Міністерство освіти і науки України

Роменський політехнічний технікум

Спеціальність:5.091 504

“Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних

систем та мереж”

Курсова Робота

з предмету:”Економіка планування виробництвом”

Тема:”Розрахунок собівартості обслуговування комп'ютерної мережі 100BaseTХ ”

Ромни

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Коротка характеристика підприємства (фірми)

1.2 Загальна характеристика мережі

1.3 Характеристика окремих складових ПК

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання

2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань

2.3 Розрахунок вартості основних (комп'ютерних) матеріалів

2.4 Розрахунок балансу робочого часу

2.5 Розрахунок чисельності персоналу

2.6 Розрахунок річного фонду заробітної плати основного виробничого персоналу

2.7 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі

2.9 Розрахунок загальнозаводських витрат

2.10 Визначення виробничої собівартості

2.11 Розрахунок позавиробничих витрат

2.12 Визначення повної виробничої собівартості

2.13 Розрахунок прибутку

2.14 Розрахунок оптової ціни

2.15 Розрахунок відпускної ціни

2.16 Розрахунок витрат на 1 грн. товарної продукції

2.17 Розрахунок рентабельності

3. Техніко-економічні показники

4. Розрахунок капітальних затрат

4.1 Капітальні затрати на мережу

4.2 Капітальні затрати на будівлі

5. Визначення економічності обслуговування комп'ютерних систем та мереж

Список використаної літератури

Вступ

В останнє десятиліття спостерігається надзвичайно швидке зростання виробництва засобів обчислювальної техніки, це проникає в усі області людської діяльності -- від космічних досліджень і виробничої сфери до медицини і повсякденного побуту -- у вигляді автоматизованих і автоматичних систем збору й обробки інформації, керування і контролю.

Основною причиною якісно етапу в розвитку обчислювальної техніки послужила поява і широке впровадження мікропроцесорних комплектів інтегральних мікросхем. Вони дозволили одночасно вирішити, здавалося б, несумісні задачі: з одного боку, різко збільшити швидкість обробки інформації й обсяг пам'яті, з іншого боку -- настільки ж різко зменшити розміри ЕОМ, їхня вартість і енергоспоживання.

Друга причина зв'язана з тим, що засоби обчислювальної техніки стали використовувати для збору, перетворення і збереження різної інформації (довідкової, результатів експериментальних досліджень, проектної документації, ділових листів, статей і т. п.). Це привело до істотного розширення кола користувачів, що використовують ЕОМ. Кількість користувачів різних інформаційних систем зростає в міру розвитку мереж ЕОМ, що дозволяють зв'язати між собою багатьох постачальників і споживачів інформації, надаючи їм найрізноманітніші послуги.

Нарешті, дешеві мікропроцесорні системи стали широко використовувати для автоматизації побутової техніки і приладів, верстатів і ігрових автоматів, роботів і автомобілів.

Усе це привело до того, що в структурі ведучих промислових країн на перше місце висувається індустрія ЕОМ. Ця тенденція відбивається не тільки в постійному рості обсягу вкладень у відповідні галузі промисловості, але й у розгортанні систем довгострокових національних програм створення ЕОМ нових поколінь.

Значно підвищується інтерес усе більш широкого кола користувачів самих різних професій і віку до мікропроцесорної техніки, її потенційним можливостям, технологічних установок, вимірювальних систем і інших об'єктів. Природно, що одночасно росте попит на книги, у яких би просто і систематично були розглянуті основи ЕОМ.

Промисловістю освоєні і випускаються багато типів мікропроцесорів, завдяки яким забезпечені виняткові переваги цифровим методам обробки інформації. Однак існують аналогові сигнали, які треба приймати, обробляти, зберігати і видавати користувачу.

Контроль складних виробів -- трудомісткий і тривалий процес, що вимагає зусиль великого числа користувачів для одержання достовірної інформації. Системи контролю на базі мікро - ЕОМ мають великі переваги у відношенні вартості контролю, зменшення часу його проведення й обробки результатів, надійності, забезпечують значну гнучкість, високу компактність і модульну простоту, а також відкривають широкі можливості для нових додатків, що раніше вимагали використання дорогих спеціалізованих ЕОМ.

