Перспективний аналіз виробничої діяльності підприємства

Відкритий Міжнародний Університет Розвитку

Людини “ Україна “

Радомишльський локальний центр дистанційного навчання

Модульна контрольна робота №3

з дисципліни: « Економічний аналіз»

Перспективний аналіз виробничої діяльності підприємства

Виконала:

студентка 2 курсу

фінансового факультету

Войдило Анна Анатолівна

Радомишль 2008

Зміст і завдання аналізу виробничої програми

Виробничі результати зумовлюються системою завдань з виробництва і реалізації продукції, якими є максимально можливий випуск і реалізація продукції в умовах ринкової кон'юнктури за найбільш повного використання виробничих потужностей, досягнень науки і техніки, передового досвіду для забезпечення стійкого насичення ринку конкурентоспроможною продукцією та досягнення при цьому високих фінансових результатів. Отже, виробнича програма охоплює обсяг виробництва продукції, її структуру та асортимент, параметри конкурентоспроможності і рівень використання виробничого потенціалу.

Особливість формування виробничої програми в умовах ринку полягає в тому, що визначальними орієнтирами масштабів, асортименту, якості, ціни продукції виступають параметри ринку продукції: місткість ринку, ступінь насиченості, інтенсивність насичення, параметри цієї продукції конкуруючих фірм, ефективність антимонопольної політики.

Загальна мета аналізу виробничої програми полягає в оптимізації номенклатури та асортименту виробництва продукції для укладання договорів на її поставку і реалізацію, максимального використання виробничого потенціалу та забезпечення стійких фінансових результатів господарської діяльності. Для досягнення цієї мети необхідно здійснити такі пошукові дослідження: знайти партнерів господарської діяльності; виявити резерви виробництва і реалізації продукції; визначити нові ринки збуту продукції; сформувати нові потреби; прийняти оперативні управлінські рішення для забезпечення господарської діяльності по всій ієрархії.

1. Ринок продукції

Головним завданням господарської діяльності є виробництво високоякісної продукції та послуг з метою задоволення потреб народного господарства і населення.

Аналіз виробничої програми сприяє розвитку виробництва, поліпшенню якісних показників праці і продукції, контролю за виконання планових завдань і договірних зобов'язань.

Перед початком аналізу виробничої програми вивчається ринок, на який буде постачатись продукція: попит на всі види продукції, наявність товарів-конкурентів і можливості зростання їх виробництва, наявність джерел сировини, інфраструктура реалізації та інші умови.

Ринок - це економічна категорія пов'язана з системою економічних відносин, обумовлених способом виробництва. Він є формою зв'язку між товаровиробником і споживачами. Йому властиві загальноекономічні ознаки, які присутні у будь-якій суспільній системі.

Складовими елементами ринку є попит, пропозиція, ціна і конкуренція.

Попит - це форма прояву платоспроможної потреби в товарах соціальної групи людей чи суспільства в цілому.

Задоволення попиту визначається можливостями виробництва. При цьому, потреба і виробництво знаходяться в тісному діалектичному взаємозв'язку.

Потреба, в своєму розвитку, обганяє виробництво та стимулює його подальше зростання і вдосконалення. Вона є одночасно результатом виробництва і його збуджуючим фактором.

Коли попит переважає пропозицію, вводиться відпуск товарів за нормами, карткова і талонна форми задоволення попиту на життєво важливі продукти - хліб, тканини, сіль, газ, сірники, тощо.

Показниками попиту виступають: держзамовлення, договори з державними та іншими організаціями, заявки і запити підприємств, торгівлі та громадян.

Аналіз попиту та пропозицій дозволяє визначити лишки чи дефіцит видів продукції.

Дані таблиці 1 свідчать, що на місцевому ринку виробів АН, МТ і ЕД було недостатньо, а виробів КВ і МП - більше потреби.

Таблиця 1. Аналіз попиту і пропозицій за видами продукції, тис.грн.

Незбалансованість пропозицій з попитом негативно характеризує роботу підприємства.

Для ринкової економіки характерним є раціоналізм: продавець віддає перевагу товарам з вищою ціною, а покупець - з нижчою. Якщо ціни однакові, то купують товари з кращим дизайном, вищою якістю. Виробник не повинен виробляти товар, який не користується попитом. Перед виробником завжди стоять питання: Що виробляти? Як виробляти? Для кого виробляти?

Кожний ринок знаходиться під впливом закону попиту: платоспроможний попит знаходиться в обернено пропорційній залежності від ціни - чим вища ціна, тим менший попит на товар, і навпаки.

Показником чутливості споживачів до зміни ціни продукції слугує 3коефіцієнт цінової еластичності Ке, який вимірюється за формулою:

Ке = зміна попиту/зміна ціни

Виходячи з того, що чисельник або знаменник Ке може бути від'ємним, до уваги береться лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності.

