Види виробничих запасів та управління ними

Тому рекомендується застосовувати більш точний показник коефіцієнт умовної стійкості асортименту К_ст.

Коефіцієнт умовної стійкості асортименту К_ст розраховується за формулою:

(7.2)

Таблиця 7.1 - Дані перевірок

Варіант	Асортимент товарів	Д роб., дні	Перевірки
2	Б,В,Г,Д,Е,Є	29	6	5	5	4

Підставивши значення з таблиці 7.1, отримаємо:

Одним із шляхів забезпечення повноти асортименту є наявність в магазині відповідних запасів товарів. З одного боку, чим більші запаси товарів, тим на більш тривалий час буде забезпечена повнота асортименту. Але, з другого боку, чим більші запаси, тим більшими будуть витрати на утримання, оренду приміщень, більшими будуть втрати товарів через псування, закінчення терміну використання тощо.

Тому визначимо оптимальний запас товарів. Відомо, що в магазині здійснюється торгівля певним асортиментом товарів. Різновиди товарів, а також інші характеристики наведено в таблиці 7.1

Таблиця 7.1 Різновиди товарів і характеристик

Товар	Ктз	Нзал., дні	Qпл., шт	Зс.м., шт	Qс.м., шт
Б	0,5	16	2400	815	2050
В	0,13	4	4000	500	4100
Г	0,35	11	3000	600	2500
Д	0,12	3	5000	300	4800
Е	0,18	5	6000	500	5500
Є	0,14	4	7000	700	7200

Для кожного різновиду товару розрахуємо величину запасу на початок місяцю використовуючи такі методів:

1. Через використання коефіцієнта товарного запасу Ктз.

Коефіцієнт товарного запасу Ктз розраховується за формулою:

(7.3)

де З_п - запас товару даного різновиду на початок місяця (або на останній день місяця), натуральних одиниць;

Q с.м. - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду за місяць, натуральних одиниць.

Тоді запас товару даного різновиду на початок місяця З_п можна розрахувати за формулою:



З_п=К_тзQпл, (7.4)

де К_тз - коефіцієнт товарного запасу;

Qпл - плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за мп.яш,. пат. одиниць.

Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.4, отримаємо:

Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.3, отримаємо:



2. Через використання норми запасу товару даного різновиду Нзал.. Норма запасу визначає число днів торгівлі, на які вистачить запасу товару даного різновиду, і являє собою інтервал часу між суміжними поставками товару.

Знаючи норму запасу Нзал., розрахуємо запас товару даного різновиду на початок місяця З_п:

де Н зал. - норма запасу товару даного різновиду, днів;

Д роб. - число днів роботи магазину за місяць.

Підставимо значення у формулу 7.5:

3. Через врахування коливань рівня запасу відносно коливання обсягу реалізації. В цьому випадку запас товару даного різновиду на початок місяця 3п розраховують за формулою:



(7.6)

де Зс.м. - середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць;

Qc.м. - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду, натуральних одиниць.

Підставимо значення у формулу 7.6:

4. Через врахування базового (мінімального) товарного запасу. В цьому випадку запас товару 3_П на початок місяця розраховується за формулою:

З_п=Q_пл + (З_с.м. - Q_с.м)

де Qпл - плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за місяць, нат. одиниць;

Зс.м. - середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць; Qc.м - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду нат. одиниць. Даний метод розрахунку товарних запасів застосовується для магазинів, де оборотність товарних запасів становить не більше 6-ти разів на рік.

Підставимо значення у формулу 7.7:

Зробимо висновки:

Так як Кст = 0,83, то наявність товару на полицях магазину відповідає розробленому асортиментному переліку. Порівнявши отримані результати бачимо, що доцільніше використовувати метод з використання норми запасу товару даного різновиду Нзал., так як товарний запас за ним є оптимальним, при якому в магазині не буде зафіксовано випадків відсутності товарів, що запиту

6 АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємництво, а особливо мале, пов'язане з ризиком. Щоб зменшити ризик підприємницької діяльності, потрібно постійно визначати фінансовий стан підприємства та прораховувати його в майбутньому.

