Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

Зміст

Вступ

І. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

І.1 Виробнича потужність підприємства

І.2 Розробка річного плану виробництва на підприємстві

І.3 План організаційно-технічних заходів на підприємстві

ІІ. Вихідні дані

ІІІ. Використання виробничої потужності підприємства

ІІІ.1 Розрахунок виробничої потужності підприємства

ІІІ.2. Організація додаткового випуску продукції

IV. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві і його вплив на показники виробничої діяльності підприємства

IV.1 Розробка плану організаційно-технічних заходів

IV.2 Розробка показників виробничої діяльності підприємства

Висновки

Вступ

Підвищення ефективності і інтенсифікації виробництва тісно пов'язано із забезпеченням більш повного використання створеного виробничого потенціалу, і в першу чергу виробничих потужностей. Розрахунки виробничих потужностей є найважливішою частиною техніко-економічного обґрунтування плану промислового виробництва в галузях і на підприємствах, що здатні забезпечити зв'язок у розвитку взаємозв'язаних галузях і виробництв.

Практичні розрахунки виробничої потужності виконуються для обґрунтовування виробничої програми, тому у них рахується той склад факторів, який здійснить вплив і на виконання виробничої програми.

Необхідною умовою організації виробничого процесу є розробка річного плану виробництва продукції на підприємстві. План виробництва продукції конкретизує номенклатуру і асортимент випуску продукції в плановому році по кожному найменуванню і виду продукції. Обов'язки підприємств по кооперуванню і служать розрахунковою основою для розробки плану реалізації продукції.

План виробництва продукції розробляється в два етапи: перший - розробку проекту відділами і службами підприємства, другий - затвердження плану.

Після затвердження плану керівники підприємства основні показники річного плану доводять до дільниць - виробників продукції та майстрів.

При розробці виробничої програми підприємства використовуються натуральні і вартісні показники. Показники виробничої програми дозволяють вести планування, облік і контроль виконання плану по об'єму, асортименту і трудоємності випускаємої продукції, порівнювати об'єм виробництв по періодам і визначати його динаміку.

Розділ 1. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

Виробнича потужність підприємства

Виробнича потужність підприємства в загальному вигляді характеризується максимальним обсягом продукції у визначеному асортименті, яка може бути виготовлена за одиницю часу.

Виробнича потужність при правильному її визначенні стає надійним орієнтиром в роботі по плануванню і оцінці діяльності підприємства. При визначенні планів капітальних робіт виходять з необхідності нарощування потужності підприємства, його цехів і дільниць. При виявленні резервів виробництва базуються на відмінності між величиною потужності і досягнутим об'ємом виробництва. За ступенем досягнення виробничої потужності можна визначити результати роботи різних дільниць підприємства, оцінювати їх діяльність в ряді випадків, встановлювати матеріальне і моральне заохочення колективу працівників. Для того, щоб успішно виконувати вище перелічені функції, величина виробничої потужності повинна бути науково обґрунтована.

Виробнича потужність кожної дільниці виробництва залежить від певних факторів. А саме, кількість продукції, що випускається залежить перш за все від дієздатності основних фондів і ступеня їх використання. Найбільший вплив на виробничу потужність здійснює дієздатність виробничого (технологічного) обладнання. Визначаючи виробничу потужність виходять із всього наявного, закріпленого за підприємством обладнання, за виключенням резервного, з врахуванням тих робіт по модернізації і вдосконаленню обладнання, які будуть проведені на протязі планового періоду.

На величину виробничої потужності і її використання впливають і використані у виробництві інструменти і пристосування. Розробка і впровадження нових, більш прогресивних видів інструментів дозволяє використовувати кращі, більш ефективні технологічні процеси і тим самим зменшити витрати основного технологічного часу на виготовлення продукції. При розрахунку виробничої потужності враховують використання найбільш прогресивних інструментів і пристосувань.

Значно впливає на величину виробничої потужності і склад сировини. Виробнича потужність встановлюється виходячи з того складу сировини і матеріалів, який визначений нормальним технологічним процесом.

Величина виробничої потужності і покращення її використання залежить також від технології виробництва. При розрахунку виробничої потужності підприємства чи його дільниці виходять з технологічного процесу, який застосовується на передових підприємствах даної галузі і можливого використання на даному підприємстві.

На величину виробничої потужності підприємства впливає спеціалізація підприємства. Питання, що стосується спеціалізації, заслуговує на особливу увагу. В діючих інструкціях по визначенню виробничої потужності рекомендується виходити з тої номенклатури продукції, яка встановлена річним планом. На номенклатуру продукції значний вплив здійснюють потреби народного господарства, кон'юнктури і сезонні коливання попиту, а в окремих випадках і помилки планових органів. Виробничу потужність слід встановлювати виходячи із оптимальної для даного підприємства номенклатури продукції, тобто такої, яка найбільш повно і комплектно завантажує весь склад обладнання, що є в наявності підприємства.

Особливо великий вплив на обсяг продукції, що виготовляється, здійснює культурно-технічний рівень кадрів і їх ставлення до праці. Культурний, свідомий працівник, який добре оволодів технікою виробництва, може значно підвищити використання наявної техніки.

В основу розрахунку виробничої потужності покладені перспективні техніко-економічні норми використання обладнання, досягнуті передовими працівниками даної галузі промисловості. Потужність визначається виходячи з техніко-економічних норм, досягнутих 20-25% передових працівників на протязі кращого кварталу.

Одним з найважливіших факторів, що впливають на величину виробничої потужності і її використання являється рівень організації праці і виробництва, забезпечення найбільш сприятливих умов для безперебійної і високопродуктивної роботи обладнання. Одним з елементів організації виробництва є календарний режим роботи підприємства. Розрахунок виробничої потужності проводиться виходячи з встановленого для підприємств даної галузі промисловості режиму роботи, змінності, тривалості робочого дня, кількості робочих днів в році. При визначенні виробничої потужності витрати часу на ремонт приймаються мінімальними.

Для підприємств сезонних галузей промисловості виробнича потужність встановлюється з врахуванням максимальної тривалості сезону, прийнятої для даної галузі промисловості.

Вибираючи оптимальний варіант спеціалізації виробництва і календарного режиму роботи обладнання, в більшості випадків виходять з необхідності найбільш повного використання обладнання. Всі інші категорії оптимальності (собівартість, рентабельність виробництва і інші) враховуються при розгляді інших сторін діяльності підприємства.

