Планування фінансової діяльності підприємства

Зміст

Вступ

1. Планування фінансової діяльності підприємства

1.1 Сутність і значення планування фінансової діяльності підприємства

1.2 Методика планування фінансової діяльності підприємства

1.3 Фінансовий план підприємства

Висновки

Література



Вступ

Поняття фінансового планування і стратегії управління підприємством ще досить недавно були незнайомі широкому загалу в Україні. Та й сьогодні цим поняттям більш оперують науковці, а ніж практики. Але будимо сподіватися, що в майбутньому планування фінансової діяльності підприємств буде більш розповсюджене явище, а ніж зараз.

У своїй роботі я хочу дослідити цю тему за допомогою інформації яку вдалося знайти в зарубіжній та вітчизняній літературі.

Розглядаючи і аналізуючи матеріали в моїй роботі, я пропоную зупинитися на таких поняттях, як фінансове планування, фінансова стратегія та бізнес-план.

Фінансове планування це найширше поняття в теорії фінансів, а стратегія та стратегічне планування найчастіше використовуються в менеджменті.

У вітчизняних господарюючих суб`єктів склалося хибне поняття, що в ринковій економіці планування відіграє другорядну роль. Насправді це не так, адже на сьогоднішній день планування має не директивний характер, як за радянських часів, а індикативне тобто рекомендаційний характер.

Фінансове планування на рівні підприємства - це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.

У ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на мікро рівні відбувається безперервно, воно має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.

Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування.

Фінансове планування пов`язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому-основне призначення фінансового планування.

Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства. Це забезпечується тим, що, по-перше, воно виходить із необхідності найефективнішого використання виробничих потужностей нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку та обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад амортизації на повне відтворення основних засобів) потребує дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дає змоги підприємству або утруднює створювати надмірні запаси матеріальних ресурсів, робити позапланові капітальні вкладення.

У процесі фінансового планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Об'єктами планування є доходи підприємства в їх числі й нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерелах Ії покриття.



1. Планування фінансової діяльності підприємства

1.1 Сутність і значення планування фінансової діяльності підприємства

В системі планування діяльності підприємства важливе місце займає фінансове планування , яке включає планування руху всіх фінансових потоків, які охоплюють всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства, забезпечує формування та використання матеріальних, трудових, грошових ресурсів. Фінансова діяльність підприємства є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і одержання прибутку.

Незважаючи на значні переваги фінансового планування - воно не використовується в сучасних умовах в повній мірі. Невизначеність підприємства в ринковому середовищі, відсутність сталих фінансових нормативів, часті зміни нормативно-правових положень, відсутність стабільності в їх застосуванні, багато численні доповнення та зміни законів, що регулюють систему оподаткування, кредитування, розрахунковий процес - все це ускладнює господарську та фінансову діяльність підприємства.

Вплив негативних процесів, викликаних впровадженням у суспільстві ринкових відносин, існуючі труднощі у здійсненні економічних відносин можуть бути послаблені в умовах, коли підприємство в повній мірі використає можливості фінансового планування. Підприємство буде спроможне прогнозувати свій фінансовий стан в результаті обґрунтування джерел та обсягів збільшення фінансових ресурсів, використання внутрішніх резервів, забезпечити платоспроможність та фінансову стабільність господарської діяльності.

Фінансове планування призначене для вирішення таких основних завдань:

забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної господарської діяльності підприємств, включаючи розширене відтворення основних засобів виробництва, формування обігових коштів, матеріальне стимулювання працюючих, забезпечення соціальних потреб людей;

виявлення резервів в господарській діяльності підприємства, їх спрямування на підвищення ефективності виробництва;

забезпечення об'єктивних, раціональних та взаємовигідних економічних відносин підприємства з іншими підприємствами-постачальниками матеріальних ресурсів, бюджетом та банками;

здійснення контролю за господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, контролю за утворенням та використанням матеріальних, трудових, грошових ресурсів.

До об'єктів фінансового планування на підприємстві належать виручка від реалізації продукції, об'єм обігових коштів та джерела їх поповнення, прибуток, джерела фінансування інноваційної та інвестиційної діяльності, здійснення капітального ремонту, модернізації, технічного вдосконалення основних фондів, відносини з бюджетом та банками.