1. Теоретична частина

1.1 Коротка характеристика підприємства (фірми)

ТОзВ ”Принцип” знаходиться воно в м. Ромни, по вулиці Бульвар Шевченка 7.

Воно надає комп'ютерних послуги різного характеру. Протягом своєї діяльності підприємство зазнало багато змін по наданню послуг. На даний час надавані послуги складаються з: продаж комп'ютерів та комплектуючих, ремонт та діагностика, встановлення програмного забезпечення. Фірма має гарний сервіс, коли приходить клієнт, то йому надається самі найновіші дані по стану комп'ютерного обладнання і цін на нього на даний момент.

При покупці ПК до нього надаються безкоштовні аксесуари. Так як якість послуг, які надає фірма є дуже високою, то фірма є конкурентоспроможною.

Чисельність даного підприємства - 4 чол.

Вартість основних фондів складає - 45 тис. грн.

Підприємство має приватну форму власності.

Економічні показники підприємства:

- Рентабельність - 25 %;

- Прибуток - 27723,80 грн.

1.2 Загальна характеристика мережі

Найпоширенішою серед магістральних мереж є Ethernet. Ця мережа призначена для об'єднання різних абонентських систем в локальну комп'ютерну мережу. Успішний досвід експлуатації мережі Ethernet був покладений в основу розробку стандарту ІЕЕЕ 802.3 для магістральних мереж із множинним доступом, контролем передачі і виявлення зіткнень. Стандарт ІЕЕЕ 802.3 визначає як фізичне середовище два типи коаксіального кабелю, виту пару провідників і оптоволоконний кабель. Відповідно , розрізняють чотири типи специфікації передавального середовища : 10Base5, 10Base2, 100Base-Т(X) та 1000Base-F.

Кінцеві вузли з'єднуються за допомогою двох кручених пар по топології "точка-точка" зі спеціальним пристроєм - багато портовим повторювачем. Одна кручена пара потрібна для передачі даних від станції до повторювача (вихід Тх мережного адаптера), а інша - для передачі даних від повторювача до станції (вхід Rx мережного адаптера). На мал. 1.2.1 показаний приклад трьохпортового повторювача. Повторювач приймає сигнали від одного з кінцевих вузлів і синхронно передає їх на усі свої інші порти, крім того, з якого надійшли сигнал

Мал. 1.2.1 Мережа стандарту 100Base-T: Тх - передавач; Rx - приймач

Багатопортовий повторювач в даному випадку звичайно називаються концентром (англомовний термін - hub, чи concentrator). Концентратор здійснює функції повторювача сигналів на усіх відрізках кручених пар, підключених до його портів, так що утвориться єдине середовище передачі даних - логічний моноканал (логічна загальна, шина). Повторювач виявляє колізію в сегменті у випадку одночасної передачі сигналів по декількох своїх Rx-входах і посилає jam-послідовність на усі свої Тх - выходы. Стандарт визначає бітову швидкість передачі даних 10 Мбіт/с і максимальну відстань відрізка кручений пари між двома безпосередньо зв'язаними вузлами (станціями і концентраторами) не більш 100 м при наявності крученої пари якості не нижче категорії 3. Ця відстань визначається смугою пропущення кручений пари - на довжині 100 м вона дозволяє передавати дані зі швидкістю 10 Мбіт/с при використанні манчестерського коду.

Концентратори 100Base-T можна з'єднувати один з одним за допомогою тих же портів, що призначені для підключення кінцевих вузлів. При цьому потрібно подбати про те, щоб передавач і приймач одного порту були з'єднані відповідно з приймачем і передавачем іншого порту.