Коли коефіцієнт еластичності більше одиниці, то такий попит називають еластичним, а менше одиниці, - нееластичним; якщо дорівнює одиниці - одинична еластичність.

Показниками попиту виступають: держзамовлення, договори з державними та іншими організаціями, заявки і запити підприємств, торгівлі та громадян. .

Термін «нееластичний попит» означає крайній випадок, коли зміна ціни не впливає на зміну попиту. Наприклад, попит голодних людей на хліб і воду, попит хворих людей на ліки, попит наркоманів на наркотики і т.д.

Аналіз показує, що чим вищі доходи споживачів, тим вищий рівень попиту. Темпи росту попиту на товари першої необхідності відстають від темпів росту доходів, а на предмети розкоші - випереджають темпи росту доходів. Чим вищий рівень доходів, тим нижча питома вага покупок предметів першої необхідності в бюджеті споживачів. Тому при зубожінні споживачів, навіть зниження цін на засоби виробництва і предмети споживання не збільшить попит - пропозиції будуть переважати над попитом.

Обсяг пропозицій залежить від виробництва і конкуренції. Конкуренція - це суперечність між товаровиробниками за ринки збуту товарів, завоювання певного сегменту ринку.

Конкурентоздатність товару - це здатність витримати порівняння з аналогічними товарами інших виробників; це те, що забезпечує переваги товарові на ринку, сприяє його збуту за цінами не нижчими середньоринкових. Конкурентоздатність товару обумовлюється його суспільною потребою, формами і методами торгівлі, рекламою, умовами і строками поставок, розрахунків за товари та іншими умовами.

Коефіцієнт конкурентоздатності товару (Ккз) визначається за формулою:

Ккз = Пр / Вр,

де Пр - прибуток від реалізації продукції; Вр - виручка від реалізації продукції.

Перед складанням бізнес-планів порівнюють коефіцієнти цінової еластичності і конкурентоздатності товарних пропозицій. У бізнес-план включають найбільш конкурентоздатні товари.

Товарні пропозиції - це вся маса товарів, призначених для продажу. Обсяг товарних пропозицій на ринку складається із товарних запасів і надходження товарів із різних джерел.

Основним джерелом надходження товарів на внутрішній ринок є виробництво продукції.

Обсяг товарних пропозицій залежить від розвитку виробництва, росту платоспроможного попиту, підвищення ефективності народного господарства, потужностей підприємств, забезпечення сировиною, трудовими ресурсами і устаткуванням.

Збільшення обсягу товарних пропозицій продукції потребує реклами продукції і маркетингу ринку.

Реклама - свідчення про можливий випуск товару, його якість, асортимент, переваги щодо моди, новизни, ефективності та іншого. Задоволення попиту здійснюється через ринок. Місткість ринку - це можливий обсяг реалізації товарів. Він розраховується за формулами:

Мт = По+ Пн,

Мр = По+Пн+ Пм,

де Мт і Мр - місткість відповідно товарного і регіонального ринків;
По, Пн, Пм - обсяг попиту, відповідно, організацій і підприємств, населення, інших регіонів.

Конкретні умови реалізації товарів залежать від кон'юнктури ринку.

Кон'юнктура ринку визначається співвідношенням попиту і пропозиції. Показниками, які характеризують її стан, є рівень товарних запасів, обсяг і структура виробництва, відповідність товарів попиту.

Виділяють загальну кон'юнктуру ринку та кон'юнктуру окремих і регіональних ринків.

Аналіз кон'юнктури ринку потребує інформації про виробництво і реалізацію товарів, запаси товарів, їх розміщення і якість. Для цього використовують дані вибіркових обстежень, кон'юнктурних оглядів про зміни попиту і пропозиції та причини цих змін, прогнозів кон'юнктури ринку на майбутній період, бізнес-планів.

Аналізуючи елементи ринку, необхідно пам'ятати, що: точно визначити ситуацію на ринку неможливо; ринком необхідно постійно і оперативно керувати в залежності від змін його кон'юнктури; головним на ринку є виявлення тенденцій його розвитку, а не точних показників ринкової ситуації (наприклад: попит не можна планувати, бо він включає в себе не лише матеріально-вартісну, а й духовну потребу; неможливо дати кількісну оцінку моді, психологічним, етичним і соціальним факторам); в поведінці покупців і конкурентів - дуже багато суб'єктивного, непередбаченого.

Головною метою аналізу елементів ринку є вишукування шляхів збільшення прибутковості і рентабельності підприємства.