На промисловому підприємстві розробляють такі види фінансових планів:

річний баланс доходів і витрат, в тому числі окремих кварталів;

оперативні фінансові плани ( платіжний календар, кредитна заявка, касовий план).

При функціонуванні підприємства відбувається безперервний кругообіг коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства, в основу якої прокладено належне забезпечення фінансування суб'єкта підприємницької діяльності.

Фінансування - це залучення необхідних коштів для покриття потреби підприємства в основному і оборотному капіталі.

Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє та зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал ( безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.

Розрізняють також фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто:

банківські кредити;

позики інших підприємств;

кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань;

кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству;

іноземні інвестиції.

Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожне підприємство повинне забезпечувати оптимальне співвідношення власного й залученого капіталу.

Однією із форм фінансування є кредит, тобто платне надання підприємству грошових коштів або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитів розширює фінансові можливості підприємства, але одночасно створює ризик, пов'язаний із необхідністю повернення боргів у майбутньому і сплати відсотків за користування позиченими коштами.

Для об'єктивної оцінки поточних і майбутніх фінансових потреб на підприємстві складається фінансовий план, тобто план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.

Основна мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат у плановому періоді. При перевищенні доходів над витратами сума перевищення направляється до резервного фонду. Якщо витрати перевищують доходи, визначається сума дефіциту фінансових ресурсів, яку можна одержати за рахунок кредитів, позик, випуску цінних паперів тощо.

Фінансові плани за тривалістю дії поділяються на:

довгострокові ((перспективні) на період 3-5 років із розбивкою по роках);

поточні (на рік із розбивкою по кварталах);

оперативні (на квартал із розбивкою по місяцях).

На даному етапі підприємства самостійно визначають, які розділи і показники фінансового плану їм необхідно розробити та в якій формі його скласти. Однак наказом Фонду державного майна України від 21 лютого 2002 р. № 343 затверджено форму річного фінансового плану господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій належать державі та Методичні рекомендації щодо порядку його складання і погодження (затвердження).

Затверджено також Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством (крім казенного) (додаток Є), згідно якого фінансовий план складається з таких розділів:

джерела формування та надходження коштів;

приріст активів підприємства;

повернення залучених коштів;

витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

покриття збитків минулих періодів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної частини.

Фінансовий план служить необхідною умовою для раціональної організації роботи на всіх ділянках фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фінансове планування - це визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.

Принципи фінансового планування:

наукова обґрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них;

єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, єдиному підході до розподілу фінансових ресурсів, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін.;

безперервність, яка означає взаємозв'язок довгострокових (перспективних), поточних і оперативних фінансових планів;

стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.

Основні завдання фінансового планування:

забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

визначення напрямків ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

У процесі розробки довгострокового та поточного фінансових планів виконуються такі роботи:

аналізується фінансово-господарська діяльність підприємства за минулі періоди;

розраховуються основні показники господарської діяльності у поточному році та на перспективу: визначаються обсяги реалізації продукції або послуг, витрати на їх виробництво або надання, прибуток від реалізації основної продукції та іншої діяльності підприємства, розраховуються амортизаційні відрахування та ін.;

визначаються напрямки вкладання інвестицій і джерела їх фінансування;

розробляється оперативний план.

При складанні фінансового плану повинен бути розроблений баланс доходів і видатків підприємства по всіх видах діяльності: операційній, інвестиційній та фінансовій.

Згідно П(С)БО 3 до операційної діяльності належить основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

У процесі планування визначається: дохід від реалізації продукції та інший операційний дохід (наприклад, реалізація оборотних активів, операційна оренда активів, відшкодування раніше списаних активів тощо).

Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розраховуються за функціями:

виробництво - визначається виробнича собівартість продукції;

управління - розраховуються необхідні адміністративні витрати;

витрати на збут продукції - витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного та позикового капіталу підприємства.

У процесі планування доходу та витрат, пов'язаних із інвестиційною та фінансовою діяльністю, встановлюють:

дохід від участі в капіталі (відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі);

інші фінансові доходи (показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій, (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі));

інші доходи (показується дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від не-операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

фінансові витрати (показуються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу);

втрати від участі в капіталі (відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі);

інші витрати (відображається собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства).

Згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності у процесі планування проводиться співставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) у плановому періоді. Для цього визначається фінансовий результат від операційної, звичайної та надзвичайної діяльності.

Звичайна діяльність - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Надзвичайна діяльність - операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, аварії, пожежі та ін.)

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється ув'язка кожного виду витрат та відрахувань із джерелом фінансування.

Важливе значення для виробничо-господарської діяльності має оперативне фінансове планування, яке включає розробку та виконання таких оперативних планів:

оперативного фінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів);

платіжного календаря;

кредитного плану;

касового плану.

При оперативному фінансовому плануванні проводиться порівняння майбутніх грошових надходжень у кожному місяці з сумами, призначеними до сплати і, таким чином, виявляється надлишок надходжень або їх дефіцит, а також контролюється виконання поточного фінансового плану.

На підприємстві доцільно складати баланс грошових надходжень.

Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них.

Оперативне фінансове планування полягає в складанні та використанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через розрахунковий, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відображено рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання.

У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємства незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показаний увесь грошовий обіг за певний проміжок планового періоду.

Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства.

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Своєчасне забезпечення готівкою характеризує стан фінансових відносин між підприємством і трудовим колективом. До каси підприємства гроші надходять з розрахункового рахунку і призначаються для виплати заробітної плати працівникам та інших виплат. Розрахунки надходжень і виплат проводяться при складанні касового плану.

Касовий план - це план обороту готівки підприємства, необхідний для контролю за їх надходженням і витрачанням. Він складається за типовою формою на квартал і у встановлені строки передається в кредитну установу, з якою підприємство складає договір про розрахунково-касове обслуговування.

В умовах самостійності підприємств у плануванні своєї діяльності окремо кредитний і касовий плани можуть не складатися, тоді їх позиції включаються в платіжний календар.

1.2 Методика планування фінансової діяльності підприємства

Перехід підприємств на ринкові основи господарювання призвів до істотних змін у фінансовому плануванні. Нестійка динаміка виробництва продукції ( робіт, послуг) , нерозвиненість маркетингової діяльності на підприємствах, криза неплатежів та інші важко передбачувані явища в господарських зв'язках і грошових відносинах зумовили скорочення періодичності розробки фінансових планів, а на окремих підприємствах призвели до повної відмови від них.

Однак ринок підвищує вимоги до підприємств в забезпеченні платежів постачальникам за сировину, енергоресурси, матеріали, роботи і послуги ; у виплаті заробітної плати своїм працівникам; проведенні своєчасних розрахунків з державним бюджетом. Їх виконання можливе тільки при беззбитковій діяльності підприємств, достатній мобільності ресурсів та віддачі. Досягнути цього можна лише шляхом налагодженої фінансової роботи на підприємствах, яка забезпечить досить точний прогноз динаміки фінансових ресурсів в невизначених умовах ( істотні зміни в попиті на продукцію, зміни в цінах, податках та інших кон'юнктурних факторах). Важливу роль при цьому повинні відігравати поточні фінансові плани, які сприяють забезпеченню фінансової стійкості підприємств.

Фінансовий план активно впливає на всі сторони діяльності підприємства через вибір об'єктів фінансування, скерування коштів в залежності від їх віддачі на ті чи інші заходи, сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів.

З переходом до ринкових відносин змінився фінансово-кредитний механізм, а саме взаємовідносини підприємств з бюджетом в розподілі фінансових ресурсів, в тому числі прибутку. Ці зміни повинні відображатися в фінансових балансах підприємств, які в умовах ринкової економіки залишаються засобом визначення обсягів і джерел фінансових ресурсів підприємств, планування джерел акумулювання коштів та їх розподілу на потреби виробничого і соціального розвитку.

Кожне підприємство потребує коштів для діяльності і розвитку. Отже, фінансовий працівник ( менеджер) повинен, з одного боку , вивчати діяльність підприємства в комплексі, враховуючи короткотермінові і довготермінові операції , а з другого боку - дотримуватися виконання трьох

забезпечувати стабільне фінансування виробництва, тобто управляти грошовими засобами;

виділяти кошти для оплати довготермінового виробництва, тобто фінансування інвестицій та економічного зростання;

забезпечувати підприємство фінансами на найвигідніших умовах.

