Мета в стратегічному управлінні

Значення процесу встановлення цілей в системі управління організацією і в системі стратегічного управління. Формулювання мети та процесу її реалізації, включаючи оцінку її досягнення. Призначення місії організації та визначення цілей відповідно неї.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 23.09.2009
Размер файла 19,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

11

Предмет:

Економіка і економічний аналіз

Тема: Мета в стратегічному управлінні

1. Сутність категорії «мета» в стратегічному управлінні

Діяльність будь-якого підприємства (організації) спрямована на досягнення цілей. Тому процес формування (встановлення) цілей має неабияке значення в системі управління організацією і особливо в системі стратегічного управління.

Відповідно до визначення менеджменту всі зусилля організації мають бути спрямовані на досягнення цілей фірми. Той, хто хоче досягти мети, повинен її знати. Мистецтво вибору, формулювання правильної мети та процесу її реалізації, включаючи оцінку її досягнення, притаманне лише професійному керівнику.

Мета -- суб'єктивно-об'єктивна категорія, що відбиває як вимоги до підприємства з боку зовнішнього середовища, так і суб'єктивні уявлення керівників про необхідний розвиток підприємства [47].

Мета в управлінні -- ідеальний образ бажаного, можливого та необхідного стану об'єкта, відносно якого формулюється мета [47].

Мета стратегічного управління -- визначення місії, цілей та стратегій, розробка та забезпечення виконання системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів щодо вдосконалення підприємства та його окремих підсистем, які є основою забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгостроковій перспективі [47].

Треба чітко усвідомлювати різницю між такими категоріями, як “прогноз”, “мета” та “план”. Прогноз визначає напрямок розвитку, мета -- найбільш прийнятний стан системи в межах цього напрямку, план -- шлях досягнення мети.

Процес встановлення цілей в управлінні повинен мати наукове підґрунтя (спиратися на наукові засади) і складатися з певної послідовності взаємопов'язаних етапів: виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в середовищі; встановлення загальної мети організації; побудова ієрархії цілей (“дерева цілей”); встановлення індивідуальних цілей та завдань як інструменту забезпечення їх виконання.

Основними такими вимогами до правильно сформульованих цілей є: конкретність і вимірюваність цілей; реальність і досяжність; погодженість (несуперечливість) цілей організації; однозначність для сприйняття, ясність; орієнтація на високий результат і наукова обґрунтованість; гнучкість; прийнятність, що означає необхідність урахування звичаїв, потреб, традицій і цінностей; відображення змісту діяльності.

Генеральна мета підприємства (ГМП) -- його довгострокова спрямованість та орієнтація на конкретний тип діяльності. У ринковій економіці тип діяльності задається ринковою ситуацією, потребами ринку, а також іншими чинниками середовища; ГМП у ринковій економіці трактується як місія [47].

2. Місія та бачення організації

Необхідно усвідомлювати, що місія тісно пов'язана з такими категоріями, як “бачення” розвитку організації, “філософія існування” організації. Але при цьому необхідно розуміти різницю між цими поняттями.

Місія -- це мета, заради якої існує організація; чітко окреслена причина існування організації, її особлива роль.

Місія організації деталізує статус фірми і забезпечує напрями та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії повинно охоплювати наступне:

цілі та завдання фірми з точки зору її основних послуг та виробів, її основних ринків та основних технологій, тобто якою підприємницькою діяльністю займається фірма;

робочі принципи фірми по відношенню до зовнішнього середовища фірми, цінності, в які вірить організація;

культура організації. Який робочий клімат існує всередині фірми, яких людей приваблює цей клімат, правила та взірці поведінки.

Місія організації розкладається на кредо та образ компанії.

У кредо організації формулююється загальний кодекс поведінки організації, який визначає взаємовідносини не тільки між співробітниками, але й взаємини з клієнтами та акціонерами, її корпоративну культуру.

Образ компанії відображає сутність цілей організації.

Життєвий цикл місії завжди обмежений у часі: на порядку денному постають усе нові й нові завдання. Вибрана місія припиняє відповідати вимогам компанії. Добре обґрунтована, правильно сформульована місія має реальну цінність для діяльності організації, бо:

формує погляди вищого керівництва щодо довгострокових планів фірми;

знижує ризик недалекоглядного управління та прийняття необґрунтованих рішень;

висловлює цілі організації та служить працівникам стимулом до сумлінного виконання роботи;

допомагає менеджерам середньої ланки сформулювати завдання, цілі та прагнення відділу, поєднати основну політику відділів із політикою та напрямом розвитку всієї компанії;

полегшує підготовку організації до майбутнього.

