Активні операції комерційного банку приносять найбільшу частку доходів в банку і відповідно значно впливають на формування прибутку. Прибуткова діяльність є запорукою подальшого функціонування банківської установи і пов'язані із забезпеченням зростання активів. Сьогодні багато комерційних банків України вирішили б проблему формування необхідного рівня капіталу, а отже, і власне можливості можливості майбутньої роботи, якби було забезпечено належний рівень прибутковості. Відповідно до цього актуальним у сучасних умовах є дослідження моделювання розміру активів комерційного банку (зростання активів).5, 50

Структурні характеристики банківського сектору України свідчать про наявність великої кількості дрібних фінансово слабких банків. Інтеграція у світові фінансові ринки з урахуванням фінансової слабкості і низької конкурентоспроможності вітчизняних банків може стати істотною загрозою для стабільності українського фінансового сектору. З іншого боку, розпорошеність вітчизняної банківської системи і недостатня фінансова спроможність банків обмежують посередницьку роль банківського сектору в розподілі інвестиційних ресурсів у економіці. У цьому контексті стає важливе питання щодо ідеології реформування і пріоритетних шляхів розвитку української банківської системи. А таким необхідним стратегічним напрямком є фінансова консолідація як банківських, так і не банківських фінансових інституцій. Консолідація у різних сегментах фінансового сектору має стати взаємним конкурентним стимулом ефективного розвитку національної фінансової системи.

Консолідація фінансових інституцій відбувається нині в багатьох індустріальних країнах і між ними (Додаток №2). І хоча у цілому вона триває вже не одне десятиліття. Але в сучасному прояві - це процес приблизно останніх 10-ти років. Її характерною ознакою є активне здійснення операцій транскордонного характеру і глобалізація банківської індустрії. Проте для України фінансова консолідація це не лише данина світовій фінансовій моді, а й нагальна потреба. Саме консолідація здатна забезпечити фінансову спроможність окремих інституцій і підвищити стійкість фінансового сектора, країну цілому. По-перше, фінансова консолідація є способом мінімізації соціальних та економічних витрат , пов'язаних з банкрутством банків чи їх ре капіталізацією, наприклад, за рахунок стабілізаційних позик НБУ. На сьогодні на стадії ліквідації перебувають 13,2% загальної кількості банків, зареєстрованих в Україні - це 24 банки. Але ця кількість може зрости - до них потенційно належать усі банки з категорії проблемних саме такі банки та банки з активами, рівень яких менший за середньо український, які залежать від обмеженого кола клієнтів, мають нестабільну ресурсну базу. Недостатньо капіталізовані, є основними претендентами на консолідацію з більш ефективно працюючими або більшими банками. Практично, консолідації підлягають усі банки 4-ї групи - а це на сьогодні 101 банк, і значна частка середніх банків 3-ї групи. Розподіл ринкових часток між найбільшими (активи перевищують 1300 млн. грн.) і найменшими (активи менше 20 млн. грн.) банками України свідчить про обмежену посередницьку роль останніх в вітчизняній економіці (Додаток №3).

Другим, але, мабуть, потенційно важливішим є те що через світову тенденцію до фінансової консолідації зростає вразливість національних фінансових систем і насамперед тих країн, які стоять осторонь консолідацій них процесів. Це пояснюється простим фактором - у результаті консолідації виникають великі системні інституції, здатні свою поведінкою впливати на фінансове становище окремих країн, в наслідок чого для цих країн діяльність іноземних банків стає системно більш важливою, ніж функціонування Національної банківської системи.

Щоб протистояти такій залежності національна банківська система має консолідуватися шляхом утворення більших банків, і в перспективі - створення “національного чемпіона”, який зможе ефективно конкурувати на міжнародному рівні. 16, 66-75

Діяльність банків у сфері надання послуг і досі залишається однією з найменш досліджених тем у теорії та практиці банківської діяльності. як і раніше, увага фахівців з банківської справи переважно зосереджена на питаннях які стосуються проведення активно-пасивних операцій, що є основою діяльності банків. Водночас практика доводить необхідність та важливість окремого дослідження банківських послуг як самостійного продукту банківської діяльності у розвинутих країнах світу частка доходів від надання банківських послуг не рідко перевищує половину загальної суми доходів банків. В Україні останнім часом спостерігаються значні темпи розвитку банківських послуг. Лише за останні роки частка доходів від надання банківських послуг зросла з 19 до 25% у загальній сумі доходів банків. Тому важливого значення набуває з'ясування сутності банківських послуг, їх місця та ролі у діяльності банків.

Освоєння сфери банківських послуг є перспективним напрямком діяльності Українських банків. Надання банківських послуг переважно не пов'язане з ризиками діяльності банку, не потребує залучення додаткових коштів та відчуження ресурсів банку, не передбачає формування нових резервів. Розширення спектра банківських послуг дасть змогу краще задовольнити потреби клієнтів, розширити дохідну базу банків, сприятиме стабілізації банківської системи та підвищенню її ролі в економіці держави 6, 73-78.

