МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КРАСНОАРМІИСЬКИИ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра економіки і

управління підприємством

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Основи статистики”

на тему: „ Економічно - статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів”

Перевірила:ст.викладач

_________________ Н.Д.Табачкова

^{(пiдпис) (дата)}

Виконала: студентка гр.МП-06

____________________ І.С. Лозова

^{(пiдпис) (дата)}

2009

Зміст

Вступ

Розділ I. Групування статичних даних та обчислення статичних показників.

1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань

Розділ II. Аналіз рядів динаміки.

Розділ III. Індексний аналіз

Розділ IV. Кореляційний аналіз

Розділ V. Визначення тенденції розвитку.

Висновки

Списки використаних джерел

Вступ

Життєдіяльність людських індивідуумів, груп чи спілок, робота підприємців, менеджерів, економістів в умовах формування ринкових відносин сьогодні наповнюється новим змістом. Це, в свою чергу, не може не позначитися на дедалі зростаючий ролі статичної науки, оволодіння методологією якої є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту і пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийнятті оптимальних рішень на всіх її рівнях.

Статистика - це наука, яка вивчає розміри й кількість співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.

В даній курсовій роботі будуть розгляне ні такі питання, як групування статичних даних; аналіз рядів динаміки; індексний аналіз; кореляційний аналіз; визначення тенденції розвитку.

Метою курсової роботи є закріпити навички використання методів статистичних досліджень.

Розділ 1.

Групування статичних даних та обчислення статичних показників

1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань

Серед методів, які перетворюють статистику на одне з наймогутніших знарядь соціального пізнання, групування є одним з найефективнішим. Його значення і роль у статистичному дослідженні випливає з характеру об?єкта статистики. Всі явища суспільного життя, що вивчає статистика, вирізняються багатогранністю форм і стадій розвитку, складаються з відмінних частин, які мають специфічні властивості.

Групування - це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.

За допомогою методу групувань статистика вирішує різні завдання. Однак у підсумку всі вони мають на меті впорядкувати первинний статистичний матеріал розподіляти його на окремі групи за істотними варіюючими ознаками.

Розглянемо практичне застосування методики проведення статистичних групувань.

Таблиця 1.

Номер магазину	Роздрібний товарообіг, тис.грн.	Витрати обігу, тис.грн.	%
	План	Факт
7	510	511	30	100,2
32	242	240	10	99,17
57	620	700	39	112,90
82	142	145	10	102,11
107	145	156	16	107,59
132	800	835	57	104,38
157	505	513	40	101,58
182	538	562	37	104,46
207	510	526	32	103,14
232	406	412	17	101,48
257	156	151	9	98,72
282	540	550	31	101,85
307	216	218	14	100,93
332	702	710	44	101,14
357	960	998	45	103,96
382	535	570	38	106,54
407	501	512	28	102,2
432	544	544	26	100,00
457	312	321	17	102,88
482	515	536	25	104,08
507	402	400	13	99,5
532	975	995	14	102,05
557	662	665	39	100,45
582	815	812	39	99,63
?	12253	12585	670

За даними табл.1. побудуємо нову табл.1.1. за ознакою рівня виконання плану роздрібного товарообігу.

Для того, щоб визначити відсоток виконання плану скористаємося наступною формулою:

У₁

В_{в вик.пл.} = --------- * 100%

У_пл.

де В_{в вик.пл} - відносна величина виконання плану

У₁ - фактичний рівень

У_пл. - плановий рівень

Відсотки, які ми отримали, наведені в табл. 1.

Табл. 1.1.

Назва групи	Число магазинів	Обсяг роздрібного товарообігу
		План	Факт
Магазини, які не виконали план	4	1615	1606
Магазини, які виконали план на 100-100,99%	4	1938	1938
Магазини, які виконали план на 100% і вище	16	8706	9041
За сукупністю в цілому	24	12253	12585

Сума зверхпланового товарообігу складає:

У_зв. = У_факт - У_пл

У_зв. = 12585 - 12253 = 332

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань

Усі соціально-економічні явища і процеси різнять між собою формами розвитку, тому що в разі потреби групування треба вибрати ту ознаку, якій адекватна мета дослідження і характер вихідної інформації. Зважаючи на теоретичні положення економічної науки та враховуючі завдання дослідження, для проведення групування потрібно з багатьох ознак вибрати визначальні, тобто такі, що найбільш повно і точно характеризують досліджувальний об?єкт, дають змогу вибрати його типові риси та властивості.

Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворювальних груп та розмір інтервалу.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

 X_max - X_min

i = -----------------

n

де X_max - X_min - відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

Виходячи з цього, маємо:

X_max =998; X_min = 145; n = 5

Звідси:

998 - 145

i = -----------------= 170,6

5

Складемо таблицю 1.2.

Табл.1.2.

Інтервал	Кіл-ть магазинів	Розмір товарообігу	Витрати обігу	Відносн. рівень витрат(%)
		Всього	В середн.	Всього	В середн.
145-315,6	5	913	182,6	59	11,8	6,5
315,6-486,2	3	1133	377,7	47	15,7	4,1
486,2-656,8	9	4824	536	287	31,89	5,9
656,8-827,4	4	2887	721,75	161	40,25	5,6
827,4-998	3	2828	942,67	116	38,67	4,1
?	24	12585		670		26,2

витрати обігу (всього)

Відносний рівень витрат (%) = ---------------------------------- * 100%

розмір товарообігу

Визначити для перших десяти магазинів фірми:

а) відсоток виконання плану товарообігу

б) середній відсоток виконання плану товарообігу , використовуючи дані про фактичний товарообіг та відсоток виконання плану по кожному магазину.

Таблиця 1.3.

№ пп.	№ магазину	Фактичний товарообіг, грн	Відсоток виконання плану товарообігу.(%)	Середн. відсоток виконання плану (%)
1	7	511	100,2	-
2	32	240	99,17	104,9
3	57	700	112,90	109,4
4	82	145	102,11	111,0
5	107	156	107,59	105,0
6	132	835	104,38	104,9
7	157	513	101,58	103,3
8	182	562	104,46	103,1
9	207	526	103,14	103,8
10	232	412	101,48	102,4

Середній відсоток виконання плану обчислюється за формулою:

%_вик.пл. = ( Факт _тов.1* % _{вик.пл.1} + Факт_тов.2 * % _{вик.пл.2})/ Ф_товоб.1+Ф_товоб.2

Таким чином, із проведення розрахунків бачимо, що серед десяти магазинів, які було обрано, тільки один магазин №32 не виконує план повною. мірою, інші ж виконують план на 100% і більше.Розділ 2.

Розділ ІІ.

Аналіз рядів динаміки

Завдання статистики полягає в тому, щоб шляхом аналізу рядів динаміки розкрити та охарактеризувати закономірності, що проявляються на різних етапах розвитку того чи іншого явища, виявити тенденції розвитку та їхні особливості.

Під час аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують такі аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процента приросту.

Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному зіставленні рівнів ряду динаміки.

Рівень, який зіставляється, називають поточним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні, - базисним. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то дістають ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взято за базу зіставлення, то знайдені показники називають базисними.

Маємо наступні дані ( табл.2) про реалізацію товару у системі споживчої кооперації.

Таблиця 2.

Роки	7
і-й базисний	101
(і+1) - й	104
(і+2) - й	105
(і+3) - й	107
(і+4) - й	106
(і+5) - й	110

З метою аналізу ряду динаміки розрахуйте:

а) середній рівень ряду;

б) ланцюгові абсолютні прирости;

в) базисні абсолютні прирости;

г) ланцюгові та базисні темпи росту (показати зв?язок між ними)

д) темпи приросту ланцюгові і базисні;

е) середньорічні темпи росту та приросту;

ж) абсолютне значення одного відсотку приросту;

з) середньо річний абсолютний прирости

а). Оскільки ми маємо інтервальний ряд динаміки, то середній рівень ряду обчислимо за формулою середньої арифметичної простої:

? у_і

у = ---------------,

n

де ? у_і - сума рівнів ряду

n - число рівнів

101+104+105+107+106+110 633

у = ------------------------------------------ = --------- = 105,5,

6 6

б) Абсолютний приріст ланцюговий обчислюють за формулою:

