Основні показники діяльності зарубіжних фірм

План

Показники економічного потенціалу фірми

Показники ефективної діяльності фірми

Показники конкурентоспроможності фірми

Показники фінансового стану фірми

Показники економічного потенціалу фірми

До показників, які характеризують економічний стан фірми, відносяться:

активи,

продажі,

чистий, або валовий прибуток,

основний капітал,

оборотний капітал,

капіталовкладення,

власний та позиковий капітал,

капіталізований прибуток,

виробничі потужності,

науково-дослідна база,

загальне число зайнятих.

Наприклад, масштаби операцій фірми характеризуються такими показниками, як обсяг продажу, активи, власний капітал, число зайнятих. Самі по собі ці показники мало що говорять.

Все це залежить від сфери діяльності фірми. Для фірми, яка випускає, наприклад, сірники обсяг продажу в 50 млн. грошових одиниць буде вагомим, а для металургійної фірми невеликим. Порівнювати треба з аналогічними показниками інших фірм даної галузі або країни. Таким чином можна судити про масштаби операцій фірми та її міцності. Списки найкрупніших фірм, які публікуються у багатьох країнах допомагають успішному проведенню таких оцінок.

Виробнича база характеризує промисловий потенціал фірми, можливість виробляти продукцію в потрібних кількостях та в необхідні строки. Уявлення про розміри виробничої бази дає масштаб операцій. Та все це може дати вартісну оцінку виробленої та аналізованої продукції (обсяг продажу), оборотних та необоротних активів (підсумок балансу), вартість використовуваних в процесі виробництва машин та устаткування, що характеризує основний капітал. Основний капітал відноситься до важливих показників виробничого потенціалу фірми. У балансах фірм він, як правило, відображається однією строком, і це утрудняє аналіз його структури. Але звичайно у примітках до балансу дається розбивка цієї статті на окремі складові (наприклад, земля, споруди та будівлі, машини та устаткування, орендоване майно і підприємства, які будуються, родовище корисних копалин). Якщо із суми, яка зоставляє основний капітал, відняти амортизаційні відрахування, одержимо реальний основний капітал.

Коли характеризується виробнича база фірми, то вказується наявність сировинної бази, власник джерел енергії, збутові сіті та засобів транспорту, центрів технічного обслуговування і т.п. У випадках, коли компанії орендують транспортні засоби, виробничі потужності та устаткування, або припустимо, крупні фірми використовують послуги маленьких та середніх фірм для виробництва окремих деталей, вузлів та інших комплектуючих, технічного або сервісного обслуговування, то по суті виробнича база монополій збільшується за рахунок обслуговуючих їх формально самостійних фірм.

Важливим показником, який характеризує виробничий потенціал фірми, е кількість виробленої продукції та частка цієї продукції у виробництві подобної продукції у країні та у всьому світі. Ці данні можна почерпнути з звітів фірм, статистичних збірників, періодичної преси, а також з довідок швейцарських банків та т.д. Так, наприклад, частка компаній «Фольцфаген» (ФРГ) у виробництві легкових машин у розвитих країнах складає коло 10%, а в ФРГ -38%.

Обсяг капіталовкладень також відноситься до показників виробничного потенціалу фірми. Направлення капіталовкладень характеризує її виробничу політику. Звичайно, що керівництво фірми прагне інвестувати капітали у найбільш перспективні, з його точки зору види виробничої діяльності.

Науково-дослідна база фірми, як науково-дослідний потенціал в цілому в умовах гострої конкуренції набуває все більш вагому роль. Прагнути не тільки вижити, але й бути першими в конкурентній боротьбі, фірми впроваджують передові досягнення науково-технічного прогресу, розроблюють нову технологію та нові види продукції, інтенсивно ведуть пошуки нових направлень та сфер прикладення капіталу, формують нові ринки збиту. Фірми вважають доцільним витрачати на це цілі великі засоби.

Показники ефективної діяльності фірми

Ефективність господарської діяльності оцінюється цілковитими та відносними показниками. Основний з них е прибуток. Прибуток - це кінцева ціль і основний критерій діяльності фірми. Часто використовують також термін «валовий прибуток». Він залежить від обсягу продажу, від прибутковості та системи мір по реалізації. Валовий прибуток забезпечує:

- покриття всіх експлуатаційних витрат підприемства, які не залежать від товарообороту (обсяг продаж),

- погашення всіх повзиків та замів,

- виплату відрахувань у пенсійний фонд,

- сплату всіх необхідних податків або відрахувань у державний фонд соціального страхування,

- зміну основних засобів при їх зношенні,

- підвищення витрат до того, як вони окупляться при підвищенні,

- збільшення обсягу капіталовкладень за мірою зростання бізнесу,

- виплату дивідендів.