Для забезпечення синхронізації станцій при реалізації процедур доступу CSMA/CD і надійного розпізнавання станціями колізій у стандарті визначене максимальне число концентраторів між будь-якими двома станціями мережі, а саме 4. Це правило зветься "правила 4 хабів" і воно заміняє "правило 5-4-3", застосовуване до коаксіальних мереж. При створенні мережі 100Base-T з великим числом станцій концентратори можна з'єднувати один з одним ієрархічним способом, утворити деревоподібну структуру (мал. 1.2.2).

Мал.1.2.2 Ієрархічне з'єднання концентраторів Ethernet

Загальна кількість станцій у мережі 100Base-T не повинне перевищувати загальної межі в 1024, і для даного типу фізичного рівня ця кількість дійсна досяжна. Для цього досить створити дворівневу ієрархію концентраторів, розташувавши на нижньому рівні достатня кількість концентраторів із загальною кількістю портів 1024 (мал. 1.2.3 ). Кінцеві вузли потрібно підключити до портів концентраторів нижнього рівня. Правило 4 хабів при цьому виконується між будь-якими кінцевими вузлами буде рівно три концентратори.

Мал. 1.2.3 Схема з максимальною кількістю станцій

Максимальна довжина мережі в 2500 м тут розуміється як максимальна відстань між будь-якими двома кінцевими вузлами мережі (часто застосовується також термін "максимальний діаметр мережі"). Очевидно, що якщо між будь-якими двома вузлами мережі не повинне бути більше 4 повторювачів, це максимальний діаметр мережі 100Base-T складає 5 х 100 = 500 м.

Мережі, побудовані на основі стандарту 100Base-T, володіють у порівнянні з коаксіальними варіантами Ethernet багатьма перевагами. Ці переваги зав'язані з поділом загального фізичного кабелю на окремі кабельні відрізки, підключені до центрального комунікаційного пристрою. І хоча логічно ці відрізки як і раніше утворять загальне поділюване середовище, їхній фізичний поділ дозволяє контролювати їхній стан і відключати у випадку обриву, короткого чи замикання несправності мережного адаптера на індивідуальній основі. Це обставина істотна полегшує експлуатацію великих мереж Ethernet, тому що концентратор звичайно автоматично виконує такі функції, повідомляючи при цьому адміністратора мережі про виниклу проблемі.

У стандарті 100Base-T визначена процедура тестування фізичної працездатності двох відрізків кручений пари, що з'єднують трансивер кінцевого вузла і порт повторювача. Ця процедура називається тестом зв'язності ( lіnk test) і заснована на передачі кожні 16 мс спеціальних імпульсів J и К манчестерського коду між передавачем і приймачем кожної крученої пари. Якщо тест не проходить, то порт блокується і відключає проблемний вузол від мережі. Тому що код: J і К є забороненими при передачі кадрів, те тестові послідовності не впливають на роботу алгоритму доступу до середовища.

Поява між кінцевими вузлами активного пристрою, що може контролювати роботу вузлів і ізолювати від мережі некоректно працюючі вузли, це є головною перевагою технології 100Base-T у порівнянні зі складнішими в експлуатації коаксіальними мережами. Завдяки концентраторам мережа Ethenet придбала деякі риси відмовостійкої системи.

Для передачі даних в мережі використовуються протоколи , що виконують ряд функцій : вибір маршруту передачі даних, передачу даних від відправника до адресата, перевірку даних на наявність помилок.

В мережах типу Ethenet використовується протокол TCP/IP , який складається з двох взаємодоповнюючих протоколів TCP та IP. Протокол ІP відноситься до протоколів без установлення з'єднання. Перед ним ставиться задача надійної доставки повідомлень від відправника до одержувача. Протокол ІP обробляє кожен ІP-пакет як незалежну одиницю , що не має зв'язку ні з якими іншими ІP-пакетами. У протоколі ІP немає механізму звичайно застосовуваних для збільшення достовірності кінцевих даних - обмін підтвердженнями між відправником і одержувачем, немає процедури упорядкування, повторних передач чи інших функцій. Якщо під час просування пакета відбулася яка-небудь помилка протокол ІP зі своєї ініціативи нічого не починає для виключення цієї помилки. ІP протокол забезпечує маршрутизацію в мережах з різною структурою.