З технічного та стратегічного погляду фінанси відіграють різну роль у діяльності підприємств, що різняться масштабами і профілем діяльності. Для малих і середніх підприємств найважливіші фінансові проблеми пов'язані з господарським циклом, тобто з поточними операціями, тоді як для великих підприємств вони включають і довготермінові проблеми.

Фінансове планування на промисловому підприємстві - це безперервний процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення у розподілі доходів підприємницької структури.

Фінансове планування охоплює всі сторони діяльності підприємства, забезпечує високий рівень управління витратами і доходами, результатом чого є підприємницький успіх, можливість вдосконалення матеріальної бази та соціального розвитку.

Розробка фінансового плану ґрунтується на планах виробництва продукції, її номенклатурі, витратах, фінансових нормах і нормативах, даних про ринок та тенденції його розвитку.

Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів, забезпечує необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів.

Об'єктами планування є доходи підприємства, взаємовідносини з державним бюджетом, позабюджетними фондами, інвестиційні та кредитні ресурси.

Підприємства самостійно розробляють і схвалюють фінансові плани. Процес фінансового планування включає ряд послідовних стадій:

розрахунки планових фінансових показників з використанням результатів попередніх розділів плану діяльності підприємства;

розробка проекту фінансового плану;

узгодження показників плану з акціонерами, банківськими установами тощо;

розгляд проекту плану керівництвом підприємства і трудовим колективом;

його доопрацювання;

схвалення плану керівництвом підприємства з урахуванням результатів обговорення.

В основі розробки фінансового плану лежить аналіз фінансово-господарської діяльності, в ході якого виявляються резерви підвищення ефективності роботи підрозділів підприємства; вплив зовнішнього середовища - економічних, фінансових, валютних, кредитних, конкурентних та інших умов, в яких здійснюється виробнича діяльність підприємства. В умовах ринкового господарювання в діяльності підприємства зовнішнє середовище є основним джерелом невизначеності, яка пояснюється багатомірністю, непередбачуваністю, неможливістю врахування впливу всіх змін, дій і взаємозв'язків в ньому. У фінансовій сфері ця невизначеність проявляється в найбільшій мірі. Саме впливом зовнішнього середовища визначається систематичний ризик.

Для розробки фінансового плану підприємства необхідна належна інформаційна база. В якості такої бази використовуються:

постанови органів галузевого або територіального управління щодо розвитку підприємства;

завдання науково-технічних програм народногосподарського, галузевого та регіонального рівнів;

державні замовлення і контракти;

обсяг державних централізованих капітальних вкладень;

фінансові норми і нормативи;

результати попередньої роботи з замовниками;

інформація про стан ринку товарів ( робіт, послуг);

матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності в базовому періоді;

планові показники інших розділів плану економічного і соціального розвитку підприємства.

Річний фінансовий план підприємства являє собою заключний розділ плану господарської та соціальної діяльності підприємства. У фінансовому плані узагальнюються у грошовому виразі всі планові показники роботи підприємства, визначаються обсяги, напрями використання грошових коштів, відображаються економічні відносини підприємства з його працівникам, з іншими підприємствами, банками, бюджетом. За економічним змістом у фінансовому плані відображаються результати господарської діяльності підприємства протягом певного періоду, джерела і обсяги формування та напрями використання фінансових ресурсів, в тому числі для внутрішньогосподарських потреб.

Фінансовий план підприємства складається у вигляді балансу доходів і витрат , а також розрахункових форм для визначення статей балансу.

Баланс доходів та витрат складається з таких розділів:

доходи і надходження коштів;

витрати і відрахування коштів.

Зіставлення доходів і надходжень коштів з витратами дає можливість визначити надлишок фінансових ресурсів, або їх дефіцит. У першому випадку визначають напрями використання надлишкових ресурсів для забезпечення відтворюючого процесу на підприємстві, в другому випадку - здійснюється пошук джерел фінансування, надходжень коштів.

Обгрунтування фінансового плану - складний, творчий процес, для здійснення якого необхідним є залучення кваліфікованих кадрів економістів-фінансистів. При обґрунтуванні плану необхідна активна участь усіх працівників апарату управління підприємства.