Всі перераховані вище фактори можуть впливати як на величину виробничої потужності, так і на ступінь її використання. Тому необхідно чітко розмежовувати в яких випадках дія того чи іншого фактора збільшує потужність, і в яких вона впливає лише на ступінь використання потужності.

Всі міроприємства, спрямовані на зміну умов, покладених в основу розрахунку виробничої потужності, змінюють її величину. До числа таких міроприємств відносяться:

впровадження нового обладнання, інструментів і пристосувань, які раніше не використовувалися;

впровадження нової технології виробництва;

досягнення передовими працівниками нових, більш високих показників діяльності;

використання більше ефективних видів сировини.

Ті міроприємства, які спрямовані на підтягування середніх показників роботи до рівня найкращих, не змінюють величину виробничої потужності, а приводять до покрашеного її використання.

Таким чином, величина виробничої потужності поняття динамічне і характеризується для даного періоду максимально можливим випуском продукції за даний період часу на наявному обладнанні і при ступені використання його досягнутому кращими працівниками даної галузі, при заданому календарному режимі роботи і проектуємої оптимальної спеціалізації підприємства. Це означає, що при розрахунку величини виробничої потужності необхідно виходити з передової організації виробництва, застосування повноцінної ефективної сировини, найбільш удосконалених інструментів, обладнання, техніки, технології виробництва, найкращих стійких показників новаторів виробництва певної галузі промисловості.

Оцінка рівня використання виробничих потужностей відіграє важливу роль у системі управління діяльністю підприємства. Для оцінки реального стану їх використання потрібна певна система показників. Серед таких показників виділяється коефіцієнт використання проектної потужності, який характеризує рівень використання введених в дію нових потужностей з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбачений проектом рівень. Цей коефіцієнт визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом, до величини проектної потужності в аналогічних одиницях.

Зовсім інше значення має коефіцієнт використання виробничої потужності. Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної. Потрібно оцінити рівень використання прийнятої середньорічної і фактичної виробничої потужності. Цей коефіцієнт можна отримати шляхом ділення планового чи фактичного обсягу валової, товарної, реалізованої чи чистої продукції на значення потужності відповідного виду.

Важливе значення характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання, а також характеристика його окремих підрозділів. Рівень використання середньо розрахункової чи нормативної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом нормативної величини потужності.

До групи показників, які характеризують рівень використання виробничої потужності належать і коефіцієнти змінності роботи і завантаження обладнання, і показник середнього часу роботи однієї машини.

На практиці часто доводиться визначати фактичну величину коефіцієнта змінності роботи обладнання, який характеризує ступінь фактичного використання обладнання. Для оцінки використання реального фонду роботи обладнання використовується коефіцієнт завантаження обладнання. Він показує відношення сумарної машиномісткості до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів. Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи.

Будь-який з показників відображає в першу чергу використання технологічного обладнання, яке визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників характеризує не лише рівень використання виробничої потужності, а й резерви поліпшення її використання.

Важливим етапом в аналізі використання виробничої потужності є оцінка ступеня рівномірності завантаження обладнання при заданому обсязі виробництва чи прийнятій потужності. Це завантаження дає уявлення про існуючий рівень пропорційності у виробничій потужності підрозділів і груп взаємозамінного обладнання. Для кількісної характеристики рівномірності завантаження обладнання використовується коефіцієнт пропорційності. Цей коефіцієнт визначається як відношення кількості обладнання, яке зайняте у виготовленні продукції до загальної кількості встановленого обладнання. Він показує наскільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню у певний момент. Визначивши рівень пропорційності у виробничій потужності, можна встановити ту кількість машин, верстатів, які безперервно беруть участь у роботі, а також виявити ту частину обладнання, яка може бути вилучена з виробничого процесу або лише частково завантажена роботою.

Важливе місце відіграють при розрахунку виробничої потужності інтегральні вартісні показники. Вони дають змогу оцінити вплив використання виробничої потужності на ефективність виробництва. За показником фондовіддачі оцінюють ступінь відповідності фактичної і проектної фондовіддачі, а також зіставляють проектну фондовіддачу з прийнятою потужністю.

Ефективність використання активної частини основних виробничих фондів характеризує такий вартісний показник як випуск продукції в розрахунку на 1 грн. вартості обладнання. Цей показник може бути доповнений показником випуску продукції на одиницю обладнання.

Дуже важливим показником є коефіцієнт, що характеризує ефективність використання виробничих площ. Цей показник застосовується при оцінці рівня використання виробничої потужності тих підрозділів, величина потужності яких залежить, насамперед, від величини виробничих площ.

Отже, для оцінки реального стану використання виробничих потужностей застосовується система показників, яка дає змогу комплексного аналізу використання і розробити заходи щодо реалізації резервів виробничої потужності.

Розробка річного плану виробництва на підприємстві

План виробництва продукції конкретизує номенклатуру і асортимент випуску продукції в плановому році по кожному найменуванню і виду продукції, обов'язки підприємства по кооперуванню і служить розрахунковою основою для розробки плану реалізації продукції.

Планування діяльності підприємства здійснюється на основі річної комплексної програми, спрямованої на досягнення високих кінцевих результатів і підвищення ефективності виробництва. Річний план складається з таких розділів:

Виробнича програма - план введення в дію виробничих потужностей.

План підвищення економічної ефективності виробництва -це планування системи показників, що відображають економічний результат роботи підприємства.

План розвитку і функціонування нової техніки - план організаційно-технічних заходів, пов'язаних з впровадженням нової техніки з метою ефективного використання ресурсів.

План розвитку та використання виробничої потужності - забезпечення збалансованості виробничої програми з потужністю підприємства з врахуванням наявних ресурсів.

План механізації виробничого процесу - план забезпечення виробництва обладнанням.

План з організації праці - план забезпечення підприємства трудовими ресурсами, визначення продуктивності і оплати праці.

План матеріально-технічного забезпечення та комплектації - план забезпечення виробництва основними та допоміжними матеріалами з застосуванням виробничо-технічної комплектації.

План роботи допоміжних виробництв - план забезпечення підприємства продукцією допоміжних підприємств і господарств.

План по собівартості та прибутку визначення планового розміру затрат на виробництво продукції з врахуванням заходів по їх зниженню, визначення планового розміру прибутку, формування завдань по економії матеріальних ресурсів.

План утворення та використання фондів економічного стимулювання - визначення планового розміру прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства для формування фондів економічного стимулювання.

Фінансовий план - співставлення доходів по всіх джерелах їх формування з витратами на виробничу діяльність та платежі в бюджет.