Протокол TCP є стандартним транспортним протоколом і забезпечує надійну передачу інформацію між клієнтами мережі.

Для побудови мережі стандарту 100Base-T в якості фізичного середовища найчастіше використовують виту пару 5-ї категорії.

1.3 Характеристика окремих складових ПК

· Тип ЦП..........................…..........Intel Celeron, 2.5 MHz

· Системна плата..........................Intel NeO2 865HE

· Чипсет системної плати.............i865HE

· Системна пам'ять ......................512 Мб (PC 2700 DDR266)

· Тип BIOSy...................................Phoneix BIOS

· Комунікаційний порт ................Послідовний порт (COM1)

· Комунікаційний порт.....……....Послідовний порт (COM1)

· Комунікаційний порт.................Порт принтера (LPT1)

· Відеоадаптер..............................NVIDIA GeForce5200, 256

· Монітор...................…...............Samsung 755DFX

· Звуковий адаптер.......................Avance AC'97 Audio

· Флоппі-накопичувач..................Дисковод гнучких дисків

· Дисковий накопичувач..............Samsung SV4002H(120 Гб 7200 RPM)

· Оптичний дисковод...…...........HL-DT-ST SD-RW GCE-8520B (52x32x52)

· Клавіатура .................................Стандартна 101/102 клавішна

· Мишка........................................Genius

· Принтер......................................Canon i1100

Процесор

Продуктивність ЦП - характеризується наступними основними параметрами:

- ступінь інтеграції;

- внутрішня та зовнішня розрядність обробляємих даних;

- тактова частота;

- пам'ять до якої може адресувати ЦП;

- об'єм КЕШ.

Даний комп'ютер має такі параметри:

тактова частота - 2500 Ггц;

КЕШ - 8/8 Кбайт (даних/команд), 256 Кбайт 2-й рівень;

напруга живлення - 1,6 В;

технологія виготовлення - 0,13мкн;

кількість транзисторів - 52 млн.

Материнська плата

Материнська плата (Motherboard) є основним компонентом кожного PC. Її також називають головною (Mainboard) чи системною платою. Це не тільки "серце комп'ютера", але і самостійний елемент, що керує внутрішніми зв'язками і за допомогою системи переривань взаємодіє із зовнішніми пристроями. У цьому відношенні материнська плата є елементом всередині PC, що впливає на продуктивність комп'ютера в цілому. Супер швидкий вінчестер чи високопродуктивна графічна карта анітрошки не зможуть підвищити його продуктивність, якщо гальмується потік даних до материнської плати і від неї.

Материнська плата є головною платою PC, на якій розміщаються всі його основні елементи, лінії з'єднання і роз'єми для підключення зовнішніх пристроїв.

Тип установленої материнської плати визначає загальну продуктивність системи, а також можливості по модернізації PC і підключенню додаткових пристроїв.

Існує величезна кількість фірм - виробників материнських плат. Найбільш відомими в даний час є Intel, FICO, LackyStar, ASUStec.

На материнській платі розміщуються такі основні компоненти:

- чіпсет (і865PЕ);

- процесор (Селерон 2.5);

- ОЗП (512 Мб PC 3200 DDR266);

- роз'єм AGP (1066 мб/сек);

- Audio карта (інтегрована);

- IrDA Interface (інфрачервоний порт);

- USB порт;

- BIOS (Phoneix);

- PCI.

Відеоадаптер

Другим після монітора основним компонентом відеосистеми PC є відеоадаптер. Іноді його називають відеокартою, але ми будемо вживати перший, більш кращий, на нашу думку, термін. Основна функція відеоадаптера - перетворення цифрового сигналу, що циркулює усередині PC, в аналогові електричні сигнали, подавані на монітор. Іншими словами, відеоадаптер виконує роль інтерфейсу між комп'ютером і пристроєм відображення інформації (монітором).

