Зміст

• Вступ
• 1. Мета створення та основні напрямки діяльності Світової організації торгівлі (СОТ)
• 2. Основні характеристики тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі
• 3. Загальнонаціональні економічні наслідки вступу України до СОТ
• Висновок
• Список використаних літературних джерел

Вступ

З перших днів здобуття Україною незалежності уряд нашої держави здійснює послідовну політику входження в міжнародне співтовариство. І на цьому шляху надзвичайно важливим завданням є формування нового торговельного режиму, інтегрованого у світовий економічний простір.

Міжнародна організація, завданням якої є врегулювання торгово-політичних відносин учасників Організації на основі пакету Угод Уругвайського раунду багатобічних торговельних переговорів 1986-1994 р. Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі. Є спадкоємицею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1947 р. Розпочала свою діяльність з 1 січня 1995 р.

Відповідно до Угоди про створення СОТ, країнами-засновниками організації стали всі Договірні Сторони - учасники ГАТТ (129 держав), що надали списки зобов'язань щодо товарів і послуг і ратифікували пакет угод Уругвайського раунду. В даний час повноправними учасниками СОТ є 148 держав. Більше тридцяти держав мають статус спостерігача у СОТ. Переважна більшість з них, у тому числі Росія, Саудівська Аравія, Алжир, Казахстан, інші держави СНД (крім Туркменії) знаходяться на різних стадіях приєднання до СОТ. Крім цього, понад 60 міжнародні організації мають статус спостерігача в різних структурах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР, регіональні угруповання, товарні асоціації. Під егідою ЮНКТАД/СОТ діє Міжнародний торговий центр (МТЦ), що сприяє країнам, що розвиваються, у сфері світової торгівлі.

В 2008 році Україна стала повноправним членом СОТ, 05.02.08 на засіданні в Женеві, Генеральна рада на підставі звіту робочої групи й переліку ринкового доступу для товарів і послуг, затвердила рішення й схвалила протокол приєднання, який підписали президент України Віктор Ющенко й генеральний директор СОТ Паскаль Ламі.

1. Мета створення та основні напрямки діяльності Світової організації торгівлі. (СОТ)

- торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

- регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

- відмова від використання кількісних і інших обмежень;

- транспарентність торговельної політики;

- врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливішими функціями СОТ є:

- контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

- проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

- врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

- технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;

- співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Загальні переваги від членства у СОТ можна підсумовувати в такий спосіб:

1. створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;

2. доступ до механізму СОТ врегулювання суперечок, що забезпечує захист національних інтересів і в такий спосіб усунення дискримінації;

3. можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у БТП при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Усі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання основних угод і юридичних документів, об'єднаних терміном "Багатосторонні торговельні угоди" (БТУ). Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється приблизно 97% усієї світової торгівлі товарами і послугами.

Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, що поєднує представників всіх учасників організації. Сесії конференції проходять не рідше одного разу в два роки, на них обговорюються і приймаються рішення щодо принципових питань, пов'язаних з пакетом угод Уругвайського раунду.

Прийняття рішень. У СОТ практикується прийняття рішень на основі консенсусу, хоча де-юре передбачене голосування. Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, ТРІПС, звільнення від прийнятих зобов'язань (вейвер) приймаються 3/4 голосів. Виправлення, що не торкаються прав і зобов'язань учасників, а також прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (на практиці, як правило, консенсусом).

Членство. Відповідно до Угоди про створення СОТ, країнами-засновниками організації стали всі Договірні Сторони - учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов'язань щодо товарів і послуг і ратифікували пакет угод Уругвайського раунду. В даний час повноправними учасниками СОТ є 149 держав. Більше тридцяти держав мають статус спостерігача у СОТ. Переважна більшість з них, у тому числі Росія, Саудівська Аравія, Алжир, Казахстан, інші держави СНД (крім Туркменії і України) знаходяться на різних стадіях приєднання до СОТ. Крім цього, понад 60 міжнародні організації мають статус спостерігача в різних структурах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР, регіональні угруповання, товарні асоціації. Під егідою ЮНКТАД/СОТ діє Міжнародний торговий центр (МТЦ), що сприяє країнам, що розвиваються, у сфері світової торгівлі.

