Акціонерне товариство і акціонерний капітал. Акції, їх види та функції

Для покращення управління АТ можна запропонувати такі шляхи та засоби:

* удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів;

* удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;

* розмежування повноважень між органами управління товариства;

* урахування законних інтересів зацікавлених осіб;

* формування та розвиток культури корпоративного управління.

Удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів.

Головним завданням реалізації цього напряму є визнання захисту прав акціонерів одним із пріоритетів соціально-економічної політики держави. Особливу увагу необхідно приділити захисту прав дрібних акціонерів.

Урахування законних інтересів зацікавлених осіб потребує:

* дотримання законних інтересів зацікавлених осіб, зокрема під час:

* формування та зміни розміру статутного капіталу (фонду) товариства;

* придбання та реалізація акціонерним товариством акцій власного випуску;

* реорганізації та ліквідації акціонерного товариства;

* реалізації соціальних та екологічних програм розвитку товариства й регіону;

* удосконалення доступу зацікавлених осіб до інформації, яка їх стосується, про товариство.

Нормативно-правове забезпечення розвитку корпоративного управління потребує:

* створення чіткої, системної та стабільної нормативно-правової бази;

* приведення українського законодавства у галузі корпоративного управління у відповідність до законодавства Європейського Союзу;

* урахування світового досвіду та загальноприйнятих принципів корпоративного управління при розробці нових нормативних документів з питань корпоративного управління та внесенні змін і доповнень до діючих;

* упровадження ефективних механізмів реалізації, захисту та поновлення порушених прав акціонерів;

* удосконалення наявних та розробка нових рекомендованих внутрішніх нормативних документів для акціонерних товариств.

Висновок

Таким чином, сучасна розвинута економіка будується на ґрунті різноманітності форм організації виробництва. Можливості цієї різноманітності зумовлені постійним розвитком поділу праці, спеціалізації, кооперації, концентрації, централізації, комбінування, диверсифікації виробництва, які забезпечують різні комбінації їх сполучення, що в поєднанні з сучасною науково-технічною революцією створює організаційно-економічні підвалини існування індивідуального підприємства, дрібних підприємств, кооперативних, середніх і великих підприємств (фабрика, завод), акціонерних (корпоративних) підприємств, компаній, концернів та інших форм господарських об'єднань та комбінацій.

У малому бізнесі чітко простежується зв'язок між приватною власністю і доходом. Приватний власник засобів виробництва є власником і результату виробництва - доходу, причому всього доходу, а не лише заробітної плати.

Головною метою створення акціонерних товариств у нашій країні є залучення до господарського обороту вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також підприємств для виконання певних господарських завдань. Основні з них: технічна реконструкція підприємств і розширення виробництва матеріально-сировинних ресурсів.

Акціонерне товариство створюється на основі купівлі-продажу акцій, їхня суть та види детально розглянуті в книзі першій цього підручника.

Як самостійна господарська одиниця підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.

Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товариство є об'єктом і суб'єктом права колективної власності акціонерів, права на частки якої, за загальним правилом, є трансфертними, можуть вільно передаватися ними іншим особам.

Правління є органом управління товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Це орган, підзвітний зборам.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Вищим органом управління акціонерним товариством є збори акціонерів. Голосування на зборах відбувається за принципом: одна акція - один голос. Загальні збори акціонерів збираються раз на рік. Проте акціонери, що мають не менше 20% голосів, мають право в будь-який час вимагати проведення зборів акціонерів.

Акції виконують три головних завдання:

· випускаються під час організації акціонерного товариства;

· з допомогою їх випуску залучаються додаткові ресурси в ході функціонування товариства;

· вони випускаються для обміну для злиття з іншою компанією.

Акції можуть мати номінальну, емісійну, балансову, конверсійну, ліквідаційну, ринкову вартість та курс.

Сума випуску акцій товариства, яке створюється на базі державного підприємства, повинна відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в даному разі визначається відповідно до зазначеної методики.

Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До нього входять як майнові права та обов'язки акціонера так і членські (управлінські) права та обов'язки.

Управління державними пакетами акцій виступає дієвим засобом реалізації цілей участі держави в капіталі акціонерних товариств: соціально-економічних та комерційних.

Зазначені методи у даній курсовій роботі розрізняються за способами, технологіями, процедурами, наслідками реалізації цілей управлінського впливу держави і характеризуються різним рівнем надійності. Однак спільним є те, що вони орієнтовані на обмежений строк використання. Внаслідок цього на визначення комбінацій та послідовності їх застосування домінуючий вплив справляють короткострокові, часто розрізнені цілі, пов'язані передусім із забезпеченням приватизаційного продажу.

Внутрішні фонди створюються за рахунок грошових потоків від операційної діяльності, а також продажу частини активів.

Зовнішні грошові фонди залучаються шляхом емісії нових акці, а також у вигляді різних форм позик.

У вкладанні капіталу в корпоративні цінні папери беруть участь дві сторони: інвестор і емітент. Інвестор розраховує необхідну ставку прибутку, який має принести вкладений капітал, і відповідно скільки варто заплатити за певний цінний папір, тобто яка розрахункова вартість цього паперу.

Принципи корпоративного управління України враховують основоположні принципи корпоративного управління ОЕСР й виконують роль національного кодексу корпоративного управління.

Для покращення управління АТ можна запропонувати такі шляхи та засоби:

* удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів;

* удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;

* розмежування повноважень між органами управління товариства;

* урахування законних інтересів зацікавлених осіб;

* формування та розвиток культури корпоративного управління.

Сьогодні за допомогою вільного застосування корпоративного управління в АТ можна розв'язати багато, в тому числі й фінансових, проблем. І лише після розв'язання цих завдань українські підприємства стануть конкурентоспроможними і зможуть вийти на світовий фондовий і товарний ринки, що, у свою чергу, значно підвищить рівень економічного розвитку країни.

Список використаних джерел

1. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - 338с.

2. Галеева Г.А. Экологическое воспитание: проблемы, решения // Город, природа, человек. - М., 1982. -312с.

3. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. - К., 1990. -321с.

4. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - 200с.

5. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. -126с.

6. Маркович Д. Социальная экология. - М., 1991. -144с.

7. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. - М., 1990. - 268с.

8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 році. - К., 2003. -232с.

9. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М., 1989. -234с.

10. Соціальна екологія: Навч. посіб. / За ред. Л.П. Царика. -Тернопіль, 2002. - 228с.

11. Социально-философские проблемы экологии / И.В. Огородник, Н.Н. Киселев, В.С. Крысаченко, И.Н. Стогний. Под. ред. И.В. Огородника. - К., 1989. -322с.

12. Конституція України: Прийнята на п'ятий сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України, 1996, 13 липня.

13. Білорус О.Г., Рогач В.І. Акціонерні товариства: організація і управління. К., Техніка, 2002;

14. Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины. Формирование и перспективы развития. К.: Наукова думка, 1996;

15. Новое в законодательстве Украины о предпринимательстве (Серия «Законы Украины»), Харьков, «Одиссей», 1998-255 с.

16. Єщенко П.С., Балкін Ю.І. сучасна економіка, навч.посіб.-К., Вища шк., 2005 - 327 с.

17. Основи економічної теорії: Підручник. Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві. Ю.В. Ніколенко, А.В. Шегун та ін., К., Либідь, 1994 - 232с

18. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року за №435-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - №№ 40-44. - ст.356.

19. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року за № 436- IV // Відомості Верховної Ради (ВВР) - 2003. - №18, №19-20, №21- 22. - ст.144.