань позичкового проценту та інших факторів, пов'язаних з банківською політикою. Іншою серйозною проблемою вітчизняних лізингових компаній є те, що сьогодні основною формою кредиту комерційних банків є короткострокові, а договор лізингу, як правило, має довгостроковий характер. Ці обставини вимушують лізингову фірму при заключенні лізингової угоди прораховувати всі її параметри з метою узгодження суми лізингових платежів із здійсненими затратами на залучення коштів, а також для забезпечення належного рівня ліквідності та виконання виконання своїх платіжних зобов'язань.

Задовольняючи значні потреби лізингових компаній, кредитні установи(передусім банки) отримують можливість впливати на масштаби, напрями та розвиток конкретних видів лізингу.

Виступаючи у ролі позикодавця лізинговій компанії, а безпосередньо як лізингодавець, комерційні банки таким чином використовують безпосередню форму (метод) участі банківського капіталу у лізинговому бізнесі. У цьому випадку банк діє відповідно до закону України “Про банки і банківську діяльність”, у якому сказано, що банки можуть здійснювати таку банківську операцію, як “придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг)”[1].

Порівняно із створюваними лізинговими компаніями банки мають такою важливою перевагою, як те, що вони вже організаційно оформлені; для проведення ними лізингових операцій потрібно тільки виділення у їх структурі спеціального відділу чи групи, у склад яких повинні увійти робітники, знайомі із специфікою даних операцій. Привабливість для комерційних банків лізингових операцій пояснюється тим, що крім прибутку, ці операції дадуть можливість комерційним банкам розширити коло своїх операцій, підвищити якість обслуговування клієнтів і тим самим збільшити їх кількість, закріпити традиційні зв'язки та налагодити нові взаємовигідні партнерські відносини з клієнтами.

В умовах загострення конкуренції на ринку банківських послуг проведення банками комерційних лізингових операцій може стати ефективним засобом розширення сфери банківського впливу. Виконуючи функцію лізингодавця, банки можуть зробити свій внесок до формування стратегії та тактики оновлення основних фондів, визначати напрями розвитку лізингу, контролювати ситуацію на лізинговому ринку.

Перевага лізингової операції для банку полягає також у достатньо високій її рентабельності. Крім того, банки можуть економити кошти за рахунок відносної простоти обліку лізингових операцій та платежів порівняно із операціями довгострокового кредитування.

Разом з тим слід зазначити, що здійснення лізингових операцій ускладнюється тим, що лізингові спеціалісти у банку повинні мати глибокі знання у сфері комерції та організації кредитування, визначення попиту і пропозиції нового та вже використаного обладнання, бухгалтерського обліку, аудиту, законодавства, оцінки ризиків, страхування майна. Лізингова операція відноситься до числа досить ризикованих банківських операцій, особливо при оперативному лізингу, коли необхідно відшкодувати залишкову вартість майна після закінчення строку дії лізингової угоди.



Рис. 1.-Загальна схема проведення лізингових операцій

1-отримання заявки від лізингоодержувача; 2-підготовка заключення про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність лізингового проекту; 3-направлення постачальникові заказу 4-отримання позики для проведення лізингової угоди; 5-заключення договору купівлі-продажу об'єкту лізингу; 6-підписання акту прийняття обладнання у експлуатацію; 7-заключення лізингової угоди; 8-заключення договору про технічне обслуговування переданого в лізинг майна; 9-заключення договору про страхування об'кту лізингу; 10-виплата лізингових платежів 11- повернення об'єкту лізингу 12-поверенення позики та виплата процентів

Отже, для здійснення лізингових операцій банк-лізингодавець проводить попередню організаційну роботу з вивчення лізингового ринку, його основних тенденцій, виявлення попиту на певні види устаткування, проведення рекламної кампанії про свою діяльність.