Модель банківської діяльності має відображати опис основних видів діяльності, що реалізують місію банку. оскільки об'єктом і продуктом банківської діяльності є грошові кошти, то ця модель має відображати рух грошового потоку операційної діяльності банку і вказувати на зв?язок між параметрами грошових потоків банку і показниками ефективності його діяльності.

Місія української банківської системи і комерційних банків України обумовлена стратегічним курсом економічного і соціального розвитку країни, оголошеним Президентом України у посланні до Верховної Ради, а також Програмою діяльності Кабінету Міністрів “Реформи заради добробуту”, які визначають головні напрямки діяльності банківської системи нашої країни. Це завдання щодо сприяння розвиткові національної економіки, в тому числі шляхом збільшення обсягів кредитування суб'єктів підприємницької діяльності. 14, 20-25

Для успішної реалізації місії комерційного банку необхідно керуватися такими принципами, які можна вважати ключовими факторами успіху виконання місії універсальності діяльності банку, виконання всіх основних видів банківських операцій, обслуговування різних сегментів економіки; зважений баланс дохідності і ризикованості виконуваних операцій; максимізація прибутків при забезпеченні надійності вкладених коштів; суворе дотримання нормативів банківської діяльності, інструкцій і вимог НБУ, “чистота” ведення банківського бізнесу; орієнтація на клієнтів, що представляють середній вітчизняний бізнес; реалістична експансія і поступове нарощування масштабів діяльності, зміцнення позицій в банківському секторі на основі надійних (мало ризикованих) проектів розвитку; активна участь у програмах стратегічного кредитування підприємств сфери інтересів акціонерів; розширення інструментальних можливостей банку, як за рахунок внутрішнього технологічного вдосконалення, так і за рахунок розвитку бізнесу, технологічно пов'язаного з банком (створення холдингу). Досягти виконання сформованих принципів, необхідно постійно дбати про наявний рівень рентабельності, ліквідності, надійності, розвитку банківської установи. Названі складові фінансового здоров'я банку і є його основними цілями. 12, 28-29.

Перспективи інтеграції України в ЄС також пов'язані з успішною діяльністю банківської системи, але для цього потрібно провести такі реформи в банківській система:

ь розробка нормативної бази функціонування філій іноземних банків в Україні включаючи питання розвитку банківського нагляду;

ь поступове підвищення нормативів достатності капіталу;

ь удосконалення системи проведення перевірок, банків на консолідованій основі;

ь удосконалення механізмів ліквідації банків-банкрутів;

ь внесення змін у систему державного гарантування депозитів фізичних осіб, що сприяли б захищеності великих депозиторів;

ь подальше удосконалення практичних механізмів розкриття банківської таємниці та протидії операціям з кримінальними коштами.

Додатковою умовою розвитку банківського сектора в Україні є досягнення макроекономічної стабільності раціоналізація податкової системи та інші заходи щодо розширення клієнтської бази банків. Проведення реформ за вищезгаданими напрямками необхідне для забезпечення українському банківському сектору прозорості та впровадження принципів справедливої конкуренції, що є головною вимогою для співробітництва з ЄС та можливої інтеграції. Подрібне удосконалення законодавства у цій сфері та приведення його у відповідність зі стандартами ЄС. 10, 11-19

Висновки

Розглядаючи економічну сутність та функціонування банківської системи України можна зробити певні висновки.

Банківська система являється невід'ємною ланкою існування всієї економіки. Не маючи банківської системи, кожна з держав не матиме стабільної економіки, тому що саме через кредитно-грошову сферу здійснюється весь розподіл і перерозподіл наявних грошових ресурсів, здійснюються всі операції по наданню, акумуляції, резервуванню коштів. Тому саме чинник банківської стабільності є визначеним в економіці, так як економіка залежить від стабільності цієї сфери.