Процедура приєднання до Світової організації торгівлі, вироблена за півстоліття існування ГАТТ/СОТ, багатопланова і складається з декількох етапів. Як показує досвід країн-здобувачів, цей процес займає в середньому 5-7 років. Усі зазначені нижче процедури приєднання цілком поширюються і на Україну. На першому етапі в рамках спеціальних Робочих груп відбувається детальний розгляд на багатосторонньому рівні економічного механізму і торговельно-політичного режиму країни, що приєднується, на предмет їхньої відповідності нормам і правилам СОТ. Після цього починаються консультації і переговори про умови членства країни-здобувача в даній організації. Ці консультації і переговори, як правило, проводяться на двосторонньому рівні з усіма зацікавленими країнами-членами РГ. У свою чергу країна, яка приєднується, як правило, дістає права, якими володіють і всі інші члени СОТ, що практично буде означати припинення її дискримінації на зовнішніх ринках. У випадку протиправних дій з боку будь-якого члена організації, будь-яка країна зможе звертатися з відповідною скаргою до Органу з врегулювання суперечок (ОВС), рішення якого обов'язкові для безумовного виконання на національному рівні кожним учасником СОТ. Відповідно до встановленої процедури результати всіх проведених переговорів щодо лібералізації доступу до ринків і умови приєднання оформляються наступними офіційними документами:

- Звіт Робочої групи, у якій викладено повний пакет прав і зобов'язань, що країна-здобувач прийме на себе за підсумками переговорів;

- Список зобов'язань по тарифних знижках в області товарів і за рівнем підтримки сільського господарства;

- Перелік специфічних зобов'язань по послугах;

- Список вилучень із РНС;

- Протокол про приєднання, що юридично оформляє досягнуті домовленості на дву- і багатосторонньому рівнях.

Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є приведення їхнього національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до положеннями пакета угод Уругвайського раунду. На заключному етапі приєднання відбувається ратифікація національним законодавчим органом країни-здобувача всього пакета документів, погодженого в рамках Робочої Групи і затвердженого Генеральною радою. Після цього зазначені зобов'язання стають частиною документів СОТ і національного законодавства, а сама країна-кандидат одержує статус члена СОТ.

2. Основні характеристики тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі

Аналіз тенденцій зовнішньої торгівлі, поточних та зв'язаних тарифів в рамках членства у СОТ, внутрішніх та світових цін за 2001-2006 рр. показав, що позиції більшості важливих для економіки країни сільськогосподарських та промислових товарів в результаті вступу України до СОТ не постраждають.

Репрезентативність проаналізованих сільськогосподарських товарів (70% валової продукції сільського господарства) дозволяє стверджувати, що вступ до СОТ не матиме негативного впливу на галузь сільського господарства в цілому. Для сільськогосподарських товарів відносно низький рівень зв'язаних тарифів після вступу до СОТ не створить додаткового тиску на виробників, оскільки основні види продукції сільського господарства за ціною є більш конкурентноздатними, ніж імпортні аналоги. Це відображує той факт, що Україна є нетто-експортером більшості первинної продукції сільського господарства та харчової промисловості. У результаті вступу України до СОТ мають відбутися трансформаційні зміни у політиці державної підтримки сільського господарства та регулювання продовольчих ринків у напрямку створення умов для закріплення та посилення конкурентних переваг сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Лібералізація імпортного режиму стане поштовхом для подальшого підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції та конкурентоздатності вітчизняної продукції.

