Різномаїття та протиріччя інтересів в сучасній економіці

Поняття економічних потреб та інтересів. Класифікація потреб за сферою відтворення здібностей людини, способом задоволення та ступенем реалізації. Об'єктивність економічних інтересів. Суперечності між економічними інтересами та шляхи їх узгодження.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2009
Размер файла 25,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Інститут післядипломної освіти

Кафедра економіки і менеджменту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з політичної економії

за темою:

“РІЗНОМАЇТТЯ ТА ПРОТИРІЧЧЯ

ІНТЕРЕСІВ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ”

Донецьк - 2008

План

  • Вступ
    • 1. Економічні потреби
    • 1.1 Поняття економічних потреб
    • 1.2 Класифікація економічних потреб
    • 2. Економічні інтереси
    • 2.1 Поняття економічних інтересів
    • 2.2 Класифікації економічних інтересів
    • 2.3 Суперечності між економічними інтересами та шляхи їх узгодження
    • Заключення
    • Література

Вступ

Для економічного життя суспільства характерна наявність різноманітних взаємозв'язаних і взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім'я, колектив (група), люди, які проживають у певному регіоні, верства, суспільство, а кінцевим об'єктом - результат (продукт, послуга, інформація) суспільного виробництва, що іде на задоволення потреби, з приводу якої і складаються конкретні відносини між людьми.

Інтерес здебільшого має вибірковий характер і виявляється у стійкому зосередженні уваги на певному об'єкті. Як і потреби, інтереси людей численні й різноманітні. З інтересом тісно пов'язане поняття мотиву як спонукального чинника дій та вчинків людей. За мотивом логічно відбувається певна дія, що породжує конкретний результат у вигляді задоволення потреби. Для економіки є дуже важливим зв'язок між економічними потребами, економічними інтересами і трудовою або підприємницькою поведінкою людини, між мотивацією і ставленням людей до економічної діяльності.

Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб'єктами конкретних економічних цілей. У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації. Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство розробляє механізми їх подолання, тобто узгодження різних економічних інтересів. Підґрунтям для цього є те, що економічні інтереси особи, колективу і суспільства так чи інакше взаємозв'язані.

1. Економічні потреби

1.1 Поняття економічних потреб

Людина завжди була і залишається головним фактором розвитку та вдосконалення виробництва. З позицій виробництва людина - це не тільки його суб'єкт, але і кінцева мета. Суспільний продукт, пройшовши через розподіл і обмін, завершує свій шлях у споживанні, без якого будь-яке виробництво недоцільне. В споживанні задовольняються потреби людей.

Потреба - це об'єктивна необхідність окремої людини, сім'ї, колективу, суспільства, держави в життєвих благах, послугах, духовних і культурних цінностях. Потреби виникають з народженням людини і супроводжують все її життя (поїсти, поспати, прикраси, іграшки, зошити, одяг, зачіска тощо). Характер походження потреб досить складний, але в їх основі лежать дві визначальні причини. Перша має фізіологічний характер, тому що людина, як жива істота, потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспільних умов.

Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним кутом зору. Наприклад, суспільні потреби поділяються на економічні та неекономічні, виробничі та невиробничі. Їх можна розподілити з урахуванням суб'єкта споживання окремої людини, сім'ї, колективу підприємства, працівників певної галузі виробництва, жителів певних населених пунктів, суспільства в цілому або окремого класу.

Усвідомлення потреб i прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людини, спонукаючи до певних цільових дій.

1.2 Класифікація економічних потреб

Широко відома класифікація потреб, запропонована американським ученим А. Маслоу. Він поділив їх на нижчі та вищі. До першої групи належать потреби фізіологічні, без задоволення яких неможливе саме життя людини. Після цього індивід прагне безпеки для себе, своєї сім'ї. До вищих потреб входять прагнення належати до певного кола людей, відчувати їх підтримку. Задоволення цієї потреби викликає прагнення завоювати визнання, повагу, підняти свій престиж в очах оточуючих. Найвищою потребою у другій групі є прагнення людини до самореалізації. Визначальними є економічні потреби, тобто той внутрішній мотив, що спонукає людину до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів сім'ї.

Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу. Економічні потреби надзвичайно різноманітні. У розвинутих країнах світу вчені налічують близько 11 тис. потреб, серед яких переважна більшість - економічні. Тому існують різні критерії їх класифікації.

Задоволення економічних потреб відіграє неоднакову роль у відтворенні здібностей людини. В зв'язку з цим виділяють:

фізіологічні (матеріальні) потреби, задоволення яких забезпечує відтворення фізичних здібностей людини (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення);

духовні потреби, задоволення яких забезпечує відтворення та розвиток інтелекту людини (одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення);

соціальні потреби, задоволення яких пов'язане з функціонуванням соціальної сфери суспільства (охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв'язок).

За способом задоволення виділяють:

індивідуальні - це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.;

колективні - що спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз, будинків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін);

суспільні - це потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті навколишнього середовища тощо.

За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на:

абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством;

дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни;

платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення).

Численні потреби людини за спільністю ознак можна об'єднати у такі групи:

матеріальні і духовні;

загальні і конкретні;

поточні та перспективні;

задоволені і незадоволені;

дійсні та абсолютні.

Потреби характеризують лише можливість споживання, але щоб ця можливість перетворилася в дійсність, слід виробити життєві засоби. Величезна роль економічних потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво забезпечує різноманітні блага, які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства на будь-якому історичному щаблі його існування. Інакше кажучи, блага, створені в процесі виробництва, утворюють різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу.

Економічні потреби мають історичний характер. Розмір потреб, так як і способи їх задоволення, являють собою продукт історії і залежать від культурного рівня країни, а також від умови, з якими навичками та життєвими запитами сформувались соціальні прошарки суспільства, окремі люди і суспільство в цілому.

Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Зростання маси і різноманітності споживних вартостей у результаті зростання продуктивних сил приводять до зміни структури виробництва і витіснення старих потреб новими. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що зумовлює розширення складу продуктів праці, а отже призводить до появи нових потреб. Потреби людини безмежні у своєму розвиткові і мають тенденцію до зростання, тобто до якісних і кількісних змін, тобто в суспільстві діє закон зростання потреб.

2. Економічні інтереси

2.1 Поняття економічних інтересів

Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Конкретна потреба людини в чомусь у її свідомості перетворюється в інтерес, бажання, прагнення діяти. Так, відчуття спраги у свідомості перетворюється на інтерес, що спонукає людину до пошуків якогось питва; потреба в новій інформації переростає в інтерес до читання, відвідування публічних лекцій тощо.

Інтерес здебільшого має вибірковий характер і виявляється у стійкому зосередженні уваги на певному об'єкті. Як і потреби, інтереси людей численні й різноманітні. З інтересом тісно пов'язане поняття мотиву як спонукального чинника дій та вчинків людей. За мотивом логічно відбувається певна дія, що породжує конкретний результат у вигляді задоволення потреби. Таким чином, утворюється логічний ланцюжок: потреба - інтерес - мотив - дія - результат (задоволення потреби). Для економіки є дуже важливим зв'язок між економічними потребами, економічними інтересами і трудовою або підприємницькою поведінкою людини, між мотивацією і ставленням людей до економічної діяльності.

Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб. Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння певним товаром тощо). Отже, економічні інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реалізації їх.

Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків (схимники тощо), бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб.

Економічні інтереси - це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів. Кожне окреме економічне відношення існує спочатку потенційно, у формі очікувань та ще незадоволених домагань людини. Економічні відносини реалізуються як дійсні, коли набувають форми взаємного зв'язку. Потреби-інтереси не тільки відображають існуючі відносини, а й самі є першою "цеглиною" в структурі соціально-економічних відносин.

Економічні інтереси об'єктивні, бо об'єктивними є самі економічні відносини.

Економічні інтереси можна класифікувати передусім за суб'єктами їх вираження, тобто за суб'єктами економічних відносин. Суб'єкти економічних відносин - це сторони (фізичні та юридичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Такими суб'єктами є особа, сім'я, колектив, клас, суспільство. Кожен суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного економічного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки й економічних інтересів.