Ініціатива в укладанні лізингової угоди надходить, як правило, від лізингоодержувача. Разом з тим лізингоодержувач може звернутися до лізингодавця з проханням підібрати постачальника майна, хоча останнє слово залишається за лізингоодержувачем. Подальші відносини між сторонами базуються на основі заявки від лізингоодержувача на купівлю майна і передачу його у тимчасове користування. Заявка повинна містити назву підприємства, технічні характеристики, кількість одиниць обладнання, його економічні параметри, назву підприємства-виробника (постачальника) об'єкта лізингу, пропозиції по сплаті та ін. Одночасно із заявою потенційний лізингоодержувач надає банку-лізингодавцю копію свого статуту та всю необхідну інформацію про свій економічний стан та перспективи його розвитку. В свою чергу лізингодавець здійснює перевірку платоспроможності свого ймовірного клієнта та аналіз лізингового проекту з точки зору можливості повторної здачі майна у лізинг чи його продажу у випадку дострокового розірвання угоди.

При оцінці платоспроможності лізингоодержувача банк може користуватися загальною схемою, прийнятою для оцінки платоспроможності своїх клієнтів; але його передусім цікавить здатність лізингоодержувача виконувати свої зобов'язання на перспективний період, що ускладнює цей аналіз, включаючи до нього крім коефіцієнтів покриття, ліквідності та додаткових показників кредитоспроможності аналіз загальної економічної стійкості підприємства, можливості технічного переозброння, оновлення асортименту продукції і т.ін.

Далі у випадку прийняття позитивного рішення про укладання лізингової угоди банк-лізингодавець заключає з постачальником договір купівлі-продажу і направляє постачальникові замовлення-наряд на поставку об'єкта угоди. У ньому повинна бути вказана назва, місце розташування та номер розрахункового рахунку лізингодавця, опис обсягів робот, строків їх виконання, вартість робіт, порядок їх здачі-прийняття та ін. Як правило, паралельно відбувається і юридичне оформлення лізингової угоди. [19]

Основним документом лізингової угоди є договір лізингу. Він укладається між лізингодавцем та лізингоодержувачем про надання останньому в тимчасове користування за плату для підприємницької діяльності об'єкта лізингу. Цей договір має бути укладений у письмовій формі і містити дані про:

1. найменування сторін;

2. об'єкт лізингу;

3. строк, на який укладається договір;

4. доставку і прийом в експплуатацію об'єкта лізингу;

5. розмір та порядок сплати лізингових платежів;

6. використання та утримання обладнання;

7. умови повернення об'єкта лізингу;

8. умови страхування об'єкта лізингу;

9. права та обов'язки сторін;

10. відповідальність сторін;

11. порядок вирішення спірних питань;

12. форс-мажорні обставини;

13. різне та додатки.

4. Лізинг основних засобів

Будь-яке визначення лізингу є обмеженим і не може врахувати всіх форм прояву цього нового кредитного інструмента. Але є сенс привести таке визначення лізингу Європейської федерації національних асоціацій по лізингу обладнання (Євролізинг): “Лізинг - це договір оренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях, тоді як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності”. З цього випливає, що лізинг стає складною торгово-фінансово-кредитною операцією, однією з форм оренди машин і обладнання, одним із способів фінансування інвестицій і активізації збуту, який заснований на збереженні права власності на товари за орендодавцем. Його застосування пов'язане з “розщепленням” функції власності, тобто відділенням володіння майном від використання.

Водночас лізинг можна розглядати не тільки з організаційно-правової точки зору, а й з позиції характеру пов'язаних з лізингом економічних відносин. У наявності зв'язок лізингу з системою кредитних відносин, оскільки тут присутні всі ознаки, властиві кредиту - надання цінностей у тимчасове користування, платність. Тому є пістава вважати лізинг конкурентною формою кредитних відносин.

Лізинг - відносно новий вид підприємницької діяльності, який викликав швидке зростання економіки розвинутих капіталістичних країн. Про ступінь поширення лізингу в сучасному світі свідчить той факт, що він став самостійною сферою вкладання капіталу. Слід зазначити, що лізингова “гарячка” охопила не тільки великі компанії, а й сферу середнього і дрібного бізнесу.

Частка витрат на лізингові операції в загальних обсягах капітальних вкладень у машини і обладнання становить: у США - 33%, Англії, Франції, Швеції, Іспанії - 13-17%; Італії, Голландії - 12-14%. В Японії щорічний приріст обсягу лізингових операцій становить 25-30%. [3]

Наведені дані свідчать, що західних підприємців приваблює ця форма оренди насамперед перевагами, які має право користування обладнання порівняно із правом володіння ним. У США кожний четвертий долар, вкладений у розширення і модернізацію виробничого апарату, витрачається не на придбання техніки, а на її тимчасове користування.

