Поняття інвестиційного проекту

Вступ

1. Поняття інвестиційного проекту

2. Види інвестиційні проектів

3. Бізнес-план

4. Методи оцінки інвестиційного проекту

Висновок

Вступ

1. Розглянути поняття інвестиційних проектів;

2. Визначити види інвестиційних проектів;

3. Розглянути бізнес-план інвестиційного проекту;

4. Привести методи оцінки інвестиційного проекту.

1. Поняття інвестиційного проекту

В країнах Західної Європи і США під дрібними проектами розуміються проекти, що мають вартість менше 300 тис. долл., під середніми (традиційними проектами) -- проекти, що мають вартість від 300 тис. долл. до 2 млн. долл. Крупні проекти -- це проекти, що носять стратегічний характер і мають вартість більше 2 млн. долл. Мегапроєкти є Державні або міжнародні цільові програми, які об'єднують ряд інвестиційних проектів єдиного цільового призначення. Вартість мегапроектів -- 1 млрд. долл. і вище. В російській практиці (при виділенні на конкурсній основі централізованих інвестиційних ресурсів) крупними проектами вважаються проекти вартістю понад 50 млн. долл.

Мета, яка ставиться ініціаторами інвестиційних проектів, може бути самою різною. У ряді випадків проекти орієнтовані не на пряме витягання прибутку, а на зниження ризиків, виробництва і збуту, експансію в нові сфери бізнесу. Державні інвестиційні проекти можуть переслідувати соціальну або екологічну мету.

Важливе значення при аналізі інвестиційних проектів має визначення ступеня взаємозалежності інвестиційних проектів. Незалежні проекти можуть оцінюватися автономно, ухвалення або відхилення одного з таких проектів ніяк не впливає на рішення відносно іншого. Альтернативні проекти є конкуруючими; їх оцінка може відбуватися одночасно, але здійснюватися може лише один з них через обмеженість інвестиційних ресурсів або інших причин. Взаємозв'язані проекти оцінюються одночасно, при цьому ухвалення одного проекту неможливе без ухвалення іншого.

Інвестиційні проекти можуть розрізнятися по ступеню ризику: більш ризикованими є проекти, направлені на освоєння нових видів продукції або технологій, менш ризикованими -- проекти, що передбачають державну підтримку.

Інвестиційні проекти можуть бути кратко- і довгостроковими. До короткострокових відносяться проекти з терміном реалізації до двох років, до довгострокових -- з терміном реалізації понад два роки. Період часу, протягом якого реалізується мета, поставлена в проекті, називається життєвим циклом проекту. Він включає певні етапи. Як основні можна виділити три етапи:

1. передиінвестиціонний етап;

2. етап інвестування;

3. етап експлуатації створених об'єктів.

Ключове значення для успішної реалізації проекту має передиінвестиціонний етап підготовки інвестиційного проекту. Він включає наступні стадії:

— пошук концепції проекту

— попередня підготовка проекту

— оцінка здійсненності і фінансової прийнятності проекту.

Підготовка інвестиційних проектів здійснюється на основі попередньої розробки бізнес-плану.

2. Види інвестиційні проектів

Існують різні класифікації інвестиційних проектів. Залежно від ознак, встановлених в основу класифікації, можна виділити наступні види інвестиційних проектів.

По відношенню один до одного:

— незалежні, допускаючі одночасне і роздільне здійснення, причому характеристики їх реалізації не впливають один на одного;

— альтернативні (що взаємовиключають), тобто не допускаючі одночасної реалізації. На практиці такі проекти часто виконують одну і ту ж функцію. З сукупності альтернативних проектів може бути здійснений тільки один;

— взаимодоповнюючі, реалізація яких може відбуватися лише спільно.

— По термінах реалізації (створення і функціонування):

— короткострокові (до 3 років);

— середньострокові (3--5 років);

— довгострокові (понад 5 років).

По масштабах (частіше всього масштаб проекту визначається розміром інвестицій):

— малі проекти, дія яких обмежується рамками однієї невеликої фірми, що реалізовує проект. В основному вони є планами розширення виробництва і збільшення асортименту продукції, що випускається. Їх відрізняють порівняно недовгі терміни реалізації;

— середні проекти -- це частіше всього проекти реконструкції і технічного переозброєння існуючого виробництва продукції. Вони реалізуються поетапно, по окремих виробництвах, в строгій відповідності з наперед розробленими графіками надходження всіх видів ресурсів;

— крупні проекти -- проекти крупних підприємств, в основі яких лежить прогресивно «нова ідея» виробництва продукції, необхідної для задоволення попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках;

— По основній спрямованості:

— комерційні проекти, головною метою яких є отримання прибутку;

— соціальні проекти, орієнтовані, наприклад, на рішення проблем безробіття в регіоні, зниження криміногенного рівня і т.д.;

— екологічні проекти, основу яких складає поліпшення середовища незаселеного;

— інші.

