Економічний аналіз підприємства

2

Зміст

Вступ

1. Зміст і завдання економічного аналізу в умовах формування ринкових відносин в Україні

2. Завдання, розв'язувані в процесі аналізу обсягу виробництва й реалізації продукції

3. Економічний аналіз

4. Задача 1

5. Задача 2

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Економічний аналіз - це наука, яка займається комплексним глибоким вивченням діяльності підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань для об'єктивної оцінки і виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання.

Курс економічного аналізу займає провідне місце в системі економічної освіти. Основною метою його вивчення є опанування теоретичними основами, прийомами та методами аналізу господарської діяльності підприємства, отримання знань, необхідних для обґрунтування та прийняття управлінських рішень в конкретних господарчих ситуаціях.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма іншими економічними дисциплінами, що сприяє закріпленню, поглибленню та узагальненню набутих знань при його вивченні. Це допоможе майбутнім фахівцям у майбутньому розв'язувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових і державних установах.

Метою контрольної роботи є закріплення набутих знань теоретичних та методологічних основ економічного аналізу і практичного використання різних його методів.

1. Зміст і завдання економічного аналізу в умовах формування ринкових відносин в Україні

За умов ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживачів своєї продукції, змушує продавця (виробника) враховувати інтереси й побажання покупців і виробляти продукцію, яка їм потрібна. Підприємство, що програло в цій боротьбі, звичайно стає банкрутом, тобто не може оплатити вартості товару, робіт та послуг, розрахуватись з бюджетом, а через те наражається на небезпеку примусового продажу свого майна. Отже, щоб запобігти катастрофі, підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечувати високу конкурентоспроможність своєї продукції.

Одним із інструментів з'ясування реальної конкурентоспроможності є аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше -- нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Фінансовий стан підприємства -- це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.

Фінансовий аналіз -- це засіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Новий план рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку та звітності у відповідність із міжнародними стандартами зумовили необхідність використання нової методики фінансового аналізу, яка відповідала б умовам ринкової економіки. Така методика необхідна для вибору ділового партнера, забезпечення фінансової стабільності підприємства, оцінки ділової активності підприємницької діяльності, прогнозування фінансового стану підприємства.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану є бухгалтерська фінансова звітність, тобто система показників, які відображають майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Склад, зміст, вимоги та інші засадні основи бухгалтерської звітності регламентовано положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО № 19 «Об'єднання підприємств», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. № 163.

Згідно з цим положенням бухгалтерська звітність складається із взаємозв'язаних форм, на основі яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства:

1. П(С)БО № 2 «Баланс», ф. 1.

2. П(С)БО № 3 «Звіт про фінансові результати», ф. 2.

3. П(С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів», ф- 3.

4. П(С)БО № 5 «Звіт про власний капітал», ф. 4. Аналізуючи фінансовий стан підприємства за цими формами,

необхідно передовсім ознайомитися з П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і переконатись у тому, що всі вимоги даного стандарту на підприємстві враховано. Ця звітність орієнтована на ринкові відносини, на тих користувачів, які не можуть вимагати у службовому порядку звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

Слід зауважити, що за доступністю інформація поділяється на відкриту й закриту (остання є комерційною таємницею), а тому аналіз фінансового стану може бути двох видів:

* внутрішній;

* зовнішній.

Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві, і виконується способом порівняння цих нормативів з фактичними параметрами фінансової діяльності підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюється заінтересованими організаціями -- податковою інспекцією, банком, акціонерами, іншими структурами -- за даними бухгалтерської звітності.

Особливість звітності, яку розроблено згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, полягає в тім, що нею можуть широко користуватися інвестори та інші особи, які беруть участь у підприємницькій діяльності, -- кредитори, постачальники, конкуренти, працівники підприємства. Кожний користувач фінансової звітності, як правило, вивчає ту інформацію, котра йому необхідна в процесі підприємницької діяльності. Так, власникам підприємств необхідно знати, збільшується чи зменшується питома вага власного капіталу, оцінити ефективність використання ресурсів підприємства; кредиторам і постачальникам -- необхідність і можливість продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту тощо. Детальний аналіз фінансового стану може проводити адміністрація підприємства, бо вона має можливість використовувати дані управлінського обліку для прийняття управлінських рішень.