План соціального розвитку колективу - розробка заходів по покращенню соціальної структури трудового колективу підприємства, умов праці, матеріального становища, побутових і житлових умов життя працівників.

Порядок розробки проектів річних планів, який склався на підприємствах, надає необмежені можливості для виявлення і мобілізації резервів виробництва. Загальний порядок цього процесу має вигляд:

Рис. 1. Взаємозв'язок виробничих підрозділів і служб підприємства з розробки проекту плану

1 - зв'язки першого рівня (прямі і зворотні)

2 - зв'язки другого рівня (прямі і зворотні)

Економічна служба підприємства розробляє варіанти плану на наступний рік. Скоригувавши його відповідно до завдань, економічна служба дає завдання на розробку проекту плану виробничим підрозділам і службам підприємства. Отримавши від них пропозиції, вона вносить відповідні зміни в свій варіант або повертає їх на доопрацювання як такі, що забезпечують досягнення передбачених показників.

З точки зору розробки планово-економічних показників діяльності підприємства найсуттєвішим є взаємозв'язок економічної служби, виробничих підрозділів, технічної служби і служби МТЗ по розробці проекту плану на наступний рік (рис. 1).

Економічна служба підприємства дає контрольні цифри завдання на наступний рік виробничим підрозділам і технічним службам підприємства (на рис. 1 позначено стрілками 1 а). Видача завдання службі МТЗ на схемі не показана, бо тут більш суттєвими є зв'язки другого порядку, тобто видача завдань службі МТЗ виробничими підрозділами і технічною службою (стрілки 2 а) і реакція на них з боку служби МТЗ (стрілки 2 б).

Традиційно по виробничим підрозділам доводять основні техніко-економічні показники з обсягу виробництва, праці та собівартості, технічним службам дають завдання, покликані забезпечити досягнення запланованих показників виробництва підрозділів, зниження трудомісткості виготовлення продукції, норм витрачання матеріальних ресурсів, нарощування виробничих потужностей.

Отже, план виробництва розробляється в два етапи. Перший етап - розробка проекту відділами і службами підприємства. Другий етап - затвердження плану. Після затвердження плану керівником підприємства основні показники річного плану доводяться до дільниць виробників продукції та майстрів у двотижневий термін з дня затвердження річного плану.

Планування виробничої програми включає в себе рішення певної низки задач. Перш за все планується номенклатура, асортимент і об'єм випуску продукції. Номенклатура виробництва представляє собою перелік виробів (готових виробів, напівфабрикатів), що призначені для виготовлення на підприємстві в плановому періоді. Номенклатура, асортимент і об'єм виготовляємої підприємством продукції в усіх випадках встановлюється на основі потреб народного господарства, що виражені в централізованому завданні по поставці найважливіших видів продукції. З цього випливає, що відповідність номенклатури, об'єму і асортименту випускаємої підприємством продукції завданням розвитку всього народного господарства являється однією з основних вимог, що пред'являються до розробки виробничих програм.

Також передбачається покращення використання наявної виробничої потужності з врахуванням можливості її раціонального розширення і спеціалізації підприємства. Обов'язковою умовою планування випуску продукції з врахуванням оновлення номенклатури виробництва і збільшення об'єму виробництва являється планування організаційно-технічних заходів, що забезпечують необхідне розширення виробничої потужності, перехід до використання нової техніки і інше.

Нарешті передбачається розподіл випуску продукції в часі по окремих відрізках планового періоду. В плані виробництва намічаються такі терміни випуску продукції, які забезпечують виконання централізованого завдання по поставкам більш важливих видів продукції і зобов'язань підприємства по договорах поставок продукції. Календарне планування виробництва продукції передбачає такий розподіл випуску продукції в часі, який забезпечував би спеціалізацію виробництва. Для цього передбачається обмеження кількості видів продукції, що виробляються в цехах підприємства в окремі відрізки часу.

Таким чином, виробнича програма повинна забезпечувати високі темпи росту виробництва продукції, максимальне використання виробничої потужності, гарантувати ритмічність роботи протягом року і забезпечувати заділ.

При розробці виробничої програми підприємства використовуються натуральні і вартісні показники. Показники виробничої програми дозволяють вести планування, облік і контроль виконання плану по об'єму, асортименту і трудомісткості випускаємої продукції, порівнювати об'єм виробництва по періодам і визначити його динаміку.

Натуральні вимірники служать вихідними величинами для визначення потреби підприємства в робочій силі, сировині, паливі, електроенергії, обладнанні, виробничих площах і тому мають вирішальне значення при розробці плану підприємства. При застосуванні натуральних показників кожний продукт обліковується в метрах, в штуках, тонах, кіловат-годинах, метрах кубічних і інш. У деяких галузях застосовують зведені умовно-натуральні вимірники обсягу виробництва. За допомогою натуральних вимірників найбільш чітко виражається обсяг виробництва продукції і його динаміка.

При плануванні продукції в натуральному виразі виділяють придатну продукцію і відходи. Придатною є продукція, що має відповідні хімічні, фізичні, механічні та інші властивості, що характеризують її як споживчу вартість і відповідають вимогам і технічним умовам. Відходи виробництва - це частина сирих матеріалів, що залишились невикористаними при підготовці матеріалів до виробництва чи отримані в процесі виготовлення продукції.

У внутрішньозаводському плануванні застосовують нормо-години - показник затрат нормованого робочого часу на виготовлення продукції. Його застосовують для вимірювання обсягу виробництва цехів і дільниць з високою номенклатурою виробів, ціни на яких не встановлені.

Крім натуральних і трудових показників використовують і вартісні показники, що мають узагальнюючий характер. За їх допомогою визначають об'єм реалізації, товарну, валову і чисту продукцію.

Планування товарної продукції являється важливою задачею при розробці плану виробництва. Слід підкреслити, що товарна продукція в натуральному вираженні служить для визначення рівня спеціалізації підприємства і основою розрахунків собівартості, рентабельності, розміру накопичень.

Планування товарної продукції заключається у визначенні розмірів планового випуску товарної продукції в натуральному вираженні і в діючих оптових цінах підприємства.

Планування валової продукції, як вартісного показника, крім розрахунку виробництва товарної продукції передбачає планування приросту (спаду) напівфабрикатів свого виробництва, а також спецінструментів, матеріалів, моделей. Визначається валова продукція в діючих і співставних цінах. До її складу входить товарна продукція та зміна залишків незавершеного виробництва:

ВП=ТП+(Нз.Вк.р.-НзВп.р.),

де

ВП - валова продукція

ТП - товарна продукція

Нз.В - незавершене виробництво відповідно на кінець року (к.р.) та початок року (п.р.).

