Кризові процеси в економіці США та запровадження основних антикризових заходів

Министерство науки и образования Украины

Университет Экономики и Управления

Реферат

На тему:«Кризові процеси в економіці США та запровадження

основних антикризових заходів»

Выполнила:

студентка 422 группы

Валеева Дарья

Симферополь, 2009 г.

Кризові явища у світовій і українській економіці безпосередньо пов'язані із кризою найбільшої економіки миру - американської.

Епіцентр кризи, що зараз, може, розвертається в Америці, звичайно, це те, що зараз відбувається на ринку житлової нерухомості й пов'язаним з ним сегментом фінансового ринку. Тому, насамперед, увага повинне бути відведена цій темі. Зараз відбувається деякий спад. Він неоднаковий за цінами (ціни на дома падають ще не дуже сильно), а от обсяги угод, обсяги продажів будинків падають досить значно. Це дуже важливе сполучення, тому що свідчить про досить ще ранню фазу розвитку цього процесу. Тобто продавці не можуть уже одержати ту ціну, за якої вони хотіли б продати будинок, покупці вже не готові платити ту ціну, що з них запитують. Сторони ніяк не можуть домовитися, і кожний уважає, що він краще почекає. Тому обсяги продажів падають, а ціни - поки ще не дуже.

В Америці за період 2000 - 2006 років ціни на житло виросли на 80%. Треба сказати, що в 2000 році вони ніяк не вважалися дешевими, оскільки до цього був довгий цикл росту в області житлової нерухомості протягом ряду років. Але оскільки доходи населення в 2000-2006 роках росли куди повільніше, співвідношення склало за цей період не 3,2, а 4,5. Якщо ви розділите 3,2 на 4,5, віднімете з одиниці те, що вийшло, то ви можете уявити собі, на яку величину повинен упасти ринок нерухомості, щоб він повернувся до середньо-історичних значень. Це близько 30%. Якщо таке відбудеться насправді, то зруйнує дуже багато чого в економіці, і насамперед, зруйнує банківську систему, що прокредитувала цей ріст у секторі житлової нерухомості. Положення на ринку зараз просто небезпечне.

Ще один момент, на який теж треба звертати увагу в оцінці іпотечної кризи, - це запаси непроданих будинків. Дома виходять на ринок і не знаходять покупців. А в цей час уже наступні будинки виходять на ринок і теж не знаходять покупців. І накопичується деяка кількість цих будинків, які стоять на ринку без руху. Статистика показує, що запаси в кількісному відношенні в порівнянні із січнем минулого року досить помітно скоротилися, приблизно на 10%. Тобто процес скорочення все-таки йде. Але оскільки за цей період продажи будинків різко впали, то навіть меншої кількості запасу будинків при нинішньому темпі їхнього продажу вистачить на набагато більший час для того, щоб їх розпродати, ніж це було рік назад. Рік назад на 10% більші запаси могли розійтися за 7 місяців за умови, що жоден будинок більше на ринок не надходить (чисто умовна оцінка), а зараз для того, що розпродати запаси, які скоротилися на 10% в абсолютному відношенні, з нинішньою швидкістю потрібно 10 місяців.

Насправді, ситуація буде ще збільшуватися й тим, що до нас наближається здоровенна хвиля рефінансування нерухомості. Найдужчий удар довівся на ту категорію кредитів, які називаються subprime, тобто це кредити самим ненадійним позичальникам, і там найбільша кількість неплатежів, проблем. І оскільки в людей були зовсім маленькі доходи, і цю вирослу в середньому на 80% нерухомість їм нормально продати було ніяк не можна, відповідно, почалася фінансова інженерія для того, щоб все-таки це якось натягнути, щоб продаж відбувся.