Більшість галузей промисловості вже працюють в умовах, які відповідають зобов`язанням України з вступу до СОТ. Нині, на відміну від продукції аграрного сектора та харчової промисловості, більшість діючих ставок мита на промислову продукцію практично відповідають рівню зв`язаних (наприклад, залізна руда, кокс, одяг, прокат) або навіть нижчі за зв`язані ставки ввізного мита, що стануть чинними після вступу до СОТ (наприклад, залізничні вагони (цистерни), аміак, сечовина).

Для проаналізованих промислових товарів цінова різниця є від`ємною, тобто ціни вітчизняних товарів нижчі, ніж закордонні. Навіть в ті роки, коли цінова різниця на окремі види товарів не була від'ємною, обсяги експорту продукції з України перевищували обсяги імпорту, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості.

Запобігти зниженню конкурентоспроможності української промислової продукції можна, впровадивши енергозберігаючі технології виробництва, що потребує розроблення та реалізації відповідної державної програми. Результати дослідження доводять, що більшість важливих сільськогосподарських та промислових товарів українського виробництва, як і раніше, збережуть конкурентоздатність на світових ринках. Вона навіть підвищиться, якщо Україна буде в змозі продовжити економічні та інституційні реформи, а українські підприємства зможуть реформуватися та оволодіти прогресивною практикою ведення бізнесу, розробити нові продукти та послуги, покращити якість продукції та зменшити оперативні витрати.

3. Загальнонаціональні економічні наслідки вступу України до СОТ

Для оцінки впливу вступу України до СОТ було використано прикладну модель загальної рівноваги (МЗР), реалізовану у програмному середовищі GAMS. Такі моделі сьогодні широко використовуються в світі для оцінки змін торговельної політики, таких як, наприклад, домовленості Уругвайського раунду та Дохського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, створення європейського Спільного ринку, формування торговельних об'єднань типу НАФТА, МЕРКОСУР, Організації Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (APEC) або вступу окремих країн до СОТ.

Прикладна модель загальної рівноваги описує, яким чином врівноважуються всі взаємозв'язані ринки товарів, послуг і ресурсів виробництва та задовольняються потреби всіх споживачів і виробників країни, що дає можливість проаналізувати реакцію економіки на шоки, пов'язані зі зміною економічної, зокрема торговельної, політики. Оскільки прикладна МЗР базується на достатньо жорстких припущеннях щодо функціональної форми економічних взаємозалежностей, які описують поведінку споживачів та виробників, отримані результати необхідно розглядати як індикативні.

МЗР для України побудована на основі так званої матриці суспільних рахунків, яка, в свою чергу, базується на Національних рахунках України та таблицях витрати-випуск за 2002 рік. Також у роботі над моделлю були використані дані щодо географічної та товарної структури зовнішньої торгівлі України, дані вибіркового обстеження домогосподарств, тощо.

Виробництво відбувається із застосуванням проміжних виробничих витрат та первинних факторів виробництва - праці (поділеної на кваліфіковану та некваліфіковану) та капіталу. За деякими виключеннями всі фактори виробництва є абсолютно мобільними. Модель включає галузі як з досконалою, так і з недосконалою конкуренцією.

Експорт та імпорт аналізуються в розрізі 11 різних груп торговельних партнерів Російська Федерація, інші країни СНД, ЄС-15, 10 нових країн-членів ЄС (розподілених за участю в Угоді про вільну торгівлю, з ННС статусом, та інших), інші європейські країни з статусом ННС, країни Африки, Азії, та інший світ., при цьому моделювання експортних та імпортних потоків базується на припущенні про незмінність еластичностей трансформації та заміни.

Припускається, що споживачі сприймають імпортовані та вітчизняні товари як недосконалі замінники, в той час як виробники розглядають реалізацію товарів на внутрішньому або зовнішньому ринках як недосконалі альтернативи, тобто використовується стандартне припущення Армінгтона Armington, P. (1969): A Theory of Demand for Products Distinguished by Place of Production. International Monetary Fund Stuff Paper 16, Washington D.C..