Інтерфейс між комп'ютером і пристроєм відображення - було єдиним призначенням перших відеоадаптерів (MDA, CGA, HGC, EGA, VGA). Однак у міру розвитку PC на відеоадаптер стали покладатися додаткові обов'язки: апаратне прискорення 2D - і 3D - графіки, обробка відеосигналів, прийом телевізійних сигналів і багато чого іншого. Для рішення цих задач до складу відеоадаптера почали включати додаткові елементи, у результаті чого сучасний відеоадаптер, часто іменований Super VGA чи SVGA, перетворився в могутній універсальний графічний пристрій. Однак за сформованою традицією такі інтегровані вироби як і раніше називаються відеоадаптерами.

Відеоадаптер є винятково важливим елементом відеосистеми, оскільки визначає наступні її характеристики:

- максимальний дозвіл і частоти розгорнень (разом з монітором);

максимальну кількість відображуваних відтінків, кольорів;

- швидкість обробки і передачі відеоінформації, що визначає продуктивність відеосистеми і PC у цілому.

У самому загальному випадку відеоадаптер містить у собі наступні основні елементи:

- відеопам'ять, призначену для збереження цифрового зображення;

- набір мікросхем (Chipset), що реалізує всі необхідні функції обробки цифрового зображення і перетворення його у відеосигнал, подаваний на монітор;

- схеми інтерфейсу із шиною введення/виведення PC;

- ROM Video BIOS, у якому зберігається розширення BIOS, призначене для керування відеосистемою PC (для відеоадаптерів EGA, VGA, SVGA);

- цифро - аналоговий перетворювач, що виконує перетворення цифрових даних, що зберігаються у відеопам'яті, в аналоговий відеосигнал (для відеоадаптерів VGA і SVGA);

- тактові генератори.

Вінчестер

Характеризується такими параметрами:

- швидкість запису інформації;

- швидкість зчитування інформації;

- швидкість пошуку даних;

- об'єм;

- розміри;

- ціна;

- кількість обертів за хвилину.

Монітор

У перших комп'ютерів моніторів не було. У ті часи користувачі задовольнялися набором миготливих світло діодів і роздруківками результатів на принтері. З появою монітора комп'ютер став набагато привабливіше. І хоча комп'ютерна техніка міняється, монітор і донині залишається її невід'ємною частиною.

Система відображення персонального комп'ютера складається з двох головних компонентів: монітора (також називаного дисплеєм) і відеоадаптера (називаного відеоплатою, чи відео картою, графічною платою).

Монітор - це пристрій відображення інформації, що надходить з комп'ютера, сигнали, що керують роботою монітора, надходять від електронних схем, розміщених усередині комп'ютера. У деяких ПК ці схеми розташовуються на материнській платі. Однак у більшості систем використовуються окремі плати, котрі вставляються в слоти розширення. Такі плати, що виробляють сигнали керування монітором, називаються відео платами чи відеоадаптерами.

Монітор характеризується такими параметрами:

- діагональ екрана монітору;

- споживча потужність;

- глибина кольору;

- кількість пікселів на дюйм;

- “разрешающая” здатність екрану;

- параметри ТСО;

- частота регенерації (оновлення зображення).

Звуковий адаптер

Звукова система PC виконується у виді самостійних звукових карт, встановлюваних у слот материнської плати, або може бути інтегрована на материнську плату чи карту розширення іншої підсистеми PC. Окремі функціональні модулі звукової системи можуть виконуватися у виді дочірніх плат, встановлюваних у відповідні роз'єми звукової карти. Дочірня плата звичайно розширює базові можливості звукової системи.

У класичну звукову систему входять:

- модуль запису і відтворення звуку;

- модуль синтезатора;

- модуль інтерфейсів;

- модуль мікшера;

- акустична система.

Оптичний накопичувач СD - ROM

Характеристики:

- швидкість передачі даних;

- якість зчитування;

- середній час доступу;

- об'єм буферної пам'яті;

- надійність;

- швидкість запису і зчитування даних.

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання

Кількість обладнання на підприємстві розраховується за такою формулою

Де:

V - швидкість internet, 115 МБ/сек.;

V _min - швидкість мінімальна, 10 МБ/сек.

