МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖГАЛУЗЕВИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА “ОБЛІКУ І АУДИТУ”

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Варіант № 3

Контрольну роботу виконала

Студентка 3 курсу,

№ групи ЕЗ 3,1

Залікова книжка № 03

Бенза Олена Миколаївна

Перевірив: Кулик А. А

Київ - 2009 р.

ЗМІСТ

Вступ

1 Система показників, яка використовується в економічному аналізі

2. Економічний аналіз у системі управління підприємством і його роль в умовах формування ринкових відносин в Україні

3. Практична частина

Висновки до практичної частини

Список використована література

ВСТУП

Після самостійного існування України економічна ситуація в ній починає поступово поліпшуватися. Безпрецедентний у світі перехід від адміністративно-командної системи до ринкових умов господарювання викликав болючі соціальні проблеми і затяжний економічний спад в країні.

Все це було властиве країнам, які раніше входили до складу Радянського Союзу. Однак глибина і тривалість кризових явищ у цих країнах були неоднакові. Ця відмінність полягає не тільки в дії загальних об'єктивних обставин, скільки в глибині розуміння і належному врахуванні та нейтралізації негативних суб'єктивних факторів, які зумовили економічні проблеми. Можна стверджувати, що відсутність кваліфікованого всебічного і своєчасного аналізу економічних та інших явищ є одним із тих чинників, які зумовили і ще зумовлюють застійні процеси в економіці.

Перехід на ринкові засади в народному господарстві посадив роль економічних законів і фінансових категорій. А це потребує і ґрунтовніших економічних знань, і якісно нового аналітичного розуміння діючих процесів і умов господарювання.

Розвиток ринкових відносин в Україні потребує підвищення ефективності господарювання. Але за роки незалежності показники ефективності в країні значно погіршали: зменшилися обсяги виробництва, знизилася його рентабельність, різко скоротилися інвестиції. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності. У роки економічної кризи більшість підприємств намагалася досягти збільшення прибутків не з допомогою ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості продукції, а постійним підвищенням цін на свою продукцію.

Хоч у такий спосіб певним підприємствам і щастило тимчасово досягти бажаних результатів, але в цілому цей підхід призвів до поглиблення економічної кризи. 2001 рік був роком початку стабілізації економіки країни та економічного зростання. Цей новий етап розвитку незалежної України, розбудови її державності має ознаменуватися й удосконаленням економічної роботи на підприємствах. Суттєвою складовою цього вдосконалення буде поліпшення методики економічного аналізу, розширення його використання на всіх рівнях управління для обґрунтування управлінських рішень.

Оволодіння принципами, засобами, методами та навичками економічного аналізу необхідне в практичній діяльності кожному економісту: плановику, фінансисту, бухгалтеру, маркетологу, аудитору, ревізору. Економічний аналіз має бути на озброєнні кожного менеджера для формування управлінських рішень. Уміння користуватися ним зміцнює й удосконалює економічне мислення.

1. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ, ЯКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ

Об'єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов'язані з цією діяльністю.

Так, наприклад, на промисловому підприємстві (об'єднанні) об'єктами аналізу є виробництво продукції за обсягом та асортиментом, конкурентоспроможність продукції, її реалізація, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прибуток і рентабельність, фінансовий стан підприємства, інвестиції.

Усі господарські явища і процеси вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі. Від того наскільки показники повно і точно відображають суть досліджуваних явищ, залежать реальність та обґрунтованість висновків. і пропозицій за результатами аналізу, ефективність управлінських рішень.

На різних стадіях аналізу показники можуть виконувати різні функції:

* як результат роботи;

* фактор формування;

* ознака зміни;

* кінцева мета;

* проміжний наслідок.

Економічні показники - важливий інструмент оцінки планування та управління діяльністю підприємств.

В економічному аналізі використовують показники:

* щодо завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих даних, плану;

* звітності;

* обліку;

* вибіркових спостережень;

* аналітичних досліджень.

Усі ці показники доцільно класифікувати за відповідними ознаками, а саме:

* за економічним змістом досліджуваних явищ і процесів;

* характером відображення аналізованих процесів;

* способом виміру;

* ступенем охоплення;

* місцем у причинно-наслідкових зв'язках;

* способом формування.

За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на кількісні та якісні. Кількісні показники відображають розмір господарських явищ, величину кількісних змін, що в них відбуваються, величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення продуктивності праці. Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.

