Використання в логістиці технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів

13

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про штрихові коди

2. Штрихові коди системи GS1

3. Штрихкодова символіка ЕАN/UРС

4. Штрихкодова символіка ITF-14

5. Штрихкодова символіка UCC/EAN-128

6. Етапи політики щодо впровадження технологій автоматичної ідентифікації на основі штрихового коду EAN

Висновок

Література

Вступ

В умовах ринкових відносин та розширення міжнародних зв'язків для підприємств стають актуальними питання впровадження сучасних високопродуктивних технологій, електронно-обчислювальної техніки, комп'ютерних мереж та систем зв'язку для оперативного обліку товарно-грошового обігу, вивчення споживчого ринку, покращення обслуговування покупців.

Застосування новітніх інформаційних технологій дає можливість максимально автоматизувати процеси збирання, контролю, обробки, аналізу інформації та видачі відповідної документації. Все це сприяє ефективному функціонуванню усього ланцюга "виробник - торгівля - дистриб'ютор - торгівля - споживач".

Застосування комп'ютерних мереж визначило розвиток електронної комерції, яка надає широкі можливості для використання автоматизованих систем ідентифікації товарів, послуг, постачальників, транспорту, банків та банківських послуг, реклами товарів, маркетингових досліджень.

На даний час у сфері торгівлі широкого розповсюдження набули технології штрихового кодування для маркування та автоматизованої ідентифікації товарів (об'єктів обліку). Найбільш широкого застосування набули штрихові коди EAN, які затверджені для використання та поширюються Міжнародною асоціацією товарної нумерації - EAN International.

1. Загальні відомості про штрихові коди

Сучасні методи організації виробничих процесів передбачають максимальну автоматизацію обліку та контролю. Введення даних вручну з клавіатури забирає багато часу, крім того, існує велика вірогідність введення помилкових даних.

Вирішити проблеми, пов'язані з ручним вводом даних допомагають штрихові коди.

Штриховий код являє собою послідовність штрихів та проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифри, букви та інші символи. Закодовану в штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв - сканерів штрихового коду. Кожна цифра або буква в штриховому коді відображається комбінацією штрихів та проміжків за чітко визначеними правилами. Під час зчитування сканер вимірює світло, відбите від темних та світлих ділянок штрихового коду.

Кожний штриховий код будується за визначеними заздалегідь стандартними правилами. Сукупність таких правил називається символікою штрихового коду (або штрихкодовою символікою). Штрихкодова символіка передбачає певні правила кодування кожного символу (цифри, букви тощо), встановлює вимоги до друку та зчитування штрихкодових позначок.

Лінійна символіка штрихового коду - така, за правилами якої закодовані дані подають послідовністю штрихів та проміжків, розташованих на одній прямій лінії. На сьогодні лінійні штрихові коди є найбільш розповсюдженими носіями даних, призначених для автоматизованого зчитування завдяки низькій вартості їх застосування, хоча набувають все більшого поширення й штрихові коди, в яких дані подаються за допомогою графічних елементів, розташованих на площині (двовимірні символіки).

Згідно правил, визначених символікою, формується штрихкодова позначка - те, що в побуті власне й називають штриховим кодом. На малюнку нижче як приклад показані основні обов'язкові елементи штрихкодової позначки EAN-13.

1. Рядок інформаційних та службових знаків штрихового коду.

2. Рядок візуальнозчитних знаків, що відображує подані в штриховому коді дані у формі, придатній для розуміння людиною.

3. Ліва та права вільні зони (зони стабілізації) - обов'язкові елементи штрихкодової позначки.

Здавалося б, величезна кількість різних видів штрихових кодів повинна передбачати широкі можливості для застосування автоматичної ідентифікації. Насправді все не так просто, як може показатися на перший погляд.

Використання штрихових кодів тісно пов'язане з технічними можливостями: обладнання у того, хто зчитує штриховий код, повинно бути здатне правильно обробити саме той штриховий код, що надійшов від партнера. Також, необхідно, щоб всі дані, подані в штриховому коді, були безпомилково зрозумілі та інтерпретовані автоматизованою системою. Але у відкритому торговому середовищі немає можливості погоджувати з кожним партнером формат і призначення даних в штрихових кодах. Тому у всьому світі штрихове кодування здійснюють за єдиною системою стандартів - Системою GS1.