Відповідно до вищевикладеного місія організації відображає інтереси власників організації, її співробітників, клієнтури, ділових партнерів суспільства.

Необхідно підкреслити, що правильно сформульована місія організації повинна бути лаконічною і містити такі основні елементи:

призначення організації з точки зору конкретного виду діяльності (товари, послуги) в умовах конкретного ринку (сегмента ринку);

основні напрямки, орієнтири, образ, якого намагається досягти організація;

переваги, що виділяють організацію серед конкурентів і вказують на нові, кращі та оригінальні шляхи задоволення потреб споживачів.

Бачення -- це погляд вищого керівництва підприємства на те, якою може чи має бути організація (підприємство) за найсприятливішого збігу обставин.

Філософія функціонування підприємства -- це інтегрована частина управління, що дає змогу усвідомити майбутнє, керуючись наявною та бажаною позицією, способом життя підприємства, які є основними настановами процесу мислення, інтелектуальних робіт, що зумовлюють процеси, процедури, технологію та зміст рішень [47].

3. Класифікація цілей у стратегічному управлінні

Згідно з вибраною місією розробляються цілі організації. При формулюванні системи цілей слід пам'ятати, що вони повинні відповідати таким основним вимогам:

бути конкретними, результати їх здійснення повинні вимірюватись;

мати чітко визначений горизонт планування. Згідно з горизонтом планування розрізняють довгострокові, фактичні та оперативні цілі;

бути досяжними. Встановлення цілей, які не забезпечуються ресурсом організації або здійснення яких не відповідає зовнішнім умовам, може призвести до катастрофічних наслідків.

Класифікація цілей управління має крім методологічного суто практичне значення, оскільки до певних груп цілей можна застосовувати конкретні методи їх аналізу, встановлення та організацію виконання.

Існує багато класифікаційних груп, які визначають цілі управління. В основі виділення цих груп лежать різноманітні категорії.

Так, залежно від ступеня формалізації цілей виділяють такі їх типи:

добре структуровані (співвідношення між елементами мети можуть бути виражені в кількісній формі);

слабо структуровані (мета містить елементи як кількісного, так і якісного змісту);

неструктуровані (містять лише якісний опис найважливіших елементів, кількісні залежності виявити важко).

Залежно від часу, необхідного для їх досягнення, цілі поділяються на короткострокові (досягаються за 1-2 роки), середньострокові (термін досягнення від 2 до 5 років), довгострокові (розробляються на період більше 5 років).

Довгострокові цілі точно визначають бажані результати та ринкову позицію з урахуванням досягнутого рівня розвитку на поточний момент.

Короткострокові цілі точно визначають найближчі конкретні організаційні цілі та ринкову позицію, яку організація бажає зайняти, враховуючи довгострокові цілі організації.

Відомі фахівці стратегічного управління А. А. Томпсон та А. Дж. Стрікленд вважають, що визначення цілей необхідно для встанов-лення певного результату, який менеджери вважають найбільш важливими для досягнення успіху організації. На їх думку, найбільш важливими для досягнення успіху є цілі стратегічні та фінансові [40].

Фінансові цілі - цілі, яких організація має досягти у фінансовій сфері.

Стратегічні цілі необхідно фокусувати на конкуренції та створенні сильних конкурентних позицій у будь-якій сфері діяльності. Різновиди цих цілей та відповідні до них завдання наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. - Різновиди цілей відповідно до певних завдань

Фінансові цілі

Стратегічні цілі

Більш швидке зростання доходів

Збільшення частки ринку

Більш високі дивіденди

Підвищення якості продукції

Більш швидке зростання грошових надходжень

Більш високе та надійне становище фірми у галузі

Більш широкі межі отримання прибутку

Покращення обслуговування клієнтів

Збільшення прибутку на вкладений капітал

Розширення та покращення номенклатури продукції

Підвищення надійності облігацій та ставок по кредитах

Зниження витрат виробництва порівняно з основними конкурентами

Збільшення припливу грошових засобів

Збільшення можливостей зростання

Підвищення ціни акцій

Підвищення репутації компанії серед клієнтів

Визнання стійкого фінансового становища фірми

Повне задоволення потреб клієнтів

Більш диверсифікована база для отримання прибутку

Підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках

Стабільний дохід у періоди економічних спадів

Визнання компанії лідером в галузі технологій та/або інновацій

У процесі визначення цілей постає проблема вибору серед них пріоритетних. Хоча і фінансовим, і стратегічним належить найвищий пріоритет (досягнення ключових результатів), труднощі виникають тоді, коли необхідно зробити вибір між діями, спрямованими на підвищення короткострокових фінансових показників та зусиллями щодо зміцнення становища фірми у довгостроковій перспективі.