Чиста продукція - це вартісний показник, характеризує знову створену працею працівників даного підприємства вартість. Чиста продукція відображає затрати лише живої праці, вона більш точно ніж валова і товарна відображає обсяг виконаних робіт, оскільки не включає прямі матеріальні затрати, а значить позбавлена впливу матеріалоємності продукції.

При складанні виробничої програми підприємства і цехів вирішуються питання, що стосуються внутрізаводського і міжзаводського кооперування виробництва. Планування виробництва завдає великого впливу організації погодженої роботи кооперованих цехів і дільниць шляхом досягнення:

а) максимального скорочення номенклатури на кожній дільниці і в кожному цеху виробництва продукції;

б) відповідності плануємої продукції наявним виробничим потужностям;

в) технологічної однорідності виготовляємої продукції.

Для кооперування цехів та дільниць велике значення має організація комплектного випуску продукції цехами. Виготовлення і подача цехами-виробниками цілих комплектів деталей забезпечує безперебійну роботу цехів-споживачів при мінімальних розмірах незавершеного виробництва.

Виробнича програма розробляється за аналогічним принципом по основним цехам. Сутність методики розробки виробничої програми основних цехів заключається в тому, що розробка планів випуску продукції основними цехами підприємства проводиться в порядку зворотному до ходу технологічного процесу, тобто починаючи з складальних цехів, далі по обробним цехам і на кінець - по заготівельним. Застосування даної методики дозволяє встановити завдання по цехам з врахуванням міжцехових виробничих зв'язків, створення і підтримання на необхідному рівні запасів незавершеного виробництва та напівфабрикатів, а також технічно не виключених втрат у виробництві (наприклад, відходів сировини і напівфабрикатів).

План організаційно-технічних заходів на підприємстві

Ступінь покращення кількісних та якісних показників виробництва в результаті впровадження технічних чи організаційних заходів складає ефективність заходу.

План заходів по збільшенню випуску продукції, підвищенню продуктивності і покращенню умов праці, зменшенню питомих витрат матеріалів, палива, енергії, підвищенню якості і зниженню собівартості продукції, покращенню використання основних і оборотних засобів являється планом організаційно-технічних заходів. Він розробляється при активній участі робітників та інженерно-технічного персоналу і також служить засобом виявлення та використання резервів виробництва.

Спочатку перед складанням плану організаційно-технічних заходів проводиться аналіз діяльності цехів, дільниць і служб підприємства. На основі аналізу і завдань дирекція підприємства визначає і обгрунтовує важливі питання розвитку і організації виробничої діяльності підприємства. Організація роботи по складанню плану організаційно-технічних заходів покладається на спеціальні комісії.

На першому етапі розробки плану організаційно-технічних заходів увага керівництва концентрується на визначенні кожному із підрозділів підприємства конкретних завдань та доведення цих завдань до робітників даного підрозділу.

На другому етапі, коли колективи цехів і дільниць безпосередньо організують розробку організаційно-технічних заходів, вирішальна роль належить бригадам, які безпосередньо організовують розробку певних заходів на дільниці.

Третій етап передбачає збір пропозицій робітників, перевірка їх цілеспрямованості та ефективності, призначення виконавців і термінів здійснення організаційно-технічних заходів.

Прийняті більшістю і керівництвом цеху заходи включаються в план організаційно-технічного розвитку підприємства. Всі заходи зводяться в декілька однорідних груп за ознакою їх економічної ефективності. Заходи, направлені на збільшення обсягу виробництва, включаються в одну групу, на підвищення продуктивності праці - в другу, на покращення якості продукції - в третю і т.д.

Таким чином, до основних напрямків розробки плану організаційно-технічних заходів відносять:

впровадження передової техніки і технології і покращення організації виробництва;

підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів;

використання нових ефективних матеріалів і сировини;

удосконалення організації праці і системи оплати праці;

впровадження, розвиток та підвищення ефективності автоматизованих систем управління;

розвиток раціоналізації та винахідництва;

удосконалення економічної роботи;

спеціальні заходи по прямому скороченню накладних витрат;

удосконалення методів охорони праці і техніки безпеки;

покращення організації матеріально-технічного забезпечення;

удосконалення організаційно-виробничої структури, спеціалізації та кооперування підприємств і їх підрозділів;

спеціальні заходи по покращенню якості виробництва.

Результати розробки плану організаційно-технічних заходів дозволяють поліпшити шляхи подальшого технічного і організаційного удосконалення виробництва.

Слід розрізняти економічну ефективність організаційно-технічних заходів і розрахунок економії, тобто зменшення затрат на виробництво продукції, отриманої від його проведення. Ці величини не завжди рівнозначні.

Форми виявлення економічної ефективності організаційно-технічних заходів дуже різноманітні. Вона може бути виражена у покращенні використання виробничої потужності, у збільшенні випуску продукції та підвищенні її якості, в зниженні трудоємності виробництва і рості продуктивності праці тощо. Різноманітність форм вираження ефективності від проведення організаційно-технічних заходів породжує множинність її вимірників.

Практичним вираженням збереження робочого часу і зведення до мінімуму витрат виробництва являється зниження трудоємності виготовлення продукції та зниження собівартості продукції. Ці два показники економічної ефективності, що досягаються за допомогою впровадження організаційно-технічних заходів і відповідні їх показники ефективності являються найважливішими.

Визначення економічної ефективності слід доповнити розрахунком ще одного показника - терміну окупності затрат на проведення заходів. Цей показник характеризує не лише період погашення затрачених засобів щорічною економією від проведення заходів, але також і термін протягом якого застосування впровадженої техніки продовжує залишатись економічно обгрунтованим.

IІ. Вихідні дані

Кількість верстатів згідно паспорта підприємства, шт.

Шифр обладнання	Назва обладнання	Кількість, шт.
110 111 120 125 128 47 51 54 62 163 168 174 180 77 79 84 95	Токарний верстат Свердлильний верстат Агрегатний верстат Зварювальна установка Зварювальний напівавтомат Вальці для гнуття Напівавтоматична зварювальна лінія Прес гідравлічний Шліфувальний верстат Токарний напівавтомат Фрезерний верстат Продольно-строгальний верстат Установка для нанесення фарби Горизонтально-фрезерний верстат Вертикально-фрезерний верстат Протягувальний верстат Плоскошліфувальний верстат	7 4 6 2 9 15 7 12 27 6 8 7 12 15 7 19 11

Простоювання обладнання в ремонті, у відсотках від номінального фонду робочого часу - 4,0.