Поняття лізингу машин і обладнання трактується у практиці зарубіжних підприємств досить широко. Проте, незважаючи на відмінності в юридичних нюансах та оцінки тлумачення лізингу як економічної категорії, можна твердити, що суттєвою особливістю цієї форми є не поділ функцій власності, а саме відокремлення використання майна від володіння ним. [5]

Дана курсова робота присвячена питанню використання, на прикладі ЗАТ “Авто перевізник”, українськими підприємствами такого різновиду оренди як фінансовий та оперативний лізинг. Основні дані, що характеризують діяльність підприємства, наведені в таблиці 1.

В курсовій роботі наводяться розрахунки які ілюструють переваги для ЗАТ „Авто перевізник” переваги саме лізингу основних засобів, а не придбання їх в кредит. Робота складається з розділів, яких послідовно аналізуються питання використання підприємством основних засобів придбаних на умовами оренди.

Таблиця 1- Основні фінансово - економічні показники діяльності ЗАТ “Автоперевізник”

Показники	На кінець 2007 року	На кінець 2008 року	Абсолютне відхилення
1	2	3	4
1. Статутний капітал, тис. грн.	3500	4000	500
2. Дебіторська заборгованість, тис. грн.	200	850	650
3. Нерозподілені прибутки, тис. грн.	1000	1600	600
3. Кредиторська заборгованість, тис. грн.	950	800	-150
4. Грошові кошти, тис. грн.	400	90	-310
5. Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	2400	2900	500
6. Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	169	201	32
7. Виручка від реалізації послуг	11000	12005	1000
8. Фондовіддача	4,58	4,14	-0,14

Таким чином з вище наведеної таблиці ми бачимо, що в порівнянні з 2007 роком підприємство збільшує свої показники на 15%.

5. Аналіз фінансового стану

Оперативна оренда автотранспорту на сьогоднішній день є досить розповсюдженою господарською операцією. Так на прикладі ЗАТ „Авто перевізник” розглянемо в чому ж є переваги оперативної оренди у порівнянні з придбанням основних засобів за допомогою банківського кредиту.

Оперативна оренда автотранспорту являє собою господарську операцію, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами за плату з обов'язковим їхнім поверненням після закінчення терміну дії договору.

Передача і повернення орендованих транспортних засобів оформляються актами приймання-передачі, на підставі яких орендований автотранспорт у бухгалтерському обліку зараховується орендарем на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи" по вартості, зазначеній в договорі оренди.

У терміни, визначені договорами оренди, орендар виплачує орендодавцям плату за користування орендованим автотранспортом (орендну плату). Суми ПДВ, що входять до складу орендної плати, орендар при наявності податкових накладних орендодавців має право включити в податковий кредит.

На початку своєї діяльності ЗАТ „Авто перевізник” зіштовхнулося з такою проблемою як вибір варіанта фінансування придбання основних засобів (а в нашому випадку це будуть вантажні і легкові автомашини, так як основна діяльність підприємства, що аналізується - авто перевезення). Нижче наведено порівняльну характеристику двох варіантів фінансування за рахунок позикових засобів: придбання устаткування в лізинг на умовах оперативної оренди на 3 роки і з використанням кредиту.

Таблиця 2-Вихідні умови для порівняння ефективності оперативної оренди у порівнянні з банківським кредитом

1. Об'єкт лізингу	Автомобілі
2. Вартість об'єкту лізингу	100 000 $
3. Термін служби об'єкту лізингу	3 роки
4. Термін кредиту	36 місяців
5. Сума кредиту	70% вартості автомобілів
6. Ставка по кредиту	16%

