Показники економічного аналізу. Оцінка виробничого потенціалу

22

20

Контрольна робота

З дисципліни: “Економічний аналіз”

Зміст

1. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття та класифікація (Питання №7)

2. Завдання аналізу виробничої потужності та джерела інформації (№ 37).

3. Практичні завдання № 3, 24

4. Список літератури

1. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття та класифікація

Важливими елементами є визначення об'єктів аналізу та системи показників, за допомогою яких буде вивчатись кожен з об'єктів аналізу.

Об'єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов'язані з цією діяльністю.

Так, наприклад, на промисловому підприємстві (об'єднанні) об'єктами аналізу є виробництво продукції за обсягом та асортиментом, конкурентоспроможність продукції, її реалізація, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прибуток та рентабельність, фінансовий стан підприємства.

Усі господарські явища і процеси вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі. Від того, наскільки показники повно і точно відображають суть досліджуваних явищ, залежить реальність та обґрунтованість висновків і пропозицій за результатами аналізу, ефективність управлінських рішень.

На різних стадіях аналізу показники можуть виконувати різні функції:

- результату роботи;

- фактора формування;

- ознаки зміни;

- кінцевої мети;

- проміжного наслідку.

Економічні показники - важливий інструмент оцінки планування та управління діяльністю підприємств.

В економічному аналізі використовують показники:

- завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих даних, плану;

- звітності;

- обліку;

- вибіркових спостережень;

- аналітичних досліджень.

Усі ці показники доцільно класифікувати за відповідними ознаками, а саме:

- за економічним змістом досліджуваних явищ і процесів;

- характером відображення аналізованих процесів;

- способом виміру;

- ступенем охоплення;

- місцем у причинно-наслідкових зв'язках;

- способом формування.

За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на кількісні та якісні. Кількісні показники відображають розмір господарських явищ, величину кількісних змін, що в них відбуваються, величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення продуктивності праці. Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.

За характером відображення аналізованих процесів розрізняють натуральні - виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг, довжина, вага); вартісні - показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові - характеризують витрати праці та її ефективність (трудомісткість, продуктивність праці) показники.

За способом виміру розрізняють абсолютні й відносні показники.

Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа у кв. м, витрати праці в людино-годинах). Відносні показники показують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).

За ступенем охоплення виділяють загальні та часткові, специфічні показники. Загальні використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей народного господарства (вартість товарної продукції, продуктивність праці, рентабельність). Часткові є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур).

При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на результатні та факторні. Це групування не є постійним, воно залежить від конкретних ситуацій, мети аналізу. Наприклад, при оцінці змін прибутку від реалізації продукції показник собівартості товарної продукції розглядають як факторний. Водночас при вивченні витрат на виробництво собівартість розглядають як результатний показник, що залежить від багатьох факторів виробництва.

Тобто, якщо показник розглядається як результат дії одного або кількох чинників і він виступає як об'єкт дослідження, то при вивченні взаємозв'язку він вважається результатним.

Показники, які визначають стан результатного показника і виступають як причини зміни його величини, називають факторними.

За способом формування розрізняють показники:

- нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми

- амортизації, ціни);

- планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства,

- завдання підрозділам);

- договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів,

- палива тощо);

- облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку);

- звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності);

- аналітичні (оціночні), які одержують у ході аналізу для оцінки
результатів та ефективності роботи підприємства.

Усі показники, що використовуються в аналізі, взаємопов'язані і взаємозумовлені. Вони вивчаються в комплексі і це передбачає відповідну їх систематизацію.

Система показників - це впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звідності і подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Показники організаційно-технічного рівня характеризують:

- виробничу структуру підприємства;

- якість продукції;

- рівень концентрації і спеціалізації виробництва;

- тривалість виробничого циклу;

- технічну та енергетичну озброєність праці;

- рівень організації виробництва та управління;

- прогресивність технологічних процесів.