Залежно від ступеня впливу результатів реалізації інвестиційного проекту на внутрішні або зовнішні ринки фінансових, матеріальних продуктів і послуг, праці, а також на екологічну і соціальну обстановку:

— глобальні проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію на Землі;

— великомасштабні проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в окремо взятій країні;

— народногосподарські проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в країні, і при їх оцінці можна обмежуватися обліком тільки цього впливу;

— регіональні, міські (галузеві) проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в певному регіоні, місті (галузі);

— локальні проекти, реалізація яких не робить істотного впливу на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в певних регіонах і (або) містах, на рівень і структуру цін на товарних ринках.

Особливістю інвестиційного процесу є його зв'язаність з невизначеністю, ступінь якої може значно варіюватися, тому залежно від величини ризику інвестиційні проекти підрозділяються таким чином:

— надійні проекти, що характеризуються високою вірогідністю отримання результатів, що гарантуються (наприклад, проекти, виконувані по державному замовленню);

— ризикові проекти, для яких характерний високий ступінь невизначеності як витрат, так і результатів (наприклад, проекти, пов'язані із створенням нових виробництв і технологій).

На практиці дана класифікація не є вичерпною і допускає подальшу деталізацію.

Реалізація будь-якого інвестиційного проекту переслідує певну мету. Для різних проектів ця мета може бути різною, проте в цілому їх можна звести в чотири групи:

1) збереження продукції на ринку;

2) розширення об'ємів виробництва і поліпшення якості продукції;

3) випуск нової продукції;

4) рішення соціальних і економічних задач. Певна мета може бути досягнутий різними шляхами

тому велика частина реалізовуваних проектів носить конфліктуючий характер, коли опрацьовуються різні шляхи досягнення однієї і тієї ж мети.

Всім інвестиційним проектам властиві деякі загальні риси, що дозволяють їх стандартизувати. Це:

— наявність тимчасового лага між моментом інвестування і моментом отримання доходів;

— вартісна оцінка проекту.

Проміжок часу між моментом появи проекту і моментом закінчення його реалізації називається життєвим циклом проекту (або проектним циклом). Закінченням існування проекту може бути:

— введення в дію об'єктів, почало їх експлуатації і використовування результатів виконання проекту;

— досягнення проектом заданих результатів;

— припинення фінансування проекту;

— початок робіт по внесенню в проект серйозних змін, не передбачених первинним задумом, тобто модернізація;

— висновок об'єктів проекту з експлуатації.

Інвестиційні проекти мають різноманітні форми і зміст. Інвестиційні рішення, що розглядаються при аналізі проектів, можуть відноситися, наприклад, до придбання нерухомого майна, капіталовкладень в устаткування, наукових досліджень, дослідно-конструкторських розробок, освоєння нового родовища, будівництву крупного виробничого об'єкту або підприємства. Проте розробка будь-якого інвестиційного проекту -- від первинної ідеї до експлуатації -- може бути представлений у вигляді циклу, що складається з трьох фаз: передиінвестиціонной, інвестиційної і експлуатаційної (або виробничої). Сумарна тривалість трьох фаз складає життєвий цикл (термін життя) інвестиційного проекту (project lifetime).

Техніко-економічного обгрунтовування проекту, або оцінка по техніко-економічній і фінансовій прийнятності, передбачає:

— проведення повномасштабного маркетингового дослідження (аналіз попиту і пропозиції, сегментації ринку, ціни, еластичності попиту, основних конкурентів, маркетингової стратегії, програми утримання продукції на ринку і т.п.);

— підготовку програми випуску продукції;

— підготовку записки пояснення, що включає дані попереднього обгрунтовування інвестиційних можливостей;

— підготовку початково-дозвільної документації;

— розробку технічних рішень, у тому числі генерального плану, технологічних рішень (аналіз стану технології, складу устаткування, завантаження діючих виробничих потужностей; пропозиції по модернізації виробництва; закупівля зарубіжних технологій; розширення виробництв, виробничий процес, сировинні і інші матеріали, комплектуючі вироби, енергоресурси, що використовуються);

— містобудівні, архітектурно-планувальні і будівельні рішення;

— інженерне забезпечення;

— проведення заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і цивільної оборони;

— опис організації будівництва;

— підготовку даних про необхідне житлово-цивільне будівництво;

— опис системи управління підприємством, організації праці робітників і службовців;

