2

20

Контрольна робота

З дисципліни:

“Економічний аналіз”

Завдання: т-19,43; з-10,8

Зміст

1. Прийоми моделювання детермінованих факторних систем

(Питання №19)

2. Аналіз якості продукції (Питання № 43)

3. Практичні завдання № 8, 10

Список літератури

1. Прийоми моделювання детермінованих факторних систем (Питання № 19)

Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, за яким будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), що замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища.

Моделі можуть бути матеріальними (фізичними) та абстрактними. Серед останніх слід розрізняти описові (словесні), графічні та математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів і явищ найбільш простим, а подекуди і найбільш дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найсуттєвіших характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань за різних умов роботи. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.

Економічний аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства:

1) Дескриптивні;

2) Предикативні;

3) Нормативні.

Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать: побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів в різноманітних аналітичних розрізах; вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, трендовий аналіз, аналіз відносних показників і коефіцієнтів, порівняльний або просторовий аналіз, факторний аналіз, система аналітичних коефіцієнтів. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них:

1) розрахунки точки критичного обсягу продаж (аналіз беззбитковості);

2) побудова прогностичних фінансових звітів;

3) моделі динамічного аналізу (жорстко-факторні моделі, що детермінувалися і регресивні моделі);

4) моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх сутність полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Економічний аналіз фінансового стану підприємств значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Таким чином, в ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватись найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. Їхня кількість та широта застосовування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

2. Аналіз якості продукції (Питання № 43)

За сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості продукції. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів, у тому числі нехтування якістю продукції, нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Переконливим прикладом є робота взуттєвої промисловості, і взагалі всієї легкої промисловості України.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.

Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

— строк служби (ресурс) і надійність;

— визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;

кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;

відсоток браку;

пониження сортності продукції за межами підприємства;

відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;

відповідність моді;

наявність і рівень попиту на даний виріб.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Найвдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Дані про виконання плану за сортністю продукції

Сорт	Ціна за шт., грн	За планом	Фактично
		кількість виробів, шт.	частка,%	сума, грн	кількість виробів, шт.	частка, %	сума, грн
Вищий	20	900	75	18 000	1050	70	21 000
1-й	18	240	20	4320	180	12	3240
2-й	16	60	5	960	270	18	4320
Усього		1200	100	23 280	1500	100	28 560

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами.

Спосіб першосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додаткових по сортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто першого в нашому прикладі. Отже, для вищого сорту коефіцієнт становитиме 1,0(10:10), для 1-го -- 0,9(18:20) і для 2-го -- 0,(16:20).

Далі розраховують середній коефіцієнт сортності множенням по сортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції.

Плановий коефіцієнт сортності:

К_п = (9001,0 + 2400,9 + 600,8) : 1200 = 1164 : 1200 = 0,97.

Фактичний коефіцієнт сортності:

К_ф = (10501,0 + 1800,9 + 2700,8) : 1500 = 1428 : 1500 = 0,952.

Оскільки величина фактичного показника є меншою за планову, можна висновувати, що план за сортністю не виконано.

Існує також інший варіант розрахунку коефіцієнтів сортності. Для цього перевідні коефіцієнти слід помножити на відповідну частку кожного сорту (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Розрахунок показників виконання плану за сортністю

Сорт	Перевідний коефіцієнт сортності	За планом	Фактично
		Частка %	умовний показник, % (гр. 2  гр. 3)	частка, %	умовний показник, % (гр. 2  гр. 5)
Вищий	1,0	75	75	70	70
1-й	0,9	20	18	12	10,8
2-й	0,8	5	4	18	14,4
Усього		100	97	100	95,2

Отже, фактичний показник -- 95,2% у перерахунку на вищий сорт, а плановий -- 97 %, тобто план не виконано на 1,8%.

Спосіб порівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки без попереднього обчислення перевідних коефіцієнтів для кожного сорту. Суть цього способу полягає в розрахунку середньозважених цін. При цьому, якщо фактична середньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї (Ц_ср. ф Ц_ср. п), то план за сортністю вважається виконаним. Так, якщо планова ціна виробу становить 19,4грн [23280грн:1200], а фактична -- 19,04 грн [28560грн: 1500], то зниження фактичної середньозваженої ціни порівняно з плановою свідчитиме про невиконання плану за сортністю.

Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду -- його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. Цей спосіб дає більш високі темпи зростання обсягів у вартісному вираженні (І_в), ніж у натуральному (І_н), якщо при цьому зростає середня сортність продукції. Загалом план за сортністю буде виконано за умови додержання такого співвідношення:

І_в І_н.

Так, у нашому прикладі відставання рівня виконання плану у вартісному виражені -- 1,227% (28 60 : 23280) порівняно з натуральним -- 1,25 (15000 : 12000 ) підтверджує факт невиконання плану за сортністю.

З усіх названих способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає небажаний вплив зміни асортименту продукції.

Завершуючи аналіз сортності продукції, виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

Розрахунок факторів.

1. Зміна кількості виробленої продукції:

(1500 - 1200) 19,4 грн = + 5820 грн.

2. Зміна якості (сортності) продукції :

(19,04 - 19,4)1500 = -540 грн

Усього: + 5280 грн.

Перевірка розрахунку: 28 560 - 23 280 = 5 280 грн.

Отже, збільшення обсягу виробництва за даними табл. 12.9 було зумовлене позитивним фактором зростання випуску кількості виробів -- 5860 грн. Невиконання плану за сортністю спричинило зниження обсягу товарної продукції на 540 грн.

Вивчаючи якість виробу, слід неодмінно звернути увагу на його зовнішній вигляд, привабливість оформлення, наявність чіткої і змістовної інформації щодо складу речовин і способу споживання. Неабияку роль відіграє й упаковка або тара, якими користується підприємство. Економія на цих елементах товару є недопустимою, так само як і намагання замаскувати низьку якість товару яскравим зовнішнім виглядом, найсучаснішим дизайном та поліграфією, привабливою та коштовною упаковкою.

Останнім часом на упаковці, етикетках більшості не тільки імпортних, а й вітчизняних товарів бачимо чорно-білі смужки -- штрих-код. Це -- поширена у світовій практиці система маркування товарів. У ній закодовано необхідні дані про країну, підприємство-виробника та про саму продукцію. Розуміти мову штрихових кодів та вміти її використовувати особливо важливо нині, коли з'являється все більше як оригінальної продукції, так і, на жаль, її підробок, тим більше, що досвідчені товарознавці стверджують, що навіть однойменні товари тієї самої фірми, вироблені в різних країнах, можуть мати досить різні якісні характеристики.

Згідно з європейською системою кодування (EAN -- 13), Україна має код 482, Молдова -- 484, Росія -- 460--469, Англія -- 50, Франція -- 30--37, Польща -- 590, Німеччина -- 400--440 тощо. Ігнорування штрихового кодування товарів слід розглядати як суттєвий недолік системи забезпечення якості на підприємстві.

Якщо на підприємстві бракує узагальнюючих показників якості продукції, то необхідно ширше залучати до аналізу побічні показники. Наприклад, у табл. 2.3 наведено деякі з цих показників, які свідчать, що на підприємстві постійно існують досить серйозні проблеми, пов'язані з урегулюванням наслідків поставок неякісної продукції.

Особливо уважно слід проаналізувати одержані підприємством рекламації. Інформація про них є в юридичному відділі (у юрисконсульта) підприємства. Вивчення змісту одержаних рекламацій уможливлює розуміння суттєвості й масштабності проблеми якості продукції для підприємства. Слід з'ясувати, чи організовано роботу щодо аналізу рекламацій протягом року і чи вживаються відповідні заходи, спрямовані на усунення найбільш поширених технологічних негараздів та інших «вузьких місць» у діяльності підприємства.