Аналіз різних аспектів вступу України до СОТ було проведено на основі таких сценаріїв:

Сценарій 1: Вступ до СОТ, який передбачає впровадження реформи бар'єрів для прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у секторі послуг, реформування імпортних тарифів та покращення доступу експорту до іноземних ринків, як це описано у сценаріях 2-4.

Сценарій 2: Реформування бар'єрів для ПІІ у секторі послуг, відповідно до якого оцінується вплив зниження бар'єрів, які дискримінують іноземні компанії, що надають послуги зв'язку та фінансові послуги.Сценарій 3: Реформа тарифів, відповідно до якої оцінується зниження тарифів на імпорт згідно із зобов'язаннями, зробленими під час переговорів щодо вступу країни до СОТ Оцінки поточного рівня імпортних тарифів та тарифних зобов'язань України, зроблених під час перегорів щодо вступу України до СОТ, було зроблено в рамках дослідження “Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ” на основі відкритих матеріалів. Оцінки поточного рівня імпортних тарифів відображають тарифний захист України станом на 2002 рік..

Сценарій 4: Покращення доступу до ринків, відповідно до якого оцінується вплив зниження бар'єрів для входження українського експорту на іноземні ринки. ІЕД (2004). Торговий режим України: кількісні та інституційні аспекти. Огляд торгівельного режиму України. Звіт з дослідження поданого до Світового банку (див. форму 3B.), Київ (Україна); або Павел та інші (2004). Економічний вплив вступу України до СОТ. Попередні результати розрахунків на основі моделі загальної рівноваги. Наукова робота Інституту №30. Київ (Україна).

Часовий горизонт аналізу безпосередньо не зафіксований. Згідно специфікації моделі результати сценаріїв описують повне пристосування економіки після зовнішнього шоку, наприклад, після зниження тарифів. Зазвичай це може означати середньострокову перспективу у 7-10 років. Усі результати показують зміни відповідних показників до базового року оцінки (2002 рік).

Важливо наголосити, що представлені результати ізолюють економічний вплив вступу України до СОТ від усіх інших подій, які в реальності впливатимуть на економічний розвиток протягом того ж часу (як-то зростання газових цін, зміни світових цін на інші товари, що експортуються та імпортуються Україною, реформування податкової системи, тощо).

Відповідно до сценарію 1 “Вступ України до СОТ” кумулятивне збільшення добробуту населення оцінюється на рівні 5,2%, тоді як ВВП зросте на 2,4% (Таблиця 1). Девальвація гривні Модель припускає, що в країні вільне курсоутворення. (тіньова ціна іноземної валюти зросте на 1,5%), а також покращення доступу на світові ринки стимулюватиме експорт, який збільшиться на 8% кумулятивно. В свою чергу, вищий рівень ВВП і, відповідно, зростання економічної активності призведе до збільшення попиту на фактори виробництва та, як наслідок, зростання реальної заробітної плати. Вступ до СОТ матиме більший влив на рівень заробітної плати (+3,6%) і дещо нижчий на рентну плату за капітал (+2,2%).

Таблиця 1

Загальноекономічний вплив вступу України до СОТ (кумулятивна відсоткова зміна)

Витрати пристосування економіки після вступу України до СОТ, обчислені як частка працівників, що мають змінити місце роботи, будуть вищі для некваліфікованих, ніж для кваліфікованих працівників (2,9% порівняно з 1,7%). Також, вступ до СОТ спричинить скорочення митних надходжень до бюджету приблизно вдвічі Розрахунки моделі не враховують зміни митного законодавства, які відбулися у 2005 році..

Отримані результати, які наводяться далі, представлено як вплив окремих сценаріїв, а саме вплив реформи бар`єрів ПІІ у секторі послуг, зниження тарифів та покращення доступу до ринків.