Виробництво продукції за проектом плану, шт.

Виріб 1	2200
Виріб 2	27050
Виріб 3	2400
Виріб 4	1200

Фактично підписані угоди про поставку продукції підприємства, шт.:

Виріб 1	2450
Виріб 2	30850
Виріб 3	2700
Виріб 4	1350

Залишки незавершеного виробництва на початок і на кінець року, шт.

	Початок року	Кінець року
Виріб 1	384	479
Виріб 2	5240	5337
Виріб 3	558	958
Виріб 4	195	200

Ріст продуктивності праці - 106,4%

Чисельність працівників згідно проекту плану - 833 чол.

Фонд розвитку виробництва, науки і техніки - 328,9 тис. грн.

Середньорічна заробітна плата одного робітника - 1876 грн.

Розділ III. Використання виробничої потужності підприємства

Розрахунок виробничої потужності підприємства

Для того, щоб розрахувати виробничу потужність необхідно використовувати формулу:

ВП=(n•КФРИ•Кв.н.) / Те , (1)

де n - кількість одиниць встановленого обладнання, шт.

КФРИ - корисний фонд робочого часу в розрахунку на одиницю обладнання

Кв.н. - коефіцієнт виконання норм виробітку

Те - трудомісткість обробки одного виробу, год.

Корисний фонд робочого часу визначається з врахуванням простоювання обладнання в планово-попереджувальному ремонті і визначається: КФРИ=НФРЧ - простоювання.

Номінальний фонд робочого часу (НФРЧ) обладнання в рік становить 4060 год., а простоювання обладнання в ремонті складає 4,0% від НФРЧ.

Отже, КФРИ=4060-(4060•0,04)=3898 год.

Визначення виробничої потужності доцільно представити у вигляді таблиці.

Визначення паспортної виробничої потужності

Таблиця 2.1

Шифр обладнання	Назва обладнання	Кількість одиниць обладнання по паспорту, шт.	Фонд часу роботи одиниці обладнання, год.	Номінальний Корисний	Виробнича потужність, шт.
1	2	3	4	5	6
110 111 120 125 128	Виріб 1 Токарний верстат Свердлильний верстат Агрегатний верстат Зварювальна установка Зварювальний напівавтомат	7 4 6 2 9	4060 4060 4060 4060 4060	3898 3898 3898 3898 3898	2492 3560 2644 2931 3009
47 51 54 62 163 168 174 180 77 79 84 95	Виріб 2 Вальці для гнуття Напівавтоматична зварювальна лінія Прес гідравлічний Шліфувальний верстат Виріб 3 Токарний напівавтомат Фрезерний верстат Продольно-строгальний верстат Установка для нанесення фарби Виріб 4 Горизонтально-фрезерний верстат Вертикально-фрезерний верстат Протягувальний верстат Плоскошліфувальний верстат	15 7 12 27 6 8 7 12 15 7 19 11	4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060	3898 3898 3898 3898 3898 3898 3898 3898 3898 3898 3898 3898	33475 32348 31790 33187 3204 3398 2773 2888 1478 1404 1357 1348

Виробничу потужність розраховуємо, використовуючи формулу (1), значення Кв.н. і Те беруться з таблиці 1 довідкової інформації.

Приклад розрахунку виробничої потужності по виробу 1:

ВП?токар =(7·3898·1,10) / 12,045=2492 шт

ВП?свердл=(4·3898·1,10) / 4,818=3560 шт

ВП?агрег=(6·3898·1,05) / 9,288=2644 шт

ВП?звар. уст.=(2·3898·1,08) / 2,873=2931 шт

ВП?звар=(9·3898·1,08) / 12,592=3009 шт

Визначення виробничої потужності по інших виробах проводиться аналогічно до розрахунку по виробу 1.

Визначаємо провідне обладнання по виробах:

по виробу 1 провідним обладнанням буде токарний верстат ВП=2492 шт.

по виробу 3 - фрезерний верстат ВП=3398 шт.

по виробу 2 і 4 провідне обладнання визначаємо за методом потокового виробництва, суть якого заключається в тому, що провідним є обладнання, на якому випускається мінімальна кількість продукції.

Отже, по виробу 2 провідним є прес гідравлічний ВП=31790 шт.;

по виробу 4 - плоскошліфувальний верстат ВП=1348 шт.

Обчислимо резерв виробничої потужності. Розрахунки, які необхідні при цьому представлені в таблиці 2.2, колонки якої заповняються, виходячи з визначення провідного обладнання, вихідних даних.

Розрахунок резерву виробничої потужності

Таблиця 2.2.

Види продукції	Виробнича потужність згідно паспорта підприємства, шт	Виробництво продукції за проектом плану в натурал. виразі, шт.	Коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства	Резерв виробничої потужності, шт
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	2492 31790 3398 1348	2200 27050 2400 1200	0,88 0,85 0,71 0,89	292 4740 998 148

В таблиці коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства визначається як відношення виробництва продукції за проектом плану в натуральному виразі до виробничої потужності згідно паспорта підприємства. Резерв виробничої потужності визначається як різниця виробничої потужності згідно паспорта підприємства та виробництва продукції за проектом плану в натуральному виразі.

Розраховуємо обсяг випуску продукції. Для цього використаємо таблицю 2.3.

Визначення розрахунку обсягу випуску продукції

Таблиця 2.3

Види продукції	Виробництво продукції згідно фактично підписаним угодам, шт.	Зміна залишків незавершеного виробництва за рік, шт.	Розрахункова валова продукція підприємства, шт.	Розрахунковий додатковий випуск продукції, шт.
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	2450 30850 2700 1350	95 97 400 5	2545 30947 3100 1355	345 3897 700 155

Зміну залишків незавершеного виробництва за рік визначаємо за формулою:

?Нв=Нвк.р.-Нвп.р.(2),

де

Нвк.р. - залишки незавершеного виробництва на кінець року, шт.

Нвп.р. - залишки незавершеного виробництва на початок року, шт.

?Нв?=479-384=95 шт. ?Нв?=958-558=400 шт.

?Нв?=5337-5240=97 шт. ?Нв =200-195=5 шт.