Треба зазначити, що в певних випадках для аналізу фінансового стану підприємства замало тільки бухгалтерської звітності, особливо для інвесторів. Тому П(С)БО передбачає складання приміток до форм бухгалтерської звітності, які дають змогу зовнішнім користувачам фінансової інформації докладно ознайомитися з фінансовим станом підприємства.

Крім фінансової звітності використовується інформація, яка доступна тільки внутрішнім користувачам, тобто підрозділам та працівникам підприємства. Кожен з них використовує ту інформацію, яка йому необхідна для прийняття відповідних управлінських рішень. Так, керівникові фінансового відділу важливо знати реальну оцінку діяльності свого підприємства і його фінансового стану, керівникові маркетингового відділу потрібна своя інформація для розроблення стратегії виходу на ринок тощо. Тому в процесі аналізу фінансового стану підприємства використовується така інформація:

1) конструкторсько-технологічна;

2) планово-нормативна (фінансовий план, нормативи запасів);

3) дані всіх видів господарського обліку (оперативний, бухга-лтерський, статистичний);

4) звітність: оприлюднена фінансова звітність (річна) та квартальна, а також комерційна звітність, яка складається за спеціальними вказівками, та обов'язкова статистична звітність;

5) позаоблікова інформація: маркетингові дослідження, закони, інструкції та експертна інформація.

Головне завдання фінансового аналізу -- своєчасно виявити й усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти управлінські рішення для поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Звідси випливають і основні напрямки аналізу фінансового стану -- вивчення причин, які негативно чи позитивно позначаються на фінансовому стані, підготовка проектів управлінських рішень щодо підвищення фінансової стабільності та платоспроможності підприємства, розробка заходів для оптимізації структури фінансових ресурсів і їх ефективного використання.

Завдання аналізу фінансового стану можуть бути різними залежно від цілей аналізу і специфіки підприємства. Ці завдання розв'язуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників з виокремлюванням таких основних підрозділів аналізу фінансового стану підприємства:

- аналіз балансу;

- аналіз майна і джерел його утворення (аналіз активів і пасивів);

- аналіз ліквідності та платоспроможності; аналіз фінансової стабільності;

- аналіз оборотності оборотних коштів;

- аналіз руху коштів;

- аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

- аналіз використання капіталу.

Основними методами аналізу фінансового стану, які широко застосовуються в практиці господарської діяльності підприємств, є:

горизонтальним аналіз -- у процесі аналізу визначають абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період;

вертикальний аналіз -- розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату;

коефіцієнтами аналіз -- за його допомогою вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

факторний аналіз -- застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують.

Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінські рішення.

На основі даних поточного фінансового аналізу здійснюється розроблення основних показників фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак -- ефективність роботи підприємства в цілому.

2. Завдання, розв'язувані в процесі аналізу обсягу виробництва й реалізації продукції

Аналіз обсягів виробництва продукції звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва підприємством в цілому і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання за місяцями і кварталами звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.

Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно Вивчити динаміку обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дає змогу запобігти перекрученням, котрі заподіює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги вимірюють у незмінних цінах.

Дані табл. 2.1 свідчать, що обсяги виробництва продукції невпинно знижувались в перші чотири роки п'ятиріччя і становили під кінець трохи більше половини того, що було у першому році. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в третьому і четвертому роках дещо сповільнились, а в останньому навіть почалось зростання випуску продукції. Проте загальну динаміку обсягів виробництва слід оцінити негативно.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов'язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку, й відокремити такі, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми. У нашому прикладі виробництво цегли тісно пов'язане з будівництвом, яке зазнало спаду за браком інвестицій в економіці України.