Цілі повинні бути побудовані на принципах взаємного доповнення.

У процесі стратегічного управління кожен керівник має поставити перед собою певну ціль. Це фактично зобов'язання керівника щодо досягнення певних результатів за відповідний строк. Цілі можуть бути короткостроковими та довгостроковими.

Однак навіть досить детальна класифікація не дає змоги висвітлити повний взаємозв'язок і взаємозалежність цілей. Тому особливої уваги заслуговує питання побудови так званого “дерева цілей” організації.

4. "Дерево цілей підприємства" та його застосування

“Дерево цілей” - наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.

“Дерево рішень” - це спосіб зображення правил в ієрархічній, послідовній структурі, де кожному об'єкту відповідає єдиний вузол, що дає рішення. Під правилом розуміється логічна конструкція, представлена у вигляді “якщо…, то…”.

Для відображення цілей навіть дуже простої організації треба використовувати комплексний підхід, тобто створити систему цілей.

Основною ідеєю побудови “дерева цілей” є декомпозиція, тобто метод розкриття структури системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові. Метод декомпозиції має на меті пов'язати генеральну мету зі способами її досягнення.

Головним правилом побудови “дерева цілей” є повнота редукції. Для реалізації цього правила необхідно дотримуватись таких вимог: мета вищого рівня є орієнтиром для розробки цілей нижчого рівня; цілі нижчого рівня є способами досягнення мети вищого рівня, причому сукупність цих цілей повинна зумовлювати досягнення початкової мети. При побудові дерева цілей слід ураховувати як вертикальну, так і горизонтальну координацію цілей.

Побудова “дерева рішень” - це один із популярних аналітично-графічних методів прийняття рішень, який передбачає схематичне зображення проблеми прийняття рішення.

“Дерево рішень” являє собою структуровану, побудовану за ієрархічним принципом сукупність цілей системи, в якій виділені головна мета (“верхівка дерева”), підлеглі їй цілі першого, другого і т.д. порядку цілі (“гілки дерева”). Слідуючи вздовж побудованих гілок і використовуючи розрахункові значення ймовірностей, оцінюється кожен шлях і вибирається менш ризикований. Дерево рішень дає керівникові можливість урахувати різні напрями дій, співвіднести з ними фінансові результати, скорегувати їх у відповідності з визначеною ймовірністю. Концепція очікуваного значення є невід'ємною частиною даного методу.

Моделювання завдання за допомогою побудови “дерева рішень” передбачає вибір з декількох альтернативних варіантів, коли кожен з них залежить від результату випробувань попереднього, суб'єктивних і об'єктивних оцінок результату непередбачуваних подій.

Метод "дерева рішень" орієнтований на отримання відносно стійкої структури цілей. Для досягнення стійкості при побудові первинного варіанта структури потрібно враховувати закономірності цілеутворення й використовувати принципи формування ієрархічних структур.

При застосуванні цього методу до вибірки даних створюється ієрархічна структура класифікуючих правил типу "якщо..., то...”, що має вигляд дерева.

Часто при побудові дерева рішень виникають складні дерева, які “переповнені даними”, мають багато вузлів і гілок. Такі “гіллясті” дерева досить важко зрозуміти. До того ж гіллясте дерево, що має багато вузлів, розбиває множину на все більшу кількість підмножин, що складаються з все меншої кількості об'єктів.

Набагато краще мати дерево, що складається з малої кількості вузлів, яким би відповідала велика кількість об'єктів. Для розв'язання цієї проблеми часто застосовується відсікання гілок. Спрощуючи вже побудоване дерево, відсікаються або замінюються піддеревом ті гілки, які не призведуть до зростання помилки.

У більшості практичних завдань ця методика дає позитивні результати, що дозволяє говорити про правомірність її використання.

Незважаючи на те, що базові концепції методу автоматичного аналізу даних сформувалися в середині XX ст., досі дерева рішень застосовуються набагато рідше, ніж вони того заслуговують.

У загальному випадку використання даного методу передбачає виконання наступних кроків:

1) для кожного моменту часу t визначають проблему та всі можливі варіанти подальших подій;

2) відкладають на дереві відповідну проблемі вершину й вихідні з неї дуги;

3) кожній вихідній дузі приписують її грошову й імовірнісну оцінки;

4) виходячи із значень всіх вершин і дуг, розраховують імовірне значення критерію чистого дисконтованованого доходу (ЧДД);

5) проводять аналіз імовірнісних розподілів отриманих результатів.