?^лу = у_і - у_і-1

де у_і - поточний рівень ряду динаміки

у_і-1 - попередній рівень ряду динаміки

? ^л у₂ = 104 - 101=3

? ^л у₃ = 105 - 104=1

? ^лу₄ = 107 - 105=2

? ^л у₅ = 106 - 107=-1

? ^л у₆ = 110 - 106=4

в) Абсолютний приріст базисний обчислюють за формулою:

? ^бу = у_і - у₁

де у₁ - поточний (перший) рівень ряду динаміки

? ^бу₁ = 104 - 101=3

? ^бу₂= 105 - 104=1

? ^бу₃ = 107 - 101=6

? ^бу₄= 106 - 101=5

? ^бу₅ = 110 - 101=9

г) Темпи росту обчислюють за формулами :

ланцюговий:

Т^л_р = у_і / у_і-1

де у_і - поточний рівень ряду

у_і-1 - попередній рівень ряду

Т ^л _р1 = 104/101= 1,03

Т ^л _р2 =105/104 = 1,01

Т ^л _р3 = 107/105 = 1,02

Т ^л _р4 = 106/ 107 = 0,99

Т ^л _р5 = 110/106 = 1,04

базисний:

Т^б_р = у_і / у_і

де у₁ - початковий (перший) рівень ряду динаміки

Т ^б _р1 = 104 /101 = 1,03

Т ^б _р2 = 105/ 101= 1,04

Т ^б _р3 = 107/ 101= 1,06

Т ^б _р4 = 106/ 101= 1,05

Т ^б _р5= 110/ 101= 1,09

Між ланцюговими і базисними темпами росту існує певний взаємозв?язок. Добуток ланцюгових темпів росту дорівнює базисному темпу росту за відповідний період , і навпаки, поділивши наступний базисний темп зростання на попередній, дістаємо відповідний темп росту. Наприклад:

Т^л_р *((і+1)й) * Т^р_л((і+2)й)=Т^б_р ((і+2)й)=1,03*1,01=1,04

Т^б_р *((і+1)й) : Т^б_р((і+1)й)=Т^л_б ((і+2)й)=1,04 : 1,03=1,01

д) Темпи приросту Т_пр визначають як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показують на скільки відсотків порівнюваний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння:

ланцюговий

?^л_у

Т^л_пр =------------, або Т_пр = ( Т_з-1) *100

У_у-1

Т^л_пр1 = 3/ 104 = 0,03

Т^л_пр2 = 1/ 105= 0,01

Т^л_пр3 = 2/ 107= 0,02

Т^л_пр4 = -1/ 106= -0.01

Т^л_пр5 = 4 / 101= 0,04

базовий

Т^б_пр = ?^б_у / У₁,

Т^б_пр1 = 3/ 101= 0,03

Т^б_пр2 = 4/ 101= 0,04

Т^б_пр3 = 6/ 101= 0,06

Т^б_пр4 = 5/ 101= 0,05

Т^б_пр5 = 9 / 101= 0,09

ж) абсолютне значення одного відсотку приросту обчислюється як:

А% = у_і /100

А₂% = 104/100 = 1,04%

А₃% = 105/100 = 1,05%

А₄% = 107/100 = 1,07%

А₅% = 106/100 = 1,06%

А₆% = 110/100 = 1,1%

з) Середній абсолютний приріст розрахуємо як:

? = У_n - У_о / n,

? = 3+1+2-1+4-3-4-6-5-9/ 5 = -3.6

На базі обчислених даних побудуємо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1.

Рік	Реаліз. продук.	Абсол.прир.	Темп росту	Темп приросту	Абсолют.знач.% приросту
		Ланц.	Базов	Ланц.	Базов	Ланц.	Базов
1998	101	-	-	1,00	1,00	-	-	-
1999	104	3	3	1,03	1,03	0,03	0,03	1,04
2000	105	1	4	1,01	1,04	0,01	0,04	1,05
2001	107	2	6	1,02	1,06	0,02	0,06	1,07
2002	106	-1	5	0,99	1,05	-0,01	0,05	1,06
2003	110	4	9	1,04	1,09	0,04	0,09	1,10
Разом	633	9	Х	6,09	Х	Х	Х	Х

Розділ III.

