Обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та їх вплив на господарську діяльність підприємств

Теоретичні засади підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства. Обсяг виробництва та базовий показник тривалості використання основних робочих фондів, їх економічна оцінка та вплив на рівень продуктивності праці.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2009
Размер файла 158,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ОвЗ - обсяг виробництва продукції в одну зміну, тис.грн.;

?Зм - приріст змін використання основних виробничих фондів

?Ов = 3159,57*3,74 = 11816,79

Визначаємо додаткові витрати, пов'язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання основних виробничих фондів підприємства. До цих витрат відносяться витрати на технічне обслуговування і ремонти обладнання та організацію робіт при багатозмінній роботі обладнання тощо. Їх величину можна визначити на основі відповідного нормативу в межах 1,0 1,5 тис.грн. на одну зміну в рік.

?Сзм = ?Зм Ч ?сЗМ,

де ?Сзм - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням коефіцієнта змі-нності використання основних виробничих фондів;

ЗМ - додаткові витрати на одну додаткову зміну.

ЗМ для прикладу візьмемо 1,0 тис. грн. на одну зміну в рік.

?Сзм = 3,74*1,0 = 3,74 тис. грн./рік

3.3.2 Вплив збільшення коефіцієнта змінності на собівартість продукції та кількість виробленої продукції

Визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок економії витрат, а саме зниження частини амортизаційних відрахувань в собівартості одиниці продукції.

Для чого визначається частка амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції.

а) в базовому році

Аодб = (3.3.2.1)

де Аодб = частка амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції базового періоду, грн./грн.;

Арб - річні амортизаційні відрахування у базовому році, тис.грн.;

Овб - обсяг виробництва продукції у базовому періоді, тис.грн.

Аодб =

б) за пропозицією

Аодп = (3.3.2.2)

де Аодп = частка амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції за пропозицією, грн./грн.;

Арб - річні амортизаційні відрахування у базовому році, тис.грн.;

Овп - обсяг виробництва продукції за пропозицією, тис.грн.

Аодп =

Тоді економія амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції становитиме:

?Аод = Аодб - Аодп, (3.3.2.3)

де ?Аод - економія амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції.

?Аод = 0,13-0,12 = 0,01

На приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта змінності використання основних виробничих фондів підприємства ця економія буде становити

?Ов = ?Ов Ч ?Аод, (3.3.2.4)

де ?А?Ов - економія амортизаційних відрахувань за рахунок збільення коефіцієнта змінності використання основних виробничих фондів, тис. грн.

?Ов = 702*0,01 = 7,01

Величина зниження собівартості продукції визначається, виходячи із економії витрат (зниження частки амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції):

?Скз = ?А?Ов ? ?Сзм, (3.3.3.5)

де ?Скз - зниження собівартості продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності використання основних виробничих фондів;

?Сзм - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання основних виробничих фондів:

?Скз = 7,01 - 3,74 = 3,27

Тобто загальні витрати на виробництво продукції знизяться на 3,27 тис грн. А отже знизиться собівартість одиниці продукції.

3.4. Методика визначення ефективності удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів підприємства

Технологічна структура основних виробничих фондів підприємства характеризується співвідношенням їх активної і пасивної частини, які неоднаковою мірою впливають на процес виробництва продукції, а відповідно, й на результати господарської діяльності підприємства. Активна частина основних виробничих фондів в процесі виробництва продукції безперервно впливає на предмети праці (матеріали, сировину), які є основою складової продукції, а пасивна частина лише створює сприятливі умови (необхідні) умови для процесу виробництва.

З вищенаведеного слідує, що чим більшим є обсяг активної частини в складі основних виробничих фондів підприємства, тим більший обсяг матеріалів (сировини) або предметів праці буде піддано обробці, тим більше буде виготовлено продукції, що буде визначати результати господарської діяльності підприємства, а саме: собівартість одиниці продукції, рівень продуктивності і оплати праці, можливості матеріального заохочення і поліпшення соціальної сфери підприємства.

Дослідженнями встановлено, що відповідна ефективність виробництва, її конкурентоспроможність на ринку забезпечується при частці активної частини в технологічній структурі основних виробничих фондів не менше 0,5 (або 50 відсотків). Тому підприємства постійно здійснюють моніторинг за технологічною структурою основних виробничих фондів, на основі чого визначаються з потребою в удосконаленні технологічної структури основних виробничих фондів, збільшувати обсяги активної частини цих фондів в межах 3-5 відсотків. Лише при технічному переоснащенні виробництва підприємства можливим є збільшення цієї частини. Слід зазначити, що удос-коналення технологічної структури основних виробничих фондів, а іншими словами збільшення частини (питомої ваги) активної частини цих фондів потребує значних капітальних вкладень.

3.4.1 Вплив зміни технологічної структури на обсяги виробництва продукції

Визначається збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення частки активної частини в структурі основних виробничих фондів підприємства.

Дослідженням встановлено, що збільшення частки активної частини в технологічній структурі основних виробничих фондів підприємства на 1 відсоток забезпечує приріст обсягу виробництва продукції на 0,60 - 0,75 відсотків.

Оскільки ми не використовували дані про технологічну структуру ОВФ в попередній частині курсової, то їх ми наведемо в даному розділі в таблиці 3.6.1.1.