Одним із методів визначення фінансового стану підприємства є розрахунок так званої точки беззбитковості.

Постійні витрати - це такі витрати, які майже не залежать (або дуже мало залежать) від обсягів виробництва. До них належать: втрати на придбання обладнання; оплата ліцензій; заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу; орендна плата за приміщення; управлінські витрати; витрати на опалення та освітлення приміщень, на збут продукції, на рекламу тощо.

Змінні витрати - це витрати на сировину та матеріали, що витрачаються на виробництво продукції; заробітна плата виробничих робітників та нарахування на цю заробітну плату; транспорті витрати, витрати на силову електроенергію тощо.

Точка беззбитковості - це такий рівень (обсяг) виробництва (або обсяг реалізації), при якому в діяльності підприємства відсутній як прибуток, так і збитки, тобто, дохід від реалізації продукції повністю покривають витрати па її виробництво. Точку беззбитковості Хбез, можна розрахувати за формулою;

, (8.1)

де ПВ - постійні витрати на виробництво продукції, грн.;

В виручка (або дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт. Ці витрати ще носять назву „неповна собівартість".

Дані підприємства зведено до таблиці 8.1

Таблиця 8.1 - Дані підприємства

Варіант	ПВ, грн..	В, грн..	ЗВ, грн.	N, шт.
2	86000	305	181	1105	15	24	21	15

Керуючись даними таблиці 8.1, розрахуємо точку беззбитковості, яка складе:



(8.1)

Це означає, що при виробництві та реалізації 693 вироба підприємство повністю покриє свої витрати, і тільки при реалізації 694-го виробу почне отримувати прибуток.

Точку беззбитковості можна визначити графічно (рисунок 8.1)

Формулу (8.1) можна записати в іншому вигляді. Так, відомо, що змінні витрати на виробництво продукції (за визначенням) завжди залежать від обсягу виробництва та реалізації продукції. Тому можна записати

таке співвідношення:

ЗВ* N = а* В* N,



де ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт.;

N - кількість виготовленої продукції, грн./шт.;

ЗВ * N - змінні витрати на виробництво всієї продукції, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності;

Далі провівши перетворення, отримаємо:

, (8.3)

де ОР_кр - критичний обсяг реалізації продукції, який показує, на яку суму підприємство повинно реалізувати продукцію, щоб покрити свої витрати та досягги точки беззбитковості, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності.

Спочатку визначимо коефіцієнт пропорційності:

.

Далі розрахуємо критичний обсяг реалізації продукції:

Це означає, що, реалізувавши продукції на грн., підприємство досягне точки беззбитковості.

Так, зміна положення точки беззбитковості Х_бсз при зміні постійних витрат розраховується за формулою:

(8.4)



де ± ПВ - зміна постійних витрат виготовлення продукції, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності;

В - виручка (дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.

Розрахуємо величину зміни постійних витрат на виготовлення та реалізацію продукції:

(8.5)

Далі розрахуємо зміну положення точки беззбитковості:

Це означає, що для того, щоб досягти точки беззбитковості, підприємство повинно збільшити обсяг виробництва та реалізації продукції на 116 шт. і довести його до (693 + 103) = 796 шт.

Критичний обсяг реалізації продукції в цьому випадку складе:

ОР_кр= 305796 = 242780 (грн.)

У випадку, коли змінюються змінні витрати на виготовлення продукції, зміна положення точки беззбитковості Х_бсз розраховується за формулою:

(8.6)

де В - виручка (дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.

ЗВі - початкові змінні витрати па виробництво одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ₂ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції після їх змін, грн./шт.