Теоретично, ідеально було б для всіх потреб використовувати одну універсальну символіку штрихового коду. Проте кожна із існуючих розроблених на сьогодні символік має технічні обмеження. Тому система GS1 передбачає використання декількох штріхкодових символік, кожна з яких має свої правила застосування.

2. Штрихові коди системи GS1

Базові стандарти ідентифікації та подання даних GS1 передбачають використання декількох лінійних символік штрихових кодів. Інформація в штрихових кодах GS1 завжди чітко структурована за єдиними правилами, тож завжди можна визначити, яка саме інформація закодована в штриховому коді GS1.

3. Штрихкодова символіка ЕАN/UРС

Відповідно до правил символіки штрихового коду EAN/UPC будуються штрихові коди EAN-13, EAN-8, UPC, а також двох та п'ятизначні "розширення", які використовуються для кодування додаткової інформації при маркуванні книжок та періодичних видань. Ця символіка дозволяє кодувати тільки цифри.

Штрихкодова позначка EAN-13 Штрихкодова позначка EAN-8

Будь-які товари, призначені для роздрібного продажу, маркуються тільки штрихкодовими позначками символіки EAN/UPC. Ця символіка може застосовуватись й для маркування товарів, які не продаються вроздріб - наприклад, для групових упаковок.

4. Штрихкодова символіка ITF-14

Штрихкодова символіка ITF добре пристосована для друку на поверхнях невисокої якості - наприклад, безпосередньо на гофрокартоні.

Штрихкодовими позначками символіки ITF-14 маркуються тільки товари, не призначені для продажу через контрольно-касові вузли підприємств роздрібної торгівлі. Найчастіше це групові упаковки - ящики, коробки, піддони, які містять стандартну кількість однакових торгових одиниць.

Ця символіка дозволяє кодувати тільки цифри. У штрихкодовій позначці ITF-14 на товарі представляється тільки Глобальний номер товарної позиції (GTIN).

5. Штрихкодова символіка UCC/EAN-128 (в новій документації GS1-128)

Штрихкодова символіка UCC/EAN-128 (яка нещодавно отримала нову назву - GS1-128) дозволяє кодувати не тільки цифри, а й всі літери латинської абетки та інші знаки (загалом 128 символів). Серед характерних особливостей цієї штрихкодової символіки - її висока інформаційна щільність та контролепридатність.

У штрихкодовій позначці UCC/EAN-128 можна представити не тільки Глобальний номер товарної позиції (GTIN), а й додаткову конкретну інформацію про товар, наприклад, вагу нетто, дату виготовлення, серійний номер, термін придатності тощо.

6. Етапи політики щодо впровадження технологій автоматичної ідентифікації на основі штрихового коду EAN

Рис. 1. Етапи політики щодо впровадження технологій Автоматичної ідентифікації на основі штрихового коду EAN

Етап 1. Для того, щоб ефективність від використання штрихового коду EAN була максимальною, ми радимо підприємству застосовувати цей тип ідентифікації для повного технологічного циклу. В іншому випадку ефективність значно знижується.

Етап 2. Після того, як підприємство прийняло принципове рішення про впровадження і застосування штрих кодових технологій, йому слід з'ясувати питання про вибір пристроїв, які б забезпечили коректну і безперебійну роботу всієї системи.

Повний цикл існування об'єктів ідентифікації(товарів) на підприємстві спрощено можна представити таким чином:

Рис.2 Повний життєвий цикл існування об'єкті ідентифікації

Детально усвідомивши особливості кожного етапу з точки зору автоматичної ідентифікації, можна дати відповідь на питання “яке ж саме обладнання необхідне для того, щоб об'єкт був у обліку з моменту надходження його на підприємстві і до моменту витрати?”.

З огляду на це необхідно з'ясувати декілька питань, які охарактеризували б підприємства для найбільш точного визначення спектру потрібного обладнання, зокрема:

1. Які види зчитувальних пристроїв доцільно застосувати?

2. Як бути з об`єктами, що не мають штрихового коду, або марковані кодом, недостатньо інформативним для відображення їх сутності у системі?

3. Як саме буде переміщуватися об'єкт, і на яких етапах його життєвого циклу необхідна ідентифікація?

Етап 3. Для того, щоб дати відповіді на ці питання, пропонуємо почати зі збору мінімально необхідної інформації, яка характеризує дане або подібне існуюче підприємство. Такими параметрами можуть бути площа основних та допоміжних приміщень, вид діяльності, чисельність працюючого персоналу і рівень його підготовки, існуючий товарообіг (як в кількісному, так і в якісному підношенні), прогнозні показники роботи підприємства. Чим більш повною буде ця інформація, тим точніше можна підібрати необхідне обладнання та інтегрувати його в життєдіяльність підприємства.