Таблиця 3.6.1.1 Технологічна структура ОВФ

Підприємство

Технологічна структура ОВФ

64

01:00,5

48

01:00,5

92

01:00,6

38

01:00,5

66

01:00,5

58

01:00,3

61

01:00,3

7

01:00,3

69

01:00,5

5

01:00,6

94

01:00,4

80

01:00,3

17

01:00,5

96

01:00,5

13

01:00,6

12

01:00,5

41

01:00,5

18

01:00,6

30

01:00,3

19

01:00,5

26

01:00,3

Для розрахунків ми знову використаємо підприємство під номером 5.

А приріст активної частини «збільшимо» на 10 відсотків.

?Оувт.с = Овд Ч ?Ач Ч ?Оа.ч., (3.4.1.1)

де ?Оувт.с - приріст виробництва продукції за рахунок удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів, тис.грн.;

Овд - обсяг виробництва продукції до удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів, тис.грн.;

?Ач - збільшення частки активної частини технологічної структури ос-новних виробничих фондів;

?Оа.ч. - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення частки активної частини в технологічній структурі.

?Ач ми розрахуємо з пропорції:

60% = 5500

70% = Оа.ч

Оа.ч. = 70*5500/60 = 6416,66

?Оа.ч. = 6416,66-5500 = 916.66

?Оувт.с = 5500*0,1*916,66 = 504163

3.4.2 Визначення величини капітальних вкладень необхідних для збільшення активної частини технологічної структури

Виробничий досвід свідчить, що підприємства в змозі щорічно збільшувати обсяг активної частини на 3 - 5 відсотків, що зумовлено багатьма чинниками, але це потребує додаткових капітальних вкладень (?Ку), обсяг яких необхідно визначити.

Отож, визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок зниження частки амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції:

а) частка річних амортизаційних відрахувань у вартості одиниці про-дукції в базовому році

Авб = , (3.4.2.1)

де Авб - частка річних амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції базового року, грн./грн.;

Бвб - балансова вартість основних виробничих фондів у базовому році, тис.грн.;

арб - норма річних амортизаційних відрахувань по основних виробничих фондах у базовому році, відсотків;

Овб - обсяг виробництва продукції в базовому році, тис.грн.

Авб =

б) частка річних амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції за пропозицією:

Авп = , (3.4.2.2)

де Авп - частка річних амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції за пропозицією, грн./грн.;

Бвб - балансова вартість основних виробничих фондів у базовому році, тис.грн.;

арб - норма річних амортизаційних відрахувань по основних виробничих фондах у базовому році, відсотків;

Овп - обсяг виробництва продукції за пропозицією, тис.грн.

Авп =

в) економія амортизаційних відрахувань у вартості продукції буде становити:

?Авп = (Авб - Авп) Ч Овп (3.4.2.3)

?Авп = (0,12-0,11)*6202=62,02

Визначаємо ефективність додаткових капітальних вкладень в удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів підприємства, виходячи з економії амортизаційних відрахувань та додаткових капітальних вкладень

Е?Ку = , (3.4.2.4)

де Е?Ку - коефіцієнт ефективності додаткових капітальних вкладень в удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів.

За умови коли коефіцієнт економічної ефективності додаткових вкладень буде Е?Ку ? Е?Кд, де Е?Кд - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, то додаткові вкладення в удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів будуть ефективними.

Отже, якщо ми для прикладу візьмемо Е?Кд = 0,6 то Е?Ку менше за 0,6 означатиме, що додаткові капітальні вкладення є неефективними.

Наприклад, Е?Кд = 0,6.

Е?Ку =

Це означає, що додаткові капітальні вкладення будуть неефективними тому, що Е?Ку< Е?Кд.

Висновок

Темою даного дослідження було обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

На протязі всієї роботи було опрацьовано масив з 21 підприємства, і на основі даних обраховано основні коефіцієнти ефективності виробництва, такі як фондовіддача, витрати на 1 гривню, коефіцієнти зносу та придатності, обсяг виробництва та базовий показник тривалості використання основних робочих фондів.

В другій частині курсової досліджено вплив цього показника на дані коефіцієнти за допомогою графічного методу і надано короткий аналіз динаміки.

Третя частина присвячена обґрунтуванню шляхів підвищення ефективності виробництва, зокрема таких як збільшення тривалості робочого часу, підвищення рівня фондовіддачі, підвищення коефіцієнта змінності і збільшення активної частини в технологічній структурі основних фондів.

Список використаних джерел

1. Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка підприємства: Навч. по-сіб. - Рівне: РДТУ, 1999

2. Економіка підприємства: Підручник/ за заг. ред. С.Ф.Покропив-ного. - Вид. 3-є, без змін. - К.: КНЕУ, 2006

3. Шегда А.В. Економіка підприємства: навчальний посібник. - 3-тє вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2003

4. Вашків П.Г. та ін. Статистика підприємництва: Нав. посібник/ П.Г.Вашків, П.І. Пастер, В.П.Сторожук, Є.І.Ткач; за ред. П.Г.Вашківа, В.П.Сторожука. - К.: «Слобожанщина», 1999

5. Волков Ф.М., Кашкин И.Т. Повышение эффективности основных производственных фондов в процессе интенсификации. - Москва: изд-во МГУ, 1989

6. Інтернет - джерела


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.