Усунення бар`єрів для ПІІ у фінансовому секторі та секторі зв'язку призведе до 2,2% кумулятивного зростання добробуту та 1,0% кумулятивного зростання ВВП, що є вищим, ніж вплив реформи тарифів та покращення доступу до ринків. Підвищення добробуту пояснюється розширенням переліку послуг, що дозволяє користувачам споживати якісніші послуги за нижчою ціною і веде до підвищення реальної продуктивності виробництва. Також зростання ПІІ у ключових секторах збільшує пропозицію факторів виробництва та, відповідно, призводить до зростання ціни як на робочу силу, так і капітал, що, в свою чергу, веде до зростання доходів домогосподарств.

Зниження імпортних тарифів призведе до росту імпорту на 7,1%, падіння відносних цін імпорту та, відповідно, зменшення внутрішнього рівня цін. Водночас, девальвація національної валюти стимулюватиме експорт, який зросте на 6%. Розширення виробництва підвищить попит на робочу силу та призведе до зростання реальної заробітної плати на 2,8% для кваліфікованої та 2,6% для некваліфікованої робочої сили, тоді як дохід на капітал залишиться майже незмінним. В результаті цього рівень зростання добробуту від реформи тарифів (1,8%) є порівнюваним за величиною зі змінами, що пов'язані з усуненням бар'єрів для ПІІ у сфері послуг.

Покращення доступу експортерів продукції хімічної промисловості, сільського господарства та металургії до ринків ЄС та Північної Америки призведе до 1,3% кумулятивного зростання добробуту, тоді як вплив цього чиннику на ВВП буде досить помірним на рівні +0,3%. Більше того, хоча всі ці три галузі значно розширять свій експорт, вплив на сукупний експорт буде не дуже значним (+1,4%).

Наслідки вступу України до СОТ для окремих секторів залежатимуть як від структури виробництва сектора, так і від вихідного рівня захисту цих секторів. За результатами моделі, членство України в СОТ буде найбільш вигідним для металургії (+23,1% зростання сукупного випуску) та хімічної промисловості (+20,1%) серед всіх галузей, які виробляють товари, а також для готельного та ресторанного бізнесу (+14,5%) в сфері послуг. Для металургії найбільший вплив матиме покращення доступу до ринку, а для готельного та ресторанного бізнесу - реформа тарифів.

Іншими галузями промисловості, які потенційно значно збільшать випуск продукції, є виробництво коксу та видобування неенергетичних матеріалів, що задовольняють проміжний попит секторів-лідерів. Зростання випуску у кожному з цих секторів може перевищити десять відсотків. За винятком готельного та ресторанного бізнесу сектор послуг демонструватиме помірне зростання. В цьому секторі найбільше зростуть сфера комунальних послуг, а саме, постачання газу та електроенергії (+6,7% та +5,1% відповідно), та також телекомунікації (+4,0%), причому в цьому секторі випуск зросте за рахунок зниження бар'єрів для ПІІ.

Випуск у агропромисловому секторі, що має найбільший вихідний рівень захисту, може зменшитись, якщо в Україні не відбудеться суттєве покращення виробничих технологій. Секторами, де очікується найбільш значне скорочення обсягів виробництва, є харчова промисловість (-22,8%) та рибне господарство (-18,5%). Обсяги виробництва також скоротяться в сільському господарстві, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості, в галузі виробництві машин та устаткування, що значною мірою пояснюється зростанням імпорту продукції цих секторів.

Зростання сукупного випуску тісно пов'язане з впливом на зайнятість населення. Підвищення попиту як на кваліфіковану, так і на некваліфіковану робочу силу буде найбільшим в металургії (серед галузей промисловості) та секторі готелів та ресторанів (сектор послуг).

Висновок

Вступ України до СОТ -- це складне завдання, до вирішення якого урядовці та бізнесспільнота мають підходити дуже виважено. На цьому шляху виникає багато важливих питань про місце України в світовій економіці, потенційні переваги та недоліки членства або не членства у СОТ, макроекономічні та галузеві наслідки в обох сценаріях.