Отож на цій базі ми з'ясували еволюційний шлях банківської сфери та системи в цілому від простого кредиту до системи світових банків. Ми виявили, що таке “банк”, яке його первісне значення та його поступальний розвиток у світі, також виявили його наростаюче значення для економічної системи, разом з якою вся банківська система еволюціонувала. Ми торкнулися системи банків в Україні у дореволюційні часи і виявили, що українська банківська система мала досить вагомі як кількісні так і якісні показники. Вона розвинулась під тиском імперської Росії. Наступним періодом було те, що в Україні було закладено систему імперських філій, що значно збільшили кількість закладів даного типу та розширили їх мережу. Число вкладників В Україні налічували мільйони. Кредитно-банківська система України в період 1897 - 1917 рр. характеризувалась стабільністю, незначним збільшенням філій Держбанку та потужною експансією російських банків, розширенням приватної банківської справи, інтеграцією української банківської системи у всеросійську. Але уряд СРСР ліквідував цю систему, ввівши філії Держбанку СРСР. Можна й додати те, що із здобуттям незалежності, в Україні сформувалась дворівнева банківська система, головною ланкою якої є Національний банк України, що має юридичний статус, функції, завдання, принципи організації, повноваження та регулюється Законом України “Про Національний банк України” і іншими законодавчими актами. Нижчою ланкою банківської системи є комерційні банки, що мають певні повноваження, функції, організаційно-правові форми та підпорядковані Національному банку України. Комерційні банки зареєстровані як акціонерні товариства за участю іноземного капіталу, за певним іноземним контролем капіталу. Дана структура банківської системи подана в додатку і вказує на кількісне переважання банків як акціонерних товариств в зростаючому еквіваленті, а от банки як товариства з обмеженою відповідальністю зменшується в кількості. В загальній чисельності кількість банків зросла більше як у 2 рази за період з 1991 по 2000 роки. І насамкінець додамо, що в перспективі банкам необхідно консолідуватися, а також проводити гнучку політику щодо видачі кредитів, щодо відсоткових ставок і т д Капітальну базу покращити можна з залученням зовнішніх джерел, що ґрунтується на залученні коштів акціонерів та субординованого боргу, а також залучення внутрішніх джерел - власного продукту. Розширення сфери банківських послуг надасть додаткові ресурси для системи. Забезпечивши себе капіталом банк може покращити показник ліквідності, тим самим і своє становище. Отож на основі цього система банківської діяльності України може поступово вийти на більш якісний етап функціонування, а також інтегрувати в світову банківську систему з конкурентноздатними банками. Цьому також сприятиме реформування, що ґрунтується на досконалій нормативній базі; досконалій системі проведення перевірок; вдосконаленні механізмів ліквідації банків-банкрутів; внесення змін у систему державного гарантування депозитів фізичним особам; практичне удосконалення практичних механізмів розкриття банківської таємниці та протиріч операціям з кримінальними коштами.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

2. ЗУ “Про банки і банківську діяльність” Київ - 1998 Парламентське видавництво ВРУ.

3. Морозов А.М. Банківські операції: Підручник . - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

4. Кириченко Олександр та ін. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. зал. - К.: Основи, 1999. -671 с.

5. Бакун Павло. Методика моделювання обсягу активів комерційного банку// Банківська справа. - 2002 -№3 - 80 с.

6. Бренда Олена. Послуги як продукт банківської діяльності// Банківська справа - 2003 - №4 - 96 с.

7. Буряк Валентин, Волохов Віктор. Економічні межі кредиту в забезпеченні ефективності кредитної діяльності банку// Банківська справа. - 2002 -№3 -80 с.

8. Васкоренко Олег, Лазаренкова Галина. Управління ліквідністю банку з погляду зміни швидкості його фінансових потоків// Банківська справа. - 2003. -№1 - 96 с. (60-74.)

9. Галицька Елеонора, Ржеоцька Людмила. Удосконалення системи показників ліквідності комерційних банків// Банківська справа. - 2002 - №2 - 80 с.

10. Голубцова О.А. Сучасний стан банківської системи України та напрямки її реформування у контексті інтеграції до Європейського Союзу// Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №6 - 67 с.

11. Граділь Андрій. Підвищення рівня ліквідності комерційного банку шляхом управління залишками грошових коштів на розрахунках клієнтів// Банківська справа. - 2002 -№1 - 80 с.

12. Дмитренко М. Управління фінансами банку// Вісник НБУ - 2000. - №11 - с 28 - 29.

13. Дробязко Анатолій. Тенденції розвитку банківського сектору України в умовах макроекономічного зростання 2000 - 2002 р.// Банківська справа - 2002 - №5 - 80 с.

14. Компанієць С. Місія українських банків - кредитувати економіку// Вісник НБУ - 2000 - №8 - с 20 - 25.

15. Сергєєва Людмила, Блаженкова Тетяна. Моделювання й аналіз структури діяльності банку// Банківська справа. - 2003 - №5 - 96 с.

16. Сніжко Оксана. Фінансова консолідація у стратегії розвитку банківського сектору України// Банківська справа - 2003 - №4 - 96 с.

17. Чорноус Галина, Харламова Ганна Капіталізація комерційних банків України: стан. перспективи// Банківська справа - 2002 - №4 - 76 с.

Додаток №1.

Розвиток системи комерційних банків (1991-2000рр.)

Додаток №2.

Динаміка консолідації у банківському секторі розвинутих країн¹.

1. До цих країн належать: Австралія, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Калія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Франція, Швеція, Швейцарія, США, Японія.

Додаток №3.

Ринкова частка найбільших і найменших українських банків на 1 січня 2003р., %.

Розраховано за: Структура активів банків України станом на 01.01.2003р. Структура зобов'язань банків України станом на 01.01.2003р. // Вісник НБУ. - 2003. - №3. - с. 11-22.