За характером відображення аналізованих процесів розрізняють натуральні показники - вони виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг, довжина, вага); вартісні - показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові характеризують витрати праці та її ефективність (трудомісткість, продуктивність праці).

За способом виміру розрізняють абсолютні й відносні показники.

Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа у кв. м, витрати праці в людино-годинах). Відносні показники показують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).

За ступенем охоплення виділяють загальні та часткові специфічні показники. Загальні використовують для характеристики результати роботи всіх галузей народного господарства (вартість продукції, продуктивність праці, рентабельність). Часткові є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур).

При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяють на результатні та факторні. Це групування не є постійним, воно залежить від конкретних ситуацій, мети аналізу. Наприклад, при оцінці змін прибутку від реалізації продукції показник собівартості продукції розглядають як факторний. Водночас при вивченні затрат на виробництво собівартість розглядають як результатний показник, що залежить від багатьох факторів виробництва.

Тобто якщо показник розглядається як результат дії одного або кількох чинників і він виступає як об'єкт дослідження, то при вивченні взаємозв'язку він вважається результатним.

Показники, які визначають стан результатного показника і виступають як причини зміни його величини, називають факторними.

За способом формування розрізняють показники:

* нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми амортизації, ціни);

* планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства, завдання підрозділам);

* договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів, палива тощо);

* облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку);

* звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності );

* аналітичні (оціночні), які одержують у ході аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи підприємства.

Усі показники, що використовуються в аналізі, як уже згадувалось, взаємопов'язані і взаємообумовлені. Їх вивчають у комплексі, і це передбачає відповідну їх систематизацію.

Система показників - це впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звітності і подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Виділяють десять підсистем показників (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Система показників комплексного аналізу господарсько фінансової діяльності підприємства

Показники організаційно-технічного рівня становлять першу підсистему, тобто характеризують:

· виробничу структуру підприємства;

· якість продукції;

· рівень концентрації і спеціалізації виробництва;

· тривалість виробничого циклу;

· технічну та енергетичну озброєність праці;

· рівень організації виробництва та управління;

· прогресивність технологічних процесів.

Ці показники впливають на всі інші показники, зокрема - на обсяг виробництва і реалізації продукції, її якість, рівень використання виробничих ресурсів, собівартість, рентабельність, а також на фінансовий стан підприємства.

За показниками, що включені до другої підсистеми, можна дати оцінку забезпеченості підприємства основними засобами, матеріальними та трудовими ресурсами. Як і попередні показники, вони безпосередньо впливають на випуск продукції, собівартість, фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

До показників виробництва відносять такі:

* обсяг промислової продукції у вартісному, натуральному та умовно натуральному вимірах;

* номенклатура та асортимент продукції;

* якість продукції, її конкурентоспроможність;

* ритмічність виробництва.

Показники збуту включають дані про обсяг відвантаження та реалізації продукції, залишки готової продукції на складах. Вони тісно пов'язані з показниками виробництва та показниками прибутку і рентабельності.

Основними показниками використання засобів виробництва є:

* фондовіддача;

* фондоємність;

* фондоозброєність;

* середньорічна вартість основних засобів;

* середньо годинний виробіток продукції на одиницю устаткування;

* коефіцієнт використання устаткування;

* амортизація.

Показники, що включені до шостої підсистеми, характеризують використання предметів праці. До них, насамперед, відносять: матеріалоємність, матеріаловіддачу, вартість предметів праці, що використані за аналізований період часу. Вони тісно взаємопов'язані з показниками підсистем 7, 8, 9, 10, оскільки від раціонального використання матеріалів залежать рівень собівартості, прибуток, рентабельність, а значить і фінансовий стан.

До показників, що характеризують використання трудових ресурсів, відносять такі:

* забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;

* рух робочої сили;

* використання робочого часу;

* продуктивність праці;

* трудоємність продукції;

* оплата праці.

Показниками собівартості продукції є:

* загальна сума затрат на виробництво продукції;

* затрати на 1 гривню промислової продукції;

* собівартість найважливіших виробів;

* прямі матеріальні і трудові затрати.

Вони здійснюють безпосередній вплив на результатні показники діяльності підприємства - прибуток і рентабельність.

Підсистема 9 включає показники, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства. Це, зокрема:

* валовий прибуток;

* фінансові результати від операційної діяльності;

* фінансові результати від звичайної діяльності;

* надзвичайні доходи (витрати);

* чистий прибуток;

* рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат);

* рентабельність реалізації продукції;

* рентабельність капіталу (всього або окремих його складових).