Проте внутрішні фактори заслуговують на увагу не менше. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшуючи у складі рецептур дешеві компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Всі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва. Регулювання рівня якості та зміни асортименту були "улюбленими" засобами збільшення обсягів виробництва на підприємствах і навіть галузях промисловості колишнього СРСР. До речі, сучасний ринок ефективно бореться з цими "хитрощами" простим зниженням попиту на неякісну та застарілу продукцію.

Таблиця 5.1

Динаміка виробництва продукції на підприємстві

Показник	Пятирічний період
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік (минулий)	5-й рік (звітний)
1. Виробництво цегли, тис. Умов. Шт..	20000	13200	9400	8200	11025
2. Відсоток до попереднього року	100	66	71,2	87,2	134,5
3. Відсоток до 1-го року	100	66	47	41	55

Аналіз асортименту і структури випуску продукції. Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції Є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різно-манітність продукції, що виробляється. Нарешті, структура -- це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом приводить до асортиментних, а структури випуску -- структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов'язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Зміна асортименту продукції, його оновлення до речі ґрунтується на добре відомому явищі -- життєвому циклі товару. Помічено, що більшість видів продукції мають досить тривалий підготовчий період і період власне виробництва. Останній починається з укорінення нового товару на ринку, розширенням масштабів його виробництва та продажу. Далі ідуть етапи "зрілості" товару і насиченості їм ринку і, нарешті, наступає своєрідне старіння виробу, яке супроводжується скороченням обсягів виробництва та, наприкінці, припиненням його випуску.

Дані про виконання плану з асортименту наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Вихідні дані для аналізу асортименту

Виріб	Випуск продукції, тис. рн.	Зараховується у виконання плану
	За планом	Фактично	Використання плану,%
1	2	3	4	5
А	256	313	120	256
Б	200	120	60	120
В	50	60	120	50
Г	400	400	100	400
Д	150	190	126	150
Е*	264	160	61	160
Є	-	80	-	-
Разом	1320	1323	100,2	1136

* "Е" -- новий вид продукції замість застарілої "Є".

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють трьома способами.

Перший має назву "спосіб найменшого числа". Його суть полягає у виборі меншої з двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, проте за умови, що вона не перевищує планове завдання. В табл. 2.2 ці залікові суми разом становили 1136 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності становитиме:

К _вс= 1136 / 1320 = 0,86

Другий спосіб передбачає брати як загальний показник найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів, тобто 60 %, а у вираженні коефіцієнта -- 0,6.

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник тісно пов'язаний з номенклатурою продукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності:

К_н = 4 / 6 = 0,667

Отже, згідно з усіма способами план з асортименту суттєво не виконано. Треба зазначити, що сьогодні не можна пояснювати зрушення в асортименті й структурі випуску продукції якимись "об'єктивними" причинами, бо всі вони оперативно враховуються на самому підприємстві через коригування планових завдань. Тому відхилення при виконанні плану -- це відверто погана праця виконавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філій).

При аналізі потрібно звернути увагу на розширення й оновлення асортименту. У нашому прикладі планувалося -- оновлення асортименту на 20 % (264 : 1320 * 100), однак фактично частка оновленої продукції з урахуванням фактичного обсягу випуску становила 12 % (160 : 1323 * 100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції "Є", яка не має належного попиту на ринку.

Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва. Особливу увагу при цьому приділяється вивченню стану науково-дослідних і конструкторських розробок взагалі та достатності сум асігнувань на ці заходи (у складі інших операційних витрат субрахунок 941).

Резерви росту обсягу виробництва й реалізації продукції - кількісно вимірні можливості їхнього збільшення за рахунок поліпшення використання ресурсів підприємства.

Пошук резервів полегшується при наявності їхньої класифікації. У її основі лежить угруповання резервів по одному з ознак - по простих моментах процесу праці.