У кожному економічному відношенні - між підприємцями і виробниками, між виробниками і споживачами, державою і недержавним сектором економіки (бізнесом), партнерами, у відносинах між індивідами - мають місце елементи боротьби і співробітництва. Взаємодія інтересів виступає рушійною пружиною соціально-економічного розвитку. "Найближчий погляд на історію, - писав Ф. Гегель, - переконує нас в тому, що дії людей виникають з їх потреб, пристрастей, їх інтересів..."

2.2 Класифікації економічних інтересів

Економічні інтереси мають такі особливості:

вони є об'єктивними, оскільки об'єктивні самі економічні відносини;

вони є матеріальними.

Економічні інтереси можна класифікувати насамперед за суб'єктами реалізації їх як державні, групові та особисті. В структурі інтересів виділяють виробничі (пов'язані з організацією виробництва) і невиробничі (пов'язані з задоволенням особистих потреб виробника та його потреб як члена суспільства).

Державний інтерес має такі складові свого прояву:

суспільно-економічні інтереси - частина інтересів держави та інших суб'єктів господарювання збігається (оподаткування в розумних межах, виділення державних інвестицій та субвенцій, тарифне стимулювання експорту та ін.);

інтереси державної бюрократії - інтереси саморозвитку державної системи, що є корпоративним придатком до інтересів держави;

інтереси самоконтролю та оптимізації громадянського суспільства - держава не може бути виразником інтересів одного класу чи прошарку, в демократичному суспільстві вона частіше виступає як інститут консенсусу.

Груповий інтерес - це сума однорідних інституйованих приватних інтересів, носіями яких можуть бути споживачі, акціонери, фондова біржа тощо. Форми прояву групового інтересу різноманітні: корпоративний інтерес бюрократії, підприємств, асоціацій суб'єктів господарської діяльності, трудових колективів. При цьому інтерес трудового колективу залежить від форми власності: на державних, акціонерних і приватних підприємствах він має різний зміст. В умовах ринкових відносин груповий інтерес може бути представленим і через тіньову економіку у вигляді мафіозно-кримінальних структур.

Особистий інтерес охоплює потреби, що пов'язані з реалізацією приватної власності, прав володіння та користування, управління, отримання доходів.

Кожна людина одночасно є носієм різних інтересів, оскільки вона виступає в різних іпостасях: по-перше, як індивід; по-друге, як представник певної верстви суспільства; по-третє, як член певного трудового колективу. Суспільний і колективний інтереси персоніфікуються тільки в індивіді.

Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями:

за ознакою важливості виділяють інтереси головні і другорядні;

за часовою ознакою - поточні та перспективні;

за об'єктом інтересів - майнові, фінансові, інтелектуальні, вільного часу, умов праці;

за ступенем усвідомлення - дійсні та помилкові;

Одним з аспектів класифікації економічних інтересів є виділення інтересів власника, підприємця та робітника.

У сфері виробництва підприємці та робітники є протилежними сторонами економічних стосунків, проте вони мають спільні інтереси щодо ринку, виступаючи як виробники або споживачі. Не задовольнивши інтереси споживача, виробник не може забезпечити і власні інтереси. Взаємозалежність цих груп об'єктивно зумовлює їх співробітництво.

Інтерес власника полягає в зростанні власності та в одержанні від неї гарантованого доходу. Реалізація цього інтересу передбачає вибір правильної ринкової стратегії, забезпечення конкурентоспроможності, а при необхідності - переміщення капіталу в інші об'єкти власності, де він може принести більший доход. Інтерес власника передбачає також ефективне поточне використання капіталу з метою отримання задовільної норми прибутку в кожен певний момент. Головне, що характеризує власника, - його турбота про перспективу, адже саме цього вимагає зростання власності. Він може погодитися навіть на скорочення поточних доходів, наприклад під час реконструкції, якщо це необхідно для зростання доходів у майбутньому.