Таблиця 2.3

Рекламації та інші побічні показники якості продукції

Показник	У позаминулому періоді	У минулому періоді	У звітному періоді
1. Обсяг товарної продукції в цінах відповідного року, тис. грн.	11 560	8000	8500
2. Кількість одержаних рекламацій	24	16	12
3. Загальна вартість забракованої (за рекламованої) покупцями продукції, тис. грн.	485	810	640
4. Те саме у % до обсягу товарної продукції	4,2	10,1	7,5
5. Кількість рекламацій, визнаних підприємством	20	10	9
6. Те саме у вартісному виразі, тис. грн.	410	485	390
7. Те саме у % до обсягу товарної продукції	3,5	6,1	4,6
8. Відсоток повернення продукції на виправлення дефектів	2,5	5,0	2,1
9. Штрафи, сплачені за поставку неякісної продукції, тис. грн.	81	120	62

Аналізуючи рекламації, що надійшли до юридичного відділу, слід пам'ятати, що споживачі не завжди звертаються на підприємство, а іноді самостійно виправляють дефекти продукції. Ясна річ, що трапляються і необґрунтовані рекламації. Тому аналіз самих тільки рекламацій може дати лише загальне і неповне уявлення про фактичний рівень якості продукції.

Погана якість зумовлює і фінансові втрати. Так, у нашому прикладі тільки прямі збитки від сплати штрафів за неякісну продукцію у звітному періоді становили 62 тис. грн (у минулому 120 тис. грн). Від 2 до 5 % продукції покупці повернули для усунення дефектів. А ще треба було б підрахувати шкоду від втрати престижності товарів підприємства та скорочення замовлень постійних клієнтів. Отже, нині й справді настав час для докорінного поліпшення якості продукції на даному підприємстві.

3. Практичні завдання № 8, 10

Завдання 8

Оцінити ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.

Показники	За планом	Фактично
1. Товарна продукція у порівняльних цінах, тис. грн.	15000	15520
2. Середньорічна вартість, тис. грн.: - основних виробничих фондів - активної частини основних виробничих фондів	3510 2500	3650 2840

Хід виконання завдання:

1. Визначити питому вагу активної частини основних виробничих фондів в їх загальній середньорічній вартості планову та фактичну.

За планом = 2500 : 3510 Ч 100 = 71,2%

Фактично = 2840 : 3650 Ч 100 = 77,8%

2. Визначити фондовіддачу планову та фактичну: а) основних виробничих фондів; б) активної частини основних виробничих фондів.

а)основних виробничих фондів

За планом 15000 : 3510 = 4,27 грн.

Фактично 15520 : 3650 = 4,25 грн.

б) активної частини основних виробничих фондів

За планом 15000 : 2500 = 6,00 грн.

Фактично 15520 : 3840 = 5,47 грн.

3. Визначити фондомісткість планову та фактичну: а) основних виробничих фондів; б) активної частини основних виробничих фондів.

а)основних виробничих фондів

За планом 3510 : 15000 = 0,234 грн.

Фактично 3650 : 15520 = 0,235 грн.

б) активної частини основних виробничих фондів

За планом 2500 : 15000 = 0,167 грн.

Фактично 3840 : 15520 = 0,247 грн.

4. Розрахувати за всіма показниками відхилення фактичних звітних даних від планових.

Відхилення наведені в таблиці.

5. Результати розрахунків оформити у вигляді такої таблиці:

Показники	За планом	Фактично	Відхилення (+;-)
1	2	3	4
1. Товарна продукція у порівняльних цінах, тис. грн.	15000	15520	+ 520
2. Середньорічна вартість, тис. грн.: - основних виробничих фондів - активної частини основних виробничих фондів	3510 2500	3650 2840	+ 140 + 340
3. Питома вага активної частини основних фондів, %	71,2	77,8	+ 6,6
4. Фондовіддача, грн.: - основних виробничих фондів - активної частини основних виробничих фондів	4,27 6,00	4,25 5,47	- 0,02 - 0,53
5. Фондомісткість, грн.: - основних виробничих фондів - активної частини основних виробничих фондів	0,234 0,167	0,235 0,247	+ 0,001 + 0,080

6. Оцінити вплив зміни фондовіддачі і вартості основних фондів на відхилення за обсягом товарної продукції за допомогою будь-якого прийому елімінування (ланцюгових підстановок, абсолютних різниць тощо).