Зрозуміло, величина прибутку та рівень рентабельності залежать від показників усіх попередніх підсистем. У свою чергу, прибу-ток та рентабельність впливають на показники фінансового стану підприємства, до яких належать:

* наявність та структура капіталу за складом та джерелами формування;

* інтенсивність та ефективність використання капіталу;

* фінансова стійкість;

* ділова активність;

* платоспроможність;

* кредитоспроможність;

* взаємовідносини з бюджетом та ін.

Показники фінансового стану залежать від показників, що включені в усі попередні підсистеми і, у свою чергу, впливають на них.

Таким чином, усі показники господарської фінансової діяльності підприємства перебувають у взаємозв'язку і взаємозалежності, яку необхідно обов'язково враховувати при проведенні комплексного аналізу.

2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ І ЙОГО РОЛЬ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Аналітико-синтетичний процес, що стосується суспільних явищ, явищ виробництва та обміну, соціально-економічного устрою суспільства, стосується безлічі фактів, спостережень, привів людську думку дo того, що саме виробництво, добробут людей, підлеглі таким могутнім, але прихованим від їхнього безпосереднього погляду суспільним чинникам глибинним законам економічного розвитку. Для того, щоб виявити ці закони недостатньо простого спостереження, опису явищ потрібна наука, здатна проникнути в суть процесів, що відбуваються, і виявити їх рушійні сили.

Після переходу економіки України на ринкові відносини значно розширилася сфера застосування економічного аналізу. Його ставили в основу розробки варіантів управлінських рішень щодо поліпшення використання економічного потенціалу господарюючих суб'єктів, що працюють, незалежно від форм власності.

Управління - це ефективне досягнення мети підприємства шляхом планування, організації, мотивації і контролю за ресурсами

В системі управління виділяється керуюча і керована система.

Керуюча - (суб'єкт управління) - сукупність органів, засобів, інструментів і прийомів управління.

Керована (об'єкт управління) - господарська діяльність.

Акцентуючи увагу на ролі економічного аналізу в системі управління виробництвом, доцільно відштовхуватися від процесу пізнання тих чи інших явищ.

Відомо, що аналіз - це метод пізнання економічної дійсності, у процесі аналітичного дослідження необхідно керуватися всіма принципами і категоріями теорії пізнання:

* аналіз - розчленування об'єкта, явища на окремі складові;

* розгляд господарських об'єктів у розрізі чинників, що їх обумовили;

* синтез - об'єднання в єдине ціле всіх умов, причин, чинників;

* узагальнення результатів, виявлених при аналізі;

* вивчення економічної дійсності у взаємозв'язку, русі, розвитку (пошук умов розвитку явища);

* індукція, дедукція.

Залежно від рівня управління економічний аналіз поділяють на два основних напрямки (див. рис.2.1):

- макроекономічний;

- мікроекономічний.

Під економічним аналізом господарської діяльності підприємства розуміють комплекс, системне дослідження господарської діяльності підприємств та об'єднань з метою підвищення ефективності й об'єктивності результатів оцінки.

Рис. 2.1 Напрямки розвитку економічного аналізу

Економічний аналіз господарської діяльності як дисципліна досліджує питання оцінки діяльності низових господарських ланок (підприємств, організацій - рівень мікроекономіки).

Основними завданнями функціонування підприємства є:

- отримання прибутку, достатнього для задоволення потреб колективу та власників підприємства, а також для забезпечення активного виробничого процесу;

- задоволення потреб у тій продукції, роботах, послугах, які підпри-ємство виробляє чи надає.

Забезпечення безперервного функціонування - завдання управління.

Стандарти управління містять шість основних напрямків діяльності:

1. Управління виконанням завдань виробництва й постачання.

2. Управління якістю продукції, робіт, послуг.

З. Управління ресурсами (усім виробничим потенціалом).

4. Управління розвитком підприємства.

5. Соціальний розвиток колективу.

6. Управління охороною навколишнього середовища.

Залежно від ситуації у країні ( економіці тощо) той чи інший напрямок стає переважаючим і диктує характер функціонування підприємства.

Для вироблення стратегії підприємства потрібно вміти оцінити і взаємопов'язати реальні процеси, що відбуваються на підприємстві, спрямувати його дії на досягнення поставленої мети.

Цей взаємозв'язок й оцінка і є місцем економічного аналізу в системі управління.