Основними напрямками пошуку резервів росту обсягу виробництва продукції є:

створення додаткових робочих місць;

впровадження заходів науково-технічного прогресу;

підвищення продуктивності праці за рахунок його інтенсифікації (сполучення професій, наукова організація праці, підвищення кваліфікації, поширення передового досвіду й т.п.);

поліпшення використання робочого часу: скорочення цілоденнх і внутрізмінних втрат, непродуктивних витрат.

Повнота підрахунку резервів залежить від визначення вирішальної групи ресурсів, по якій треба вишукати резерви в першу чергу. Для цього вивчається структура витрат на виробництво, по якій можна встановити, чи є виробництво материалоемким, енергоємним, фондоемким (по застосуванню основних фондів) або трудомістким. Це не означає, що можна зневажити пошуком резервів по інших групах ресурсів і факторам, що впливає на них, але цей пошук повинен проводитися з метою укомплектування резервів, виявлених по вирішальній групі ресурсів.

При підрахунку резервів росту обсягу виробництва визначається комплектний резерв - це мінімальна із сум, що зіставляють, і максимальний резерв, що не може бути використаний доти, поки не будуть виявлені можливості збільшення обсягу виробництва в такому ж розмірі й по інших групах ресурсів. Різниця між максимальним і мінімальним резервами представляє перспективний резерв, для використання якого треба продовжувати пошук резервів по інших ресурсах. Наприклад, на підприємстві зведений підрахунок резервів по кожній із трьох груп ресурсів привів до наступних результатів (табл. 2.3).

Табл. 2.3

Резерви росту випуску продукції, млн грн.

Найменування груп резервів	Можливе збільшення випуску продукції за рахунок кращого використання
	трудових ресурсів	коштів праці	предметів праці
А	1	2	3
1. Ріст кількості робітничих місць й укомплектування їх устаткуванням	96	79	-
2. Ліквідація втрат рабітничого часу й часу роботи встаткування	134	180	-
3. Підвищення виробник ности праці й устаткування	420	171	-
4. Зниження норм витрати матеріалів	-	-	540
Разом	650	430	540

Максимальна величина резервів виявлена по трудових ресурсах, що порозумівається надлишковою пропозицією робочої чинності, мінімальна - по основних фондах, що пов'язане із проблемою відновлення встаткування через недолік коштів на розвиток виробництва. Комплектний резерв росту обсягу виробництва становить у цьому випадку 430 млн.грн. Перспективний резерв у розмірі 220 млн.грн. залишається неукомплектованим і тому нереальним.

При визначенні резервів збільшення обсягу реалізації (табл.2.4) у розрахунок приймається тільки реальний резерв росту випуску продукції. Надпланові запаси готової продукції на складі встановлюються по картках складського обліку, надпланові залишки товарів відвантажених - за даними аналітичного обліку (відомість № 16).

Табл. 2.4.

Резерви росту обсягу реалізації

Найменування резервів	Сума, млн р.
1. Збільшення випуску продукції 2. Зниження надпланових залишків товарів відвантажених 3. Зниження надпланових запасів готової продукції на складі Разом	430 42,7 472,7

3. Економічний аналіз це:

a) система спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням економічних явищ і процесів у їхньому взаємозв'язку й взаємозалежності, що складаються під впливом економічних законів;

b) наука про природу економічних явищ і закономірностей;

c) ряд прийомів і методів, використовуваних при проведенні підсумків господарської діяльності підприємства (організації);

d) початковий етап планування.

З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв'язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Економічний аналіз як наукова дисципліна -- це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, і об'єктивною оцінкою їх виконання.

Окремо треба вказати на можливості економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством.

4. Задача 1.

Підприємство провадить 200000 т продукції в рік і реалізує її за ціною 150 грн. за тонну.

У звітному періоді фондовіддача активної частини основних виробничих фондів склала 2,2 грн.

У плановому році передбачається уведення нового обладнання загальною вартістю 2160 тис. грн. і збільшення випуску продукції на 5%.

Визначити величину впливу зміни фондовіддачі й вартості активної частини основних виробничих фондів на випуск продукції методом відносних різниць.