Інтереси менеджера полягають насамперед у забезпеченні поточної ефективності використання капіталу, максимізації доходу в кожний певний момент. У той самий час менеджери високого класу здатні забезпечити високу ефективність і на перспективу. В цьому відношенні інтереси менеджера збігаються з інтересами власника. Однак професійна діяльність менеджера пов'язана з конкретним об'єктом власності, тому він заінтересований у стабілізації свого становища і орієнтується на зміцнення конкретного підприємства. Внаслідок цього його інтерес потенційно може суперечити інтересу власника, який заінтересований у своєчасному переливі капіталу в ефективніші сфери.

Ще більш незацікавленими в переливі капіталу виявляються наймані робітники, інтереси яких пов'язані з конкретним підприємством як джерелом доходу і місцем роботи. Інтереси найманих робітників спрямовані на максимізацію поточних доходів, тому на підприємствах, де наймані робітники є власниками, а також залучаються до прийняття стратегічних рішень, спостерігається "проїдання" прибутків замість їх спрямування на розвиток виробництва. У США на підприємствах із власністю робітників передбачені механізми, що стимулюють трудову професійну активність, проте обмежують повноту і свободу в реалізації функцій власників. Самоуправління здійснюється в таких формах, коли стратегічні рішення приймаються професійними менеджерами, а не робітниками.

У системі економічних інтересів можна виділити основний інтерес суспільства, який повинен відповідати таким критеріям:

віддзеркалювати сутність економічної системи, найхарактерніші риси її;

бути рушійною силою економічного розвитку певної системи.

Основний економічний інтерес залежить від пануючого типу власності. В умовах капіталізму основний економічний інтерес є інтерес капіталіста, власника засобів виробництва в одержанні прибутку. Щоб задовольняти його, власник, засобів виробництва змушений впроваджувати нові технології, засоби виробництва, оновлювати номенклатуру виробництва, наймати кваліфіковану робочу силу, шукати шляхи скорочення витрат виробництва тощо. Це забезпечує реалізацію не лише особистого інтересу підприємця, а й особистих інтересів найманих робітників, населення в цілому.

Основним інтересом планової економіки є суспільний інтерес, тобто інтерес суспільства як асоціації власників засобів виробництва, які водночас є і працівниками. Цей інтерес відбиває такі істотні риси соціалізованої економічної системи, як панування суспільної власності на засоби виробництва і співробітництво. В умовах соціалізму складаються передумови для оптимального поєднання особистих, колективних та суспільних інтересів. Проте в реальній дійсності можуть виникати певні суперечності між ними. Скажімо, абсолютизація одержавленого суспільного інтересу може позбавити людину економічних стимулів до праці і породити психологію утриманства.

У системі економічних інтересів на кожному конкретному історичному етапі економічного розвитку, крім основного, можна виділити головний інтерес.

Він, по-перше, відбиває специфіку та економічні проблеми певного етапу; по-друге виступає відображенням реальних інтересів особи, колективу і суспільства; по-третє, трансформується у відповідну економічну політику, спонукаючи до діяльності, спрямованої на вирішення проблем даного етапу економічного розвитку.

Наприклад, в Україні головний інтерес суспільства полягає у відновленні зруйнованого виробництва, що є передумовою подальшого економічного й соціального прогресу.

Отже, як бачимо, між економічними інтересами можуть виникати певні суперечності. Тому кожне суспільство розробляє механізми їх подолання, тобто узгодження різних економічних інтересів.

Підґрунтям для цього є те, що економічні інтереси особи, колективу і суспільства так чи інакше взаємозв'язані.

2.3 Суперечності між економічними інтересами та шляхи їх узгодження

Суперечність (в т. ч. економічна) - це джерело саморуху і є процесом взаємодії протилежних сторін і тенденцій у предметах, явищах і процесах, формою зв'язків між цими сторонами.

В цілому економічні суперечності виступають як суперечності між економічними інтересами:

державними (суспільними) і колективними (груповими);

державними (суспільними) і індивідуальними (особистими);

колективними (груповими) і індивідуальними (особистими);

між інтересами різних підприємств і організацій;

між інтересами окремих осіб.