Ці показники впливають на всі інші показники діяльності, зокрема на обсяг виробництва і реалізації продукції, її якість, рівень використання виробничих ресурсів, собівартість, рентабельність, а також на фінансовий стан підприємства.

За показниками, що включені до другої підсистеми, можна дати оцінку забезпеченості підприємства основними засобами, матеріальними та трудовими ресурсами. Як і попередні показники, вони безпосередньо впливають на випуск продукції, собівартість, фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства. До показників виробництва відносять:

- обсяг валової та товарної продукції у вартісному, натуральному та
умовно-натуральному вимірах;

- номенклатуру та асортимент продукції;

- якість продукції, її конкурентоспроможність;

- ритмічність виробництва.

Показники збуту включають дані про обсяг відвантаження та реалізації продукції, залишки готової продукції на складах. Вони тісно пов'язані з показниками виробництва та показниками прибутку і рентабельності.

Основними показниками використання засобів виробництва є:

- фондовіддача;

- фондоємність;

- фондоозброєність;

- середньорічна вартість основних засобів;

- середньогодинний виробіток продукції на одиницю устаткування;

- коефіцієнт використання устаткування;

- амортизація.

Показники, що включені до шостої підсистеми, характеризують використання предметів праці. До них, насамперед, відносяться: матеріалоємність, матеріаловіддача, вартість предметів праці, що використані за аналізований період часу. Вони тісно взаємопов'язані з показниками підсистем 7, 8, 9, 10, оскільки від раціонального використання матеріалів залежать рівень собівартості, прибуток, рентабельність, а значить - і фінансовий стан.

До показників, що характеризують використання трудових ресурсів, відносять:

- забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;

- рух робочої сили;

- використання робочого часу;

- продуктивність праці;

- трудомісткість продукції;

- оплата праці.

Показниками собівартості продукції є:

- загальна сума витрат на виробництво товарної продукції;

- витрати на 1 гривню товарної продукції;

- собівартість порівнюваної товарної продукції;

- собівартість найважливіших виробів;

- прямі матеріальні і трудові витрати.

Вони здійснюють безпосередній вплив на результатні показники діяльності підприємства - прибуток і рентабельність.

Підсистема 9 включає показники, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства. Це, зокрема:

- прибуток від реалізації товарної продукції;

- прибуток від іншої реалізації;

- позареалізаційний прибуток;

- балансовий прибуток;

- рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат);

- рентабельність реалізації продукції;

- рентабельність капіталу (всього або окремих його складових).

Зрозуміло, що величина прибутку та рівень рентабельності залежать від показників усіх попередніх підсистем. У свою чергу, прибуток та рентабельність впливають на показники фінансового стану підприємства, до яких відносяться:

- наявність та структура капіталу за складом та джерелами формування;

- інтенсивність та ефективність використання капіталу;

- фінансова стійкість;

- ділова активність;

- платоспроможність;

- кредитоспроможність;

- взаємовідносини з бюджетом та ін.

Показники фінансового стану залежать від показників, що включені в усі попередні підсистеми і, у свою чергу, впливають на них.

Таким чином, усі показники господарської фінансової діяльності підприємства перебувають у взаємозв'язку і взаємозалежності, яку необхідно обов'язково враховувати при проведенні комплексного аналізу.

2. Завдання аналізу виробничої потужності та джерела інформації

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його виробничою діяльністю. Тому, аналізуючи фінансовий стан підприємства (особливо на майбутній період), необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До виробничого потенціалу відносять:

основні засоби;

виробничі запаси;

незавершене виробництво;

витрати майбутніх періодів (розд. 3 активу).

Ці статті складаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:

наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;

коефіцієнт зносу основних засобів;

середня норма амортизації;

наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

Збільшення виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим за 50%. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.

Показник питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу.

Такий розрахунок здійснюється на початок року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.