Таблиця 3-Аналіз фінансування за рахунок кредиту

Місяці		1	2	3	4	5	6
1. Фінансування	100000	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	-30000	0	0	0	0	0	0
3. Погашення кредиту		-1528	-1548	-1569	-1590	-1611	-1632
4. Відсотки по кредиту		-933,3	-913	-892,3	-871,4	-850,2	-828,7
5. Остаточна вартість	83333	82341	81349	80357	79366	78373	77381
6. Амортизація		992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06
7. Виплати по кредиту	2461	2461	2461	2461	2461	2461	2461
8. Залишок боргу	70000	68472	66924	653556	63766	62155	60523
Місяці	7	8	9	10	11	12	13
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Погашення кредиту	-1654	-1676	-1698	-1721	-1744	-1767	-1791
4. Відсотки по кредиту	-807	-784,9	-762,6	-739,9	-717	-693,7	-670,2
5. Остаточна вартість	76389	75397	74405	73413	72421	71429	70437
6. Амортизація	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06
7. Виплати по кредиту	2461	2461	2461	2461	2461	2461	2461
8. Залишок боргу	58869	57193	55495	53773	52029	50262	48471
Місяці	14	15	16	17	18	19	20
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Погашення кредиту	-1815	-1839	-1863	-1888	-1914	-1939	-1965
4. Відсотки по кредиту	-646,3	-622,1	-597,6	-575,7	-547,6	-522	-496,2
5. Остаточна вартість	69444	68452	67460	66468	65476	64484	63492
6. Амортизація	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06
7. Виплати по кредиту	2461	2461	2461	2461	2461	2461	2461
8. Залишок боргу	46657	44818	42954	41066	39153	37214	35249
Місяці	21	22	23	24	25	26	27
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Погашення кредиту	-1991	-2018	-2044	-2072	-2099	-2127	-2E+05
4. Відсотки по кредиту	-470	-443,4	-416,5	-389,3	-361,7	-333,7	-305,3
5. Остаточна вартість	62500	61508	60516	59524	58532	57540	56548
6. Амортизація	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06
7. Виплати по кредиту	2461	2461	2461	2461	2461	2461	2461
8.Залишок боргу	33258	31240	29196	27124	25025	22897	20742
Місяці	28	29	30	31	32	33	34
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Погашення кредиту	-2184	-2214	-2243	-2273	-2303	-2334	-2365
4. Відсотки по кредиту	-276,6	-247,4	-217,9	-188	-157,7	-127	-95,87
5. Остаточна вартість	555556	54563	53571	52579	51587	50595	49603
6. Амортизація	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06	992,06
7. Виплати по кредиту	2461	2461	2461	2461	2461	2461	2461
8. Залишок боргу	18557	16344	14101	11828	9524,4	7190,4	4825,3

Таблиця 4-Аналіз фінансування на умовах оперативної оренди

Місяці		1	2	3	4	5	6
1. Фінансування	100000	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	-20050	0	0	0	0	0	0
3. Лізингові платежі		-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5
Місяці	7	8	9	10	11	12	13
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Лізингові платежі	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5
Місяці	14	15	16	17	18	19	20
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Лізингові платежі	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5
Місяці	21	22	23	24	25	26	27
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Лізингові платежі	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5
Місяці	28	29	30	31	32	33	34
1. Фінансування	0	0	0	0	0	0	0
2. Авансовий платіж	0	0	0	0	0	0	0
3. Лізингові платежі	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5	-2601,5
Місяці	35	36
1. Фінансування	0	0
2.Авансовий платіж	0	0
3. Лізингові платежі	-2601,5	-2601,5

Амортизаційні відрахування у всіх місяцях складають - 1840,06 $ або 9752,32 грн.

Як бачимо з наведеного розрахунку використання оперативного лізингу для ЗАТ „Авто перевізник” є більш ефективним засобом фінансування придбання основних засобів. В нашому випадку оперативний лізинг є більш гнучким і в той же час стабільним інструментом ніж банківський кредит. Застосовуючи оперативний лізинг ЗАТ „Авто перевізник” економить 10 тис. дол. або 53 тис. грн.

Фінансову оренду можна розглядати як різновид фінансового кредиту. Тобто орендодавець у цьому випадку є кредитором, а орендар - позичальником. З погляду класичної операції кредитування, такі операції обов'язково супроводжуються сплатою відсотків за користування кредитом.

Так, для того щоб проаналізувати ефективність фінансової оренди проведемо наступні розрахунки. Використаємо для цього попередній приклад, тільки у даному випадку будемо аналізувати ефективність фінансової оренди у порівнянні з банківським кредитом для ЗАТ „Авто перевізник”.