Зокрема, одним з інструментів був тип кредиту, що називається adjustable rate mortgage, тобто кредит із заставної нерухомості із процентною ставкою, що адаптується. Це працює так. Первісна ставка дуже низька, тому по цій ставці небагаті люди ще можуть платити. Але ця низька ставка тримається тільки перші, скажемо, два роки. А от через 2 роки ця низька ставка перестає використовуватися, а платити треба вже по тій ставці, що превалює на ринку. І от це те, що зараз відбувається. Кредити, які були видані в 2005 - 2006 роках, зараз виходять на рефінансування, тому що або вони повинні переходити на платежі по нинішніх процентних ставках, які сильно вище, або ці кредити треба закривати й шукати інші.

В умовах того, що відбулося в минулому й цьому році, важко на ринку знайти бажаючих дати новий кредит власникам цих будинків. І цих будинків дуже багато. Насправді, до середини 2009 року повинні бути перефінансовані 1,7 млн. таких будинків. Якщо зважити приблизний склад родин в цьому секторі, виходить, що це може торкнутися приблизно чотири із зайвим мільйона чоловік. Вони можуть не одержати рефінансування, будинок у них може бути забраний за борги, вони можуть бути виставлені на вулицю. До тих запасів житлових будинків додадуться ці, які будуть виставлені на продаж за несплату боргів, те, що в Америці називається forеclosure: банк кредитує під заставу будинку, якщо йому не платять, забирає цей будинок, продає, щоб повернути свій кредит. Сьогодні він навряд чи зможе повернути свої гроші, але хоча б щось повернути зможе. Це можна розглядати, як класичну кризу надвиробництва на ринку житлової нерухомості. Те, що було справжнім платоспроможним попитом, було обслужено до середини 2005 року. Усе, що будували потім, обслуговувало, як зараз видно, незабезпечений попит.

Криза на іпотечному ринку - не тільки криза будівельної галузі, галузей будівельних матеріалів, різних штук, які купуються в будинок: плити, посудомоєчні машини, холодильники, мікрохвильові печі та ін. Але це, насамперед, криза фінансового сектора, тому що всі ці угоди, всі покупки будинків проходять через фінансування в банківському секторі. Тому потужність кризи в житловій нерухомості має адекватне, а може бути навіть більше відбиття у вигляді фінансової кризи. І ця криза зараз набирає чинність, розвертається в нас на очах.

Тут треба сказати, що ця криза носить системний характер, що взагалі рідко зустрічається в Америці, і займає весь фінансовий сектор, всі його види інститутів: банки, страхові компанії, рейтингові агентства, компанії по страхуванню нових випусків облігацій. Словом, всі види фінансової інфраструктури затронуті цією кризою.

Те, що ми в останній рік спостерігаємо - це фінансова криза, що розвивається системно. Це досить рідке явище. У США таке було востаннє на початку 90-х років. Але по масштабах це більше схоже на Велику Депресію. Хоча багато чого відрізняється, звичайно. Наприклад, рівень безробіття в часи Великої Депресії досягав 25%, а зараз злегка перевищує 6%. Немає зниження рівня споживання, валовий національний продукт росте. З погляду реальної економіки за межами нерухомості й фінансового сектора нічого страшного поки не відбулося. А от фінансовий сектор переживає справжню кризу з банкрутствами, паніками, втратою ключових учасників ринку, втручанням держави. Мені здається, що коріннями це все йде в попередню кризу. Раз за разом попередні кризи переривалися активної контрциклічною політикою. У результаті не відбувалося очищення економіки. Економіка накопичувала макроекономічні диспропорції. Колись це повинне було привести до чергової кризи, що так перебороти неможливо, - і тоді очищення відбувається, але здобуваючи форми великої катастрофи, за якої йде депресія. Те, що відбувається, нагадує саме такий розвиток подій.