Коефіцієнт зносу (амортизації) розраховується, і дається якісна характеристика його змін. Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних засобів використовується показник середньої норми амортизації, що обчислюється як відношення суми амортизаційних відрахувань за звітний період до первісної вартості основних засобів. Наприклад, амортизаційні відрахування за рік становили 476,9 тис. грн, а первісна вартість основних засобів на початок року -- 7948 тис. грн. Отож, середня норма амортизації становитиме 6% (476,9: 7948 · 100). Звідси можна висновувати, що накопичення амортизації на підприємстві відбувається повільними темпами.

Цей показник порівнюється з показниками інших підприємств і стандартними значеннями даного показника.

Виробничий потенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові фінансові інвестиції. Високі темпи зростання фінансових вкладень можуть знизити виробничі можливості підприємства.

Аналіз ефективності використання основних фондів передбачає оцінку рівня використання виробничих потужностей підприємства.

Виробнича потужність виробництва - це максимально можливий випуск продукції за одиницю часу в натуральному виразі в номенклатурі та асортименті, передбачених планом, при повному використанні виробничого устаткування і площі, з урахуванням застосування передової технології, форм організації праці і виробництва, прогресивних норм трудових витрат, забезпечення високої якості продукції. Таким чином, виробнича потужність - це максимальна потенційна можливість випуску продукції підприємством за звітний період.

Як правило, виробничі потужності вимірюються в тих же одиницях, в яких планується виробництво даної продукції в натуральному виразі (метрах, штуках, тоннах). Наприклад, виробнича потужність машинобудівних заводів визначається в штуках виготовлених машин, металургійних підприємств - у тоннах виплавки металу, потужність підприємств харчової промисловості - у тоннах сировини, яка переробляється в готову продукцію.

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю ведучих виробництв, тобто цехів, дільниць, агрегатів, які виконують основні і наймасовіші операції з виготовлення продукції (доменні, мартенівські, сталеплавильні цехи або печі в чорній металургії, прядильне або ткацьке виробництво в текстильній промисловості, механічні і збірні цехи на машинобудівних заводах).

Виробнича потужність ведучого виробництва обчислюється за формулою:

де П - виробнича потужність цеху, дільниці в прийнятих одиницях виміру;

n - кількість одиниць ведучого устаткування в цеху;

HT - прогресивна норма трудомісткості обробки виробу на ведучому устаткуванні, год.;

ФЧ_Макс - максимально можливий фонд часу роботи ведучого устаткування.

Виробнича потужність підприємства обчислюється на основі технічних норм виробітку або проектних показників продуктивності устаткування, агрегатів, установок і використання площ, трудомісткості виробів, норм виходу продукції із сировини з урахуванням застосування новітньої технології, найдосконалішої організації виробництва і праці. Вона служить мірилом для визначення виробничої програми підприємства.

Слід мати на увазі, що виробничу потужність необхідно періодично переглядати, оскільки вона змінюється з розвитком техніки, впровадженням прогресивної технології, удосконаленням організації виробництва і праці, розвитком спеціалізації і кооперування.

Аналіз виробничого потенціалу -- це другий етап аналізу майна, до якого відносяться основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво.

Ці статті складають також реальні активи, що характеризують виробничу потужність підприємства. Виробничий потенціал підприємства аналізується шляхом визначення питомої ваги затрат у цьому показнику.

Форма № 8

Аналіз модифікації виробничого потенціалу підприємства

Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Темпи модифікацій	Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	в абс. вел.	тис. грн.	%
1. Основні засоби
2. Виробничі запаси
3. Незавершене виробництво
4. Виробничий потенціал, грн.
5. в % до майна

Збільшення виробничого потенціалу підприємства завжди сприяє збільшенню і розширенню обсягів виробничої діяльності.

За даними бухгалтерської звітності можна детально проаналізувати один із найважливіших елементів виробничого потенціалу підприємства -- основні засоби.