Розрахункова валова продукція підприємства обчислюється за формулою:

ВП=ТП+(Нвк.р.-Нвп.р.) або ВП=ТП+?Нв,

де

ТП - товарна продукція, в якості якої в даному випадку виступає виробництво продукції згідно з фактично підписаними угодами, шт.

Отже,

ВП?=2450+95=2545 шт.

ВП?=30850+97=30947 шт.

ВП?=2700+400=3100 шт.

ВП =1350+5=1355шт.

Організація додаткового випуску продукції

Розрахунковий додатковий випуск продукції визначається як різниця між валовою продукцією і виробництвом продукції за проектом плану (п.3 вихідних даних)

Отже, ДВ?розр.=2545-2200=345 шт.

ДВ?розр.=30947-27050=3897 шт.

ДВ?розр.=3100-2400=700 шт.

ДВ розр.=1355-1200=155 шт.

На основі попередніх розрахунків необхідно здійснити формування плану виробництва продукції, яке доцільно представити у табличній формі.

Формування плану виробництва продукції

Таблиця 2.4

Види продукції	Резерв виробничої потужності, шт.	Додатковий випуск продукції, шт.	Затверджений плановий обсяг валової продукції
		розрахунковий	затверджений	шт.	тисяч гривень
					в співставних цінах	в поточних цінах
Виріб 1	292	347	292	2742	1508,1	1786,9
Виріб 2	4740	3897	3897	34747	9260,1	10521,0
Виріб 3	998	700	700	3379	3382,3	3933,2
Виріб 4	148	155	148	1498	1233,6	14179,8
Разом					15384,1	30416,3

Значення резерву виробничої потужності беруться з таблиці 2.2, а розрахункового додаткового випуску продукції, шт. - з таблиці 2.3. Якщо ці значення менші чи рівні за величиною за резерв виробничої потужності, то затверджений додатковий випуск продукції приймаємо рівним розрахунковому, якщо ж більші - то в межах резерву виробничої потужності.

Затверджений плановий обсяг валової продукції в шт. визначається як сума затвердженого додаткового випуску продуції в шт. і виробництва продукції згідно фактично підписаних угод, шт (п. 4 вихідних даних).

Для визначення затвердженого планового обсягу валової продукції в тис. грн. в півставних і поточних цінах необхіно використати значення цих цін з таблиці 4 довідкової інформації і помножити на затверджений обсяг валової продукції в шт.

Необхідно розрахувати потребу в додатковій чисельності робітників. Для цього спочатку розраховуємо трудомісткість додаткового випуску продукції (таблиця 2.5). За додатковий випуск продукції, шт. приймаємо значення додаткового затвердженого випуску продукції з таблиці 2.4.; трудомість одиниці виробу, людино-годин використовуємо з таблиці 4 довідкової інформації.

Розрахунок трудомісткості додаткового випуску продукції

Таблиця 2.5

Вироби	Додатковий випуск продукції, шт.	Трудомісткість, люд-год.
		одиниці виробу	додаткового випуску продукції
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	292 4740 998 148	16,3 7,6 11,4 3,8	4759,6 36024 11377,2 562,4
Разом			52733,2

Трудомісткість додаткового випуску продукції визначається за формулою

Тдв=Тод·ДВ,

де

Тод - трудомісткість одиниці виробу, люд.-год.

ДВ - додатковий випуск, шт.

Таким чином, підставивши дані з таблиці у формулу, маємо:

Т?дв=16,3·292=4759,6 люд.-год.

Т?дв=7,6·4740=36024 люд.-год.

Т?дв=11,4·998=11377,2 люд.-год.

Т дв=3.8·148=562,4 люд.-год.

Тоді потреба в додатковій чисельності робітників:

Ч=? Тдв / КФРЧ

КФРЧ - корисний фонд робочого часу одного робітника в рік становить 2000 люд.-год. (довідкова інформація п.3).

Отже,

Ч=52723,2 / 2000=26,426 чол.

Оскільки, виникає потреба додаткового випуску продукції, то потрібні також додаткові матеріальні ресурси. Розрахунок потреби в яких представлений в таблиці 2.6.

Розрахунок додаткової потреби в матеріальних ресурсах

Таблиця 2.6

Вироби	Додатковий випуск продукції, шт.	Алюмінієвий прокат	Труби	Лаки і фарби	Пиловочник
		Норма витрат на одиницю продукції (Нв), кг	Потреба на додатков. випуск (Пдв), кг	Нв, кг	Пдв, кг	Нв, кг	Пдв, кг	Нв, м?	Пдв, м?
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	292 4740 998 148	38 10,8	11096 51192	69 98	68862 14504	48 120	47904 17760	24 5,3	113760 5289,4
Разом	-	-	62288	-	83366	-	65664	-	119049

В таблиці 2.6 значення додаткового випуску продукції беруться з таблиці 2.5. Норми витрат на одиницю продукції (Нв), кг - з таблиці 5 (довідкової інформації).

Потреба на додатковий випуск обчислюється:

Пдв=ДВ·Нв,

де

ДВ - додатковий випуск продукції, шт

Нв - норма витрати, кг

Отже,

П?двалюм=292·38=11096 кг

П?двалюм=4740·10,8=51192 кг

П?двтруби=998·69=68862 кг

П двтруби=148·98=14504 кг

П?двл.іф.=998·48=47904 кг

П двл.іф.=148·120=17760 кг

П?двпилов=4740·24=113760м?

П?двпилов=998·5,3=5289,4 м?

Визначаємо вартість додаткових матеріальних ресурсів:

Вмр=?ПдвіЦ,

де

?Пдві - сума потреби на додатковий випуск і-го виду ресурсу

Ц - ціна подана в таблиці 5 довідкової інформації у грн/т і грн/м?.

Отже,

Валюм.прокату=62,288·8300=516990,4 грн

Втруб=83,366·1650=137553,9 грн

В лаків і фарб=65664·6=393984 грн

Впиловочника=119049·120=14285928 грн

Отже, загальна потреба в додаткових матеріальних ресурсах у вартісному виразі:

Взаг=15334456,3 грн

Розділ IV. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві і його вплив на показники виробничої діяльності підприємства

Розробка плану організаційно-технічних заходів

План організаційно-технічних заходів являє собою забезпечення планового росту продуктивності праці на потреби в матеріальних і трудових ресурсах для забезпечення додаткового випуску продукції.

Розділ І плану організаційно-технічних заходів повинен забезпечити економію чисельності в кількості достатній для досягнення планового росту продуктивності праці.