Окремо виділяють суперечність інтересів власників капіталу (роботодавців) і власників робочої сили (людей найманої праці).

В цілому інтереси останніх не співпадають: якщо інтерес власника (роботодавця) зводиться до одержання прибутку, то інтерес людини найманої праці - до одержання заробітної плати. Перші часто задовольняють свої інтереси за рахунок інтересу других: зростаючі прибутки одержують за рахунок зниження заробітної плати.

Економічний прогрес у цілому зумовлюється виникненням і розвитком системи економічних суперечностей, у тому числі між окремими її підсистемами і всередині цих підсистем, між окремими сферами суспільного відтворення (виробництвом і споживанням, виробництвом і розподілом та ін). Розвиток суперечностей відбувається, як правило, завдяки дії більш активної революційної сторони (у межах суспільного способу виробництва такою стороною є продуктивні сили; при взаємодії речових і особистих факторів виробництва - особисті фактори тощо).

Механізм узгодження інтересів визначається насамперед сутністю існуючої економічної системи. Державна політика в сфері економічних інтересів виходить з того, що, по-перше, за різних умов суспільного розвитку на перший план можуть виходити ті чи інші інтереси. Якщо вчасно не зробити в економічній політиці акцент на певну групу інтересів, то результатом буде відсутність узгодженості інтересів, що гальмує соціально-економічний розвиток. При цьому важливо досягти якомога повнішої внутрішньої узгодженості інтересів.

По-друге, державна політика також може мати різні засоби впливу на інтереси людей:

а) неекономічний примус;

б) економічний примус;

в) моральний і соціальний мотиви трудової активності.

Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб'єктами конкретних економічних цілей. Так, реалізація індивідуальних інтересів забезпечується через зростання індивідуальних доходів. Засобом реалізації колективних інтересів є максимізація прибутку та фонду заробітної плати (наприклад, для підприємств державного сектора, що знаходяться на комерційних засадах господарювання). Нарешті, засіб реалізації суспільного інтересу - максимізація національного доходу та мінімізація фонду відшкодування створюваного суспільного продукту. Отже, проблема поєднання інтересів знаходить своє вираження у формуванні певних пропорцій у розподілі доходів. Механізм реалізації корпоративних інтересів полягає у взаємодії з політичними інститутами. Інструментом реалізації цього інтересу є законодавча влада.

Заключення

Усвідомлення потреб i прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людини, спонукаючи до певно цільової. У реальний дiйсностi потреби набувають конкретної форми iнтересiв. Інтерес (вiд лат. interese - мати важливе значення) - форма вияву потреби, усвідомлення прагнення людини до задоволення її. Економiчнi інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів. Економiчнi інтереси - усвідомлене прагнення економічних суб'єктів задовольнити певні потреби, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської i дiяльностi. Суб'єкти економічних iнтересiв - окремі iндивiди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому. Об'єкти. економічних iнтересiв - економічні блага (товари, послуги, iнформацiя тощо).

Економiчнi інтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему і можуть бути класифіковані за різними критеріями

Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних iнтересiв. У ринковий економiцi: - економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимiзацiю корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів; - економічні інтереси підприємців спрямовані на максимiзацiю прибутку, зниження витрат i підвищення конкурентоспроможності продукції; - економічні інтереси держави спрямовані на реалiзацiю потреб суспільства в цілому. Водночас інтереси держави не тотожні суспільним інтересам, оскільки включають до свого складу інтереси державної бюрократії. Система взаємопов'язаних та взаємодіючих iнтересiв суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність iнтересiв досягається у процесі їхньої взаємодiї та взаємореалiзацiї. Шляхи поєднання економічних iнтересiв: - субординоване підпорядкування одних економічних iнтересiв іншим; координоване узгодження рiзнобiчних iнтересiв усіх економічних суб'єктів. Проблема спiввiдношення та прiоритетностi iнтересiв економічних суб'єктів залишається до цього часу дискусійною. Механізм їхнього узгодження визначається сутністю економічної системи. Командно - адмiнiстративна економіка визнає жорстку субординацію економічних iнтересiв на основі прiоритетностi та абсолютизації державного інтересу, який ототожнюється з суспільним та протиставляється колективним i особистим інтересам. При цьому субординація i підпорядкування iнтересiв забезпечується централізованим директивним плануванням та iдеологiчною пропагандою. У сучасній ринковій економiцi домінує особистий інтерес споживача.

Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. - 5-те вид,. стер. - К.: Знання-Прес, 2006 р. - 615с

2. Основи економічної теорії. За ред. Мочерного С.В. - Тернополь, 1993.

3. Макконелл Р.К., Брю Л.С. Экономикс: принципы, проблемы, политика., “Республика", 1995.

4. Ковальчук В. “Основи економічної теорії ” короткий курс, - Тернопіль, 1999р.

5. Баранова Л.Я., Левин А.И., "Потребности. Доходы. Потребление". Москва: "ЭКОНОМИКА", 1988.

6. Маркс К. и Энгельс Ф. Собрание сочинений.

7. Іван Кукурудза Політична економія. Матеріали до лекцій та семінарів. - Черкаси: Редакційно-видавничий відділ Черкаського державного університету, 1999. - 314 с.


Подобные документы

  • Класифікація потреб за способом задоволення, ступенем реалізації потреби. Класифікація потреб, запропонована американським ученим А. Маслоу. Особливості економічної кризи в Україні. Визначення поняття "структура ринку". Умови виникнення безробіття.

    контрольная работа [103,4 K], добавлен 26.01.2011

  • Сутність інтересів як економічної категорії, їх суперечності та зв'язок з економічними підсистемами. Визначення основних ланок спонукальних чинників до економічної діяльності. Характеристика особистих, колективних, суспільних економічних інтересів.

    реферат [25,0 K], добавлен 12.11.2010

  • Поняття економічних потреб та їх класифікація. Закон зростання потреб і обмеженості виробничих ресурсів: зміст і загальна характеристика, особливості аналізу та значення. Форми подолання суперечності між необмеженими потребами та обмеженістю ресурсів.

    курсовая работа [172,6 K], добавлен 09.05.2015

  • Зміст економічної потреби. Соціально-економічні відносини і принципи розподілу благ. Різноманітність потреб та їхня класифікація за різними критеріями. Корисність продукту та її види. Закон зростання потреб. Прояви економічних суперечностей в Україні.

    презентация [186,9 K], добавлен 24.09.2015

  • Економічні потреби людини та шляхи їх задоволення. Матеріальні і духовні, індивідуальні та колективні потреби. З'ясування потреб роботодавців. Ієрархія потреб за А. Маслоу. Блага, створені в процесі виробництва, як предмет інтересу споживання людини.

    презентация [855,4 K], добавлен 25.03.2016

  • Теоретичне узагальнення, науково-методичне обґрунтування економічних інтересів господарчих суб'єктів для стимулювання економічного розвитку. Визначення економічної ролі держави в ринковій економіці. Планомірність як форма розвитку економічної системи.

    курсовая работа [524,1 K], добавлен 16.12.2013

  • Принципи, категорії і закони економічної науки. Поділ праці та економічна діяльність. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми. Формування глобальної економічної системи.

    курс лекций [2,2 M], добавлен 28.11.2010

  • Поняття економічної політики держави. Аспекти загальноекономічної рівноваги в економічній політиці. Економічна політика як основа національних економічних інтересів. Особливості сучасної економічної політики в Україні.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 04.09.2007

  • Закон зростаючих потреб та механізм його дії. Теорія граничної корисності. Види потреб та їх класифікація. Формування і розвиток суспільних потреб. Положення споживчих цін, тарифів та доходів громадян в Україні. Закон взаємозв'язку виробництва і потреб.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 24.12.2013

  • Класифікація національних економічних інтересів. Довгострокові передумови та фактори соціально-економічного розвитку. Повноцінне входження України у світовий інформаційний простір, її участь в глобальних процесах світу і пріоритети у зовнішній політиці.

    реферат [1,0 M], добавлен 18.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.