До речі, страждають зараз не тільки фінансові інститути. Останні роки панувало благоденство, коли промислові корпорації чудово заробляли гроші, відправивши робочі місця в Китай і виплачуючи там, відповідно, китайську зарплату, а продаючи товар в Америці по зовсім не китайським цінам. У результаті в них вийшли зовсім величезні норми прибутку, які дозволили зібрати їм пристойну готівку. Вони вже виплатили значну частину раніше взятих боргів, і шукали, куди б вкласти ці гроші. Але вкласти такі більші суми не так легко. І значна їхня частина пішла в цінні папери, похідні від них, або в облігації банків, які, одержавши ці гроші, використовують їх для операцій усе з тими ж самими іпотечними кредитами. Тепер відбувається ерозія всіх цих активів, і через якийсь час, якщо ця криза розів'ється до своїх можливих масштабів, запросто може вийти, що прийдеться списувати значні втрати ще й зовсім не фінансових компаній.

І, все-таки, в центрі уваги - найбільші фінансові інститути, сильно потерпілі в ході кризи. Програма, що зараз обговорюється в Сенаті, спрямована на те, щоб зробити рекапіталізацію фінансового сектора за рахунок коштів платників податків. На 700 млрд. доларів пропонується купувати погані борги фінансового сектора по деякій не дуже ясній схемі.

Взагалі, можна розглядати кризу на фінансовому ринку й в іпотеці, як просте повернення до якоїсь норми, тому що 80% росту ринку нерухомості за 5-6 років - це занадто багато, це невиправдано високо. Тому повинна відбутися досить потужна корекція, щоб повернути все до нормальних пропорцій. Можна й так дивитися на речі, це правильний погляд. І, якщо це відбудеться, то багато що з тих феноменів, які можна було в останні роки спостерігати, зміняться. Наприклад, в Америці неухильно падає частка індустріального сектора. Ну, постіндустріальна економіка, все, начебто, нормально. Але ненормально сильно росте саме фінансовий сектор. Він уже став займати ледве не 1/3 економіки, він став мати рентабельність 30%. Просто фінансові інститути, які, начебто б, називаються солідними, і вивіски в них солідні, насправді, беруть ризики, які їм недозволено брати, і ці ризики до пори до часу приводять до надзвичайних прибутків, а після закінчення цього часу ставлять під питання схоронність власного капіталу. Це те, що зараз і відбулося. Жертви з великими втратами власного капіталу, які довелося в терміновому порядку залатати то арабськими, то китайськими грошима, це Citiсorp, Merrill Lynch - самі яскраві з таких прикладів. Насправді, список ширше: і Morgan Stanley запросив китайців взяти помітну частку в капіталі банку, і Bear Stearns у пошуках нової фінансової рівноваги. Список жертв кризи немаленький. Коли ця криза закінчиться, фінансовий сектор теж увійде в якийсь нормальний стан, і рентабельність буде поменше, і робота буде посумніше, але так краще спати.

Література

1. Баринов В.А. Антикризисное управление: учеб. пособие. - М., 2002. - 520с.

2. Бузановский С.С. Антикризисное управление: Реструктуризация и реинжиниринг персонала: учеб. пособие / С.С.Бузановский, Н.А.Горелов, А.С.Титков. - СПб., 1999. - 256с.

3. Гончаров М.И. Консалтинг в антикризисном управлении: Теория и практика / Гончаров М.И., Лемзяков Г.А. - М.: Экономика, 2005. - 245с.

4. Зуб А.Т. Теория и практика антикризисного управления / Зуб А.Т., Локтионов М.В. - М.: Генезис, 2005. - 574с.

5. Кац И. Антикризисное управление предприятием // Пробл. теории и практики упр. - 2003. - N 2. - С.82-85.

6. Козлова Е. Опережающее антикризисное управление: проблемы, поиски, решения // Власть. - 2003. - N 2. - С.30-34.

7. О некоторых проблемах антикризисного управления / С.Н.Бычков, А.А.Григорян, Е.В.Шикин, Г.Е.Шикина // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 21. Управление (государство и общество). - 2008. - N 2. - С.56-75.

8. Панков В.В. Анализ в условиях антикризисного управления // Бухг. учет. - 2003. - N 11. - С.61-62.