Індексний аналіз

Статистичний індекс - це узагальню вальний показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища, що складається з елементів безпосередньо несумірних. За допомогою індексного методу вирішуються такі завдання:

§ одержують порівняльну характеристику зміни явища в часі, де вони виступають як показники динаміки;

§ характеризують виконання норми, затвердженого стандарту чи плану. Отже, індекси є засобом оперативного висвітлення виробничого процесу.

§ оцінюють роль окремих факторів, що формують складне явище. Якщо вартість виробленої продукції - це сума добутку кількості різних її видів на відповідні ціни, то зміна обсягу продукції функціонально зумовлена зміною кількості виробленої продукції і зміною цін;

§ дають порівняльну характеристику зміни явища у просторі. У цьому разі індекси забезпечують територіальне порівняння.

Маються наступні дані (табл..3) про кількість реалізованої продукції на міських ринках області за два періоди ( у тонах):

Таблиця 3.

Товарні групи	Ринок 7
	Базис	Звіт
М?ясо	27	29
Молоко	33	31
Овочі	54	70

Модальні ціни на продукти у базисному та звітних періодах відповідно за кг склали: м?ясо - 3,5 грн. та 4 грн, молоко - 1,0 грн. та 1,2 грн., овочі -1,5 грн. та 1,8 грн.

Визначте:

1. індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу реалізованої продукції.

2. загальні індекси цін і фізичного обсягу товарообігу;

3. покажіть взаємозв'язок індексів;

4. розкладіть абсолютний приріст товарообігу за факторами.

Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища. Позначають індивідуальний індекс буквою „і”. Біля основи індексу завжди ставиться символ того явища, зміну якого вивчають ознаку, зміни якої вивчають, називають індексованою її супроводжують індексом „1”, якщо це данні звітного періоду, і „0” , якщо їх наведено за базисний період. Тому індивідуальний індекс відповідає такій формулі:

q₁

і_q =---------

q₀

де q_1, q₀ - обсяг виробленої продукції певного виду відповідно в звітному і базисному періодах.

Індекс фізичного обсягу товарообігу має наступний вигляд:

?q₁ * p₀

I_q = --------------

?q₀ * p₀

Таблиця 3.1.

Вид товару	Кількість проданих товарів, тони	Ціна одиниці в грн..	Вартість проданих товарів
	Базис	Звіт	Базис	Звіт	Базис	Звіт	У звітний період в цінах базис.періода
	q0	q1	p0	p0	q0 p0	q 1 p1	q1 p0
М?ясо	27	29	3,5	4	94,5	116	101,5
Молоко	33	31	1,0	1,2	33,0	37,2	31,0
Овочі	54	70	1,5	1,8	81	126	105
Разом		208,5	279,2	237,5

Індекси цін:

і_р = р₁ / р₀

М'ясо

і_р = 4/ 3,5=4 або 114,3%

Молоко

і_р = 1,2 / 1,0 = 1,2 або 120%

Овочі

і_р = 1,8 / 1,5= 1,2 або 120%

Індекси фізичного обсягу реалізованої продукції:

і_q = q₁ / q₀

М'ясо

і_q = 29/ 27= 1,07 або 107,4%

Молоко

і_q = 31/ 33= 0,94 або 94%

Овочі

і_q = 70/ 51= 1,37 або 137,3%

Показники свідчать, що ціни на всі товари підвищилися відповідно на 14,3; 20%

Водночас спостерігається процес підвищення обсягу реалізації окремих товарів: м?яса на 7,4% і овочів на 37,3%, і зниження обсягів реалізації молока на 6%.

Для характеристики зміни рівня цін і фізичного обсягу товарообігу обчислимо загальні індекси, використовуючи їхні агрегатні формули:

Індекс цін:

?р₁ q₁ 279.2

I_q = -------------- = ------------- = 1,18

?p₀ q₁ 237.5

Отже, ціни у звітному періоді зросли порівняно з базисним в 1,18 рази,

або на 18%.

Індекс фізичного обсягу товарообігу:

?q₁ p₀ 237,5

I_q = ---------------- = --------------- =1,14 або 114%

?q₀ * p₀ 208,5

Це означає, що товарообіг у всіх випадках за рахунок продажу в звітному періоді порівняно з базисним зріс на 14%.