Рішення:

f_в = ВП / ОФ

Таблиця з розрахунками:

Показник	Звітний рік	Плановий рік	Відхилення,+,-	Темпи росту,%
Обсяг,т	200000	210000	100000	5,0
Обсяг, грн..	30000000	31500000	15000000	5,0
Ціна, грн./т	150	150	-	-
Фондоввідача,ак. частини	2,2	2,31	0,11	4,76
Вартість основних фондів	13636363	13638523	2160	0,01584



ВП = ОФ f_в

_? ВП = ВП₁ - ВП₀

ВП₀ = ОФ₀ f_в0= 13636363 * 2,2 = 29999998 ?30000000 грн

ВП₁ = ОФ₁ f_в1= 13638523 *2,31 = 31500000 грн.

_? ВП = 30000000 - 31500000 = 1500000

_? ВП_?fв= ВП₀ * ? f_в% / 100% = 30000000 * 4,76% / 100%= 1428000 грн.

_? ВП_?ОФ=(_? ВП_?fв+ ВП₀ ) ?ОФ %/ 100%

= (1428000 + 30000000)0,01584/100 = 49896 грн

Перевірка:

_? ВП = _? ВП_?fв+ _? ВП_?ОФ = 1428000 + 49750 ? 1500000 грн.

Можливо зробити висновки:

При збільшенні вартості обладнання на 2160 грн. збільшився об'єм виготовленої продукції на 5 відсотків,або на 10000 т, а в вартісному виразі на 1500000 грн. Від'ємний вплив на випуск продукції здійснило зміна фондоввідача на 1428000 грн., а завдяки збільшенню обладнання на 49896 грн.

Цвілому ж випуск продукції за рахунок змінення вартості обладнання і зміні фондовіддачі випуск продукції виріс на 15000000 грн.

5. Задача 2.

Виконаєте загальний економічний аналіз господарської діяльності підприємства за наведеними в таблиці показниками. У процесі аналізу використайте методи факторного й логічного аналізу:



Таблиця 5.1

Показники.	Одиниця, вим	Звітний рік	Попередній рік
		план	факт
Обсяг товарної продукції	тис. грн.	4935,00	4659,84	5483,40
Обсяг реалізованої продукції	тис. грн.	5106,56	3944,11	5311,90
Собівартість товарної продукції	тис. грн.	4672,50	3688,13	4762,30
Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн.	5994,30	6170,80	6915,90
Чисельність промислово-виробничого персоналу	чол.	1012	863	1008
Середньорічна зарплата одного працівника	грн.	4346,00	4456,00	4230,00

Рішення:

Спочатку необхідно розрахувати показники, що характеризують ефективність використання ресурсів і роботу підприємства в цілому: витрати на 1 грн. товарної продукції, прибуток, рентабельність витрат, рентабельність фондів, фондовіддачу (фондоємність), продуктивність праці, фонд заробітної плати. Потім знайти абсолютне та відносне відхилення фактичних значень показників від запланованих і попереднього року (табл. 5.2)

За допомогою методів факторного аналізу розрахуємо вплив окремих факторів на зміну досліджуваних показників. Для цього спочатку визначимо, які показники є результативними, а які факторними. Далі необхідно скласти моделі для проведення факторного аналізу.

Аналіз техніко-економічних показників (табл. 5.2) свідчить про суттєве погіршення економічного стану підприємства у звітному році в порівнянні з попереднім. На досліджуваному підприємстві спостерігається позитивна динаміка одного з найважливіших показників ефективності роботи підприємства - витрат на 1 грн. товарної продукції. Цей показник залежить від загальної суми витрат на виробництво продукції та її обсягу в вартісному вираженні. В даному випадку маємо справу з моделлю кратного типу, що складається з двох факторів. Для визначення кількісного впливу зазначених факторів на рівень досліджуваного показника (звітний рік порівнюється з попереднім) можна використати, наприклад, метод ланцюгових підстановок.