Для складання фінансового плану використовують такі вихідні матеріали:

показники плану виробництва і реалізації продукції;

кошторис затрат на виробництво;

дані про обсяги планових інвестицій;

розрахунки відпускних цін;

нормативи амортизаційних відрахувань та платежів у бюджет;

результати аналізу виконання плану за попередній період;

фактичні дані бухгалтерського балансу на перше число планового періоду.

Робота по складанню фінансового плану ( балансу доходів і витрат) здійснюють в декілька етапів. На першому етапі розробка фінансового плану починається із середини року, що передує плановому періоду, з використанням звітних матеріалів про роботу підприємства та його фінансову діяльність за перше півріччя та прогнозних даних щодо оцінки можливих результатів роботи протягом усього року. Такий підхід дозволяє використати реальну інформацію щодо фактичного місця підприємства на ринку, конкурентоспроможності продукції, що виготовляється, впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на фінансові результати діяльності підприємства. На наступних етапах здійснюються узгодження виробничих та фінансових показників діяльності підприємства, розрахунки кожної статті доходів та надходжень коштів та кожної статті витрат. Визначають загальну суму всіх доходів і витрат.

До балансу доходів і витрат розробляється допоміжний документ - перевірочну таблицю. Основне призначення цієї таблиці - пов'язати заплановані витрати з конкретними джерелами фінансування, і , таким чином, перевірити збалансованість фінансового плану в цілому, встановити конкретну сутність відносин підприємства з бюджетом і банками, визначити загальний обсяг фінансових ресурсів, що планується направити на особисті потреби.



1.3 Фінансовий план підприємства

Взаємозв'язок фінансового і виробничого планування зумовлює необхідність складання на підприємстві єдиного виробничо-фінансового плану, складова якого -- фінансовий план підприємства на поточний рік, квартал або місяць. У ньому знаходить відображення рух усіх фінансових ресурсів підприємства, які надходять до нього і витрачаються у відповідних напрямках.

До початку 90-х років за умов директивно-планової економіки кожне підприємство складало фінансовий план у вигляді балансу доходів і видатків за єдиною, встановленою в централізованому порядку, формою. Було обов'язковим затвердження його вищим органом управління (в останні роки затверджувалися лише головні показники фінансового плану). Тепер такий порядок для підприємств недержавних форм власності скасовано. Лише для державних підприємств з 2001 р. запроваджено обов'язкове складання річного фінансового плану, який затверджується й використовується органами управління у процесі контролю за діяльністю підпорядкованих підприємств.

Розробка фінансового плану -- це заключний етап фінансового планування. Для його складання потрібно мати всі плани виробничо-господарської діяльності підприємства, а також зробити всі розрахунки фінансових ресурсів, а саме:

план прибутку і його використання;

план надходження і використання амортизаційних відрахувань;

розрахунок планового приросту нормативу власних оборотних коштів і джерел його покриття;

розрахунок обсягу і джерел капіталовкладень;

розрахунок надходження ПДВ і його сплати до бюджету та ін.

Крім того, необхідно зробити розрахунки планових обсягів валових доходів і валових витрат для визначення суми_ прибутку, яка має бути сплачена до бюджету у вигляді податку на прибуток. Проте як джерело всіх витрат, які плануються у фінансовому плані, може виступати лише бухгалтерський (тобто реальний) прибуток, саме він і є основним об'єктом фінансового планування.

Обов'язкова форма фінансового плану пристосована для відображення обсягів і спрямування лише окремих фінансових ресурсів і грошових потоків у планованому році з метою забезпечення потреб функціонування підприємств, у першу чергу -- виконання його зобов'язань щодо сплати податків та обов'язкових платежів. Втім, цей плановий документ не дає уявлення про те, як балансуються в цілому надходження і використання фінансових ресурсів підприємства. В ньому, зокрема, немає інформації про використання прибутку за напрямками, витрати, які складають частину собівартості продукції, не ув'язані з доходами, які є джерелами таких витрат.

Нижче наводиться фінансовий план меблевої фабрики на 2002 р. (тис. грн.) за обов'язковою для державних підприємств формою (за такою ж формою складання фінансового плану рекомендоване й для всіх інших підприємств).