Таблиця 5-Аналіз ефективності фінансового лізингу

Показники	З врахуванням ПДВ
	Лізинг	Кредит
1. Фінансування проекту	100 000$	100 000$
2. Використання власних коштів	-30 000	-30 000
3. Повернення запозичених коштів	-70 000	-70 000
4. Винагорода кредитора (лізингодателя)	-23 652,23	-18 595,72
5. Економія по податку на прибуток	18550,58	13705,47
6. Після податкова ліквідаційна вартість	0	0
Разом: грошовий потік	11256,51	7818,08
Вигода лізингу складає:	3438,43

В разі застосування фінансового лізингу підприємство зекономить - 3438,43$ або 18223,68 грн. Отже, як бачимо використання у практиці господарювання фінансового лізингу є більш ефективним засобом ніж банківський кредит.

При укладанні лізингової угоди, як правило підприємством лізингодавцем пропонуються різні варіанти лізингового фінансування. Наводимо всі варіанти, які були запропоновані ЗАТ „Авто перевізник” при укладанні ним лізингової угоди. Варіанти відрізняються сумою авансового платежу і терміну договору лізингу. Авансовий платіж - сума, що оплачується лізингоотримувачем зі своїх коштів після укладання договору лізингу. Як правило лізингова компанія фінансує 70-75% від вартості необхідного устаткування, а 25-30% оплачується за рахунок авансового платежу лізингоотримувача. У першому і другому стовпцях (по вертикалі) у таблиці вказується процентна (як % від повної вартості автомобілів з ПДВ) і грошова величина авансових платежів. У таблиці 6 приводиться кілька можливих варіантів розміру авансового платежу: 25%, 26%, 27%, 28%, 29% і 30%. Але лізингова компанія зберігає за собою право остаточного визначення розміру авансового платежу в залежності від ризиків розглянутого проекту.

Таблиця 6-Стан розрахунків за орендовані основні засоби

Авансовий платіж	Щомісячні лізингові платежі	Термін лізингу
в % до вартості ОЗ	в $		18 місяців	24 місяця	30 місяців	36 місяців
25%	25000	Платіж	4187,29	3323,25	2809,91	2471,85
		ПДВ	837,46	664,65	561,98	494,37
		Платіж з ПДВ	5024,75	3987,9	3371,89	2966,22
26%	26000	Платіж	4131,46	3278,94	2772,44	2438,89
		ПДВ	826,29	655,79	554,49	487,78
		Платіж з ПДВ	4957,75	3934,73	3326,93	2926,67

Таблиця 6.1-Стан розрахунків за орендовані основні засоби

Авансовий платіж	Щомісячні лізингові платежі	Термін лізингу
в % до вартості ОЗ	в $		18 місяців	24 місяця	30 місяців	36 місяців
27%	27000	Платіж	4075,63	3234,63	2734,98	2405,98
		ПДВ	815,13	646,93	547	481,19
		Платіж з ПДВ	4890,76	3881,56	3281,97	2887,12
28%	28000	Платіж	4019,8	3190,32	2697,51	2372,98
		ПДВ	803,96	638,06	539,5	474,6
		Платіж з ПДВ	4823,76	3828,39	3237,01	2847,57
29%	29000	Платіж	3963,97	3146,01	2660,04	2340,02
		ПДВ	792,79	629,2	532,01	468
		Платіж з ПДВ	4756,76	3775,21	3192,05	2808,02
30%	30000	Платіж	3908,14	3101,7	2622,58	2307,06
		ПДВ	781,63	620,34	524,52	461,41
		Платіж з ПДВ	4689,77	3722,04	3147,1	2768,47

Термін у місяцях - тривалість дії договору лізингу в повних місяцях. У таблиці приводиться кілька можливих значень - 18, 24, 30 і 36 повних місяців. Кількість лізингових платежів за договором лізингу прирівнюється до зазначеної кількості місяців.

На перетинанні рядків і стовпців вказані значення щомісячних рівних лізингових платежів. Кожен платіж спочатку зазначений без ПДВ, потім приведений ПДВ, а також загальний лізинговий платіж із ПДВ.

Для проведення інвентаризації орендодавець та орендар створюють інвентаризаційну комісію за участю своїх представників. При проведенні інвентаризації встановлюється фактичний стан кожного нового об'єкту, його знос та здійснюється оцінка об'єктів оренди. По матеріалах інвентаризації складається передаточний баланс, який підписується представниками орендодавця та орендаря і додається до договору оренди.