Розрахуємо загальний індекс товарообігу:

?q₁ p₁ 279,2

I_qp = -------------- = ------------- = 1,34 або 134%

?q₀ p₁ 208,5

Обчислений індекс свідчить про те, що обсяг товарообігу зріс на 34% і відбулося це за рахунок зростання рівня цін на товари, що реалізовувалися (18%), при цьому обсягу реалізації у фізичних одиницях зріс на 14%.

Визначимо абсолютний приріст за формулою:

?pq = ? p₁q₁ - ? p₀q₀

?pq = 279,2 - 208,5 = 70,7

і розкладемо його за факторами:

- за рахунок зміни ціни:

?p = ? p₁q₁ - ? p₀q₁

?p = 279,2 - 237,5=41,7

- за рахунок фізичного обсягу продажу::

?q = ? p₀q₁ - ? p₀q₀

?q = 237,5 - 208,5=29

Тобто, розклавши абсолютний приріст за факторами , бачимо, що за рахунок зміни ціни ?p відбуваються зміни на 41.7 грн., а за рахунок фізичного обсягу продажу ?q на 29 грн.

Розділ IV.

Кореляційний аналіз

За даними таблиці оцінити тісноту зв'язку між фондоозброєністю

(в тис.грн./чол.) та середньомісячного продуктивністю праці (в тис.грн./чол.)

Будуємо таблицю 4.

Таблиця 4.

Фондоозброєність	Продуктивність
100 110 120 130 140 150 160 170 180 190	203 222 249 275 287 361 324 344 392 398

Найпростішим видом кореляційного зв'язку є зв'язок між двома ознаками: результативною і факторною. Такий зв'язок називається парним кореляційним зв'язком, або простою кореляцією, яка надана в таблиці 4. В нашому випадку факторною ознакою є продуктивність праці, а результативною - фондоозброєність.

Одним із видів кореляційного аналізу є графічне зображення. За допомогою графіків можна встановити наявність зв'язку між явищами, які вивчаються , і характер цих зв'язків. Для побудови графіку використовують прямокутну систему координат.

Будуємо таблицю 4.1.

Таблиця 4.1.

Фондо-озброєння	Продук-тивність	Х2	ХУ	У	(у-У)2	(у-У)2
100	203	10 000	20 300	202,5	0,25	10 506,25
110	222	12 100	24 420	227,5	30,25	6 972,25
120	249	14 400	29 880	249,5	0,25	3 192,25
130	275	16 900	35 750	271,5	12,25	930,25
140	287	19 600	40 180	293,5	42,25	342,25
150	361	22 500	54 150	315,5	2 070,25	3 080,25
160	324	25 600	51 840	337,5	182,25	342,25
170	344	28 900	58 480	359,5	240,25	1 482,25
180	392	32 400	70 560	381,5	110,25	7 482,25
190	398	36 100	75 620	403,5	30,25	8 556,25
? 1 450	3 055	218 500	461 180		2 718,5	42 886,5

Загальний вид рівняння регресії:

Y = a + bx

?у*?х² - ?ху : ?у

а =------------------------;(?х)² =2102500

n?х² - (?х)²

n*?ху - ?х * ?у

b =------------------------;

n*?х² - (?х)²

3055*218500 - 461180*1450 667517500-668711000

а =---------------------------------------- =----------------------------------=-14,5

10*218500-2102500 2185000-2102500

10*461180- 1450*3055 4611800-4429750

b =---------------------------------------- =----------------------------------= 2,2

10*218500-2102500 82500

У =2,2х - 14,5

?у 3055

у =----------- = ----------- = 305,5

n 10

Залишкова дисперсія:

?(у-У)² 2718,5

G_у² = ---------- = ----------- = 271,85

n 10

Загальна дисперсія:

?(у-У)² 42886,5

G₀² = ---------- = ------------------ = 4288,65

n 10

Факторна дисперсія:

G_у1² = G₀² + G_у² = 4288,65 + 271,85 = 4560,5

Індекс кореляції.

G_у² 4560,5

R = ? ---------- = ?------------- = 1

G₀² 4288,65

Оскільки коефіцієнт детермінанту (R) може приймати значення від 0 ( при відсутності зв'язку) до 1 ( при функціональному зв'язку) , можемо зробити висновок, що в нашому випадку існує функціональний зв'язок.