шт.

2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань

Де:

Ц_опт - оптова ціна обладнання (2500);

К_тм - коефіцієнт затрат на транспортування і монтаж, (10-15%);

О_р - прийнята кількість обладнання.

Сума амортизації:

Н_а - норма амортизації (60%).

В_об = 2500 * 18 * 0,1= 4500 грн

Тепер розрахуємо амортизаційні відрахування

А_м = (2500 * 18 * 60) / 100=27000 грн

2.3 Розрахунок вартості основних (комп'ютерних) матеріалів

Де:

Ор - кількість комп'ютерів;

Ц - ціна 1 комп'ютера.

М_пк =18 * 2500 = 45000 грн

Покупні комплектуючі вироби.

Розрахунок затрат по цій статті проводимо по даним переліку елементів до схеми та договірних оптових цін.

Де:

N_і - кількість ПКВ (в межах 1-10);

Ц_і - ціна ПКВ;

M - кількість обладнання допоміжного.

До покупних комплектуючих виробів відносяться:

1 модем ( 500 грн.)

1 принтер (1100 грн.)

1 сканер (350 грн)

30 RJ - 45 - 0,6

10 фільтрів (25 грн.)

120 м. кабелю (1,5 грн)

ПКВ = 500 + 1100 + 350 + (30*0,6) + (10*25) + (120*1,5) = 2398 грн.

Транспортно-заготівельні витрати:

Де:

Т_р'% - процент транспортних витрат (10-15%)

Т_р = (45000 + 2398) * 10 / 100 = 4523,98 грн

2.4 Розрахунок балансу робочого часу

Таблиця 1

№ п/п	Назва	Значення
1 2 3 4 6 7	Кількість календарних днів Вихідні та святкові дні Номінальний фонд робочого часу Невиходи на роботу, днів: - відпустки - захворювання - законні невиходи - прогули - цілодобові простої Тривалість робочого дня, год Ефективний фонд часу, год	365 110 255 30 5 2 - - 8 1744

Ефективний фонд робочого часу знаходимо за формулою:

F_еф = (Н_фрч - Н) * n_зм * Т_зм

Де:

F_еф - ефективний фонд часу;

Н_фрч - номінальний фонд робочого часу;

Н - невиходи на роботу;

n_зм - кількість змін;

Т_зм - тривалість робочого дня.

F_еф =(255 - 37) * 8 * 1 = 1744 год

2.5 Розрахунок чисельності персоналу

Ч_{пп =} О_р * n_зм / Н_обсл

Де:

О_р - кількість комп'ютерів;

n_зм - кількість змін;

Н_обсл - норма обслуговування, (5-10 ПК на 1 робітника)

Кількість спеціалістів становить 6% від кількості основних робітників (2).

Кількість керівників становить 4% від суми основних та допоміжних робітників (1).

Кількість службовців становить 2% від суми основних та допоміжних робітників.

Ч_пл = 18 * 1 / 5 = 4 робітника.

2.6 Розрахунок річного фонду заробітної плати основного виробничого персоналу

Додаткова заробітна плата розраховується в розмірі 40% від основної заробітної плати.

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37% від основної та додаткової заробітної плати.

Розраховуємо заробітну плату основного робітничого персоналу:

ЗП = (ЗП_о + ЗП_д + В_сп)*12

Де:

ЗП - річна заробітна плата;

ЗП_о - основна ЗП за 1 місяць;

ЗП_д - додаткова ЗП;

В_сп - відрахування на соціальні потреби.

ЗП_д = (ЗП_о * 40) / 100

В_сп = ((ЗП_о + ЗП_д) * 37)/100

Керівник

ЗП_д = 750 * 0,4 = 300 грн

В_сп = (750 + 300) * 0,37 = 388,5 грн

ЗП = (750 + 300 + 388,5) * 12 =17262 грн

Спеціаліст

ЗП_д = 500 * 0,4 = 200 грн

В_сп = (500 + 200) * 0,37 = 259 грн

ЗП = (500 + 200 + 259) * 12 =11508 грн

Так як на підприємстві працює два спеціаліста, то всі показники збільшуються у два рази.