Таблиця 7-Порівняльна відомість інвентаризації орендованих основних засобів ЗАТ „Авто перевізник” станом на 01.01.2008

Орендовані основні засоби	Кількість (шт.) 01.01.2008	Сума,грн.	Кількість (шт.) 01.01.2007	Сума, грн.	Зміни
					шт.	грн.
Мікро вантажівка „Газель”	3	157652	3	156523	0	-1129
Мікро вантажівка „Mercedes Z152”	1	79500	1	79211	0	-289
Мікроавтобус „Газель”	2	106000	2	105423	0	-577
Мікроавтобус „Mercedes”	1	90115	1	90002	0	-113

Як ілюструє порівняльна відомість ніяких змін стосовно кількості орендованого майна за період 01.01.2008 - 01.01.2007 не відбулося., проте відбулися вартісні зміни. В результаті зносу залишкова вартість основних засобів зменшилась на суму амортизації.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 вибуття основних засобів регламентовано так:

Об'єкт основних засобів виключається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів орендованих основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття і собівартістю і залишковою вартістю основних засобів.

Проілюструємо цей розрахунок на реальному прикладі.

Таблиця 8-Аналіз вибуття орендованих основних засобів ЗАТ „Авто перевізник”

Об'єкт оренди	Доход від вибуття	Собівар- тість	Залиш-кова вартість	Фінансовий результат
Мікро вантажівки „Газель”	12236	157652	156523	13365
Мікро вантажівка „Mercedes Z152”	62359	79500	79211	62648
Мікроавтобуси „Газель”	98236	106000	105423	98813
Мікроавтобус „Mercedes”	72365	90115	90002	72478

Як бачимо фінансовий результат від вибуття орендованих основних засобів є додатнім, отже підприємство отримало прибуток завдяки використанню цих основних засобів.

Висновок

Лізингові операції являють собою чисто ринкові відносини між трьома сторонами:

підприємством, яке виготовляє обладнання;

орендодавцем (лізнговою компанією);

орендарем (підприємством, організацією), який отримує матеріальні

цінності протягом певного часу.

Механізм угоди полягає в тому, що орендар найчастіше сам знаходить підприємство, яке виготовляє необхідне йому обладнання, обговорює з ним сторону справи, укладає попередню угоду про постачання. Вони удвох з виробником звертаються до лізингової компанії з проханням підписати трьохсторонній контракт і профінансувати його. Під фінансуванням тут слід розуміти таке.

Лізингова компанія купує обладнання у виробника і передає його у користування споживачу в межах середньо чи довгострокового договору, причому право власності на обладнання залишається за лізинговою фірмою. Зрозуміло, що ця схема більш підходить для країн з розвинутою інфраструктурою фінансових операцій, де орендар має достатню інформацію про товаровиробників і може безпосередньо звернутися до будь-якого з них.

В наших умовах нерозвинутого ринку споживач матиме певні труднощі. Він може і не знати, де можна отримати обладнання. Тому з самого початку змушений буде звертатися до лізингової компанії з проханням визначити йому постачальника, а це вже консультація, додаткові витрати лізингової компанії, за що необхідно платити.

Однак переваги, які отримає орендар, вдавшись за допомогою до лізингової компанії, виправдають витрачені кошти.

Лізинг як форма своєрідного кредитування передбачає, з одного боку, передачу технічних засобів у виняткове користування орендарю, а з іншого, машини, обладнання і пристрої протягом всього періоду оренди залишаються власністю орендаря. Виходячи з цих умов орендар:

- повною мірою користується гарантією, виданою виробником машин і обладнання;

- має застрахувати за свій рахунок, але на користь орендодавця, отримані в оренду засоби від їх втрат, зруйнування та інших причин, які можуть призвести їх до непридатності;

- зобов'язаний забезпечити належне зберігання орендованих засобів протягом всього періоду оренди;

- не має права робити будь-які зміни у конструкції орендованих засобів без письмової згоди орендодавця, після отримання якої зміни здійснюються за рахунок орендаря, а орендовані засоби (в частині конструктивних змін) після закінчення терміну дії лізингової угоди стають власністю орендодавця;

- зобов'язаний не змінювати місця знаходження отриманих в оренду технічних засобів без згоди орендодавця. Сплачувати всі податки і нести інші витрати, пов'язані з використанням цих засобів;

- не може без письмового дозволу орендодавця знайомити інших осіб з конструкцією і технічними характеристиками орендованих засобів чи передавати цим особам право по договору оренди.