Більш ефективним і корисним щодо управління фінансовими ресурсами для підприємства будь-якої форми власності є фінансовий план, який складається у формі балансу доходів і видатків на планований період (без включення поточних надходжень і платежів, пов'язаних з розрахунками з покупцями і постачальниками, з банками за короткотерміновими кредитами, а також з іншими доходами й витратами, які знаходять відображення у прибутку-від звичайної діяльності до оподаткування). Якоїсь єдиної встановленої форми цього планового документа не існує, але, як правило, баланс доходів і видатків складається зі збалансованих між собою чотирьох розділів:

I. Доходи й надходження коштів.

II. Витрати і відрахування.

Платежі в бюджет.

Асигнування з бюджету.

Нижче наводиться плановий баланс доходів і видатків промислового підприємства акціонерного товариства (меблева фабрика, в тис. грн.):



У першому розділі "Доходи й надходження" згруповані всі джерела надходжень фінансових ресурсів -- прибуток від усіх видів господарської діяльності підприємства, амортизаційні відрахування, які у складі виручки надходять підприємству й використовуються як джерело фінансування капіталовкладень на відновлення та реконструкцію й модернізацію основних засобів, інші фінансові ресурси, в тому числі централізовані.

Доцільність включення до складу ресурсів, що надходять підприємству, ПДВ зумовлена тим, що одержаний у складі виручки від реалізації ПДВ має бути повністю перерахований до державного бюджету, але за вирахуванням видатків на оплату ПДВ підприємства як покупця матеріальних ресурсів, причому не всіх, а тільки тих, що витрачені на виробництво продукції і згідно з законодавством включаються до складу валових витрат. Все це має знайти відображення в балансі, який характеризує стан і рух фінансових ресурсів підприємства.

У другому розділі балансу "Видатки та відрахування" зібрані всі видатки, джерела фінансування яких визначені в першому (а також четвертому) розділах. По витратах, які фінансуються з кількох джерел, для зручності виділяється окремим рядком частина, що покривається за рахунок прибутку.

Третій і четвертий розділи містять платежі підприємства у державний бюджет, у тому числі податок на прибуток, ПДВ, акцизний збір, а також суму асигнувань з бюджету. Далі в балансі доходів і витрат визначається сума перевищенню платежів у бюджет проти асигнувань із бюджету. Якщо баланс доходів і видатків складено правильно, то різниця між першим і другим розділами балансується цією величиною.

У наведеному балансі доходів і видатків загальна річна сума доходів і надходжень складає 2376 тис. грн., видатки і відрахування -- 1796 тис. грн., перевищення надходжень над видатками (головним чином за рахунок ПДВ) -- 580 тис. грн., що відповідає балансованій статті четвертого розділу балансу.

Для перевірки того, наскільки правильно складено баланс з точки зору взаємопогодженості окремих дохідних і видаткових статей і подальшого контролю за додержанням використання окремих видів доходів і надходжень за цільовим призначенням, у практиці фінансового планування вдаються до складання спеціальної перевірочної таблиці, так званого шахового балансу.

Найчастіше в підметі шахового балансу записують усі доходи й надходження коштів, у присудку -- всі видаткові статті. Таким чином, по вертикалі групуються видатки в розрізі джерел їх покриття, а по горизонталі -- розподіл доходів (прибутку та ін.) за напрямками їх використання. Таку таблицю можна скласти, маючи баланс доходів та видатків і всі розрахунки до нього, причому розбивка і балансування дохідних і видаткових статей робиться на основі того, що кожне джерело фінансових ресурсів має своє цільове призначення.

Такий вигляд має шаховий баланс, складений на підставі вищенаведеного балансу доходів і видатків та розрахунків до нього промислового підприємства (назви статей замінені на їхні номери у балансі доходів і видатків).

Шахова таблиця до балансу доходів і видатків промислового підприємства на рік (тис. грн.)