В_{1 ГРН. ТП} = С_{. ТП}/ ТП Звітний рік порівняно з попереднім, грн..

В_{1 ГРН. ТП 0}= С_{. ТПо}/ ТП_о 4762,3/ 5483,4 = 0,868

В_{1 ГРН. ТПумов1} = С_{. ТП1}/ ТП_о 3688,13 / 5483,4= 0,673

В_{1 ГРН. ТП 1}= С_{. ТП1}/ ТП₁ 3688,13 / 4659,84 = 0,791

?В_{1 грн.тп}= ?В_1гр.тп1 - ?В_{1 грн} тпо 0,791 - 0,868 = -0,077

?В_{1 грн} тп_?Стп = ?В_{1 грн.ТПумов1} - ?В_{1 грнТПо} 0,673 - 0,868 = - 0,195

?В_{1 грнтп} ?_тп= ?В_{1 грн.тп1} - ?В_{1 грн} тп _умов 0,791 - 0,673 = 0,118

Баланс факторів:

?В_{1 грн.тп}=?В_{1 грн} тп_?Стп +?В_{1 грнтп} ?_тп (- 0,195) + 0,118 = -0,077

У звітному році підприємство спромоглося зменшити витрати на 1 грн. товарної продукції порівняно з попереднім роком на 7,7 коп.. Хоча собівартість продукції знизилась з попереднім роком, що привело к загальному його збыльшенню на 11,8 коп.

За період, що аналізується, зменшилась середньорічна вартість основних засобів, внаслідок виведення з експлуатації обладнання. При цьому показники ефективності використання основних фондів значно погіршилися: зменшилася фондовіддача і, відповідно, зросла фондомісткість. Такі зміни мали визначений вплив на зменшення обсягу товарної продукції. Кількісний вплив факторів можна розрахувати, наприклад, методом відносних різниць, використовуючи мультиплікативну модель.

Звітний рік порівняно з попереднім,

ТП = ОФ f_в тис.грн.

ТП_о = ОФ_о f_во 6915,9 *0,79 = 5463,56

? ТП_?ОФ= (ТП_о ?ОФ %) / 100% 5463,56*(-12,7%)/100% = - 659,45

? ТП_?fв= ( ТП_о+ ? ТП_?ОФ) ?f_в %/100%=

(5463,56+(-659,45))(4,6%)/100%=- 84,97

ТП₁= ОФ₁ f_{в 1} 6170,8 *0,755 = 4658,95

?ТП = ТП₁ - ТП_о 4658,95 - 5463,56 = - 804,61

Баланс факторів:

?ТП= ? ТП_?ОФ+ ? ТП_?fв (-659,45) + (- 84,97)= - 804,61

Зниження ефективності використання основних фондів у звітному році порівняно з попереднім, що відбивається зменшенням рівня фондовіддачі на 4,6%, сприяло зменшенню обсягів ТП на 84,97 тис. грн. Але від'ємний вплив здійснило ріст середньорічної вартості основних фондів - обсяг товарної продукції за рахунок цього фактору зменшився у звітному році на 659,45 тис. грн. Загальна зміна досліджуваного показника становить 804,61 тис. грн.

Таблиця 5.2

Розрахунок показників ефективності використання ресурсів і роботи підприємства вцілому.