Для аналізу інших показників виробничого потенціалу використовуються дані поточного бухгалтерського обліку і внутрішньої звітності підприємства.

Завдання № 3

Оцінити вплив факторів на відхилення по матеріальних витратах виготовлення одиниці виробу та встановити наявні резерви економії за такими даними:

Вид матеріалу	За планом	Фактично
	норма витрат, кг	ціна за одиницю матеріалу, грн.	норма витрат, кг	ціна за одиницю матеріалу, грн.
А	5,6	12,6	6,0	10,0
Б	2	15,0	1,9	17,0
В	8,3	6,7	8,5	5,5
Г	1,5	4,4	2,0	5,0

Необхідно:

1. Визначити планову та фактичну вартість матеріалів, що витрачаються для виготовлення одиниці виробу.

2. Розрахувати відхилення між фактичною та плановою вартістю матеріалів.

3. Результати розрахунку занести у таблицю за такою формою:

4. Визначити вплив зміни факторів “норм” і “цін” по кожному виду матеріалів на відхилення по матеріальних витратах.

Вид матеріалу	За планом	Фактично	Відхилення
	норма витрат, кг	ціна за одиницю матеріалу, грн.	сума, грн.	норма витрат, кг	ціна за одиницю матеріалу, грн.	сума, грн.
А
Б
В
Г
Усього

5. Розрахувати можливі резерви економії матеріальних витрат.

6. Зробити висновки за розрахунками.

Розв'язок:

Планова вартість матеріалів

Фактична вартість матеріалів

2.

3. Сума А+Б+В+Г план = 162,77 грн. фактично = 149,05 грн.

4. По матеріалу А

Відбулось загальне зменшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- збільшення норми витрат ;

- зменшення ціни на одиницю матеріалу

По матеріалу Б

Відбулось загальне збільшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- зменшення норми витрат ;

- збільшення ціни на одиницю матеріалу

По матеріалу В

Відбулось загальне зменшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- збільшення норми витрат ;

- зменшення ціни на одиницю матеріалу

По матеріалу Г

Відбулось загальне збільшення матеріальних витрат

, в тому числі за рахунок

- збільшення норми витрат ;

- збільшення ціни на одиницю матеріалу

5. Побудуємо графік зображення зміни витрат на матеріали за рахунок відхилень обсягу витраченого матеріалу і його цін, на прикладі матеріалу А

а) для матеріала А

Можливим резервом економії матеріальних витрат є доведення фактичної норми витрат до планової. Економія може становити На графіку заштрихована область.

б) для матеріалу Б

Можливого резерву економії матеріальних витрат матеріалу Б немає, так як ціна за одиницю матеріалу не залежить від виробника.

в) для матеріалу В

Економія може становити

г) для матеріалу Г

Економія може становити

6. В цілому по підприємству досягнуто економію прямих матеріальних витрат на 13 грн. 72 коп. за одиницю виробу. Підприємство має резерви економії матеріальних витрат за рахунок зниження норм витрат по матеріалам А, В.Г.

Завдання 24

Підприємство виробляє металевий прокат чотирьох видів. Квартальний обсяг виробництва становив 16440т. Проаналізувати вплив структурного фактору на середню ціну 1 т та випуск продукції у вартісному виразі способом абсолютних різниць.

Виріб	Гуртова ціна за 1т, тис. грн.	Структура продукції, %
		План	Факт
А	50	35,95	30,66
Б	60	34,95	33,72
В	70	17,12	19,27
Г	75	11,98	16,35
Всього	X	100,00	100,00

Хід виконання завдання.

1. Побудувати факторну модель залежності випуску продукції у вартісному виразі від питомої ваги однорідних виробів за інших чинників. Факторна модель випуску продукції:

Зміна за рахунок структури:

Визначимо вплив зміни структури випуску продукції на середню гуртову ціну продукції:



2. Розрахуйте зміни в структурі продукції порівняно з планом.