Умовне вивільнення працівників (економія) чисельності визначається за формулою:

Ч=(ПП·Чпр.пл.) / (100+ПП),

де ПП - приріст продуктивності праці в плановому році (п. 6 вихідних даних)

Чпр.пл. - чисельність працівників за проектом плану (п. 7 вихідних даних)

Отже, підставивши дані у формулу, визначимо економію чисельності:

Ч=(6,4·833) / (100+6,4)=50 чол.

Розділ ІІ плану організаційно-технічних заходів повинен забезпечити додаткову потребу в матеріальних ресурсах, а також потребу в додатковій чисельності.

Розділ ІІ плану організаційно-технічних заходів розраховується одночасно з таблицями 3.2.1. та 3.2.4.

План організаційно-технічних заходів

Таблиця 3.1

Організаційно-технічні заходи	Економія чисельності, чол.	Зниження норм витрат, %	Додаткові капітальні вкладення, тис. грн
		алюмінієвий прокат	труби	лаки і фарби	пиловник
1	2	3	4	5	6	7
Розділ І. Організаційно-технічні заходи для забезпечення планового росту подуктивності праці
1. Механізація основного виробництва	8	-	-	-	-	44,0
2. Впровадження прогресивної технології (в. 4)	4	-	1.0	-	-	20,5
3. Впровадження групових методів обробки	9	-	-	-	-	-
4. Підвищення норм обслуговування обладнання	6	-	-	-	-	-
5. Скорочення втрат робочого часу	2	-	-	-	-	-
6. Впровадження прогресивного інструменту	2	-	2	4	-	-
7. Впровадження нових засобів контролю	4	-	-	-	-	5
8. Вдосконалення оперативно-виробничого планування	3	-	-	-	-	-
9. Вдосконалення організації робочих місць	2	-	-	-	-	-
10. Підвищення кваліфікацї кадрів	3	-	-	-	3,5	-
11. Вдосконалення матеріального стимулювання	2	2.5	1,5	3	2,1	-
12. Вдосконалення системи управління	5	-	-	-	-	6
Разом	50	-	-	-	-	75,5
Розділ ІІ. Організаційно-технічні заходи для забезпечення додаткового випуску продукції
Впровадження прогресивних технологій (в. 2)	3	2	1,5	-	-	69,3
2. Впровадження прогресивної технології (в. 3)	4	-	-	4,7	-	34,8
3. Впровадження прогресивної технології (в. 4)	4	-	1,0	-	-	20,5
4. Модернізація обладнання (в. 2)	2	1,0	1,0	1,0	1,0	28,1
5. Скорочення втрат робочого часу	2	-	-	-	-	-
6. Впровадження прогресивного інструменту	2	-	2,0	4,0	-	-
7. Заміна натуральних матеріалів штучними (в. 1)	-	-	-	-	3,0	-
8. Заміна натуральних матеріалів штучними (в. 5)	-	-	3,0	-	-	28,8
9.Заміна натуральних матеріалів штучними (в. 2)	-	1,5	2,5	-	2,0	43,0
10.Впровадження технічно-обгрунтованих норм (в. 3)	-	-	-	1,5	-	-
11. Скорочення браку	-	2,0	1,0	1,0	2,0	-
12. Вдосконалення МТЗ	-	4,0	3,5	-	-	-
13. Підвищення кваліфікації кадрів	3	-	-	-	3,5	-
14. Вдосконалення матеріального стимулювання	2	2,5	1,5	3,0	2,1	-
Підвищення конструкції виробів (в. 3)	-	-	-	0,5	-	4,4
Разом	22	13	17	15,7	13,6	229,0
Всього						304,5

Розрахунок показників виробничої діяльності підприємства

Наведений план організаційно-технічних заходів розроблявся з урахуванням довідкової інформації.

На основі розробленого плану організаційно-технічних заходів необхідно розрахувати економію матеріалів за рахунок впровадження на підприємстві цих заходів. Це доцільно зробити в табличній формі.

Розрахунок економії матеріалів за рахунок організаційно-технічних заходів (алюмінієвий прокат)

В результаті запровадження організаційно-технічних заходів виникає економія заробітної плати за рахунок умовного вивільнення працівників.

Розрахунок економії заробітної плати за рахунок умовного вивільнення працівників в результаті впровадження організаційно-технічних заходів згідно проекту плану.

Таблиця 3.3

Показник	Значення
Економія чисельності за рахунок організаційно-технічних заходів Середньорічна зарплата на 1 робітника Економія зарплати, тис. грн. Економія зарплати з відрахуванням на соціальні заходи, тис. грн.	50 чол. 1876 грн. 93,8 129

Необхідно визначити забезпечення річного плану виробництва матеріальними ресурсами в результаті економії на обсяг виробництва за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів.

Забезпечення річного плану виробництва матеріальними ресурсами

Таблиця 3.4

Види матеріалу	Потреба на додатковий випуск т (м?)	Економія на обсяг виробництва за рахунок орг.-тех. засобів, т (м?)	Перевищення + Недостача -
Алюмінієвий прокат Труби Лаки і фарби Пиловник	62,29 83,37 65,66 119049	62,2 64,6 53,7 115708,1	0,09 18,77 11,96 3340,9

В таблиці 3.4 потребу на додатковий випуск отримуємо на основі даних таблиці 2.6, економію - на основі даних таблиць 3.2.1.-3.2.4.

За результатами розрахунків таблиці 3.4 визначаємо:

на яку величину (у %) економія матеріальних витрат перевищує потребу в матеріальних ресурсах на додатковий випуск продукції:

Алюмін. прокат = (62,2-62,29) / 62,29 = 0,12% Лаки і фарби = (65,66-53,7) / 53,7 = 22,3%

Труби = (83,37-64,6) / 64,6 = 29,1% Пиловник = (119049-115708) / 115708 = 2,9%

вартість матеріалів, які перевищують потребу на додатковий випуск:

а) Алюмінієвий прокат = 6,84·8300=56772 грн

б) Труби = 1,4·1650=2310 грн

в) Лаки і фарби = 1,44·6000=8640 грн

г) Пиловник = 18475,3·120=2217036 грн

Вартість визначаємо як добуток перевищення на ціну 1 т матеріалу (довідкова інформація)

Загальна вартість матеріалів = 56772+2310+8640+2217036=2284758 грн = 2284,8 тис. грн

Забезпечення завдання річного плану виробництва трудовими ресурсами

Таблиця 3.5

Показник	Потреба на додатковий випуск продукції	Економія за рахунок організаційно-технічних заходів	Перевищення + Недостача -
Чисельність працівників	26	22	4

Для розрахунку планового виробництва і реалізації продукції використаємо таблицю 3.6.