Серед незаперечних достоїнств дерев рішень можна виділити:

швидкий процес представлення даних у сферах, де експерту важко формалізувати свої знання;

інтуїтивно зрозумілу класифікаційну модель;

високу точність класифікації;

можливість побудови непараметричних моделей.

Внаслідок цих і багатьох інших причин дерева рішень є важливим інструментом в роботі кожного фахівця, що займається аналізом даних.

Незважаючи на наглядність, метод враховує тільки ті дії, які збирається здійснити підприємець, і ті виходи, які з його точки зору можуть мати місце.

Література

1. Баканов М. Теория экономического анализа: Учебник. (4-е изд.). М.: ФиС, 2000. -- 416с.

2. Евланов Л. Г. Основы теории принятия решений / Под ред. Е. М. Сергеева -- М.: Экономика, 1984. - 380 с.

3. Економічний аналіз господарської діяльності. / Іващенко В.І., Болюх М.А., -- К.: ЗАТ "НІЧЛАВА", 2001. -- 204с.

4. Котельников Вадим Стратегическое управление. Принципиально новые подходы для эпохи быстрых перемен. - Издательство: ЭКСМО, 2007. - 96с.

5. Маркин Ю.П. Экономический анализ: Учебное пособие. Омега-Л, 2009. - 450с.

6. Основы стратегического управления. Изд-во: КНОРУС, 2005.


Подобные документы

  • Стратегічне управління як різновид менеджменту, відмінність від довгострокового, оцінка місії і стратегічних цілей організації. Структура стратегічного управління. Оцінка і вибір стратегій організації, контроль її реалізації. Оцінка продуктивності праці.

    реферат [103,8 K], добавлен 26.07.2011

  • Принципи управління процесом встановлення та досягнення цілей реструктуризації підприємства на основі аналізу сучасних концепцій цільового управління у менеджменті. Причинно-наслідкові зв’язки виникнення протиріч цілей реструктуризації підприємства.

    автореферат [37,6 K], добавлен 11.04.2009

  • Структура управління організацією. Визначення поняття і принципи побудови. Ієрархічний тип структур управління. Органічний тип структур управління. Вибір організаційної структури управління. Основні аспекти організаційного процесу. Загальна мета.

    реферат [360,0 K], добавлен 13.06.2008

  • Роль і значення калькулювання в системі управління. Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами. Етапи розвитку, сучасний стан калькулювання. Об'єкти калькулювання, їх характеристика і зв'язок з виробничим обліком та об'єктами обліку затрат.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 05.05.2011

  • Особливості трактування інвестиційного проекту в сучасній економічній літературі. Розробка заходів досягнення цілей при встановлених ресурсних обмеженнях. Планування та організація управління проектами. Функції Світового банку реконструкції та розвитку.

    статья [173,3 K], добавлен 07.08.2017

  • Стратегічне вимірювання у системі стратегічного управління. Стратегічне вимірювання у розширеній системі "підприємство - зовнішнє середовище". Різновиди стратегій та їх класифікація. Методика аналізу на основі проектованих фінансових звітів.

    контрольная работа [45,2 K], добавлен 04.12.2006

  • Стратегічні аспекти управління витратами та вплив зовнішнього і внутрішнього середовища на ресурсозбереження на підприємствах. Моніторинг витрат як засіб досягнення стратегічних цілей. Формування та обґрунтування стратегії зниження собівартості продукції.

    дипломная работа [119,8 K], добавлен 30.03.2009

  • Сутність, еволюція та основні структурні елементи економічної системи. Механізм її функціонування і розвитку. Методи управління як способи впливу на працівників і трудові колективи в цілому для досягнення цілей фірми, їх види та змістова характеристика.

    контрольная работа [16,7 K], добавлен 11.07.2010

  • Методологічний підхід до стратегічного управління підприємством. Етапи стратегічного управління. Аналіз ресурсів підприємства та ефективність їх використання. Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції та канали її реалізації.

    курсовая работа [110,1 K], добавлен 21.12.2008

  • Генезис формування збалансованої системи показників як інструменту управління підприємством. Співвідношення індикаторів та показників діяльності підприємства. Основні групи показників. Значення системи показників у стратегічному управлінні підприємством.

    реферат [27,7 K], добавлен 21.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.