У свою чергу орендодавець зобов'язується поставити орендарю працездатні технічні засоби. Місце поставки технічних засобів призначається, як правило, орендарем, який зобов'язаний відшкодувати орендодавцю всі витрати, пов'язані з транспортуванням, монтажем, запуском в експлуатацію і виконанням інших зобов'язань, що виникають у зв'язку з постачанням і наступним переміщенням цих коштів.

Така форма взаємовідносин передбачає також попереднє обмовлення пріоритетного права орендаря на придбання орендованих ним технічних засобів, тоді як при класичній оренді після закінчення терміну оренди ці засоби мають бути передані орендодавцю. Таке обумовлене в договорі право змушує орендаря зі свого боку раціонально і ефективно експлуатувати надані йому технічні засоби.

Однак слід зазначити, що права та обв'язки сторін, які випливають з умов контракту на оренду, не є чимось суворо зафіксованим і можуть змінюватися залежно від законодавства тієї чи іншої країни і певних особливостей конкретного ринку. Навіть в одній країні загальні умови контрактів різних лізингових фірм на оренду аналогічного обладнання можуть відрізнятися, оскільки кожний контракт індивідуальний і опрацьований з урахуванням конкретних обставин і вимог заінтересованих сторін.

У процесі розвитку лізингових відносин виявився ряд переваг фінансування основних засобів виробництва у формі лізингу перед традиційним фінансуванням за рахунок довгострокового банківського кредиту. Переваги лізингових операцій відчувають всі учасники лізингу.

Для виробника технічних засобів лізинг відкриває перспективи:

1) створювати передумови для скорочення витрат на рекламу, аналіз ринку, пошук споживачів (коли між ними і лізинговою компанією встановлені і відпрацьовані постійно діючі зв'язки). Тут за виробника все це робить лізингова компанія, а він може сконцентрувати свої зусилля, в тому числі фінансові, на розв'язання виробничих задач по зниженню собівартості продукції;

2) в особі лізингової компанії виробник знаходить постійного оптового споживача, готового заплатити стовідсоткову вартість замовлення зразу;

3) з'являється можливість до списку потенційних користувачів обладнання тих споживачів, які через нестачу власних грошових коштів або у зв'язку з відсутністю можливості отримати необхідну суму в кредит, виявилося б поза межами його економічних інтересів, тобто позбавили б його потенційного прибутку;

4) отримується можливість перекласти на лізингову компанію незадоволення споживача, що викликано поламанням обладнання внаслідок невмілої експлуатації або поганого обслуговування.

Орендодавцю (лізинговій компанії) лізинг дає можливість :

1) розширити номенклатуру товарів, яку він пропонує на внутрішньому і зовнішньому ринках;

2) забезпечити продаж продукції і надання послуг, реалізація яких на інших умовах не вигідна або зовсім неможлива;

3) підвищувати економічну ефективність зданих в оренду машин, інших товарів багаторазового користування;

4) створювати і розширювати коло своїх перманентних контрагентів;

5) розвивати і зміцнювати ділові стосунки з кінцевими споживачами, уникаючи посередницьких фірм.

Лізинг для орендаря забезпечує отримання важливих для його діяльності таких переваг:

1) стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів. Контракт підписується на повну вартість майна. Орендні платежі є поточними і, як правило, починаються після постачання майна орендодавцем або пізніше;

2) набагато простіше отримати контракт по лізингу, ніж позику. Особливо це стосується дрібних і середніх підприємств;

3) можливість через оренду сучасних і високопродуктивних технічних засобів не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й направляти зекономлені кошти на інші потреби;

4) ризик старіння обладнання повністю лягає на орендодавця. Орендар має можливість постійно оновлювати свій парк обладнання через підписання з лізинговою компанією нового контракту, але вже на більш прогресивне обладнання;

5) при підписанні контрактів з лізинговою компанією орендар може розрахувати надходження своїх доходів і виробити з нею відповідну для нього схему фінансування;

6) дозволяє орендувати найновіше і дороге обладнання без значного нагромадження капіталу для придбання такого обладнання;

7) з'являється можливість використовувати набагато більше виробничих потужностей, ніж при купівлі технічних засобів. Тимчасово вивільнені завдяки лізингу грошові кошти орендар може витратити на будь-які виробничі потреби;

8) в орендаря з'являється можливість економії по статті “Амортизація”;

9) якщо орендарем є акціонерне товариство, то зростає його ліквідність, що сприяє підвищенню курсу його акцій на біржі;

10) можливість отримання пільг при оподаткуванні залежить від виду лізингу.