Показник	Од. вим.	Звітний рік	Відхиленя
		За планом	фактично	Попередній рік	По плану	Від попереднього року
					±	%	±	%
Обсяг товарної продукції (ТП)	тис.грн.	4935	4659,84	5483,4	-275,16	-5,5	-804,61	-17,67
Обсяг реалізованої продукції(РП)	тис.грн	5106,56	3944,11	5311,9	-1162,45	-22,76	-1367,79	-39,6
Собівартість товарної продукції (Стп)	тис.грн	4672,5	3688,13	4762,3	-984,37	-21,07	-1074,17	-29,1
Середньорічна вартість основних виробничих фондів (ОФ )	тис.грн	5994,3	6170,8	6915,9	176,5	2,9	-745,1	-12,07
Чисельність промислово-виробничого персоналу (N)	чол	1012	863	1008	-149	-14,72	-145	-16,8
Середньорічна заробітна платня робігника(ЗП)	грн..	4346	4456	4230	110	2,5	226	5,07
Зміна залишків на складі	тис.грн	-171,56	715,73	171,5	-	-	-	-
Витрати на 1 грн ТП (В)	Коп.	95	79	86,8	-16	-16,8	-7,8	-9,8
Прибутки по ТП (П)	тис.грн	262,5	971,71	721,1	709,21	270	250,61	25,7
Рентабельність витрат по ТП (R)	%	5,6	26,3	15,1	-	20,7	-	11,2
Фондовіддача (fв)	Грн./грн.	0,82	0,755	0,79	-0,065	-7,9	-0,035	-4,6
Фондомісткість (fм)	Грн./грн.	1,22	1,32	1,27	0,1	8,2	0,05	3,78
Фондоозброєність (fо)	Грн./чол	5923,22	7150,4	6861	1227,18	20,7	289,4	4,04
Середньорічна продуктивність праці (Пт )	Грн./чол.	4876,48	5399,58	5439,8	514,1	10,54	49,3	0,91
Фонд заробітної платні(ФЗП)	тис.грн	4398,15	3845,53	4263,84	-552,62	-12,56	-418,31	-10,8

У звітному році зменшилась чисельність промислово-виробничого персоналу, що може бути пов'язане з зменшенням обсягів виробництва продукції та змінами в організації праці робітників підприємства. В сукупності зі зміною середньорічної вартості основних фондів змінами чисельності промислово-виробничого персоналу призвело до збільшення рівня фондоозброєності праці робітників. Кількісний вплив зазначених факторів на рівень фондоозброєності можна визначити за допомогою кратної моделі з використанням, наприклад, інтегрального методу.

Звітний рік порівняно з попереднім

f_о=OФ /N, тис.грн./чол.

f_оо=OФо /Nо 6915,9/1008=6,86

? f_в =? ОФ/ ? N*Ln[N1/No] (-745,1/145 )Ln[1008/863]=-0,7979

f_о1=OФ ₁/N₁ 6170,8/863= 7,15

? f_в= fо1-fоо 7,15 - 6,86 = 0,29

? f_в=? fо1-?fоо 0,29 - (-0,7979) = 1,0879



Фондоозброєність праці робітників у звітному році зросла порівняно з попереднім на 290 грн./чол. Зріст показника було спричинено зміною середньорічної вартості основних фондів та чисельності промислово-виробничого персоналу, відповідно, на 797,9 грн./ чол. і 1087,9 грн./чол.

Вплив чисельності робітників та продуктивності праці на зміну обсягу товарної продукції у вартісному вираженні можна визначити методом абсолютних різниць. В даному випадку маємо справу з моделлю мультиплікативного типу, що складається з двох факторів. Далі виконуються відповідні розрахунки кількісного впливу факторів на результативний показник (звітний рік порівнюється з попереднім).

ТП = N Пт

ТП_о = N Пт_о 1008*5439,88=5483399 (грн.)

?ТП_?N= (N₁ - N_о) Пт_о (863-1008)*5439,88= - 788782,6 (грн.)

?ТП_?Пт= N₁ (Пт₁- Пт_о) 863(5399,58- 5439,88)= - 34778,9(грн.)

ТП₁= N₁ Пт₁ 863* 5399,98= 4659837,5 (грн.)

?ТП= ТП₁- ТП_о 4659837,5 - 5483399= - 823561,5(грн.)

Баланс факторів:

?ТП= ?ТП_?N+ ?ТП_?Пт (-788782,6)+ (-34778,9)= - 823561,5(грн.)

Обсяг товарної продукції у звітному році зменшився на 823561,5 грн. порівняно з попереднім. Зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу на 145 чол. забезпечило зменшення обсягу товарної продукції на 788782,6 грн., а погіршення середньорічної продуктивності праці на 49,3 грн./чол. дозволило загубити продукції на 34778,9 грн.