В Україні вже введено в дію значну кількість нових законів, які наближають країну до відповідності нормам СОТ. Проте для того, щоб завершити переговори про вступ, Україні, перш за все, слід зосередитися на остаточному впровадженні законодавчих реформ. Мобілізація політичних сил, що стоять за цими законодавчими реформами, міцніша внутрішня підтримка -- ось найважливіші компоненти успішного завершення переговорів про вступ до СОТ.

Відповідно до інформації Міністерства економіки, після приєднання до СОТ Україна має ухвалити ще 11 законів і низку нормативних документів уряду. Зокрема, йдеться про мита на експорт соняшника, брухт чорних і кольорових металів, шкірсировини та худоби, дискусія про які з Євросоюзом призвела до затримки процесу вступу України до СОТ наприкінці минулого року. Відповідно до досягнутих домовленостей, мита діятимуть протягом перехідного періоду, що триватиме від 2 до 5 років.

На думку експертів, тривалі строки підготовки до вступу у СОТ призвели до того, що різких змін в економіці приєднання України до цієї організації не принесе. Серед галузей, що отримають зі вступу зиск, називають металургію й хімію, які найбільше страждають від антидемпінгових розслідувань на розвинених ринках.

Найбільші ризики, як вважають експерти, вступ до СОТ несе автовиробникам і деяким аграрним галузям. На думку міністра аграрної політики, серед них виробництво цукру, молока й овочівництво, які зіткнуться зі зростанням конкуренції й необхідністю виконувати підвищені стандарти якості.

Водночас аналітики фондового ринку прогнозують, що приєднання України до СОТ збільшить приплив іноземних інвестицій у країну, які повинні компенсувати в платіжному балансі можливе зростання імпорту.

Як припускають деякі експерти, аграрне й агропромислове лобі у Верховній Раді, представлене як у правлячій коаліції, так і в опозиційних фракціях, можуть ускладнити процес ратифікації угод про вступ України до СОТ.

Ще однією проблемою при ратифікації експерти називають можливу протидію проросійського лобі в Раді, яке побоюється, що офіційний Київ може використовувати своє членство у СОТ як інструмент тиску на Москву, оскільки РФ ще продовжує переговори про приєднання до СОТ.

Україна вела переговори про вступ до СОТ понад 14 років.

Аналіз за допомогою прикладної МЗР для України показав, що економіка країни в цілому виграє від вступу країни до СОТ. Додаткове кумулятивне зростання ВВП становитиме понад 2%. Найбільший виграш отримають експортно-орієнтовані галузі, які характеризуються, великими частками витрат на робочу силу у доданій вартості. Мова йде, насамперед, про такі галузі як металургія або хімічне виробництво. Це відбудеться завдяки покращенню доступу на зовнішні ринки та поліпшенню можливостей для експорту внаслідок девальвації гривні та зменшення імпортних тарифів. Названі галузі також слугуватимуть своєрідними “локомотивами”, які “потягнуть” виробників проміжних ресурсів, особливо коксу, неенергетичних матеріалів, вугілля та торфу.

Серед тих галузей, які зазнають скорочення, будуть найбільш захищені сьогодні сектори, а саме: харчова промисловість, сільське та рибне господарство. Зростання експорту внаслідок покращення доступу на зовнішні ринки продукції сільського господарства буде недостатнім, щоб компенсувати втрати від здешевлення імпорту продукції цієї галузі.

Важливі переваги від вступу країни до СОТ отримають споживачі. Зростання виробництва, яке відобразиться у зростанні реальних доходів домогосподарств, та збільшення та розширення пропозиції товарів за нижчими цінами дозволить збільшити добробут населення більше ніж на 5%.

Список використаних літературних джерел

1. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. - Ч. І. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. - М.: Междунар. отношения, 1998. - 416 с.

2. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 672 с.

3. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, Видавництво «АртЕк», 2002. - 436 с.

4. Овчинников Г.П. Международная экономика: Учебное пособие. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - 384 с.