Державний бюджет та його роль в економіці

Загалом, якщо збільшення державних видатків фінансується збільшенням бюджетних дефіцитів, то воно найімовірніше відбуватиметься за рахунок витіснення інвестицій у приватному секторі.

Довгострокові наслідки державного боргу повязані з його впливом на економічне зростання у тривалому періоді, а отже й на рівень життя майбутніх поколінь. Збільшення державного боргу і підвищення процентних ставок у довгостроковому періоді спричиняють витіснення державним боргом приватного капіталу. Зростання процентних ставок веде до того, що люди нагромаджують зобовязання уряду замість приватного капіталу. Тому зростання державного боргу зменшує виробничі потужності, які використовуватимуть майбутні покоління, а отже вони матимуть нижчий рівень доходу.

Уряди нерідко підвищують податки, аби отримати кошти для виплати процентів і сплати основної суми державного боргу. Якщо зі збільшенням державного боргу зростають і податки, то обсяг національного виробництва зменшиться ще істотніше. Водночас підвищення податків несприятливо впливає на стимули до праці, інновацій та інвестування. Тому наявність великого державного боргу сповільнює економічне зростання.

Однак є важлива обставини, яка може помякшити тягар, переміщувати на майбутні покоління. Якщо державні видатки здійснюються переважно у формі інвестицій (наприклад, будівництво обєктів виробничої інфраструктури або інвестицій в людський капітал - розвиток системи освіти і перекваліфікації), то державні інвестиції збільшують майбутній виробничий потенціал економіки. Отже, виробничі потужності, які успадкують наступні покоління, не зменшаться, зміниться лише їхня структура: частка капіталу державних підприємств зросте, а приватного скоротиться.

Однією з умов розвою національної економіки є динаміка тягаря боргу - відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту. Ця динаміка залежить, по-перше, від рівня реальної процентної ставки, яка визначає суму процента, що виплачується за борг, і, по-друге, від величини первинного дефіциту бюджету.

Первинний дефіцит бюджету - це різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою процентів за борг. Інакше кажучи, цей дефіцит дорівнює різниці між сумою трансфертів та державних закупівель товарів і послуг і податковими надходженнями в бюджет (виплати з обслуговування боргу не враховуються). Якщо надходження до державного бюджету перевищують суму трансферів і державних закупівель, то існує первинний надлишок бюджету.

Якщо уряд удається до випуску державних цінних паперів для фінансування первинного дефіциту, то зростають основна сума державного боргу і коефіцієнт його обслуговування, тобто в національній економіці збільшується тягар боргу. Сума процентів за державний борг дорівнює добуткові державного боргу та реальної процентної ставки. Якщо в національній економіці реальна процентна ставка перевищує темпи зростання реального ВВП, то весь приріст останнього іде на виплату процентів з обслуговування державного боргу, тобто відношення зростає.

Для зниження відношення необхідно, по-перше, щоб темпи зростання реального ВВП перевищували величину реальної процентної ставки. По- друге, збільшення частки первинного бюджетного надлишку має бути постійним. Отже, прискорений розвиток національної економіки можливий лише тоді, коли тягар боргу не зростає.

Висновки

Таким чином, узагальнюючи весь зібраний матеріал, можна зробити такі висновки:

фіскальна політика повязана з формуванням державного бюджету. Державний бюджет - централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій;

бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи;

бюджетний устрій ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності та самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи;

державний бюджет містить шість основних напрямків видатків: національна оборона; утримання державного апарату; фінансування бюджетного сектора економіки; соціальні видатки; фінансування розвитку економіки; проценти за державний борг;

державний бюджет України забезпечує фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також міждержавних відносин;

бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок складання розгляду, затвердження бюджетів усіх рівнів, їх виконання і затвердження звітності про виконання бюджетів;

бюджетний дефіцит - це перевищення видаткової частини бюджету над доходною;

фінансування дефіциту державного бюджету за допомогою запозичень веде до виникнення державного боргу. Державний борг - це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів за вирахуванням надлишків бюджету;

у національній економіці існує пряма залежність між розмірами державного боргу і дефіциту бюджету. З одного боку, дефіцит бюджету збільшує державний борг, а з іншого - зростання державного боргу потребує додаткових видатків бюджету на його обслуговування,що збільшує дефіцит бюджету;

за умов переходу до ринкових відносин кошти державного бюджету України повинні скеровуватись насамперед на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових і науково-технічних програм, соціальний розвиток і соціальний захист населення.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про бюджетну систему України” №253/95-ВР від 29.06.95. // Відомості ВРУ. - 1995. - №26.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - с.112.