Для того, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів, а зміну середньорічної вартості основних виробничих засобів - на плановий рівень фондовіддачі основних засобів.

Факторна модель

тис. грн., в тому числі за рахунок

- зниження фондовіддачі тис. грн.;

- зростання середньорічної вартості основних виробничих засобів тис. грн.

Перевірка: + 520 = - 73 + 593

7. Оцінити вплив зміни питомої ваги активної частини основних виробничих фондів та фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів на фондовіддачу основних виробничих фондів.

На фондовіддачу основних виробничих засобів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини засобів.

Зробимо розрахунок впливу факторів (Фв -- фондовіддача; ПВ -- питома вага активної частини засобів):

Вплив зміни частки активної частини основних виробничих фондів

грн.;

Вплив зміни фондовіддачі активної частини засобів

грн.

Усього ? - 0,02 грн.

8. Зробити висновки за розрахунками.

Висновки:

Підприємством вироблено товарної продукції на 520 тис. грн. більше, ніж було заплановано. Рост обсягів виробництва досягнуто за рахунок зростання середньорічної вартості як основних виробничих фондів, так і їх активної частини. Рост питомої ваги активної частини основних фондів сприяв зменшенню негативного впливу падіння фондовіддачі як основних виробничих фондів, так і їх активної частини.

Завдання 10

Проаналізуйте обсяг виробленої продукції по підприємству. Методами елімінування розрахуйте вплив чинників. Зробіть висновки.

Показники	План	Факт
1. Обсяг виробленої продукції, тис. грн.
2. Кількість одиниць обладнання, одн.	62	60
3. Середній час роботи одиниці обладнання за рік, год.	2480	2410
4. Середня виробка одиниці обладнання в годину, грн./один.	76	80

Хід виконання завдання:

1. Розробити відповідну факторну модель.

Для визначення впливу окремих факторів на обсяг виробленої продукції по підприємству методом абсолютних різниць відобразимо взаємозв`язок показників таблиці формулою

2. Визначити обсяг виробленої продукції за планом та фактично.

За планом ОВП_план = 62 Ч 2480 Ч 76 = 11685760 грн.

Фактично ОВП_факт = 60 Ч 2410 Ч 80 = 11568000 грн.

3. Визначити відхилення фактичних показників від планових.

Д ОВП = ОВП_факт - ОВП_план = 11568000 - 11685760 = - 117760 грн.

Д К = К_факт - К_план = 60 - 62 = - 2 одн.

Д П = П_факт - П_план = 2410 - 2480 = - 70 год.

Д В = В_факт - В_план = 80 - 76 = 4 грн./одн.

4. Оцінити виконання плану за показниками.

Порівняно з планом фактично вироблено продукції менше на 117760 грн., що становило 98,99% від плану.

Порівняно з планом фактично зменшилась кількість одиниць обладнання на 2 одиниці, що становило 96,77% від плану.

Порівняно з планом фактично зменшився середній час роботи одиниці обладнання за рік на 70 годин, що становило 97,18% від плану.

Порівняно з планом фактично збільшилась середня виробка одиниці обладнання в годину на 4 грн./одн., що становило 105,26% від плану.

5. Результати розрахунків навести в табличній формі.

Результати розрахунків наведені в табличній формі:



Показники	Умовне позначення	План	Факт	Відхилення + ; -	Виконання, %
1. Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	ОВП	11685760	11568000	- 117760	98,99
2. Кількість одиниць обладнання, одн.	К	62	60	- 2	96,77
3. Середній час роботи одиниці обладнання за рік, год.	П	2480	2410	- 70	97,18
4. Середня виробка одиниці обладнання в годину, грн./одн.	В	76	80	+ 4	105,26

6. Оцінити вплив факторів на результативний показник: а) методом ланцюгових підстановок; б) методом абсолютних різниць; в) методом відносних різниць.

а) За методом ланцюгових підстановок виходячи з формули менший фактичний обсяг виробленої продукції від плану пояснюється впливом таких факторів (в тис. грн.)

Загальне відхилення обсягу 11568000 - 11685760 = - 117760 грн.