Службовець

ЗП_д = 300 * 0,4 = 120 грн

В_сп = (300 + 120) * 0,37 = 155,4 грн

ЗП = (155,4 + 120 + 300) * 12 =6904,8 грн

Всі розрахунки зводимо в таблицю №2

Таблиця 2

Професія	Основна ЗП	Додаткова ЗП	Відр. на соц. потреби	Всього
Директор Спеціаліст Службовець	1 2 1	750 1000 300	300 400 120	388,5 518 155,4	17262 23016 6904,8
Всього	4	2050	820	1061,9	47182,8

2.7 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання представляють собою суму:

- амортизаційних відрахувань (27000 грн);

- річних витрат на електроенергію (1262,76 грн);

- витрати на допоміжні матеріали (80 гривень на одиницю обладнання);

- 2% на одиницю обладнання на поточний ремонт (900).

В_уео = А_м + W_e + В_дм + В_пр

Де

В_дм - витрати на допоміжні матеріали;

В_пр - витрати на поточний ремонт обладнання

В_дм =80 * О_р

В_дм =80 * 11 = 880 грн

В_уео =27000 + 1262,76 + 1440 + 900 = 30602,76 грн

Річні витрати електроенергії.

Де:

N_уст - встановлена потужність мережі на ділянці;

F_д - дійсний фонд робочого часу;

К_з - коефіцієнт загрузки (0,7);

N_о - коефіцієнт одночасної роботи обладнання (0,7);

К_с - коефіцієнт витрат в електромережі (0,95);

К_є - ККД електрообладнання (0,9).

N_уст = Р_пк * О_р + Р_д; (Вт)

Де:

Р_пк - потужність ПК 300 Вт;

Р_д - потужність допоміжного обладнання ( Принтер - 10 Вт, Модем - 3 Вт, Сканер - 1 Вт).

Р_д = 10 + 3 + 1 = 14 Вт

F_д = Н_фрч * n_зм * Т_зм * К_втр

Де

К_втр - плановий процент втрат робочого часу (5%)

F_д = 255 * 8 * 1 * 0,95 = 1938 год

Розраховуємо затрати на електроенергію

N_уст = 300*18 + 10 + 3 + 1 = 5414 ВТ

W_e = (5414 * 1938 * 0,7 * 0,7 ) / (0,95 * 0,9) = 6013,15 КВт

Вартість електроенергії:

Де:

Ц_ч - вартість одного кВт/год електроенергії (Ц_ч = 0,20-0,25 грн.)

Затрати на поточний ремонт складають 2%-3% від вартості обладнання.

С_е = 0,21 * 6013,15 = 1262,76 грн

Поточний ремонт:

45000 * 0,02 = 900 грн.

2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі

Таблиця 3

№ п/п	Статті витрат	Сума, грн.
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Амортизація обладнання Вартість основних матеріалів Витрати на допоміжні матеріали, ПКВ Витрати на електроенергію Заробітна плата основних робітників Відрахування на соціальні потреби Витрати на поточний ремонт обладнання (2% від вартості основного обладнання.	27000 45000 2398 1262,76 18600 9840 900
	Всього	105000,76

2.9 Розрахунок загально заводських витрат

Визначається у процентному відношенні від основної заробітної плати основних виробничих робітників (20%)

В₃₃ = (ЗП _о * 20) / 100

В₃₃ = 18600 * 0,2 = 3720 грн

2.10 Визначення виробничої собівартості

Виробнича собівартість включає поточні витрати і загальнозаводські витрати.

С _в = В _п + В _зз

С _в = 3720 + 105000,76 = 108720,76 грн

2.11 Розрахунок позавиробничих витрат

Становлять 2% від виробничої собівартості.

В _пв =( С _в * 2 )/100

В _пв =108720,76 * 0,02 =2174,42 грн

2.12 Визначення повної виробничої собівартості

Визначається як сума виробничої собівартості та поза виробничих витрат.