Виробничий процес починається з аналізу і ним закінчується, оскільки перед складанням реального прогнозу чи перспективи розвитку підприємства ми зобов'язані вивчити реальну інформацію про підприємство: тобто, провести збір, групування, аналітичну обробку інформації. Економічний аналіз сприяє зменшенню ризику прийняття неефективних управлінських рішень.

Етапи економічного аналізу оформляються у вигляді програми аналізу управлінського рішення, що випереджає прийняття.

1-й етап. Видача завдання на проведення аналізу. Завдання на проведення аналізу:

* власних підприємств;

* керівництво підприємства;

* інші засоби, що є користувачами звітної інформації (статистичні, податкові органи, інвестори);

* планування (щорічне складання бізнес-плану на наступний рік).

Аналіз:

* плановий (щорічне складання бюджету на наступний рік);

* ініціативний (конкретний замовник).

2-й етап. Узгодження мети і завдань аналізу, з'ясування термінів виконання робіт, визначення кола фахівців. Мету і завдання визначає замовник:

* оцінка фінансового стану підприємства, заходи для підвищення його продуктивності й стабільності;

* місце підприємства на ринку і можливість диверсифікованості для розширення ринку збуту і збільшення зростання реалізації продукції;

* оцінка виробничих можливостей підприємства, використання виробничих ресурсів;

* доцільність здійснення інвестицій.

Терміни виконання робіт. Складають графіки:

* лінійні (послідовність виконання робіт);

* мережеві (є перетинання, взаємозв'язок робіт). Коло фахівців:

* можуть залучати окремих фахівців;

* тимчасовий творчий колектив (технологи, конструктори).

На цьому ж етапі з'ясовують питання про надання матеріалів.

3-й етап. Оцінка сформованої ситуації, оцінка ефективності функціонування об'єкта й змін його найважливіших показників.

4-й етап. Виявлення умов, які сприятливо або негативно впливають на функціонування об'єкта, пошук резервів підвищення ефективності діяльності.

Навіть найслабші підприємства можуть мати позитивні сторони у своїй діяльності. Потрібно виявити негативні сторони діяльності підприємства, що не дають йому змоги ефективно працювати, і повинен бути складений перелік заходів для ліквідації явищ, які негативно впливають на виробництво.

5-й етап. Пропонування якомога більшої кількості управлінських рішень, що дасть змогу підприємству досягти поставленої мети.

Цей етап подають у вигляді дерева варіантів, де все розмаїття варіантів поділяють на групи, що істотно різняться між собою і способом досягнення поставленої мети (кожну групу поділяють на підгрупи і т. д.).

6-й етап. Зіставлення варіантів. Критеріями вибору варіантів можуть бути:

* економічна ефективність;

* термін виконання;

* ступінь впливу на фінансові результати чи соціальні аспекти тощо.

7-й етап. Впровадження вибраного рішення (проекту) .

Таким чином, економічний аналіз - це функція управління, що забезпечує науковість прийняття рішень. Він займає проміжне місце, виступаючи як зв'язкова ланка між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень.

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача. На підставі даних, наведених у таблиці вплив на обсяг випуску продукції (f) промислового підприємства зміни чисельності робітників (x), відпрацьованих одним робітником (y), тривалості робочого дня (z) і середньогодинного виробітку (g). Розрахунки провести способами: ланцюгових підстановок, абсолютних різниць. Зробити обґрунтований висновок.

Показники	Базисний період	Звітний період
Випуск продукції, тис. грн.
Середньооблікова чисельність робітників, осіб	2710	2650
Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками, людино-днів	631,7	613,5
Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками, людино-годин	4864,1	4785,3
Середня кількість днів роботи одного робітника (ряд.3 : ряд.2)
Середня тривалість робочого дня (ряд.4 : ряд.3)
Середнього динний виробіток, грн..	5,3	5,5

Розв'язок

Показники	Ум. позн.	Базисний період	Звітний період	Відхилення
				+/-	%
Випуск продукції, тис. грн.	f	25779,72	26318,1	538,4	2,09
Середньооблікова чисельність робітників, осіб	x	2710	2650	-60	-2,21
Середня кількість днів роботи одного робітника (ряд.3 : ряд.2)	y	0,2331	0,2315	-0,0016	-0,686
Середня тривалість робочого дня (ряд.4 : ряд.3)	z	7,7	7,8	0,1	1,3
Середньогодинний виробіток, грн.	g	5,3	5,5	0,2	3,77

1. Визначимо обсяг випуску продукції:

f = x * y * z * g

Базовий період f_б = 2710 * 0,2331 * 7,7 * 5,3 = 25779,7 тис. грн.