Змінні витрати на виробництво одиниці продукції після підвищення заробітної плати робітників:

(8.7)

Розрахуємо змінні витрати на виробництво одиниці продукції після підвищення заробітної плати робітників:

Далі визначимо зміну положення точки беззбитковості:

Це означає, що підприємству потрібно додатково виробити та реалізувати 344 вироби, щоб досягти точки беззбитковості. Обсяг виробництва та реалізації в цьому випадку повинен складати 693+344=1037 вироби.

Критичний обсяг реалізації продукції в цьому випадку складе:

ОР_кр= 3051037 = 316285 (грн.)



У випадку, коли змінюється ціна реалізації продукції, зміна положення точки беззбитковості Х_бсз розраховується за формулою:

(8.8)

де В₂ - виручка (дохід) від реалізації одиниці продукції після підвищення ціни реалізації, грн./шт.

В₁ - початкова виручка від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт.

Ціну реалізації одиниці продукції після підвищення ціни на продукцію розраховується:

(8.9)

Підставивши значення, отримаємо:

Далі визначимо зміну положення точки беззбитковості за формулою 8.8:

Це означає, що підприємство може зменшити обсяги виробництва та реалізації продукції на 237 виробів і досягне при цьому точки беззбитковості. Обсяг виробництва та реалізації в цьому випадку може скласти (693 -237) = =456 вироби.

Критичний обсяг реалізації продукції буде дорівнювати:

ОР_кр= 396456 = 168264 (грн.)

Розрахунок величини прибутку (або збитку) П, що його може отримати підприємство при виробництві та реалізації певного обсягу виробництва, здійснюється за формулою:

(8.10)

де N - обсяг виготовленої та реалізованої продукції (фактичний чи плановий), шт.;

(В - ЗВ) N - маржинальний дохід, грн.

В першому випадку величина прибутку, що його може отримати підприємство, якщо виготовить та реалізує на ринку 1105 шт. виробів, буде дорівнювати:

П = (305 -181) 1105 - 86000 = 51020 грн.

Це означає, що у випадку реалізації 1105 виробів підприємство отримає 51,02 тис. грн. прибутку.

При збільшені величини отриманого прибутку N розраховується за формулою:

(8.11)

де П - збільшення величини прибутку, що планується, грн.



Величина прибутку, що його отримувало підприємство, дорівнювала:

П = (305 -181) * 1105 - 86000 = 51020 грн.

Планове збільшення величини прибутку розрахуємо за формулою:

(8.12)

Підставивши, отримаємо:

Додатковий випуск продукції при цьому:

(8.13)

Це означає, що при збільшенні обсягу виробництва та реалізації продукції на 61 шт. величина прибутку, що його отримає підприємство, зросте на 15%.

У відносному вимірі зростання обсягу виробництва та реалізації продукції N(%) повинно скласти:

(8.14)



Фінансова стійкість - це різниця між реальним та критичним обсягами реалізації продукції. Величина ФС може бути розрахована за формулою:

(8.15)

де ОР_ф - фактичний обсяг реалізації продукції, грн.;

ОР_кр - критичний обсяг реалізації продукції, грн.;

В - ціна реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

N - фактичний обсяг реалізації продукції, шт.;

Х_6ез - точка беззбитковості, шт.

Фінансовий запас міцності ОР(%) розраховується за формулою:

(8.16)

Фактичний обсяг реалізації продукції складе:

ОР_ф = 3051105 = 337025 грн.

Точка беззбитковості буде дорівнювати:

Критичний обсяг реалізації складе:

ОР_кр = 305 693 = 211365 (грн.)

Фінансова стійкість підприємства буде дорівнювати:

ФС = 337025- 211365 =125660 (грн.)



Це означає, що фінансовий стан підприємства задовільний. Фінансовий запас міцності (формула 8.16) буде дорівнювати:

Це означає, що підприємство може зменшити обсяг реалізації продукції на 37% і не зазнає при цьому збитків.

Зробимо висновки:

Точка беззбитковості буде досягатися при виготовлені 693 шт.