98,99% - 100% = - 1,01%

в тому числі за рахунок

зменшення використання одиниць обладнання

60 Ч 2480 Ч 76 - 62 Ч 2480 Ч 76 = - 376960 грн. (- 3,23%)

зменшення середнього часу роботи одиниці обладнання за рік

60 Ч 2410 Ч 76 - 60 Ч 2480 Ч 76 = - 319200 грн. (- 2,73%)

збільшення середньої виробки одиниці обладнання в годину

60 Ч 2410 Ч 80 - 60 Ч 2410 Ч 76 = 578400 грн. (4,95%)

Перевірка: - 1,01% = - 3,23% - 2,73% + 4,95%

б) Метод абсолютних різниць застосовують під час досліджень двофакторних моделей. Отже, у нашому випадку трьохфакторної моделі не застосовується. (Підстава - Мних Є.В. економічний аналіз: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр аналітичної літератури, 2005. - 472 с. стор. 73).

в) За методом відносних різниць

Показники	Умовне позначення	План	Факт	Відносна зміна, %	Різниця у рівнях відносної зміни, %
1. Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	ОВП	11685760	11568000	98,99	- 1,01 (98,99-100)
2. Кількість одиниць обладнання, одн.	К	62	60	96,77	- 3,23
3. Середній час роботи одиниці обладнання за рік, год.	П	2480	2410	97,18	0,41 (97,18-96,77)
4. Середня виробка одиниці обладнання в годину, грн./одн.	В	76	80	105,26	1,81 (98,99-97,18)

Виходячи з формули менший фактичний обсяг виробленої продукції від плану пояснюється впливом таких факторів (в тис. грн.)

Загальне відхилення обсягу 11568000 - 11685760 = - 117760 грн.

98,99% - 100% = - 1,01%

в тому числі за рахунок

зменшення використання одиниць обладнання

(- 3,23%)

зменшення середнього часу роботи одиниці обладнання за рік

(0,4%)

збільшення середньої виробки одиниці обладнання в годину

(1,8%)

Перевірка: - 1,01% = - 3,23% + 0,41% + 1,81%

7. Зробити висновки за розрахунками.

Висновки: Вилучення обладнання з процесу виробництва має самий значний негативний вплив на рівень виробництва; знос обладнання або прорахунки в його сервісному обслуговуванні призвели до зниження середнього часу роботи одиниці обладнання за рік; за рахунок підвищення продуктивності праці зросла середня виробка одиниці обладнання в годину, що деякою мірою підвищило обсяг виробленої продукції.

Список літератури

1. Андрєєва, Г.І. Економічний аналіз [Текст] : навчально-методичний посібник / Г. І. Андрєєва. - К. : Знання, 2008. - 263 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Мних Є. В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник. -- Житомир: ЖІТІ, 2000. -- 416с.

3. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. -- 1991. -- № 63.

4. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. -- К.: Знання-Прес, 2000. -- 207 с.

5. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. -- К.: «Знання» КОО, 2000. -- 378 с.

6. Мних, Є.В. Економічний аналіз [Текст] : підручник / Є. В. Мних ; Мін-во освіти і науки України. - Вид. 2-ге, перероб.та доп. - К. : ЦНЛ, 2005. - 472 с.

7. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственой деятельности предприятий. ИП «Экоперспектива». -- Минск; Москва, 2000. -- 688с.

8. Савицька, Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст] : навчальний посібник / Г. В. Савицька. - 3-тє вид., виправл. і доп. - К. : Знання, 2007. - 668 с.

9. Сопко, В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу [Текст] : підручник / В. В. Сопко, В. П. Завгородний ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2004. - 412 с.

10. Тарасенко, Н. В. Економічний аналіз [Текст] : навчальний посібник / Н. В. Тарасенко. - 4-е вид., стереотип. - Львів : Новий Світ-2000, 2006. - 344 с.

11. Шубіна, С.В. Економічний аналіз [Текст] : практикум / С. В. Шубіна, Ж. І. Торяник. - К. : Знання, 2007. - 230 с.

12. Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу. -- Львів: Світ, 2003.-- 215с.