Розділ V.

Визначення тенденції розвитку

Екстраполяція - розрахунок ( прогноз) показників, які можуть знаходитись за межами досліджуваного ряду динаміки. Такі розрахунки здійснюють, виходячи з припущення, що виявлена тенденція у фактичному досліджуваному динамічному ряді матиме місце і надалі. Такі прогнозні розрахунки можна двома способами:

1.Використати для прогнозних розрахунків середньорічний абсолютний приріст:

У_{прогноз.} = У_п + АП * t

де У_{прогноз.} - прогнозний рівень:

У_{п -} останній ( звітний) рівень динамічного ряду;

АП - середньорічний абсолютний приріст;

t - кількість річних приростів, які визначаються як різниця між порядковим номером кінцевого рівня динамічного ряду і прогнозного.

2. Використати для прогнозних розрахунків рівняння прямої:

У = а + b* t

де t - порядковий номер прогнозного періоду.

Спрогнозувати значення середньомісячної з/плати в 2003 та 2005 роках за даними таблиці 5.

Таблиця 5.

роки	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2001 до 1998 разів
разова	156	256	349	484	541	769	871	5,58

Використаємо спосіб 2 і побудуємо таблицю 5.1.

Таблиця 5.1.

Рік	з/плата (грн.) (у)	Розрахунок параметрів
		t	t2	уt	Уt
1995	156	-3	9	-468	129,3
1996	256	-2	4	-512	249
1997	349	-1	1	-349	369,3
1998	484	0	0	0	0
1999	541	1	1	541	609,5
2000	769	2	4	1538	729,6
2001	871	3	9	2613	849,7
?	3426		28	3363	2936,4

У_t = а + b_{1 *} t

?у 3426

а = ---------= ------------- = 489,4

n 7

? t у 3363

b = ---------= ------------- = 120,1

? t² 28

Середній рівень з?/плати становить : 419.5 грн.

Середньомісячна з/плата у 2003 та 2005 р. становитиме:

У₂₀₀₃ = 489,4 + 120,1 * 5 = 1089,9 (грн.)

У₂₀₀₅ = 489,4 + 120,1 * 7 = 1330,1 (грн.)

Отже, зробивши розрахунки, можна сказати, що з кожним роком середньомісячна заробітна плата зростає.

Висновки

Отже, можемо зробити висновок, що статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин. Вона також вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.

На підставі вивчення застосування методів статистичного дослідження в курсовій роботі розкрито такі елементи економічно-статистичного аналізу, як зведення і групування матеріалів статичного спостереження, середні величини та показники варіації, ряди динаміки, статистичні індекси та кореляційний метод аналізу.

Із проведеного аналізу, бачимо, що статистична наука є одним із основних напрямків, який допомагає детальніше розглянути і обчислити явище, зробити необхідний аналіз, простежити динаміку розвитку того чи іншого явища, яке необхідно дослідити.

Реферат

_______с., _________мал., ________табл.,_________ доданків

Предмет дослідження - статистичні методи.

Мета курсової роботи - закріплення знань в області методів статистичних досліджень.

Для досягнення цієї мети розв?язано такі задачі:

§ розкрито теоретичні аспекти методів статистичних досліджень;

§ розглянуті групування статистичних даних та обчислення статистичних показників;

§ проаналізовані ряди динаміки;

§ проведен індексний аналіз;

§ зроблен кореляційний аналіз;

§ визначена тенденція розвитку.

Ключові слова: показники, ряди динаміки, індекси, кореляція.

Список використаних джерел

1. Бек В.Л. Теорія статистики: курс лекцій. Навч.посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003р.

2. Ковтун Н.В., Столяров Г.С. Загальна теорія статистики: Курс лекцій - К.: четверта хвиля, 1996р.

3. Теорія статистики: Навч.посібник/ Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П. Київ,: Либідь,2001 р.

4. Статистика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчання дисциплини// А.М. Єрина, Р.М. Моторин, А.В. Головач та інш.; за заг.ред. А.М. Єриної, Р.М.Моторина - К.: КНЕУ, 2001р.