Фінансовий стан підприємства є стабільним, так як ФС>0. Також підприємство має великий запас міцності

7 АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТРУКТУРИ ВИРОБНИЦТВА НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

Точка беззбитковості - це такий рівень (обсяг) виробництва (або обсяг реалізації), при якому в діяльності підприємства відсутній як прибуток, так і збитки, тобто, дохід від реалізації продукції повністю покриває витрати на її виробництво. Точку беззбитковості Хбез можна розрахувати за формулою:

нат. одиниць (шт.),

де ПВ - постійні витрати на виробництво продукції, грн.;

В - виручка (або дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт. Ці витрати ще носять назву "неповна собівартість".

Проведемо розрахунок точка беззбитковості Хбез, коли на підприємстві виготовляються вироби різних найменувань.



Для цього скористаємося таблицею 9.1

Показники	Позначення	Одиниці вимірювання	Види продукції
			А	Б	В
Ціна реалізації виробу	В	грн./шт..	101	121	115
Кількість	N	шт..	900	450	150
Зміна витрат на один виріб	ЗВ	грн./шт..	55	65	74
Постійні витрати	ПВ	тис.грн.	152

Виріб, що виготовляється в найменшій кількості, приймаємо за базовий. Це буде виріб В. Тоді: N_в = N_баз= 150 шт.

Виразимо кількість інших видів виробів Ni через кількість виробу, що був взятий за базовий, за наведеною нижче формулою:

(9.2)

де Nбаз - кількість виробів i-го найменування, що був взятий за базовий.

Для нашого випадку:

Оскільки точка беззбитковості означає, що підприємство, виготовивши та реалізувавши певну кількість виробів, не отримує ні прибутків, ні збитків, то формулу 9.1 можна записати у вигляді:



(9.3)

де Nі - кількість виробу і-го найменування, який заплановано виготовити та реалізувати, виражена через кількість виробу, що був взятий за базовий, шт.;

Ві - ціна реалізації виробу і-го найменування, грн./шт.;

ЗВ_і - змінні витрати в розрахунку на один виріб і-го найменування, грн./шт.;

ПВ - величина постійних витрат, грн.;

n - кількість найменувань (видів) виробів.

Підставивши наші значення у формулу 9.3, отримаємо:

0 = [6N_В(101 - 55) + 3N_В (121 - 65) + N_В (115 - 74)] - 152000;

276 N_В + 168 N_В + 41 N_В = 152000;

485 N_В =152000,

N_В =313 шт.

Тоді N_А = 6 N_В = 1878 шт., а N_Б = 3 N_В = 939 шт.

Це означає, що точку беззбитковості утворюють 1878 виробів «А», 939 виробів «Б» та 313 виробів «В». Тобто, для досягнення точки беззбитковості підприємству потрібно додатково виготовити та реалізувати 978 виробів «А», 489 виробів «Б» та 163 виробів «В»:

N_A=(1878-900) = 978 шт.,

N_Б = (939-450) = 489 шт.,

N_B = (313-150) = 163 шт.



Прибуток П, що його отримає підприємство у випадку зміни кількості виробництва та реалізації продукції відносно точки беззбитковості, розраховується за формулою:

, (9.4)

Де ОР_кр - критичний обсяг виробництва та реалізації продукції, грн. (дивися практичне заняття 33);

±N_і - збільшення (+) або зменшення (-) обсягів виробництва виробів і-го найменування відносно точки беззбитковості, у відносних одиницях.

Кількість виробів, що утворюють точку беззбитковості: вироби А - 1878 шт., вироби Б - 939 шт., вироби В - 313 шт.

Розрахуємо критичний обсяг виробництва та реалізації продукції ОР_кр:

0Р_кр = 101 * 1878 + 121 *939+115*313 = 339292 грн.

I, нарешті, розрахуємо прибуток, що його отримає підприємство, у випадку збільшення виробництва та реалізації виробів А, Б та В:

Зробимо висновки:

Підприємство отримає збиток у грн., змінивши структуру виробництва та реалізації продукції, тому доцільніше буде не змінювати структуру виробництва.