Звітний період f_зв = 2650 * 0,2315 * 7,8 * 5,5 = 26318,1 тис. грн.

2. Проведемо факторний аналіз способом ланцюгових підстанов

f = x * y * z * g

f₀ = x₀ * y₀ * z₀ * g₀ = 2710 * 0,2331 * 7,7 * 5,3 = 25779,7 тис. грн.

f_ум1 = x₁ * y₀ * z₀ * g₀ = 2650 * 0,2331 * 7,7 * 5,3 = 25208,95 тис. грн..

f_ум2 = x₁ * y₁ * z₀ * g₀ = 2650 * 0,2315 * 7,7 * 5,3 = 25035,91 тис. грн..

f_ум3 = x₁ * y₁ * z₁ * g₀ = 2650 * 0,2315 * 7,8 * 5,3 = 25361,06 тис. грн..

f_ум4 = x₁ * y₁ * z₁ * g₁ = 2650 * 0,2315 * 7,8 * 5,5 = 26318,1 тис. грн..

Вплив факторів

? f_x = f_ум1 - f₀ = 25208,95 - 25779,7 = - 570,75

? f_y = f_ум2 - f_ум1 = 25035,91 - 25208,95 = - 173,04

? f_z = f_ум3 - f_ум2 = 25361,06 - 25035,91 = 325,15

? f_g = f_ум4 - f_ум3 = 26318,1 - 25361,06 = 957,04

Перевірка

? f = ? f_x +? f_y +? f_z+ ? f_g

538,4 = - 570,75 - 173,04 + 325,15 + 957,04=538,4

538,4 = 538,4

ВИСНОВКИ

На основі розрахунків фактичного випуску продукції збільшився на 538,4 тис. грн.. (або 2,09 %) на це вплинули такі фактори:

- зменшення середньо облікової чисельності робітників на 60 осіб (або 2,21 % ) призвело до зменшення обсягу випуску продукції на 570,77 тис. грн.;

- зменшення середній кількості днів роботи одного робітника на 0,0016 (або 0,686 %) призвело до зменшення обсягу випуску продукції на 173,04 тис. грн.;

- збільшення середній тривалості робочого дня на 0,1 або (1,3% ) призвело до збільшення обсягу випуску продукції на 325,15 тис. грн.;

- збільшення середнього динного виробітка на 0,2 тис. грн.. (або 3,8 %) призвело до збільшення обсягу випуску продукції на 957,02 тис. грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бутко А. Д. Теорія економічного аналізу : Підруч. - К.: КНТЕУ, 2005.-410

2. Ветрова Н. М., Кузьміна Н. В., Токарєва Д.Є. Теорія економічного аналізу: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни/ -Сімферополь: НАПТКБ, 2005.-96 с.

3. Іваненко В. М., Горбаток М. І. Курс економічного аналізу : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни - К.: КНЕУ, 2005.-302 с.

4. Кіндрацька Г. І., Білик М. С., Загородній А. Г. Економічний аналіз: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. -Л.: Нац. ун-т "Львівська політехніка", 2005.-427 с.

5. Лазаришина І. Д. Економічний аналіз в Україні: історія, методологія, практика : Моногр. - Рівне: НУВГП, 2005.-369 с.

6. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання : Підручник для студентів вищ. навч. закладів -2-е вид., перероб. і доп. Тернопіль: Екон. думка, 2004.-415 с.

7. Тарасенко Н. В., Грудзевич У. Я. Економічний аналіз : Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів - Л.: ЛБІ НБУ, 2003.-411 с.

8. Економічний аналіз : Навч. посібник/ Г.Ф. Азаренков, З.Ф. Петряєва, Г.Г. Хмелинко - Х. : ХДЕУ. -2003 ч. 1. 2003. 207 с/ Зоя Федорівна Петряева, Галина Григорівна Хмеленко.

9. Економічний аналіз : Навч. посіб. для студ. / Н.С. Приходько, Р.І. Стеців, І.І. Стеців, Н.П. Штепа - Л.: Львівськ. комерц. акад. - 2004 ч. 1. Теорія економічного аналізу. 2004. 167 с/ Наталія Степанівна. Приходько.

10. Економічний аналіз : Навч. посібник/ М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін. За ред. М.Г. Чумаченка ; -2-ге вид., перероб. і доп. -К.: КНЕУ, 2003.-555 с.