Тільки після того, як будуть задоволені всі ці вимоги, остаткові частку прибутку можна буде знов вкладати у виробництво в цілях дальшого поширення підприємства. Кожне підприємство повинне постійно стимулювати деяку мінімальну суму валового прибутку тільки для того, щоб його власники могли «вижити». Вартість або обсяг продукції, яку необхідно реалізувати, щоб одержати достатній валовий прибуток, який залишився після задоволення інших вимог, називають критичним обсягом продажу. На основі отриманого абсолютного прибутку відраховуються відносні показники рентабельності : рентабельність продаж, рентабельність активів, рентабельність основного капіталу, рентабельність власного капіталу, середня норма рентабельності.

Важливим показником ефективності е також обсяг продаж. Він відображає масштаби діяльності фірми та темпи її зростання. На основі цього показника відраховуються відносні показники ефективності. Це такі показники як відношення обсягу продаж до активів, відношення обсягу продаж до оборотного капіталу, відношення обсягу продаж до матеріально-виробничих запасів, частка витрат виробництва у вартості реалізованої продукції, відношення обсягу продаж до загального числа зайнятих.

Завищення коефіцієнту означає або зріст цін при незмінних витратах виробництва, або зниження витрат виробництва при збереженні колишніх цін. Зменшення коефіцієнту може статися як через зниження цін, яке не супроводжувалось скороченням витрат, також і у результаті підвищення собівартості не супроводженому підвищенням цін. Зменшення цього показника означає спад попиту на продукцію фірми і як наслідок зниження рентабельності продаж.

Показник рентабельності активів вказує ефективність використання інвестованого у майно фірмі капіталу - основного та оборотного. Низький рівень рентабельності активів у порівнянні з цим показником у інших фірм свідчить про низький попит на продукцію фірми або про перекладення капіталу у активи.

Чим вище величина показника, який роздивляється, тим ефективніше використання основних засобів фірми. Якщо рентабельність основного капіталу зростає, а рентабельність активів у цілому знижується, то можливі слідуючи варіанти або зростають оборотні активи, або фірми затоварюються продукцією, або відбувається зріст матеріально-виробничих запасів, або збільшується дебіторська заборгованість, або наявність. Додатковий аналіз динаміки структури оборотних активів допоможе вияснити причини створеного становища.

Рентабельність власного капіталу свідчить про ефективність використання тієї частини капіталу, яка інвестована у фірму за рахунок власних джерел фінансування. Рівень котировки акцій фірми на біржах залежать від зміни цього показника.

Відношення обсягу продаж до активів характеризує ефективність використання всіх засобів, які знаходяться у фірмі, відношення обсягу продаж до основного капіталу - це ефективність використання засобів, які вкладені до основного капіталу . Ріст цих показників свідчить про завищення ефективності операцій фірми або ж відображує інфляційний зріст цін. Все це може сполучатися із зниженням рентабельності використання основного капіталу та активів в цілому.

Відношення обсягу продаж до оборотного капіталу додає два вищеназваних показника. Цей показник називають також коефіцієнтом обертальності оборотних активів. Він показує число оборотів, які здійснені оборотним капіталом протягом року. Чим число оборотів вище, тим комерційна діяльність фірми вище активна, та потрібно менш засобів для ведення поточних операцій.

Відношення обсягу продаж до матеріально-виробничих запасів або коефіцієнт обертальності матеріально-виробничих запасів вказує число оборотів цих запасів протягом року. Якщо цей показник знижується, то виходить, спадає збут готової продукції, здійснюється затовареність. Зниження цього показника та матеріалів у зв'язку з ростом цін.

Для з'ясування причин зменшення показника треба проаналізувати зміни у самій структурі матеріально-виробничих запасів.

Частка витрат виробництва у вартості реалізованої продукції також займає важливе місце в оцінюванні ефективності діяльності фірми. Звичайно, треба прагнути, щоб витрати знижувались. В цьому випадку зростає рентабельність виробництва.