Потрібно відмітити, що перехід до ринкової економіки підсинює роль планування, яке дозволяє: керівникам перспективно мислити; веде до чіткої координації зусиль; робить підприємство більш підготовленим до змін. Складання стратегічних планів дозволяє своєчасно орієнтуватися на зміни, кон'юнктури ринку, передбачати етапи росту і спаду виробництва, своєчасно вживати заходи до заміни товарів, які не користуються попитом. Тільки за таких умов підприємства і фірми одержать прибутки.

2. Аналіз попиту на продукцію підприємства

При високій насиченості товарного ринку продукцією в умовах конкуренції та демонополізації можливості реалізації суспільних благ визначаються не масштабами їх виробництва, а обсягами споживання. Тому провідне місце в оцінках виробничої програми підприємств посідає вивчення попиту на продукцію. Попит визначається сукупністю потреб, мотивацій людей стосовно певного товару чи послуг. Він вимірюється через задоволеність потреб і через їх мотивацію.

Попит на продукцію підприємств має еластичний характер і залежить від багатьох факторів, ступінь впливу яких необхідно виявити. На попит впливають дві групи факторів: зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх факторів належать насиченість ринку продукцією, конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, реклама. До внутрішніх факторів належать: платоспроможність населення, ціна на продукцію, якість продукції, смаки та уподобання покупців.

Характер зміни попиту від дії названих факторів має різноманітне вираження залежності і може досліджуватися сукупністю різних прийомів аналізу, переважно способів визначення стохастичного зв'язку у нестабільній економічній зоні. Оцінка дії законів попиту і пропозиції, визначення цінової еластичності попиту та її властивостей дає змогу вибрати логічну послідовність аналізу та характер вихідної аналітичної інформації. Найціннішою є інформація про коефіцієнти цінової еластичності попиту на різноманітні товари і послуги.

3. Аналіз конкурентоспроможності продукції

Формування портфеля замовлень з виробництва і поставок продукції значною мірою пов'язане з оцінкою її конкурентоспроможності. Проблема конкурентоспроможності продукції посідає особливе місце в обробних виробництвах, стаючи передумовою розширеного відтворення. Під конкурентоспроможністю розуміють сукупність властивостей продукції, які забезпечують їй переваги на зовнішньому ринку, сприяючи успішній реалізації в умовах конкуренції. Іноді під конкурентоспроможністю розуміють лише комплекс споживчих властивостей, нехтуючи їх вартісною оцінкою. Частіше конкурентоспроможність ототожнюють з якістю продукції чи її ціною. Виходячи з цього, конкурентоспроможність визначається як характеристика продукції, яка виражає її відмінність від продукції конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення.

Конкурентоспроможність продукції характеризується багатьма параметрами, які тією чи іншою мірою виражають лише частково її сукупність (ціна, якість, собівартість та ін. ). Найбільш узагальненим показником порівняльної оцінки конкурентоспроможності окремих виробів (послуг) може бути відношення їх ціни до корисного ефекту (потужності, продуктивності, калорійності та ін. ). Конкурентоспроможність виробів (послуг) має різне значення у конкретному економічному середовищі.

Причинно-наслідкові зв'язки зміни конкурентоспроможності продукції аналізуються за впливом багатьох факторів, які можна поділити на:

а) фактори, які визначають економічне середовище споживання продукції;

б) фактори, які формують техніко-економічні можливості вироб8ництва і збуту продукції.

До першої групи належать: місткість товарного ринку, інтенсивність його насичення, ступінь монополізації та ін. До другої групи належать: технічний рівень виробництва, забезпеченість кваліфікованими кадрами, фінансові можливості підприємства тощо.

Інформаційне забезпечення аналітичних досліджень включає, крім використання наявної економічної інформації, спеціальні маркетингові обстеження.

Аналіз резервів виробництва і реалізації продукції

Резерви виробництва і реалізації продукції розглядаються як науково обґрунтований запас виробництва для забезпечення гарантії виконання договорів поставки і як невикористані можливості зростання і вдосконалення виробництва продукції та його кінцевих фінансових результатів. Резерви випуску і реалізації продукції виникають постійно під впливом науково-технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва, праці й менеджменту. Невикористані можливості виробництва і реалізації продукції є основним об'єктом аналітичного пошуку, оскільки при цьому визначається не лише втрачена вигода, а й оцінюються можливості та доцільність їх мобілізації. Доцільно виділити чотири етапи дослідження резервів виробництва і реалізації продукції.

На першому етапі дають оцінку зовнішніх і внутрішніх резервів. Зовнішні резерви виробничої програми формуються зміною кон'юнктури товарного ринку (попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), станом ринків капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили та ін. Виділення цих резервів можливе за методикою, яка висвітлена у попередніх розділах. Внутрішні резерви виробництва і реалізації продукції виражають можливості підприємства і пов'язані насамперед з використанням виробничого потенціалу. Вони є 9основною областю аналітичних досліджень.