С _пв = С _в + В _пв

С _пв = 2174,42 + 108720,76 = 110895,18 грн

2.13 Розрахунок прибутку

Прибуток визначається в процентному відношенні від повної собівартості.

П = (С _пв * 25) /100

П = 110895 * 0,25 = 27723,8 грн

2.14 Розрахунок оптової ціни

Оптова ціна - це сума повної собівартості та прибутку

Ц _о = С _пв + П

Ц _о = 110895,18 + 27723,8 =138618,98 грн

2.15 Розрахунок відпускної ціни

Відпускна ціна - це сума оптової ціни, ПДВ та податку на прибуток (25%).

ПДВ - 20% від оптової ціни.

Ц _в = Ц _о + ПДВ + ПНП

ПДВ =( Ц _о * 20) / 100

ПНП =(П * 25) / 100

Ц _в = 139618,98 * 1,45 =200997,52 грн

2.16 Розрахунок витрат на 1 грн товарної продукції

Знаходиться як відношення повної собівартості до відпускної ціни.

В _тп = С _пв / Ц _в

В _тп = 110895,18 / 200997,52 = 0,55 грн

2.17 Розрахунок рентабельності

Рентабельність - показник ефективності виробництва. Визначається відношенням прибутку до собівартості продукції.

Р =П / С _пв

Р = (27723,8 / 110895,18) * 100% = 0,25%

3. Техніко-економічні показники

Таблиця 5

№ п/п	Назва показника	Од. виміру	Показник
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	Річні послуги Кількість обладнання Дійсний фонд часу роботи обладнання Чисельність основного виробничого персоналу Ефективний фонд часу роботи робітника Виробнича собівартість Повна собівартість Прибуток Оптова ціна Відпускна ціна Затрати на 1 грн. товарної продукції Рентабельність	год. шт. год. чол. год. грн. грн. грн. грн. грн. грн. %	34884 18 1938 4 1744 108720,76 110895,18 27723,8 138618,98 200997,52 0,55 25

За базовий варіант береться собівартість технологічного проценту в процентному відношенні на 15-20% більше проектуємого.

С _пр = 110895,18

С_б = 110895,18 * 1,15 = 127529,46 грн

4. Розрахунок капітальних затрат по варіантам

Капітальні затрати по проектуємому варіанту розраховуються:

4.1 Капітальні затрати на мережу

Де:

К - коефіцієнт, який враховує затрати на транспортування і монтаж (приймаємо К=1,1-1,15 )

К_обл = 1,1 * (45000 + 2398) = 52137,8 грн

4.2 Капітальні затрати на будівлі

Де:

S_nn - виробнича площа обладнання, м² (від 3 до 10 м)

К - коефіцієнт, враховуючий додаткову площу під обладнання, м²

4,0 - 3

3,5 - 3-6

3,0 - 6-12

2,5 - 12-20

2,0 - 20-60

1,5 - >60

h - висота будівлі (приймаємо від 8 до 12 м)

К_буд = 3 * 2,5 * 18 * 10 * 130 = 17550

Розраховуємо сумарні капітальні вкладення

17550 + 52137,8 = 69687,8

Капітальні затрати по базовому варіанту на 10-20% менше, ніж по проектуємому.

К_п = 69687 К_б = 69687,8 * 0,9 = 62719,02

5. Визначення економічності обслуговування комп'ютерних систем та мереж

С_б + Е_п * К₅ Е_п = 0,12

С_пр + Е_п * К_пр

Б: 127529,46 + 0,12 * 62719,02 = 135055,74

П: 110895,18 + 0,12 * 69687 = 119257

Список використаної літератури

1. Б.В.Власов “Організація планування та управління виробництвом”.1985

2. Е.В.Мисловський “Промислові роботи в виробництві радіоелектронної апаратури” 1980

3. Коростильова “Економіка, організація і планування виробництва” 1985

4. Н.А.Нефедов “Дипломне проектування в машинобудівельних технікумах” Вища школа, 1986

5. С.Ф. Покропивний “Економіка підприємства”