Відношення обсягу продаж до загального числа зайнятих, характеризується виробленням у розрахунку на одного зайнятого, або показник продуктивності праці. Останній, як відомо е узагальненим показником, який характеризує рівень організацій виробництва і праці організації. Він використовується для порівняння рівня організацій виробництва і труда у підрозділах своїй компанії, а також для порівняння показників інших фірм даної галузі у різних країнах.

Показники конкурентоспроможності фірми

Розрізняється конкурентоспроможність фірми і конкурентоспроможність товару. Конкурентоспроможність фірми - це можливість запропонувати товар, який задовольняє вимогам покупця, у потренованих кількостях у потрібні строки, та у найбільш вигідних умовах (ціна, базисні умови доставки, організація технічного обслуговування, надання кредиту і т.п.).

Конкурентоспроможність товару - це його корисність у якості споживчої вартості у конкретних умовах. Задача економічного аналізу конкурентоспроможності товару перебуває у вияві із групи аналогічних товарів такого товару, який би відповідав визначеним характеристикам та користувався би найвищім попитом. Покупця цікавить спроможність товару задовольняти конкурентну потребу. Облічуються при цьому і технічні характеристики товару і ціна № 1 престиж фірми і спроможність фірми організувати дійову систему після продажного обслуговування і ряд інших моментів. Якийсь товар по технічним характеристикам може перевершувати інші аналогічні товари, але з-за високих цін він не може стати неконкурентоспроможним. З іншого боку, низька ціна не завжди допомагає попиту з боку покупця.

Конкурентоспроможність фірми і конкурентоспроможність товару находяться у прямій залежності. Чим вище конкурентоспроможність товару, тим вище попит на цей товар, та тим вище економічний ефект одержує фірма від його реалізації. Економічний ефект висловлюється в першу чергу, у сполученому прибутку. Зростання попиту призводить до підвищення і норми і ваги прибутку. І навпаки, зниження попиту призводить до зниження норми, а потім ваги прибутку. Показники конкурентоспроможності містяться у річкових звітах фірм та фірмових довідниках.

Крім прибутку показниками конкурентоспроможності є:

1.Обсяг продаж у вартісному і кількісному вислові, якщо вартість проданої продукції зростає швидше, ніж її фізичний обсяг то зростає й попит на неї. Звичайно, необхідно облічувати інфляцію. Якщо ж вартість проданої продукції зростає повільніше, ніж її фізичний обсяг, то попит на продукцію падає і фірма змушена знижувати ціни.

Відношення прибутку до обсягу продажем. При збільшенні цього показника конкурентоспроможність продукції зростає.

Відношення обсягу продажею до вартості матеріально-виробничих запасів. Зменшення цього показника свідчить про сповільнення обертає мості запасів. А це означає або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Для уточнення використовують дальший показник.

Частка вартості нереалізованої продукції у матеріально-виробничих запасах. При зростанні цього показника дінеться затовареність готовою продукцією, тому що на неї знижується попит.

Відношення нереалізованого обсягу продажею до вартості нереалізованої продукції. Зменшення його означає зниження попиту або перевиробництво продукції. Цей показник додає два попередніх.

Відношення обсягу продажем до суми дебіторської заборгованості. Цей коефіцієнт вказує обсяг комерційного кредиту, який фірма надає своїм клієнтам. Кредит, звичайно, зменшується, якщо попит на товар зростає. Скорочується продаж в кредит і навпаки, підвищення темпів роїста обсягу кредиту вказує, що фірма змушена давати більш пільгові умови клієнтам коли продається їх продукція.

Загрузка виробничих потужностей. Керівництво фірми приймає рішення про зниження загрузки виробничих потужностей як тільки виникають труднощі зі збутом готової продукції.

Портфель замовлень. Високий рівень попиту на продукцію фірми забезпечує великий портфель замовлень.

Витрати на наукові досліди. Цей показник свідчить про потенціальні можливості фірми.

Обсяг та направлення капітальних вкладень. Фірма намагається вкладати засоби в освоєння й виробництво найбільш перспективно і продукції. Якщо не має перспектив одержування достатньо високої норми прибутку, фірма перестає вкладати капітал у виробництво. Отже, конкурентоспроможність продукції знижується.

Показники фінансового стану фірми

Фінансове становище фірми характеризується платоспроможністю і кредитоспроможністю.