На другому етапі виділяють інтенсивні та екстенсивні резерви виробництва і реалізації продукції. Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства та економічною доцільністю. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим приростом фінансових результатів, соціальними та економічними передумовами. Це, зокрема, нарощування виробничої потужності для забезпечення монопольного становища на ринку, збільшення витрат ресурсів для поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції та ін. Визначальним же напрямом мобілізації резервів виробництва і реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності. Інтенсифікація використання виробничих ресурсів є головною передумовою досягнення високих фінансових результатів та стійкого фінансового стану.

Оцінка результатів інтенсифікації включає таку систему розрахунків:

а) визначення динаміки показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів;

б) визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів у розрахунку на 1 % приросту обсягу виробництва;

в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва продукції; г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів; д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва.

На третьому етапі дають оцінку резервів організації виробничого процесу. Раціональна організація виробничого процесу пов'язана із забезпеченням ритмічності і комплектності виробництва і збуту продукції відповідно до умов договорів поставки.

Під ритмічністю роботи підприємства розуміють випуск цехами деталей, напівфабрикатів і виробів згідно з добовими чи місячними графіками виробництва, її порушення негативно впливає на роботу суміжних підрозділів, виконання договірних зобов'язань, якість продукції та ін. Неритмічний випуск продукції протягом місяця найчастіше спричиняється використанням запасу незавершеного виробництва, відсутністю достатнього запасу, напівфабрикатів заготівельних цехів, перебоями у постачанні сировини, простоями робітників і устаткування, змінами виробничих завдань та ін. Ці причини повинні бути виявлені під час аналізу.

Ритмічність роботи підприємства визначається за днями чи декадами у межах місяця, за місяцями і кварталами з поділом на декади. Показником ритмічності є також відношення випуску продукції за першу декаду до її випуску в третій декаді попереднього місяця.

На четвертому етапі виявляють можливості збільшення обсягу продажу, тобто виручки від реалізації продукції. Аналіз резервів приросту реалізації продукції включає пошук резервів збільшення товарного випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції на кінець аналізованого періоду. Можливості приросту товарного випуску оцінюються як за випуском товарної продукції за аналізований період, так і за зміною залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього періоду. Найповніше резерви товарного випуску виявляються на перших трьох етапах аналізу. Щодо оцінки зміни залишків незавершеного виробництва, то слід зазначити, що частина їх має нормативний характер (для забезпечення ритмічності виробництва), а понаднормативні запаси

скорочують можливості приросту реалізації. До основних факторів, які визначають обсяг незавершеного виробництва (Пн), належать: характер наростання витрат, тривалість виробничого циклу виготовлення виробів і 11середньодобовий випуск продукції.

Далі на підставі даних первинного обліку можна з'ясувати причини і виявити винуватців відхилень незавершеного виробництва.

Зміна залишків нереалізованої продукції аналізується за внутрішніми і зовнішніми причинами збуту на основі даних первинного обліку

Для досягнення успіху у підприємницькій діяльності, забезпечення стабільності на ринку в умовах конкуренції потрібна копітка аналітична робота в усіх сферах діяльності підприємства, в усіх його структурних ланках з метою оцінки “вузьких місць” і недоліків, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків зміни економічних показників, виявлення винуватців та пайової участі партнерів в отриманих результатах. Тільки ті виробничі колективи, які володіють досконалою системою аналітичних досліджень, можуть уникнути необґрунтованого ризику у прийнятті господарських рішень, швидко адаптуватись до змін ринкового середовища.

Економічний аналіз на основі комплексного дослідження всіх елементів економічної роботи підприємства, глибокого вивчення процесів і явищ господарської діяльності у їх взаємозв'язку, взаємозалежності і взаємозумовленості дає змогу об'єктивно оцінити хід господарювання, визначити розміри очікуваних результатів і з'ясувати причини відхилень від стандартизованих параметрів та виявити резерви підвищення ефективності виробництва і розробити заходи щодо їх мобілізації.

Список використаної літератури

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. //Голос України. 1996. - 13 липня.

Закон України “Про власність” //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №20. - С.5.

Про підприємства в Україні: Закон України, 27 березня 1991 . //Відомості Верховної Ради України. 1991. - №24.

Про підприємництво: Закон України //Галицькі контракти. - 1998. - №10.- с.129-140.

Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. - Київ. КДТЕУ. - 2000

Павлов В.І. Основи підприємництва: бізнес-планування /Навчальний посібник. Т.1. - Луцьк: Надстир'я, - 1998.

Турченюк М.О., Полюхович О.Г. Управління використанням матеріальних ресурсів. - РДТУ. - Рівне. - 1999.