Читати таку таблицю дуже зручно. Так, у першому рядку (по горизонталі) повністю поданий розподіл прибутку підприємства, у десятому -- спрямування ПДВ, що надходить у складі виручки від реалізації продукції; у вертикальних стовпцях розшифровуються капіталовкладення, приріст нормативу власних оборотних коштів, інші витрати за джерелами фінансування. Структура фінансового плану підприємства і перевірочної шахової таблиці до нього допомагають фінансовій службі налагодити контроль за виконанням намічених обсягів надходження фінансових ресурсів та їх цільовим використанням. Ефективною формою контролю за виконанням фінансового плану є складання звітного балансу доходів і видатків, а також звітної шахової таблиці до нього. Вони можуть складатися за будь-який звітний період упродовж року і в цілому за рік. Звітний баланс містить інформацію про планові і звітні показники стосовно кожної статті фінансового плану, що базуються на даних оперативного обліку, бухгалтерської, статистичної звітності, в ньому обчислюються відхилення від планових величин. Такий документ не тільки сприяє виявленню резервів зростання обсягу нагромаджень, а й виявленню недоліків і прорахунків у самому фінансовому плануванні.



Висновки

Виконавши курсову роботу, я зробила такі висновки. В системі планування діяльності підприємства важливе місце займає фінансове планування , яке включає планування руху всіх фінансових потоків, які охоплюють всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства, забезпечує формування та використання матеріальних, трудових, грошових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємства є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і одержання прибутку.

Основна мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат у плановому періоді. При перевищенні доходів над витратами сума перевищення направляється до резервного фонду.

Якщо витрати перевищують доходи, визначається сума дефіциту фінансових ресурсів, яку можна одержати за рахунок кредитів, позик, випуску цінних паперів тощо.

Оперативне фінансове планування полягає в складанні та використанні платіжного календаря.

Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через розрахунковий, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку.

У платіжному календарі відображено рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання.

Фінансове планування на промисловому підприємстві - це безперервний процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення у розподілі доходів підприємницької структури.

Фінансове планування охоплює всі сторони діяльності підприємства, забезпечує високий рівень управління витратами і доходами, результатом чого є підприємницький успіх, можливість вдосконалення матеріальної бази та соціального розвитку.

В основі розробки фінансового плану лежить аналіз фінансово-господарської діяльності, в ході якого виявляються резерви підвищення ефективності роботи підрозділів підприємства; вплив зовнішнього середовища - економічних, фінансових, валютних, кредитних, конкурентних та інших умов, в яких здійснюється виробнича діяльність підприємства.

В умовах ринкового господарювання в діяльності підприємства зовнішнє середовище є основним джерелом невизначеності, яка пояснюється багатомірністю, непередбачуваністю, неможливістю врахування впливу всіх змін, дій і взаємозв'язків в ньому.

У фінансовій сфері ця невизначеність проявляється в найбільшій мірі. Саме впливом зовнішнього середовища визначається систематичний ризик.

Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

Після визначення всіх статей плану доходів та витрат та підведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділу порівнюють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат.

Сальдо всіх надходжень і всіх витрат характеризують фінансовий результат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та надходження коштів.

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат з джерелом фінансування. Поточний фінансовий план можна розробляти на підставі річного плану руху грошових коштів за видами діяльності з розбивкою по кварталах.

За допомогою такої форми плану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошових коштів і обґрунтованість їхнього витрачання за видами діяльності.



Література

1. Васильков В.Г. - Організація виробництва. - К., КНЕУ, 2003.

2. Грещак М.Г., Гребешкова О.М. - Внутрішній економічний механізм підприємства: Навчальний метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни - К.: КНЕУ, 2001. -103с.

3. Економіка та організація виробництва. Підручник - К, Знання, 2007.

4. Завіновська Т.Г. - «Економіка праці», Київ, 2003.

5. Зінь Е.А., Турченюк М.О. - Планування діяльності підприємства: Підручник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 320 с.

6. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Теребух А.А. - Організація підприємства в Україні. Навчальний посібник. - Львів: Оксарт, 2000 - 320 с.

7. Семенов Г.А., Панкова М.О.- Економіка підприємств: Навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр навч. літератури, 2005.-328

8. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. - Планування діяльності підприємства : Навчальний посібник . 2-е видання . - К . : Каравела, 2005. - 312 с.

9. Цигшик І.І., Паневник Т.М., Кривохецька З.М. - Основи підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-240 с.

10. Швайка Л.А. - Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Львів: « Новий Світ - 2000» , 2004. - 268 с.