3. Бескид Й.М. Державний бюджет України // Методичні рекомендації. - Тернопіль. - 2000. - с.25.

4. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2002. - с.236.

5. Бровкова Е.Г., Прондус И.П. Фінансово-кредитная система государства. - К.: Сирин. - 2000. - с.179.

6. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. Посібник. - К.: Вища школа, 1999. - с.28.

7. Гікіш Л.В. Фінанси: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: МАУП, 2002. - с.153.

8. Государственные финансы. Учебник под редакцией д.э.н. Федосова В.М. - К.:Либідь. - 2001. - с.163.

9. Єпіфанов А.О., Сало В.І., Дяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. - К.: Наукова думка. - 2002. - с.30.

10. Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник: 3-тє вид., випр., доп. - К.: Т-во “Знання”, 2003.

11. Кікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. - К.: Основи, 2000. - с.46.

12. Кириленко О.П. Фінанси. - Тернопіль: Економічна думка. - 1999. - с.27.

13. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. - Основи теорії і практики. - К.: НДФІ. - 1999. - с.170.

14. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). - К.: КНЕУ, 2001. - с.134.

15. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. - К.: «НІОС». - 2002. - с. 244.

16. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. - Черкаси: Відлуння. - 1999. - с.53.

17. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. - К.: Либідь, 2002. - с.418

18. Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Таксон, 1998.- с.275.

19. Семюельсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. - К.:»Основи», 1998.

20. Финансы. Учебник под ред. д.э.н. Радионовой В.М. - М. - 2000. - с.190.

21. Юрій С.І., Бескид Й.М. Державний бюджет України. Навчальний посібник. - Тернопіль: ТАНГ, 2000 - с.21.

Додаток А

Доходи зведеного бюджету України

Додаток Б

Структура зовнішнього боргу України

Словник економічних термінів

Бюджетне обмеження - межа, якою розмір доходу споживача (а також рівень цін на товари і послуги) визначає його спроможність купувати товари і послуги; обмеження видатків величиною доходу.

Бюджетний надлишок - перевищення надходжень до державного бюджету над його видатками.

Внутрішній державний борг - заборгованість держави своїм громадянам, фірмам та інституціям (тобто власниками державних цінних паперів є резиденти).

Державний борг - загальна сума заборгованості уряду власникам цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджетних дефіцитів мінус бюджетні надлишки.

Державний бюджет - баланс доходів і видатків держави за певний проміжок часу (як правило, за рік).

Дефіцит бюджету - надлишок видатків державного бюджету над надходженнями до нього; звичайно фінансується шляхом позик (інший шлях - емісія грошей); рівень дефіцитності бюджету обчислюють як відношення дефіциту до ВВП, виражене у відсотках.

Довгостроковий період - достатньо тривалий період часу, впродовж якого виробники продукту можуть змінити кількість усіх використовуваних ними ресурсів; період, у якому всі ресурси і витрати є змінними.

Дохід - потік зарплати, процентів, дивідендів та інших грошових надходжень, які отримує особа чи країна протягом певного часу (звичайно року).

Збалансований бюджет - бюджет, у якому надходження дорівнюють видаткам.

Зовнішній борг - заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам чи інституціям.

Короткостроковий період - період часу, протягом якого трудові угоди, сподівання, ціни не можуть повністю пристосуватися до змін у національній економіці.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовій банк) - банк, який надає (і гарантує) позики менш розвинутим країнам для сприяння їхньому економічному зростанню.

Міжнародний валютний фонд - міжнародна асоціація держав, яка утворилася після Другої світової війни. Надає позики в іноземній валюті країнам із тимчасовим дефіцитом платіжного балансу для підтримання валютних курсів.

Надлишок бюджету - перевищення суми надходжень над сумою видатків.

Національний дохід - сума факторних доходів; різниця між чистим національним продуктом (ЧВП) і непрямими податками.

Податки - обовязкові платежі до держбюджету у визначеному законодавством країни порядку.

Структурний дефіцит - різниця між податковими надходженнями і видатками, коли національна економіка перебуває в стані повної зайнятості.

Фіскальна політика - один із основних видів макроекономічної політики, який має справу з державним бюджетом - податками і урядовими видатками. Державні видатки та податки змінюють, щоб досягти повної зайнятості чи знизити рівень інфляції. Інша назва - бюджетно-податкова політика.