Етап 4. Цей крок передбачає підготовку декількох варіантів пропозицій по обладнанню для повної автоматизації обліку і контролю. Очевидно, що для підвищення якості управління тим чи іншим об'єктом ідентифікації необхідна автоматизація всіх видів обліку і контролю на підприємстві. При сучасному веденні справ вітчизняним виробникам слід здійснювати точний облік товарно-матеріальних цінностей, контроль за їх рухом і зберіганням.

Пропонуємо в якості оптимального варіанта розв'язання подібних проблем систему автоматичної ідентифікації з використанням штрихового кодування товарно-матеріальних цінностей. На нашу думку, доцільна і ефективна концепція модульного впровадження такої системи. Зокрема на підприємствах торгівлі рекомендуємо поетапне створення і

Впровадження таких модулів:

- управління замовленнями постачальників і покупців;

- управління складськими приміщеннями;

- програмне забезпечення торгового залу;

- бухгалтерська під система;

- під система статистики і аналітики.

Підприємствам доцільно автономно використовувати ці модулі та підсистеми, враховуючи при цьому свої фінансові можливості.

Можливий також поетапний перехід на нову форму організації торгівлі без зупинки діючого процесу. При цьому підприємства можуть поступово придбати як апаратну частину (POS і торгові термінали, термо принтери, сканери, комп'ютери), такі програмне забезпечення, наявність якого є головним для того чи іншого робочого місця або технологічного процесу. Важливо уточнити, що поняття “автоматизація ” включає в себе не лише спеціалізоване обладнання для ідентифікації, але й програмне забезпечення, з яким воно взаємодіє. Самі пособі штрихові коди - це лише засіб для швидкого введення інформації в автоматизовану систему об'єкта.

Автоматизація на основі штрихового кодування не потребує великих затрат. Програмне забезпечення і обладнання можна комбінувати від мінімуму до максимуму, залежно від фінансових можливостей підприємства. Причому кошти, вкладені в такі програмно-апаратні комплекси, окупляться за короткий термін часу. Зрозуміло, що економічний ефект від використання технологій штрихового кодування буде підсилений за умов комплексної системи автоматизації підприємств.

Існує декілька варіантів реалізації системи обліку товарів з використанням технологій автоматичної ідентифікації на основі штрихового коду. Так, для підприємства торгівлі можна запропонувати відносно недорогі варіанти з використанням спеціалізованих касових апаратів або навіть звичайних касових апаратів, які не мають зв'язку з комп'ютером. Проте найбільш повноцінний і надійний облік, варто проводити за допомогою спеціальних POS-терміналів. Допустимі також комбіновані варіанти, що відрізняються функціональними можливостями, вартістю і експлуатаційними характеристиками.

При цьому товаровиробники повинні прийняти до уваги переваги і недоліки кожного із запропонованих нами варіантів, а також потреби свого підприємства, особливості системи обліку, наявне обладнання, досвіді навички персоналу та ряд інших факторів.

Зрозуміло, що успішна реалізація стратегії застосування штрих кодових технологій на українських підприємствах значно залежатиме від того, який зміст вкладено в це поняття. Пропоную таке визначення: система штрихового кодування товарів - це програмно-апаратний комплекс автоматизації обліку і управління з урахуванням специфіки організації технологічного процесу на конкретному підприємстві. Така система в значній мірі визначає конкурентоспроможність продукції, а отже, і розвиток виробництва, його рентабельність та ефективність.

Етап 5. На цьому етапі вітчизняним товаровиробникам дуже важливо правильно обрати систему нумерування своєї продукції. При чому кодування повинно охоплювати весь асортимент товарів, в тому числі їх параметри. Однак не на всіх підприємствах потрібні складні системи кодування. Це стосується підприємств з вузькою системою параметрів продукції. Для них достатньо 5 розрядів, наприклад, 3 цифри для опису моделі, 1 - кольору, 1 - розміру або 1 цифру для виду виробу, 2 - моделі, 1 - кольору, 1 - розміру.

Зауважимо, що структура ідентифікаційних номерів EAN не має ніяких ознак класифікації. Саме це і є причиною існування тривалий період технологій автоматичної ідентифікації на основі штрихового коду EAN. Адже відсутність єдиних правил та обмежень дозволить кожному підприємству-виробнику прийняти оптимальне рішення щодо вибору системи нумерування своєї продукції ідентифікаційними номерами.