Розрахунок планового виробництва і реалізації продукції (тис. грн)

Таблиця 3.6

Показники	В співставних цінах	В поточних цінах
Виробництво продукції за проектом плану, всього 32850 в тому числі: виріб 1 2200 виріб 2 27050 виріб 3 2100 виріб 4 1200	11772,03 1184 7201,1 2383,4 948,7	13436,9 1393 8182 2771,5 1090,37
Вартість додаткового випуску продукції, всього 5016 в тому числі: виріб 1 292 виріб 2 3897 виріб 3 679 виріб 4 148	2039,3 192,8 1038,3 679,7 128,5	2344,7 226,9 1179,7 790,4 147,7
Плановий обсяг валової продукції, всього в тому числі: виріб 1 виріб 2 виріб 3 виріб 4	15312,7 1518,8 9251,8 3342,3 1199,8	17564,6 1786,9 10512,0 3886,6 1379,1
Обсяг товарної продукції, всього 37350 в тому числі: виріб 1 2450 виріб 2 30850 виріб 3 2700 виріб 4 1350	13274,4 1326 8213,5 2662,7 1072,2	15220,8 1560 9332,3 3096,2 1232,3

Для розрахунку даної таблиці множимо відповідний показник на співставну і поточну ціну з довідкової інформації; показник отримуємо з вихідних даних.

Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу доцільно представити в табличній формі.

Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу

Таблиця 3.7

№	Показник	Значення
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Чисельність за проектом плану, чол. Додаткова чисельність, яка необхідна для випуску продукції за підписаними угодами, чол. Економія чисельності відповідно до плану організаційно-технічних заходів щодо забезпечення додаткового випуску, чол. Чисельність з урахуванням додаткового випуску, чол. Економія чисельності відповідно до плану організаційно-технічних заходів згідно проекту плану на рік, чол. Планова чисельність промислово-виробничого персоналу за рік, чол.	833 26 22 833 50 783

В даній таблиці чисельність з урахуванням додаткового випуску визначаємо як суму чисельності за проектом плану і додаткової чисельності, яка необхідна для випуску продукції за підписаними угодами, за мінусом економії чисельності відповідно до плану організаційно-технічних заходів. А планову чисельність промислово-виробничого персоналу як різницю між чисельністю з урахуванням додаткового випуску і економією чисельності відповідно до плану організаційно-технічних заходів згідно проекту плану на рік.

Визначимо планову собівартість додаткового випуску продукції в табличній формі.

Розрахунок планової собівартості додаткового випуску продукції

Таблиця 3.8

Вироби	Затверджений додатковий випуск продукції	Умовно-змінна собівартість одиниці продукції, грн	Умовно-змінна частина собівартості додаткового випуску продукції, тис. грн
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	292 3897 700 148	398,3 173,6 668,5 533,8	116,3 676,5 467,95 79,0
Разом	-	-	1339,75

В таблиці 3.8 умовно-змінну частину собівартості додаткового випуску продукції визначаємо як добуток затвердженого додаткового випуску продукції і умовно-змінної собівартості одиниці продукції, грн.

Розрахунок росту продуктивності праці

Таблиця 3.9

№	Показники	Значення
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Чисельність за проектом плану, чол. Чисельність промислово-виробничого персоналу з врахуванням додаткового випуску, чол. Виробіток 1-го працівника (по продукції за проектом плану), грн/чол Виробіток 1-го працівника (з врахуванням додаткового випуску), грн/чол Ріст продуктивності праці, % Планова чисельність промислово-виробничого персоналу за рік, чол Плановий виробіток 1-го працівника, грн/чол Ріст продуктивності праці, %	833 833 14132,1 18382,6 130 783 19556,45 138

В даній таблиці чисельність за проектом плану одержуємо з п. 7 вихідних даних: чисельність промислово-виробничого персоналу з врахуванням додаткового випуску - з таблиці 3.7.; виробіток одного працівника (по продукції за проектом плану) визначаємо шляхом ділення виробництва продукції за проектом плану, всього в співставних цінах на чисельність промислово-виробничого персоналу; виробіток; виробіток одного працівника (з врахуванням додаткового випуску) визначаємо шляхом ділення планового обсягу валової продукції, всього в співставних цінах (табл. 3.6.) на чисельність промислово-виробничого персоналу з врахуванням додаткового випуску продукції; ріст продуктивності праці визначаємо як відношення виробітку одного працівника (з врахуванням додаткового випуску) до виробітку одного працівника (по продукції за проектом плану); планову чисельність промислово-виробничого персоналу за рік отримуємо з таблиці 3.7; плановий виробіток одного працівника визначаємо поділивши плановий обсяг валової продукції всього в співставних цінах (табл. 3.6) на планову чисельність промислово-виробничого персоналу за рік; ріст продуктивності праці (8 показник) визначаємо як відношення планового виробітку одного працівника до виробітку одного працівника за проектом плану.

На основі всіх вищеназваних розрахунків можна здійснити розрахунок обсягу товарної продукції та прибутку, що доцільно зробити в табличній формі.

Розрахунок обсягу товарної продукції та прибутку

Таблиця 3.10

№	Показники	Значення
1	2	3
1 2 3 4. 5. 6. 7. 8. 9.	Собівартість продукції згідно проекту плану, тис.грн. Собівартість затвердженого додаткового випуску продукції (умовно-змінні витрати), тис. грн. Економія зарплати з відрахуванням на соціальні заходи за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів, тис. грн. Економія матеріальних ресурсів за рахунок організаційно-технічних заходів, тис. грн. Собівартість товарної продукції, тис. грн. Витрати на одиницю продукції, коп. згідно проекту плану товарної Зниження витрат на 1 грн. товарної продукції в порівнянні з проектом плану, % Прибуток, тис. грн. Рівень рентабельності, %	11785,85 5037 129 2284,8 14409,05 100 108,5 8,5 1134,65 7,9

Розрахунок показників даної таблиці здійснювався за слідуючим алгоритмом:

собівартість продукції згідно проекту плану визначили як суму добутків виробництва продукції за проектом плану (3 п. вихідних даних) на собівартість; при цьому собівартість визначили по кожному виробу як відношення поточної ціни (довідкова інформація) до рівня рентабельності (таблиця 4, довідкова інформація)

собівартість затвердженого додаткового випуску продукції отримали з таблиці 3.8