3. Визначити зміну в структурі продукції за рахунок структурного фактору.

4. Результати розрахунків навести в табличній формі за зразком.

Виріб	Гуртова ціна за 1т, тис. грн.	Структура продукції, %	Зміна середньої ціни за рахунок структури, грн..
		План	Факт	Відхилення
А	50	35,95	30,66	-5,29	-2,645
Б	60	34,95	33,72	-1,23	-0,738
В	70	17,12	19,27	+2,15	+1,505
Г	75	11,98	16,35	+4,37	+3,2775
Всього	X	100,00	100,0	X	+1,3995

5. Визначити загальну зміну обсягу товарної продукції у вартісному виразі за рахунок зміни структури випуску продукції методом абсолютних різниць та шляхом розрахунку середньозважених цін.

Метод абсолютних різниць:

Зміна за рахунок структури:

Визначимо вплив зміни структури випуску продукції на середню гуртову ціну продукції:

Метод середньозваженої ціни:

Застосовується для однорідної продукції.

Спочатку визначимо середньозважену ціну за фактичної структури, потім при плановій та різницю між ними помножимо на фактичний загальний обсяг виробництва в умовно-натуральному виразі.

6. Зробити висновки за розрахунками.

Зростання в структурі виробленої продукції питомої ваги високо вартісного металевого прокату видів В та Г відповідно на 2,15% та 4,37% призвело до зростання середньої гуртової ціни продукції підприємства на 4,78 грн. (на 1,5грн. та 3,28грн. відповідно за кожним виробом). Зменшення в структурі виробленої продукції частки низько вартісного прокату видів А та Б відповідно на 5,29% та 1,235% призвело до скорочення середньої гуртової ціни продукції на 3,38грн. В цілому за підприємством середня гуртова ціна продукції в результаті зміни видової структури виробництва зросла на 1,4 грн. Це обумовило зростання випуску продукції у вартісному виразі на 23007,78 грн.

Список літератури

Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В.И. Стражева. -- Минск: Высш. шк., 1999. -- 398 с.

Андрєєва, Г.І. Економічний аналіз [Текст] : навчально-методичний посібник / Г. І. Андрєєва. - К. : Знання, 2008. - 263 с.

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. -- М.: Финансы и статистика, 1998. -- 285 с.

Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-экономический анализ: Учеб. -- Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999.-- 394 с.

Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник. -- Житомир: ЖІТІ, 2000. -- 416 с.

Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): Терміни, поняття, персоналії [Текст] : навчальний словник-довідник / В. С. Іфтемічук ; ред. Г. І. Башнянин. - 2-ге вид., випр. і доп. - Львів : Магнолія 2006, 2007. - 688 с.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. -- К.: Знання-Прес, 2000. -- 207 с.

Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. -- К.: «Знання» КОО, 2000. -- 378 с.

Мних, Є.В. Економічний аналіз [Текст] : підручник / Є. В. Мних ; Мін-во освіти і науки України. - Вид. 2-ге, перероб.та доп. - К. : ЦНЛ, 2005. - 472 с.

Савицька, Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст] : навчальний посібник / Г. В. Савицька. - 3-тє вид., виправл. і доп. - К. : Знання, 2007. - 668 с.

Сопко, В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу [Текст] : підручник / В. В. Сопко, В. П. Завгородний ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2004. - 412 с.

Тарасенко, Н. В. Економічний аналіз [Текст] : навчальний посібник / Н. В. Тарасенко. - 4-е вид., стереотип. - Львів : Новий Світ-2000, 2006. - 344 с.

Шкарабан С.І., Сапачов М.І. та ін. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об'єднань: Навч. посібник. -- Тернопіль: ТАНГ, 1995. -- 300 с.

Шубіна, С.В. Економічний аналіз [Текст] : практикум / С. В. Шубіна, Ж. І. Торяник. - К. : Знання, 2007. - 230 с.