Платоспроможність - це ступінь фінансової незалежності фірми від зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності і спроможність завчасно обмовлянь погасити свої фінансові обов'язки. Кредитоспроможність - це можливість давання кредитів клієнтам.

До основних показників, які характеризують фінансову діяльність фірми, відносяться такі:

Структура власного капіталу, тобто співвідношення складаючи капітал елементів акціонерного капіталу, щомісячного доходу і капіталізованого прибутку. Як відомо, поперла діяльність фірми фінансується, головним чином, за рахунок акціонерного капіталу, тобто, засоби , які одержані від продажею акцій. Далі зростає роль капіталізованого прибутку. Зріст капіталізованого прибутку свідчить, що діяльність фірми високоефективна й що вона володіє фінансовою незалежністю.

Відношення власного капіталу до підсумку балансу відображає фінансову незалежність фірми від зовнішніх джерел фінансування. Чим це відношення вище, тим фінансове становище краще. Прийнято вважати, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власного капіталу. Отже, якщо це відношення більше 50 %, то фінансування діяльності фірми за рахунок позикового капіталу діється у допущених межах.

Відношення всієї забаргованості до власного капіталу. Як і попередній, він вказує співвідношення зовнішніх і власних джерел фінансування. Прийнято вважати, що заборгованість не повинна перевищувати власний капітал. Оскільки деякі види короткострокової заборгованості являють собою своєрідний безкоштовний кредит у вигляді заборгованості по зарплаті, по залогам та ін., то треба аналізувати структуру заборгованості.

Відношення власного капіталу до реального основного капіталу. Цей показник свідчить про те, в якій мірі інвестування капіталу до основних фондів діється за рахунок внутрішніх джерел фінансування. Якщо це відношення менш одиниці, то частка основних фондів фінансується за рахунок позикового капіталу, і це тягне до збільшення рос ходів у формі процентів. Якщо розмір виплачує мого фірмою процента вище середньої норми прибутку, одержує мого на вкладений капітал, то фірма працює у збиток.

Відношення довгостроково і заборгованості до власного капіталу. Коли компанія фінансується за рахунок довгострокових кредитів, особливо за рахунок облігаційних замів, то це для неї вигідно, якщо норма прибутку вище розмірив виплачуваних процентів. Довгостроковий кредит завжди дає свободу манера, він дозволяє поширювати масштаби операцій і при успішній діяльності одержувати велику масу прибутку. Проте, як відзначалося, не бажано, якщо довгострокова заборгованість пере вищіть власний капітал. Вважається, що розмір довгострокової заборгованості не повинен перевищувати величину власного оборотного капіталу (тобто різниця між оборотними активами і короткостроковою заборгованістю). В противному разі частка довгострокових кредитів фірми йде на фінансування текучих операцій. Отже, розходи фірми збільшуються тому, що процент, який виплачується по довгостроковим кредитам, завжди більш високий, ніж по короткостроковим кредитам.

Надходження власних засобів від операцій в звітний період. Це обсяг фінансування поточних операцій, абсолютний показник засобів, що надійшли в звітний період у формі чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.

Коефіцієнт самофінансування поточних капіталовкладень показує, в якій ступені вкладення до основного капіталу в звітний рік вироблялись за рахунок засобів, від операцій фірми.

Коефіцієнт покриття або відношення оборотних активів до короткострокової заборгованості. Це один з основних показників платоспроможності фірми. По ньому можна судити, в якій мірі короткострокова заборгованість фірми покривається її оборотними активами. Прийнято вважати, що цей показник не повинен бути менш одиниці. Оскільки не всі елементи оборотного капіталу фірми можуть бути відразу використані як платіжні засоби для погашення заборгованості, розраховують додаткові показники, які характеризують ступінь платоспроможності фірми.

Коефіцієнт ліквідності оборотних активів це частка наявності та швидко реалізованості паперів в оборотних активах. Чим цей коефіцієнт вище, тим вище ліквідність оборотного капіталу і тим вище платоспроможність фірми.

Коефіцієнт покриття короткострокової заборгованості ліквідними засобами. При розрахунку цього показника до ліквідних засобів відносять і дебіторську заборгованість, як і наявність, і реалізуємо цінні папери. При зменшенні цього показника знижується платоспроможність фірми.

Відношення оборотних активів до всього позикового капіталу. Платоспроможність фірми вважається високою, якщо вся її заборгованість покривається ліквідними засобами, до яких відноситися оборотні активи.