— підготовку кошторисно-фінансової документації, у тому числі оцінку витрат виробництва; розрахунок капітальних витрат; розрахунок річних надходжень від діяльності підприємств; розрахунок потреби в оборотному капіталі, проектовані і рекомендуються джерела фінансування проекту (розрахунок), передбачувані потреби в іноземній валюті; умови інвестування, вибір конкретного інвестора, оформлення угоди;

— оцінку ризиків, пов'язаних із здійсненням проекту;

— планування термінів здійснення проекту;

— оцінку фінансової ефективності проекту;

— оцінку економічної і (або) бюджетної ефективності проекту (при використовуванні бюджетних інвестицій);

— формулювання умов припинення реалізації проекту.

Підготовлене ТЕО проходить позавідомчу, екологічну і інші види експертиз.

Підготовка оцінного висновку і ухвалення рішення про інвестування. Після завершення розробки ТЕО учасники інвестиційного проекту дають власну оцінку передбачуваних інвестицій відповідно до конкретної мети і можливих ризиків, витрат і прибутків.

Чим вище якість ТЕО, тим легше буває робота за оцінкою проекту. До цього моменту з часу виникнення ідеї проекту вже затрачують визначені час і засоби. Вартість передиінвестиціонних досліджень в загальній сумі капітальних витрат досить велика. Вона складає від 0,7% -- для крупних проектів до 5% -- при невеликих об'ємах інвестицій. Оцінний висновок покаже, наскільки були виправдані ці предпроїзводственниі витрати.

Так, якщо оцінюється автомобілебудівне підприємство, то висновок враховує і питання взаємовідношення підприємства з галузями -- постачальниками сировини і устаткування, транспортним сектором, наявністю шосейних доріг і можливостями енергопостачання. Для великомасштабних проектів при складанні оцінного висновку можуть бути потрібно перевірка зібраних даних і аналіз всіх чинників проекту, обумовлених його діловим середовищем, місцерозташуванням і ринками, а також наявністю ресурсів.

3. Бізнес-план

Інвестиційні проекти, аналізовані в процесі складання бюджету капітальних вкладень, мають певну логіку. З кожним інвестиційним проектом прийнято зв'язувати грошовий потік (Cash Flow), елементи якого є або чисті відтоки (Net Cash Outflow), або чисті притоки грошових коштів (Net Cash Inflow). Під чистим відтоком в к-м році розуміється перевищення поточних грошових витрат за проектом над поточними грошовими надходженнями (при зворотному співвідношенні має місце чиста притока). Грошовий потік, в якому притоки слідують за відтоками, називається ординарним. Якщо притоки і відтоки чергують, грошовий потік називається неординарним. Частіше всього аналіз ведеться по роках, хоча це обмеження не є обов'язковим. Аналіз можна проводити по рівних періодах будь-якої тривалості (місяць, квартал, рік і ін.). При цьому, проте, необхідно пам'ятати про зіставність величин елементів грошового потоку, процентної ставки і довжини періоду.

Передбачається, що всі вкладення здійснюються в кінці року, передуючого першому року реалізації проекту, хоча у принципі вони можуть здійснюватися протягом ряду подальших літ.

Притока (відтік) грошових коштів відноситься до кінця чергового року.

Коефіцієнт дисконтування, що використовується для оцінки проектів за допомогою методів, заснованих на дисконтованих оцінках, повинен відповідати довжині періоду, закладеного в основу інвестиційного проекту (наприклад, річна ставка береться тільки в тому випадку, якщо довжина періоду - рік).

Необхідно особливо підкреслити, що застосування методів оцінки і аналізу проектів припускає множинність прогнозних оцінок і розрахунків, що використовуються. Множинність визначається як можливість застосування ряду критеріїв, так і безумовною доцільністю варіювання основними параметрами. Це досягається використовуванням імітаційних моделей в середовищі електронних таблиць.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна розділити на дві групи залежно від того, враховується чи ні часовий параметр:1. Засновані на дисконтованих оцінках ("динамічні методи"):

— Чиста приведена вартість - NPV (Net Present Value);

— Індекс рентабельності інвестицій - PI (Profitability Index);

— Внутрішня норма прибутку - IRR (Internal Rate Return);

— Модифікована внутрішня норма прибутку- MIRR (Modified Internal Rate Return);

— Дисконтований термін окупності інвестицій - DPP (Discounted Payback Period).

2. засновані на облікових оцінках ("статистичні методи"):

— Термін окупності інвестицій - PP (Payback Period);

— Коефіцієнт ефективності інвестицій - ARR (Accounted Rate Return).

Висновок