Лізинг передбачає також і різноманітні специфічні переваги. Так, наприклад, фінансування процесу формування основних засобів виробництва через лізинг не обмежує можливості підприємства у додаткових закупках матеріалів і сировини, необхідних для розширення виробництва.

Перехід нашої економіки до ринку, безумовно, дає сильний імпульс лізинговим операціям у внутрішньому обсязі і в зовнішньоекономічних зв'язках. Як і розвиток кредитної системи, лізинг містить у собі великий потенціал розкріпачення підприємництва, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, великої гнучкості у відносинах між не виробниками і споживачами. Тим самим лізинг і сам може зробити перші кроки до ринку, в тому числі і до ринку зовнішнього. Світовий досвід вже довів його життєздатність.

На основі проведеного аналізу операцій з оперативної та фінансової оренди ЗАТ „Авто перевізник” можна зробити висновок, що при виборі шляхів фінансування придбання основних засобів, в разі якщо ці засоби купуються за рахунок позикових коштів, перевагу надавати перш за все таким видам фінансування як оперативна і фінансова оренда. Результати, які ми отримали в ході дослідження це підтверджують. Так, при оперативній оренді аналізоване підприємство економить 53000 грн. у порівнянні з варіантом фінансування за рахунок банківського, а у разі фінансової оренди - 18224 грн.

Список літератури

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” \\ Бизнес- приложение 2006р. №37

2. Закон України «Про обіг векселів в Україні» (від 5 квітня 2001 року № 2374-ІП) // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу «Вісник Національного банку України». -- 2001. -- № 5. -- С. 13-16.

3. Малышенко К. “К вопросу об эффективности лизинга в Украине”\\ Економіка фінанси право 2008р. №3, с.43

4. Міщенко В.І. та ін. “Основи лізингу” \\ К: Земля, 2004 Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні. Постанова Правління НБУ від 27 грудня 2003 року № 621. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2003 р. за № 53/4274.

5. Хоменко Е.И. “Проблемы лизинга в деятельности банков” \\ Економіка Фінанси Право 2006р., №4, с.43Положення Національного банку України «Про кредитування» Затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 2006р. № 246.

6. Андриасова И.В. “Практические аспекты финансирования лизинга в условиях рынка” \\ Финансы, 2004г. №12, с.23.

7. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. -- К.: Либідь, 2002.-- 384с.

8. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. -- К.: «Знання», 2005. -- 312с.

9. Бланк Й.А. Основы финансового менеджмента. T.I,2 - K. 1999.

10. Бланк Й.А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, 1998. - 544 с.

11. Большаков С.В. Финансы предприятий: теория и практика, 2005

12. Бочаров В.В. Коммерческое бюджетирование: Учебник. - СПб: Питер, 2003. - 282 с.

13. Бочаров В.В. Корпоративные финансы. - СПб: Питер, 2001. - 256 с.

14. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -- Житомир: ЖІТІ, 2001. -- 672 с.

15. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник / Ф.Ф. Бутинсць, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук. -- Житомир: ЖІТІ, 2003. -- 448 с.

16. Василик О.Д. Теорія фінансів. Підручник. -- К.: КІОС, 2004. --416 с.

17. Довгалюк В.І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. - К.: Либідь, 2005. - 312 с.

18. Закон України “Про лізинг” \\ Бизнес- документы, комментарии, консультации 1999р. №3, с.48.

19. Матюшко В.И, Внукова Н.Н. “Планирование и анализ лизинговой деятельности банков с использованием ИКТ Project expert” \\Банковские технологии, 2005р. №1, с.56Зятковський I.B. Фінансове забезпечення діяльності підприємств. -Тернопіль. Економічна думка, 2005. - 229с.

20. Зятковський І. В. Фінанси підприємств. -- Тернопіль.: Економічна думка., 2002. -- 400 с.

21. Зятьковський І.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. -- Тернопіль.: Економічна думка., 2003. -- 386 с.