Насамперед, необхідно вирішити такі завдання:

1. Встановити кількість ознак (параметрів) і цифр, необхідних для кодування виробів.

2. Визначити як буде отримуватися інформація про рух

товарів (зі складу, транспортної організації, магазинів тощо).

3. Прийняти рішення про обов'язкове нумерування виробів з метою їх ідентифікації та автоматизації процесу продажу.

Отже, вважаємо за доцільне використання наступних варіантів присвоєння українським товарам ідентифікаційних номерів EAN:

1. Кожній групі виробів однакового найменування або

призначення, для яких в роздрібній торгівлі буде встановлена єдина ціна, присвоюється груповий номер EAN. Перевага - структура 5- значного номенклатурного номера може бути довільною або навіть випадковою. Недоліком є складність збору даних про збут і попит на окремі моделі виробів.

2. Кожному різновиду виробу, що відрізняється хоча б одним із встановлених для нього параметрів, присвоюється індивідуальний ідентифікаційний номер EAN. Проте потрібна надто велика кількість номерів. Це в свою чергу може призвести до надмірного завантаження баз даних підприємств торгівлі, ускладнення фінансових операцій.

3. Комбінована система - крім групового номера EAN кожен різновид виробів отримує додатковий номер з вичерпною інформацією про його параметри. Такий номер має спеціальну (підібрану підприємством або групою підприємств) структуру і метод кодування. Комбінована система зручна в тому випадку, коли підприємство має фірмові магазини, які з'єднані в єдину комп'ютерну мережу. Таким чином, здійснюється збір даних про попит на вироби. З огляду на це стає очевидним необхідність обов'язкового кодування вітчизняної продукції ідентифікаційними номерами EAN.

Висновок

Штрих-код - один з найбільш розповсюджених засобів автоматичної ідентифікації. Принцип штрихового кодування - кодування алфавітно-цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різної товщини (штрихів і проміжків), «зчитування» за допомогою скануючого пристрою, який розшифровує коди і передає інформацію на ЕОМ.

Впровадження технології автоматизованої ідентифікації товарів на основі штрихового кодування у магазинах самообслуговування значно полегшує облік товарів, спрощує та прискорює процес розрахунків покупців за придбані товари, підвищує продуктивність праці касирів.

У сфері обігу широке застосування одержав код EAN. На етапі запуску товару у виробництво йому привласнюється тринадцятизначний цифровий код, що згодом у виді штрихів і пробілів буде нанесений на цей товар. Є алфавіт коду EAN, у якому кожній цифрі відповідає визначений набір штрихів і пробілів. Перші дві або три цифри позначають код країни, що привласнений їй асоціацією EAN у встановленому порядку. Прийнято називати цю частину коду префіксом. Наступних шість цифр -- реєстраційний номер підприємства усередині національної організації. Сукупність коду країни і коду підприємства є унікальною комбінацією цифр, що однозначно ідентифікує зареєстроване підприємство.

Застосування штрихового кодування (ШК) разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

- виробникам: облік кількості виробленої продукції, сортування і роздільне складування різних видів, сортів, найменувань, облік товарних запасів, формування замовлення для постачання в торгівлю в оптимальний термін тощо;

- оптовим посередникам: прийом товарів за кількістю й асортиментом, облік і контроль товарних запасів на складі, відвантаження в роздрібну торгівлю;

- транспортним організаціям: приймання і здачу товарів;

- роздрібним продавцям: приймання товарів за кількістю й асортиментом, розміщення на складі, облік і контроль товарних запасів у магазині;

- на складі і в торгових залах: контроль за зберіганням товарів, забезпечення ритмічного поповнення запасу товарів у міру їх реалізації.

Література

1. Опьонова І.В. Обґрунтування стратегії застосування штрихкодових технологій на вітчизняних підприємствах-виробниках // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: “Підприємництво та інновації”. Випуск VІІІ. №2: Зб. наук. пр. - Луцьк: ЛДТУ, 2002. - С. 60-68.

2. Павлов В.І., Павліха Н.В., Мишко О.В., Опьонова І.В. Основи

стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Навчальний посібник / Під ред. Дзіся Г.В., Долішнього М.І. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - 252 с.

3. Пономарьова Ю.В. Логістика. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003 - 192 с.

4. http://www.gs1ua.org/uk.csp