У зв'язку із зміною чисельності промислово-виробничого персоналу змінився і фонд заробітної плати. Кількісний вплив факторів на зростання фонду заробітної плати можна розрахувати за допомогою індексного методу таким чином: Звітний рік порівняно з попереднім

ФЗП = N *ЗП

І_фзп= ФЗП 1 / ФЗПо= N₁ЗП1/ N₀ ЗПо 863 * 4456 / 1008*4230=

=3845528/ 4263840=0,902

?ФЗП = ФЗП 1 - ФЗПо 3845528 - 4263840 = -418312(грн.)

І_N= N₁ЗПо/ N_оЗПо 863*4230/ 1008*4230 = 3650490/4263840=0,8562

?ФЗП_?N= N₁ ЗПо - N_о ЗПо 3650490 - 4263840 = - 613350 (грн.)

І_зп= N₁ ЗП 1/ N₁ ЗПо 3845528/3650490 =1,053

?ФЗП_?зп= N₁ ЗП 1- N₁ ЗПо 3845528 - 3650490= 195038 (грн.)

Перевірка: І_фзп= І_N І_зп 0,8562*1,053=0,902

Баланс факторів:

?ФЗП =?ФЗП_?N +?ФЗП_?зп = (- 613350) + 195038 = -418312 (грн.)

У звітному році порівняно з попереднім фонд заробітної плати зменшився на 10,8% або 418312 грн. Зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу призвело до зменшення досліджуваного показника на 14,38% або 613350 грн. Більший вплив був спричинений зміною середньорічної заробітної платні - фонд заробітної плати зріс на 5,3% або на 195038 грн.

В цілому діяльність підприємства вважаю не ефективним, бо воно є збитковим, хоча і рентабельним, не ефективно використовує свої ресурси.

За таких умов керівництву необхідно приділити увагу наступним питанням:

- підвищенню ефективності маркетингової діяльності підприємства в плані вирішення питання оцінки ринкового середовища та перспектив розвитку ринку продукції, що виробляється;

- покращення стану основних фондів шляхом розробки та реалізації засобів щодо їх раціонального використання.



Висновки

В процесі виконання контрольної роботи ми розглянули:

- питання з теорії економічного аналізу;

- питання з методики економічного аналізу;

- тестове завдання;

- задачу на вміння використовувати методи факторного аналізу;

- задачу на вміння використовувати принципи системного підходу та методів логічного аналізу при оцінці результатів діяльності підприємства.

Список використаних джерел

1. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности/ под ред. В.И. Стражева. -- Минск: Высшая школа, 1997-434с.

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 416 с.

3. Економічний аналіз: Навч. посібник/ М.А. Болюх, В.3. Бурчевський,

М.I. Горбаток; За ред. Акад.. НАНУ, проф.. М.Г. Чумаченька. - К.:

КНЕУ, 2001.-540 с.

4. Житна I. П. Економічний аналіз господарської діяльності шдприемств.

-К.:Вища шк.., 1992-382с.

5. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання прес, 2000.

6. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - М: ПБОЮЛ М.А. Захаров, 2001. - 424с.

7. Прыкина Л. В. Экономический анализ предприятия: Учебн. Для вуза. -

М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 360 с.

8. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. - М: ИНФРА-М, 2002. - 336с.

9. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб./ В.В. Осмоловский, Л.И. Кравченко, Н.А. Русак и др.; Под общ. ред. В.В. Осмоловского. -Мн.: Новое знание, 2001. -318с.

10. Экономический анализ: ситуации, тесты, примеры, задачи, выбор оптимальных решений, финансовое прогнозирование / Под ред. М.И. Баканова, А.Д. Шеремета. -М.: Финансы и статистика, 2000.-618с.

11. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Економічний аналіз»/Сост. Большенко С.Ф., Олійник М.В.- Сєвєродонецьк,СТІ, 2005- 25с.